ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

07 вересня 2016

Ліс – наш скарб і його потрібно берегти від вогню!



Лісоводи закликають громадян бути обереж­ними в поводженні з вогнем у лісі.


В усі часи дари лісу забезпечували людей продуктами харчування, теп­лом, будівельними матеріа­ла­ми, сировиною для промисло­вості. Завдяки лісам, насад­женим на схилах, захищається грунт від ерозії, вуглекислий газ споживається саме лісом і дає людству кисень для життя.

А яке велике значення має ліс для здоров’я людей! Вчені дійшли висновку, що перебу­ван­ня людини в лісі надзвичай­но корисне, сприяє покращенню її загального стану. І це не дивно. Адже в лісі повітря містить бак­терії в 300 разів менше, ніж у місті. Особливо корисне для лю­д­ини перебування в сосно­вому лісі, оскільки хвоя виділяє ароматичні речовини, які здатні виліковувати важкі хвороби.

Отже, основним нашим зав­данням є охорона, збереження та примноження зелених лісо­насаджень. Біль­шість загорянь виникає через нео­бережну поведінку людей з вог­нем, порушення правил по­же­ж­ної безпеки при роботі та під час від­починку в лісі.
Лише профі­лактичні та попереджу­валь­ні заходи не можуть забез­пе­чити надійну охо­рону лісів від пожеж. Тільки обережність кожного громадя­нина при поводженні з вогнем та легкозаймистими речовина­ми в лісі може знизити до міні­муму можливість виникнення лі­сових пожеж та знищення лі­сових масивів.

Ми, лісоводи, просимо усіх гро­мадян бути дуже обереж­ними в поводженні з вогнем при роботі і відпочинку в лісі.

Ярослав КРОПИВНИК, інженер-лісовод
07.09.2016 (08:10)

Держлісагентство посилює українсько-німецьке співробітництво

Державне агентство лісових ресурсів України звернулось до Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Федеративної Республіки Німеччина щодо посилення українсько-німецького співробітництва у галузі лісового господарства.

Зокрема, 5-6 вересня 2016 року відбулася низка зустрічей з керівником лісогосподарського підприємства Wald Care Андре Грютцманом, який допомагатиме координації українсько-німецького співробітництва з лісових питань.

Протягом цих днів Андре Грютцмана вивчав систему ведення лісового господарства України. Під час візиту до ДП «Фастівське лісове господарство» на кожній оглянутій лісовій ділянці німецький колега пояснював українським фахівцям, які відмінності існують у веденні лісового господарства України та Німеччини.

Також відбулася зустріч керівника лісогосподарського підприємства Wald Care Андре Грютцмана зт.в.о. Голови Держлісагентства Христиною Юшкевич.

Вони обговорили запропоновані німецькою стороною шляхи здійснення обміну досвідом між лісівниками України та Німеччини, а також організації підвищення кваліфікації українських лісівників.

«Досвід Німеччини у веденні лісового господарства дуже цікавий. Найкращу практику ми будемо впроваджувати і на лісогосподарських підприємствах України», - зазначила Христина Юшкевич.

07.09.2016 | 08:57
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Фахівці заговорили про екологічну катастрофу, аналізуючи темпи висихання смерек у Карпатах

Ялина європейська – в народі смерека – всихає в українських Карпатах. Лише на Закарпатті із майже 600 тисяч гектарів лісу, 33 тисячі припадають на ялинники, що всихають.

Аналогічна ситуація у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях. Та, за словами закарпатських лісівників, ця проблема актуальна не тільки для України. У лісах Чехії, Словаччини та Польщі також спостерігається масове всихання дерев. Наразі фахівці заговорили про екологічну катастрофу.

За словами доцента кафедри лісівництва Ужгородського національного університету Андрія Мигаля, висихаючі ялинові насадження втрачають свої екологічні, гідрологічні функції, а також можуть стати причиною появи масштабних лісових пожеж, розповсюдження шкідників і втрати технічної якості деревини.

«Ця проблема має три важливі аспекти. По-перше, економічний аспект. Зрозуміло, що ціна тієї продукції лісової різко паде. Другий аспект – екологічний. Ці ліси, насадження втрачають свою функцію екологічну, гідрологічну, грунтозахисну. Ну, і третій аспект, це соціальний аспект, рекреаційний і так далі. Тобто це така різностороння проблема, яку однозначно треба вирішувати», – стверджує науковець.



Аби вирішити цю проблему, необхідно знайти причини її виникнення. А це, як зазначають фахівці, не так вже й просто. Серед ймовірних – зміна клімату, спека та забруднення навколишнього середовища, ураження хворобами та шкідниками. Частково смереки всихають через те, що свого часу були висаджені в нетипових для цього місцевостях. Галина Заяць, лісничий Костринського лісництва ДП «Великоберезнянське лісове господарство», зазначає, що масове всихання смерек на Закарпатті почалося ще у 2000-х роках.

«От, наприклад, я працювала спеціалістом з лісовідновлення у 88-му році. В той час у нас йшло поголовне висаджування смереки. Ми створювали штучні лісові культури смереки. А де ми її створювали? Наприклад, не в її ареалі. Її ареал – 200-300 метрів над рівнем моря. Ми її почали висаджувати 700-1000 метрів. Вона йшла, жила, вона набирала всього, що могла. Але прийшов такий час, що вона забрала все поживне. Якщо ми заготуємо насіння із того насадження, якому зараз 100 років, ми його висіємо, то нашому майбутньому поколінню, що та смерека доросте до років 20 і так само вигине, як їй 90. У мене 3432 га лісництво займає і, може, 400 га займає смерека. Можна сказати, вона вся пропадає, вся…», – розповіла Галина Заяць.



За словами лісівників, стовідсотково визначити причину проблеми поки не вдалося. До прикладу, у лісах Перечинського району Закарпаття найбільша площа пошкоджених дерев відзначається на території, де спостерігалася аномально висока температура повітря. Чого не скажеш про інші райони. «У нас було в 50-х роках на бучині штучно створені ялинові ліси. Тобто похідні ялинники. Якщо вони всихали, то ми розуміли: проблема в тому, що не ареал ялини. Але тепер у нас проблема в іншому: починають всихати корінні деревостани. Тобто ареал ялини є в Рахові, і вона там є, але всихає. Називають три причини. Перша – глобальне потепління. Якщо потепління пішло на 1 градус, людина не сильно його відчуває, а природа його відчуває сильно. Друга причина, що в ялини європейської є поверхнева коренева система. І в останні часи спостерігали малосніжні зими і мороз. Може, вимерзла коренева система зверху. І третя причина – зараження грунту. Для того, щоб розібратися, треба робити аналіз грунту. Це все науковці роблять. До кінця ми не знаємо, що зараз. Ми не можемо встановити причини, від чого вона сохне», – прокоментував перший заступник начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Ігор Коцур.



Тож українські лісівники разом із європейськими колегами шукають шляхи виходу з екологічного лиха. Для цього влаштовують міжнародні круглі столи, конференції, проводять дослідження. Зазначають, що наразі треба якомога частіше розчищати ліс, проводячи вибіркові санітарні рубки, та висаджувати нові дерева. Мар’яна Майдич, інженер з лісових культур Костринського лісництва на Великоберезнянщині, вважає, що вцілілі дерева треба використати з максимальною користю для людей. Адже, за її словами, через невеликий проміжок часу дерева все одно постраждають: «Будемо шукати такі виходи: забрати цю деревину, яка ще якусь цінність має для нас і щоб отримати якусь користь, забезпечити місцеве населення також. Будемо висаджувати корінні деревостани, будемо вводити якісь породи такі, які б замінили ці недостаючі».

Андрій Мигаль, доцент кафедри лісівництва УжНУ, підтверджує: за кордоном масово вирубають хворі дерева. Але підхід повинен бути комплексним.

«От що робити? По-перше, звичайно, моніторити ситуацію, відслідковувати. І, по-друге, закладати, скажімо так, досліди, потроху трансформовувати ці насадження у різновікові і багатовидові. Тобто міняти їх структуру і докладати максимально зусиль до того, щоб вони були максимально наближені до природніх. Це будуть роки і роки. На мою думку, проблема лиш наростає», – наголосив Андрій Мигаль.

7 вересня: Чому жінок та дітей варто відправити до лісу

В народному календарі 7 вересня - день Тита Листопада. Сьогодні останній строк збору врожаю грибів

07 вересня 2016, 07:00





Говорили, що на Варфоломія - 7 вересня - пора жито на золу сіяти. Також у народі цей день називали Листопадником, раділи великої кількості грибів.

Зазвичай 7 вересня в ліс відправлялися жінки і діти, вільні від польових робіт, які приносили додому корзини, наповнені грибами. Була дуже поширене така страва, як смажена картопля з грибами.

Говорили, що 7 вересня потрібно встати раніше, щоб зібрати якомога більше грибів. Грибні страви не вважалися поживними, але часто виручали селян, коли потрібно було приготувати що-небудь швидке і смачне. Крім того, оскільки м'яса в достатку не було, вважалося, що можна змішувати м'ясо з грибами, і останні придбають м'ясний смак.

У церкві 7 вересня вшановують пам'ять Святого Тита - одного з 70 апостолів, який також відомий як учень Святого Павла, який народився на острові Крит. Батьки Тита були язичниками і будь-яку іншу віру категорично заперечували. Тому, невідомо, яким чином сам Тит прийшов до вирішення проповідувати християнство. Однак, згідно з деякими відомостями, в 49 році він став супроводжувати апостолів Варнаву і Павла на Єрусалимський собор. Разом з Павлом Тит згодом подорожував по Греції і виконував доручення свого наставника. Тит також проповідував християнство, звертаючи на віру не тільки людей, але і церковних служителів.

Павло незабаром призначив Тита єпископом на острові Крит, а ще одного учня, тимофія - в Ефесі. Переказ свідчить про те, що Тит залишався в статусі єпископа до самої своєї смерті він прожив 107 років. Перед смертю встиг відвідати апостола Павла, який в той час перебував у Римі, перебуваючи в ув'язненні.
http://strichka.com/item/51778168

Лісгоспи Закарпаття уже забезпечили соціальні заклади дровами на 50% до осінньо-зимового періоду. ФОТО


«Тепла» незалежність Закарпаття.

За альтернативною енергетикою у світі вбачають майбутнє.

Природа вже не встигає відновлювати свої ресурси, зокрема воду, повітря й біосферу загалом. Тому будь-які енергоносії, які замінюють викопні вуглеводні, мають перспективу. Коли корисні копалини вичерпуються, забезпечити енергією можуть природні стихії. Натомість застосовувати блага потрібно з розумом, застосовуючи комплексний підхід і зважаючи на екологію. Як еко-альтернатива блакитному паливо на Закарпатті - дрова чи брекети.

З цього приводу, у вівторок, 6 вересня, під керівництвом начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги, відбулася нарада з директорами державних лісгоспів краю про стан забезпечення твердим паливом державних соціальних установ. Керівники господарств прозвітували головному лісівнику області по вищезазначеній тематиці засідання і, поінформували про можливості подальшого забезпечення дровами державних установ до початку опалювального сезону.



Валерій Мурга запевняє, що наразі основна увага роботи лісогосподарських підприємств Закарпаття націлена на забезпечення дровами паливними шкіл, дитсадочків, лікарень та інших соціальних закладів:

«Дрова — традиційне, перевірене століттями, джерело тепла та форма відновлювальної енергії, що використовувалась закарпатцями переважно у формі спалювання деревини для забезпечення виробництва теплової енергії. У зв’язку з переведенням котелень Закарпаття ще починаючи з 2013 року на альтернативні види палива енергії, зокрема, тверде паливо, потрібні немалі зусилля щодо забезпечення якісної заготівлі дров на зиму. Тому в нинішньому році починаючи з літнього періоду всі лісогосподарські підприємства вже активно працюють над заготівлею дров, вчасною і якісною підготовкою палива для здійснення опалення в осінньо-зимовий період. А проблем із їх придбанням немає, оскільки у всіх підприємствах здійснюється планова лісогосподарська діяльність: проводяться рубки догляду, санітарні рубки, оздоровлення лісів та інші заходи. І це дає можливість заготовляти значні обсяги дров. Опісля ж рубок лісівники відновлюють вирубані площі молодим здоровим лісом».

Також він додав, що наразі по всіх районах проходять тендера, опісля через укладання договорів, буде забезпечено твердим паливом соціальні об’єкти Закарпаття в загальній кубомасі 21 тисяча м³. Станом на 6 вересня уже поставлено 10,5 тисяч м³ дров Великоберезнянським, Рахівським, Великобичківським, Воловецьким, Мукачівським, Ясінянським лісгоспами. Невідкладного вирішення потребують питання постачання дров також іншими лісгоспами, щоб до 15 жовтня всі заклади на 100% були забезпечені дровами і діти здобували освіту в теплі.
«Україна – енергетично залежна держава. У вирі ж останніх подій можна сказати, що, купуючи газ від північного експортера, ми піддаємо країну небезпеці, адже енергетична безпека напряму залежить від внутрішніх джерел, балансу експорту/імпорту енергії, структури надходження і споживання, геополітичної й внутрішньої стабільності. Тому, з точки зору економії коштів, екології та національної безпеки, використання котлів, які працюють на твердому паливі є значним кроком уперед до «теплої» незалежності. А без опалення нас чекають холодні домівки, школи, лікарні, зупинене виробництво і безробіття. Закарпатці мудрі і розуміють що за биоенергетикою майбутнє», - підсумував Валерій Мурга.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ




06.09.2016 (18:14)

У Прикарпатському селі пересохли майже всі криниці. ВІДЕО

6 Вересня 2016, 22:27 

Болото — все, що залишилося від річки Добровідки у селі П’ядики Коломийського району. А раніше, кажуть місцеві, тут можна було купатися.
В цій річці коням було по живіт води, — каже місцевий активіст Василь Дем’янів. Не лише в річці. Віднедавна зникла вода і в криницях, передає Станіславське ТБ посиланням на ТРК “Україна”.
У своїх бідах люди звинувачують односельців, які викопали собі ставки. Мовляв, туди і перетікає вся вода.
“Ця боротьба йде десь два місяці. Ми самі лопатами прокопували і вода була. Тепер нема. Треба шукати як золото”, – каже Василь Дем’янів.
Люди кажуть: у селі таких ставів — близько десятка. Хоча офіційно – тільки один. Тому і викликали представників водного господарства та поліцію.
Від камер власники ставків відвертаються, показати документів не хочуть. Не надто говіркі і представники водного господарства.
Сільський голова запевняє: нічого вдіяти не може: земля належить людям, тож роблять там, що хочуть. А причину зневоднення села вбачає у вирубці лісів.
“Якщо ми нічого не змінимо з хижацькою вирубкою лісів, щоб був якись гідроакумулятор, то нічо з того не буде. Ми мусимо шукати виходу”, – переконаний сільський голова П’ядиків Роман Сікорський.
Все, що пообіцяли заїжджі чиновники, — перевірити, чи законно викопані всі сільські ставки. Якщо ні — їхніх господарів покарають.


http://stanislavske.tv/u-prykarpatskomu-seli-peresohly-majzhe-vsi-krynytsi-video/

06 вересня 2016

ЗАВТРА В ДП «ВИГОДСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ПРОВЕДУТЬ ВИЇЗНУ НАРАДУ ДЕРЖЛІСАГЕНСТВА ЩОДО СТАНУ ЛІСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ


7 вересня 2016 року в Івано-Франківській області відбудеться виїзна нарада Державного агентства лісових ресурсів України на тему: «Стан лісів Карпатського регіону».

Керівництво відомства, лісівники, українські та європейські науковці здійснять інспектування лісових масивів у низці лісництв області, інформує Фіртка з посиланням на прес-службу Держлісагенства.

Загалом під час наради відбудеться огляд процесів вирощування садивного матеріалу, рекреаційних ділянок в урочищах Шандра та Ільма, новоствореної мережі лісових автодоріг, особливостей лісовідновних процесів у високогірних лісах, ознайомлення з технічними характеристиками та технологічними процесами гірських лісозаготівель із застосуванням сучасних лісових машин, обговорення наслідків всихання ялинових деревостанів у високогірних лісах та ін.

На початку виїзної наради відбудеться спільна посадка тисової алеї, приурочена до 25-ої річниці Незалежності України. Буде висаджено 25 дерев – по одному на честь кожного року незалежності та 24 областей України і Автономної Республіки Крим.

Виїзна нарада розпочнеться 7 вересня о 9.00 год. на території державного підприємства «Вигодське лісове господарство» (смт. Вигода Долинського р-ну Івано-Франківської обл.) і завершиться о 18.00 год. у Вишківському лісництві.

Кутовий обговорив із Савченко проблему корупції в лісовій галузі




Міністерство аграрної політики та продовольства закликає громадських активістів на місцях активно долучатися до боротьби з корупцією в лісовій галузі. Про це глава відомства Тарас Кутовий сказав на зустрічі з народним депутатом Надією Савченко.

"Протягом дня маю багато різних зустрічей та нарад. Вранці була народний депутат Надія Савченко та громадські активісти. Обговорили з ними конкретні кроки щодо боротьби з корупцією в лісовій галузі в одній із областей. Надалі активно запрошую активістів та всіх бажаючих допомагати змінювати та реформувати країну разом! Незабаром запустимо гарячу лінію, де будемо приймати скарги щодо можливих неправомірних дій чиновників. І щомісяця плануємо звіти по роботі з цими зверненнями", - написав міністр на своїй сторінці у facebook.

У прес-службі уточнюють, що в ході зустрічі Надія Савченко та активісти поінформували Міністра про зловживання одного з керівників лісництва. "Обговорили разом конкретні заходи та спільні подальші дії ", - додали у прес-службі.

Раніше МінАПК вже виступало з ініціативою посилити кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісів.

"Сьогодні штрафи становлять за незаконну рубку від 800 до 1700 грн. Ми пропонуємо за незаконну рубку змінити їх від 8,5 до 17 тис. грн, або позбавленням волі до 5 років", - розповіла в нещодавньому інтерв'ю Сегодня.ua т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич http://minagro.gov.ua/uk/node/22163

Також вона зазначила, що штрафи за неправильну видачу лісорубних і лісових квитків, що призводить до порушень правил при будь-яких рубках, планується збільшити до майже 4,5 тис. Грн (зараз це максимум 136 грн).

Крім того, за її словами, на законодавчому рівні пропонується закріпити ведення єдиного електронного обліку для всіх лісокористувачів. Для боротьби з незаконним обігом деревини - пропонується ввести проведення її обов'язкового обліку, перш ніж вона буде вивезена.

Прес-служба Мінагрополітики

05.09.2016 18:32

ДП "Цюрупинське ЛМГ" - про знищення лісу в селі Козачі Лагері

ДП "Цюрупинське ЛМГ" - про знищення лісу в селі Козачі Лагері

Державне підприємство «Цюрупинське лісомисливське господарство», щодо публікації на інтернет-сайтах статті про знищення лісу в селі Козачі Лагері, Олешківського району, Херсонської області (http://pravda.ks.ua/kherson_ks/important/30433-lisove-brakonyerstvo-v-kozachix-lageryax-nishhat.html) повідомляє, що вказана в статті ділянка відноситься до земель запасу, але це не означає що захисні насадження можуть бути знищенні.

Незаконні рубки мали місце і в попередні роки, зокрема:

У 2013 році працівниками державної лісової охорони державного підприємства «Цюрупинське лісомисливське господарство» неодноразово фіксувались факти, щодо здійснення масових самовільних рубок акації білої на землях інших користувачів (колишній військовий полігон та на землях запасу поблизу с. Козачі Лагері Цюрупинського району) і на території яка перебуває у користуванні ДП «Цюрупинське ЛМГ».

Тоді при затриманні лісопорушників було травмовано (здійснено наїзд машиною) помічника лісничого Дніпровського лісництва, даний факт зафіксовано співробітниками оперативної групи Цюрупинського РВ УМВС (назва на той час), яких викликали працівники держлісохорони.

Заяви та всі необхідні матеріали (акти огляду, розрахунки збитків, пояснення працівників державної лісової охорони та ін.), лісомисливським підприємством направлялись в районні правоохоронні органи (РВ УМВС, прокуратуру) з метою притягнення винних осіб до відповідальності, та… «воз и ныне там»….

Справи за фактами незаконних рубок не просувались, винні особи не притягувались до відповідальності, а незаконні рубки лише збільшувались, підприємством було направлено листи з проханням відреагувати на дану ситуацію та сприяти у вирішенні проблеми і притягненні до відповідальності винних осіб згідно чинного законодавства.

Звернення від ДП «Цюрупинське ЛМГ» направлялись до:

- Управління СБУ в Херсонській області - вих. № 834 від 25.11.2013 р.;
- Прокуратури Херсонської області - вих. № 834 від 25.11.2013 р.; 
- УМВС України в Херсонській області - вих. № 834 від 25.11.2013 р.;
- УБОЗ в Херсонській області - вих. № 836 від 25.11.2013 р.; 
- Начальнику Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства - вих. № 835 від 25.11.2013 р.;
- Голові Цюрупинської районної державної адміністрації
- вих. № 868 від 05.12.2013 р.

В свою чергу Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства звернулось до Генеральної прокуратури (лист від 30.04.2014 ) за результатами розгляду надано відповідь (додається).

В 2014 році ДП «Цюрупинське ЛМГ» до правоохоронних органів передано 7 справ, обсяг незаконно зрубаної деревини - 20,325 куб. м, шкода завдана державі становить 55,137 тис грн.

В 2015 році ДП «Цюрупинське ЛМГ» до правоохоронних органів передано 26 справ, обсяг незаконно зрубаної деревини – 253,782 куб. м, шкода завдана державі становить 1119,9 тис грн.

З початку 2016 року ДП «Цюрупинське ЛМГ» до Олешківського відділення поліції передано 23 справи, обсяг незаконно зрубаної деревини – 208,777 куб. м, шкода завдана державі становить 1696,489 тис грн.

І як результат повної безнаказанності - продовжується здійснення незаконних рубок в межах Козачелагерської сільської ради.

Щодо реалізації дров паливних – Дніпровським лісництвом з початку 2016 року реалізовано населенню 1087,708 кбм. дров паливних хвойних та твердолистяних порід.

Адміністрація ДП «Цюрупинське ЛМГ»

ДП "Цюрупинське ЛМГ" - про знищення лісу в селі Козачі Лагері

Дрова – це крок до "теплої" незалежності – головний лісівник Закарпаття

Дрова – це крок до "теплої" незалежності – головний лісівник Закарпаття

За альтернативною енергетикою у світі вбачають майбутнє. Природа вже не встигає відновлювати свої ресурси, зокрема воду, повітря й біосферу загалом. Тому будь-які енергоносії, які замінюють викопні вуглеводні, мають перспективу.

Коли корисні копалини вичерпуються, забезпечити енергією можуть природні стихії. Натомість застосовувати блага потрібно з розумом, застосовуючи комплексний підхід і зважаючи на екологію. Як еко-альтернатива блакитному паливо на Закарпатті – дрова чи брикети, повідомили у прес-службі Закарпатського ОУЛМГ.
З цього приводу, у вівторок, 6 вересня, під керівництвом начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги, відбулася нарада з директорами державних лісгоспів краю про стан забезпечення твердим паливом державних соціальних установ. Керівники господарств прозвітували головному лісівнику області по вищезазначеній тематиці засідання і, поінформували про можливості подальшого забезпечення дровами державних установ до початку опалювального сезону.
Валерій Мурга запевняє, що наразі основна увага роботи лісогосподарських підприємств Закарпаття націлена на забезпечення дровами паливними шкіл, дитсадочків, лікарень та інших соціальних закладів:
«Дрова — традиційне, перевірене століттями, джерело тепла та форма відновлювальної енергії, що використовувалась закарпатцями переважно у формі спалювання деревини для забезпечення виробництва теплової енергії.
У зв’язку з переведенням котелень Закарпаття ще починаючи з 2013 року на альтернативні види палива енергії, зокрема, тверде паливо, потрібні немалі зусилля щодо забезпечення якісної заготівлі дров на зиму. Тому в нинішньому році, починаючи з літнього періоду, всі лісогосподарські підприємства вже активно працюють над заготівлею дров, вчасною і якісною підготовкою палива для здійснення опалення в осінньо-зимовий період. А проблем із їх придбанням немає, оскільки у всіх підприємствах здійснюється планова лісогосподарська діяльність: проводяться рубки догляду, санітарні рубки, оздоровлення лісів та інші заходи. І це дає можливість заготовляти значні обсяги дров. Опісля ж рубок лісівники відновлюють вирубані площі молодим здоровим лісом».
Також він додав, що наразі по всіх районах проходять тендери, опісля через укладання договорів, буде забезпечено твердим паливом соціальні об’єкти Закарпаття в загальній кубомасі 21 тисяча м³. Станом на 6 вересня уже поставлено 10,5 тисяч м³ дров Великоберезнянським, Рахівським, Великобичківським, Воловецьким, Мукачівським, Ясінянським лісгоспами.
Невідкладного вирішення потребують питання постачання дров також іншими лісгоспами, щоб до 15 жовтня всі заклади на 100% були забезпечені дровами і діти здобували освіту в теплі.
«Україна – енергетично залежна держава. У вирі ж останніх подій можна сказати, що, купуючи газ від північного експортера, ми піддаємо країну небезпеці, адже енергетична безпека напряму залежить від внутрішніх джерел, балансу експорту/імпорту енергії, структури надходження і споживання, геополітичної й внутрішньої стабільності. Тому, з точки зору економії коштів, екології та національної безпеки, використання котлів, які працюють на твердому паливі є значним кроком уперед до «теплої» незалежності. А без опалення нас чекають холодні домівки, школи, лікарні, зупинене виробництво і безробіття. Закарпатці мудрі і розуміють що за біоенергетикою майбутнє», – підсумував Валерій Мурга.