Юридические и практические аспекты создания охранных зон вокруг гнезд, мест размножения редких птиц и других видов животных в Польше и некоторых других странах

В.Е. Борейко, Киевский эколого-культурный центр

Мировой опыт охраны редких видов птиц и других видов животных показывает, что очень эффективным способом является создание охранных зон, например, вокруг гнезд редких птиц (хищные птицы, черный аист), там запрещается проведение различных рубок, заход людей и т.п. Для этого необходимо две составляющие части: – директивный документ, на основании которого создание таких зон является обязательным, и научно обоснованный радиус таких зон. В Швеции охранные зоны с запретом рубки радиусом 200 м созданы вокруг гнезд орлана-белохвоста (7). В бывшей ГДР возле гнезд скопы, орлана белохвоста и малого подорлика с радиусом 100 м создавались зоны, в которых запрещалась любая хозяйственная деятельность, и с дополнительным радиусом в 100 м ,где хозяйственная деятельность запрещалась в гнездовый период (6). В Латвии в 1973-1986 гг. вокруг гнезд редких птиц было создано 304 охранные зоны. В Беларуси в 2013 г. утверждено Советом Министров Постановление, определяющее порядок охраны мест обитания редких животных и редких растений пользователями земельных (водных) участков (3).

Украинский орнитолог С.Г. Витер рекомендует создавать следующие

охранные зоны для таких видов редких птиц (радиус):

орлан-белохвост – 700 м

орел-могильник – 500 м

малый подорлик -400 м.

курганник, осоед, орел-карлик – 300 м.
канюк обыкновенный, тетеревятник, перепелятник – 200 м (1).

Красная книга Украины рекомендует создавать вокруг гнезд змееяда, большого и малого подорликов, беркута, орлана-белохвоста охранные зоны радиусом 500 м(5). К сожалению, непонятно, почему для других редких краснокнижных видов хищных птиц в видовых в видовых очерках Красной книги Украины нет никаких упоминаний о необходимости создания охранных зон.

К сожалению, в Украине нормативными документами не предусмотрено обязательное создание охранных зон вокруг гнезд хищных птиц (за исключением охранных зон вокруг токовищ глухарей радиусом 300 м) (4). Поэтому в Украине организация охранных зон вокруг гнезд редких птиц практически не происходит. Исключением являются национальные парки «Гуцульщина» и Синевир, где с мая 2016 г. начата работа по созданию охранных зон вокруг гнезд редких птиц, где длина радиусов составляет=

- канюк обыкновенный, ястреб-тетеревятник, белоспинный дятел, глухарь (токовища ) – 300 м

- аист черный – 1000 м

- мохноногий сыч, неясыть длиннохвостая, дятел зеленый, другие виды хищных птиц – 100 м. ( 2, 9).

В этих охранных зонах запрещены все виды рубок (2, 9).

В мае 2016 г. был подготовлен новый вариант Санитарных правил в лесах Украины, которым предусмотрено создание охранных зон для краснокнижных хищных птиц радиусом 500 м, а для черного аиста – 1000 м.

Будем надеяться, что они будут утверждены Кабмином Украины.

Довольно системно и продумано организовано создание охранных зон в Польше. Процедура создания таких зон утверждена в 2014 г специальным распоряжением Министерства охраны окружающей среды Польши, то-есть имеет юридическую основу (8). Создание охранных зон вокруг мест размножения (или обитания) предусмотрено не только для птиц, но также и для млекопитающих, рептилий и насекомых.

Как правило, охранная зона состоит из двух частей – постоянной и временной, последняя функционирует только в период размножения (см. таблицу).

Вид животного	Радиус (площадь) постоянной охранной зоны	Радиус дополнительной (временной) охранной зоны и ее период действия
Млекопитающие
Орешниковая соня	25 га ,охраняется выдел, где животное живет, а также соседние выделы	___
Волк	___	500 м от волчьего логова с 1.04 по 31.08
Рысь	___	500 м от мест размножения с 1.04 по 31.08
Бурый медведь	___	500 м от берлоги с 1.11 по 30.04
Птицы
Глухарь	От места токовища или размножения – 200 м	500 м с 1.02. по 31.08
Черный аист	От гнезда 200 м	500 м с 15.03. по 31.08
Орлан-белохвост	От гнезда 200 м	500 м  с 1.01. по 31.07
Черный коршун	От гнезда 100 м	500 м с 1.03 по 31.08
Красный коршун	От гнезда 100 м	500 м с 1.03 по 31.08
Змееяд	От гнезд 200 м	500 м с 1.03 по 30.09
Большой подорлик	От гнезда 100 м	500 м с 01.03 по 31.08
Малый подорлик	От гнезда 200 м	500 м с 01.03 по 31.08
Беркут	От гнезда 200 м	500 м с 01.01 по 15.08
Орел-карлик	От гнезда 100 м	500 м с 01.02. по 31.08
Скопа	От гнезда 200 м	500 м с 01.03 по 31.08
Балобан	От гнезда 200 м	500 м с 01.01 по 31.07
Сапсан	От гнезда 200 м	500 м с 01.01 по 31.07
Филин	От гнезда 200 м	500 м с 01.01 по 31.07
Воробьиный сыч	От гнезда 50 м	__
Бородатая неясыть	От гнезда 200 м	500 м с 01.01 по 31.07
Мохноногий сыч	От гнезда 50 м	__
Сизоворонка	От гнезда 50 м	__
Рептилии
Медянка	100 м от места размножения или регулярного места обитания	__
Лесной полоз	200 м от места размножения или регулярного обитания	300 м с 1.04 по 30.09
Болотная черепаха	200 м от места размножения или регулярного обитания	500 м с 1.03 по 30.09
Насекомые
Стрелка крошечная	100 м от места размножения или регулярного обитания	__

Литература

1. Витер С. Г. «Гнездовой консерватизм» (верность месту), лесное хозяйство и стратегия охраны хищных птиц в Украине // Пернатые хищники и их охрана. — 2014. — № 29. — С. 39-5.

2. Національний парк «Гуцулыцина» почав створювати охоронні зони навколо гнізд рідкісних птахів (http://ecoethics.ru/natsionalnyiy-park-gutsulshhina-nachal-sozdavat-ohrarmyie-zonyi-vokmg-gnezd.-redkih- ptits/)

3. Положение о порядке передачи мест обитания диких животных и (или) мест произрастания дикорастущих растений, относящихся к видам, включенным в Красную книгу Республики Беларусь, под охрану пользователем земельных участков и (или) водных объектов, утверждено Советом Министров Республики Беларусь 18.05.2009 № 638.

4. Порядок поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затверджено Постановою Кабміна України від 16.05.2007 № 733.

5. Червона книга України. Тваринний світ. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 600 с.

6. Dombusch M. Bestand und Schütz der GreiiVogel und Eulen in der DDR // Falke. — 1986. — Bd 33, No 12. — S. 390—397.

7. Helander В. The white-tailed sea eagle in Sweden // World Confer. Dirds of Prey, Oct. 1975. – Basingstoke, 1977. — P. 319—329.

8. Rozporzadzenie Ministra strodowiska 06.10.2014 «W spravie ochrony gatunkowej zwiezzat», Dziennnik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej, № 1348, 07.10.2014.

9. Национальный парк Синевир приступил к созданию охранных гнезд вокруг редких птиц http://ecoethics.ru/natsionalnyiy-park-sinevir-pristupil-k-sozdaniyu-ohrannyih-zon-vokrug-gnezd-redkih-ptits/


http://ecoethics.ru/yuridicheskie-i-prakticheskie-aspektyi-sozdaniya-ohrannyih-zon-vokrug-gnezd-mest-razmnozheniya-redkih-ptits-i-drugih-vidov-zhivotnyih-v-polshe-i-nekotoryih-drugih-stranah/

Далі...

Длинномерные деревья вместо аварийных?

По словам отечественных экспертов, необходимо сажать деревья и кустарники, присущие нашему климатическому поясу
21.06.2016

Длинномерные деревья вместо аварийных?

Огромное значение деревьев для жизни людей общеизвестно. Растения в значительной степени влияют на состав атмосферы, создавая благоприятные условия для жизни человека. Дерево средней величины может обеспечить дыхание трех человек.

Городской воздух загрязняется целым комплексом различных химических веществ. Зеленые насаждения способны поглощать многие вещества, тем самым выполняя роль живых фильтров.

Разные виды растений по-разному поглощают вещества. Многие токсичные газы поглощаются листьями, а часть веществ накапливается в побегах, плодах, клубнях, луковицах.

Между тем, как отметила в беседе с echo.az председатель Движения зеленых Азербайджана (ДЗА) Фарида Гусейнова, каждое дерево или куст обладает определенной экологической ценностью, которая оценивается количеством "зеленой массы" в уже сформировавшемся состоянии.

У дерева это происходит в возрасте 10-15 лет, а у куста примерно через 4-7 лет.

Между тем, как сообщает CA-NEWS (KG), в Бишкеке проверены более 3 тыс. деревьев, на месте снесенных планируется сажать длинномерные растения.

По словам мэра города Албека Ибраимова, реакция горожан поступает каждый день.

"В первую очередь мы проверили деревья вдоль дорог и пешеходных тротуаров. Сотрудники сносят аварийные деревья даже ночью. Большая часть аварийных деревьев приведена в порядок. Мы убираем самую аварийную часть, чтобы ветка не упала на голову.

Потом корневую систему надо выкорчевать и заделать дыру. По возможности на их месте будем сажать длинномерные растения", - рассказал мэр.

В свою очередь Ф.Гусейнова отметила, что когда в страну завозят деревья, не соответствующие нашей климатической зоне, они погибают. Это происходит вследствие того, что они выдерживают летнюю жару.

А зимой экзотичексие деревья не выдерживают зимние стужи, которые все же можно наблюдать в Азербайджане.

Если же сажать деревья, присущие для нашего климатического пояса, ничего страшного не произойдет. Наоборот, они поглощают СО2, очищают воздух от вредителей, кроме того, они насыщают воздух кислородом. Самое главное с какой целью сажать деревья.

По подсчетам ученых, за один солнечный день гектар леса поглощает из воздуха 120-280 кг углекислого газа и выделяет 180-200 кг кислорода.

Как уже упоминалось выше, одно дерево средней величины производит достаточное для дыхания трех человек количество кислорода. Гектар хвойного леса задерживает 40 тонн пыли, а лиственного - 100 тонн.

В свою очередь председатель Центра экологического прогнозирования (ЦЭП) Тельман Зейналов отметил, что нередко в южном городе высаживают деревья, не характерные для климатических условий Абшерона.

Эти деревья потребляют кислород и выпускают в атмосферу углекислый газ, ухудшая и без того тяжелый воздух в Баку. По его словам, это магнолия, пальмы, эвкалипт. Они не дают тени.

"Пальмы не подходят для Баку. Многие из них не приживаются и сохнут. Для нашего города от пальм нет никакой пользы. Для столицы нужны деревья с широкими листьями, засухоустойчивые. Нужны деревья, которые дают больше тени".

Т.Зейналов отметил, что наш регион имеет специфический климат, и пальмы не присущи ему. Cледует сажать по всему периметру Баку широколиственные деревья - чинар, эльдарскую сосну, кавказскую березу.

"Эстетические" саженцы не приспособлены к каменистой почве Абшерона.

http://echo.az/article.php?aid=102237

Далі...

Сергей Белоусов: Чтобы сохранить лес, нужно переработать законы

 
Чтобы лес оставался природным возобновляемым ресурсом, законодательство в сфере его использования требует постоянной корректировки, считает алтайский сенатор Сергей Белоусов.

В этом уверен алтайский сенатор, прокомментировавший Законы, принятые на последнем заседании Верхней Палаты.

Природа щедро одарила нас лесными богатствами, цивилизованно обладать которыми уже есть большая ответственность. Ответственность состоит как в том, чтобы сберечь этот удивительный ресурс для наших потомков, сохранив экологическую чистоту и безопасность, так и в том, чтоб этим ресурсом пользоваться, извлекая из него пользу для ныне живущих граждан, считает Сергей Белоусов.

Очень часто лесные угодья становятся составной частью охотничьих хозяйств и угодий. Здесь очень важно сбалансировать не только интересы пользователей, но и обозначить их права. Вот один из законов, одобренных Советом Федерации на своём 395 заседании, гласит о том, что объекты лесной инфраструктуры должны содержаться в надлежащем состоянии, обеспечивающем сохранение полезных функций лесов, и в том случае, когда лесные участки используются в охотничьи хозяйства. Порядок же предоставления лесных участков предусматривает и перечень объектов охотничьей инфраструктуры, в том числе и питомники для диких животных, вольеры и иные необходимые объекты.

Здесь становится понятной и ответственность охотпользователей за лесные участки, на которых их хозяйства и расположены и обозначаются пределы разумного в строительстве охотничьей инфраструктуры с тем, чтоб не превращать, например охотничьи хозяйства в рекреационные зоны, с целью извлечения дополнительной прибыли.

Второй же закон, касающийся лесного хозяйства, одобренный Советом Федерации в среду 15 июня, уточняет требования по охране лесов от загрязнений, в том числе при поведении лесосечных работ. Это очень важный момент, по мнению сенатора, так как, например, в Европе, при условии высокой влажности в большинстве лесных массивов, порубочные остатки, в течение 2 лет, превращаются в удобрения, у нас же чаще всего, высыхают и становятся дополнительной угрозой возникновения пожаров. Этим же Законом определяются особенности охраны редких и находящихся под угрозой исчезновения деревьев, кустарников, лиан, иных лесных растений.

Устанавливаются правила ведения реестра не только недобросовестных арендаторов лесных участков, но и покупателей лесных насаждений, вводятся нормы о конфискации незаконно заготовленных лесных ресурсов, устанавливает правила возмещении вреда и что очень важно, Федеральный закон наделяет полномочиями рассматривать дела об административных правонарушениях, указанных выше, в том числе органы, осуществляющие федеральный государственный лесной надзор, то есть лесную охрану.

Нужно понимать, что данные нововведения ни в коей мере не воздвигают препоны для пользования лесными угодьями, но как раз наоборот, правила пользования становятся более понятными для всех и цивилизованными. Более того сами эти поправки в Федеральное законодательство есть и результат сложившейся сегодня практики и извлечение уроков из этой практики - резюмировал Сергей Белоусов.

10:20 (21.06.2016) 

http://politsib.ru/news/88035

Далі...

Суниця – лісова чарівниця

Суниця – харчова, вітамінозна, лікарська, косметична рослина. Плоди вживають у їжу свіжими, сушеними, їх також використовують для приготування джемів, сиропів, соків тощо.

Ця ароматна та корисна ягода відома ще з доісторичних часів. Археологічні дані переконливо свідчать, що суниця була в меню первісної людини. Про неї згадують Вергілій та Овідій. Перші записи про цілющі лікарські властивості ягід зроблені римлянином Апулеєм ще у 124 році н. е.

У російському старовинному травнику було написано: «Вода з ягід суничних серце зміцнює, і силу дає, і камінь усередині нищить». Давні мудреці запевняли: у домі, де їдять суницю, лікар не потрібен – суниця приносить здоров’я.

Суниці смакують дорослим, дітям, птахам і навіть ведмедям. Їх плоди смачні й духмяні. Крім того, вони наділені лікарськими властивостями. Зривати їх треба обережно, щоб не пошкодити чудової рослини.

Подібні до застиглих рубінових краплин плоди суниці можна знайти в лісах, на галявинах, серед чагарників, на узліссях, степових схилах та в горах.

Ця рослина поширена на Поліссі, в лісостепу, Карпатах. Її промислова заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Черкаській, Чернігівській, на півночі Хмельницької й Сумської, у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях.

Свіжі ягоди мають неповторний аромат, прекрасно діють на організм людини, причому у сиропах, повидлах та в інших продуктах переробки суниці зберігаються всі поживні речовини та аромат, властивий свіжим плодам.

Вражає багатий хімічний склад суниці, причому це стосується всіх частин рослини: коренів, листя, квітів та плодів.

Плоди суниці містять цукор (до 10% ), лимонну, яблучну й саліцилову кислоти (до 1,6% ), фолієву кислоту (0,25-0,5 мг у 100 г), дубильні й фарбувальні речовини, пектин. Крім того, вони відзначаються високим вмістом заліза, мікроелементів, біологічно активних речовин, ефірних олій. У плодах містяться вітамін С (до 60 мг % ), каротин (0,08 мг % ), вітамін В1 (0,03 мг %), вітамін B2 (0,1 мг %), вітамін К (0,1 мг % ), вітаміни РР, Е, а також такі мікроелементи, як залізо, кобальт, марганець, селен, кальцій і фосфор.

Суниця посідає перше місце серед вітчизняних плодів та ягід за вмістом корисних речовин, необхідних організму для побудови скелета і зубів.

Особливо славляться суниці вмістом фолієвої кислоти, маючи перевагу над іншими плодами та ягодами за цим показником, а також кількістю вітаміну Е (у порічках, вишнях, черешнях, мандаринах його значно менше).

Суниці вважаються найбагатшими серед інших плодів та ягід за вмістом кальцію. А заліза в них так багато, що вони здійснюють помітну кровотворну та кровоочисну дію.

Ці ягоди містять багато вітаміну С. Влітку він потрібен для підтримки тонусу капілярів – завдяки цьому вони не пропускають зайву рідину в тканини. Цей ефект вітаміну Сдоповнюється сечогінною дією, яку надають суниці завдяки високому вмісту калію. А гіпертонікам і тим, у кого є набряки, ця ягідка тим паче буде лікувальною – тиск нормалізується, набряки зменшуються. Вітамін С одночасно стимулює залози-наднирники: вони викидають гормони адреналіну і кортизолу, які підвищують працездатність. Тому суницю не варто вживати на ніч, краще – у першій половині дня.

Окрім вітаміну С, суниця містить багато вітамінів групи В. Вони виконують роль прискорювачів обмінних реакцій усередині клітин, тобто дозволяють витягувати енергію з продуктів перетравлення і спрямовувати її на забезпечення будь-якого виду роботи. Ці вітаміни додають енергійності та сприяють схудненню.

Суницю добре вживати як дієтичний засіб при захворюваннях нирок і печінки, при порушеннях жовчоутворювальної функції, катарах дихальних шляхів, проносах, підвищеному тиску крові та її великій в’язкості, при подагрі, а також як глистогінний засіб.

Ця рослина дуже корисна, якщо у вас є проблеми з серцем – гіпертонія,атеросклероз. Свіжі ягоди і сік з них – прекрасний засіб при виразці шлунку, гастритах, хворобах печінки і ясен. Суниця регулює обмін речовин, сприяє виведенню з організму холестерину і токсинів, допомагає жінкам, які планують найближчим часом завести дітей.

Антимікробні властивості ягід суниці часом використовують, накладаючи розтерті ягоди на порізи, дрібні ранки, ушкоджені екземою ділянки шкіри. Зовнішньо ягоди суниці дуже активно використовуються у косметології для покращення живлення шкіри.

Тому не втрачайте дарма нагоду влітку поласувати цією корисною ягодою.

Будьте завжди здорові!

http://strichka.com/item/47736055

12:03 20.06.2016

Далі...

На Кипре бушует лесной пожар

Пять пожарных получили ранения

Пламя угрожает нескольким деревням в регионе Солеа Эврику. Как сообщает кипрское радио, огонь частично удалось взять под контроль. Но опасность все еще высока. Пять пожарных получили ранения.

На греческом острове Родос пожарная служба смогла обуздать огненную стихию. По информации Reporter, разрушено около 2500 гектаров леса и сельскохозяйственных угодий.

В последние дни в Греции резко повысились температуры, достигнув +40 градусов по Цельсию.

Подробности: https://regnum.ru/news/polit/2147168.html Любое использование материалов допускается только при наличии гиперссылки на ИА REGNUM.

Далі...

Підніжжя Говерли потопає у тоннах неутилізованого непотрібу

А куди дивиться Мінекології - адже нацпарки належать їм. Звичайно легше десь в інших галузях находити огріхи, чим ліквідовувати свої.




У смітті потопають гектари реліктового лісу й узбережжя річки.

Активісти зібрали сміття біля найвищої вершини Карпат і засипали ним сільраду, пише газета "Експрес".

Біля підніжжя найвищої вершини України, Говерли – тонни сміття. І все це – на території природного парку. Щоби сільська влада звернула увагу на проблему, активісти позбирали непотріб та принесли під сільраду Лазещини. Понад десятиліття в село Лазещина звозили сміття з усіх усюд. Два роки тому звалище закрили. Втім, проблем стало ще більше: старе сміття так ніхто й не утилізував. А нове викидати нікуди. У смітті потопають гектари реліктового лісу й узбережжя річки.

"І це на території Карпатського національного природного парку, – обурюється активіст Олександр Сидорук,– на межі двох областей Івано-Франківської та Закарпатської. За сім кілометрів – вершина Говерли, до підйому на найвищу вершину Карпат – десь з кілометр, поруч– туристичні маршрути. І замість природної краси бачимо сотні тонн пластику, скла, побутових і харчових відходів, зіпсованих автошин, підгузок і навіть нечистот зі стаєнь селян. Невже настільки важко це вивезти на переробку чи якось утилізувати?".

http://transkarpatia.net/transcarpathia/social/66712-pdnzhzhya-goverli-potopaye-u-tonnah-neutilzovanogo-nepotrebu.html

Далі...

На Волыни вырубают миллион кубометров леса в год для стран Евросоюза

Ежегодно в результате так называемых санитарных рубок и внеплановых, связанных с якобы борьбой с болезнями и вредителями, волынские леса теряют близко 1 млн кубометров древесины. Об этом, а также о случаях нарушений, так называемого, режима тишины волынскими лесоводами во время пресс-конференции рассказали представители общественных объединений «Зеленый трезубец», «Бойкот», и «Союза владельцев оружия Волыни».

В частности, они напомнили о двух случаях, когда заготовителей застали «на горячем». Один из них случился в конце мая в Киверцывских лесах, другой в июне в Рожищенском районе. По этим фактам ведется следствие. Ведь вырубка проводилась в нарушение нормы Закона Украины «О животном мире», который запрещает рубить с 1 апреля по 15 июня. Кроме того, несмотря на наличие актов патологического обследования, видимых признаков поражения срезанных деревьев активисты не обнаружили. По этому поводу активисты подготовили обращение к министру экологии и природных ресурсов, председателю СБУ, Минстру внутренних дел, руководителям исполнительной и представительной ветвей власти в области.

«Собралась стая, которая тупо режет наши украинские леса. Не нужно много говорить, достаточно взглянуть на Гугл-Мепс. Там целыми кусками лес порезанный. Это очевидная коррупционная составляющая. Как вообще можно планировать санитарные рубки? Как можно планировать сколько деревьев заболеет в следующем году?», — говорит народный депутат Украины Юрий Савчук.

На пресс-конференцию, кроме журналистов и общественного актива, пришли и представители Волынского областного управления лесного и охотничьего хозяйства. Начальник сектора Руслан Войцеховский не смог отрицать наличие случаев нарушения законов в лесной сфере. Однако уверяет, что не все так повально и преступники будут наказаны.

20/06/2016 - 21:10 

http://anna-news.info/node/59607

Далі...

Екологічна ліга допомагає місцевим радам реалізувати проекти із захисту довкілля

Серед проблем, що їх вирішують нині органи місцевого самоврядування, екологічні давно вже не на задньому плані. Корсунь-Шевченківський район майже навпіл ділить річка Рось, рівень забруднення води у якій давно перевершив критичну межу, а відтак це спричинило й погіршення якості питної води. Ліси й лісосмуги, околиці міста і сіл завалені побутовими відходами, що на цілі десятиліття забруднюють і воду, і повітря, і грунти. І ситуація загострюється.

Про те, як збалансувати розвиток територій, як об’єднати інтереси економіки, довкілля та соціальні, та реалізувати програми розвитку населених пунктів йшла розмова за «круглим столом», влаштованим у Корсуні-Шевченківському для депутатів районної, міської рад та селищного і сільських голів Всеукраїнською екологічною лігою за підтримки голови районної організації ВЕЛ, голови громадської ради при райдержадміністрації Олександра Майдаченка.

Перспективи співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, науки, бізнесу у впровадженні засад збалансованого розвитку і на загальнодержавному, і на місцевому рівнях окреслила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Екологічну ситуацію у Корсунь-Шевченківському районі та перспективи і шляхи її поліпшення проаналізувала Світлана Дроботенко, директор департаменту соціально-економічного розвитку громадської спілки «Програма сприяння відродженню та інтеграції Сходу України «Донбас». Вона детально пояснила зацікавленим учасникам, як на практиці формувати портфель інвестиційних проектів громад і залучити до їх реалізації грантові та бюджетні кошти.

Практичні поради щодо того, як розробляти місцеві проекти з охорони довкілля, куди і з яким пакетом документів звертатися, щоб взяти участь у конкурсах на одержання грантів Проекту ПРООН та одержати підтримку з інших джерел, дала голова Черкаської обласної організації ВЕЛ Наталія Фоміна. Вона, до речі, критикувала присутніх за те, що мало мають підготовлених проектів екологічного спрямування і не подають їх, тим часом як державні та грантові кошти не використовуються.

Цікавою була й інформація про використання сільськогосподарських та побутових відходів в муніципальних цілях кандидата економічних наук, президента громадської спілки «Екологічна Рециклінгова Асоціація України» Олександра Ігнатенка.

«Круглий стіл» спряв, насамперед, поліпшенню обізнаності керівників органів місцевого самоврядування та активістів із законодавчою базою охорони довкілля та можливостями підтримки місцевих проектів у цій сфері з Державного бюджету та інших джерел. Побачивши значну зацікавленість присутніх, Тетяна Тимочко пообіцяла вже через місяць провести у Корсуні-Шевченківському нову зустріч, під час якої подати місцевим радам практичну допомогу у написанні конкретних інвестиційних екологічних проектів.

Людмила Моренко

http://www.kray.ck.ua/feed/item/14923-ekologichna-liga-dopomagae-mistsevim-radam-realizuvati-proekti-iz-zahistu-dovkillya#.V2gyNNVki9I

Далі...

Агов, інвестори! Пустує ніша сільгоспавіації та Укравіабази

Кількадесят літ тому над полями-лісами можна було часто побачити невтомних трударів неба – славнозвісних «кукурудзників» й гелікоптерів Мі-2. Вони обробляли ниви й садки, лісосмуги від шкідників, вносили добрива, слугували мобільними спостережними пунктами в разі виникнення пожеж, у боротьбі з браконьєрами, під час пошуку косяків риб, патрулювали важкодоступні райони тощо. Тепер це нечасті гості українського неба, а багато сільських і навіть обласних аеродромів стали пусткою, або їх використовують не за прямим призначенням, а якщо і експлуатують, то далеко не на повну потужність. Але світова практика доводить: сучасна ефективна агротехніка багатьох культур, як і боротьба зі стихійними явищами, різного роду моніторинг місцевості, неможливі без участі крилатих машин. Звісно, у сенсі збору просторової інформації, передачі відеоданих, навіть переміщення невеликих вантажів зараз активно розвивають мікроавіацію – безпілотники, але вони не замінять «конячок» на кшталт Ан-2. Отже, підсумуємо, що маємо натепер у галузі малої авіації і чи є сенс реанімувати сільські та районні аеродроми.

Опиратися не лише на “велике”, а й на “мале” крило

Насправді малі аеродроми й злітні смуги можна ефективно й прибутково використовувати не лише в агросекторі, охороні лісів і фауни, моніторингу екологічної й пожежної ситуацій. Тут безмір «вікон можливостей» для відкриття нових напрямів у туризмі й відпочинковому сервісі, відновленні регіонального пасажирського авіасполучення, започаткуванні цікавих послуг експрес-пошти на міжобласному рівні, «авіатаксі» тощо. Питання лише в тому, кому і коли це стане потрібним.

Звісно, «прима» малої авіації – сільське господарство. А якщо це так, то Україна має продемонструвати неабияку зацікавленість у розвитку власного «крила» цієї, натепер просто рятівної для нашої економіки, галузі. 90 років тому в Україні вперше застосували авіатехніку в боротьбі зі шкідниками сільгоспкультур. У середині 1920-их сталося нашестя італійської сарани, і щоб знищити її орди на Слобожанщині, у Харків з Одеси прилетів літак «Горбоконик» (розробка авіаконструктора Хіоні), на який навішали пристрої розпилення хімікатів. Уже тоді рівень загибелі ненажерливої комахи становив 70 відсотків. Того року відбулися перші досліди з опилювання лісів задля винищення соснового шовкопряда. Через 30 літ в Україні сільгоспавіація виконувала понад 20 видів робіт. Стало очевидно: вартість обробки 1 га бурякової плантації із Ан-2 майже вдвічі дешевша обприскування з тракторної бази. Наприкінці 1960-их почався розвій мережі міжколгоспних аеродромів. 1970-го в Україні було понад 90 злітно-посадкових смуг, призначених для сільгоспавіації, а в середині 1980-их ця кількість досягла показника 500 ЗПС із твердим покриттям. Авіація виконувала третину робіт із внесення міндобрив, чверть – із захисту рослин від шкідників та хворіб. 40 відсотків винищених бур’янів – також заслуга «кукурудзників». На «піку» розвитку сільгоспавіації в Україні щорічно виконували авіароботи на площі 12 млн. га. Наразі ситуація в цій галузі кардинально інша, адже в рази зменшилося використання малої авіації як в агротехніці, так і в захисті лісів, заповідного фонду. Поки ми поволі забували, який має вигляд робота агроаероплана, у світі парк сільгоспавіації зростав. Нині він становить майже 40 тис. літальних апаратів, які обробляють 250 млн. га угідь. А от у нас використання агроавіації ще доволі проблемне – через брак сучасної техніки й невелику кількість паспортизованих аеродромів. Але із середини 2000-их почалася позитивна динаміка у відродженні малої авіації. Щоправда, вона загальмувалася з розпалом конфлікту на сході, та економіка однак повинна «взяти своє» ближчим часом, бо на якісну українську продукцію вже чекають нові ринки збуту.

Аеропорти перетворилися на кладовища техніки

Сучасна агротехніка – високоінтенсифікована, і щоб бути конкурентними, вітчизняні аграрії теж повинні повернути сталеві «птахи» назад у небо над своїми полями. Звісно, такі технології мають бути набагато ощадливішими, рентабельнішими, екологічно безпечнішими, ніж у радянські часи. Приміром, це мало й ультрамалооб’ємне обприскування й застосування легких літальних апаратів. Саме авіапарк, що дістався в спадок ще від СРСР і безнадійно застарів, необхідно практично повністю замінити, інакше собівартість робіт видасться просто космічною. Деякі українські дослідники пропонують приділяти тут увагу мобільним безпілотним авіаційним комплексам. На прикладі одно з авіапідприємств, яке працює в кількох регіонах, зокрема, і на Київщині, доведено: при зменшенні кількості експлуатованих повітряних суден типу Ан-2, Ка-26, Мі-2 на користь безпілотників, прибутки компанії зростають до 25 відсотків на рік. Щоправда, легку авіацію вже давно використовують із комерційною метою, але здебільшого нелегально, у «тіні» від контролю й оподаткування. Потрібно просувати ідею створення спеціальних авіапідприємств, адже далеко не кожен агровиробник спроможний утримувати власний крилатий технопарк.

Зрозуміло, не лише аграрії мають лобіювати залучення інвестицій у реанімацію регіональних аеродромів і розвиток малої авіації. У цьому зацікавлені й громади й підприємці, які розбудовують нові туристичні напрямки чи сервісні послуги, різноманітні відомства. Немає досі альтернативи й лісовій авіації, адже якщо з хімікатами в поле чи садок ще якось заїдеш на колісній техніці, то діброви й бори ефективно й швидко позбавити від шкідників можна лише з повітря. Так само згори краще виявляти незаконні посіви наркомістких рослин, осередки вогню, моніторити прикордоння, адже перед літаком нема перешкод, як те буває на землі.

– Експлуатація великої авіатехніки доволі вартісна. Тим паче, дедалі актуалізується необхідність обробітку невеликих фермерських угідь, садків, – зауважує директор Навчально-наукового центру новітніх технологій НАУ доктор технічних наук, професор Василь Казак. – Адже на незначних ділянках збільшується витрата часу й палива в таких машин, як АН-2, на розвертання, інші залишкові маневри, дорогу до й від аеродрому базування, що підвищує собівартість робіт. Тому нині нарощує темп розвитку мала авіація. Чимало аграріїв, особливо на Київщині, Одещині, Харківщині, активно використовують крилатих помічників. На жаль, переважно закуповують досконалішу закордонну техніку, оскільки український виробник не досяг такої якості авіоніки. НАУ наразі працює на АТО, розробляємо для передової безпілотники. Звісно, до певної міри ці доробки згодяться й для аргобізнесу. Ідеться про програмовані польоти безпілотників. Приміром, ми багато років тому пропонували метод як автоматично відрізнити те, що полито хімікаліями, а що ні. Уся справа в різній здатності випромінювання тепла поверхонь.

За словами співрозмовника, щоб не збільшувати собівартості, потрібно використовувати співмірну авіатехніку – технології це дозволяють робити. Наприклад, квадрокоптер може літати над виноградниками чи рядами помідорів і практично точково вносити ті чи інші речовини, моніторити стан полів тощо. Тоді не потрібні послуги авіакомпанії – досить навчитися керувати апаратом самому фермеру чи його працівникові. Але ще замало аграріїв дивиться на кілька кроків уперед і дбає про такі стратегічні інвестиції, як новий технопарк.

Геннадій КАРПЮК

http://chask.net/?p=50875

Далі...

Волинські лісівники виходять на ринок зеленого туризму з рибалкою, полюванням та велопрогулянками

Сьогодні, 16:03

У державному підприємстві «Мисливське господарство «Звірівське», що на Ківерцівщині, започатковували ще один напрямок для розвитку – зелений туризм. Лісівники, крім уже звичних рекреаційних пунктів, тепер запропонують любителям відпочинку на природі оригінальні послуги для дозвілля. Це прогулянки на конях та велосипедні маршрути. А рибалки-любителі матимуть можливість посидіти на берегах лісових ставів. Ну і звичайно широкі можливості матимуть мисливці.

Маршрути для лісових прогулянок на конях чи велосипедах мають протяжність від від 3 до 15 кілометрів. Під час екскурсій лісовими стежками можна перепочити у затишній альтанці, побачити оленів, кабанів чи інших диких звірів, назбирати суниць, чорниць, грибів. На замовлення відпочивальників лісівники приготують обід: зварять юшку, підсмажать картоплю, шашлик, рибу, зготують запашний лісовий чай.

Серед лісу облаштовано до десятка бесідок із місцями для розведення вогнищ, тощо. У найбільшій альтанці може вміститися і до ста відвідувачів. Таким чином можна збиратися великими компаніями і відзначати дні народження чи інші святкові події

Також до кінця червня будуть затверджені ліміти на індивідуальне (трофейне) полювання на самця козулі. З серпня відкриється полювання на самців кабана, оленя та їх молодняк. Риболовля ж стартує із липня. У стави запущені товстолоб, білий амур, короп.

Усі любителі зеленого туризму можуть звертатися до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства за телефоном: 0973842950 або ж писати на електронну адресу: zvirivmg@ukr.net.

http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/23509/

Далі...