В Ленобласти продолжают действовать опасные торфяные пожары - нужны срочные меры по принуждению МЧС к организации их тушения

В Ленинградской области продолжают действовать опасные торфяные пожары, которые при наступлении жаркой и сухой погоды могут привести к опасному для жизни и здоровья людей задымлению густонаселенных районов области вплоть до Санкт-Петербурга. В частности, пожар на одном из самых крупных на Северо-Западе брошенных торфяных месторождений с общей площадью осушенных территорий около 21 тыс. га, выявленный противопожарной группой Гринпис 8 мая 2016 года, продолжает действовать, а работы по его тушению не ведутся - несмотря на то, что руководство ГУ МЧС по Ленинградской области и пожарной части 129 пгт Назия (ближайшей к пожару) в полной мере осведомлено о происходящем. Пожарные из ПЧ 129 после обращений Гринпис неоднократно выезжали на пожар, в присутствии представителей Гринпис приступали к тушению, но каждый раз бросали работу, не доведя ее до конца, и не возвращались к ней до следующего приезда противопожарной группы Гринпис.

За это время (с начала мая) добровольцами Гринпис на этом торфянике было потушено больше очагов тления торфа, чем государственными пожарными за их кратковременные выезды на тушение. К сожалению, потушить все добровольцы не могут: во-первых, потому, что их мало и работать они могут только в свободное от работы время (в основном в выходные дни), и во-вторых, потому, что сейчас основные их силы направлены на проверку дистанционных данных и раннее обнаружение торфяных пожаров. Эта работа добровольцев (именно по раннему обнаружению торфяных пожаров) сейчас критически важна - МЧС и подконтрольные ему организации в Ленобласти, к сожалению, с ней справляется еще хуже, чем с тушением торфяников.

Кроме торфяного пожара в Кировском районе вблизи пгт Назия (50 км от административной границы Санкт-Петербурга), в Ленинградской области действует еще один очень крупный торфяной пожар - во Всеволожском районе вблизи поселка Борисова грива (30 км от административной границы Санкт-Петербурга). Состояние пожара в Кировском районе последний раз проверялось противопожарной группой Гринпис 20 июня 2016 года - пожар продолжал действовать, несмотря на прошедшие за последнюю неделю очень обильные дожди. Состояние пожара во Всеволожском районе последний раз проверялось 10 июня 2016 года; масштабы пожара были такими, что залить его не могло практически никакими осадками, при этом на тот день никаких мер по тушению пожара не принималось.

За период с 2010 по 2015 г.г. Гринпис десятки раз сталкивался с отказом главных управлений МЧС по субъектам РФ и подразделений пожарной охраны признавать и тушить торфяные пожары на ранних стадиях их развития (когда их можно потушить относительно малыми силами, не собирая огромные группировки сил и дорогостоящую тяжелую технику); во многих случаях добиться каких-либо действий от МЧС получалось только после вмешательства правоохранительных органов, а иногда не получалось вовсе. Бездействие МЧС и подведомственных ему организаций на ранних стадиях развития торфяных пожаров часто приводило к серьезным катастрофам, задымлению обширных территорий, созданию угроз жизни и безопасности людей, работе транспорта. Но в последнее время ситуация начала исправляться, особенно в Европейско-Уральской России. В Центральном федеральном округе весной 2016 года не было ни одного случая неадекватного реагирования подразделений МЧС на сообщения о торфяных пожарах; во многих регионах, даже казавшихся ранее безнадежными в отношении борьбы с торфяными пожарами, подразделения пожарной охраны теперь сами освоили методы раннего обнаружения и тушения этих пожаров, начали применять подходящую технику и оборудования, научились качественно тушить - и ситуация изменилась принципиальным образом: известных действующих торфяных пожаров в ЦФО сейчас нет. В Северо-Западном федеральном округе ситуация тоже начала улучшаться - например, реагирование ГУ МЧС по Псковской области на выявленный Гринпис торфяной пожар тоже оказалось вполне адекватным (с некоторыми замечаниями, но прогресс очевиден). А вот заставить ГУ МЧС по Ленинградской области добросовестно относиться к своим обязанностям по организации тушения торфяных пожаров вне земель лесного фонда - пока не получается.

Если ситуацию с тушением торфяных пожаров в Ленинградской области не получится изменить сейчас (в ближайшие одну-две недели), это может привести к очень серьезной катастрофе: при худшем развитии ситуации задымление может охватить территорию, на которой проживает около семи миллионов человек. Прогноз погоды на ближайшие дни относительно благоприятный - сильной жары и засухи пока не ожидается, и пожары, даже если их не тушить, пока будут разрастаться медленно; но при наступлении сухой и жаркой погоды катастрофа может развиться буквально за полторы-две недели. Потушить эти пожары сейчас будет уже далеко не так просто, как в первые дни после обнаружения - но все-таки многократно проще и дешевле, чем еще через несколько недель. А главное - если эти пожары потушить сейчас, можно будет гарантированно избежать угроз жизни и здоровью людей, связанных с задымлением.

К сожалению, понятно, что само по себе ГУ МЧС по Ленинградской области никакими уговорами и никакой аргументацией невозможно заставить организовать тушение этих торфяных пожаров. Неизвестно, связано ли такое реагирование на торфяные пожары с запредельным непрофессионализмом конкретных чиновников из ГУ МЧС, или с намеренным вредительством (ликвидация торфяных пожаров на ранних стадиях - это рутинная, никому не заметная работа, а за ликвидацию крупномасштабных катастроф "чрезвычайным" начальникам нередко дают новые звания, должности, награды и премии) - но факт халатного отношения к тушению торфяных пожаров в Ленобласти налицо. Исправить ситуацию, по всей видимости, может только вмешательство правоохранительных органов или вышестоящего начальства в системе МЧС - Гринпис уже обратился и к тем, и к другим; какие последуют действия, пока непонятно.

Если никакого перелома в развитии ситуации с торфяными пожарами в Ленинградской области в ближайшее время не произойдет - жителям этого региона и Санкт-Петербурга нужно готовиться к возможному торфяному задымлению. При худшем развитии ситуации такое задымление может возникнуть примерно во второй декаде июля; при лучшем (если оставшаяся часть лета будет сырой и холодной) его, конечно, может и вовсе не случиться - но шансы на такое лето пока не очень велики.

Вот так выглядели некоторые очаги торфяного пожара вблизи пгт Назия в Кировском районе 10 июня 2016 года (после недели очень сильных дождей). Автор фотографий - Наталья Максимова:









А это - очаги пожара, потушенные пожарными ПЧ 129. К сожалению, тушение отдельных очагов, если остальные продолжают действовать и оставляются на произвол судьбы, практически нисколько не снижает риск развития последующей пожарной катастрофы - чтобы сыграть в жару роль запала (фитиля), бывает достаточно даже одного оставленного очага тления торфа, а тем более - нескольких десятков оставленных очагов.



Для того, чтобы гарантированно избежать катастрофы, недостаточно время от времени выезжать и тушить отдельные очаги тления - необходимо потушить все, и через некоторое время (примерно неделю) проверить качество тушения, и добить те участки, где тление сохранится (а потом опять проверить, и если понадобится - еще раз добить). А для этого недостаточно, чтобы конкретные пожарные, которые выезжают на торфяники по каждому сообщению о пожарах, просто добросовестно тушили каждый раз столько очагов, сколько могут за рабочий день. Нужна добросовестная работа тех, кто отвечает за организацию тушения, чтобы тушение это не бросалось каждый раз на полпути, а было доведено один раз до полной ликвидации очагов тления.

Если же в ГУ МЧС по Ленинградской области до сих пор сохранились дремучие руководители, набитые суевериями насчет того, что торф невозможно потушить, что он самовозгорается в залежи и т.д. - их надо просто увольнять и заменять более компетентными сотрудниками. Опыт главных управлений МЧС по другим субъектам РФ однозначно доказывает, что такие замены позволяют избежать катастроф, сберечь много сил, сохранить здоровье и жизни людей.

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=19691
* * *

Обновляемая подборка сообщений по этой теме:

Торфяные пожары на Северо-Западе

Далі...

Конкурс ідей та ескізів демонстраційних навчальних об‘єктів про ліси та функції лісів

Шановні пані та панове, Наша організація оголошує конкурс ідей та ескізів демонстраційних навчальних об‘єктів про ліси та функції лісів для подальшого їх використання у виготовленні цих об‘єктів і ...

Автор:
natalya_forza

Конкурс ідей та ескізів демонстраційних навчальних об‘єктів про ліси та функції лісів

Шановні пані та панове,

Наша організація оголошує конкурс ідей та ескізів демонстраційних навчальних об‘єктів про ліси та функції лісів для подальшого їх використання у виготовленні цих об‘єктів і розміщенні їх у приміщеннях та на вулиці, лісових угіддях, парках.

Демонстраційні навчальні об‘єкти мають слугувати для вивчення/ дослідження лісової екосистеми, деревних порід, рослинного та тваринного світу, функцій дерев та лісу, значення дерева для енергії й будівництва в ігровій формі, тому можуть бути призначені в тому числі для дітей.

Демонстраційні навчальні об‘єкти мають бути:

• Цікавими
• Естетичними
• Зробленими з екологічних природних матеріалів – деревини, фанери, каменю, металу (у тому числі поєднанням матеріалів)
• Бюджетними у виготовленні
• Антивандальними
• Легкими та недорогими у обслуговуванні

Критерії оцінювання ідей/ ескізів:

• Оригінальність ідеї.
• Донесення нової інформації/ знань про ліс та його взаємозв’язок з людиною
• Чіткість подання інформації про ідею: опис ідеї, опис завдання/ інформації, що висвітлюється, опис матеріалів і технології виготовлення об’єкту.
• Можливість втілення/ бюджетність (орієнтовна вартість) виконання ідеї.

Форма та строки подачі ідей/ ескізів:

Форма заявки повинна містити зображення (малюнок, ескіз, комп‘ютерний ескіз) та описову частину, у якій пояснюється, з чого складається демонстраційний навчальний об‘єкт, завдання, які потрібно вирішувати, інформація, яка має міститися на об’єкті, матеріали, з яких зроблено об‘єкт, приблизна вартість матеріалів).

Просимо подавати свої заявки до 8 липня 2016 року у електронному вигляді на адресу: Natalia.voloshyn@forza.org.ua.

Нагорода:

Переможець зможе виготовити за своєю ідеєю демонстраційний навчальний об‘єкт зі збереженим авторством. Переможець розробляє кошторис на виготовлення об‘єкта, матеріали закуповуються за рахунок проекту FORSOC.

Загальна інформація про проект

Проект «Ліси для суспільства – ліси без бар’єрів» (FOR SOC) реалізується партнерами з України, Словаччини та Норвегії в рамках Програми Норвезького фінансового механізму «Словаччина: пріоритет транскордонне співробітництво» на 2009-2014 роки.

Метою проекту є створення умов та проведення заходів, націлених на вивчення природної та культурної спадщини та підвищення обізнаності щодо ключової ролі лісів у забезпеченні сталості на планеті та необхідності відповідального громадянства. Крім цього, завданням проекту є покращення рівня знань про ліси та їх цінності та продукти та поглиблення розуміння природи, особливо серед молоді.

Завданнями проекту є:

• Створення умов для навчання в природі для різних цільових груп (походи для учнів, студентів, людей з обмеженими фізичними можливостями, лісові літні табори, фестивалі лісу тощо)
• Розробка навчальної програми на основі проведеного дослідження освітніх потреб
• Апробація навчального курсу під час тренінгу для тренерів з Словаччини та України
• Проведення навчальних поїздок з метою еко-освіти та еко-туризму на лісових територіях
• Покращення навичок в частині багатофункціонального ведення лісового господарства серед лісівників-практиків
• Проведення заходів з метою пропагування багатофункціональної ролі лісів, як здорового та дружнього середовища
• Створення демонстраційних освітніх та туристичних об‘єктів
• Обмін досвідом між учнями, вчителями та організаціями з країн-партнерів

http://www.prostir.ua/?grants=konkurs-idej-ta-eskiziv-demonstratsijnyh-navchalnyh-objektiv-pro-lisy-ta-funktsiji-lisiv

21.06.2016 - 08.07.16

Далі...

Лісовий Вісник: Одним шкідникам пожежа сприяє, а іншим – заважає...

Лісові пожежі охоплюють різні регіони світу і разом зі шкідливими комахами відіграють вирішальну роль у погіршенні стану лісів.

Водночас аналіз історичних відомостей і дендрохронологічних даних свідчить: активні заходи щодо гасіння пожеж, які здійснюють із початку ХХ століття, призвели до суттєвих змін складу і структури лісів, їхньої уразливості до деяких шкідників, видового складу рослин, тварин і грибів.
Природним лісам властива мозаїчність, пов’язана з неоднорідністю рельєфу, рівнів вологості й багатства ґрунту. Залежно від складу порід, віку, структури намету відрізняються інтенсивність насіннєношення лісових порід, режими освітлення, умови для проростання насіння та виживання сходів, а також – особливості накопичення й розподілу горючого матеріалу й принадності ділянок для існування, живлення та успішного розмноження тих або інших тварин, зокрема комах. Рослиноїдні комахи (фітофаги) й самі впливають на поширення й інтенсивність лісових пожеж, коли спричиняють відпад дерев і всихання їхніх частин, що призводить до змін обсягів і розподілу горючих матеріалів у лісі.

Принадність насаджень для тих або інших видів комах визначається мікрокліматом, який формується за певних лісорослинних умов, складу порід, віку та повноти деревостанів. Принадність насаджень для пожеж визначається наявністю горючих матеріалів, погодними умовами та можливостями поширення вогню.

Витривалість окремих насаджень до дії комах і пожеж та спроможність до відновлення стану чи до зміни порід також відрізняються. Тому ліси залишаються мозаїчними, що створює умови для підтримання різноманіття на рівні ландшафтів і на рівні організмів.

Окремі види (так звані пірофільні) можуть розмножуватися лише після пожеж. Тим самим вони уникають конкуренції з боку інших видів під час заселення згарищ. Так спори гриба рицини хвилястої проростають лише за високої температури, плодові тіла утворюються на вигорілих ділянках (після пожеж або розпалювання багать, зокрема під час очищення лісосік). У культурах, які створюються на згарищах відразу після пожеж, цей гриб спричиняє відпад сосни. Насіння деяких рослин може повністю вивільнятися із шишок або проростати лише за дуже високої температури субстрату.

Пірофільні комахи на згарищі можуть знайти партнера для парування. Ці види спроможні до далеких перельотів, тому що у процесі еволюції виживали ті особини, які долали найбільші відстані між згарищами. Так златка згарищ, яка має інфрачервоні рецептори на ногах, відчуває згарище площею близько 20 га на відстані до 5 км, і долає цю відстань. Деякі вусачі летять на шлейф диму від пожеж. Вони можуть заселяти частково пошкоджені вогнем дерева відразу після пожежі, коли вони ще димлять. Вусачі та златки часто заселяють нещодавно спалені корені та стовбури в обвугленій та необвугленій їхніх частинах. Саме ці комахи сприяють швидшому руйнуванню пошкодженої вогнем деревини та надходженню поживних речовин у ґрунт.

Різноманіття різних груп організмів на згарищах досліджували у багатьох регіонах планети. Було виявлено, що у хвойних лісах чисельність і видовий склад безхребетних тварин відновлюються, вже починаючи з другого року після пожежі, а чисельність кліщів – лише на шостий рік.
Водночас серед сотень видів безхребетних тварин, які живуть у лісі, є декілька десятків шкідників. Деякі з них спроможні до циклічних масових розмножень, після яких накопичується горючий матеріал і створюються умови для поширення пожежі. Так, у північній частині американського континенту короїд Dendroctonus ponderosae заселяє стиглі соснові наса­дження, спричиняє інтенсивний відпад дерев і накопичення горючого матеріалу. За сприятливих для горіння погодних умов виникає пожежа, внаслідок якої розкривається намет, вивільняється насіння з шишок та розвивається природне поновлення сосни. Водночас за відсутності пожежі відбувається заміна світлолюбної сосни жовтої на тіньовитривалі породи. Подібним чином відбувається заміна сосни Банкса на тіньовитривалі породи за відсутності пожежі після пошкодження хвої хвоєвійкою-брунькоїдом (Choristoneura pinus pinus), спалахи якої повторюються кожні 6-10 років.

Уже здавна було помічено, що після пожеж чисельність деяких шкідливих комах зменшується. Вогонь може безпосередньо спричинити загибель комах або змінити умови їхнього перебування – властивості ґрунту, намету, склад підліску, густоту деревостану тощо. Водночас комахи виробили у процесі еволюції власні стратегії, як пережити пожежу та заселити знову площі після неї.

У різних країнах використовували пожежі для прямого зменшення популяцій шкідливих комах, зміни доступності міст перебування або їхньої принадності. Такі заходи були успішними, якщо на час їхнього здійснення комахи знаходилися в уразливій стадії та у певному місці під час спалювання. Другою умовою ефективності пожежі як заходу пригнічення популяції шкідника є мінімальна шкідливість її для рослинності. Ефективність дії вогню на комах визначається також температурою під час пожежі та швидкістю її поширення. Таким умовам задовольняє спеціальна технологія контрольованого, передписаного, або запланованого спалювання (prescribed burning), про яку ми розповімо в окремій статті.

У західній Канаді застосування контрольованої пожежі забезпечило захист від деяких стовбурових шкідників, зокрема короїда Dendroctonus rufіpennis, який зимує у лісосічних залишках і пнях ялини, а також короїдів Ips pini та Dendroctonus ponderosae і вусачів Monochamus spp. у сосновому лісі. У бореальних лісах за допомогою контрольованих палів ефективно зменшували чисельність шкідників шишок і насіння, які зимують в опалих пагонах сосни на землі (Conopthorus resinosae), а також жолудевого довгоносика (Conotrachelus posticatus) у насадженнях дуба червоного.

Ще у 30-ті роки минулого століття у колишньому СРСР одним із заходів захисту соснового лісу від хвоєгризів, що зимували у підстилці, було її згрібання та спалювання. Цей захід був трудомістким, але менш шкідливим для лісу, ніж обпилювання дустом ДДТ за допомогою літаків чи наземних установок. Водночас разом із підстилкою з лісу вилучали не тільки шкідників, але й їхніх ентомофагів і необхідні для росту дерев мінеральні речовини, які містяться в опалій хвої та дрібних гілочках. У випадку природної чи контрольованої пожежі ці речовини залишалися б на ділянці лісу. Вилучення підстилки мало негативні наслідки ще й тому, що у сухих умовах, де найбільше поширені осередки комах-хвоєгризів, ця підстилка ще й відіграє роль мульчі та утримує вологу.

Відомі випадки у Нижньодніпров’ї, коли невелика низова лісова пожежа у серпні знищувала лялечок соснової совки та кокони соснових пильщиків, які перебували у діапаузі в підстилці. Водночас гусениці соснового п’ядуна та соснового шовкопряда на цей час знаходилися у кронах, а в підстилку опускалися лише після закінчення вегетаційного періоду. Навесні гусениці соснового шовкопряда зазвичай починають живлення вже у квітні, а гусениці соснового п’ядуна лялькуються у підстилці восени й залишаються там до кінця червня. У ці місяці вологість підстилки доволі висока, і навряд чи можливо знищити цих шкідників контрольованим вогнем, не завдаючи шкоди деревам.

У Північній Америці безуспішно намагалися знищити контрольованою пожежею хвоєгриза Coloradio pandora, гусениці якого живляться на сосні жовтій і проводять декілька місяців на стадії лялечки у підстилці. Виявилося, що гусениці вибирають для лялькування ділянки з відкритим наметом, де мало горючого матеріалу, що є адаптацією до частих пожеж низької інтенсивності. У глибокій підстилці лялечок майже не знаходили, хоча там вони були б менш доступними для природних ворогів або дії екстремальних температур.

Трипс Taeniothrips inconsequens пошкоджує бруньки цукрового клена на північному сході США та зимує у верхньому шарі підстилки. Виліт імаго навесні визначається температурою ґрунту та збігається в часі з розкриттям бруньок клена. Спалювання підстилки навесні та восени призвело до зниження чисельності трипсів, причому осіннє спалювання прискорило їхній виліт наступної весни, що порушило синхронність із появою придатного корму та спричинило відпад цих комах від голоду. Чисельність трипсів знизилася також унаслідок збільшення чисельності їхніх природних ворогів (грибів і бактерій), зміни вологості, температури та хімічного складу ґрунту.

Аналіз хімічного складу хвої сосни Банкса виявив, що дерева природного поновлення на згарищі містили менше азоту у хвої, ніж дерева на зрубі рубки головного користування. На цих самих деревах утворювалося менше чоловічих шишок, які є складовою живлення личинок хвоєвійки-брунькоїда та визначають їхню життєздатність. Тобто внаслідок пожежі погіршилися умови для розвитку цього шкідника. Стовбурові комахи та лось, навпаки, надавали перевагу соснам з обгорілою корою, яка містила більше білка, менше фенолів, монотерпенів і смоляних кислот.

Дослідження у бореальних лісах американського континенту виявили, що у регіонах, де ефективно гасять пожежі, в останнє століття почастішали спалахи шкідливих комах. Так, у західних штатах США зросла частка порід, принадних для хвоєвійки-брунькоїда (Choristoneura occidentalis) – дугласії, білої ялиці та ялин. Ці тіньовитривалі породи замінили сосну жовту (Pinus ponderosa), яка раніше домінувала у насадженнях і не є кормовою рослиною хвоєвійки-брунькоїда. Після гасіння по­жеж сосну жовту вилучали вибір­ковими рубками, що створювало умови для розростання тіньовитри­валих порід і утворення різновікових багатоярусних густих насаджень. Ці насадження виявилися стійкими до пожеж, але принадними для хвоєвійки-брунькоїда, що спричинило відпад понад 80% дерев.

Подібну ситуацію описано стосовно псевдотсугової хвилівки (Orgyia pseudotsugata). У період, коли пожежі були регулярними, у насадженнях переважала сосна скручена (Pinus contorta). Коли почали ефективно боротися з пожежами, у насадженнях стали домінувати тіньовитривалі дугласія та ялиці, які дуже принадні для цього шкідника. Зважаючи на це, вчені запропонували періодично здійснювати контрольовані пожежі, щоб зменшити ризик масових розмножень псевдотсугової хвилівки.

Ефективна боротьба з пожежами також спричинила зменшення поширення на півночі американського континенту осики, берези, сосни Банкса та ялини чорної (Picea mariana), які раніше формували мозаїчний і переривчастий намет у насадженнях ялини та ялиці бальзамічної.
Під впливом пожежі змінюється обсяг субстрату для заселення стовбуровими комахами – ослаблених різною мірою дерев, а також якість лубу як корму личинок цих комах.
Як відомо, стовбурових шкідників розподіляють на дві групи – фізіологічні шкідники небезпечні для живих дерев, а технічні – для заготовленої деревини. Комахи, які не належать до цих груп, а заселяють неліквідну деревину, не є шкідниками.

Дослідження, здійснені у Лівобережному лісостепу України, свідчать, що заселеність стовбуровими шкідниками сосни у рік пожежі залежить від сезону, коли відбулося загорання, початкового санітарного стану дерев і погодних умов. Зокрема дерева ІV категорії санітарного стану на ділянці низової пожежі у перший рік заселялися частково, оскільки луб швидко висихав і втрачав придатність для розвитку стовбурових комах. Було розроблено алгоритм прогнозування загрози заселення стовбуровими шкідниками дерев та їхнього відпаду у соснових насадженнях регіону.

Для мінімізації активності стовбурових шкідників слід припинити здійснення будь-яких рубок у період льоту цих комах. Ліквідну деревину треба відразу вивозити з лісу або корувати чи захищати інсектицидами. Лісосічні залишки бажано подрібнювати та використовувати для виробництва пелет, деревостружкових чи деревоволокнистих плит або як мульчу у розсаднику чи в культурах, розкидаючи рівномірно на поверхні, щоб вони швидше висохли або розклалися за допомогою грибів та інших організмів. Якщо подрібнення залишків здійснюється не відразу, їх бажано підсушити й відсунути від живих дерев.

Валентина Мєшкова
http://www.lesovod.org.ua/node/29322

21/06/2016

Далі...

Чернівецька митниця ДФС: про лісоматеріали, оформлені митницею

Ешелони з лісоматеріалами на українських коліях – одна із найбільш обговорюваних тем у медіапросторі. Питання експорту деревини й справді потребує нагального й дієвого вирішення. Проте не у той спосіб, що сьогодні спостерігається довкола даної проблеми. Пошук «крайнього» й псевдо піар на відкритті «тіньових» схем, який чітко прослідковується у діяльності більшості громадських організацій та окремих активістів, засвідчує, на жаль, не лише незнання останніми суті справи, а й їх небажання зрозуміти й з'ясувати всі її обставини. Безпідставні звинувачення на адресу, у тому числі, й митниці, вводять в оману пересічних громадян, нагнітають й так не просту ситуацію.

Ми не будемо маніпулювати різними фактами, а говоритимемо цифрами й даними – статистикою митного оформлення необроблених лісоматеріалів Чернівецькою митницею ДФС упродовж січня – травня 2016 року.

Насамперед слід відзначити, що у порівнянні з минулим, 2015 роком дещо змінилися обсяги вивезення деревини у розрізі країн походження. Наразі мова йде про експорт та транзит. У відсотковому співвідношенні частка українських лісоматеріалів, що вивозяться, зменшилася на понад 7 відсотків. У свою чергу прямо пропорційно зросла кількість даного товару білоруського, російського і навіть литовського походження. Експорт лісу зріс на 12,2 %, а транзит – у 7,8 рази.
Частка буковинських у експортованих лісоматеріалах зменшилася у 3,1 рази. Тут слід окреслити відсоткове співвідношення експорту відповідно до асортименту деревини. Так, з початку року через пункт пропуску «Вадул-Сірет – Вікшани» митного поста «Вадул – Сірет» Чернівецької митниці ДФС переміщено 398,7 тис. тонн деревини паливної та 377,6 тис. тонн ділової деревини. Наголошуємо, що серед експортованого лісоматеріали з Чернівецької області, оформлені у митному відношенні Чернівецькою митницею ДФС, становлять: деревина паливна – 20, 4 тис. тонн (4,9 %), ділова деревина – 0, 09 тис. тонн.

«Наведені цифри засвідчують, що більшість вагонів із лісоматеріалами, які знаходяться на залізничних станція Буковини, а саме 97%, – уже оформлений іншими митницями Державної фіскальної служби України товар, що лише переміщується у зоні діяльності Чернівецької митниці ДФС під митним контролем, – коментує начальник митниці Микола Салагор. – Хочу, аби всі чітко зрозуміли: через пункт пропуску «Вадул – Сірет» переміщується лісосировина з усієї України, уже оформлена у тому чи іншому режимі. Відсоток експортних декларацій, оформлених безпосередньо Чернівецькою митницею, становить лише 3, 0%».

Через пункт пропуску «Вадул – Сірет» Чернівецької митниці ДФС з початку року у митному режимі експорт було переміщено оформлених лісоматеріалів: Житомирською – 275, 3 тис. тонн (34, 4%), Рівненською – 220, 8 тис.тонн (27, 6%), Київською – 81, 9 тис. тонн (10, 2%), Волинською – 75, 4 тис. тонн (9, 4%), Хмельницькою – 30, 8 тис. тонн (3, 8%), Львівською – 27, 6 тис. тонн (3, 4%), Тернопільською – 22, 9 тис. тонн (2, 9%), Чернігівською – 15, 1 тис. тонн (1, 9%), Вінницькою – 9, 6 тис. тонн (1, 2%), Київською міською – 8, 5 тис. тонн (1, 1%), Івано-Франківською – 5, 3 тис. тонн (0, 7%), Черкаською – 2, 8 тис. тонн (0, 3%), Сумською – 0, 8 тис. тонн (0, 1%), Закарпатською – 0, 02 тис. тонн (0, 003%) митницями ДФС.

З початку року Чернівецькою митницею ДФС у митному режимі експорт оформлено 25 тис. тонн лісосировини, з якої 99, 3% – деревина паливна, 0, 7% – лісоматеріали необроблені («стовпи оциліндрованні, дерев‘яні (сосна)», «ліс круглий хвойний (сосна)»).

«До митного оформлення лісоматеріалів, що здійснюється безпосередньо митницею, ми підходимо особливо прискіпливо, – наголошує Микола Михайлович. – До прикладу, оформлення паливної деревини здійснюється із залученням спеціалістів та лише за наявності відповідних документів Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України. Чернівецькою митницею оформляється деревина паливна лише до 2 метрів завдовжки».

Транзит лісоматеріалів через митну територію України здійснюється із Білорусії (6, 4%), Росії (2, 1%) та Литви (0, 01%). Деревина, оформлена у митному режимі транзит, доставляється до митниці призначення (у даному випадку – Чернівецької митниці ДФС) для перетину митного кордону України із пакетом документів, оформленим країною-відправником та перевіреним і оформленим у митному відношенні митницею відправлення.

Співробітники пункту пропуску митниці призначення перевіряють відповідність електронної копії митної декларації поданим товаросупровідним документам. Огляд товарів здійснюється за наявності підстав для проведення огляду, визначених Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи. Як бачимо,
Чернівецькою митницею ДФС питання переміщення лісоматеріалів через митну територію України тримається на особливому контролі. З початку року запроваджено 12 справ про порушення митних правил при переміщенні лісоматеріалів на суму 1 590 918, 24 грн. У минулому році таких справ було 4 на загальну суму 51 325,36 грн.

«Чернівецька митниця ДФС діє виключно у правовому полі, – зазначає Микола Салагор. – Тож не вправі у той чи інший спосіб впливати на діяльність як суб‘єктів зовнішньоекономічної діяльності, так і представників громадськості, що прагнуть змінити ситуацію довкола експорту лісоматеріалів. Наша офіційна позиція – законність, відповідність чинному законодавству з питань державної митної справи».

21.06.2016

http://cv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/254518.html

Далі...

Контроль над здійсненням санітарних рубок посилили на Полтавщині

ПОЛТАВА. 17 червня. УНН-Центр. Представники Полтавського ОУЛМГ відучора посилили контроль над здійсненням санітарних рубок. На цьому наголосила т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич у листі до начальників обласних управлінь лісового та мисливського господарства, передає УНН-Центр.

"У зв'язку із закінченням 15 червня "періоду тиші" у лісах та зверненнями від громадян України, представників громадських об’єднань, засобів масової інформації стосовно порушень під час здійснення санітарно-оздоровчих заходів, начальники обласних управлінь лісового та мисливського господарства мають посилити контроль за відведенням ділянок під санітарні рубки до ухвалення Урядом змін до Санітарних правил в лісах України", - підкреслила Христина Юшкевич.

Також вона звернула увагу на необхідності оприлюднення планів санітарно-оздоровчих заходів.

Нагадаємо, що робочою групою при Держлісагентстві були напрацьовані нові прогресивні зміни до Санітарних правил в лісах України. Вони передбачають заборону проведення всіх санітарно-оздоровчих заходів навколо місць гніздування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, хижих та інших птахів; заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парках, природних заповідниках, пам’ятках природи, заповідних урочищах; зонах регульованої та стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових та орнітологічних заказниках.

Загалом у лісах буде обмежено проведення суцільних санітарних рубок виключно моментами крайньої необхідності з обов’язковим відновленням нових стійких і високопродуктивних лісів на цих площах.

http://region.unn.ua/uk/news/58525-kontrol-nad-zdiysnennyam-sanitarnikh-rubok-posilili-na-poltavschini

Далі...

Держлісагентство закликає громадян відмовитися від відвідування лісів у спекотну погоду у зв'язку зі зростанням кількості пожеж

За оперативними даними Державного агентства лісових ресурсів України минулої доби працівниками державної лісової охорони ліквідовано 6 пожеж на площі 2,4 га в лісах державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Держлісагентство закликає громадян України дотримуватися правил пожежної безпеки, рекомендує відмовитися від відвідування лісів у зв’язку із підвищенням температурного режиму та зростанням кількості лісових пожеж.

«У деяких областях уже запроваджено особливий протипожежний режим, який передбачає обмеження перебування громадян у лісах, переведення всіх служб, задіяних у виявленні і гасінні лісових пожеж на цілодобове чергування, встановлення шлагбаумів, інформаційних щитів, облаштування мінералізованих смуг і місць відпочинку, рекреаційних пунктів, створення мобільних груп з працівників державної лісової охорони і співробітників держслужби з надзвичайних ситуацій», – повідомила т.в.о. Голови відомства Христина Юшкевич.

Вона також зазначила, що більшість пожеж в екосистемах виникають через людський фактор: кинутий недопалок, непогашене багаття та ін. Лісові пожежі – це найбільше лихо для лісу. За лічені хвилини вони можуть знищити або пошкодити лісові насадження, що вирощувалися десятиріччями на сотнях, а інколи й тисячах гектарів. При цьому знищується не тільки лісова рослинність, гинуть також дикі тварини, птахи, комахи.

«Проблема пожеж є особливо актуальною для державних підприємств південного та східного регіонів, де лісові насадження виконують захисні функції і вимагають значного бюджетного фінансування», – зазначила Христина Юшкевич.

За участі працівників державної лісової охорони, ДСНС та правоохоронних органів регулярно проводяться лісові рейди з метою виявлення порушників, які не дотримуються вимог пожежної безпеки в лісах. Зокрема, на Закарпатті вживаються заходи з обмеження доступу транспорту в ліси. Ця робота проводиться переважно у лісових масивах, де найбільша ймовірність виникнення лісових пожеж.

З початку року відомчими протипожежними формуваннями ліквідовано 205 лісових пожеж на площі 125 гектарів. Державна лісова охорона продовжує здійснювати профілактичні організаційні заходи з метою запобігання виникненню лісових пожеж та оперативного їх гасіння.

Прес-служба Держлісагентства
21.06.2016

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=168699&cat_id=32888

Далі...

Ситуацію із незаконними вирубками лісів контролюватиме прокуратура

Ситуацію щодо незаконних вирубок лісів обговорили на нараді голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки із працівниками лісової галузі, представниками правоохоронних структур та громадськими активістами 17 червня. 

 

Громадські активісти зокрема розповіли про випадки незаконної вирубки лісів та експорту деревини за кордон. Також висловили пропозиції стосовно реформування лісової галузі. Олег Синютка наголосив, що відтепер про усі виявлені випадки незаконних вирубок лісів потрібно повідомляти у відповідні структури. 

 

У подальшому такими справами займатимуться правоохоронні органи. Зокрема, питання незаконних рубок триматиме на контролі прокуратура на чолі із новопризначеним керівником Юрієм Квятківським. Також голова ЛОДА зазначив, що найближчим часом відбудуться перевірки роботи лісової охорони, а в подальшому розглянуть реформування цієї структури у самостійний орган. Оголосять і конкурси щодо посад керівників держлісгоспів. Також відбудуться перевірки законності роботи пилорам в області. 

 

Очільник Львівщини наголосив, що відтепер на місцях, де проводитимуть рубку лісу, має бути спеціальна інформаційна таблиця про об'єкт та доручив перевіряти лісовози, які перевозять деревину.

21 червня

http://stryi-rda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=9331:2016-06-21-05-55-31

Далі...

Рятувальники ДСНС України застерігають: необережне поводження з вогнем є причиною масштабних пожеж в екосистемах!

На всій території України спостерігається підвищення температурних показників та по-справжньому спекотна погода. Недотримання правил пожежної безпеки (випалювання сухостою, необережне поводження з вогнем, непогашений сірник, недопалок) у цей період може стати причиною масштабних лісових та торф’яних пожеж. Саме тому нині всі зусилля рятувальників спрямовані на протидію пожеж в екосистемах.

Фахівці Служби порятунку спільно з працівниками поліції та представниками органів місцевого самоврядування постійно проводять з громадянами інформаційно-роз’яснювальну роботу. До участі в заході запрошують також і представників засобів масової інформації аби донести вкрай важливі повідомлення та застереження до якомога більшої кількості населення.

Особливо активно профілактична робота проводиться впродовж вихідних, коли люди масово вирушають відпочивати на природу. Так, цими вихідними кіровоградські рятувальники спільно з працівниками поліції провели роз’яснювальну роботу в районі улюбленого місця відпочинку багатьох мешканців обласного центру – вулиці Лісопаркової. Фахівці Служби порятунку та правоохоронці не лише перевірили, чи немає порушників пожежної безпеки у лісовому масиві, а й нагадали громадянам елементарні правила поведінки у природних екосистемах. Рятувальники наголосили, що розкладати багаття дозволяється лише у спеціально відведених рекреаційних зонах. Залишаючи місце відпочинку, необхідно загасити тліюче вогнище водою та переконатися, що воно повністю згасло. Працівники поліції поінформували, що випалювання рослинності тягне за собою кримінальну й адміністративну відповідальність, оскільки такі дії можуть призвести до значних збитків, пошкодження лісових масивів та майна.

Волинські рятувальники також цими вихідними провели роз’яснювальну роботу з громадянами, які відпочивали на території Слов’янського парку міста Володимир-Волинський. Подібні профілактичні рейди відбулися і на території Хмельницької області.

Активна інформаційно-роз’яснювальна робота триватиме й надалі, оскільки попереду наближається чотири вихідних дні, коли люди масово відпочиватимуть на природі.

Шановні громадяни! Державна служба України з надзвичайних ситуацій вкотре закликає вас суворо дотримуватися правил пожежної безпеки поблизу лісових масивів і на відкритих територіях. Пам’ятайте, що масштабні загоряння можуть мати негативні наслідки як для навколишнього середовища, так і для людей: спричинити пожежі будівель, знищити лінії електромереж, газо- та нафтопроводів, лісових насаджень.

Будьте пильними та у разі виникнення пожежі негайно телефонуйте за номером Служби порятунку «101».

21.06.2016, 09:23

Прес-служба ДСНС України

http://www.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/49827.html

Далі...

Мінприроди отримало на узгодження нову редакцію Санітарних правил лісу

Міжвідомча робоча група, створена на доручення Кабінету Міністрів, передала на узгодження до Мінприроди нову редакцію Санітарних правил лісу. Група була створена за ініціативи Міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака.

Цей документ узагальнює напрацювання міжвідомчої групи, до якої увійшли як представники Держлісагентства, Мінагрополітики, Мінприроди, так і представники провідних наукових та громадських екологічних організацій. Нові правила дозволять зменшити шкоду для живої природи, яку наносила нині існуюча система санітарних рубок.

"Ми ініціювали проведення цієї роботи і важливо, що нас почули і підтримали. Майже всі пропозиції, напрацьовані робочою групою Мінприроди, були враховані. Сподіваюся, що найближчим часом нова редакція Санітарних правил лісу буде затверджена Урядом та допоможе захистити українські ліси від хижацької вирубки", - зазначив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак

Детальніше із проектом нової редакції можна ознайомитися на офіційному сайті Мінприроди. Нагадаємо, що 19 травня 2016 року Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак видав наказ № 188, яким призупинив проведення суцільних санітарних рубок у межах територій та об’єктів природо-заповідного фонду до затвердження Санітарних правил в лісах України, що належить до сфери управління Мінприроди.

21.06.2016 | 09:12
 МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249129579

Далі...

В Бурятии создают первую в России «Добровольную лесную пожарную охрану»

Институт «Добровольной лесной пожарной охраны» создают в Республике Бурятия. Как сообщил координатор Общественного штаба помощи в тушении пожаров в Бурятии Андрей Бородин, необходимость в этом появилось в связи с негативным прогнозом пожароопасной обстановки в лесах республики на июль-август 2016 года.

В настоящее время ни в одном субъекте России не разработано нормативно-правовой базы о привлечении добровольных лесных пожарных к участию в охране лесов от лесных пожаров. В республике планируется создать оперативные маневренные группы добровольцев, куда войдут местные жители, которые могут привлекаться для предупреждения и тушения вновь возникающих очагов лесных, торфяных и степных пожаров в максимально короткие сроки.

- Такая форма привлечения активных местных жителей к противопожарным мероприятиям особенно актуальна для сохранения лесов на Байкальской природной территории. Создание института также поможет привлечь дополнительные каналы финансирования через участие в грантовых конкурсах республиканского и федерального уровня, – отметил Андрей Бородин.

Создание института «Добровольной лесной пожарной охраны» станет поддержкой для  службы лесной охраны, правоохранительных органов и предотвратит лесопожарную ситуацию прошлого года. Отметим, в 2015 году в Бурятии сгорело почти 900 тысяч гектаров леса.

21 Июня 2016 г., 05:06
http://vt-inform.ru/news/144/93927

Далі...