Міністр екології Остап Семерак в уряді людина не нова. У першому Кабміні Арсенія Яценюка він працював міністром Кабінету міністрів і вважався одним з найближчих соратників колишнього прем'єра. Але після дострокових парламентських виборів Семерак пішов до Верховної Ради, куди пройшов за списком "Народного фронту".
Після формування уряду Володимира Гройсмана Семерак повернувся у виконавчу владу. Дипломований еколог він очолив міністерство екології та природних ресурсів - одне з п'яти міністерств, яке відійшло до квоти НФ.
З РБК-Україна Семерак зустрічається в просторому кабінеті, який свого часу облаштував ще одіозний Микола Злоческий. На одній зі стін висить картина в масивній рамі, на якій зображена кінна атака козаків. "Я спочатку думав картину зняти, але нічим буде стіну прикрити", - киває міністр.
Від Злоческого Семерака залишився не тільки кабінет, але і маса проблем. В першу чергу - два монстра - державна служба геології та надр, яка видає дозвіл на видобуток корисних копалин і Державна екологічна інспекція. Семерак критикує роботу обох підшефних йому відомств і обіцяє їх кардинально перебудувати. Він не приховує невдоволення роботою і. о. глави Держгеонадр Миколи Бояркіна, який конфліктував ще з попередником Семерака Ігорем Шевченко.
Відразу після призначення на посаду з Семераком стався неприємний інцидент – громадські активісти звинуватили в корупції його заступника Віктора Канцурака. Зараз він дає свідчення в НАБУ. Семерак тимчасово відсторонив підлеглого, але стверджує, що той спілкується з правоохоронцями виключно як свідок.
В інтерв'ю РБК-Україна Остап Семерак розповів, як планує міняти роботу свого міністерства і підшефних відомств, як він хоче вирішити проблему незаконного видобутку бурштину та несанкціонованих звалищ, в чому звинувачують його заступника, і як міністр буде залучати інвестиції в галузь.
РБК-Україна: Ваш попередник, Ігор Шевченко, спростовував інформацію, що на нього впливав нардеп парламентської групи «Воля народу» Олександр Онищенко, а Міністерство екології не працювало в його інтересах. За два місяці перебування на посаді Ви змогли розібратися, чи були якісь зв'язки Онищенка з Мінекології в першу чергу щодо видачі ліцензії
Семерак: Я не знаю Онищенка. Знаю, що стосовно нього Генеральна прокуратура зробила подання (на затримання та арешт, притягнення до кримінальної відповідальності - ред.). За час роботи у Міністерстві я жодного разу його не бачив тут, у Верховній Раді чи деінде. Не спілкувався з ним і не планую, тому у даному випадку мені нічого коментувати.
РБК-Україна: Там справа по компанії "Укргазвидобування".
Семерак: Міністерство не займається цією компанією. Вона в підпорядкуванні "Нафтогаз України". Стосовно видачі спецдозволів на надрокористування: після реформи 2010 року ці функції передані Державній службі геології та надр.
На жаль, до цього часу там немає керівника. Є тимчасово виконуючий обов’язки - один з керівників структурного підрозділу цього центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ), причому не профільного підрозділу (Микола Бояркін – ред.) Він - не геолог за фахом. Наскільки мені відомо, попередньо він працював керівником служби таксі в аеропорту "Бориспіль". Тому вам потрібно в нього запитати, видавалися чи ні такі дозволи. Мені, до речі, теж буде цікаво про це дізнатися.
Оскільки ми торкнулися теми Державної служби геології та надр, то хотів би сказати, що 16 травня - фактично через місяць від початку моєї роботи у Міністерсті, я провів велику нараду з питань надрокористування, на яку були запрошені представники різних асоціацій видобувників - починаючи від піску і глини, закінчуючи нафтою і газом.
Також на ній були присутні керівники структурних підрозділів Державної служби геології та надр, Міністерства енергетики, депутати Верховної Ради, представники профспілок цієї галузі та представники посольств Литви, Польщі, Канади, США і представництва ЄС в Україні.
На цій нараді ми якраз говорили про стан справ у видобувній галузі. Система, що сьогодні існує, замкнута та непрозора - з різними дивними преференціями. Реформи, зроблені впродовж минулого року урядом Яценюка схвально підтримані, але всі учасники ринку сказали, що ми повинні рухатися далі. Я озвучив свою позицію у цьому питанні: система прийняття рішень має бути прозорою, відкритою, на конкурсних засадах без будь-яких преференцій. Незалежно, чи це буде український виробник чи іноземний інвестор.
РБК-Україна: Мова йде про спецдозволи?
Семерак: У тому числі. Тобто спецдозволи, спільне користування тощо. Там є багато "схематозів", не побоюсь цього слова. Я дуже хочу проведення якнайшвидше прозорого конкурсу.
РБК-Україна: Про які саме "схематози" йде мова?
Семерак: Я не можу називати конкретні факти, оскільки ми ще не змогли отримати аналіз від ДГС (Державної служби геології та надр - ред.). Говорячи про «схематози» маю на увазі випадки, коли на підставі договору оренди однієї кімнати в офісному приміщення Полтавській області отримувалися цілі родовища газу на Львівщині без проведення жодних конкурсів та прозорих процедур.
Це лише один з прикладів "схематозу". Так не повинно бути. Потрібні нові правила. Ми поставили перед собою завдання - провести таку реформу. У цьому напрямку вже працює спеціальна робоча група. Скажу лише одне: доки працюю міністром, робитиму все, щоб правила гри в нафтогазовому і іншому надродобувному секторі були відкриті та прозорі.
РБК-Україна: Чи поставили ви якусь конкретну дату, коли це має запрацювати?
Семерак: Звісно. Але ми повинні розуміти, що протидія змінам буде. Для нас в Міністерстві дуже важливо розуміти, хто насправді нам партнери і мати синергію з ними.
РБК-Україна: А хто ваші опоненти?
Семерак: Я не можу зараз назвати вам прізвища. Для цього потрібно отримати результати перевірки.. Сподіваюся, що невдовзі вони у нас будуть. Але це точно стосується тих гравців ринку, яким комфортно в непрозорих та привілейованих обставинах. Але не слід забувати про принцип, записаний в Конституції. Всі надра – багатство українського народу, не зважаючи на те, хто власник ділянки над покладами цих надр. І від видобутку газу на Полтавщині дохід повинні отримувати не декілька сімей, які живуть на Лазурному узбережжі Франції, а люди, які живуть в Україні, платять тут податки. Іншого механізму, окрім відкритих конкурсних умов, я не бачу. Ми повинні мати розвідані і підтверджені запаси, які дозволять виконати замовлення економіки, щоб ми були гнучкими та мали певний резерв. Це має робити оновлена Держслужба геології та надр. Там повинні працювати геологи, які розуміють, як це відбувається. Сьогодні служба геології об’єднує в себе функцію вивчення, розподілу та навіть контролю за розподілом ресурсів. Це такий класичний корупційний механізм, створений ще за часів Януковича в 2010 році. Потрібне термінове реформування цього органу. Це є один із наших пріоритетів на 2016 рік.
РБК-Україна: Пан Бояркін виконує обов’язки голови Держслуби геології та надр з січня 2015 року. Дуже довго говорять про те, що мусить пройти конкурс на обрання нового голови. Коли цей конкурс пройде і чи задоволені ви результатами його роботи?
Семерак: Згідно з законом про Держслужбу конкурси проводить конкурсна комісія категорії А, яка формується з дев’яти осіб. Серед них має бути голова Нацдержслужби, керівник Національного агентства із запобігання корупції, представник Верховної Ради і Президента та представник Кабміну. Наразі не готовий відповісти, чи всі вже визначилися з кандидатурами. Знаю, що точно визначився Кабмін, а Верховна Рада має зробити це до завершення сесії (15 липня – ред.). Ще чотири вакантних посади для громадських організацій. Зараз проходить конкурс з їх відбору. І тоді ця конкурсна комісія розпочне роботу. Маємо домовленість із Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, що конкурс на цю посаду буде першим. Ми вимагаємо ефективних, швидких рішень, але немає керівника і заступників цього ЦОВВ. Мені здається, до призначення Бояркін працював в організаційному відділі.
РБК-Україна: До кінця літа конкурс буде проведено?
Семерак: Сумніваюся, що це станеться до кінця літа.
РБК-Україна: А до кінця року?
Семерак: Дуже сподіваюся.
РБК-Україна: Але ж згідно з законом про держслужбу усі керівники державних органів мають бути обраними на конкурсній основі до кінця року.
Семерак: Я думаю, що на це питання краще відповість Костянтин Ващенко (голова Нацагенства з державної служби – ред..). Але я зацікавлений в якомога швидшому вирішенні цього питання. Уряд прийняв стратегію збільшення видобутку власного газу для забезпечення нашої енергонезалежності, а керівника служби, що є ключовою в залученні інвесторів, в розвідці, немає. Людина, яка не має повноважень і тимчасово виконує обов’язки, не має ні політичної волі, ні політичної сили робити якісь зміни. Мене така робота не задовольняє. Я про це вже казав і ще раз підкреслюю.
РБК-Україна: Ваш попередник Ігор Шевченко постійно скаржився, що колишній Прем’єр Арсеній Яценюк не давав йому змінити керівника Держслужби геології та надр, а тримав там свою людину. Чи можна говорити, що конкурс буде прозорим і ніхто не чинитиме жодного тиску? До того ж, Шевченко казав, що Бояркін – це людина Яценюка. На скільки можна казати, що він – член команди «Народного фронту»?
Семерак: Так не можна ставити питання. Керівник ЦОВВ – державний службовець. Згідно з законом про держслужбу особа, що очолює ЦОВВ не може бути представником політичної партії. Арсеній Яценюк не переступав через свої повноваження. У законі чітко написано, що голова ЦОВВ призначається Кабінетом Міністрів за поданням міністра, який координує роботу цього ЦОВВ. Треба дивитися, кого пропонував Шевченко. Я допускаю, що це були люди, яких Кабінет Міністрів міг відхиляти. Якщо Шевченко скаржився, підозрюю, він міг пропонувати непрофесійних людей.
РБК-Україна: У вас зараз не виникає проблем із призначенням заступників?
Семерак: У цьому плані у нас повне порозуміння з Кабінетом Міністрів і з Прем’єр-міністром. Згідно з нормами чинного законодавства, міністр має право без конкурсу подати на призначення лише кандидатури своїх заступників, а кандидатури керівників ЦОВВ з 1 травня можна подати виключно на конкурсних засадах.
РБК-Україна: Щодо відносин з іншими міністерствами. Міністр енергетики уряду Яценюка Володимир Демчишин пропонував, щоб його Міністерство видавало дозволи на розробку і видобуток нафти та газу. Були певні конфлікти між Міністерством екології та економіки. Чи є у вас зараз порозуміння з цими міністерствами?
Семерак: У нас є повне порозуміння з усіма міністерствами.
РБК-Україна: Тобто міністр енергетики Ігор Насалик не пропонує, щоб ви йому передали повноваження з видачі дозволів на видобуток нафти і газу?
Семерак: Думаю, що в Ігора Насалика вистачає своєї роботи. Зі своїми завданнями справляюся сам. Нам потрібно не розпорошувати, а формувати загальні прозорі правила поведінки. Звичайно, є певні перекоси у повноваженнях, але це вирішується на міжміністерському рівні співпраці.
Щодо заступників. Ми прийшли працювати у Мінприроди 14 квітня. У нас було 2 тижня, щоб скористатися можливістю і подати на призначення керівників ЦОВВ когось без конкурсу. Ми, як Кабінет Міністрів, не скористалися цим правом. Тим не менше, я подав на тимчасове призначення, до проведення конкурсу, керівників двох ЦООВ – Держслужби геології та надр та Державного агентства водного господарства. Там така ж історія – немає керівника і заступників.
РБК-Україна: Стосовно Державного агентства водного господарства, чи правда, що на цю інституцію має вплив народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Березенко?
Семерак: Березенко? За два місяці я з ним жодного разу не спілкувався і не бачив в Міністерстві. Відповідно не відчуваю ніякого впливу.
РБК-Україна: Давайте ще поговоримо про Ваших двох заступників…
Семерак: Їх у мене не два, а три...
РБК-Україна: На сайті Мінекології є інформація тільки про двох заступників.
Семерак: І одного відсторонено.
РБК-Україна: Чи достатньо такої кількості заступників?
Семерак: Є ще одна вакансія першого заступника. Шукаю людину близьку до природоохоронного середовища, яка би відповідала реформаторському рівню нашої команди.
РБК-Україна: Неприємний момент стався, щойно ви призначили своїм заступником Віктора Канцурака. Розгорівся скандал. Як так сталося, що ви призначили цю людину?
Семерак: Віктор Канцурак - відсторонений. На сьогодні він не виконує своїх функцій.
РБК-Україна: Поки триває слідство?
Семерак: Віктор Канцурак, за інформацією Нацагенства по боротьбі з корупцією, проходить, як один з декількох десятків осіб свідком по кримінальній справі проти Злочевського (міністра екології уряду Азарова, власника газовидобувної компанії Burisma Holdings Миколи Злочевського – ред.). Розслідування триває вже більше року. До речі, народний депутат Сергій Лещенко проходить свідком по декількох кримінальних справах, але це не означає, що його треба позбавляти депутатського мандату.
РБК-Україна: Чому ж Ви тоді відсторонили Канцурака?
Семерак: Був вимушений це зробити, щоб мати можливість розібратися у звинуваченнях, про які говорили громадські активісти і народні депутати. Я звернувся до НАБУ, всіх правоохоронних органів, Прем’єр-міністра, щоб він доручив Нацдержслужбі провести службове розслідування і вивчити дану інформацію. На жаль, не знайшлося можливості провести такі розслідування тому, оскільки Віктор Канцурак – не держслужбовець, а політик.
Два останніх роки Віктор Канцурак працював у Секретаріаті Кабінету Міністрів. Він пройшов всі люстраційні перевірки. Коли я був міністром Кабінету Міністрів, то призначав його на посаду керівника Департаменту екології. У останній гучній справі, як на мене, Віктор Васильович був на "світлій" стороні і зупинив тендери по закупівлях LED-лампочок за "кіотські гроші". Йшлося про 950 мільйонів гривень. За умовами закупівлі, держава в разі схвалення такого рішення Кабміном, мала зробити 70 % передоплату маловідомій фірмі, зареєстрованій у київській квартирі. Він як директор Департаменту екології мав завізувати ці документи перед підписом глави Уряду. На етапі підписання Прем’єр-міністром воно було зупинене, згодом загалом скасоване. І саме тому, що Віктор Канцурак, відмовився їх підписувати.
РБК-Україна: А зрозуміло, хто стояв за цією схемою?
Семерак: Складно сказати, хто за цим стоїть. Я знаю, що триває допит колишніх чиновників Міністерства. Зокрема, Курикіна (колишній виконувач обов’язків міністра екології – ред.), директора Департаменту, керівника одного з державних підприємств. .
РБК-Україна: Так у чому звинувачують Канцурака?
Семерак: Віктора Канцурака звинувачують у тому, що він працював у Міністерстві за часів Злочевського і був членом тендерного комітету, який схвалив купівлю космічних знімків ніби то за завищеною ціною. Хоча Віктор Канцурак відповідав не за бухгалтерію, а за природно-заповідний фонд. Його функцією було сказати, чи потрібно це для збереження природних національних парків. Я і зараз вважаю, що потрібно. Особливо для вирішення проблем незаконної вирубки лісів була б доречною така комплексна система моніторингу і контролю дистанційне зондування у вигляді космічних знімків. Вона дозволяє побачити не тільки площу вирубаного лісу, а й об’єм деревини в метрах кубічних.
Одним з наших пріоритетів є створення нового інтернет-порталу, де б містилася вся інформація про природоохоронне середовище. Там мала би бути інформація з космічних знімків.
На цій же платформі ми плануємо зробити електронну інвентаризацію сміттєзвалищ. Перед нашими ІТ-працівниками також поставлено завдання зробити сторінку на нашому порталі з мобільним додатком, що дало б можливість людям сфотографувати сміттєзвалище, зробити "check in" і надіслати інформацію на нашу інтерактивну карту.
Далі ця інформація надсилатиметься до територіального підрозділу екологічної інспекції, інспектори якої повинні виїхати на місце, зробити обстеження, з’ясувати легальне чи стихіне це сміттєзвалище. Наприклад, є Грибовицьке у Львові, де терикони вимірюються десятками метрів, а є сміттєзвалища, стихійно утворені в лісі, куди хтось самовільно вивіз три машини будівельного сміття.
Держекоінспекція, роботу якої я здебільшого не захищаю, а критикую, згідно з чинним законодавством, не мала можливості впродовж трьох років потрапити з перевіркою на полігон в с.Великі Грибовичі. Вони судилися за це право.
РБК-Україна: Це говорить про вплив комунального підприємства у Львові чи міського голови Андрія Садового на цей процес?
Семерак: Це відповідальність комунального підприємства, яке розуміло, що там насувається катастрофа, і не допускало туди екологів. Екологи могли зайти інкогніто на сміттєзвалище, але для складання акту, який би мав силу, має бути формальна офіційна перевірка. Можливо, не настільки наполегливими була представники Екологічної інспекції, які розуміли, що накладуть штраф 200 гривень і питання не вирішиться.
РБК-Україна: Щодо Грибовицького сміттєзвалища. Була створена комісія при Львівській облдержадміністрації. Чи відомі результати розслідування?
Семерак: Так, створена обласна комісія. Згідно з класифікатором, ця катастрофа не національного масштабу. Можна сперечатися, але згідно з класифікатором, що якщо загинуло п’ять і більше осіб, то тільки тоді катастрофа має національний рівень. У Великих Грибовичах встановлено смерть трьох осіб, і четверта особа зникла і не знайдена. З першого дня цієї катастрофічної ситуації в межах санітарної зони Грибовицького сміттєзвалища працює Львівська обласна екологічна інспекція та обласна СЕС. Цього тижня (13-17 червня – ред.) я дав доручення систематизувати дані, що вони отримують, і оприлюднити на офіційному сайті Мінприроди.
РБК-Україна: Ви не раз казали, що потрібно реформувати Державну екологічну інспекцію. Можливо, її взагалі потрібно ліквідувати, якщо вона неефективна?
Семерак: Ні, це призведе до екологічного колапсу. Ми звичайно можемо її ліквідувати, але тоді всі забруднювачі будуть розуміти, що немає інструменту державного контролю. Держекоінспекція повина стати інструментом запобігання нанесенню шкоди навколишньому природному середовищу, а не корупційною пірамідою. Це неприйнятно. Я планую презентувати концепцію реформування екологічної інспекції в інтегровану природоохоронну службу, яка має ліквідувати дублювання функцій, мати новий принцип набору працівників, нові мотивації, нові завдання і функції, передбачати роботу людей на волонтерських засадах – так званих екорейнджерів. Чому б, наприклад, нам не зробити умови, щоб селищна чи сільська рада залучила волонтерів – екорейнджерів – які будуть легалізовані відповідною радою, які пройдуть навчання, сертифікацію в новій екологічній природоохоронній службі, які знатимуть, як скласти акт, як з тим актом звернутися до суду, які матимуть можливість впливати на збереження свого села. І таких охочих знайдеться багато. Це хлопці і дівчата, які пройшли АТО, чи просто вболівають за збереження довкілля на території проживання. Я сподіваюсь, що ми схвалимо Концепцію.
РБК-Україна: Давайте ще поговоримо про відходи на прикладі Львова. Садовий каже, що потугами міста не можна вирішити проблему з побудови сміттєпереробного заводу, що має бути державна підтримка цього питання. Яке ваше бачення?
Семерак: Звичайно, в часи децентралізації і реформування відносин між центром і місцевим самоврядуванням повинно бути взаєморозуміння і бачення відповідальності кожної з гілок. Коли екологічна інспекція приходить на сміттєзвалище, в тому числі на Грибовицьке, і каже: "Давайте спільно проведемо моніторинг і контроль дотримання екологічних стандартів", то це означає, що партнерами повинні бути і органи місцевого самоврядування, і комунальні підприємства, які повинні спільно із екоінспекторами пройтися по території сміттєзвалища, проаналізувавши ситуацію, скласти спільний акт, а після цього – спільний план усунення недоліків.. Якщо для цього потрібна підтримка іншого міністерства, не питання. А якщо представники органів місцевого самоврядування будуть займати позицію "страуса з головою в піску", то результат буде такий, який є нині.
РБК-Україна: Відома проблема, коли місцеві ради фактично блокують розробку надр в регіонах, адже згідно з законодавством, вони мають давати своє погодження на їх розробку. І приклад цьому нещодавня історія в Полтаві, коли Полтавська обласна рада заблокувала видобуток газу. Давно кажуть, що це має бути частиною реформи децентралізації, коли частина коштів від розробки надр має йти до місцевих бюджетів, щоб вони були зацікавленими.
Семерак: Відповідь на це питання має дати створена при Міністерстві робоча група з питань реформування відносин у сфері надрокористування. Проте вважаю, що ми повинні розділити певну відповідальність. Умовно кажучи, видача спецдозволів на видобуток піску, мені здається, не є компетенцією центрального органу державної влади. Це продукт, який повинен формуватися на місцевому рівні, і ми не повинні бути учасником цього процесу. Так само є надра, які є стратегічними для розвитку і безпеки країни. Це титан, уран, літій, мідь, газ, нафта. І в прийнятті рішень щодо добування цих надр ми повинні бути незалежними від рішень органів місцевого самоврядування.
РБК-Україна: Тоді потрібно на законодавчому рівні позбавити їх права погоджувати видобуток надр державного значення?
Семерак: Це повинна бути домовленість між органами місцевого самоврядуванням і центральними органами влади. Ми повинні розуміти, що газ, який знаходиться в надрах Полтавської області – це є власність не тільки жителів Полтавської області, а спільною власністю всього українського народу. Окреме питання екологічна шкода довкіллю Полтавщини нанесене від порушення технологічних вимог під час видобутку надр.
РБК-Україна: Від застосування технології гідророзриву?
Семерак: Навіть від буріння. Є технології більш-менш ощадливі, але все одно, ця діяльність людини впливає на навколишнє природне середовище і нанесені довкіллю збитки повинні бути обраховані і компенсовані. І екологічний податок за завдану шкоду, очевидно, має йти на місця. Сьогодні цей податок розподіляється в пропорції: 25 % отримує територіальна громада, 55 % – обласний бюджет і 20 % – центральний бюджет.
РБК-Україна: Наскільки взагалі шкідлива для довколишнього оточення технологія гідророзриву?
Семерак: На засіданні Уряду, де обговорювалася стратегія збільшення власного видобутку газу, я говорив про те, що ми можемо йти двома шляхами. Перший – застосування більш інтенсивних технологій з вищим ККД. Альтернативний шлях – збільшення кількості традиційних, мінімально шкідливих способів видобутку газу. Для мене абсолютно очевидно, що ми не повинні будь-якими методами збільшувати видобуток.
Це має здійснюватися мінімально шкідливими методами. Я як і більшість політиків за ідеологію сталого розвитку. Альтернатива гідророзриву – це реформа Державної служби геології та надр, це створення прозорих і зрозумілих правил поводження на цьому ринку. Сьогодні вже є черга інвесторів, як іноземних так і вітчизняних, які готові інвестувати в видобуток і нафти і газу.
РБК-Україна: Ще однією проблемою є питання видобутку бурштину.
Семерак: На мою думку, ця проблема має чотири складових: екологічну, кримінальну, фіскальну та соціально-економічну. Якби в системі видобутку бурштину були чіткі і прозорі правила роботи, то не було б такої катастрофи. Нагадаю, що в Україні відсутній єдиний кадастр природних ресурсів. За отримані кошти Держгеонадра повинна провести подальшу розвідку інших родовищ бурштину і так само продати на відкритих конкурсах.
РБК-Україна: Але ж інвестор побоїться туди іти. Той, хто контролює ці родовища, буде стояти з автоматами і не пускатиме інвестора.
Семерак: Люди, які там працюють, мають достатньо впливу на громаду. Вони підбурюють людей, щоб "кришувати" цей бізнес. Як тільки буде запропонована легалізація бурштинового бізнесу, це буде сприйнято позитивно, насамперед більшістю місцевого населення, яке сьогодні отримує крихти від реальної вартості, бо на ринку легальний бурштин коштує дорожче ніж нелегальний. Це економічно вигідно. Тоді, відповідно, ми вирішимо кримінальну проблему. Звісно, не все відбудеться в один день, але це є правильний напрямок, куди потрібно рухатися. Це вирішить проблему фіскального характеру, бо легальний бурштин – це легальні платежі.
РБК-Україна: Як швидко це можна зробити?
Семерак: Для реалізації цієї політики треба правильно працюючу не корумповану Державну службу геології та надр. На жаль, такої на сьогодні немає. Є «обезголовлена», розбалансована. Уявіть, вони сьогодні навіть не в змозі підготувати, на моє доручення, інформаційну карту про родовища бурштину. Про що далі говорити і як працювати? Саме тому ми розпочали її реформування і зміну загальних підходів до національного багатств України, надр.
РБК-Україна: Навіщо тоді ця служба потрібна, якщо вона карту не може підготувати?
Семерак: У сьогоднішньому вигляді непотрібно.
