Управляючий комітет з питань координації роботи з підготовки Енергетичної стратегії України до 2035 року розглянув проект документа, розроблений на виконання доручення Кабінету Міністрів України Національним інститутом стратегічних досліджень разом з Українським центром економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова та рекомендував взяти його за основу з метою подальшого експертного і громадського обговорення та доопрацювання.
З метою забезпечення врахування у проекті Стратегії екологічної складової та складової зміни клімату, Мінприроди закликає представників громадянського суспільства взяти активну участь в опрацюванні зазначеного документу та надати Мінприроди свої пропозиції до 10 січня 2017 року на електронну адресу t.kovalchuk@menr.gov.ua .
За результатами наданих пропозицій, для їх обговорення в період з 11 по 13 січня 2017 року в Мінприроди буде проведено круглий стіл.
Узагальнені пропозиції, отримані від громадськості та обговорені під час круглого столу, будуть надані в рамках доопрацювання та погодження проекту Стратегії.
Напередодні зустрічі новорічних свят традиційною є зелена «лихоманка». Усі поспішають купити собі головну гостю Нового року – ялиночку! Але, на жаль, ми рідко замислюємося над тим, що наше бажання прикрасити зеленою красунею свою оселю, завдає природі чималої шкоди. Зрубані в лісі, щоб на декілька днів створити святкову атмосферу, вже на початку січня деревця ялини чи сосни викинуто на смітник, як непотрібний мотлох. Найбільш прикро, що під сокирою зникають цілі гектари лісу.
Щоб зберегти хвойні дерева, щороку в Україні проводяться різноманітні природоохоронні акції, спрямовані на збереження зеленого багатства – хвойних лісів.
Єдиний у нашому районі природо-заповідний об’єкт – національний природний парк «Зачарований край» запропонував маленьким громадянам Іршавщини, громадськості та всім небайдужим провести спільну природоохоронну акцію «ЗБЕРЕЖУ ЯЛИНКУ!», щоб зробити власний внесок у припинення винищення хвойних дерев.
Юні любителі природи – учні шкільного лісництва Осійської ЗОШ Маріка Юріна та Олександра Березнай підготували презентацію про браконьєрське винищення ялинок та наслідки, Михайло Черничко розважав присутніх веселими новорічними піснями, а Маша Мудранинець презентувала загадки про ялинку. Учні Підгірнянського шкільного лісництва Олександра Виничук, Ярослав Довгінко, Петро Меренич і Даринка Щока виконали інсценівку про любов до природи та бережливе ставлення до новорічних ялиночок.
На жаль, в Україні існує ялинкове браконьєрство (самовільні рубки). В одних випадках люди просто вирубають в лісі молоді деревця, в інших, коли поблизу немає молодих посадок, – відпилюють верхівки дорослих дерев. Для запобігання незаконного вирубування ялинок, щороку за наказом НПП «Зачарований край» формується штаб із забезпечення організації проведення охорони шпилькових (ялинових) насаджень у передноворічний період. По кожному лісництву формується мобільна група для патрулювання лісових масивів природно-заповідної території з метою попередження, запобігання та виявлення незаконного вирубування ялинкових насаджень. До складу мобільних груп залучають представників громадськості, поліції, органів місцевого самоврядування та ЗМІ. Серед місцевого населення проводяться роз’яснювальні роботи щодо відповідальності за незаконне вирубування ялинок.
Природоохоронна акція «Збережу ялинку» стала для дітей справжнім веселим зимовим святом! Організатори даної акції зуміли переконати маленьких громадян Іршавщини, що у переддень новорічних свят ялинки потрібно берегти, а не вирубувати, – повідомили в ЗІППО.
Image copyrightVALERII SIROSHTANImage captionЩоб побачити зубрів потрібно проїхати засніженою дорогою шість кілометрів від села у ліс.
У 2009 році до національного парку "Сколівські Бескиди" завезли зубрів із країн ЄС.
Їхню популяцію на Львівщині відроджують уже сім років, і за цей час вона зросла майже у два з половиною рази.
Зубренята з'являються щороку
"Вони собі поснідали й полягали - чекають до знимки", - жартує Михайло Фридрак про зубрів, які зібралися біля мисливського будинку.
Пан Фридрак працює єгерем у Майданському лісництві останні двадцять років. На ньому теплий светр і зелений спецкомбінезон із малюнками листя та жолудів. Майданське лісове господарство належить до Національного парку "Сколівські Бескиди".
Дістатися до села Майдан Дрогобицького району на Львівщині непросто: останній автобус сюди їздить із Борислава о восьмій ранку, а перший із Дрогобича - о шостій.
Дорогою до села можна спостерігати, як починається гірська місцевість: ближче до Майдана, навколо річки Стрий, гори стають дедалі вищими, а рівнина поступово перетворюється на Карпати. Щоби побачити зубрів, потрібно проїхати засніженою дорогою кілька кілометрів від села у ліс.
Image copyrightVALERII SIROSHTANImage captionЦих тварин оберігають, бо вони вимирають через браконьєрів і неправильно організоване мисливське господарство
У 2009-2010 роках у Майдан завезли 11 зубрів із Австрії, Німеччини і Польщі. Проект супроводжували український Інститут екології Карпат та Інститут зоології Польської академії наук.
Майданське лісництво вибрали тому, що тваринам тут достатньо води, місця для випасу і хащів, аби ховатися від негоди.
Відтоді тварин стало вже 28. Лісничий Майданського лісового господарства Михайло Фединець хизується, що зубри зазвичай приводять потомство раз на кілька років, але у них деякі самки народжують щороку. У 2016-му майданське стадо поповнилося п'ятьма зубренятами.
Головні у стаді - самиці
Перший рік, поки тривала адаптація, тварин тримали у загорожі, а потім випустили.
Зубри знають, що біля мисливського будинку їх годуватимуть. Володимир, працівник єгерської служби, дістає з мішка капусту і кидає зубрам. Ті підходять ближче.
Єгер розповідає, що їх регулярно не годують - лише підгодовують. В іншому разі тварини могли б дуже швидко з'їсти усі зимові запаси. Влітку звірі знаходять їжу лише самостійно.
Цього року закупили понад 20 тонн буряків, капусти й комбікорму. Сіно і солому збирають самостійно у селі та по околицях.
Всю зиму біля зубрів чергує єгерська служба. Робочі зміни тривають по три доби. Засніженими лісовими дорогами приїжджають на УАЗику, а коли сніг надто глибокий - дістаються до тварин на лижах.
Зубри живуть за законами матріархату. У стаді домінують самиці - Тошка і Тіра. Першими ідуть їсти саме вони, потім більші самці, а потім - всі решта.
Image copyrightVALERII SIROSHTANImage captionЩоб побачити зубрів потрібно проїхати засніженою дорогою шість кілометрів від села у ліс.
Працівники парку постійно стежать за переміщенням тварин і ведуть їхній облік. Також є лікар-ветеринар, який проводить дослідження.
Взимку визначити місце, де перебувають тварини, найлегше - видно їхні сліди.
У теплу пору вагітна самиця на два-три тижні ховається у хащах, щоб народити і виплекати маля. Коли маленький зубр зможе самостійно за нею йти, вона "показує" його лісівникам.
"Коли піднімаються на кілометр, то уже й скучно за ними. Йду, дивлюся куди пішли, - з усмішкою розповідає єгер Михайло Фридрак. - Місцеві жителі люблять зубрів, і ті їм не шкодять. Мешканці збирають у лісі гриби та ягоди, а зубри можуть ходити недалеко від них. Важливо біля тварин бути пильними і не підходити занадто близько".
Імена є тільки у перших зубрів, яких завезли з-за кордону. Усі вони називалися на літеру "Т". Нині лісівники не називають зубрів, адже самі вже не розрізняють, де котрий.
Біля лісового будинку стоїть пасіка. Влітку огорожа навколо неї дає імпульси від сонячної батареї проти ведмедів, щоб ті не лізли до вуликів. У "Сколівських Бескидах", кажуть лісівники, їх багато. Останні кілька років вони навіть нападали на місцевих мешканців, які збирали в лісі оленячі роги.
Єгері пригощають чаєм у мисливському будинку. Всередині холодно, хоча у печі вже горять дрова. Уся єгерська служба заходить всередину погрітися, а через кілька хвилин один із зубрів підходить ближче до вікна - з'ясувати, куди всі поділися. Лісівник відкриває вікно і кидає йому хліба.
Усі розмови і жарти працівників лісгоспу - про зубрів. Здається, вони можуть розповідати про них годинами.
Image copyrightVALERII SIROSHTANImage caption"Ми не можемо обмежити їх рух, тому вони йдуть, куди хочуть. Зубр - волелюбна тварина"
Волелюбні звірі
На початку грудня львівські медіа написали про те, що "зубр тероризує" жителів села Зубриця, що у Дрогобицькому районі. Мовляв, тварина нападає на людей.
Виявилося, що два самці із майданівських зубрів відбилися від стада. Один із них повернувся, а другий перейшов через гору і спустився у сусіднє село. На людей він не нападав, запевняють лісничі.
"Ми не можемо обмежити їх рух, тому вони йдуть, куди хочуть. Зубр - волелюбна тварина", - розповідають у майданському лісництві.
Лісничий Михайло Фединець каже, що сніговий покрив у горах нині сягає одного метра, тому заблукалий зубр не може повернутися додому. Тому кілька разів він заходив у село, аби поживитися сіном із місцевих стогів. Мабуть, саме це найбільше налякало мешканців села, і вони почали огороджувати своє майно від тварини.
Пан Фединець запевняє, що для місцевих жителів звір цілком безпечний. А оберігають їх якраз від людей, бо тварини вимирають від браконьєрів і неправильного мисливського господарства.
Зубр належить до Червоної книги України і штраф за його вбивство - 130 тисяч гривень.
"Дає ся любити"
Від початку 1990-х до 2008 року популяція зубрів в Україні зменшилася утричі. Нині у всіх областях їх налічують близько 300 особин.
У січні 2016 року на Вінниччині загинули одразу 17 зубрів. Хтось загнав тварин на замерзлу водойму, крига не витримала їх ваги - і вони втопилися.
Найближчим часом стадо майданівських зубрів стане завеликим. Тоді вони розділяться на кілька груп, створять нові стада і помандрують навколишніми територіями. Це означає, що програма підвищення їх популяції на Львівщині - успішна, кажуть лісники.
"Перш за все, я прошу наших жителів бути обережними з тваринами, які заходять у села, зрозуміти їх, взяти оберемок сіна і підрятувати", - каже єгер Михайло Фридрак.
І додає: "Звірів треба шанувати, бо воно дає ся любити".
Наталія ПатрікєєваЛьвівська область, для ВВС Україна
Лісиста Чернігівщина скоро перетвориться на область пнів, бо масштаби несанкціонованої вирубки дерев вражають усіх. Тим не менш чорні ділки продовжують свій промисел.
— Чиї на полях та обабіч доріг лісосмуг? Нічиї!!! Значить можна випилювати? Можна, люди ж мовчать!
Загажену річку проковтнули, за туалети по 680 000 ще й подякували, на колони лісовозів не звернули уваги тощо.
Між тим, здається, ця влада намагається вигребти все, не залишити після себе ані річки, ані деревця. Нічого!
Цього року біля мого рідного с. Олексіївщина на узбіччі дороги Козелець-Бобровиця поваляли практично всі дерева, напилили по три метри й вивезли фурами хто зна куди.
Поліція, прокуратура та керівництво району, звісно, нічого не бачили. І це одразу за дорожнім знаком про кінець населеного пункту «Козелець».
Але трохи далі теж не легше. Сьогодні донька вмовила мене проїхати в ліс. Поїхали ми цією дорогою й побачене біля повороту на с. Закревське настрій зіпсувало повністю.
З правого боку узбіччя вже лисе, як і біля Олексіївщини — нема жодного дерева. Зліва саме пиляють та завантажують.
Коли я зупинився й почав фоткати, кранівник зіскочив з маніпулятора і швиденько пішов від нас. Водій авто з маніпулятором теж увімкнув задній хід і від’їхав від причепа який навантажували.
Здається, я не пам’ятаю жодного з попередніх керівництв району, яке так активно намагалося б залишити після себе пустелю, чи може влада дійсно нічого не знає? Хто-небудь здатен це зупинити?, — риторично запитує у своєму дописі у Фейсбуці еко-активіст Анатолій Гуц.
Про аналогічну ситацію пише на своїй сторінці й активіст Олександр Ясенчук:
— Порізані браконьєрами-лісорубами дерева на гомельському шосе біля с. Роїще Чернігівського р-ну. Працівники лісгоспу мають забрати ці стовбури негайно. Браконьєри працюють саме так: спочатку спилюють дерева, відокремлюють гілля від стовбурів і забирають їх через декілька днів. Саме в цій лісосмузі минулого року ГФ Самооборона Ріпкінщини затримали лісорубів, — зауважує Ясинчук.
Чтобы вырастить новогоднюю елку нужно около 7-ми лет.
Для того, чтобы вырастить новогоднюю елку правильной формы и необходимой высоты, около 2-х метров, работникам лесохозяйственных предприятий нужно затратить на выращивание 5-7 лет, об этом сообщает Полтавское областное управления лесного и охотничьего хозяйства.
В последнее время предпочтение отдается выращиванию новогодних елок на специальных плантациях, где за саженцами сосны обыкновенной и крымской проводятся ручные и механизированные уходы, а также формирование кроны саженцев.
Также в управления лесного и охотничьего хозяйства отметили, что часть новогодних елок лесоводы готовят при проведении рубок ухода за хвойными молодняками и при проведении освещений и прочисток хвойных насаждений в возрасте до 20 лет.
Деньги от реализации новогодних елок направляются на содержание лесной охраны и проведения работ по воспроизводству лесов, посадке леса.
Редкий зверь из Красной книги пропал почти со сей территории Эстонии, кроме северо-восточных лесных массивов
ТАЛЛИН, 22 Декабря 2016, 10:32 — REGNUM В Эстонии утвержден список постоянных мест обитания белки-летяги, который позволит защитить редкого лесного зверька от исчезновения. Об этом ИА REGNUM сегодня, 22 декабря, сообщили в Министерстве по охране окружающей среды Эстонии со ссылкой на главу ведомства, члена Союза правых партий «Отечество — Республика» Марко Померантса.
В соответствии со списком будут созданы 25 новых мест обитания белки-летяги и изменены границы 13 существующих. В таких местах будет существенно ограничена или вовсе запрещена вырубка леса и проведение активных работ.
Сообщается, что для выкупа частных лесных территорий с живущими на них редкими животными и для компенсации землевладельцам в 2017 году запланированы 3 млн евро, в 2018 году — 4 млн евро. Кроме того, разрабатывается ряд практических мер по охране белки-летяги в местах ее постоянного обитания. Для миграции белок-летят будут определены коридоры в лесных массивах, будет проведено исследование воздействия разработки лесного массива Сонда на обитающих здесь животных.
К положительному моменту министр Померантс отнес то, что сегодня зона обитания белки-летяги, внесенной в Красную книгу редких животных Эстонии, на 75% состоит из территорий государственных лесов, что облегчает контроль за сохранением животного. По данным мониторинга за 2016 год, в Эстонии известны 45 населенных мест обитания белки-летяги при необходимых для выживания вида 250. Сейчас белка-летяга живет только в лесах Вирумаа (северо-восточная Эстония).
Агентство Moldsilva тщательно контролирует выполнение арендаторами лесов положений контрактов об их использовании и в случае нарушений - расторгает.
Как сообщили "ИНФОТАГ" в агентстве, в 2016 г. расторгнуто 50 контрактов об аренде 530 га лесов, а еще 15 находятся на стадии рассмотрения.
"В настоящее время в действии 615 контрактов об аренде 6110 га, что составляет 1,8% от общей площади лесного фонда РМ (336,4 тыс. га). Арендованные урочища на 8810 га меньше, чем было в 2008-2012 гг. 4732 га арендованы с целью создания охотничьих хозяйств, а остальное - мест для отдыха на природе", - сказала представитель агентства Виорика Качук.
По ее словам, всего по суду или согласию сторон расторгнуто 239 контрактов, а еще 96 находятся на рассмотрении суда. Moldsilva настаивает на их скорейшем расторжении. Директор Moldsilva Ион Чебану намерен жестче подходить и к должникам по уплате за аренду лесов, которая в 2016 г. повысилась в пять раз - почти до 20 тыс. леев за гектар в год.
Он сообщил, что после вступления в силу нового положения в июне 25 арендаторов сами запросили расторжения договоров.
"Документ преследует цель наведения порядка в использовании лесного фонда арендаторами и исключения присвоения ими участков", - сказал Чебану, напомнив о резонансном случае с арендой в Бельцком лесничестве участка экономическим агентом, который незаконно вырубил много деревьев, построил бассейн и проложил по лесу дорогу к нему. Соответствующее дело об этом передано в суд. 25 декабря 2016 г., 12:00 http://www.noi.md/ru/news_id/201224
Як ми уже повідомляли, 22 грудня депутати Сумської облради звільнили генерального директора ОКАП «Сумиоблагроліс» Сергія Котляренка на підставі йогозаяви про звільнення. Сьогодні у Фейсбуціекс-посадовець пояснив, чому зробив такий крок.
“Іноді доводиться приймати незручні для себе, але потрібні рішення. Після зміни керівництва Сумської обласної ради, я, так як був делегований на посаду керівника “Сумиоблагролісу” командою Семена Салатенка, добровільно написав заяву на звільнення. Депутати підтримали мій крок й одразу назначили нового керівника.
ОКАП “Сумиоблагроліс” передаю новому керівникові у гарному економічному стані. За час мого управління “Агролісом” нам вдалося зробити це комунальне підприємство більш прибутковим, економічна діяльність його стала більш прозорою, вдалося ліквідувати кілька корупційних схем – і це, як бачимо із показників роботи, вже дало свої позитивні результати.
Окремо хочу відзначити нашу боротьбу із незаконними вирубками – нашою командою їх було зафіксовано рекордна кількість, причому зафіксовані вирубки були різних років господарювання, однак всі вони були передані до розгляду в правоохоронні органи. По деяким справам уже є результати. Окрім цього за нашої ініціативи, депутати обласної ради прийняли звернення до Кабміну щодо посилення відповідальності за незаконні порубки лісу. На перспективу такий крок, дасть ще більше можливостей боротися із “чорними” лісорубами. Із останніх кроків – затвердження Проектів організації та розвитку лісового господарства. Тепер підприємство зможе розвиватися планово і стати ще більшою опорою для бюджету області.
Звичайно, попереду ще багато роботи – готуючись до мораторію, ми значно обновили наше обладнання, завдяки якому підприємство зможе наростити переробку деревини. Це не легкий процес і я щиро бажаю новому керівництву здолати всі труднощі і зробити ОКАП “Сумиоблагроліс” ще кращим та ефективнішим підприємством. Наснаги та терпіння, в добру путь!”, – написав екс-посадовець.
Нагадаємо, замість Сергія Котляренка гендиректором «Сумиоблагролісу» призначили депутата облради від «Волі народу» Костянтина Товстуху.
Так называемые «лесорубы» добрались уже и до николаевского парка «Народный сад» (парк имени Г.И.Петровского), беспощадно обрезая деревья, оставляя одни пеньки.
Об этом на своей странице в социальной сети Facebook сообщила возмущенная происходящим жительница нашего города Алевтина Асташкина.
«Народный сад» — это рекреационная зона для отдыха граждан, но так называемая «санитарная рубка» превращает парк в пустырь, а деревья в столбы. На фотографиях видно, что после «обрезки» от деревьев остаются обрубки.
Жительница Николаева возмутилась такому варварству, потому что вырубленные деревья, по ее мнению были полностью здоровы.
«Да что за беспредел и самоуправство ? Кто и зачем уродует и уничтожает зеленые насаждения города?», - написала Асташкина.
Как ранее сообщали «Новости-N», с приходом зимы цены на дрова резко подскочили — кубометр продают уже по 700, 800 и даже 1000 гривен. Потому в городе и началась массовая вырубка зеленых насаждений, городская власть же, вместо того, чтобы оценить масштаб проблемы, бездумно раздает налево и направо разрешения на вырубку.
Рівненською місцевою прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно працівника одного з державних підприємств лісового господарства Рівненського району, який фактично приховав рубку лісодеревини від обліку та намагався її збути.
Встановлено, що старший майстер лісодільниці, будучи службовою особою, в обов'язки якого входить здійснення охорони лісових ресурсів, зловживаючи своїм службовим становищем, у квітні 2016 року особисто розпорядився випустити без жодних дозвільних документів з ділянки лісництва, де проводилася суцільна рубка, автомобіль із навантаженими 26 колодами пиловника дубового 1 та 2 сортів.
Того ж дня автомобіль із деревиною правоохоронцями було зупинено, а необліковану лісопродукцію, вартість якої склала 80 тис грн, - вилучено.
Слідчими та прокурором дії підозрюваного кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.2 ст.191 КК України, тобто - замах на розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Тепер долю обвинуваченого вирішить Рівненський районний суд.
Довідково: вказане кримінальне правопорушення карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
