ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 жовтня 2016

Депутати поклали відповідальність за вирубку лісів на місцеву владу


Депутати Верховній Раді сьогодні адаптовували законодавство щодо захисту флори і фауни до європейського. Втім обуренню через такий порядок денний не було меж. Більше нардепів цікавило питання електронних декларацій і запровадження візового режиму з Росією. Усі подробиці парламентського дня - насамперед у випуску.

Перш ніж приступити до роботи - депутати голосують за порядок денний. Та його наповнення не влаштовує більшість фракцій. Мовляв екологічні питання не на часі. Закони економічні, тарифні та й загалом опозиційні - спікер проігнорував.

"Розглядати законопроекти про флору і фауну но не розглядати питання житлово-комунальних послуг, енергетичної сфери, не розглядати питання землі, це треба бути просто абсолютно неадекватами. І парламент сьогодні українське суспільство сприймає як неадекватів", - говорить Юлія Тимошенко, народний депутат, "Батьківщина".

Порядок денний раз за разом правалювали. Та спікер не втрачав надії.

"Я ставлю ці голосування, коли бракує одного-двох голосів і хочу нагадати, що не так давно, 5 днів тому коли йшлось питання суддів і було 224 я ставив по 15 раз. Було так в залі? І це не було порушення регламенту", - говорить Андрій Парубій, голова Верховної ради України.

Майже з десятої спроби нардепи ухвалили порядок денний. І законопроект у першому читанні, яких охороняє флору і фауну. Він передає усю відповідальність за заповідники - на місцевий рівень, адже на сьогодні відповідального органу немає.

"Утворився вакуум, забрали інституції, ніхто тепер не керує, а якщо ніхто не керує - керують браконьєри і олігархи місцеві, а особливо місцеві поміщики, які приватизують собі практично всі угіддя, ліси і поля", - говорить Олег Березюк, народний депутат, "Самопоміч".

Та після кількох технічних питань ряди нардепів спорожніли. Більш активно обговорювали закон про електронне декларування майна чиновників. Правки, в документ, які нещодавно вніс голова фракції БПП - відкликав. Хоча спростити систему для чиновників ще має надію.

"Всі хто дуже стурбувався моїми поправками до закону про запобігання корупції хочу заспокоїти. Я відкликав вчора цю поправку після розмови з Президентом і врахувавши аргументи ті, що суспільство має пройти цю дискусію більш широко. Я залишаюся далі прихильником того, що ця інформація повинна бути для службового користування", - говорить Ігор Гринів, народний депутат, Блок Петра Порошенко.

А вже у четвер нардепи планують звернутися до світу з проханням розширити санкції проти Росії та запровадити візовий режим.

"Цілком зрозуміло, що жоден громадянин України не захищений на території Росії і може в будь який момент стати її заручником. Народний фронт підтримує рішення Андрія Парубія", - говорить Максим Бурбак народний депутат, "Народний фронт".

"Самопоміч готова за нього голосувати, єдине, що не має це бути, що зробили заяву і забули. МЗС зробить вигляд що вони теж забули і нічого з того не вийде", - говорить Єгор Соболєв, народний депутат, "Самопоміч".

"На фракції ми цього не розглядали, тому я не можу сказати ми будемо чи не будемо це підтримувати. Моя особиста позиція, що треба підтримувати введення візового режиму з Росією", - говорить Борислав Розенблат, народний депутат, Блок Петра Порошенка.

І хоча документ про запровадження візового режиму вже давно відлежується у парламенті, спікер вважає - тепер після затримання в Росії українського журналіста Романа Сущенка - настав час його ухвалити.

04 октября 2016 18:23

Обіцянки - цяцянки

04 жовтня

ОСТАП СЕМЕРАК: «МІНПРИРОДИ ВИКОНАЛО ОБІЦЯНКУ ДОБИТИСЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ»
Верховна Рада у другому читанні та в цілому підтримала законопроект «Про оцінку впливу на довкілля». За відповідний законопроект № 2009а-д проголосувало 259 народних депутатів.
За словами Міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака, ухвалення цього законопроекту забезпечить  виконання взятих зобов’язань по чотирьох важливих  міжнародних Угодах. Зокрема, зобов’язання  щодо екологічного сектора Угоди про Асоціацію з ЄС і вимоги Оргуської конвенції, Угоди про заснування Енергетичного Співтовариства та конвенції Еспо.
«Системні реформи у сфері охорони довкілля мають  починатися із впровадження  оцінки впливу на довкілля. Проведення  такої  оцінки давно стало світовим трендом,  який ми  повинні запровадити в нашій країні. Нарешті збереження та захист  природного навколишнього середовища стають стратегічною нормою української політики», - прокоментував Остап Семерак.
Він зазначив, що у країнах ЄС кожен інвестиційний проект, який впроваджується, проходить попередню оцінку впливу на довкілля.
«На жаль, у нашій країні до цього часу інститут оцінки впливу на довкілля не працював. І це в той час, коли наше суспільство має проблеми з браком питної води, промисловим забрудненням повітря, ґрунтів, води, глобальним потеплінням, знищенням лісу  та неконтрольованим поводженням із небезпечними відходами. Сьогодні парламент продемонстрував справді політичну волю  і вибір на користь цивілізованого бізнесу і європейської України», - сказав Міністр.
За його словами, український  парламент  успішно пройшов тест на екологічну грамотність, ухваливши такі важливі закони як «Про оцінку впливу на довкілля» (2009а-д) і  Закон «Про стратегічну екологічну оцінку» (3259).
" Робота над ними тривала близько двох років. Це закони, які не просто змінять підходи  бізнесу у ставленні до навколишнього середовища, а перш за все – це правові механізми, які Україна запроваджує згідно своїх зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію. Ухвалення цих законопроектів цього року було одним із пріоритетів роботи нашого Міністерства», - резюмував Остап Семерак.
Нагадаємо, що  12 липня  2016 року законопроект 2009а-д був прийнятий у першому  читанні за основу.
Документ встановлює імперативне правило, за яким проведення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішення про здійснення планованої діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, а також визначає таку діяльність. Він містить перелік видів діяльності та об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля.
Документом також передбачено процедуру своєчасного, адекватного та ефективного інформування громадськості про проведення оцінки впливу; забезпечення безкоштовного доступу громадськості до всієї інформації, що стосується планової діяльності; процедури громадського обговорення; ведення доступного у мережі Інтернет Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Чи має український ліс шанс на порятунок?

Вже 10 місяців в Україні діє мораторій на експорт лісу-кругляку. А це означає, що у необробленому вигляді деревину за межі України вивозити заборонено.
І допоки в стінах Парламенту обговорюють продовжити чи скасувати мораторій, його дія дає перші позитивні результати: так за останній рік деревообробна галузь продемонструвала приріст на 15%, а меблева – на 12%. Окрім того мораторій послугував зеленим світлом для інвесторів – в Україні можна працювати. І Костопільщина є цьому яскравим прикладом, адже невдовзі тут запрацює нове деревообне підприємство «Українські лісопильні», в яке шведський інвестор вкладає 25 млн. євро.

Представник Сарненщини відвідав «Українські лісопильні».


Сьогодні у Костополі завершується будівництво нового деревообробного заводу "Українські лісопильні". Тут планують виготовляти високоякісні соснові пиломатеріали та продавати виробникам меблів, столярки, будівельних матеріалів та ін. Шведський інвестор Йохан Дунбек розповідає, що обрав для інвестицій Україну, тому що повірив у прозорість намірів урядовців розвивати деревообробну галузь всередині країни: «Я розглядав і інші країни для інвестування, але введення мораторію на експорт соснового лісу з України, який має набути чинності в січні 2017 року, стало для мене вирішальним фактором для прийняття рішення інвестувати саме в Україну. Томи ми вирішили вкласти 25 мільйонів євро у будівництво деревообробного заводу у Костополі. І в майбутньому плануємо збудувати ще один такий завод в Сарненському районі." 



Понад півтори сотні робочих місць, товарний оборот у понад 45 мільйонів євро, надсучасне фінське обладнання і технологія виробництва, надходження у бюджет, вагомі інвестиційно-соціальні зобов’язання - переваги, які одержить Рівненщина, більш ніж очевидні. Тому представники місцевої влади такі проекти підтримують. Голова Рівненської облдержадміністрації Олексій Муляренко вважає, що мораторій – це важливий крок до відродження деревообробної галузі України та коментує ситуацію: «Вважаю, що мораторій відміняти недоцільно. Адже Закон забороняє вивіз за межі України лісоматеріалів у вигляді необробленої деревини. Якщо ж дозволити її експорт, іноземний інвестор не матиме зацікавленості у відкритті на Рівненщині нових підприємств. А це нові робочі місця, розвиток інфраструктури, податки до обласного бюджету. А, зважаючи на те, що Рівненська область багата на ліси – майже 50% її території, то чинний мораторій сприяє розвитку економіки краю. Реалізація інвестиційного проекту у Костополі – ТОВ «Українські лісопильні». Це дозволить створити нові робочі місця та збільшити надходження до бюджету. Також це вирішить проблему збуту продукції держлісгоспів. Адже з уведенням в дію ТОВ «Українські лісопильні» для підприємства буде забезпечена можливість переробки на Рівненщині всього обсягу пиловника, який зараз експортується. 



Тобто ми однозначно підтримуємо проекти, що сприяють збільшенню потужностей деревообробної галузі. Тим більше, що Рівненщина має для цього гарні ресурси – як сировинні та трудові. Нині у загальній структурі інвестицій у промисловість Рівненщини підприємства деревообробки складають 15 %. Більшість деревообробних та меблевих підприємств регіону – з іноземним капіталом. Вже згаданий значимий інвестиційний проект з будівництва заводу ТзОВ «Українські лісопильні» (загальною вартістю 25 млн. євро) також фінансується групою іноземних бізнесменів (зі Скандинавії).



Відтак відкриття нового підприємства поліпшить не лише соціальну та економічну ситуацію, але і екологічну. Адже мова йтиметься лише про використання лісу з сертифікатом походження FSC, що сприятиме запобіганню нищівним незаконним вирубкам українських лісів. Шведський інвестор переконаний, що відкриття Українських лісопилень дасть поштовх для відкриття нових підприємств подальшої переробки деревини: виробництва вікон, дверей, підлоги, меблів, будівельних матеріалів: «Сьогоднішній експорт пиловника Україною мені схожий на колоніальну Африку. Чому така держава як Україна має слугувати сировинною базою та інвестувати у додану вартість інших багатших країн як Румунія, Туреччина, Китай. Ми маємо працювати тут, в Україні, тут створювати робочі місця, додану вартість та розвивати економіку. Ми плануємо запустити підприємство до кінця року, тому я впевнений, що в нас все вийде»


«Українські лісопильні» у Костополі впроваджують європейський досвід виробництва


У лісі встановили відеокамери



Працівники Катеринопільського лісництва спіймали чоловіка, що крав дрова в лісі. Для вивезення «метровок» їздив легковим автомобілем з причепом. Про це повідомляють «Вісті Черкащини».

За чутками, зранку лісники завітали до чоловіка з претензією про крадіжку. Той удав, що не розуміє, про що йдеться. Однак, завбачливі працівники лісового господарства продемонстрували йому на планшеті відеозапис його нічних заготівельних робіт. Після цього чолов’яга здався.

«Ні, такого не було, – каже лісничий Сергій Лисяний, — на відео ще нікого не спіймали. Одного злодія справді вхопили, але вживу, як кажуть, за руку. За допомогою камери «спіймали» хіба табун диких свиней та пару кіз. Однак відеокамери нам допомагають. Смітити в лісі стали набагато менше».

Містяни кажуть, що цьогоріч лісники з особливою ревністю стережуть ліс. Навіть намети розбивали й влаштовували нічні чергування. Насамкінець, усі місця вирубки та заготівлі дров, лісові дороги обладнали відеокамерами.

Армянские и грузинские журналисты учатся писать на лесную тематику



19 и 23 сентября 2016 года финансируемая ЕС программа для лесного сектора, FLEG II, организовала региональный тренинг и медиа тур для журналистов Армении и Грузии с тем, чтобы помочь участникам повысить свои профессиональные навыки в написании корректных, точных и интересных статей на экологические темы с особым упором и пониманием аспектов лесной тематики.

Программа пресс-тура включала в себя лекции и открытое обсуждение деятельности программы FLEG II, юридических и институциональных вопросов лесного сектора в Армении и Грузии, оценки политики лесопользования, подотчетности правительственных органов, лесного мониторинга, источников информации по теме лесного сектора, незаконной вырубки, основных угроз для лесов, а также анализа различных ситуаций из практики.

Журналисты также посетили леса и общины, проживающие у лесов вдоль границы между Арменией и Грузией, встретились с представителями местных органов власти, лесных хозяйств, НПО и местными жителями. Журналистом было очень интересно побывать в удаленной лестной местности и узнать много новых фактов, которые помогут им освещать эту тематику более качественно и корректно.

Программа FLEG II (Правоприменение и управление в лесном секторе) с бюджетом в 9 миллионов евро реализуется в 7 странах: Армении, Азербайджане, Беларуси, Грузии, Молдове, России и Украине, на долю которых приходится более 20% лесов мира. Программа содействует углублению реформ в лесной политике, законодательных и административных вопросах данного сектора, параллельно также реализовывая пилотные проекты и занимаясь такими проблемными вопросами, как лесные пожары и изменения климата.

Верховная Рада планирует увеличить штрафы за уничтожение лесной флоры и фауны



Верховная Рада собирается существенно увеличить штрафы за уничтожение лесной флоры и фауны. За соответствующий законопроект в первом чтении проголосовали 264 народных депутатов.

Законопроектом предусмотрено повышение штрафов в 5 раз за различные виды уничтожения местообитаний флоры и фауны путем поджога леса или его загрязнения.

Как отмечается в пояснительной записке, принятие этого закона будет способствовать приведению украинского законодательства в соответствие с международными договорами по охране редких видов животных и растений, их сред обитания (произрастания), усилению защиты территорий и объектов природно-заповедного фонда, усилению борьбы с браконьерством.


13:54 Сегодня

Золотоніські лісівники оновлюють техніку за власні кошти

1

Новенький маніпулятор з’явився в технічному арсеналі золотоніських лісівників. Завдяки такому апгрейту вдалося пришвидшити та здешевити процес вивезення лісопродукції. Про це “Економіка Сьогодення” дізналась від прес-служби Черкського обласного управління лісового та мисливськогогосподарства.
Лісівники придбали маніпулятор українського виробництва, один з найсучасніших в Україні. За його допомогою здійснюється завантаження та розвантаження лісопродукції. Встановили його на придбаний минулого року «Урал». Це вже третій маніпулятор в Золотоніському лісгоспі.
Раніше деревину навантажували трактором. Це потребувало більше часу і пального. Тепер же трактор може виконувати іншу важливу роботу, а з навантаженням впорається сам водій «Уралу» Вадим Клименко.
«З такою технікою приємно працювати. Маніпулятор новий, сучасний, автомобіль хороший. А головне, тепер я не від кого не залежу. Не треба чекати трактора. Приїхав, завантажив, поїхав. Це ж наскільки швидше!», – тішиться Вадим Клименко.
Новинку придбали за кошти лісгоспу. Технічне забезпечення роботи лісівників уже давно потребує оновлення. Тому це питання поступово вирішують.
«Основну частину коштів, які ми заробляємо, витрачаємо на відновлення лісів. Однак необхідно вкладати і в оновлення техніки, і в оптимізацію виробничих процесів, щоб наша діяльність була максимально ефективною. Тому намагаємося щороку щось купити, щоб замінити старі зразки», – розповів директор ДП «Золотоніське лісове господарство» Микола Бас.
«Урал» із новеньким маніпулятором працює переважно у Вільхівському лісництві. Втім, за необхідності, виїжджає в будь-яку точку лісгоспу.


 жовтня 4, 2016  Author

Все лучшее Европе. Обменяет ли Украина свой лес на 600 млн евро от ЕС


Стоимость одного ствола трехсотлетнего дуба может достигать миллиона гривен
Фото: facebook.com.zakpolice
Евросоюз отложил выделение 600 млн евро финпомощи. Одна из причин — действующий у нас мораторий на вывоз древесины. Эксперты говорят, что под видом дров из Украины вагонами вывозили дорогие дуб и ясень, а потом европейские бизнесмены отправляли к нам уже дорогую мебель и бумагу, сделанную в ЕС. Наживаются на таком бизнесе как пограничники, чиновники, так и европейские фирмы.

Рубят под видом санитарных чисток

Чаще всего рубят лес в Карпатах, Ровненской, Волынской, Житомирской, Черниговской и Киевской областях. Лысеют и целые гектары на вотчине президента — в Брацлавском лесничестве на Виннитчине. По статистике, только вырубка леса браконьерами за первое полугодие 2016 года выросла почти на треть, из-за чего Украина за это время потеряла 74 млн грн. Однако это лишь 10% от общего количества. По словам директора Киевского эколого-культурного центра Владимира Борейко, 60% вырубки леса проводят вполне легально — чиновники в обход закона рубят лес свыше нормы под видом санитарных рубок.

«В документах указывается, что вырубка — это борьба с вредителями, причем сколько угодно, хотя они были всегда и большого урона деревьям не несут. Такие вырубки имеют официальный статус, и под этим предлогом за границу вывозится большинство редких пород», — говорит «Вестям» Борейко.
В прошлом году на границе со Словакией под предлогом санитарной вырубки недосчитались деревьев на 2850 кубометров. Как рассказали «Вестям» в департаменте защиты экономики национальной полиции Закарпатья, добро на вырубку дали сами пограничники.
«Самовольная рубка совершена между линией государственной границы и контрольной полосой, доступ к которым ограничен. С украинской стороны подъездные пути и доступ отсутствуют, поэтому незаконно срубленная древесина переправлялась через линию границы на словацкую территорию, в результате чего государству нанесен ущерб на сумму 12,6 млн грн», — рассказала нам спикер департамента Юлия Давыдова.
В Кабмине, по словам Борейко, уже ждут подписи обновленные санитарные нормы. По ним будут запрещены массовые рубки в заповедниках и национальных парках, на которых и наживались чиновники. Кроме того, за каждую санитарную вырубку леса в лесных хозяйствах должны будут открыто отчитаться.

Вместо дров — дорогой кругляк

Сейчас на железнодорожных путях в Закарпатье стоят до ста вагонов с ценным деревом — ясенем, дубом. Хотя по документам в вагонах — лишь дрова и пеллеты. По словам спикера Закарпатской ОГА Ярослава Галаса, сейчас таких вагонов осталось около сотни.
«За это время через Чоп проехали всего несколько вагонов с кругляками сосны, которую можно вывозить. Это те вагоны, которые переправляли из других областей. Проверка показала, что под видом топливного материала в Италию, Румынию, Австрию, Чехию вывозили четырех- и шестиметровые колоды леса. Когда начали выяснять, в какие фирмы поставлялся лес, то обнаружили, что там ждали техническую древесину для изготовления бумаги», — рассказал «Вестям» Галас. По его словам, по такой же схеме лес сейчас вывозят через Львовскую и Черновицкую области целыми вагонами.

Ствол по цене квартиры

Вырубка лесов — прибыльный бизнес, в котором участвуют все стороны, от лесничеств до пограничников и иностранных фирм. Неофициально с лесником можно договориться нарубить «дров» всего за 200 грн с машины. А вот если переправить за границу, то заработки будут в разы больше, ведь наши деревья там на вес золота. «Если вагон топливной древесины стоит минимум 1600 евро, то деловой (бук, дуб) раз в десять дороже», — рассказал нам источник в Закарпатье.
По словам эколога Владимира Борейко, стоимость одного ствола трехсотлетнего дуба по минимальным расценкам — от 1 млн грн, за эту цену сейчас можно купить скромную квартиру в Киеве. По словам экспертов, наименее ценны хвойные породы, их используют для технических или столярных работ, да и то крайне редко. В основном гонятся за дубом, ясенем, буком, явором (редкая порода клена. — Авт.) — из них за границей изготавливают дорогостоящую мебель.
По словам экономиста Александра Охрименко, странам Евросоюза выгоднее покупать у нас кругляк, чем уже обработанные доски. «У них есть возможность переработать лес самостоятельно, изготовить из него мебель и потом нам же ее продать. Этот бизнес нам навязывают нарочно, поскольку никто не хочет терять прибыль», — говорит он «Вестям».

Під Києвом не вщухають трав’яні пожежі




В екосистемах на Київщині не вщухають пожежі


03 жовтня 2016, 15:45





2 жовтня спалахнув трав'яний настил біля селища Трубівщина, Яготинського району, повідомляє Depo.Київ з посиланням на прес-сужбу ДСНС у Київській області.

О 14:30 до рятувальників надійшло повідомлення про те, що горить 100 м2 сухостою. О 16:15 пожежу було ліквідовано.





У той же день о 18:02 до Служби порятунку Ставищенського району надійшло повідомлення про загоряння трав'яного настилу в селі Сухий Яр. Прибувши на місце, рятувальники встановили, що загрози загоряння лісових і посівних насаджень немає, і негайно приступили до безпосереднього гасіння сухої трави. У найкоротші терміни пожежа була ліквідована.

А 30 вересня рятувальники Богуславського району тричі виїжджали на гасіння сухостою. О 12:20 надійшло повідомлення про загорання трав'яного настилу на відкритій території в селищі Киданівка, о 14:50 – в селі Мисайлівка по вулиці Яри, а о 16:15 – на території приватного господарства в селищі Синиця по вулиці Шевченка. Рятувальники з Богуслава всі зазначені загоряння оперативно загасили.





В цілому, з початку року зареєстровано 1324 випадки загоряння трав'яного настилу, 105 торф'яних пожеж і 95 разів цього року виникали загоряння в лісах області.

Більше про життя столиці та області читайте на Depo.Київ

Лісгоспи Черкащини реалізовують дрова



Всі десять державних лісових господарств Черкащини реалізовують для населення, установ та організацій соціальної сфери дрова. За бажанням споживача, окремі підприємства можуть організувати доставку. Ціна одного кубометра дров залежить від породи та додаткових послуг (навантаження, перевезення, коління) і може коливатися в лісгоспах від 240 до 760 гривень.

Три лісгоспи – Звенигородський, Кам`янський, Черкаський – пропонують до продажу дрова колоті. Їх ціна значно вища, бо такі дрова вже фактично готові для використання.

З питань придбання та за детальнішою інформацією звертайтеся в лісгоспи області або ж в найближчі лісництва.

Державне підприємство «Звенигородське лісове господарство: (04740) 2-24-45.
Державне підприємство «Золотоніське лісове господарство»: (04737) 2-01-36.
Державне підприємство «Кам`янське лісове господарство»: (04732) 6-15-39.
Державне підприємство «Канівське лісове господарство»: (04736) 3-33-68.
Державне підприємство «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»: (04765) 3-10-32, 3-10-33.
Державне підприємство «Лисянське лісове господарство»: (04749) 6-22-10.
Державне підприємство «Смілянське лісове господарство»: (04733) 2-99-96.
Державне підприємство «Уманське лісове господарство»: (04744) 3-96-62.
Державне підприємство «Черкаське лісове господарство»: (0472) 31-05-64.
Державне підприємство «Чигиринське лісове господарство»: (04730) 2-88-81.

За інформацією Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства

04.10.2016 06:33