ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

03 листопада 2016

На Тернопіллі посадили майже сто тисяч дубів


АКЦІЯ. Ліси треба відновлювати, насаджувати. Це добре розуміє влада на Тернопільщині. Голова облдержадміністрації Степан Барна навіть вважає обов'язком для кожного краянина посадити цього року принаймні одне дерево. Працівники лісового господарства теж запрошують жителів області частіше долучатися до акцій на підтримку збереження та відновлення лісів.

Днями таку добру справу вкотре організували в усіх районах. Цього разу взялися висаджувати молоденькі дуби. Задля цього лісівники відвели загалом майже 30 гектарів.

Лопати в руки взяли також очільник краю, його заступники, працівники апарату та структурних підрозділів обласної державної адміністрації. Вони трудилися поблизу села Давидківці, що в Чортківському районі. Завдяки акції з озеленення на Тернопіллі висадили майже сто тисяч молодих дубів.

У прес-службі облдержадміністрації повідомили, що загалом на Тернопіллі діє п’ять лісових господарств, працівники яких постійно дбають, щоб зелені легені краю не виснажувалися. У середньому протягом року відновлюють ліс на площі понад 600 гектарів, а саджанці молодих дерев висаджують ще на 30—40 гектарах.

Микола ШОТ // Урядовий кур'єр, 4 листопада 2016 року, п'ятниця, № 207 (5827), стор. 16

Підтримка АПК: багато запитань, замало відповідей




ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА. 

Підтримка АПК в наступному році полягає не лише у сумах коштів: головне — хто і як їх розподілятиме
Почнемо з того, що гілки влади ніяк не визначаться, скільки ж коштів спрямувати на розвиток галузі. Якщо спочатку в проекті бюджету планували трохи більш як чотири мільярди гривень, то тепер пропонують значно більше — понад 8,2 мільярда гривень: за загальним фондом — понад 5,3 мільярда, за спеціальним фондом — майже 2,9. З них приблизно половина — понад 4,8 мільярда(?) — призначена на фінансування апарату Міністерства аграрної політики.


Натомість на такий важливий напрям, як здешевлення кредитів для сільгоспвиробників, закладено аж 300 мільйонів — на рівні поточного року, коли того здешевлення майже ніхто не бачив. Експерти аналітичного центру Аграрного союзу України (АСУ) взагалі вважають наявний механізм здешевлення кредитів некоректним і нецільовим — він спрямований радше на підтримку банківського сектору, який і так не бідує, а не сільгоспвиробника.

Банки навіть можуть свідомо завищувати відсотки за кредитами, аби отримувати компенсації.

Натомість експерти пропонують здійснювати підтримку через адресний податковий кредит, надавати безкоштовні фінансові ресурси банкам, що кредитують капітальні вкладення та інвестиційні проекти під невеликі відсотки. Напрямами, що потребують першочергової підтримки, аналітики АСУ вважають створення кооперативів малих та середніх виробників і розвиток ринкової та логістичної інфраструктури. Адже відомо, що селяни часто змушені віддавати вирощене за безцінь лише тому, що не мають змоги самостійно вивезти та реалізувати свою продукцію.

Ці два напрями мають бути пріоритетними одержувачами державної підтримки. Натомість поки що маємо іншу картину: надання кредитів фермерським господарствам — 25 мільйонів гривень плюс ще 40 мільйонів зі спеціального фонду Кабміну, підтримка тваринництва — 210 мільйонів. Також 25 мільйонів гривень заплановано на підтримку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, 30 мільйонів — на здешевлення страхових платежів… Тобто, як бачимо, не йдеться про достатній обсяг коштів аграрній галузі.

Захід нам допоможе?

Кошти на підтримку АПК можемо отримати не лише від рідного уряду, а й від міжнародних донорських організацій, як-от Європейський банк реконструкції та розвитку тощо. Скажімо, проектом бюджету передбачено залучення 400 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку на реалізацію інвестиційних проектів в агропромисловому комплексі. Ці кошти варто було б використати насамперед для надання дешевих кредитів аграріям, бо відсоткові ставки в українських і закордонних банків незрівнянні (різниця у сім — вісім разів, якщо не більше).

Однак механізми розподілу цих коштів через українські банки знову-таки викликають сумніви в експертів, бо кому і на що надавати кошти, вирішуватимуть самі банки. Отже, виникає ризик, що кошти підуть не туди, де потрібніше для підйому галузі, а в скороминучі проекти для отримання «швидких грошей», що не забезпечать стійкого розвитку.

Громадські організації аграріїв висувають свої пропозиції щодо ефективного використання бюджетних коштів, зокрема: удосконалення механізму аграрного страхування з державною підтримкою, підтримка створення переробних підприємств, особливо таких, що виробляють органічну продукцію, а також кооперації, розвитку аграрного ринку.

Справедливий підхід

Головне, як використають ті кошти, які все-таки нададуть. Зокрема, на думку самих аграріїв, підтримку мають отримати лише малі та середні виробники, але ніяк не великі агрохолдинги.

Система дотацій має бути простою і доступною, не такою, як нині, коли гроші ще не надійшли і невідомо коли надійдуть, а вже починають перевіряти їх цільове використання. І не так, як зі страхуванням, коли сільгоспвиробник спочатку має оплатити повну вартість страхових послуг, а потім невідомо скільки чекати відшкодування від держави. Крім того, під час нарахування дотацій мають використовуватися об’єктивні, достовірні дані. Але хто має надати такі дані, які можна вважати достовірними?

Окрема тема — розвиток кооперації на селі. Всі начебто закликають до її розвитку, а далі розмов справа не йде. Чому? А тому, що за діючою податковою системою кооператив вважається окремою юридичною особою і всі його стосунки з його ж членами підлягають оподаткуванню. Тобто за те, що селянин користується послугами кооперативу, ним же створеного, він має ще й платити! Несправедливість такої системи очевидна, необхідність її зміни на законодавчому рівні — нагальна, а як воно буде насправді — побачимо.

Ще один момент, на якому наголошують фахівці, — пряме дотування за принципом «усім потроху» не лише не розв’яже проблем галузі, а, навпаки, законсервує її технологічну відсталість. Тому бажано підтримувати насамперед тих, хто розвивається чи має намір розвиватися в напрямі вдосконалення технологій. Але як це зробити — знову-таки, ясності нема.

Те саме стосується і виведення агровиробників з «тіні» — не секрет, що багато хто з них зі зміною системи стягнення ПДВ воліє реалізовувати вирощене за готівку «тіньовим» посередникам і ніде не обліковувати отриманий дохід. Певна річ, такі на підтримку не мають претендувати, але як їх виявити?

І як зробити, аби обіцяна підтримка торкнулася розвитку кооперативів, дорадчої служби, аналітичних центрів, саморегулівних організацій? Теж питання. Вирішити його можна було б доволі просто — розподіляти державну допомогу через організації сільгоспвиробників. Але для того слід мати розгалужену мережу таких організацій у всій Україні, зокрема кооперативів, а для цього слід найперше усунути згадану законодавчу перепону їхньому створенню.

Слушною здається вимога щодо того, щоб заявки на отримання дотацій фіксували у відкритому реєстрі, щоб громадськість могла вчасно виявити серед претендентів на державну допомогу осіб, які не мають на неї права — не сільгоспвиробники тощо. Додамо —логічним продовженням цієї вимоги був би механізм скасування необ∂рунтованих заявок на вимогу громадськості.

А загалом було б доцільно, за пропозицією сумських аграріїв, замість ручного регулювання розподілу бюджетних коштів, порядок якого весь час змінюється, ухвалити закон про державні дотації, який би стосувався всіх галузей господарської діяльності.

Малі в програші

Пропозиції Міністерства аграрної політики, які озвучив директор департаменту фінансово-кредитної політики Баграт Ахіджанов, звучать трохи інакше: надати малим виробникам (до 1000 га) дотації приблизно 5—6 тисяч гривень на гектар на вирощування жита та гречки, а тваринництво підтримати через здешевлення вирощування кормових культур, на це пропонується підтримка у 10 — 12 тисяч гривень на гектар. А щодо підтримки кооперації міністерство нагадує, що програма розвитку кооперації завершилася ще 2015 року, для подальшої підтримки потрібно приймати нову програму. Якщо хтось не помітив різниці між наявністю програми та її відсутністю — то вже його проблеми…

А що стосується розподілу коштів кредиту від Європейського банку розвитку, затвердженого наприкінці 2015 року, то механізм того розподілу наразі невідомий. Та й взагалі механізми розподілу будь-яких коштів, наданих на підтримку галузі, чи то державних, чи донорських, невідомі навіть самому міністерству, а новий рік не за горами!

Щоправда, був вже один механізм, який довів свою ефективність, але от його якраз і скасували — мається на увазі спеціальний режим стягнення ПДВ. Як вважає президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, обсяг такої підтримки через ПДВ торік сягав 12 мільярдів, нині бюджет такої підтримки запропонувати не може.

Тепер уряд намагається дати «задній хід» — днями Прем’єр-міністр Володимир Гройсман погодився з думкою депутатів з аграрного комітету Верховної Ради, що спецрежим ПДВ для аграріїв треба зберегти. Але ж остаточне рішення залежить не від нього, а від депутатів, утім, далеко не всі вони виявляють глибоке розуміння проблем галузі. Крім того, йдеться про спецрежим ПДВ не в тому обсязі, як він діяв торік, а сьогоднішній, урізаний — лише частково і щодо тваринництва, овочівництва, садівництва і виноградарства та вирощування цукрових буряків, причому по різних напрямах господарювання частки різні.

Фахівці Інституту аграрної економіки вважають таку схему спецрежиму ПДВ найгіршою з усіх можливих. Цю позицію економістів озвучив ще на початку року завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леонід Тулуш. На його думку, від такої схеми виграють лише великі сільгосппідприємства та зернотрейдери, а всі інші учасники економічних відносин в сільському господарстві, включаючи й державу, програють. При цьому, на думку економіста, у найбільшому виграші будуть експортери аграрної продукції, а ті, хто вирощує її для внутрішнього ринку, — у програші. Саме цю схему пропонують залишити на наступний рік.

Крапку ставимо зауваженням голови Чернігівської ОДА Валерія Куліча, який каже, що малі виробники, як правило, займаються не одним видом діяльності, отже, по деяких напрямах ПДВ один, по інших — другий, виходить така головоломка, вирішити яку простий хлібороб — господар малого підприємства не в змозі. Звідси — численні помилки у звітності, зауваги податкової, штрафи, зайвий головний біль… Це великі підприємства мають змогу найняти додаткових бухгалтерів, щоб розбиратися в цих лабіринтах, а для малих важливий не лише розмір податку, а й простота його адміністрування. Це вже було б підтримкою, але про таке поки що не йдеться, і коли йтиметься — знову-таки, невідомо.

Володимир КОЛЮБАКІН
для «Урядового кур’єра»

Москаль: Відповідальність за незаконні вирубки лісів лежить на міністрі АПК


Голова закарпатської ОДА Геннадій Москаль закликає міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового з`ясувати й надати громадськості деталі щодо незаконних рубок на Закарпатті.


Вирубані ліси в Українських Карпатах. // Фото: sockraina.com

«Якщо пан міністр повідомляє, що на Закарпатті за даними супутникового моніторингу виявлені 530 незаконних рубок на площі 774 гектари, то перше запитання – коли саме були здійснені ці рубки? Тому, що на Закарпатті рубати ліс і вивозити за кордон було заборонено моїм розпорядженням ще до офіційного мораторію на експорт кругляка, який почав діяти з 1 листопада 2015 року. Наша область залишається єдиною в Україні, яка не вивозить за кордон навіть дозволену для експорту паливну деревину. Більше того, ми не пропускаємо за кордон вагони з так званими дровами і з інших областей, чим зменшуємо нещадну вирубку «паливної деревини» в решті регіонів України. І за це Держагентство лісових ресурсів України засипало нас судовими позовами», – зазначив голова Закарпатської ОДА.

«Потім, цікаво все-таки дізнатися, яка картина з незаконними рубками в інших областях України, які ешелонами вивозять свій ліз за кордон, і зробити на підставі отриманих даних порівняльний аналіз. А головне те, що вся відповідальність за ситуацію з незаконними рубками на Закарпатті лежить персонально на міністрі АПК, оскільки  Держагентство лісових ресурсів, яке контролює держлісгоспи, напряму підпорядковується пану Кутовому. Усі наші звернення в Кабмін із проханням провести децентралізацію й повернути управління лісових ресурсів у підпорядкування облдержадміністрацій (як це було до правління Януковича) залишилися без відповіді.

 До речі, в Кабміні досі немає визначеності, що робити з мораторієм на вивезення кругляка за кордон. Якщо заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська наполягає на скасуванні мораторію, бо «це вимагають наші партнери із СОТ» (при тому, що скасування мораторію неминуче потягне за собою багатократне збільшення вирубок лісу), а міністр аграрної політики та продовольства демонструє інтерактивну карту вирубок і розповідає про втрати для Карпат, то уряду потрібно самому визначитися й прийняти принципове рішення, куди рухатися далі», – цитує губернатора Закарпаття прес-служба ОДА.

Читайте більше тут:






http://zik.ua/news/2016/11/03/moskal_vidpovidalnist_za_nezakonni_vyrubky_lisiv_lezhyt_na_ministri_apk_985105

На території степової Кіровоградщини створено 783 гектари лісів



 «Осіння лісокультурна кампанія на Кіровоградщині завершується, основний об'єм запланованих на рік лісівничих робіт держлісгоспами виконано», - зазначила начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Наталія Ревенко.

За її словами, працюючи над збереженням та примноженням лісових насаджень степового регіону, підприємства станом на 2 листопада створили лісових культур на зрубах 467,9 га, захисних насаджень – 315,7 га.

Проведено доглядів за лісовими культурами всього на площі 8023,2 га, з них за культурами на зрубах – 3978,5 га, за захисними насадженнями – 4044,7 га. Доповнено культур на площі 984,1 га, з них культур на зрубах - 537,6 га, захисних насаджень – 446,5 га.

Лісгоспами проводиться підготовка ґрунту під культури наступного року. Під культури на зрубах підготовлено 94 га, під захисні насадження - 42 га.

Загальна площа посівів у розсадниках та контрольованому середовищі нині становить 8,6 га.

Для забезпечення потреби наступних років у садивному матеріалі заготовлено 41,7 т лісового насіння, його асортимент налічує 30 видів. У тому числі заготовлено жолудів дуба усіх порід понад 41 т, з них дуба звичайного – 37,9 т, дуба червоного – понад 3 т.

Держлісгоспами області з початку року реалізовано декоративного посадкового матеріалу в кількості 65,8 тис. шт. саджанців на загальну суму 2 млн. 94 тис. грн. У першій трійці за показником надходжень від реалізації - Оникіївський та Олександрівський лісгоспи і ДСДЛ центр «Веселі Боковеньки».

Прес-служба Кіровоградського ОУЛМГ
Четвер, 03 листопада 2016, 14:04
fakel.kr.ua


Вандали понищили ліс (ФОТО)

В одному із відділів Ратнівського лісогосподарського агропромислового підприємства працівники лісу виявили незаконну порубку сосни. Майстер лісу одразу ж викликав поліцейських
Пригода сталася учора, 2 листопада після 22 години. Поліцейські оперативно виїхали на місце події, повідомляє сектор комунікації поліції Волинської області. 
Як з’ясували правоохоронці, двоє мешканців села Жиричі, Ратнівськогорайону,  на території Ратнівського лісогосподарського агропромислового підприємства здійснили незаконну порубку 11 дерев породи сосна. Викрадене поліцейські вилучили та повернуть власнику.
Відомості за цим фактом внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за  ст. 246 (незаконна порубка лісу) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає штраф, арешт, обмеження або позбавлення волі до трьох років.

Запорожский лесхоз — обитель коррупции?



Согласно функциональному назначению, лесные хозяйства призваны сохранять лес, который уже есть на просторах страны, и производить высадку новых лесных массивов. Может, в других регионах Украины все именно так и происходит. Но не в Запорожье. Местные лесхозы под шумок, и пользуясь должностными возможностями и безнаказанностью, нещадно рубят леса региона и получают с этого прибыль.

В июле 2016 года во время внеочередной проверки Михайловского лесничества Государственного предприятия «Запорожское лесоохотничье хозяйство», в Вольнянском районе были выявлены многочисленные факты незаконной вырубки деревьев. Варварские акции на землях лесхоза, как писал «Антикор.Запорожье», происходили под «чутким руководством» лесничего Михайловского лесничества и главного лесничего Запорожского лесхоза.

После выявления этих фактов вышеназванные должностные «хранители леса» торопливо уволились с места работы.

21 октября 2016 года оперативники Управления защиты экономики (УЗЭ) в Запорожской области ДЗЭ Нацполиции совместно со следователями военной прокуратуры Запорожского гарнизона Южного региона Украины задержали на взятке главного лесничего Государственного предприятия «Запорожское лесоохотничье хозяйство». Работниками УЗЭ было установлено, что в сентябре 2016 года для приобретения древесины предприниматель обратился в Запорожский лесхоз. 25-летний новоиспеченный главный лесничий данного предприятия потребовал 53 тысяч гривен неправомерной выгоды за заключение соглашения о поставке. Лесничий так же угрожал предпринимателю, что в противном случае тот не сможет купить древесину ни в одном из лесхозов области. Для получения части неправомерной выгоды лесничий назначил встречу на одной из улиц Запорожья, где и был задержан. Правоохранительными органами было изъято у чиновника 51 тысячу гривен. В целом он получил всю сумму, которую требовал за заключение договора поставки древесины.

Во время допроса главный лесничий признался, что брал «не токмо себе». Частью полученной от предпринимателя суммы он должен был поделиться с в.и.о. начальника Запорожского областного управления лесного и охотничьего хозяйства Владимиром Кобзарем.

Учитывая вскрывшуюся схему, логично предположить, что это был не одинокий случай. Более того, по нашей информации такие «куши» от неправомерной выгоды Кобзарь. регулярно получает от руководителей всех лесхозов области. А Государственное предприятие «Запорожское лесоохотничье хозяйство» является одной из составляющих корупционных схем Запорожского обласного управления лесоохотничьего хозяйства.

В общем, с защитой лесов в запорожской области все печально: под прикрытием руководства управления лесники «рубят» лес, а с него щепки –народу, деньги – чиновникам. К слову о деньгах и чиновниках. Есть такая структура: Гослесагентство Украины называется. Люди «в теме» по очень большому секрету рассказали, что часть от заработных на незаконной вырубке и продаже лесов деньги, запорожские лесники (сейчас будет жизненная метафора) аккуратненько складывают в «мешочки с бантиками» отправляют в Киев, в государственное лесное агентство. Как говорится, и себе и людям.

Для заметки, в настоящее время, площадь лесного фонда Запорожского региона занимает 79 тыс. га земли. В Запорожской области семь лесных хозяйств, которым подчинены 33 лесничества.

ОРД
03.11.2016
kod-ua.com


Запорожской области грозит безлесье

11.07.2016 14:17

Запорожье. Край степной, вольный. Ветра, обдуваемые здешние просторы со всех четырех сторон света, стали символом свободолюбивого и сильного духа людей, живущих в этом казацком крае. Помните у классика «Вiють вiтри, вiють буйнi….». Это про нас.

Но сильные ветра и рожденные ними полевые бури, характерные для степных территорий, — явление весьма не благоприятное и даже губительное для сельского хозяйства. Спасением в таких случаях служат лесные насаждения – опробованный метод борьбы с пылевыми бурями. Именно для этих целей в далекие годы развития сельского хозяйства на общегосударственном уровне, и были высажены Большинство лесов в Запорожской области. Сегодня площадь лесного хозяйства региона занимает 79 тыс. га земли. Леса выполняют бесценную для нашего промышленного региона функцию «зеленых легких» и оберегают распаханные степи от губительных ветров. Более того, 80% лесных площадей Запорожской области занимает акация. Это вид растений является стратегической древесиной: ее теплоотдача выше, чем угля, поэтому экспорт акации в Украине запрещен.

Охранной столь важных природных объектов и высадкой новых лесов призваны заниматься лесные хозяйства. В Запорожской области семь лесных хозяйств, которым подчинены 33 лесничества.

Однако, несмотря на достаточное количество «лесо-заботливых» структур, в последние годы леса и лесопосадки области катастрофически редеют. И причина, увы, не в загадочных природных явлениях, а в беспощадном отношении к лесу со стороны самих же лесничих. Леса превращены в инструмент дохода. Зеленые насаждения вырубаются от мала до велика, и зачастую погибают под безжалостной рукой лесоруба, даже не успевая подрасти.

Следующие цифры, предоставленные нам Департаментом экологии Запорожской облгосадминистрации, говорят сами за себя: если 5 лет назад в Запорожской области заготовка леса в рамках санитарных мероприятий составляла 18 тыс. куб. метров, то в 2015 году увеличилась до 30,8 тыс. куб. метров леса. Важный для понимания ситуации момент: ураганов, которые могли бы настолько проредить леса, в Запорожской области не было. Если же наивно поверить объяснениям самих сотрудников лесхозов, то в Запорожской области с лесами сущая беда – усыхают.

Спору нет: санитарные мероприятия, то есть очистка леса от сухостоя и поваленных ветрами деревьев – обязательная процедура в лесном хозяйстве. Вопрос, кто списывает деревья в тираж и кто этот процесс контролирует? И вот тут приходим к пониманию: судьба леса ПОЛНОСТЬЮ в руках лесничих. Они лес под вырубку назначают, и документы на вырубку выписывают, сами же лесопродукт продают, они же лес охраняют от незаконной вырубки. Сам себе режиссер. Система явно страдает отсутствием логики.

«Хоть трава не расти»


Не удивительно, что в таких условиях лесничие чувствуют себя князьями на вверенных на их совесть государственных территориях. При таком шикарном бесконтрольном положении и полной свободе действий некоторые лесничие откровенно забываются и воспринимают государственный лес своей фамильной вотчиной. Стало модно даже «передавать леса по наследству». Как, например, в Михайловском лесхозе. Уходя на заслуженный отдых, лесничий Василий Федорович Костенко передал свою должность, а вместе с ней и леса здешнего лесничества, сыну, Федору Васильевичу. Мы ни в коей мере не против династий, был бы толк. Об этом – цифрами. По данным экологов, в Вольнянском районе– территория, подконтрольная семье лесничих Костенко – на сегодня уничтожено 70 % леса. Еще больше пострадали лесные зоны Подпорожнянки и части Заводского района. Здесь изничтожено 77 % леса. Эти территории пострадали из-за своего близкого расположения к городу – минус затрат на бензин при сбыте лесопродукции и плюс к заработку лесничего.

Несчастной жертвой местных «хранителей леса» стало урочище Варваровка. Здесь практически полностью уничтожены насаждения сосны Крымской. По документам 2015 года, Михайловское лесничество в ходе предновогодней распродажи продало всего 112 сосен. Остальное, как свидетельствуют бумаги, подписанные рукой здешнего лесничего – неликвид, который подлежит сжиганию. А были ли срубленные деревья неликвидом, и действительно ли их сожгли, а не пустили в «левую торговлю»? С этим теперь будут разбираться правоохранители: по факту вырубки специалисты департамента экологии составили акт и передали в полицию.

В масштабах района последствия таких «санитарных вырубок» приближаются к катастрофе. Если прежде в Вольнянском районе плотность лесных насаждений составляла от 0, 63 до 1,2 на гектар, то сегодня это 0,2 – 0,3 на гектар. То естьплотность лесов в вышеназванном районе уже ниже критического минимума, который равен 0,4 на гектар.

Как рассказали «Атикор. Запорожье» экологи, под видом сухостоя уничтожается живой лес, и даже молодняк, не успевший дорасти до 90 см.

Складывается устойчивое впечатление, что вместо основной функции лесничеств, которая заключается в преумножении леса, здесь руководит иной принцип, корыстный и жестокий: ВЫЖАТЬ ИЗ ЛЕСА ВСЕ ВОЗМОЖНОЕ. Деньги – это основное что движет недобросовестными сотрудниками лесхозов. На сегодняшнем рынке лесопродукции кубический метр дров стоит в среднем 275 гривен. После обработки (когда дрова распиливаются на отрезки в 30 см) цена возрастает до 400 гривен за метр кубический. Что именно и по какой цене продают лесные хозяйства – предмет зыбкий: сам спилил, сам продал, сам документ состряпал.

К слову о документах. Вопреки требованиям, лесные хозяйства не торопятся переходить на электронный документооборот – говорят денег нет. Книги учета и прочие важные документы – это «раритетное» наследие эпох, давно минувших. Извлечь документ, а на его место подшить другой – вообще не проблема. Скорошиватель, печать и ручка – и результаты работы хозяйства значительно улучшились.

Пожар покажет


Бесконтрольность, существующая в вырубке лесов, дает повод усомниться и в честном целевом использовании финансовых средств, выделенных из областного бюджета на противопожарные мероприятия в лесных угодьях. На обустройство минполос область не поскупилась больше чем миллионом гривен. Однако проверить, сколько раз на самом деле на определенном участке леса проходил трактор – практически не возможно. У лесничих всегда есть возможность прикрыть свою недобросовестность буйством природы – это когда противопожарные рвы густо поросли травой, сильной засухой или наоборот небесной влагой, размывшей «только вчера сделанную» минполосу. В общем, и этот вопрос исключительно во власти желаний и совести лесничих. Единственный красноречивый показатель добросовестного подхода – это количество пожаров.

Лес на картинке


Вывод удручает своей однозначностью: богатство, заботливо взращенное несколькими поколениями украинцев, леса, которые защищают черноземы и насыщают воздух озоном, находятся под реальной угрозой уничтожения.

Вышеизложенная информация – результат начала проверок лесных хозяйств региона сотрудниками департамента экологии Запорожской облгосадминистрации. В рамках распоряжения главы ЗОГА Констанина Брыля «О проведении проверок государственных лесных хозяйств Запорожской области на предмет целевого использования земель лесного фонда», эта работа будет продолжаться во всех районах и лесных уголках нашей области.

Ибо, если процесс бесконтрольной вырубки деревьев, устроенный самыми же сотрудниками государственных лесхозов, не остановить, то не ровен час, наши дети смогут видеть лес только на картинках учебников истории родного края.

Саша Яновер

antikor.zp.ua

Служебная халатность должностных лиц двух лесхозов Львовщины нанесла государству миллионные убытки


Факт незаконной вырубки древесины различных пород обнаружила Служба безопасности Украины в двух лесных хозяйствах Старосамборского района Львовщины.

Как установили оперативники спецслужбы, чиновники лесхозов обнаружили служебную халатность по охране лесного фонда. В результате, из-за незаконной вырубки леса, государству нанесен экономический ущерб более чем один миллион гривен.

Открыто уголовное производство по ч. 2 ст. 367 (служебная халатность) Уголовного кодекса Украины.

Продолжаются следственные действия.

RuporZT
03.11 10:53 

Станично-Луганский район: 100% вырубки лесов — сгоревшие после обстрелов деревья



100% вырубки лесов в Станично-Луганском районе — это сгоревшие деревья после обстрелов и боевых действий.

Об этом сообщает пресс-служба Луганской областной военно-гражданской администрации.

Практически все санкционированные вырубки лесных насаждений в Станично-Луганском, Новоайдарском районе и городе Северодонецк — это сгоревший лес после обстрелов и боевых действий. Например, в Станично-Луганском районе это 100% вырубки.

Незаконные случаи вырубки леса (37 случаев) были зафиксированы вблизи линии разграничения, а большинство из них — в Северодонецком лесном хозяйстве.

Лесные насаждения на территории Луганщины — не промышленного назначения. Наиболее распространенные деревья в регионе — сосна, дуб, ясень, акация, клен, тополь, осина. Поэтому их больше всего и высаживают, восстанавливая лесные массивы Луганской области.

FB
Ноя 2, 2016

Якими статками володіє головний лісівник Прикарпаття?



Начальник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Олексій Голубчак подав електронну декларацію за 2015 рік.

В е-декларації Олексій Голубчак вказав, що володіє квартирою у 103,9 кв. м в Івано-Франківську, земельною ділянкою площею 9452 кв. м у с. Блюдники (Галицький район Івано-Франківської області). Ще двома земельними ділянками володіє дружина Оксана Голубчак: у с. Угринів (Тисменицький район Івано-Франківська область) площею 2700 кв. м та у с. Шевченкове (Долинський район Івано-Франківська область) площею 600 кв. м. Також на неї записані два недобудованих будинки на 220 кв. м та 217 кв. м у с. Угринів та у с. Шевченкове відповідно.

У 2015 році голова Івано-Франківської облдержадміністрації отримав 81 тис. 361 грн. заробітної плати та 1 тис. 796 грн. – матдопомоги. Його дружина отримала 125 тис. 737 грн. зарплати в ПАТ ” Укрнафта” НГВУ “Долиннафтогаз”.

Він має готівкою 4 тис. доларів, його дружина 3 тис. евро.

Згідно з електронною декларацією, ані авто, ані грошей на рахунках в банках родина немає.

Джерело
Середа, 02 листопада 2016 23:00

02 листопада 2016

На Рахівщині займаються заготівлею насіння

Аби висадити ліс


У ДП «Ясінянське ЛМГ» триває гаряча пора по збору урожаю насіння лісових порід та осінній посадці лісу.

Директор лісомисливгоспу Василь Теличук розповідає: «На сьогоднішній день зібрано насіння ялиці білої – 60 кг, клена-явора – 45 кг, ясена звичайного – 10 кг та бука лісового 5 кг. Дане заготовлене насіння надіслано у відокремлений підрозділ «Закарпатська лісонасіннєва лабораторія» для призначення якості насіння. Продовжується збір насіння ясена та бука які додатково будуть надіслані на перевірку. Хоча вже велика частина зібраного насіння пройшла лісосеменний контроль і, уже навесні 2017 року буде висіяне в розсадниках».

Окрім того, враховуючи кліматичні та стислі агротехнічні строки, яких суворо необхідно дотримуватися, керівництвом підприємства було заплановано провести осінню посадку лісу.

На сьогоднішній день посаджено лісових культур 30 га при плані 22,4 га. Роботи по висаджуванню тривають, адже цьому сприяє тепла суха осінь та відсутність снігового покрову.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
2 листопада 2016 р., 18:02