Чи можливий компромісний варіант?
Чи можливий компромісний варіант?
Не секрет, але в Україні особливо не афішується, що президент Петро Порошенко в ході саміту Україна—ЄС у Брюсселі пообіцяв ініціювати відміну мораторію на експорт необробленої деревини. Про це повідомив президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. «Я був радий тому, — сказав він, — що український президент висловив намір зняти заборону на експорт деревини. Це була наша умова. Як я розумію, це буде зроблено протягом подальших декількох тижнів, що дасть нам можливість надати наступний транш на 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги з нашого боку», — сказав Юнкер на спільній прес-конференції з президентом Євроради Дональдом Туском і президентом України Петром Порошенком.
«Однією з умов одержання траншу є зобов’язання України не запроваджувати нових торговельних бар’єрів, які суперечать угоді про вільну торгівлю, підписану між ЄС і Україною. Є реальна можливість протягом грудня цей законопроект (про відміну заборони експорту деревини) ухвалити. В такому разі виплату траншу ми можемо зробити вже в січні», — обіцяє віце-президент Європейської комісії з питань європейського та соціального діалогу Валдіс Домбровскіс.
Ці ґречні двосторонні обіцянки викликали в Україні, м’яко кажучи, неоднозначну оцінку. Нагадаємо, що закон про тимчасовий (на 10 років) мораторій Порошенко підписав на початку липня 2015 року, через місяць після ухвалення Верховною Радою відповідного закону. Отже, мав час подумати й порадитися, з ким належить. Тому підпис був поставлений не спонтанно і не в емоційному пориві. Нехай би закон попрацював і відповідно показав себе. Адже його дія поки поширюється лише на деревину листяних порід. Заборона на експорт сосни, отже, і закон в цілому має набути чинності з 1 січня 2017 року... якщо це допустить Європа, яка уважно спостерігає за кожним самостійним кроком України.
Чи «клюне» Україна на цю морквину? Вчора парламентський комітет з питань промислової політики та підприємництва провів слухання, які засвідчили, що мораторій на постачання за кордон необробленого українського лісу за короткий час своєї неповної дії вже приніс цілком реальні плоди вітчизняній економіці. Що переважить: вдячність європейським партнерам за підтримку, у тому числі й у боротьбі з агресором, чи розуміння потреб власної промисловості та оцінка отриманих нею за короткий час переваг, забезпечених введенням мораторію?
Прибічники скасування мораторію, яких чимало в уряді України, стверджують, що заборона експорту необробленого лісу не дала істотного економічного ефекту, і, більш того, не вберегла українських лісів від варварської вирубки. Вони також побоюються, що мораторій буде сприйнятий як грубе порушення Угоди про асоціацію і норм СОТ, що він негативно вплине на імідж України.
ПИТАННЯ РУБА
Чи можливий якийсь компромісний варіант? На жаль, на це сподіватися не варто. Як вважає голова Радикальної партії України, народний депутат Олег Ляшко, єдина альтернатива мораторію — це введення експортного мита, проти якого, знову-таки, будуть дуже різко виступати в Євросоюзі. Голова комітету промполітики Віктор Галасюк ставить питання руба: «Або ми підтримуємо українську промисловість, перебуваємо на стороні малого і середнього бізнесу, який створює додану вартість, робочі місця і залучає до країни інвестиції та піклується, таким чином, про добробут нації, — або ми на боці тих, хто згоден продати національні інтереси України за черговий транш від МВФ або Європейського Союзу». «Ми, українські парламентарі, які боролися за цей мораторій, — говорить народний депутат, — не дозволимо ігнорувати наші ключові аргументи».
«Заборона на вивіз необробленого лісу-кругляка — це державницький акт, — стверджує Ляшко і запитує європейських партнерів. — А навіщо вам наш ліс? Привозьте сюди деревообробне устаткування, створюйте робочі місця для українців і працюйте». Він навіть стверджує, що новий посол ЄС бачить скасування мораторію своїм завданням і викликає до себе, як колись в обком чи райком, народних депутатів, щоб схилити і їх до такого рішення. Ляшко вважає, що посла слід «відправити назад в Євросоюз». «Тому що позбавляти українців можливості заробляти, годувати свої сім’ї — це, на його думку, злочин».
НЕ ЛИШЕ СВОЇ, А Й ІНВЕСТОРИ ЗАЛИШАТЬСЯ БЕЗ ЛІСУ
Ляшко розповідає, що нещодавно був на Вінниччині. «Там інвестор, до речі, поляк, вклав за 10 років у створення деревообробного підприємства 100 мільйонів євро, — зауважує політик. — Я його запитую: якщо скасувати мораторій, що буде? Відповідає: залишуся без лісу, оскільки на експорт складаються корупційні контракти, і він вирушає за кордон. А зараз, завдяки мораторію, я його купую легально на біржах і на тендерах». Ляшко виступає проти проекту рішення, запропонованого урядом, у якому передбачений корупційний механізм квотування експорту лісу. Ми вже бачили квотування металу та металобрухту, говорить головний радикал.
Він виступає і проти пропозицій скасувати ПДВ на вивіз лісу, оскільки таким чином не вирішується жодна проблема, та й ціна його і без того занижена. «З такою політикою ми скоро ліс бачитимемо лише в музеї, як динозаврів», — передбачає Ляшко. За його словами, в бюджеті-2017 уперше за всі ці роки не закладено жодної копійки на відновлення лісових насаджень. За німецьких окупантів це робилося, а за нинішньої влади грошей немає, обурюється депутат. Він закликає своїх колег не бути байдужими, захищати робочі місця для українців, захищати інвестиції, вкладені в деревообробку і ні на метр не відступати. «За нами лисіючі Карпати — нам відступати нікуди», — перефразовував Ляшко відомий вислів.
ЩО ВИХОДИТЬ, ЯКЩО ЛІС БЕРЕЖУТЬ
Галасюк стверджує, що запровадженням мораторію на експорт необробленого лісу Україна не порушила ні своїх зобов’язань, ні міжнародних законів. За його словами, мораторій не дискримінує, оскільки рівною мірою поширюється на всі країни. Він має тимчасовий характер, безпосередньо пов’язаний з екологічною загрозою. Це, за його словами, відповідає статті ХХ9(g) ГАТТ 1994 щодо можливості країн-членів СОТ вживати заходи для збереження природних ресурсів, які закінчуються, якщо вони вживаються одночасно із заходами з обмеження внутрішнього виробництва або вжитку.
Народний депутат нагадує, що обмеження експорту лісової продукції існує не лише в Україні. Заборона на експорт лісоматеріалів запроваджена в 33 країнах світу, у тому числі Албанії, Камеруні, Кот-д’Івуар. Нігерії, Бразилії, Нанаді, Колумбії, Еквадорі, Гватемалі, Нікарагуа, Панамі, Перу, Камбоджі, Фіджі, Індонезії, Малайзії, Новій Зеландії, Філіппінах, Шрі-Ланці та В’єтнамі. І ще більш переконливі офіційні дані про результати введення мораторію, отримані Галасюком в ДФС. Завдяки мораторію деревообробка, меблева та паперова промисловості лише за 9 місяців цього року принесли до бюджету понад два мільярди гривень податкових надходжень. Якщо обсяг реалізації промислової продукції за цей час скоротився на 4%, то деревообробка показала приріст 16%, меблева промисловість — 15%. Паперова галузь виросла на 5%.
Істотно виріс також експорт оброблених лісоматеріалів. Якщо сукупний експорт України в доларах США скоротився за 9 місяців на 9% проти аналогічного періоду минулого року, то експорт оброблених лісоматеріалів виріс на 11%, що поповнило торговельний баланс країни на $30 мільйонів. Суми податків, сплачених підприємствами деревообробної, паперової та меблевої галузей, перевищили аналогічні показники минулого року в доларах на 17%. Обсяг імпорту верстатів для обробки деревини (одна із складових інвестицій у галузь) виріс за 9 місяців цього року порівняно з аналогічним періодом 2015 року в три (!) рази. Це показує, яке зростання виробництва та прибутків буде в деревообробній галузі в подальші періоди, говорить Галасюк. І ще він порівнює показники України та Польщі, де приблизно однакова кількість лісів. Так, наші сусіди реалізують виробів із деревини майже на $25 мільярдів, а ми — на $2,5 мільярда.
P.S. На перше читання у Верховній Раді України найближчим часом буде винесено законопроект про охорону карпатських пралісів.
1 грудня, 2016 - 18:33
Рубрика:
Газета:
