Такої точки зору дотримуються учасники круглого столу: «Мораторій на експорт лісу: результати та перспектива», організованого
На думку його голови Віктора Галасюка, збереження мораторію на експорт лісу-кругляка — це не лише питання екології чи економіки. Це питання міжнародного авторитету, нашої міжнародної співпраці та добробуту українського суспільства.
Так, за дев’ять місяців дії мораторію, незважаючи на падіння промисловості на 4%, деревообробна промисловість продемонструвала приріст у 16%, меблева — 15%, паперова — 5% у доларах США. На тлі того, що загальний експорт у країні скоротився на 9%, експорт оброблених лісоматеріалів зріс на 11 %. Тобто галузь, за словами В. Галасюка, іде на притиставленні до загальної економічної ситуації. «Втричі збільшилася кількість ввезення деревообробного обладнання. Це свідчить про створення робочих місць, відтак, надходження податків наступного року до бюджету, про потужний розвиток промисловості», — наголосив депутат.
За словами В. Галасюка, лобісти скасування мораторію на вивезення лісу-кругляка зауважують, що заборона не відповідає міжнародним домовленостям України та Угоді з СОТ. Але це не так, наголошує він. «Угодою з СОТ передбачені винятки, під які Україна підпадає. Їх введення є обґрунтованим із міркувань збереження природних ресурсів, які вичерпуються і коли йдеться про попередження критичного дефіциту товарів чи сировини, що мають стратегічне значення для країни», — сказав голова комітету.
Тим більше дивною є позиція Міністерства економіки, яке також наголошує на порушенні Угоди. «Міністерство не має права робити такі висновки. Якщо у якоїсь країни є сумніви щодо дотримання Угоди з СОТ, то вона ініціює відповідне розслідування компетентними органами СОТ. Таке розслідування може тривати від трьох до семи років, а то й більше. То ж чи може Мінекономіки здаватися без бою і стверджувати те, на що воно взагалі не має повноважень?» — обурений депутат.
За словами учасників заходу, нині шукаються механізми скасування мораторію. Розглядаються декілька сценаріїв: або внести відповідний законопроект від групи депутатів, або поправки до проекту держбюджету.
На думку народного депутата Леоніда Ємця («Народний фронт»), спроба внесення правки у держбюджет може поставити під сумнів і саме ухвалення кошторису.
Компроміс, на думку учасників круглого столу, можливий лише за умови введення експортного сировинного збору або вивізного мита на рівні 50 євро за куб деревини. Натомість урядовий законопроект, який називають альтернативним, депутати розкритикували. На думку лідера Радикальної партії Олега Ляшка, він встановлює корупційні механізми. «Пропонується запровадити квотування на вивезення лісу. Хто заніс — тому й дадуть квоту. Ми вже бачили квотування металолому. Пропонується також скасувати відшкодування ПДВ на вивезений ліс. Його ціна й так занижена, а скасування податку не вирішує жодної проблеми», — наголосив він.
Обурений радикал і спробами перетворити Україну на сировинний придаток. «Ліс необроблений — дай, землю — дай, все на світі віддай, а вони нам натомість кредити дадуть, які потім будемо повертати з відсотками. І нам розповідають, що це допомога. Не треба нам такої допомоги», — наголосив О. Ляшко.
А, звертаючись до представників деревообробної галузі, він зауважив: «Не будьте байдужими. Треба показувати зуби, захищати робочі місця, свою галузь, своїх людей, свої інвестиції».
Дослівно
Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк:
«Сьогодні надходження до Держбюджету у вигляді податків зросли на 17% в доларах США. У гривні це зростання ще більш суттєве. Яка інша галузь сьогодні демонструє таку динаміку? Тому мораторій сьогодні працює в інтересах української економіки, суспільства».
Цитата
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко:
«У парламенті немає голосів для скасування мораторію на вивезення лісу-кругляка. І не буде».
Віктор Галасюк, Олег Ляшко, Геннадій Кривошея.
