ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

12 грудня 2016

СПЕЦКОМІСІЯ НЕ ВИЯВИЛА ЖОДНОЇ НЕЗАКОННО ЗРУБАНОЇ ДІЛЯНКИ

СПЕЦКОМІСІЯ НЕ ВИЯВИЛА ЖОДНОЇ НЕЗАКОННО ЗРУБАНОЇ ДІЛЯНКИ,

ЯКІ «МАЛЮВАЛА» НАМ КАРТА ВАРТІСТЮ КІЛЬКА МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ

Коли міністр аграрної політики Тарас Кутовий на засіданні уряду заявив, що на Закарпатті супутниковий моніторинг виявив 530 незаконних вирубок лісу на 744 гектарах, це викликало величезний резонанс у всій Україні. Однак навіть побіжний огляд інтерактивної карти викликав підозри щодо достовірності цих даних. А подальша перевірка взагалі не підтвердила жодного факту з «намальованих»!
Це вже остаточні дані. Бо на Закарпатті завершила роботу спеціальна робоча група, створена наказом Держ­агентства лісових ресурсів України для перевірки законності рубок у лісогосподарських підприємствах, де, за даними спеціальної інтерактивної карти, вони були незаконними. Група складалася з представників Держлісагентства, Держгеокадастру, Держекоінспекції, Нацполіції, Служби безпеки України, до неї залучали громадських активістів та засоби масової інформації. Вони обстежили кожну ділянку й після двотижневої роботи сформували висновок: «Жодної незаконно зрубаної ділянки, що визначені за допомогою інтерактивної карти, перевіркою не встановлено».
«Одразу після презентації інтерактивної карти на Кабміні, під час якої Тарас Кутовий заявив, що масштаби незаконних рубок на Закарпатті вражають, ми власними силами провели попередню перевірку оприлюднених даних, – заявляє голова ОДА Геннадій Москаль. – І виявили, що під виглядом незаконних рубок пан Кутовий подає полонини, де ліс ніколи не ріс через природні умови. Після цього я особисто наполіг, щоб Держлісагентство створило комісію для ретельної перевірки інтерактивної карти (на створення якої, до речі, пішло кілька мільйонів бюджетних грошей). ОДА не мала жодного представника в цій комісії й ніяк не впливала на її роботу. У перші ж дні, коли з’ясувалося, що широко розрекламована інтерактивна карта, м’яко кажучи, бреше, представники Держгеокадастру втекли, сервер, який містить дані карти, завис, люди пішли на лікарняні, а в саму карту почали швиденько вносити різні правки. Однак це не допомогло. Комісія, яка виїздила на ділянки, встановила, що представлені на Кабміні «незаконні вирубки» – це незімкнуті лісові культури, молодняки, вітровали, лісові розсадники, кар’єри, дороги, сіножаті, рілля, газопроводи тощо. Ще частина «незаконних рубок» виявилася полонинами, землями сільських рад, виноградниками, садами, на які видані державні акти й де ліс ніколи не ріс.
У зв’язку з цим у мене виникає кілька питань до пана Кутового. Перше – Держлісагентство, яке слідкує за дотриманням порядку в лісах, підпорядковується йому особисто як міністру АПК. Держгеокадастр, який за величезні бюджетні кошти створив фейкову інтерактивну карту незаконних рубок, – також. То кого пан міністр критикував, презентуючи «незаконні рубки на Закарпатті, які вражають» – самого себе? Друге – невже перед тим, як оприлюднювати сенсації, важко прислати перевірку і з’ясувати все на місці, а не робити це постфактум? Виникає також питання до Кабміну: як розцінювати поведінку міністра, який при ЗМІ презентує своєму керівництву фальшиві дані – як звичайну некомпетентність чи відверту провокацію з метою виставити уряд на загальне посміховисько? Я вимагаю від пана Кутового приїхати на Закарпаття й особисто вибачитися перед областю за поширення недостовірної інформації – за свої слова слід відповідати!
Знаю, що дехто намагався використати фейкову інтерактивну карту «незаконних рубок» особисто проти мене, натякаючи, що Москаль начебто сліпий і не контролює порядок у закарпатських лісах. Нагадую таким «доброзичливцям», що ОДА не має жодного впливу на лісову галузь, усе жорстко централізовано на Київ, – йдеться в заяві Г. Москаля.

Вырубка карпатских лесов: кругляк массово вывозят теперь через Одессу? (видео)

В Одессе на Пересыпи экоактивисты заметили лесовозы, груженные лесом кругляком, с номерами из Закарпатской области. Напомним, что 4 сентября силовики обнаружили и изъяли 41 контейнер с контрабандными лесоматериалами (лес кругляк) в Одесском порту. Нелегальная вырубка карпатского леса вместе с вывозом заграницу под видом дров и санитарного леса достигла в этом году критических масштабов, сообщают СМИ.



Украинские экологи бьют тревогу — карпатские горы, укрытые лесами, превращаются в лысые скалы. К официальным лесорубам добавились сотни нелегальных, сообщают экоактивисты из Закарпатья. Если ничего не предпринять, Украину может ждать “экологический Армагеддон”: новые потопы и засуха.



Недавно один из депутатов Верховной Рады, член украинской делегации в ПАСЕ Борислав Береза обещал инициировать проверку по вывозу карпатского леса через небольшие порты Одесской области. Он подозревает нелегальные схемы: «Это и есть один из каналов вывоза леса кругляка из Украины. И, что интересно, никто не видит этого. Ни таможня, ни прокуратура, ни СБУ, ни местная администрация, ни Минэкологии. Это видят только местные жители. Но их жалобы и обращения не вызывают реакцию у правоохранительных органов».

Видео — Ruslan Boldyzhar
12.12.2016

Закарпатців закликають не рубати ліс (ВІДЕО)

Закарпатців закликають не рубати ліс.



І для пропаганди подібних заходів лісгоспи вдаються до проведення різноманітних акцій. В Перечинському, наприклад, започаткували продаж новорічних красунь в горщиках.

Грудень 12, 2016

Валерій Мурга: «На Закарпатті зайнялись впорядкуванням лісових господарств» (ВІДЕО)



Ще в 50-х роках минулого століття лісівники Закарпаття брали в тимчасове користування ерозійні та малопродуктивні землі. Заліснювали їх і передавали у тимчасове користування колгоспам, які займалися охороною лісу й лісогосподарською діяльністю.

На початку 2000-х почався процес реформування й у краї з лісокористування було виведено більше 22 тис га колишніх лісгоспних лісів. А в кінці грудня 2000 року під час засідання сесії Закарпатської обласної ради було прийняте рішення «Про створення комунального спеціалізованого виробничого лісогосподарського об’єднання «Закарпатагроліс». Як результат – в кожному районі було створено своє комунальне лісогосподарське підприємство, якому і передавали у відання та користування колгоспні ліси. Однак наразі вже понад 86 тис. га агролісів передали у підпорядкування лісгоспів. Наразі сім філій колишніх лісових агропромислових господарств (ЛАГ) приєднали до відповідних лісгоспів, а на базі двох найбільших ЛАГів створили нові лісогосподарські держпідприємства у Міжгірському і Тячівському районах. Ці підприємства вже відновили свою повноцінну роботу, але у новому статусі.

«Передача агролісів тривала досить довго. Самі підприємства ліквідовувалися більше двох років. І лише коли у Закарпатській ОДА ухвалили остаточне рішення про процедуру прийому-передачі агролісів, протягом п′яти місяців процес завершився повністю. Зауважу, що й досі триває низка судових розглядів, пов′язаних із банкрутством самих філій Закарпатського обласного управління агропромислового господарства», – зазначив начальник Закарпатського обласного управлінні лісового та мисливського господарства Валерій Мурга.

Окрім того, В.Мурга прокоментував ситуацію з необлікованими закарпатськими лісами, про які свого часу повідомив голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

«Проблеми необлікованих лісів притаманні не лише Закарпаттю. Ми й досі стикаємося з тим, що ліси знаходяться у підпорядкуванні, наприклад, місцевих рад, які їх, по-перше, не охороняють, а по-друге, часом і не знають, що той ліс у них є. І таких лісів в області близько 20 тисяч гектарів. У цьому питанні я погоджуюся з головою Закарпатської ОДА Геннадієм Москалем щодо необхідності створення спеціальної робочої групи. У першу чергу, це мають бути фахівці Держгеокадастру, які мають провести повну інвентаризацію лісів Закарпаття», — наголосив начальник ЗОУЛМГ.




Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ о 11.12.2016

https://zakarpatlis.gov.ua/murha-na-zakarpatti-zajnyalys-vporyadkuvannyam-lisovyh-hospodarstv-video/

На Дальнем Востоке готовятся защитить заповедники от лесных пожаров

10:20 

На Дальнем Востоке готовятся защитить заповедники от лесных пожаров Репортаж

Внедряют сразу несколько ноу-хау. Впервые в России применили уникальную технологию огнеупорной обработки. Специальное противопожарное вещество наносят на стволы деревьев.
Так рассчитывают спасти тайгу вместе с гнёздами редких птиц, и в том числе сохранить урожай. Например, этой зимой животные остались без пропитания. Наш корреспондент Даниил Горчаковвыяснил, чем приходится кормить обитателей заказника.
С наступлением по-настоящему зимней погоды единственный инспектор расположенного в Еврейской автономии заказника «Ульдуры» Владимир Гегельский приступает к сервировке таёжного банкета. В переводе с языка дальневосточных аборигенов Ульдуры означает — удачная охота у реки. Правда, стрелять в животных в границах парка запрещено. Более того, экологи теперь помогают здешним копытным пережить холода. Подаренные неравнодушными фермерами и предпринимателями овощи и сено каждый день развозят по специальным подкормочным площадкам.
Обычно осторожные кабаны и олени подкрепиться на такие площадки выходят после заката. Однако нашей съемочной группе повезло. Семейство из полутора десятков диких свиней во главе с огромным самцом-сикачом появились среди бела дня. Даже шум от автомобилей их не пугает. Уже несколько лет подряд в дальневосточной тайге неурожай ореха и жёлудя. Специалисты объясняют — это последствия пожаров — главной беды лесных обитателей.
Эта лиственица — единственное дерево в округе, которое уцелело после пожара. Его следы заметны до сих пор. Дальневосточные аисты гнездо на этой вершине вьют примерно два сезона подряд. Но судя по состоянию ствола, ещё одного возгорания дерево не выдержит. А это значит, что аистиная семья весной, вернувшись из теплых стран, может лишиться и этого дома. Такими яркими табличками в Еврейской автономии стараются отметить все стволы, где устроили гнёзда редчайшие птицы. Дальневосточные белые аисты в отличии от своих европейских собратьев селятся как можно дальше от человека. Но даже это не спасает их от мощных пожаров. Сейчас, когда птицы оставили свои летние квартиры, общественным активистам пора подготовить гнездовья к предстоящему сезону весенних палов.
Анна Барма, координатор проектов по особо охраняемым природным территориям Амурского филиала Всемирного фонда дикой природы: «На водно-болотных угодьях проходят низовые пожары, которые могут повредить дерево, на котором гнездятся аисты, из-за этого дерево может упасть, пострадает и само гнездо. И задача хранителей аистовых гнёзд — провести противопожарную обработку вокруг деревьев, на которых гнездятся аисты».
Экологи тщательно выкашивают всю траву в радиусе нескольких метров от дерева с аистовым гнездом. Ещё одно ноу-хау сотрудники природоохранных ведомств подсмотрели в обычных хозяйственных магазинах. Продающаяся там жидкость для противопожарной обработки досок и бруса, как выяснилось, идеально подходит и для защиты живых деревьев.
Николай Яковлев, заместитель руководителя Дирекции по охране объектов животного мира и особо охраняемым природным территориям ЕАО: «Обрабатываем деревья с гнёздами аистов специальным раствором, который обладает противопожарным действием. Его в магазинах продают, заходим — покупаем специальное противопожарное покрытие и обрабатываем им стволы деревьев».
Специалисты стараются проводить такую обработку до наступления сильных холодов. Иначе приходится работать при помощи обычной кисточки, пульверизатор задействовать не получается — капельки жидкости просто замерзают на лету.
Чтобы проверить эффективность обработки деревьев особо ценных пород огнезашитной жидкостью, мы решили провести небольшой эксперимент. Это — два кусочка берёзовой коры — очень легковоспламеняющийся материал. Один из них пропитан особым химикатом, другой — нет. Пытаемся поджечь тот кусочек, который не прошёл обработку. Смотрите, он вспыхивает моментально, горит очень ярко и быстро. Второй кусочек пытаемся поджечь — у нас ничего не получается. В лесах Еврейской автономной области уже доказали на практике пользу от такой химической обработки стволов. После сильных пожаров пропитанные спецсредством деревья с аистовыми гнёздами полностью сохранились, хотя вся остальная растительность вокруг была уничтожена огнём. Однако обработать таким способом все леса просто нереально. Поэтому зимой сотрудники лесной службы заняты оборудованием традиционных минерализированных полос. Мощный бульдозер срезает слой почвы по всему периметру заказника.
Иван Гуменный, инженер по лесовосстановлению биробиджанского лесхоза: «Видите, две минполосы. Между ними будет выжигаться трава. Для того, чтобы основной пал, когда пойдёт, он остановится. Ширина более 10 метров останавливает огонь спокойно».
Как говорят специалисты, защитить леса от огня могли бы ещё и поправки в действующее законодательство. Сейчас сотрудники служб лесоохраны не имеют права превентивно тушить сельскохозяйственные палы пока огонь не доберется до самой тайги. Исправить эту правовую коллизию дальневосточные защитники природы уже попросили федеральный центр.

Лісівники та єгері нарощують кількість царської риби в річках Закарпаття (ФОТО)

Карпатська форель - царська риба!
Карпатська форель - царська риба!
Зокрема на Рахівщині.

Срібна земля - край багатих рибою річок і струмків, протоків і порогів: їх тут тисячі кілометрів.

Чиста джерельна вода, стерильні басейни і якісний корм. Умови, в яких вирощують форель в Ясінянському лісомисливському господарстві, близькі до ідеальних. Мальків розводять у місцевих рибгоспах. У планах підприємства - збільшити кількість форелі в річках. Тільки цього року було запущено в річки понад 15 тисяч штук королівської риби. Приживаність мальків - біля 70 %. Аби форель після зарибнення приживалася краще, працівники лісомисливгоспу будують перепади на річках.

Лісничий Лазещинського лісництва Юрій Петрук:

«На відстані 7 кілометрів єгерями та лісниками побудовано майже 40 перепадів. Одна з функцій перепадів - під час паводків форель може ховатися в них і рибу не зносить води своїм потоком. Друга - сповільнення швидкості потоку води і збереження доріг, берегів та мостів. Цього року лісівники запустили в річки понад 15 тисяч мальків райдужної форелі, з них біля 70% форелі приживається. Ми хочемо відновити велику кількість риби в річках, адже це гордість Карпат. І з часом рибку можна ловити».

«Форель - царська риба, - каже він. Вона належить до родини лососевих, як і горбуша, кета, голець та харіус. Форель дуже вибаглива, водиться тільки в чистих гірських річках. Кращого екологічного індикатора, ніж вона, годі придумати. Форелеве господарство було розвинуто в наших краях ще за часів Австро-Угорщини, а ми прагнемо прагнемойого відродити».

Лісничий Чорнотисянська лісництва Володимир Кувік, який свого часу доклав чимало зусиль до будівництва перепадів у Лазещинському лісництві стверджує, перепади виконують також одну з головних функцій - протипаводкову. Для цього ж працівники лісової охорони будують підпірні стінки на річках, які захищають землі від ерозії та зсувів.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

2993-1.jpg
2993-2.jpg
2993-3.jpg
2993-4.jpg
2993-5.jpg


Інтернет-видання
UA- Reporter.com

12.12.2016 (07:32)

Ще раз про ліс, або Рефлексія на один телеефір

Чому, захищаючи мораторій, ми насправді не рятуємо ані ліс, ні нашу деревообробну галузь.


Нещодавно випала нагода взяти участь у програмі Олени Нечвідової на ТРК "Карпати". Мова йшла в першу чергу про мораторій на вивіз лісу-кругляку з України. В програмі брали участь також представники лісогосподарської галузі та від імені деревообробників голова Асоціації підприємств деревообробної галузі Західної України пан Ігор Соболевський.
Зрозумів наступне.
Головним ініціатором заборони на експорт лісу-кругляку з України виступили саме представники цієї Асоціації.
Питання збереження самого лісу ніяку з названих вище шановних організацій не цікавить.
Жодного позитивного впливу на збереження лісів мораторій не має, а радше навпаки.
Парламент мораторій не скасує.
"Позитивний" вплив на стан деревообробної галузі буде незначним і дуже короткочасним.
Сьогодні спробую пояснити оцю останню тезу: чому якогось значного тривалого позитивного впливу мораторій мати не буде. 
Мораторій сьогодні діє лише на експорт лісу-кругляку. Заборони на експорт пиломатеріалів нема і не буде. Порізати кругляк на дошки – найпростіша операція, з мінімумом доданої вартості та людської праці і максимумом автоматизації. В розвинених країнах є заводи, які, використовуючи дуже обмежену кількість працівників, переробляють понад півтора мільйона кубометрів деревини на рік – тобто набагато більше, ніж всі підприємства Івано-Франківської області разом узяті, а таких сотні. Зрештою, це більше, ніж за рік рубають лісу на Прикарпатті.
У Рівненській області, в Костополі, одне таке високотехнологічне і автоматизоване підприємство (хоч і меншої потужності) вже працює, мова йде про наступні черги. В Коломиї велике австрійське підприємство, хоч і поволі, але теж продовжує будівництво подібного заводу. Зрештою, для сотень дрібних підприємств, які пиляють ліс на пиломатеріали для подальшого експорту, взагалі не важливо, хто є інвестором – іноземна компанія чи українська. Це невідворотний процес: лісопильний бізнес буде консолідуватися на великих підприємствах із абсолютно зрозумілих причин – це вигідно економічно.
Чому цього не відбувалось раніше, але можна передбачити, що відбудеться в найближчому майбутньому? Причина знову ж таки економічна.
До цього часу розподіл лісу між підприємствами проводився або в повністю "ручному" режимі, або в "квазіручному" – через біржі, але "ручні". Оскільки влада в Україні мінялася, то, відповідно, мінявся і розподіл, і тому концентрувати лісопильне виробництво на великих підприємствах було неможливо. Оскільки є надія, що надалі ліс на переробку буде йти тому, хто може за нього більше заплатити, то малим підприємствам в цій галузі шукати нема чого. Дуже скоро Асоціація буде змушена боротись не з експортом кругляку, а з великим деревообробними монстрами.
На передачі прозвучала цифра, що в Польщі д/о промисловість виробляє продукції в двадцять разів більше у грошовому виразі, ніж в Україні! І це не за рахунок мораторію на експорт кругляку і не за рахунок пилорам. Це за рахунок відкритого ринку й тисяч і тисяч малих та середніх підприємств, які виробляють з деревини все, що лише можна собі уявити. Хіба це не шлях для наших підприємців?
Знаю людину, яка через інтернет-магазин у Німеччині купила для дитини дерев’яну пісочницю. Дорого, але нічого подібного в Україні ніхто не робить. Асоціація д/о підприємств зробила б для своїх учасників набагато більше, якщо б боролася не за пільгові умови шляхом штучного обмеження конкуренції за сировину, а за рівний доступ до сировини всіх учасників ринку, за доступ до величезного європейського ринку, за створення деревообробних кластерів, проти свавілля контролюючих органів.
Прості рішення не завжди дають очікувані результати. Лише одне питання: з ким і як буде боротись Асоціація, якщо у відповідь на заборону експорту кругляку ЄС заборонить імпорт українських пиломатеріалів? Маю надію, що цього не буде, бо європейці трохи мудріші. Але наскільки їм терпіння вистачить, не знаю.
ПОНЕДІЛОК, 12 ГРУДНЯ, 2016 09:31



Василь Мартинюк
Бізнес-консультант.

К пожароопасному сезону в лесах начали готовиться в Хабаровском крае



В каждый комплект входит куртка с капюшоном и брюки, которые используются вместе с защитными каской и перчатками, а также специальной обувью. Костюм изготовлен из огнестойких материалов. Новая спецодежда была приобретена в рамках реализации Рослесхозом пилотного проекта «Реформирование лесоуправления и меры по борьбе с лесными пожарами в России», сообщает портал «Губерния» со ссылкой на пресс-службу управления лесами правительства края...

http://kvedomosti.com/769418-k-pozharoopasnomu-sezonu-v-lesah-nachali-gotovitsya-v-habarovskom-krae.html

Відповідальність за незаконні рубки в Карпатах лежить на Мінагрополітики та продовольства

Геннадій Москаль закликає міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового з’ясувати й надати громадськості деталі щодо незаконних рубок на Закарпатті.
– Якщо пан міністр повідомляє, що на Закарпатті, за даними супутникового моніторингу, виявлені 530 незаконних рубок на площі 774 гектари, то перше питання – коли саме були здійснені ці рубки? – зазначає голова ОДА. – Тому що в області рубати ліс і вивозити за кордон було заборонено моїм розпорядженням ще до офіційного мораторію на експорт кругляка, який почав діяти з 1 листопада 2015 року. Наш край залишається єдиним в Україні, який не вивозить за кордон навіть дозволену для експорту паливну деревину. Більш того, ми не пропускаємо за кордон вагони з так званими дровами і з інших областей, чим зменшуємо нещадну вирубку паливної деревини в решті регіонів України. І за це Держагентство лісових ресурсів України засипало нас судовими позовами.
Цікаво також усе-таки дізнатися, яка картина з незаконними рубками в інших областях України, які ешелонами вивозять свій ліз за кордон, і зробити на підставі отриманих даних порівняльний аналіз. А головне те, що вся відповідальність за ситуацію з незаконними рубками на Закарпатті лежить персонально на міністрі АПК, тому що Держагентство лісових ресурсів, яке контролює держлісгоспи, напряму підпорядковується пану Кутовому. Усі наші звернення в Кабмін із проханням провести децентралізацію й повернути управління лісових ресурсів у підпорядкування облдержадміністрацій (як це було до правління Януковича) залишилися без відповіді.
До речі, в Кабміні досі немає визначеності, що робити з мораторієм на вивезення кругляка за кордон. Якщо заступник міністра економічного розвит­ку і торгівлі Наталія Микольська наполягає на скасуванні мораторію, бо «це вимагають наші партнери з СОТ» (при тому, що скасування мораторію неминуче потягне за собою багатократне збільшення вирубок лісу), а міністр аграрної політики та продовольства демонструє інтерактивну карту вирубок і розповідає про втрати для Карпат, то уряду потрібно прийняти принципове рішення, куди рухатися далі, – йдеться на офіційному сайті Г. Москаля.
Сбт, 10/12/2016 - 19:50

На кону — Карпати



Представники 1 260 підприємств деревообробної і лісозаготівельної галузей Західної України, які дають роботу понад 20 тисячам працівників, застерегли народних депутатів, Президента України і главу уряду від наміру скасувати мораторій на експорт лісу


А також ухвалили резолюцію, в якій вимагають від Президента П. Порошенка, Голови Верховної Ради А. Парубія і Прем’єр-міністра України В. Гройсмана насамперед зупинити процес скасування мораторію на експорт круглого лісу, а також здійснити реформу лісопромислового комплексу, створити господарсько-правові механізми збереження та відновлення українських лісів та запровадити чіткі правила реалізації необробленої деревини, що ррунтуються на принципах захисту вітчизняного виробника і споживача та дадуть поштовх до відродження внутрішнього ринку, забезпечать інтенсивний розвиток української економіки, пише Галичина.

Нині маємо вбивчу картину. Приміром, деревообробна галузь сусідньої Польщі, при тому, що там лісів менше, ніж у нас, за рік реалізує продукції на 24,7 млрд. дол., Україна ж удесятеро менше — лише на 2,5 млрд. дол. Частка деревообробників і меблярів у загальному обсязі ВВП країни становить всього 0,5 відсотка.
— У квітні 2015 року Верховна Рада прийняла закон, яким на 10 років заборонила експорт необробленої деревини — для смереки і деревини дорогоцінних порід він почався з 1 листопада минулого року, а для решти, в тому числі сосни, — з
1 січня 2017 року, — зазначив на мітингу голова Асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України ігор Соболевський. — і роль нашої асоціації в цьому була ключовою. 

За словами і. Соболевського, вітчизняну деревообробну галузь уже давно перетворено на лісопильню, тому 85 процентів наших підприємств зорієнтована на експорт пиломатеріалів і їх діяльність тримається виключно на курсі валют. Та це шлях у нікуди. Бо якщо гривня зміцниться, а долар та євро впадуть, то всі такі виробництва закриються. 

— Зменшення обсягів заготівель наближують колапс, і у нас залишається єдиний шлях — розвивати технологію глибокої переробки деревини. Половина наших підприємців готова сьогодні вкладати інвестиції і розвивати галузь. Але куди вкладати? — риторично запитав голова асоціації. — Вчора прийняли закон, а сьогодні його вже скасовують. Ми вже працювали в умовах тотального експорту лісу і пам’ятаємо, як вагони з деревиною йшли мимо воріт підприємств на Захід, а люди стояли на вулиці без роботи. Експортери «кругляку» на сировинному ринку не обтяжені ні виробничими витратами, ні податками, і це унеможливлює розвиток вітчизняного виробника. Тому оця заборона експорту круглого лісу для нас є ключовою і обов’язковою умовою, якщо ми не хочемо і надалі завозити з Європи, з Китаю все — від дощечки, яку використовують наші господині на кухні, до меблів. 

І. Соболевський наголосив, що, на його переконання, скасування мораторію на експорт лісу заради 600 млн. євро позики від ЄС призведе до того, що Карпати через якийсь час перетворяться на пустелю — без зелених насаджень, річок і струмків, та інформував присутніх про те, що вимоги, винесені на розгляд учасників мітингу, були обговорені з головою обласної ради Олександром Сичем, який пообіцяв, що депутати, зі свого боку, теж підтримають резолюцію виробничників.

— Хоча я представляю деревообробників, та все ж зазначу, що головна загроза, яку криє відновлення експорту лісу, — це екологічна, — наголосив у виступі голова Верховинської асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств іван Доманський. — На експорт в Європу йде переважно молодий карпатський ліс. Переробники Євросоюзу хочуть від нас молодої карпатської смереки. Що було зроблено у 2009 році, коли при владі був Янукович і його поплічники у Держлісагентстві? Вони видали наказ Держлісагентства України, що дозволив рубки головного користування у молодих смерекових лісах віком 50-60 років — суцільні рубки без будь-яких погоджень. З екологами, з громадськістюѕ Тут стоять хлопці з Верховини, які знають, що кожен рік рубалося по кілька тисяч кубів лісу. Для чого? Для експорту. Якщо зараз скасувати мораторій, то знову почнуться ті самі рубки молодих карпатських лісів. До речі, цей наказ Держлісагентства не скасовано до цих пір. Незважаючи на те, що і районна рада, і обласна приймали відповідні звернення. 

Важливі для виробничників питання озвучив у виступі на мітингу голова Брошнівської асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Ярослав Озар. На його переконання, ліс передусім має йти для забезпечення потреб у сировині місцевих переробників.

Також потребує врегулювання проблема цін на лісосировину. «20 грудня в Івано-Франківську відбудеться аукціон з її продажу і нам слід звернутися до обласного управління лісового господарства з проханням встановити мораторій на ціни, або ж принаймні погоджувати їх з нами, а не так, що взяли зі стелі — і куб лісу знову подорожчав на 200-300 грн. Тобто як ціни не піднімають, то ліс віддають комусь іншому», — підкреслив він. 

Варто зазначити, що деревообробників і лісозаготівельників Прикарпаття активно підтримує Верховинська районна рада, депутати якої теж взяли участь у мітингу. 

— Основне завдання нашої держави — створити робочі місця. А ще основне завдання в тому, щоб скарбниця була повною, а наші сім’ї мали кошти для того, щоб гідно жити, — зазначив на мітингу голова Верховинської районної ради іван Шкіндюк. — Якщо нині ми дозволимо вивозити кругляк за кордон, то звідки буде наповнюватися скарбниця? Звідки будуть робочі місця і, відповідно, звідки сім’ї братимуть кошти на життя? Тому основне завдання — зберегти ліс. Він був, є і буде нашим багатством. і цей ліс має перероблятися. Якщо іноземці хочуть нас підтримати, то нехай завозять сюди обладнання, дають його як допомогу для того, щоб створити робочі місця, а ми вже готову продукцію поставлятимемо за кордон. Це будуть нормальні відносини між дружніми державами. Бо забрати сировину і в себе переробити — на це великого розуму не треба. А ось зробити добрий крок, дати сучасне устаткування і створити робочі місця для нас, для України — це є плюс, це є нормальні стосунки і це є наше європейське майбутнє. Тому Верховинська районна рада підтримує виробників нашого та інших районів івано-Франківщини, які працюють у лісопереробній галузі. і ми просимо й вимагаємо, щоби вони були забезпечені сировиною, тому що це робочі місця, це сплата податків, це та сама децентралізація і економічний розвиток нашого краю. Депутати Верховної Ради повинні врахувати думку тих районів, де є лісопереробна галузь і де основні надходження бюджету йдуть за її рахунок. 

Голова Надвірнянської асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Олександр Гаврилюк у своєму виступі не без іронії зауважив, що складається таке враження, що в Україні вже всі пункти всіх реформ виконали, залишився лише один, останній, — вивезти ліс. і тоді у нас все буде добре. Буде економіка і всі це відчують на своїх зарплатах і на рівні життяѕ За його словами, на Надвірнянщині, як і на Верховинщині, Рожнятівщині, Долинщині всього за дев’ять місяців, відколи діє мораторій, в деревообробній і меблевій промисловості відбулося зриме зростання обсягів виробництва та створено нові робочі місця. «Є зростання. Навіть попри те, що весь час виробничникам продовжують вставляти палки в колеса і тривають якісь постійні «бійки» за сировину на аукціонах, — підкреслив він. — Тому вважаю, що нам треба відстояти своє право переробляти місцеву сировину. Ще зауважу, що у Німеччині у 70-х роках минулого століття теж була така проблема, яка є у нас нині, — стали всихати смерічки. Але що зробили німецькі лісівники і природоохоронці? Вони висадили саджанці дубів, які ростуть і захищають смерічки. і немає ніяких всихань. Є просто господарський підхід». 

Резолюцію до керівників країни, яку зачитав і. Соболевський, учасники мітингу підтримали одностайно.