ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 серпня 2016

На Вінниччині виконали план зі створення лісових культур


ВІННИЦЯ. 4 серпня. УНН-Центр. З планами створення лісових культур в 2016 році всі держлісгоспи Вінниччини справилися успішно. Про це УНН-Центр повідомили у обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Створено 251 га захисних насаджень та 1302 га лісових культур на землях держлісфонду. План рубок догляду за лісом виконано на 105%. Обсяг реалізації продукції склав 251 млн. грн. (121% до відповідного періоду минулого року). Середньомісячна зарплата – 7367 грн.

На ведення лісового господарства спрямовано 105,2 млн. грн. власних коштів. Основних засобів придбано на 7,6 млн. грн. Чистий прибуток склав 20,4 млн. грн., з якого 75% перераховано державі. До Зведеного бюджету від держпідприємств лісового господарства Вінниччини надійшло 80,6 млн. грн. Єдиного соціального внеску перераховано 16,7 млн. грн.

03 серпня 2016

Підприємствами лісової галузі сплачено до бюджету 1,6 млрд грн. податків, зборів та обов'язкових платежів


За І півріччя 2016 року підприємствами лісової галузі сплачено до бюджету 1,6 млрд грн. податків, зборів та обов'язкових платежів, - Христина Юшкевич

03.08.2016 | 16:33
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ


Як повідомила т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич, за І півріччя 2016 року підприємствами лісової галузі сплачено до бюджету 1,6 млрд грн. податків, зборів та обов’язкових платежів.

Зазначимо, що податків, зборів та обов’язкових платежів сплачено на 625,7 млн грн. (66%) більше, ніж за відповідний період минулого року. З них, до Державного бюджету України сплачено 1022,1 млн грн. (65%), до місцевих – 550,5 млн грн. (35%).

Найбільше сплачених податків та зборів становить рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 33% (512,2 млн грн.), податок на додану вартість – 24% (384,6 млн грн) та податок з доходів фізичних осіб – 21% (336,9 млн грн.).

Найбільшу суму податків та зборів до бюджетів всіх рівнів сплачено підприємствами облуправлінь: Житомирського – 182,9 млн грн., Рівненського – 130,9 млн грн., Закарпатського – 124,3 млн грн., Сумського – 119,1 млн грн., Київського – 118,4 млн грн., Чернігівського – 118,3 млн грн.

Крім податків, підприємствами галузі за звітний період сплачено 419,8 млн грн. Єдиного соціального внеску.

Хустська прокуратура зайнялася пошуками лісової мафії



Після публікації у одній із соцмереж серії світлин під заголовком «Ось як я за одну годину знайшов лісову мафію» громадським активістом Романом Келеменом, розслідуванням факту відведення під санітарну вирубку здорових дерев зайнялися працівники Хустської місцевої прокуратури.

- Якщо провести аналіз всіх лісозаготівельних робіт у Закарпатті, то 80% із них – це санітарно-суцільні вирубки і тільки 20% – головного користування. Тоді взагалі треба бити на сполох і визнавати ліси області екологічною катастрофою. Чому ОДА цього не бачить, чому мовчать екологи, – наголосив у публікації пан Роман, при цьому підкресливши, що в с. Сюртук дерева, які є по суті діловою деревиною, промарковано позначками, якими позначають стовбури насаджень, які підлягають вирубці на дрова.

Отже, зважаючи на зміст повідомлення та наявність фотоматеріалів, Хустською місцевою прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст.364 КК України за фактом зловживання службовим становищем, щодо охорони лісу працівниками державне підприємство «Хустське лісове дослідне господарство».

Наразі проводяться першочергові слідчі дії спрямовані на документування протиправної діяльності посадових осіб Хустського ЛДГ, повідомляє прес-служба прокуратури Закарпатської області.

Також Хустською місцевою прокуратурою вже скеровано лист в Державну екологічну інспекцію в Закарпатській області для виділення спеціаліста для проведення невідкладної перевірки по вказаному факту.

Довідково: санкція ч.1 ст.364 КК України передбачає покарання до двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На Самбірщині активно борються з вирубкою лісів

На Самбірщині активно борються з вирубкою лісів

Самбірською місцевою прокуратурою до суду цьогоріч подано 25 позовних заяв про стягнення із лісопорушників на користь держави 1,2 млн грн шкоди, завданої внаслідок самовільних порубок майже 300 кубів лісового масиву в межах Турківського та Старосамбірського районів.

Про це повідомляє прес-служба прокуратури Львівської області.
На цей час задоволено 15 таких позовів на 900 тис. грн.
Водночас, місцевою прокуратурою вживалися заходи й кримінально-правового характеру стосовно осіб, причетних до винищення лісу.
Так, упродовж року прокурорами скеровано до судів 8 кримінальних проваджень за обвинуваченням посадових осіб лісогосподарських підприємств Турківського та Старосамбірського районів у привласненні лісопродукції, зловживанні службовим становищем, службовій недбалості, внаслідок якої допущено незаконну рубку дерев. Такими протиправними діями посадовців державі спричинено збитків на загальну суму понад 150 тис. грн.
Ще 10 кримінальних проваджень Самбірською місцевою прокуратурою скеровано до районних судів стосовно зловмисників, обвинувачених за ст.246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу), в яких встановлено 130 тис. грн збитків. Наразі судом постановлено 8 обвинувальних вироків.
Також, у червні-липні цього року за процесуального керівництва Самбірської місцевої прокуратури працівниками органів ГУ НП у Львівській області, в рамках кримінальних проваджень за ст.246 КК України, при проведених оглядах приватних лісопильних об’єктів у селах Головецько, Тур’є, Великосілля Старосамбірського району вилучено понад 160 м3 деревини без відповідного маркування та документації щодо законності її походження.
Вирішується питання щодо визнання вилученої лісопродукції безхазяйною та повернення її в дохід держави.
Фото: poglyad.com
Leopolis.news

Сосни на Поліссі продовжують сохнути

Рівненські лісівники продовжують обговорення, як вирішити проблему масового ураження сосон на півночі області.



Зокрема, чимало таких дерев є у Дубровицькому районі. Днями на території Висоцького та Дубровицького лісгоспів відбулась виїзна нарада-семінар, на яку з'їхалися не лише лісівники, а й чиновники та депутати райради.

Цей захід організували спеціально, щоб пояснити необхідність проведення санітарних рубок задля збереження лісу від масового всихання. Адже громадськість неоднозначно ставиться до лісогосподарських заходів, часто не розуміючи доцільності їхнього проведення, зазначає прес-служба "Рівнелісу".

— Останнім часом все більше звучить звинувачень на адресу лісівників у тому, що вони масово і безконтрольно вирубують ліси, — коментує ситуацію головний спеціаліст відділу охорони та захисту лісу Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Артишок. — Ми не заперечуємо: рубати справді доводиться більше, але це обґрунтовані рубки, на які є всі дозволи. Вони потрібні, щоб врятувати сосновий ліс від подальшого зараження і всихання.

На сьогодні лісознавці сходяться на думці, що першопричиною всихань, найімовірніше, є суттєве зниження рівня ґрунтових вод, ослаблення насаджень, що призводить до масового розмноження шкідників та поширення грибкових захворювань.

Що ж до шляхів подолання цього явища, то поки що інших рекомендацій, як вчасно прибирати всихаючі дерева, немає. Роботи ці проводити потрібно оперативно, адже від появи перших ознак хвороби до повної втрати якості деревини минає всього 2-3 місяці.

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО



Санітарні рубки не вигідні лісівникам. Адже ціна деревини, ураженої хворобами та шкідниками, у 8-9 разів нижча від ділової.

Це намагалися донести лісівники громадськості під час виїзного семінару, що відбувся на базі державних підприємств «Волинський лісовий селекційно-насінневий центр», Ківерцівське та Цуманське лісове господарство.

Ініціювали ознайомчу зустріч начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко та голова постійної комісії Волинської обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Василь Столяр.

Участь у роботі взяли також депутати Волинської обласної ради Ігор Лех, Юрій Ройко,Олександр Омельчук та Володимир Дейна.

Кінцевий висновок народних обранців був однозначним: проблема, з якою зіштовхнулися лісівники, дійсно масштабна та потребує глибокого осмислення, а заборона на санітарні рубки не може встановлюватися під тиском людей, які намагаються формувати вигідну їм суспільну думку навколо лісової сфери.

Тож погодили, що спочатку питання, які стосуються лісокористування області, досконало вивчатиметься на засіданні постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів, а тоді вже виноситимуть на розгляд у сесійній залі.

Голова постійної комісії Волинської обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Василь Столяр висловив ідею щодо участі у подібних семінарах усіх обранців волинської громади, а також звернувся із проханням до лісівників не замовчувати проблеми, а зробити такі виїзні засідання традиційними.

Також депутати відвідали виробництво: Лісопромисловий комплекс ДП «Цуманське ЛГ» (сучасне підприємство з різноманітними цехами, добротним нижнім складом) і консервний цех.

Також депутати побували у «Волинському лісовому селекційно-насінневому центрі», що у с. Гаразджа Луцького району, а також на пасіці на території Звірівського лісництва та в рекреаційному пункті «Пролісок», відкриття якого відбулося у липні цього року.

Сьогодні, 03.08.2016, 20:47
Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

Санітарні рубки нам не вигідні, - лісівники. ФОТО

У лісівників Закарпаття почалася заготівля "легальних" дров

У державних лісових господарствах, підпорядкованих Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства повним ходом йде реалізація легальних дров населенню, підприємствам і організаціям.


Про це інформує прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Як повідомляється, наприклад в ДП «Ясінянське ЛМГ» діє склад паливних дров на території лісопильного цеху і кожен може придбати їх за фіксованою ціною.

«Працівники лісництв проводять рубки догляду в молодняках: проріджують густонасаджені дерева, прибирають сухостійні та хворі насадження. Отримані після проведення рубки лісу дрова реалізують для опалення та технологічних потреб для населення. На сьогоднішній день в лісгоспі реалізують дров'яну деревину за ціною від 280 грн. 1 за куб залежно від породи деревини», - повідомив директор лісового господарства Василь Теличук.

Як відзначили в лісгоспі, серед покупців дров в основному місцеве населення. А ось для технологічних потреб ділову деревину закуповують фірми і приватні особи, що займаються виготовленням дрібних виробів з дерева й закуповують сировину на аукціонних торгах згідно з нормами чинного законодавства України. Одночасно з реалізацій дров в лісництвах посилили охорону лісових насаджень від незаконних лісорубів.

03 серпня 2016

Лесохозяйственные отрасли Беларуси и Казахстана намерены развивать сотрудничество

Лесохозяйственной отрасли Беларуси и Казахстана намерены развивать научно-техническое и торгово-экономическое сотрудничество. Такая договоренность была достигнута на встрече белорусской делегации во главе с министром лесного хозяйства Михаилом Амельяновичем с вице-министром сельского хозяйства Казахстана Ерланом Нысанбаевым. Об этом сообщает пресс-служба белорусского МИД.

Во встрече приняли участие представители лесохозяйственных организаций, учреждений образования и науки, а также посольства Беларуси в Казахстане.

«Стороны пришли к пониманию актуальности расширения прямых контактов между лесохозяйственными организациями, профильными учебными заведениями и научными учреждениями, содействия расширению двустороннего научно-технического и торгово-экономического сотрудничества с учетом имеющегося существенного потенциала по широкому спектру деятельности», - рассказали в пресс-службе.

Участники встречи также обменялись информацией о современном состоянии и тенденциях развития лесоуправления и лесопользования, особенностях воспроизводства, охраны и защиты лесов в обеих странах, обсудили основные меры по расширению взаимовыгодного сотрудничества. Для реализации достигнутых договоренностей стороны подписали соответствующий протокол.

Краса лісу



Хвилюючі епізоди фільму про природні перлини Волині луцькі кіномитці відзняли у масивах Воротнівського та Звірівського лісництв ДП «Ківерцівське ЛГ», ДП «МГ «Звірівське». Дивовижна природа, страждальна історія краю, розповіді лісівників про братів наших менших вже стали надбанням кінохроністів. Кіномандрівка буде цікавою та пізнавальною і для широкого глядацького загалу, адже зйомки фільму йдуть до завершення і невдовзі «Сім природних чудес Волині» з’являться на телеекранах. Уже зараз відомо, що кінофільм буде озвучено кількома мовами, зокрема, українською, польською і англійською. Його знімає відомий оператор і кіномитець Андрій Повзун за сценарієм талановитого професійного режисера Віталія Герасимюка. Продюсером і головним натхненником фільму виступає керівник туристичного клубу «Ми» Руслани Мельник. Кінофільм знімається за підтримки Волинського ОУЛМГ.

У Воротневі нас зустрів лісничий Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ» Олександр Вікторович Романюк.

– Нещодавно вандали викрали металічний шлагбаум, який знаходився при в’їзді до ботанічного заказника, – повідомляє знічено. – То ж довелося встановити дерев’яний.

За сценарієм фільму при в’їзді має бути дуб, якому виповнилося 240 років. Відзнявши його Величність та ще декілька 100-200 річних дубів та грабів, направляємося до Холодної криниці. Вона зустрічає нас прохолодою. Втамувавши спрагу, поринаємо у далеку минувшину. Говоримо про легенди та історію, повязані з цією місциною і, зокрема, криницею.

– Яка її глибина? – цікавимося.

– А цього ніхто не знає, – мовить лісничий. – Колись чоловіцтво спробувало виміряти, та не тут то було. Найдовша 30-метрова мотузка, яку знайшли у селі, не змогли дістати дна. Принаймні, відомо, що вода витікає Наразі криниця потребує функціонування та очищення, з неї постійно потрібно набирати воду.

Далі нас зустрічає каскад 5-ти воротнівських озер. Олександр Вікторович повідомляє, що сюди можна у будь-який час прийти на відпочинок, але зупинятися на ночівлю з наметом заборонено!!! Лісівник показує відновлений фруктовий сад, де весною посадили молоді саджанці яблунь, черешень, вишень, слив.

Нас зацікавлює будиночок лісника. Зараз тут знаходиться контора Воротнівського лісництва, а в часи Радянського Союзу відпочивали відомі артисти, зокрема Едіта П’єха, Людмила Зикіна, космонавти, письменники.

Олександр Вікторович пам’ятає часи, коли дозволяли та сприяли тому, щоб лісники будували свої помешкання безпосередньо в лісових угіддях, аби можна було охороняти ліс від вирубок та пожеж. І це називалося лісовим кордоном. Наразі всі живуть у навколишніх містах та селах!

Кіногрупа зацікавилася історією урочища Ярмарківщина. Виявилося, на цім місці був ярмарок, жителі наколишніх сіл продавали дари землі. Тут був майданчик, гойдалки, відведено місце для багаття. Наразі це лісовий квартал № 17, а на місті ярмарки розмістилася автобусна зупинка, куди приїздять дачники Воротнівського масиву.

Відтак знімальна група попрямувала до зоологічного заказника «Зубр». В урочищі Майдан нас зустрічає єгер-зубровод ДП «МГ «Звірівське» Олег Лаврентійович Вишневецький. Він, як справжній природолюб, живе в хатинці посеред лісу. Чоловік любить свою справу та відданий їй повністю.

– Я дуже люблю тварин, – розповідає. – Навіть бачу, коли вони починають хворіти. Ми збираємо фекалії зубрів і відправляємо у рівненську лабораторію, після цього лікар-зубровод призначає пігулки в певних дозах, а ми згідно його інструкції підкладаємо її у корм.»

…Вечоріє і зйомки стають неможливими. Знімальна група мовить вдячні слова нашим провожатим за цікаву інформацію та показ краси волинського лісу. Вона буде відображена у фільмі «Сім природних чудес Волині»!!!

Руслана Мельник, член НСЖУ.Фото автора.

Корнійчук «вчепився в ліси» і піде до Президента, щоб повернути їх у державну власність



Вирубка лісів на Хмельниччині останнім часом одна із найважливіших тем. Фото: Фото з Фейсбуку

Всі голови райдержадміністрацій до вересня мають відзвітувати за стан лісів на ввірених їм територіях

Про це кореспондентам «Є» розповів голова обласної адміністрації Олександр Корнійчук під час інтерв’ю, яке зовсім скоро з’явиться на нашому сайті.

Провести ревізію усіх лісів, проінспектувати їхній стан і відзвітувати на колегії у вересні цього року. Таке розпорядження голова обладміністрації розіслав у райони.

Каже, на ліси ще з початку 2000-х років, коли вони перейшли на баланси місцевих рад, майже ніхто державних актів чи інших установчих паперів не зробив. Тому зараз залишається шанс повернути їх у власність держави.

«Ліси зависли у повітрі, бо вони не в державній власності і лише орієнтовно 10% місцевих рад, чи комунальних підприємств області зробили державні акти на ліси на своїх територіях. Ми зараз хочемо розібратися з усім цим і правильно було б повернути їх назад у державну власність, щоб була відповідальна людина, яка стежитиме за усім цим господарством», – каже Олександр Корнійчук.

Для того, щоб повернути ліси у державну власність Корнійчук каже, писатиме листи до Президента.

Про терміни, коли ж саме буде «лісова революція» говорить неохоче, каже буде це максимально швидко. У вересні питання стану лісів буде винесено на колегію.

«Я вчепився в ліси «хваткою пітбуля» і я цього не випущу!», – заявив Олександр Корнійчук.


3 Серпня 2016