ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

05 грудня 2016

З приводу змін до Санітарних правил в лісах України


У приміщенні актової зали Чернігівського ОУЛМГ 1 грудня ц.р. під головуванням першого заступника начальника управління Юрія Пономаренка за участі представників обласного управління, директора державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Київлісозахист» Сергія Солохи, головного інженера виробничого об’єднання «Укрдержліспроект» Ігоря Бокала, представників департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА, Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, головних лісничих держлісгоспів, представників інших постійних лісокористувачів області відбулася спільна нарада з приводу змін до Санітарних правил в лісах України.

Як відомо, ці зміни вступили в дію з 11 листопада нинішнього року. Вони містять більш жорсткі вимоги до призначення суцільних санітарних рубок. Так, віднині забороняються суцільні санітарні рубки на території більшості об’єктів і територій природно-заповідного фонду, вирубування сухостійних, дуплястих, фаутних дерев та ліквідація захаращеності у заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, на території природних заповідників, пам’яток природи та в заповідних урочищах.

На спільній нараді всебічно обговорені особливості здійснення господарської діяльності підприємств з урахуванням змін до Санітарних правил в лісах України, визначено порядок погодження переліку заходів із поліпшення санітарного стану лісів з Державним спеціалізованим лісозахисним підприємством «Київлісозахист» та обласним управлінням лісового та мисливського господарства Чернігівщини.

Олександр Марахонько, начальник відділу лісового господарства Чернігівського ОУЛМГ
4 Декабрь 2016

Деревообробники та лісозаготівельники Закарпаття проти відміни мораторію на вивіз лісу-кругляка

5 грудня 2016 р., 20:32

Керівники громадської спілки «Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Закарпаття» 5 грудня під час прес-конференції висловилися категорично проти можливої відміни мораторію на експорт лісу-кругляка

Як заявив голова асоціації Іван Габор, вже створена робоча група Кабінету Міністрів і Верховної Ради, яка напрацьовує законопроект на відміну мораторію на вивіз із країни необробленої деревини, який протягом року діє в нашій державі. Він також стверджує, наразі не існує офіційного документа, в якому би Євросоюз вимагав від України зняти заборону на експорт: «Є виступи високопосадовців, але не юридичні документи. 


Це все слова та лобістські інтереси. Зараз ми повинні захистити свою економіку та свою природу. Інакше залишимося з хворим лісом і лисими горами».

За його словами, застереження щодо неприбутковості державних лісогосподарських підприємств з введенням мораторію не справдилися. «В минулому році лісгоспи Закарпаття заготовили 1,4 мільйона кубометрів лісу, цьогоріч заплановано на 10 відсотків менше. При цьому «дохідність» державних лісогосподарських підприємств зросла на 30 відсотків. Це означає, що мораторій на вивіз лісу-кругляка не робить лісгоспи збитковими», - каже Іван Габор.

Заступник голови асоціації, член громадської ради при Держлісагенстві України Андрій Попович закликав депутатів не відміняти мораторій на експорт лісу кругляка. Тим самим відкрити перспективу розвитку деревообробної галузі нашої держави. «Європейські країни – сусіди Закарпаття мають багато деревообробних підприємств, які працюють суто на українській сировині, багато чиновників лобіюють питання дозволити вивіз лісу-кругляка. Зважаючи на близькість кордонів та менші затрати на транспортування саме закарпатські ліси зазнають найбільших втрат. Ми повинні дотримуватися принципової позиції, показати світовому товариству, що Україна – не слабкий партнер, котрий вводить, а потім відміняє мораторій заради позики, котру потім доведеться віддавати».

Наразі представники асоціації звернулися до закарпатських депутатів з проханням про підтримку в даному питанні. У порядок денний сесії облради, яка відбудеться 7 грудня, буде внесено заклик депутатського корпусу до керівництва держави про недопущення скасування мораторію на експорт необробленої деревини. Такі звернення вже прийняли у Львівській і Волинській області.

Еще раз о лесе. Попытка геоаналитики

В последнее время наблюдаются бурные, в чем-то справедливые, возмущения и эмоциональные обсуждения моратория на экспорт леса-кругляка. Правда, при этом часто
  • - снятие моратория связывают с ростом неконтролируемых рубок, хотя именно при вывозе за рубеж проще, имея соответствующие нормативные акты, проследить происхождение леса;
  • - мораторий необоснованно связывают с безвизом, хотя реально - с финансовой помощью ЕС в размере 600 млн евро;
  • - утверждается, что вывоз древесины за рубеж не даст развиваться украинской перерабатывающей промышленности, хотя десятикратную (по отзывам) разницу между внутренней и экспортной ценой нельзя считать рыночной.

Фото: una-unso.com/Pavlo Kuzyk
В любом случае остаются вопросы: рубить или не рубить (что, в принципе, невозможно), а если рубить, то где и в каких количествах, а также как контролировать соответствие планов вырубкам. В наших реалиях такой контроль без участия общественности, местных органов власти и др. просто невозможен.
Как-то эти вопросы будут решаться и волна эмоций спадет. Тревогу вызывает другое – отсутствие государственной политики, действенной системы учета и контроля лесов, а также детального, привязанного к конкретным территориям, планирования их рационального использования, доступного широкой общественности. Создание такой системы не требует долгих дискуссий, а современные технологии позволяют создать ее быстро и экономически эффективно. Вопрос в том, заинтересованы ли властные институции в прозрачности информации и установлении простых и понятных правил в лесном хозяйстве. Кстати, на поддержку международных доноров здесь рассчитывать тоже особо не приходится, т.к. направления технической помощи выбираются, как правило, по согласованию с соответствующими ведомствами.
Система учета и контроля должна сделать доступной следующую информацию:
  • где находится лес, его состав, наиболее ценные породы; определение поврежденных участков (болезни, погодные условия, др.);
  • в чьем подчинении или собственности находятся лесные участки; защитные функции леса и ограничения на рубки по территориям;
  • обоснование разрешений на вырубки по лесным участкам;
  • какие изменения (вырубки, посадки, др.) происходили за предыдущие годы.
Технически все перечисленные вопросы решаемы. В мире достаточно спутников дистанционного зондирования Земли (ДЗЗ), чтобы собрать необходимые архивные данные с требуемыми характеристиками. Есть проблемы с базовой картографией и границами, начиная от районов/громад и населенных пунктов до объектов природно-заповедного фонда и др., но они также решаемы с достаточной точностью. Обеспечение доступа ко всей информации с географической привязкой через Интернет также решаемо.
Проблемными видятся вопросы обоснованности формирования разрешений на рубки различного назначения, а также доступа к информации широкой общественности. Здесь необходим учет большого количества ограничений или критериев, а также использование пространственного многокритериального анализа.
Значительные рубки леса также оказывают влияние на развитие паводков, оползней и др. Так, в 2001 году крупный паводок на р. Тиса в Закарпатье привел к прорыву дамбы в Венгрии и к значительным экономическим потерям. Причиной паводка венгерская сторона назвала массовую рубку леса в Украине и высказала соответствующие претензии. При поддержке USAID Украинский центр менеджмента земли и ресурсов (УЦМЗР) проанализировал по спутниковым данным изменения в лесном покрове Закарпатья за 10 лет и показал, что они не могли повлиять на развитие паводка. Претензии были отклонены.
Посмотрим теперь, как планирует решать перечисленные задачи правительство. Как-то вне общественного внимания осталось заседание КМУ 2 ноября 2016 г., где Министром Т.Кутовым представлена «Интерактивная карта вырубки лесов - начало реальной реформы в лесной отрасли».
Аэрокосмическими средствами планируется мониторить соответствие фактических рубок нормативным, установленным Гослесагентством (ВО «Укргослеспроект»). В качестве примера обрабатывались снимки августа-октября 2016 г., покрывающие площадь 7881 кв.км в Закарпатье. На снимках выявлено вырубок площадью 2112.49 га, из которых 774 га не совпадают с конфигурацией и местоположением нормативных вырубок. Понятно, что по снимку одного года нельзя определить, когда вырубался лес – год назад, два или более, что делает проблематичным обращение в правоохранительные органы. Поражает другое..
На карте из презентации показаны места нормативных вырубок (без указания временного периода) площадью 33770.38 га или около 338 кв.км. И это только для Закарпатья! Остается вопрос обоснованности вырубок, а также – много это или вполне допустимо?
По данным УЦМЗР за период 1988-2000 гг. в Закарпатье исчезло около 72 кв.км (не только вырубки, но и гибель лесов) и восстановлено около 49 кв.км лесов. Сейчас планируются вырубки на площадях почти в 5 раз больших, чем было за 12 лет! И эти вырубки будут законны, а контролироваться будет только соответствие их местоположения и размера.
Большая надежда на то, что в презентацию или ее интерпретацию вкрались ошибки. Иначе, если эти нормативные рубки реализуются, будет уже как-то все равно, экспортируют ли лес-кругляк или дрова в ЕС, произведена ли мебель, доски либо что-то другое. Сюда нужно добавить и незаконные рубки, которые будут обнаружены с какой-то временной задержкой. При таких объемах вырубок отличить законное происхождение от незаконного будет весьма затруднительно.
Только прозрачность и обоснованность всех решений власти при активном участии общественности, подкрепленное детальной и доступной информацией с географической привязкой, может остановить хищническое уничтожение лесов в Украине.

5 декабря 2016, 21:29
http://blogs.lb.ua/aleksandr_kolodyazhniy/352626_raz_lese_popitka_geoanalitiki.html

Український ліс вивозить австрійська компанія в Румунію за €27

Україна експортує ліс-кругляк за ціною в €27, оформляючи його як дрова. Головний покупець – австрійський гігант Schweighofer.



В Україні діє мораторій, за яким заборонено вивезення за кордон будь-якого кругляка, окрім дров та сосни. Попри заборони, його вивозять цілими потягами. Вантаж в вагонах важче відслідкувати.

За документами в вагонах дрова, ціною в €27 за метр кубічний. А ось в реальності – здорова деревина, ціна якої сягає €70-100, залежно від якості.

Настає ніч, і в країні дурнів закипає робота. 6-метровий ліс рубається на 2-3 частини. Попередньо розмір узгоджується з румунами, куди й експортується деревина. Ліс оформляють як дрова – розповідає голова організації Ніхто Крім Нас, Юрій Ковалець.

Головний покупець так званих дров – різні румунські компанії. Але дерево все одно опиняється в австрійської Schweighofer, хоча вже з румунськими документами.

Мер Коломиї, де Schweighofer збирається відкрити деревообробний завод, про скандали добре знає, але запевняє – проблема не в компанії.

В законодавстві є багато лазівок. Купу безглуздих обмежень (по вазі, довжині лісу) елементарно обходять деревообробні компанії.

Схему намалювала держава, законодавство України. Фірма працює рівно так, як дозволяє законодавство країни, – коментує мер Коломиї, Ігор Слюзар

Єдине чого побоюється очільник міста, що австрійській гігант відмовиться від будівництва, якщо мораторії на експорт українського лісу за кордон таки знімуть. Цього від нас вимагає ЄС.

Проблема вирубки лісів була і в Румунії. До слова, з тією ж компанією Schweighofer. Румунський активіст Габріель, провівши своє перше розслідування, з’ясував – із національного парку Румунії вивозять тисячі кубів лісу.

– Розслідування з діяльності Schweighofer знайшло 165 тис. м. кубічних нелегальної деревини. А ще, 27 компаній, які постачали ліс до Schweighofer, яких не існує. Величезна комісія розслідує цю справу і ми нині чекаємо на результат – розповідає Гебріель.

http://fakty.ictv.ua/ua/ukraine/20161205-ukrayinskyj-lis-vyvozyt-avstrijska-kompaniya-v-rumuniyu-za-e27-zamist-e70-100/


Проблема «лисіючих Карпат» значно глибша, ніж подають ЗМІ — еколог



Проблема в тому, що цілком легально у нас можуть вирубати будь-яку цінну ділянку, в тому числі в заповідному фонді, і ні статус заповідного фонду, ні проживання видів Червоної книги чи інших охоронних списків не здатні спинити вирубку. Про це пише у своєму "Фейсбуці" еколог, координатор волонтерів WWF (Всесвітній фонд природи) Андрій Плига.

Понеділкова анти#зрада

Тут до деяких ЗМІ тільки зараз дійшло існування сервісу Google Earth Engine, який вже більше 2-х років дозволяє дивитися зміни земної поверхні з 1984 року по сьогодення, ну і одразу почалась хвиля зради, мовляв, дивіться, що робиться з нашими лісами, тотальна вирубка і зрада, а тут ще й відміна мораторію на експорт лісу.

Ось перед вами два знімки Тетерівських лісів на межі Київщини та Житомирщини.



Перший знімок можуть використовувати свідки #зради і ставити на обкладинку новини "ШОК! За 32 роки знищена половина лісів Київщини! (Фото)" А що робити з другим фото?


А друге фото може використати лісова агенція в новині "За 32 роки лісники Київщини відновили половину лісів області".

І де ж тут правда, га?

А правда посередині. Ліси на рівнинній частині України пройшли з 3-4 цикли вирубок, і майже гарантовано ліс, який ви бачите перед собою — років з ..надцять тому був суцільною вирубкою. В тих же Карпатах майже вся смерека нижче 1200 метрів є посадженою, тобто всі ті низькогірні смерекові ліси були суцільними вирубками на місці букових та змішаних лісів.

І ліси, на щастя, здатні відновлюватись, і за умови правильного використання їх можна поєднати збереження природи та лісове господарство.

І проблеми, які постають зараз, значно глибші за популізм, прихований під фразами "ой лишенько! скоро лісів не стане! пустеля буде!". Не буде.

Проблема в тому, що цілком легально у нас можуть вирубати будь-яку цінну ділянку, в тому числі в заповідному фонді, і ні статус заповідного фонду, ні проживання видів Червоної книги чи інших охоронних списків не здатні спинити вирубку, що немає жодних офіційних механізмів по виявленню цих цінних ділянок чи рідкісних видів та механізмів, як їх наявність може стати причиною перегляду планів рубок, проблема в тому що спеціалісти лісозахисту можуть будь-яке дерево чи ділянку лісу визначити як "всихаючу" і призначити ту ж санітарну рубку, і ніхто не зможе проконтролювати це призначення, в тому що немає адекватного догляду за молодими лісовими культурами і замість майбутніх дібров виростають березово-осикові чагарі, в тому, що … список можна продовжувати безкінечно.

Але зрозумійте, що проблеми значно глибші і не такі поверхові, як подають їх ЗМІ.
І пустелі не буде, а виростатиме менш якісний ліс як з точки зору біорізноманіття, так і з економічної точки зору.

http://dneprcity.net/blogosfera/problema-lisiyuchix-karpat-znachno-glibsha-nizh-podayut-zmi-ekolog-2/


Закарпатські деревообробники готові перекрити держкордон, щоб не випустити ліс



Якщо влада відмінить мораторій на експорт лісу-кругляка, закарпатські деревообробники погрожують перекривати держкордон, щоб не дати вивезти ліс
В Закарпатті назріває скандал навколо можливої відміни мораторію на експорт лісу-кругляка.
Спробуємо розібратися в проблемі трошки глибше. Мова про можливу відміну мораторію була під час нещодавнього саміту Україна-ЄС в Брюсселі. Власне, представники Євросоюзу проговорилися, що відміну мораторію на вивіз кругляку їм пообіцяв президент Петро Порошенко.
Що ж далі? Чи є якісь наступні кроки нашої влади щодо відміни експорту. Як відомо, цей закон про мораторій на вивіз кругляка був прийнятий в листопаді 2015 року. При  цьому президент Порошенко не підписував його…70 днів! Тим не менше, він вступив у силу, а вже з січня наступного року повинен діяти і мораторій на вивіз смереки в круглому виді.
І все ж, невже дійсно Євросоюз так наполягає на тому, щоб ми почали експортувати кругляк? Президент Асоціації деревообробних підприємств Західної України Ігор Соболевський звертався до Міністерства аграрної політики та продовольства з питанням, у яких таких угодах зафіксована така обов’язковість на відміну мораторію. Зверталися і деякі народні депутати. Але відповідь була не чітка. А от Міністерство економічного розвитку та торгівлі пояснювало, що проблеми з Євросоюзом можуть виникнути, бо порушується ряд домовленостей.
Наразі уряд апелює тим, що мораторій суперечить статті 35-й угоди про Євроасоціацію. Україна також погодилася на умови ЄС для отримання макроекономічної допомоги. "Жодна сторона не повинна вводити або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або рівнозначні заходи щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони або експорту або продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої договірної сторони, за винятком випадків, передбачених цією Угодою або відповідно до статті XI і її приміток щодо тлумачення", - йдеться у повідомленні Міністерства економічного розвитку та торгівлі.
Ще однією причиною скасувати мораторій в документі названо невідповідність закону положенням Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та ЄС як кредитором, за яким Київ погодився виконати ряд умов для отримання макрофінансової допомоги в розмірі 1,8 млрд євро.
Третя причина стосується невідповідності закону про мораторій на експорт лісу статей Угоди про СОТ, зокрема Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), яка не передбачає заборон на експорт або продаж на експорт будь-якого товару.
Якщо ж Україна не виконає умови Євросоюзу, то це удар по репутації. Уряд також переконує, що заборона експорту себе не виправдала, бо нелегальне вирубування та експорт і досі процвітають. Натомість легальний експорт поповнить бюджет.
Все це трошки дивно, бо згадана стаття 11 якраз чітко показує, що будь яка країна для подолання внутрішнього дефіциту може припинити експорт будь якої продукції.То може у нас немає дефіциту деревини?
Насправді, для наших деревообробних підприємств такий дефіцит є. Бо наші підприємства отримують всього 30% ділової деревини від потреб.
Більше того, нашим деревообробникам потрібно багато зусиль, щоб купити на аукціонах деревину. Здебільшого вона скуповується «своїми наближеними». На Закарпатських аукціонах закарпатцям вже важко щось купити, бо скуповують крупні підприємства з-за меж області, які штучно піднімають ціни. Про це на прес-конференції розповів голова Асоціації деревообробників та лісозаготівельників Закарпаття Іван Габор.
Звичайно, що навіть за цей короткий період мораторію на вивіз кругляка закарпатські деревообробники почали потихеньку підніматися. Створювалися нові робочі місця, почав наповнюватися бюджет, почали завозити деревообробне обладнання і виготовляти нові види продукції. Галузь ожила. Дохідність виросла на 30%. Тому закарпатські деревообробники навіть чути не хочуть про можливість відновлення експорту лісу у круглому виді. Іван Габор пообіцяв, що в такому випадку підприємці вдадуться до жорстких акцій протесту аж до блокування державного кордону. Деревообробники переконані, що у випадку відміни експорту кругляка у першу чергу постраждає Закарпаття, бо ми найближче до кордону і витрати на транспортування найменші.
Безперечно, що скасування мораторію призведе до збільшення експорту лісу, оскільки ціни на деревину в Євросоюзі значно вищі, ніж усередині країни. 
Лісозаготівельним організаціям буде вигідніше продавати ліс на експорт, ніж на аукціонах внутрішнім переробникам. Але найгірше те, що нині на аукціон виставляється 30% від усього зрубаного лісу і виникає питання: де ж решта? А решта йде за прямими угодами лісоуправлінь. Так от, зі слів Ігоря Соболєвського, навіть зараз, коли діє мораторій на експорт, ліс таки різними незаконними шляхами вивозиться з України. Чого варті закарпатські скандали, коли голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль разом з митниками зупинив вивіз за кордон сотень залізничних вагонів з лісом. Перевірки показали, що за документами вивозилися ніби дрова, але насправді серед тих дров було і багато здорової деревини в круглому виді.
Окрім того, варто розуміти, що на експорт відправляють найбільш якісну деревину 1 сорту, а  для внутрішньої переробки залишиться 2 і 3 сорт, що призведе до дефіциту сировини на внутрішньому ринку. Її вартість для українських виробників зросте. І що ми можемо вимагати від українських деревообробників, які змушені працювати на «залишках»?
Чим ще погана відміна мораторію на експорт, так це можливим непоправним ударом по екології. Зростання безконтрольного вирубування лісу для задоволення зовнішнього попиту призведе до ще більшої втрати лісових ресурсів. В результаті можемо отримати такі масштаби і темпи знищення лісового фонду, які призведуть до незворотніх процесів.
Тільки цифра: За останні 5 років з України вивезено лісу-кругляка на 1 млрд дол.
Є ще одне питання: чому досі у нас не пройшла реформа лісової галузі? У Концепції реформування та розвитку лісового господарства, затвердженій в 2006 році, названо одну з основних причин неефективного управління лісовими ресурсами – поєднання лісогосподарськими підприємствами функцій з ведення лісового господарства і переробки деревини. Уже згаданий голова Асоціації деревообробників Закарпаття Іван Габор доволі різко сказав, що лісівники взагалі не повинні йти в ліс з сокирою. Вони повинні управляти лісами і охороняти його, але не рубати і торгувати лісом, бо лісгоспи наразі нарощують вирубку лісу, оскільки кількість проданої сировини прямо впливає на обсяг доходів. Зараз з постачання деревини саме лісгоспи міцно займають монопольне становище. 
Лісгоспи повинні активніше займатися лісовідновленням і збереженням лісу.Нелегальні вирубки просто катастрофічні. Прагнення заробити на експорті деревини буде стимулювати зростання обсягів незаконної вирубки лісу. За даними Держагентства лісових ресурсів, минулого року було незаконно вирубано 24 тис. кубів лісу. За 9 місяців 2016 року обсяг незаконної вирубки становив близько 21 тис. кубів, що на 17% більше показника минулого року. Тіньовий обіг деревини в Україні оцінюється в 2,2 млрд грн.
Підсумок. Таким чином, скасування мораторію може призвести до відтоку сировини на експорт, зниження рівня переробки деревини всередині країни і заморожування інвестиційних проектів з модернізації виробництв. В результаті отримаємо зниження обсягів виробництва, кількості робочих місць і податкових надходжень. Що негативно позначиться на розвитку галузі та економіки в цілому.
Тільки цифриЗа час дії мораторію на експорт лісу 15% підприємств галузі інвестували гроші в модернізацію, перейшли на більш глибоку переробку сировини, створюючи велику додаткову вартість.Незважаючи на кризу в економіці, за 9 місяців 2016 року обсяг реалізації продукції в деревообробній галузі зріс на 16%, в меблевій – на 15%.Експорт продукції лісопереробки в порівнянні з минулим роком зріс на 11%, в той час як загальний обсяг експорту товарів з України знизився на 9%.Обсяг сплачених податків зріс на 18% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Закарпатська обласна рада вже підготувала звернення до центральної влади з вимогою не відміняти мораторій на експорт кругляка. Рада наводить приклад, що та ж таки Польща за рік з деревообробки має 25 млрд. євро, а ми при таких самих об’ємах лісу – в десять разів менше.
Звичайно, що центральна влада розуміє, що відміна мораторію на вивіз лісу може призвести до соціальних протестів. Тому вже зараз в уряді кажуть, що це не буде просте відновлення експорту, а буде введено експортне мито на рівні 20%. Тобто, бюджет отримуватиме великі поступлення. Але експерти переконують, що самі українські деревообробники при сприятливих умовах можуть давати значно більше прибутків до бюджету, які покриють не лише умовний митний збір, але й того кредиту в 600 мільйонів євро від фінансових структур Євросоюзу та МВФ не потрібно буде.
Фелікс Романовський для Prozak.info

На Вінничині держлісгоспи заклали понад 200 га "енергетичних плантацій" швидкорослих порід дерев



На Вінничинні держпідприємства лісового господарства засадили швидкорослими породами дерев понад 200 гектарів непридатних для сільськогосподарського використання земель.

Як зазначають у Вінницькому ОУЛМГ, в умовах суворої економії газу енергетичні плантації переважно акації білої дозволять забезпечити заклади соціальної сфери та жителів регіону альтернативними видами палива, передає Вінницька ОДА.

Наразі лісівники збільшили об'єми реалізації дров паливних, переорієнтувавши певну кількість деревини та лісосічних відходів на паливні потреби. Ціна дров невисока, а затрати на їх заготівлю навіть дещо вищі, ніж на цінні сортименти.

Державні підприємства "Вінницький лісгосп", "Жмеринський лісгосп", "Тульчинське ЛМГ" мають дровоколи, виготовляють і реалізують дрова колоті. У пунктах складування держлісгоспи розпилюють дрова, природньо їх підсушують та навантажують на транспорт споживачів.

Адміністративні та виробничі приміщення держлісгоспів перейшли на дров'яне опалення і звели використання газу до мінімуму. При реконструкції котелень лісівники встановлюють піролізні котли з тривалим терміном горіння і високим коефіцієнтом тепловіддачі.

У 2016 році держпідприємствами лісового господарства Вінниччини реалізовано на енергоринок області 126,4 тис. кубометрів деревини.

НАТАЛЯ ЯКОВЛЄВА | 05.12.2016

Що показує інтерактивна карта рубок на Закарпатті? ВІДЕО


Перевірка законності рубок лісів триває на Закарпатті.

Саме нашу область у Міністерстві агрополітики на початку листопада визначили пілотною для досліджень через інтерактивну карту. За її даними, майже третина вирубок в краї – незаконні.

Натомість закарпатські лісівники говорять, що більшість вказаних на мапі місць – це не вирубані ліси, а полонини, сінокоси та видобувні кар’єри. Тому реальний стан кожної ділянки у районах краю тепер перевіряє спеціальна комісія. У її складі на Мукачівщині побувала і наша знімальна група.

Опубликовано: 1 дек. 2016 г.





Гадание на картах Таро. Стоит ли доверять? On-line гадание


Закарпатський ліс та інтерактивна карта Держгеокадастру - що спільного? ВІДЕО

У програмі порушена проблема розбіжностей із ділянками незаконних вирубок у Мукачівському лісгоспі згідно з інтерактивною картою Держгеокадастру.

"Шовкова косиця" (04.12.16)

Закарпатська філія НТКУ Тиса-1 -оновлений- на YouTube

Опубликовано: 5 дек. 2016 г.

Лісівники Закарпаття закликають берегти ялинки і повідомляти про діяльність браконьєрів

І закликають людей повідомляти про випадки незаконної рубки хвойних дерев.



Трохи менше місяця залишилось до зустрічі Нового року та Різдва Христового. Ці свята за давнім звичаєм, слід зустрічати з ялинкою адже вона приносить до кожної хати не лише святкову урочистість, але й свіжий, духмяний лісовий запах. Про те, як до Різдва готується один з лісгоспів Закарпаття розповів провідний інженер з охорони лісу ДП «Рахівське ЛДГ» Ростислав Бузаш.

Читайте також: Відстежити законність новорічної ялинки з Закарпаття можна онлайн

«Кожного року лісове господарство готується до Різдва і Нового року. Традиційно спеціально для населення і соціальних установ лісівники заготовляють зелені деревцята. Ялиночки, які йдуть на продаж, ми вирощуємо на спеціальних новорічних плантаціях, – розповідає Ростислав Бузаш. – На цих ділянках висаджуються ялинки спеціально для цієї мети. Там вони ростуть 5-6 років, після чого їх вирубують і продають. Також є ліси, де дерева занадто густо посаджені, і коли вони підростають, ліс треба освітлювати (тобто проріджувати). Тому там теж іноді вирубують ялинки до Нового року. Але робити це мають право тільки співробітники лісгоспу, проводячи планові вирубки».

Ростислав також каже, що на Рахівщині нестачі в легальних ялинках не буде:

«Для задоволення зростаючого попиту на натуральні новорічні ялинки серед населення в цьому році наше підприємство підготувало до реалізації 515 деревцят. Придбати ялинку можна буде на спеціальних «точках», де вони будуть продаватися легально».

Щодо охорони, то кожного року для запобігання крадіжкам ялинок в лісі напередодні новорічних свят, державна лісова охорона Рахівського лісодослідного господарства посилює охорону хвойних насаджень. Спільно з працівниками Рахівського відділення поліції проходить операція «Ялинка» для чого створено рейдові бригади з виявлення незаконно зрубаних дерев в обов’язки яких входить затримання злодіїв і складання протоколів на нелегальних заготівельників ялинок. В ДП «Рахівське ЛДГ» діє телефон гарячої лінії – 03132 255 68, на який можна повідомляти про випадки незаконної рубки хвойних дерев. Зателефонувавши на «гарячу лінію» також можна дізнатися інформацію про придбання новорічних ялинок у державних лісових господарствах».

Нагадуємо, що передбачені штрафи за незаконну рубку у рази більші, ніж вартість самих новорічних ялинок. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 за зрубані ялинки, добуті незаконним шляхом, штрафи диференціюються залежно від товщини стовбура зрубаного дерева. Якщо діаметр стовбура дерева до 10 см, то доведеться сплатити 355 грн., від 10 до 14 см – 626 грн., від 14 см – 1607 грн. Крім того, браконьєри будуть змушені сплатити адміністративні штрафи в розмірі від 5 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а це ще 85-170 грн. за кожне дерево. Тож мінімальний штраф за одну незаконно зрубану ялинку складе мінімум 440 грн, інформує прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Опубліковано: 05.12.2016 - 19:25