ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

10 грудня 2016

ГОСГЕОКАДАСТР ИЛИ МЕСТНЫЕ СОВЕТЫ? КОМУ ОТДАДУТ ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ЗЕМЛИ

В четверг Верховная Рада может передать сельским, поселковым и городским советам полномочия по распоряжению землями государственной собственности за пределами населенных пунктов. Речь идет о большом ресурсе. (Укр.)

pole

У четвер Верховна Рада повинна розглянути у другому читанні законопроект, який зрушить з місця одну з ключових для країни реформ.

Цю реформу нова українська влада не може провести вже два роки. Точніше, не хоче, адже йдеться про чималий ресурс — управління державними землями.

Ідея реформи — за європейським взірцем передати сільським, селищним і міським радам повноваження з розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів.
Це виправить помилку, допущену у 2001 році при прийнятті Земельного кодексу. Тоді повноваження з управління землями були передані чиновникам, які призначаються у Києві. Наразі це сумнозвісний Держгеокадастр.

Реформа була внесена до Коаліційної угоди, але, на жаль, надпотужних лобістів протягом довгого часу вона не мала. У першу чергу, ідея цікава місцевому самоврядуванню та простим українцям, які через чиновницькі ігри із землею все частіше втрачають можливість орендувати ділянки поруч з рідним селом, наприклад, для городу чи пасовища.

Чиновники передають землю в оренду кому завгодно, крім місцевих мешканців, або масово роздають її підставним особам в порядку безоплатної приватизації. Через це захисників чинної моделі завжди вистачало.

Демагогії було багато. І «навіщо передавати лише повноваження щодо землі, якщо скоро уряд напрацює великий законопроект з децентралізації і передасть радам набагато більше повноважень» (проекту досі нема), і «місцева влада все розкраде» (ніби чиновники Держгеокадастру святі), і ще тисяча та одна причина цього не робити.

Попередні, радикальніші, версії законопроекту, наприклад, проект №1159, блокувалися у залі Верховної Ради: ставилися у порядок денний в "непрохідні" середу чи п'ятницю, стояли останніми у списку або просто зникали з порядку денного в останній момент. Цього разу ситуація інша.

По-перше, до авторського колективу законопроекту увійшло 46 депутатів з різних фракцій та груп.

По-друге, автори пішли на певні поступки виконавчій владі — Кабміну та, певним чином, Держгеокадастру. Однак головна мета документа не змінилася: дати більше прав в управлінні землею місцевому самоврядуванню.

Що пропонує законопроект №4355

Орган Повноваження зберігаються
Повноваження забираються
Повноваження надаються
Кабінет міністрів Розпорядження:
1. Землями, які не входять у межі жодної адміністративно-територіально одиниці (море).
2. Землі, які вилучаються із постійного користування державних підприємств:
- лісогосподарського призначення із зміною цільового призначення,
- рілля та багаторічні насадження із зміною цільового призначення,
- землі оздоровчого, рекреаційного призначення.
3. Землями Чорнобильської зони.
Розпорядження:
1. Землями оборони.
2. Землями Академії наук.
Обласні державні адміністрації 1. Землями державних підприємств, установ, організацій (крім Академії наук).
2. Землями під будівлями, спорудами державної власності.
Землями оборони
Землями оборони
Фонд державного майна
Місцеві ради Розпорядження усіма землями комунальної власності (переважно в межах населених пунктів). Розпорядження усіма землями державної власності за межами населених пунктів, крім земель оборони, земель Чорнобильської зони, земель, на яких розташовані державні об'єкти.
Здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в частині контролю за:
- самозахо-пленнями,
- нецільовим використанням ділянок,
- забур'яненням,
- використанням землі без оформлення прав на неї, зокрема під будівлями (норма відстрочується на три роки).
Держгеокадастр Землі державної власності сільськогосподарського призначення. Здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Екологічна інспекція Державний контроль за додержанням екологічних вимог щодо охорони земель.

Не можна сказати, що законопроект вийшов революційним — Держгеокадастр отримує повноваження щодо державного контролю за використанням та охороною земель разом з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад.

Проте навіть у такому варіанті це великий крок у бік справжньої децентралізації, яку в уряді не втомлюються називати своїм пріоритетом.

Те, як буде відбуватися розгляд цього законопроекту, покаже, чи спроможна влада зробити хоча б мінімальні поступки місцевому самоврядуванню та слідувати європейським практикам.
Наразі законопроект №4355 прийнятий у першому читанні та опрацьований аграрним комітетом парламенту. Документ непростий — депутати надали до законопроекту 688 поправок, таблиця з поправками займає майже 300 сторінок тексту.

За умови можливих маніпуляцій варто навести кілька питань та відповідей щодо законопроекту, підготовленого до другого читання.

1. Чи перейдуть землі лісогосподарського призначення в розпорядження місцевих рад?

Ні, майже всі ліси перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств. Цими землями, як і зараз, будуть розпоряджатися ОДА.

2. Чи зможуть ОДА передавати лісові землі приватним структурам?

ОДА не зможуть розбазарювати ці землі. Відповідно до статті 57 Земельного кодексу ці землі можна буде передавати лише спеціалізованим державним чи комунальним лісгоспам.
Якщо ж землі будуть надаватися із зміною цільового призначення, то це буде робити Кабмін. Така норма потрібна для того, щоб ліс масово не відводився під забудову.

3. Чи перейдуть землі під морями в розпорядження місцевих рад?

Ці землі не входять у межі громад і навіть областей, тому вони не перейдуть у розпорядження місцевих рад. Ними буде розпоряджатися Кабмін.

4. Що станеться із землями природно-заповідного фонду?

Цими землями будуть розпоряджатись місцеві ради, крім тих земель, які передані в постійне користування державним установам з управління заповідниками, це повноваження ОДА.

Якщо при наданні ділянки потрібно змінити її цільове призначення і вивести з категорії земель природно-заповідного фонду, то це повинен погодити Кабмін. Дана норма стосується і державної, і комунальної власності.

5. Що потрібно зробити місцевій раді об'єднаної громади, щоб оформити земельні ділянки державної власності за межами населених пунктів?

По-перше, розробити проект землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж території територіальної громади.

По-друге, погодити проект із сусідньою місцевою радою.

По-третє, затвердити проект на сесії місцевої ради.

По-четверте, перереєструвати на себе право власності на земельні ділянки державної власності.

Источник Экономическая правда

http://zerkalo.mk.ua/novini/gosgeokadastr-ili-mestnye-sovety-komu-otdadut-gosudarstvennye-zemli.html

На Вінниччині провели моніторинг земельних ресурсів придатних під заліснення



ВІННИЦЯ. 10 грудня. УНН-Центр. У Вінницькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулася нарада з питань виготовлення правовстановлюючих документів на землі лісогосподарського призначення та прийняті під заліснення землі. Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру області, пише УНН-Центр.

Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, здійснено моніторинг земельних ресурсів з метою виявлення придатних під заліснення земель, переважно малопродуктивних, техногенно-забруднених, деградованих, а також виявлення земельних ділянок, на яких відбулося природнє самозаліснення.

За результатами проведеної роботи визначено, що на території Вінницької області загальна площа земель, які можуть бути першочергово надані під заліснення складає 1935,72 га. Найбільше земель під заліснення запропоновано по таких районах: Козятинський – 225,98 га; Могилів – Подільський – 204,32 га; Піщанський – 133,44 га; Погребищенський – 267,33 га; Томашпільський – 184,97 га; Тростянецький – 168,98 га; Хмільницький – 199,57 га.

В період з 2013 по 2016 рік Головним управлінням розглянуто клопотання, які надійшли від лісогосподарських підприємств та надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під заліснення на загальну площу 5098 га. Затверджено проекти землеустрою та надано земельні ділянки лісогосподарським підприємствам на загальну площу 4247 га.

Как порадовать себя новогодней елкой, не убивая дерево?

Главному символу Нового Года – привычной с детства ели – требуется 10 лет, чтобы вырасти до того размера, который считается оптимальным для продажи. И это ужасно, ведь единственное предназначение этого дерева – пару недель послужить вешалкой для гирлянды и шариков, а потом его просто вынесут на помойку.



И хорошо, если дальше оно попадет в переработку – хоть какая-то польза, а, скорее всего, елочку просто вывезут на свалку и оставят там гнить. А самое главное, что многие ели, которые поступают в продажу, не выращены на специальных фермах, а зверски вырублены в лесах, где после праздников остаются одни печальные пеньки.



Если вы не хотите поддерживать мародерскую индустрию, но и без праздничной атмосферы оставаться грустно, идеальным решением станет покупка живой ели, которую после праздников можно высадить в грунт. За рубежом также существует практика аренды новогоднего дерева, но до нас этот тренд, к сожалению, пока не добрался. В принципе, это был бы самый идеальный вариант: платите около ста долларов, елочку привозят к вам прямо домой, а потом еще и забирают – и никаких проблем с тем, что делать с деревом дальше. Но, пока что такой сервис к нам не перебрался, придется заниматься елкой самостоятельно.



Лучше всего купить елку в питомнике – там вас ее аккуратно выкопают, не повредив корни.
Когда вы привезете растение домой, держать его лучше на балконе или в хорошо проветриваемой комнате – это важно, потому что, если ель акклиматизируется в тепле, она может погибнуть после высадки. Постарайтесь украсить дерево максимально легко, если вешаете светящуюся гирлянду – лампочки должны быть самыми маленькими, чтобы как можно меньше нагревать ветки. Высаживать дерево можно сразу же после праздников, если позволяет почва. В противном случае придется подержать елочку дома еще немного, пока земля не оттает.



Такой вариант подойдет тем, кто живет в городе. Счастливые же обладатели частных домов могут просто высадить ель на участке и радоваться зеленой красавице весь год.
В крайнем случае, конечно, можно купить искусственную елку, но кому хочется поддерживать производство пластиковых мутантов?

09 грудня 2016

У ЧЕРКАСАХ ОГОЛОСИЛИ АКЦІЮ ПРОТИ ВИРУБКИ ЯЛИНОК




Містян закликають відмовитися від придбання зрубаних новорічних дерев та замінити їх штучними. Акцію "Не рубайте ялинку" оголосила у Facebook черкащанка Любов Малишева.

"Кожен може порахувати: скільки років він ставив у себе вдома ялинку? У багатьох вийде... цілий парк зрубаних і загублених дерев. Також кожен може порахувати: а скільки дерев він посадив у своєму житті? У багатьох виявиться, що жодного! Вічнозелені хвойні дерева – це не якісь бур'яни, а цінна порода дерева. А новорічна, дурна і жорстока, вирубка лісу приносить великої шкоди країні: це і втрати лісових ресурсів, і шкода екології", – зауважила вона.

ЧИТАЙТЕ:
Стало відомо, у скільки черкащанам обійдеться ялинка в горщику

Черкащанка закликала містян приєднуватися до акції та поширювати інформацію про екологічну акцію у соцмережах.

Як повідомляв сайт vikka.ua, головну новорічну ялинку Черкас можуть зібрати вже до вечора.

9 грудня 2016, 19:21 

Перед святами штрафи за самовільну вирубку хвойних утричі більші



Дежавна екоінспекція у Закарпатській області попереджає про штрафи за самовільну вирубку хвойних дерев.

У повідомленні, зокрема, йдеться про те, що відповідно ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконна рубка дерев тягне за собою накладання штрафу на громадян у розмірі від 85 до 170 гривень і на посадових осіб від 119 до 204 гривень. Крім цього, за кожну самовільно зрубану ялинку в залежності від діаметра пня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» нараховується шкода, завдана лісовим ресурсам.

При цьому за самовільну порубку хвойних дерев віком до 41 року в грудні – січні розмір шкоди обчислюється за таксою, збільшеною в 3 рази.

Експерт пояснив, у чому користь вивозу лісу-кругляка до ЄС. ВІДЕО



Бачо Корчілава
9 ГРУДНЯ, 2016, 20:56

Дозвіл на експорт лісу-кругляку до Європи допоможе уникнути контрабанди, ухилення підприємців від податків, хаотичного вирубування дерев
  • Нагадаємо, в ЄС заявляли, що зняття мораторію на експорт лісу-кругляка, введеного в 2015 році терміном на 10 років, є ключовою умовою для виділення траншу для України від ЄС у розмірі 600 млн євро. Між тим, за оцінками експертів, за час дії мораторію обсяги незаконної вирубки лісу лише збільшилися.
Про це у програмі "Про політику" з Сергієм Руденком на Еспресо.TV сказав політичний експерт Бачо Корчілава.
"Якщо у вас на ринку є продукт, і є на нього попит, то краще отримувати з нього податки. Ввести це явище у законодавчу площину. Зараз йдуть розмови про ліс-кругляк. Ліс-кругляк навіть незважаючи на мораторій контрабандним шляхом все одно потрапляв до Європи. Краще, щоб це було за законом, щоб не вирубували хаотично, і збирати з цього податки", - розповів Корчілава.
За його словами, зменшення участі держави у економічних процесах, експорті продукції послабить корупцію. В даному разі йдеться про дерегуляцію економіки.

Новорічні ялини краю ще очікують на свою реалізацію


За інформацією заступника директора Верхньодніпровського держлісгоспу Тетяни Черепашко, новорічні ялини ще очікують на свою реалізацію, яка розпочнеться з понеділка. Вже закуплено 5 тисяч спеціальних наліпок, а майданчиком для продажу слугуватиме сам лісгосп, до якого покупці приїздитимуть і вибиратимуть самі, кому яке дерево припаде до душі.

Ціни на ялини тут залишилися на рівні минулого року: від 48 гривень (висотою до метра) і до 480 гривень за дерево висотою 4,5 метра. Триметрові деревця тут не рубають заздалегідь, а готуватимуть до реалізації за заявкою окремих закладів, наприклад, шкіл.

Олена ЧЕРНЯВСЬКА.

Дніпропетровська область.
Голос України
http://www.golos.com.ua/article/280729

Березнівські лісівники передали у зону АТО ще один тепловізор


Упродовж двох років колектив ДП «Березнівський лісгосп» на чолі з директором Олегом Олексієвцем постійно допомагають військовим підрозділам у зоні проведення АТО: передають на передову харчі, лісоматеріали, безкоштовно виділяють пальне для волонтерського транспорту.

Ось і нещодавно вони придбали вкрай необхідний для потреб військових тепловізор. Це вже другий такий прилад березнівські лісівники передають у зону бойових дій. Торік протягом двох місяців працівники ДП «Березнівський лісгосп» віддавали свій одноденний заробіток на придбання тепловізора для воїнів АТО.

Волонтер благодійного фонду «Руєвит» Валентин Семенчук розповів, що тепловізор передали військовим 130-го окремого батальйону розвідки.

- Його використання під час нічної варти та охорони вбереже життя і здоров’я багатьом нашим військовим, - наголосив волонтер.

Павло РАЧОК.

Березне Рівненської області.
Голос України
http://www.golos.com.ua/article/280740

На Киевщине несколько деревообрабатывающих предприятий пытались дубовые деревья продать, как хвойные - прокуратура (фото)



Лесоматериалы 6 предприятий Киевской области продавали за границу. При этом, маркировали лес, как хвойный, с целью снижения реальных доходов от продажи лесоматериалов, утверждают прокуратура и ГФС. В частности, продав пиломатериалы за границу на сумму более 70 млн. гривен, заплатили при этом в бюджет всего 130 тыс. гривен. Руководителей предприятий могут обвинить в уклонении от уплаты налогов.

Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы прокуратуры Киевской области.

Прокуратура Киевской области изъяла на предприятиях деревообрабатывающей отрасли лесоматериалы дуба на сумму 3 млн. гривен, которую пытались реализовать как хвойную породу деревьев без сертификатов о происхождении леса.

*FB

Ранее была создана межведомственная рабочая группа по вопросам выявления и предупреждения преступлений в лесной сфере, и эта работа, как сказано в сообщении, дала свои результаты.

В частности, по результатам совместной работы прокуратуры, ГФС в Киевской области и Департамента защиты экономики Национальной полиции Украины во время обысков на предприятиях экспортерах деревообрабатывающей отрасли изъяты дубовый пиловочник в количестве 1655 бревен и стоимостью более 3 млн гривен, первичные финансово-хозяйственные документы , компьютерная техника.

Как установлено, дубовый пиловочник был маркирован бирками хвойных пород древесины, а предприятие-экспортер осуществляет реализацию дубовых пиломатериалов без сертификатов об их происхождении.

Досудебным расследованием уголовного производства зарегистрированного по ч. 4 ст. 191 (Присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением) УК установлено, что шесть предприятий-экспортеров, осуществили продажу пиломатериалов за границу на сумму более 70 млн. гривен, а заплатили при этом в бюджет только 130 тыс. гривен.

Сейчас в уголовном производстве проверяется вопрос полноты уплаты налога на прибыль упомянутыми экспортерами.

Напомним, в начале декабря суд вернул Бориспольскому лесному хозяйству 14 га земли. Речь идет землях гослесфонда в административных границах Гнединского сельского совета Бориспольского района Киевской области.

Читайте: Более 100 тыс. грн ущерба нанес государству экс-начальник управления АПК Фастовского района

КиевVласть






9 декабря 2016 г. 18:31
Ирина Житняя

Удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та охорони зелених насаджень

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та охорони зелених насаджень»


Проект
вноситься народними депутатами України
О.В. Єднаком, І.П. Рибаком,П.В. Дзюбликом,
С.В. Валентировим, І.В. Луценком,
Г.М.Гопко, Я.В. Маркевичем, В.Ю.Пташник,
В.Є.Івченком,П.М.Кишкарем,В.Ю.Арешонковим, О.В. Опанасенком, О.І. Осуховським

Закон України

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та охорони зелених насаджень»



Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
1) у частині першій статті 53 слова «захисних лісонасаджень» виключити;
2) доповнити Кодекс новою статтею 63-3 такого змісту:
«Стаття 63-1 Знищення ґрунтового покриву земель лісогосподарського призначення
Знищення, пошкодження ґрунтового покриву (поверхневого шару) земель лісогосподарського призначення громадянами або посадовими особами, які не є власниками лісів або постійними лісокористувачами; самовільне користування надрами на землях лісогосподарського призначення громадянами або посадовими особами, які не є власниками лісів або постійними лісокористувачами, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені із використанням транспортних засобів або інших механізмів, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

3) Статтю 64 викласти у такій редакції:

«Стаття 64. Порушення порядку видачі лісорубних квитків і правил рубок

Порушення порядку видачі, оприлюднення лісорубних квитків –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог, що передбачені у лісорубному квитку; порушення правил рубок головного користування, правил поліпшення якісного складу лісів, санітарних правил у лісах щодо проведення вибіркових або суцільних санітарних рубок –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб постійних лісокористувачів у розмірі від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, внаслідок яких допущено незаконну лісогосподарську рубку, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб постійних лісокористувачів у розмірі від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

4) доповнити Кодекс статтею 64-1 такого змісту:

«Стаття 64-1 Порушення правил відведення і таксації лісосік

Внесення недостовірних відомостей у матеріали відведення лісосік щодо відсутності на лісосіці цінних і рідкісних дерев, занесених до Червоної книги, інших дерев, що не підлягають вирубуванню, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб постійних лісокористувачів у розмірі від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Внесення недостовірних відомостей у матеріали відведення лісосік щодо розрядів висот деревостану, запасів та категорії сортності деревини, кількості дерев у бік зменшення понад встановлені норми; внесення недостовірних відомостей у матеріли відведення лісосік щодо визначення категорій технічної придатності дерев в бік їх заниження понад встановлену норму; внесення недостовірних відомостей у матеріали відведення у бік збільшення площі лісосіки понад встановлену норму, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб постійних лісокористувачів у розмірі від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неналежне проведення контрольних відводів, внаслідок яких не були виявлені порушення правил відведення і таксації лісосік, що передбачені частинами першою та другою цієї статті; недотримання мінімальних норм охоплення площ лісосік контрольними відводами, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб постійних лісокористувачів у розмірі від сімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені посадовою особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі порушення, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб постійних лісокористувачів у розмірі від ста двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

5) Статтю 65 викласти у такій редакції:

«Стаття 65. Незаконна приватна рубка, привласнення, пошкодження, знищення дерев в лісах та іншої лісової рослинності

Знищення або пошкодження в лісах лісових культур, підросту, молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Незаконна приватна рубка, пошкодження, незаконне викопування дерев або чагарників в лісах; незаконне привласнення зламаних буреломних, вітровальних дерев, або дерев в лісах, незаконно добутих іншими особами, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Незаконна приватна рубка, пошкодження, незаконне викопування дерев або чагарників у полезахисних лісових смугах, на лісових ділянках (смугах лісів), розташованих у смугах відведення каналів, залізниць та автомобільних доріг; незаконне привласнення зламаних буреломних, вітровальних дерев, або дерев, незаконно добутих іншими особами у полезахисних лісових смугах, на лісових ділянках (смугах лісів), розташованих у смугах відведення каналів, залізниць та автомобільних доріг, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від вісімдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від сімдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

6) Статтю 65-1 виключити.

7) Доповнити Кодекс статтею 65-2 наступного змісту:
«Стаття 65-2. Неналежна охорона лісів від незаконних приватних рубок
Невиявлення посадовими особами постійних лісокористувачів незаконних приватних рубок, що вчинені невстановленими особами, внаслідок яких завдано шкоди лісу на суму понад двадцять п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -
тягне за собою накладення штрафу у розмірі від сімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Умисне приховування посадовими особами постійних лісокористувачів незаконних приватних рубок, що вчинені невстановленими особами; невиявлення посадовими особами постійних лісокористувачів незаконних приватних рубок, що вчинені невстановленими особами, внаслідок яких завдано шкоди лісу на суму понад двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -
тягне за собою накладення штрафу у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

8) Статті 66, 67 виключити.

9) Статтю 68 викласти у такій редакції:

«Стаття 68. Порушення строків відтворення лісів

Порушення встановлених строків відновлення лісів –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб постійних лісокористувачів в розмірі від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

10) Статтю 69 виключити.

11) Статтю 70 викласти у такій редакції:

«Стаття 70. Порушення порядку заготівлі (збирання) другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань

Збирання дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів при здійсненні загального використання лісових ресурсів із порушенням встановлених строків їх збирання, забороненими способами, або на ділянках де це забороняється, або допускається тільки за лісовими квитками; самовільна заготівля сіна або випасання худоби на землях лісогосподарського призначення, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення порядку видачі лісових квитків; невиконання вимог, що визначені лісовими квитками; порушення порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань у порядку спеціального використання лісових ресурсів, внаслідок яких заподіюється шкода лісу або виснажуються лісові ресурси –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

12) Статтю 71 виключити.

13) Статті 73,74 викласти у наступній редакції:

«Стаття 73. Засмічення лісів відходами
Засмічення відходами земель лісогосподарського призначення, а також засмічення відходами лісів, що розташовані на землях інших категорій, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першої цієї статті, внаслідок яких відбулось засмічення площі понад 0,1 га., -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 74. Знищення або пошкодження об’єктів лісової інфраструктури, майна лісокористувачів і власників лісів

Знищення, пошкодження, незаконне вилучення саджанців та сіянців у лісових розсадниках та на плантаціях,–
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Знищення або пошкодження лісових, підвісних канатних доріг, гідротехнічних об’єктів лісової меліорації, лісових складів постійних лісокористувачів, а також об’єктів, що виконують функції захисту від лісових пожеж (протипожежних розривів, заслонів, бар’єрів, канав і мінералізованих смуг), –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Знищення або пошкодження лісовпорядних, лісогосподарських, межових інформаційних та інших знаків, що законно встановлені постійними, тимчасовими лісокористувачами або власниками лісів; знищення або пошкодження об’єктів благоустрою (лісових або садових меблів, інформаційних стендів, навісів від дощу тощо), малих архітектурних форм, рекреаційних пунктів, шлагбаумів, що законно встановлені постійними, тимчасовими лісокористувачами або власниками лісів, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

14) Статті 75, 76 виключити.

15) Статтю 77 викласти у наступній редакції:

«Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах

Відвідування громадянами або заїзд до лісу транспортних засобів при забороні на його відвідування та заїзд, розкладання багать у лісі, паління, кидання непогашених недопалків, витрушування гарячого попелу, експлуатація транспортних засобів із несправною паливною та іскрогасною системою та протягом пожежонебезпечного періоду; запуск некерованих виробів, принцип підйому яких на висоту заснований на нагріванні повітря усередині виробу з використанням відкритого вогню, на землях лісогосподарського призначення або на прилеглих до лісів ділянках;

використання піротехнічних засобів на землях лісогосподарського призначення, –
тягне за собою накладення штрафу від п’яти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення інших вимог пожежної безпеки в лісах посадовими особами суб’єктів господарювання, які не відносяться до власників лісів або постійних лісокористувачів, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб – від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, якщо вони вчинені на особливо захисних лісових ділянках, або в межах зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від вісімдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

16) Статтю 77 -1 викласти у наступній редакції:
«Стаття 77-1. Самовільне випалювання рослинності або її залишків

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя за межами населених пунктів, а також у парках, інших зелених насадженнях та газонів у межах населених пунктів без відповідного дозволу або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях, що межують з лісами без відповідного дозволу або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної
рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сорока до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя в межах територій, об’єктів природно-заповідного фонду, або вчинення вказаних дій в зоні відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

17) Статтю 87 викласти в такій редакції:

«Стаття 87. Порушення вимог законодавства щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин

Порушення вимог законодавства щодо охорони диких тварин, шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування, що не мало наслідком їх незаконне добування, знищення або поранення, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог законодавства щодо охорони середовища перебування диких тварин, в тому числі - знищення, пошкодження, розорення в лісах нір, хаток, лігв, мурашників, бобрових загат та іншого житла і споруд диких тварин, місць токування, линяння, гніздових колоній птахів, –
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невжиття заходів щодо запобігання загибелі диких тварин, погіршенню середовища їх перебування, умов міграції або добування диких тварин, які зазнають лиха, –
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

18) У частині другій статті 109 слова «захисних лісонасаджень» виключити;

19) Статтю 153 викласти в такій редакції:

«Стаття 153. Знищення або пошкодження зелених насаджень, інших об'єктів озеленення населених пунктів та нелісової деревної рослинності
Незаконне знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони; самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення; незаконне знищення або пошкодження окремих дерев, груп дерев за межами населених пунктів, що не відносяться до лісового фонду, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб або фізичних осіб - підприємців - від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

20) У статті 219, після слів «(коли правопорушення вчинено громадянином)», доповнити словами:

«частиною третьою статті 65 КУпАП, статтею 73 КУпАП (коли порушення вчинені в лісах, що розташовані в межах населених пунктів, або у лісах за межами населених пунктів, що не надані у власність чи користування), частинами першою та другою статті 77-1 (за порушення, вчинені на в межах населених пунктів),»

21) У статті 224, після слів «правил пожежної безпеки на залізничному транспорті,» доповнити словами:

«утримання лісових насаджень в смугах відведення залізниць (частина третя статті 65, статті 73, частин першою та другою статті 77-1),»

22) у статті 241:
в частині першій цифри «49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5» замінити цифрами та словами «52-53-1, 53-4, 63, 65, 70, 73, 74, 77, частиною 2 статті 77-1, статтею 87»;
в частині другій слова «старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу» замінити словами «провідні інженери, інженери з охорони та захисту лісу, інженери з охорони лісу, інженери із захисту лісу, лісничі, помічники лісничих, старші майстри лісу, майстри лісу, що відносяться до складу державної лісової охорони та лісової охорони постійних лісокористувачів»;
23) у статті 255:
а) в абзаці «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (частини друга і п’ята статті 85, статті 85-1, 88-1, 90)» частини першої статті, після цифр «90» доповнити цифрами «91»;
б) у частині другій:
у пункті четвертому слова та цифри «(статті 63, 64 - 70, 73, 76, 77)» замінити словами та цифрами «(статті 63, 63-3, 65, 70, 73, 74, 77, частина друга статті 77-1, 87)»;
у пункті сьомому слова та цифри «(статті 48, 63 - 70, 73, 76 - 771, 78, 82, частини перша і третя статті 85, стаття 89 (щодо диких тварин), статті 914, 153);» замінити словами та цифрами «(статті 48, 63 - 70, 73, 74, 77, 77-1, 78, 82, частини перша і третя статті 85, стаття 87, стаття 89 (щодо диких тварин), статті 91-74, 153);»;
у пункті двадцятому слова та цифри «(статті 65, 651, 66, 72, 73, 77, 771, частини перша і третя статті 85).» замінити словами та цифрами «(статті 63, 63-2, 65, 70, 73, 74, 77, 77-1, частини перша і третя статті 85).»
24) у частині першій статті 258, після слова «передбачених» доповнити словами:
«частиною першою статті 70, частиною першою статті 77, частиною першою та третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,»
25) перше речення частини третьої статті 259 викласти в такій редакції:
« При вчиненні порушень лісового законодавства, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, уповноважені посадові особи державної лісової охорони, що діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, лісової охорони інших постійних лісокористувачів, уповноважені особи власників лісів, а також уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, працівники служб охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також поліцейські можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у поліцію чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради.»
2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
1) статті 245 та 246 викласти в такій редакції:
«Стаття 245. Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу

1. Знищення або пошкодження стерні, луків, пасовищ, інших ділянок із степовою, водно-болотною рослинністю або її залишків вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом без відповідного дозволу, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду –
караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців.
2. Знищення або пошкодження лісів вогнем або іншим загальнонебезпечним способом, що заподіяло істотну шкоду; знищення або пошкодження лісів вогнем або іншим загальнонебезпечним способом на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду або особливо захисних лісових ділянках, –
караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що призвели до загибелі людей, масової загибелі тварин або інших тяжких наслідків, –
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Примітка. Істотною шкодою, передбаченою ст. ст. 245, 246, 246-1 цього Кодексу, вважається заподіяння майнової шкоди, яка в двадцять п’ять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.»

Стаття 246. Незаконна приватна рубка, пошкодження, викопування та привласнення дерев і чагарників

Незаконна приватна рубка, пошкодження, незаконне викопування дерев або чагарників в лісах, незаконне привласнення зламаних буреломних, вітровальних дерев, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій на територіях, об'єктах природно-заповідного фонду або особливо захисних лісових ділянках –
карається штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, із конфіскацією знарядь і засобів рубки та всього добутого.»

2) Доповнити Кодекс статтею такого змісту:
«Стаття 246-1. Незаконне видалення, знищення або пошкодження зелених насаджень та нелісової деревної рослинності

Незаконне видалення, знищення, або пошкодження зелених насаджень (дерев або чагарників) у населених пунктах, що заподіяло істотну шкоду; незаконна приватна рубка, пошкодження дерев або чагарників, окремих дерев, груп дерев за межами населених пунктів, які не відносяться до лісового фонду, що заподіяло істотну шкоду, –
карається штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, із конфіскацією знарядь і засобів вчинення кримінального правопорушення та всього добутого.»

3. У Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170):
1) частину третю статті 66 виключити;
2) доповнити Кодекс статтею 66-1 такого змісту:
«Стаття 66-1. Обов’язки громадян під час перебування в лісах

Громадяни, перебуваючи в лісах, зобов’язані:
1. Охороняти та бережно ставитися до лісів, сприяти їхньому відтворенню та раціонально використовувати лісові ресурси способами та в обсягах, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів;
2. При виявлення лісових пожеж негайно повідомляти про них за телефонним номером 101 або єдиним телефонним номером лісового господарства та сприяти їх тушінню, якщо це не загрожує їх життю та здоров’ю ;
3. Виконувати правила щодо дотримання пожежної безпеки під час пожежонебезпечного періоду, а саме: не розкладати багаття в лісі, не відвідувати ліси при запровадженні заборони органами влади, не заїжджати на територію лісового фонду транспортними засобами; не палити, не кидати в лісі непогашені сірники, недопалки; не використовувати піротехнічні засоби; не здійснювати запуск некерованих виробів, принцип підйому яких на висоту заснований на нагріванні повітря всередині виробу з використанням вогню, а також виконувати інші правила пожежної безпеки в лісах;
4. Не допускати знищення, пошкодження, рубок дерев або чагарників, пошкодження лісових культур, а також привласнення вітровальної, буреломної деревини і деревини, добутої іншими особами;
5. Не допускати засмічення, забруднення лісів, розорення середовища перебування лісової фауни;
6. Не порушувати грунтовий покрив (поверхневий шар) земель лісогосподарського призначення;
7. Відшкодовувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового та природоохоронного законодавства.
Стосовно лісів громадяни також мають і інші обов’язки, передбачені законодавством.»

3) Доповнити Кодекс статтею наступного змісту:
«Стаття 69-1. Оприлюднення спеціальних дозволів на заготівлю деревини
Відомості про спеціальні дозволи на заготівлю деревини в лісах державної та комунальної власності є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі на пізніше п’яти робочих днів із дати видачі лісорубних квитків.
Для доступу до відомостей про спеціальні дозволи на заготівлю деревини центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, забезпечує ведення Єдиного реєстру спеціальних дозволів на заготівлю деревини (надалі –Реєстр). Реєстр є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку пошуку та надання електронних копій лісорубних квитків.
Реєстр є відкритим для безоплатного та цілодобового доступу на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення відомостей Реєстру повинні забезпечувати можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів.
Відомості про спеціальні дозволи на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування розміщуються в Реєстрі органом виконавчої влади з питань лісового господарства АРК, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальні дозволи на заготівлю деревини від проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства, розміщуються в Реєстрі постійними лісокористувачами.
Порядок ведення Реєстру затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.»
4) У статті 70:
Назву статті викласти в наступній редакції:

«Заготівля та облік деревини»;

доповнити частиною дев’ятою та десятою наступного змісту:

«Заготовлена деревина підлягає обліку і маркуванню до її вивезення з місць заготівлі, та оформленню товарно-транспортних документів. Спосіб обліку деревини визначається постійними лісокористувачами та власниками лісів. Порядок обліку та маркування необробленої деревини затверджується Кабінетом Міністрів України.

4) У статті 72:

Назву статті викласти в наступній редакції:

«Заготівля та облік другорядних лісових матеріалів»

доповнити
в частині першій слова «деревної зелені, деревних соків» замінити словами «хвойних новорічних дерев та іншої деревної зелені, деревних соків»;
доповнити частиною другою і третьою такого змісту:
«Заготовлена деревина підлягає обліку і маркуванню до її вивезення з місць заготівлі, та оформленню товарно-транспортних документів. Спосіб обліку деревини визначається постійними лісокористувачами та власниками лісів. Порядок обліку та маркування необробленої деревини затверджується Кабінетом Міністрів України.
У зв’язку з цим, частини другу - третю вважати відповідно частинами четвертою - п’ятою;
5) У статті 105:
У частині першій пункт 1 викласти у наступній редакції:
«1) незаконних приватних, лісогосподарських рубках, та пошкодженні дерев і чагарників;»
У частині першій, у пункті 3 виключити слова:
«хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу»
У частині першій пункт 14 викласти у наступній редакції:
«14) знищенні та пошкодженні лісовпорядних, лісогосподарських і межових інформаційних знаків у лісах;»
У частині першій пункт 18 викласти у наступній редакції:
«18) знищенні або пошкодженні об’єктів лісової інфраструктури та благоустрою;»
У частині першій пункти 19-20 замінити пунктами 19-26 у наступній редакції:
«19) порушенні порядку видачі лісорубних або лісових квитків;
20) порушенні правил відведення і таксації лісосік;
21) здійснення неналежної охорони лісів від незаконних приватних рубок;
22) самовільне привласнення зламаних буреломних і вітровальних дерев, та дерев, незаконно добутих іншими особами;
23) порушення порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань та їх самовільне використання;
24) порушення ґрунтового покриву, самовільне використання корисних копалин на землях лісогосподарського призначення;
25) самовільне випалювання сухої рослинності на земельних ділянках, що межують з лісами;
26) невиконанні приписів органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.»
Доповнити частиною другою та третьою наступного змісту:

«Відповідальність за правомірність призначення рубок, обліку всієї заготовленої деревини та виявлення незаконних приватних рубок несуть керівники спеціалізованих державних, комунальних лісогосподарських підприємств, інших державних. комунальних підприємств, в яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, що відображається в укладених з ними контрактах.

Систематичні порушення при призначенні рубок (два і більше порушень, вчинених протягом останніх дванадцяти місяців), що призвели до незаконних лісогосподарських рубок, внаслідок яких завдано шкоди на загальну суму понад двісті п’ятдесят неподаткових мінімумів доходів громадян; систематичні (два і більше порушень, вчинених протягом останніх дванадцяти місяців) факти вивезення деревини із місць заготівлі без проведення її обліку, внаслідок яких завдано збитків на загальну суму понад десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, систематичні (два і більше порушень, вчинених протягом останніх дванадцяти місяців) факти приховування незаконних приватних рубок, що вчинені невстановленими особами є підставами для розірвання контракту із керівниками спеціалізованих державних, комунальних лісогосподарських підприємств, інших державних, комунальних підприємств, в яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.»
У зв’язку з цим, частини другу вважати відповідно частиною четвертою;
6) Статті 107, 108 викласти в такій редакції:
«Стаття 107. Відшкодування шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення лісового законодавства
Юридичні особи та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства згідно такс, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Такси за шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства визначаються виходячи із неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Юридичні особи та громадяни несуть цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну ними внаслідок вчинення незаконних приватних рубок.
Шкода, заподіяна винними особами внаслідок вчинення незаконних приватних рубок у розмірі 80 відсотків стягується до Державного бюджету України, а 20 відсотків стягується на рахунок постійного лісокористувача.
Постійні лісокористувачі несуть цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну ними внаслідок вчинення незаконних лісогосподарських рубок. У разі умисного приховування від обліку або невиявлення незаконних приватних рубок, що вчинені невстановленими особами, постійні лісокористувачі несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі подвійної вартості незаконної добутої деревини, яка визначається за вільними цінами постійного лісокористувача станом на період виявлення незаконної приватної рубки.
Штраф за умисне приховування від обліку або невиявлення незаконних приватних рубок, що вчинені невстановленими особами, накладається за рішенням центрального органу, що реалізує державну політику у сфері із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Рішення про накладення штрафу центральним органом, що реалізує державну політику у сфері із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів може бути прийняте протягом року із дня виявлення порушення в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Накладення штрафу не допускається, якщо порушення було виявлено через три або більше років після його вчинення.
Рішення про накладення штрафу може бути оскаржено в судовому порядку.
Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.
Суми штрафів у разі їх несплати стягуються в судовому порядку.»

Стаття 108 Незаконні рубки та вилучення незаконно добутих (заготовлених) лісових ресурсів
Незаконною приватною рубкою є рубка дерев і чагарників, вчинена без спеціального дозволу громадянами або посадовими особами юридичних осіб, які не є власниками лісів або постійними лісокористувачами, а також рубка, вчинена працівниками постійних лісокористувачів без спеціального дозволу, що не пов’язана із проведенням лісогосподарських заходів.
Незаконна лісогосподарською рубкою є рубка дерев і чагарників, проведена постійними лісокористувачами на підставі спеціального дозволу, що виданий із умисним порушенням лісового законодавства; рубка, що проводилась після видачі припису контролюючим органом або ухвалення судом рішення про тимчасову заборону (зупинення) робіт на ділянці рубки; рубка за спеціальним дозволом, який був анульований (скасований) у встановленому порядку; рубка не на призначених спеціальним дозволом ділянках чи понад кількість, що визначені у дозволі; рубка не тих порід, що визначені у спеціальному дозволі. До незаконної лісогосподарської рубки не відноситься рубка, що здійснюється до отримання спеціального дозволу у випадках, передбачених законодавством, а також рубка до початку чи після закінчення установлених у спеціальному дозволі строків.
Незаконно добутою деревиною є деревина, що отримана внаслідок незаконних приватних рубок, а також деревина, яка не була облікована постійними лісокористувачами у встановленому порядку, або не має товарно-транспортних документів, що підтверджують законність її заготівлі, придбання чи транспортування.

Незаконно добута деревина та інші незаконні добуті лісові ресурси підлягають вилученню у встановленому законодавством порядку.

Не підлягає вилученню незаконно заготовлена деревина, що отримана внаслідок незаконних лісогосподарських рубок, якщо вона була облікована постійним лісокористувачем у встановленому порядку.

За неможливості вилучення незаконно добутих лісових ресурсів або економічної недоцільності такого вилучення з винних осіб, крім заподіяної шкоди, стягується їх однократна вартість, яка визначається за вільними цінами постійного лісокористувача станом на дату виявлення порушення.»

IІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

Голова Верховної Ради                     України А.В. ПАРУБІЙ




ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо удосконалення відповідальності за порушення
лісового законодавства та охорони зелених насаджень»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Сучасний стан застосування юридичної відповідальності за порушення лісового законодавства вже тривалий час вимагає комплексного узагальнення та визначення шляхів удосконалення профільного та суміжного законодавства. На розгляд парламенту протягом останніх двох десятків років вносились законопроекти, які пропонували лише епізодичні або поверхневі зміни в сфері кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення у лісових правовідносинах. Однак більшість таких законопроектів внаслідок різних причин була відхилена, або залишилась нерозглянутою.
Особливо слід відмітити законодавство про адміністративні правопорушення, яке будучи важливим інструментом протидії лісопорушенням, суттєво відстало у своєму розвитку. Чинні склади адміністративних правопорушень практично не змінювались із часу проголошення Україною незалежності, в результаті чого окремі з них на практиці не вже застосовуються тривалий час. Багато норм дублює одне одного, перевантажуючи КУпАП, та створюючи проблеми у кваліфікації. Розміри санкції абсолютної більшості адміністративних правопорушень також не змінювались майже двадцять років. Відповідно, накопичені протиріччя та неузгодженості між Лісовим, Земельними кодексами та законодавством про адміністративні правопорушення стали однією із причин зниження його ефективності.
На фоні такого незадовільного правового регулювання юридичної відповідальності, в останні роки вкрай загострилась проблема незаконних рубок та пов’язаних із ними зловживань при веденні лісового господарства. Навіть за приблизними оцінками Держлісагентства України станом на жовтень 2015 року, тіньовий ринок незаконно заготовленої деревини складав близько 20% від офіційного обсягу, а за розмірами це становить близько 3 млн. куб.м., що грошовому еквіваленті складає більше ніж 2 мільярда гривень.
Про актуальність проблеми яскраво свідчать протести громадян, активістів та громадських організацій проти проведення рубок постійними лісокористувачами. Збільшились факти затримань автомобілів із необлікованою деревиною без товарно-транспортних документів, мають місце численні судові спори між екологічною інспекцією та постійними лісокористувачами, велика кількість критичних статей та сюжетів у мас-медіа щодо протиправних дій в сфері лісовій галузі тощо. В окремих випадках такі конфлікти засвідчили суттєві прогалини у нормативному регулюванні охорони лісів. Наприклад, розмежування незаконних рубок в залежності від суб’єктів їх вчинення, диференціації майнової відповідальності за вчинення незаконних рубок, вилучення незаконно добутої деревини, облік заготовленої деревини постійними лісокористувачами тощо.
Варто звернути увагу, що законодавством не закріплена кримінально-правова охорона зелених насаджень у населених пунктах, жодної відповідальності не передбачено за вирубку дерев, які не віднесені до лісового фонду. Те ж саме стосується і дотримання вимог пожежної безпеки громадянами. Незнання, а як правило, нехтування громадянами вимогами поводження із вогнем, в 95% випадків стає причиною лісових пожеж, які щороку завдають колосальної шкоди державі та довкіллю. Особливо слід відмітити масштабні лісові пожежі у квітні та серпні 2015 року, коли в результаті людського чинника вогнем знищено близько 15 тис. га. радіаційно забруднених лісів. Крім завдання мільярдних збитків для держави, вогонь спричинив повторне вивільнення радіації та забруднення природних угідь та водойм.
Аналогічною за рівнем гостроти є проблема знищення лісових земель добувачами бурштину, яка набула катастрофічного масштабу у Волинській, Рівненській, Житомирській областях. На даний час площа знищеного лісового покриву сягає декілька тисяч гектарів. Проте до цього часу посадові особи лісової охорони не мають належних повноважень у притягненні винних осіб до адміністративної відповідальності за вказані порушення. Навіть у разі винесення постанов розміри штрафів для порушників є сміхотворними у порівнянні із рівнем їх незаконних прибутків та розмірами шкоди, що завдається лісовим екосистемам протиправними діями.
Варто також нагадати про поширення засмічень лісів (в першу чергу – приміських) побутовими відходами, яке за своїми обсягами набуло розмірів національної катастрофи. Однією із основних причин такого стану є низький рівень правосвідомості громадян та посадових осіб, неналежне застосування норм адміністративної відповідальності, які до того ж зараз мають відносно незначні розміри санкцій.
Тому на сьогодні існує нагальна потреба вдосконалення правового регулювання юридичної відповідальності за правопорушення в сфері охорони лісів. Зволікання із прийняттям необхідних законодавчих актів сприятиме зростанню правопорушень, а також призводитиме до збільшення соціальних протестів, збільшення соціальних та правових конфліктів, подальшому погіршенню репутації працівників лісового господарства тощо.
На вирішення перелічених проблем спрямований проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та охорони зелених насаджень», який має на меті комплексно охопити проблемні питання у застосуванні юридичної відповідальності за відповідні порушення.

2. Цілі та завдання прийняття акту

Основними цілями законопроекту є:
- підвищення ефективності охорони та захисту лісів від незаконних рубок, пожеж та інших порушень лісового та земельного законодавства, зниження обсягів незаконно добутої деревини;
- удосконалення та приведення норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України у відповідність до чинного законодавства, запровадженням нових складів актуальних правопорушень у сфері лісових відносин;
- забезпечення доступу громадян до інформації про проведені постійними лісокористувачами рубки та стан лісовідновлення на зрубах, що надасть додаткові інструменти контролю за правомірністю проведених рубок;
- запровадження додаткових механізмів та інструментів у запобіганні та протидії тіньовому ринку деревини;
- підвищенні відповідальності громадян у збереженні лісових ресурсів, та посиленні відповідності постійних лісокористувачів при здійсненні лісокористування.

Досягти поставлених цілей пропонується наступним чином:
а) встановити чітку адміністративну відповідальність за знищення ґрунтового покриву лісів та самовільне видобування корисних копалин на землях лісогосподарського призначення (ст. 63 -1 КУпАП).
б) встановити адміністративну відповідальність за порушення правил відведення і таксації лісосік (ст. 64-1 КУпАП). При проведенні відводів лісових ділянок у рубки виявляються грубі недоліки, окремі з яких свідомо допускаються посадовцями лісгоспів, так як мають на меті створення необлікованих запасів деревини. Ніде неврахована в подальшому нелегально реалізується недоброчесними посадовцями. Незаконний збут необлікованої при рубках деревини забезпечує отримання нелегального доходу, котрий в масштабах країни обраховується мільйонами гривень. Втрати несе як лісогосподарське підприємство, яке недоотримує додатковий дохід від продажу деревини, так і держава у вигляді нестачі рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.
в) об’єднати з метою узгодження застосування, зміст статей 64, 67, 68 КУпАП щодо порушень при проведенні рубок в єдину статтю 64 КУпАП. Одночасно запровадити адміністративну відповідальність за ухилення від оприлюднення лісорубних квитків у вільному доступі на веб-сайті Держлісагентства України;
г) усунути дублювання статей 53, 109, 65-1 КУпАП які передбачають адміністративну відповідальність за одні й ті самі дії – незаконну рубку захисних лісових насаджень. Така ситуація перевантажує кодекс, створюючи конкуренцію норм. Відповідальність за порубки полезахисних насаджень пропонується чітко визначити у запропонованій редакції статті 65 КУпАП, що матиме декілька частин;
г) об’єднати відповідальність за незаконне використання другорядних лісових матеріалів та побічних лісокористувань у новій редакції ст. 70 КУпАП.
д) виключити наступні статті через їх вкрай низьку або повну недієвість:
- 69 КУпАП (у 2012 році за згаданою статтею розглянуто 3 справи, у 2013 році – 4 справи);
- 71, 72 КУпАП ( у 2012-2013 роках жодної справи за вказаними статтями не розглянуто);
- 76 КУпАП ( у 2012 році за даною статтею розглянуто лише 3 справи, у 2013 році цей показник склав 9 справ). Водночас, пропонується удосконалити суміжний склад правопорушення, передбачений ст. 87 КУпАП, наділивши повноваженням щодо її застосування посадовців лісової охорони (ст.241 КУпАП);
е) розширити та удосконалити зміст ст. 77 КУпАП щодо порушення вимог пожежної безпеки в лісах, узгодивши їх з основними обов’язками громадян у лісі (пропозиція ст. 66-1 КУпАП); доповнити відповідальність за вказані дії на особливо захисних лісових ділянках, у межах території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи на ЧАЕС;
є) уточнити перелік посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері лісового господарства, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. До цього переліку пропонується додати посадових осіб інших постійних лісокористувачів державної та комунальної власності, які не відносяться до сфери управління Держлісагентства. На даний час посадовці вказаних лісгоспів, здійснюючи охорону та захист лісів, не мають повноважень у притягненні лісопорушників до адміністративної відповідальності. Крім того, пропонується наділити їх повноваженнями їх із розгляду справ, передбачених ст. ст. 52, 53-1, 53-4 КУпАП, що посилить рівень охорони лісових земель. Також слід надати право розгляду протоколів за ст. 91 КУпАП, що сприятиме охороні заповідних урочищ та заказників постійними лісокористувачами.
ж) розмежувати незаконні рубки на незаконні приватні рубки (тобто рубки, вчинені без відповідного дозволу – лісорубного квитка) та незаконні лісогосподарські рубки (тобто рубки, вчиненні при наявності лісорубного квитка, але із порушенням його умов). Їх визначення надається у представленій редакції ст. 108 ЛКУ. На сьогодні вживання єдиного поняття «незаконна рубка» призводить до плутанини при розумінні незаконної діяльності, викликаючи маніпулювання громадською думкою. Це також створює складнощі у правозастосуванні, питаннях вилучення незаконно добутої деревини. Громадяни розуміють незаконні рубки по різному, здебільшого – для них такими рубками є рубки, що проводяться як лісівниками так і сторонніми особами без відповідного дозволу. Лісівники ж у власній офіційній звітності використовують вказану дефініцію лише стосовно рубок, вчинених без спеціального дозволу, а органи екологічної інспекції визначають незаконні рубки, як рубки без дозволу так і рубки за дозволом, але із порушенням визначених у них умов. Крім того, порушується принцип справедливості при стягненні завданої шкоди за незаконні рубки як із громадян так і з постійних лісокористувачів за єдиними таксами, які на сьогодні передбачені .
Тому пропонується розмежувати адміністративну відповідальність за вказані дії у ст. ст. 64, 65 КУпАП. Кримінальна відповідальність громадян за вчинення незаконних приватних рубок встановлюється у новій редакції ст. 246 КК України, а кримінальна відповідальність службових осіб постійних лісокористувачів за вчинення незаконних лісогосподарських рубок буде охоплюватись відповідними складами кримінальних правопорушень в сфері службової діяльності.
з) диференціювати поняття незаконно добутої та незаконно заготовленої деревини в залежності від виду незаконної рубки, а також відокремити незаконно добуту деревини, походження якої не встановлено;
и) розмежувати цивільно-правову відповідальність в залежності від суб’єктів та виду вчиненої незаконної рубки;
і) через негативну практику приховування реальних обсягів незаконних приватних рубок постійними лісокористувачами, встановити адміністративну відповідальність посадових осіб лісогосподарських підприємств за невиявлення або умисне приховування таких рубок (ст.65-2 КУпАП), та запровадити майнові санкції у вигляді штрафів до підприємств за вказані протиправні дії;
ї) відокремити у Лісовому кодексі України один із видів другорядних лісових матеріалів – хвойні новорічні дерева, передбачити обов’язковість їх обліку постійними лісокористувачами. На даний час неврегульованість правовідносин із обліку, транспортування та продажу новорічних ялинок, маркування їх пластиковими бирками, а також правова невизначеність щодо підтверджуючих документів у передноворічні періоди, призводить до постійних правових конфліктів;
к) запровадити у Лісовий кодекс положення щодо обліку та маркуванню деревини, що заготовлюється власниками лісів або постійними лісокористувачами. Через неврегульованість цих правовідносин у правоохоронних органів відсутні підстави для вилучення необлікованої деревини, походження якої довести неможливо. Зупинення автомобілів із необлікованою деревиною невідомого походження (як правило, така деревина не є результатом незаконних рубок, а «надлишками» які утворюються при проведенні цілком законних лісогосподарських рубок, та в подальшому привласнюються посадовцями лісового господарства) здебільшого пов’язано із суспільним резонансом. Оскільки правових підстав для вилучення згаданої деревини немає, утворюється правова прогалина, що негативно позначається на іміджі працівників правоохоронних та інших уповноважених органів;
л) чітко визначити обов’язки громадян при перебуванні їх в лісах у Лісовому кодексі України, що спрямовані на їх збереження та охорони лісів (запровадження ст. 66-1 ЛКУ). Закріплення обов’язків на рівні закону сприятиме доведенню цих вимог до відому максимальної кількості громадян, формуватиме належний рівень екологічної культури та виховання, потенційно має зменшити кількість порушень у лісовій сфері.
м) запровадити обов’язок постійних лісокористувачів та органів Держлісагентства розміщувати лісорубні квитки в єдиному реєстру спеціальних дозволів на заготівлю деревини, що забезпечить відкритість та доступність діяльності лісогосподарських підприємств, надавши можливість громадськості та контролюючим органам додаткові інструменти контролю лісогосподарської діяльності. Крім того, вказана інформація може бути використана при плануванні господарської діяльності деревообробників, які беруть участь у проведенні аукціонів із продажу необробленої деревини;
н) передбачити обов’язковість зазначення у контрактах, що укладаються із керівниками державних, комунальних лісогосподарських підприємств, таких підстав розірвання, як систематичне незабезпечення правомірності призначення рубок та обліку всієї заготовленої деревини;
о) встановити кримінальну відповідальність за незаконне видалення, знищення або пошкодження зелених насаджень у населених пунктах (стаття 246-1 КК України). Відповідно ст. 5 ЛКУ зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо) не відносяться до лісового фонду. Чинним законодавством на сьогодні передбачена тільки адміністративна відповідальність (ст. 153 КУпАП) за знищення і пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об’єктів озеленення. Втім, на сьогодні правоохоронні органи не мають навіть правових підстав для внесення таких заяв і повідомлень до ЄРДР, оскільки спеціальний склад цього кримінального правопорушення не передбачений кримінальним законом. Тобто, відсутність кримінально-правової норми, яка б передбачала відповідальність фізичних осіб за вчинення незаконних порубок, пошкодження чи іншого видалення обумовлює фактичну безкарність таких осіб. Зауважимо, що чинення масового видалення зелених насаджень у багатьох випадках пов’язано із негативним суспільним резонансом, локальними акціями протестів місцевих мешканців, публікаціями в ЗМІ, бурхливими реакціями у соціальних мережах тощо.
Підсудність даної статті буде віднесена до органів національної поліції. Частина 1 статті 216 КПК України з огляду на її зміст, не потребує внесення змін.

3. Загальна характеристика і основні положення акта

Проектом передбачається внесення низки змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Лісового кодексу України, основними з яких є:
- внесення системних змін до доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення у сфері охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, охорони земель лісогосподарського призначення, та удосконалення повноважень посадовців лісового господарства при накладенні адміністративних стягнень у цих справах;
- підвищення розмірів штрафів за адміністративні правопорушення у сфері охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів;
- внесення змін та доповнень до Лісового кодексу України стосовно запровадження обліку лісових ресурсів, обов’язків громадян щодо охорони лісів, доступу громадян до інформації про проведення рубок постійними лісокористувачами, диференціації незаконних рубок, дисциплінарної відповідальності керівників лісогосподарських підприємств за стан правомірності призначення рубок, та удосконалення норм щодо вилучення незаконно добутої деревини;
- удосконалення статей 245, 246 Кримінального кодексу України щодо знищення лісів вогнем та вчинення незаконних приватних рубок, запровадження кримінальної відповідальності за незаконне видалення, знищення або пошкодження зелених насаджень.
Пропонуються також внести деякі редакційні уточнення до Лісового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, спрямовані на підвищення якості та ефективності застосування його норм.

4. Правові аспекти

Відносини у цій сфері регулюються Конституцією України, Лісовий кодексом, Земельним кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Законом України «Про рослинний світ» та іншими законами.
Реалізація положень поданого законопроекту не потребує внесення змін до інших законів після його прийняття.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація акта не потребує додаткових витрат з держбюджету.
Підвищення розмірів адміністративних штрафів за правопорушення у сфері охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, запровадження нових складів адміністративних правопорушень обумовить надходження додаткових коштів до держбюджету.

6. Прогноз результатів

Внаслідок реалізації положень акта очікується підвищення ефективності виявлення та запобігання порушенням при веденні лісового господарства, протидії незаконним приватним рубкам та іншим лісопорушенням з боку постійних лісокористувачів, зменшення кількості пожеж та підвищення рівня невідворотності покарання за вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень в сфері охорони, захисту, відтворення та раціонального використання лісів.



Народні депутати України О.В.Єднак (посв. №144)
І.П. Рибак (посв. №400)
П.В. Дзюблик (посв. №270)
С.В. Валентиров (посв. №285)
І.В. Луценко (посв. №211)
Г.М.Гопко (посв.№128)
Я.В. Маркевич (посв.№141)
В.Ю.Пташник (посв.№150)
В.Є.Івченко (посв.№421)
П.М.Кишкар (посв.№134)
В.Ю. Арешонков (посв.№268)
О.В. Опанасенко (посв.№147)
О.І. Осуховський (посв.№350)