ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

27 грудня 2016

Перевірити легальність новорічного дерева



До сфери управління Держлісагентства належать 73% лісового фонду України, а тому забезпеченням новорічними ялинками займаються, крім підприємств Держлісагентства, ще різні лісокористувачі.

У галузі проводяться заходи для того, щоб задовольнити потребу в новорічних ялинках, не завдаючи шкоди для лісу:

— на площі 5 тис. га створені спеціальні плантації новорічних ялинок, де зростає 18 млн шт. хвойних дерев різних порід у віці від 1 до 10 років;
— щороку в грудні передбачається проведення рубок догляду за лісом в загущених молодняках, де без шкоди для лісу можна вибрати (відсортувати) близько 1 млн. шт. новорічних ялинок;
— є можливість у достатній кількості забезпечити потреби в гілках хвойних порід для створення новорічних композицій, щоб прикрасити оселю оригінальним ялинковим букетом, не рубаючи все дерево.

Асортимент порід, які вирощуються в якості новорічних ялинок: сосна звичайна, сосна палласа (кримська), ялина європейська (смерека), ялиця біла (піхта).

Найприйнятніша довжина для ялинки – близько двох метрів. Щоб досягти такої висоти, дереву необхідно рости 7-10 років.

Заготівля новорічних ялинок проводиться, враховуючи заявки торгівельних організацій та споживачів.

Цього року державними лісогосподарськими підприємствами заплановано реалізувати близько 630 тис. шт. новорічних ялинок. Потрібно зазначити, що вирощені дерева, заплановані для реалізації, ВИРУБУЮТЬСЯ ПІД ЗАМОВЛЕННЯ ПОКУПЦІВ. Якщо залишаються зрубані нереалізовані новорічні ялинки, тоді їх віддають у дитячі садки, школи, для прикрашання церков на різдвяні свята.

Слід зауважити, що цінова політика на новорічні ялинки у 2016 році залишається в середньому на рівні минулого року. По Україні середня ціна становить 56 грн за погонний метр.
У державних лісгоспах Полісся вартість новорічної ялинки (сосна звичайна) довжиною 1 м становить у межах 30-40 грн. У лісгоспах Лісостепової та Степової зони – у межах 50-60 грн (в основному сосна кримська). У підприємствах Карпатського регіону (ялина звичайна та ялиця біла) – 55-65 грн.15 листопада 2016 року т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів
Христина Юшкевич підписала наказ про заходи щодо забезпечення охорони хвойних 
насаджень від незаконного вирубування в новорічний період 2017 року та лист на начальників облуправлінь лісового та мисливського господарств і лісгоспів з метою запобігання незаконній заготівлі та реалізації новорічних ялинок.

Рейдові бригади держлісохорони спільно з працівниками Нацполіції та Держекоінспекції, громадськими інспекторами з охорони довкілля, громадськістю та представниками ЗМІ виявляють правопорушників.

Кожен громадянин може особисто ознайомитися з обсягами, місцями реалізації, цінами на новорічні ялинки на сайтах облуправлінь лісомисливського господарства та лісгоспів. Громадяни можуть купувати ялинки прямо в державних лісгоспах. Це буде значно дешевше, ніж на ялинкових базарах. Також можна перевірити законність походження ялинки он-лайн.
Кожен може сам вирішувати, яку ялинку він встановить вдома на новорічі свята – живу чи штучну.

Зазначимо, що до 2014 року маркування новорічних ялинок проводилося бирками, які виготовлялися з пластику. Враховуючи необхідності здешевлення процесу маркування новорічних ялинок, а також на виконання урядових рішень щодо організації роботи в умовах максимальної економії державних коштів, було знайдено значно вигіднішу альтернативу биркам – самоклейні етикетки. Це дозволило майже в три рази скоротити витрати на маркування ялинок – з 1,75 грн за бирку до 0,63 грн за самоклейну етикетку.

При цьому слід зауважити, що самоклейні етикетки виготовляються зі спеціального паперу, що унеможливлює їх повторне використання, так як вони повністю руйнуються при спробі їх розклеювання. На думку експертів, саме завдяки використанню самоклейних етикеток, які за ціною значно доступніші ніж бирки, тіньовий ринок новорічних ялинок зменшився майже в два рази.

Самоклейні етикетки містять індивідуальний номер та відповідний йому штрих код, який заноситься до єдиної системи електронного обліку деревини. Перевірка законності походження ялинки відбуватиметься шляхом введення номеру із самоклейної етикетки, яка прикріплена до ялинки, на сайті http://www.ukrforest.com. У випадку, якщо інформація на сайті відсутня – це може свідчити, про сумнівне походження ялинки.

Сподіваємося на свідомість громадян при придбанні ялинок та просимо при виборі новорічних ялинок звертати увагу на наявність самоклейної етикетки. Про факти зловживання або виявленні порушення просимо повідомляти до територіальних органів Національної поліції та Держлісагентства.

Украина продала за границу больше улиток, чем сала

Экспорт моллюсков почти в семь раз превышает зарубежные продажи традиционного украинского продукта


Украина продает улиток как сырье - готовый продукт делают уже в Литве и Румынии. Фото: Pixabay

За первые десять месяцев 2016 года Украина экспортировала уже 347 тонн моллюсков. Для сравнения, в 2013 году экспортировано 3 тонны моллюсков, в 2014 – 58 тонн, в 2015 – 260 тонн. Такие данные приводит Украинский клуб аграрного бизнеса (УКАБ).

При этом за те же десять месяцев 2016 года за границу из Украины было поставлено только 51 тонна сала и 9 тонн баранины.



Улитки завозятся как сырье, которое в среднем стоит в пять раз дешевле готового продукта. Средняя цена килограмма продукции составляет один доллар.

"Украинских моллюсков покупают пока только две страны Румыния (25%) и Литва (75%), их доля может меняться на противоположную через небольшие экспортные объемы", – отметили в УКАБ.

В эти страны продукция попадает охлажденной, обрабатывается и снова отправляется на экспорт, но уже по цене в среднем 6,5 долларов за кг из Румынии и 5,5 долларов за кг из Литвы. Конечными странами потребителями моллюсков в основном являются Франция, Венгрия, Италия и Польша.

Как сообщалось, Украина увеличила экспорт живых свиней более чем в 100 раз по сравнению с 2015 г., экспортировав 2,46 тыс. т живца.

У Німеччині прийняли резолюцію про збереження букових лісів Карпат



З 1 до 5 грудня 2016 року засідало 30 спеціалістів з 14 країн Європи, які пов’язані з екологічними дослідженнями і збереженням Європейських екосистем букових пралісів. У ході семінару експертів на острові Вільм (Німеччина) прийнято Резолюцію «Вільм 2016 – Мережа Європейських букових пралісів».

В рамках проекту розширення Світової природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» було проведено другий міжнародний семінар, в якому взяли участь урядові та неурядові організації, академії наук, представники заповідних територій та громадських спільнот Європи, де було визначено, що Мережа Європейських букових пралісів визнає зусилля, які виконані 10 країнами в даний час та прагнення включення майбутніх пралісових компонентів до природної спадщини.

На міжнародному семінарі було представлено понад 25 наукових та науково-технічних презентацій, з яких надані рекомендації щодо екологічного функціонування букових пралісів на території Європи. Букові ліси є динамічними екосистемами, що оберігають свою функціональність і є життєво важливим компонентом для забезпечення їх адаптивної здатності та стійкості до перешкод. Букові праліси та старовікові ліси є визначеними місцями та моделями для сталої практики лісівництва. Важливо визнати комплексність та результативність невизначених проявів у швидкозмінюваних середовищах. Управління лісовими екосистемами вимагає повного інтегрованого підходу до планування громадської обізнаності та залучення громадян до важливої частини процесу збереження пралісів та старовікових лісів у Європі.

Даною Резолюцією винесені висновки та майбутні завдання в тому, що учасники семінару згодні легалізувати мережу Європейських букових пралісів, як зареєстровану асоціацію. Завдання мережі просувати та підтримувати захист давніх букових лісів та стале управління в них.

Країни учасники проекту «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» повинні продемонструвати підзвітність по всіх природоохоронних проблемах і прийняти зобов’язання щодо захисту пралісів та наслідувати принципи поділу відповідальності і взаємну підтримку.

Заголовок
Гру 27, 2016

Закарпатська прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно закарпатця, який підробляв документи задля експорту лісу


Прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно закарпатця, який підробляв товарно-транспортні накладні з метою легалізації походження лісоматеріалів задля подальшого їх експорту до країн Європейського Союзу.

Відділом нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби прокуратури області вжито заходів по активізації роботи органів безпеки області щодо виявлення та розкриття злочинів на пріоритетних напрямах роботи органів прокуратури, у тому числі у сфери охорони лісових ресурсів.

Зокрема, упродовж поточного року у провадженні слідчих Управління Служби безпеки України в Закарпатській області перебувало 5 кримінальних проваджень у сфері протидії незаконним рубкам лісів, 3 з яких з обвинувальними актами скеровані до суду.

До прикладу, наразі завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню закарпатця, який займався підприємницькою діяльністю у лісозаготівельній сфері, у підробках товарно-транспортних накладних з метою легалізації походження лісоматеріалів задля подальшого їх експорту до країн Європейського Союзу, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 358 КК України (підроблення та використання підроблених документів).

За результатами досудового розслідування 26.12.2016 обвинувальний акт скерована до Ужгородського міськрайонного суду. За санкцією статті обвинуваченому загрожує покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Прес-служба прокуратури Закарпатської області
27.12.2016

Экспорт деревообработки превысил поставки леса из РФ



Экспорт продукции деревообработки из РФ впервые превысил экспорт лесоматериалов и кругляка, заявил замглавы Минпромторга Виктор Евтухов в интервью экономическому обозревателю Алексею Бобровскому в программе "Курс дня".

Машиностроение, сельское хозяйство и лесная промышленность показали лучшие темпы роста в 2016 г.

Лесная промышленность по итогам года вырастет на 2,4%, обработка древесины, отгрузка бумажной продукции – на 10-17%. Растет доля продукции высокого передела.

Минпромторг совместно с бизнесом разработал стратегию развития лесопромышленной отрасли до 2030 г., определены точки роста, отметил Евтухов.

Стоимость продукции на единицу древесины в России в 2-5 раз ниже, чем в развитых странах. До 35% высококачественной древесины не используется эффективно, слабо развита переработка.

В России можно увеличить общий объем лесозаготовок в 1,5 раза, но нужна социальная и транспортная инфраструктуры.

Тем менее в России планируется реализовать ряд высокотехнологичных проектов. Так, планируется производство вискозы из российской вискозной целлюлозы в Пермском крае с участием австрийских соинвесторов, а в Красноярском крае планируется проект с китайцами по производству вискозной целлюлозы. Китайцы – одни из самых активных инвесторов в российский леспром: вложили около $800 млн, отметил Евтухов.

Источник: vestifinance
27.12.2016 10:21

Об итогах работ по лесовосстановлению в России в 2016 году

Рослесхоз сообщает, что "2016 год был объявлен в России «Годом лесовосстановления», и работам по лесовосстановлению было уделено особое внимание. Работы по лесовосстановлению на территории Российской Федерации в 2016 году были выполнены на общей площади 781,1 тыс. га, что составляет 102,2% от плана, в том числе на арендованных лесных участках – на площади 636 тыс. га. В том числе искусственное лесовосстановление выполнено на площади 178,4 тыс. га, комбинированное лесовосстановление – на площади 17,3 тыс. га" (ссылка).

Что это означает в реальности?

Площадь, на которой в границах России ежегодно теряется лесной покров (в результате рубок, расчистки, гибели древостоев от пожаров, вредителей, болезней, ураганов и других причин), составляет несколько миллионов гектаров в год. По данным карты изменений лесного покрова, составленной на основе спутниковых данных (ежегодных композитных мозаик снимков Ландсат) и размещенной на сайте Всемирной лесной вахты, за пять лет с 2010 по 2014 г.г. включительно площадь, на которой произошло исчезновение лесного покрова, в России составила 18,5 миллионов гектаров, что соответствует площади в 3,6 миллиона гектаров в год. Ссылка:

Global Forest Watch



Основная часть этих изменений ни в какие официальные отчеты не попадает, потому как главной причиной гибели древостоев являются лесные пожары, которые традиционно в основном скрываются от официального учета. Реальные площади лесов, в которых пожары приводят к гибели древостоя, составляют в нашей стране, оценочно, в среднем 2-3 миллиона гектаров в год, но в официальную отчетность попадают лишь проценты от этой площади. Например, в рослесхозовском реестре ослабленных, поврежденных и погибших лесных насаждений на территории Российской Федерации (по состоянию на 10 декабря) числится всего 138 384,7 гектаров погибших от пожаров лесов (ссылка).

Данные Всемирной лесной вахты (а исходно - Мэрилендского университета) об изменениях лесного покрова, разумеется, имеют некоторую погрешность - но она, во-первых, не очень велика для больших промежутков времени (пять лет и более), и во-вторых, никаких других достоверных общедоступных данных на эту тему пока просто нет. Так что для оценки соотношения лесовосстановления и потерь лесного покрова в первом приближении вполне можно пользоваться этими данными; среднепятилетнее значение потерь вполне подходит для того, чтобы судить о примерных масштабах потерь за год.


Если исходить из этих данных, то лесовосстановление на площади 781,1 тыс. га в 2016 году, о котором сообщает Рослесхоз, соответствует примерно 22% от среднегодовых потерь лесного покрова.


Это, конечно же, не значит, что оставшаяся часть площади, на которой ежегодно теряется лесной покров в результате неучтенных лесных пожаров и других бедствий, так и остается безлесной. В лесной зоне нашей страны практически любой участок, брошенный на произвол судьбы, рано или поздно сам собой зарастает лесом - обычно не того качества, которое хотелось бы видеть хозяйственникам, но все-таки лесом.

Но и с теми примерно 22 процентами, на которых происходит лесовосстановление (по данным Рослесхоза), далеко не все обстоит благополучно. Во-первых, из общей площади лесовосстановления, по данным Рослесхоза, лишь 195,7 тысяч гектаров приходятся на искусственное и комбинированное лесовосстановление; все остальное - это так называемое "содействие естественному возобновлению", которое чаще всего означает просто оставление вырубленной площади на произвол судьбы, иногда с какими-то частичными мерами, символизирующими это самое "содействие" (оставлением семенных деревьев, минерализацией почвы и т.д., что дает хороший результат лишь в сочетании с прочими мерами, которых обычно нет).

Однако, соотношение искусственного, комбинированного и естественного лесовосстановления - это не самое важное. Результат лесовосстановления в первую очередь зависит от того, каким оказывается последующий ход. Если ухода нет - результат почти всегда оказывается одинаковым: вырастает то, что выросло бы само, если бы никаких мер по лесовосстановлению не проводится. Вот характерные примеры результатов искусственного лесовосстановления - посадки лесных культур без последующего ухода (авторы использованных далее фотографий - Игорь Подгорный, Татьяна Хакимулина, Евгений Усов, Алексей Ярошенко):


Лесные культуры ели обыкновенной (Архангельская область)


Лесные культуры сосны обыкновенной (Воронежская область)

Так, как на этих фотографиях, выглядит абсолютное большинство ранее созданных в нашей стране лесных культур, особенно в так называемых "многолесных" регионах таежной зоны. В регионах "малолесной" зоны, где с лесом было принято обращаться бережнее, ситуация получше - но на эту зону приходятся сравнительно небольшая доля от общей площади проводимого в стране лесовосстановления.

В среднем для того, чтобы получить хороший результат лесовосстановления, рубки ухода в молодом возрасте надо проводить дважды - сначала примерно то, что называется в правилах ухода "осветлением", потом примерно то, что называется "прочисткой" ("примерно" - потому, что при буквально соблюдении требований действующих или проходящих регистрацию в Минюсте новых Правил ухода за лесами качественно провести эти рубки практически невозможно). Таким образом, в первом приближении можно считать, что лесовосстановление приведет к сколько-нибудь удовлетворительному результату на площади, равной примерно половине проводимых сейчас рубок ухода в молодняках.

Данных о площадях рубок ухода в молодняках за 2016 год пока нет, но есть за два прошлых года. Согласно ЕМИСС, площадь рубок ухода в молодняках в России составила в 2014 году 293 тысячи гектаров, в 2015 году - 272 тысячи гектаров, то есть в среднем за два года - 282,5 тысяч гектаров. Половина этой площади составляет 141 тыс. га. Это как раз и есть примерно та площадь, на которой, если бы все попавшие в отчетность осветления и прочистки проводились качественно и разумно, можно было бы ожидать реальных результатов лесовосстановления - получения таких древостоев, на которые рассчитывает лесное хозяйство, а не таких, которые выросли бы и сами без какой-либо помощи со стороны человека.


Успешное лесовосстановление на площади 141 тыс. га, которое можно было бы обеспечить при качественном проведении ухода за молодняками на той площади, на которой этот уход официально проводится, соответствует примерно 3,9% от среднегодовых потерь лесного покрова.


Такова "бумажная" сторона дела: если бы лесовосстановление и уход проводились качественно на тех площадях, которые учитываются в официальной статистике, это приводило бы к появлению лесов с целевыми характеристиками, ради которых и проводятся эти хозяйственные мероприятия, на площади, составляющей чуть меньше четырех процентов от среднегодовой площади потерь лесного покрова в нашей стране.

Но отчетность в нашей стране и в нашем лесном хозяйстве часто очень сильно отличается от реальности - иногда во много раз. Наиболее обычным видом ухода за молодняками в нашей стране является так называемый "коридорный" уход, при котором конкурирующая с целевыми породами быстрорастущая лиственная поросль убирается только в полосах, примыкающих к рядам сеянцев, шириной обычно от одного до двух метров. Такой уход обходится сравнительно дешево, но часто не дает долгосрочного результата - кроны оставленных в междурядьях "нецелевых" деревьев и крупных кустарников быстро смыкаются (на богатых почвах - часто уже через один-два года), и результаты ухода почти полностью исчезают. Практически "коридорный" уход удешевляет конкретный прием ухода за лесными культурами - но увеличивает число таких приемов, необходимых для достижения приемлемого результата лесовосстановления. С последующими же приемами в "ухоженный" коридорным методом молодой лес, как правило, никто не приходит - нет денег, нет исполнителей, невозможно добраться, да и мало ли для этого в каждом конкретном случае находится причин.

Результаты "коридорного" ухода за лесными культурами чаще всего выглядят примерно так:


Следы коридорного ухода за культурами, которые в итоге почти погибли (Ленинградская область)


Следы коридорного ухода за культурами, которые в итоге совсем погибли (Тверская область)


Какая примерно доля тех рубок ухода в молодняках, которые попадают в официальную статистику, проводится качественно, а какая - некачественно и не приводит к значимым результатам, оценить трудно, а никакой официальной статистики по этому поводу нет. Опыт работы в многолесных регионах таежной зоны говорит о том, что качественное и результативное проведение ухода за молодняками в наши дни - это большая редкость, и абсолютное большинство таких рубок ухода проводится без какого бы то ни было результата. В малолесных регионах ситуация получше, но ненамного - за исключением отдельных регионов, халтура и "приписки" преобладают и там. В первом приближении долю некачественно проводимых рубок ухода за молодняками в масштабах страны можно оценить в три четверти - и это будет довольно оптимистической оценкой.

В дополнение к этому, часть даже успешно выращенных лесных культур гибнет от различных бедствий: например, от лесных пожаров (именно сомкнутые и загущенные хвойные молодняки и лесные культуры наиболее пожароопасны, и часто на больших площадях гибнут при крупных пожарных катастрофах, как это было, например, в 2010 году в Средней полосе).


Лесные культуры сосны, погибшие от лесного пожара в мае 2010 года (Владимирская область)

С учетом того, что основная часть уходов за молодняками проводится некачественно, и к тому же существенная часть выращенных хозяйственно ценных хвойных молодняков сгорает или гибнет от разных других факторов, гипотетически возможную площадь, на которой лесовосстановление могло бы быть результативным, если бы все попадающие в отчетность мероприятия по лесовосстановлению и уходу проводились качественно, нужно делить примерно на четыре. Это, конечно, уже очень условная оценка, но опыт подсказывает, что она близка к действительности.


С учетом площадей, на которых ежегодно проводятся рубки ухода за молодняками, оценочной доли некачественно проводимого ухода, а также возможных потерь выращенных молодняков и лесных культур, площадь, на которой мероприятия по лесовосстановлению дают реальный эффект, можно оценить примерно в 1% от площади, на которой в России ежегодно теряется лесной покров.


Это не значит, что на оставшихся 99% площади не вырастает ничего. В подавляющем большинстве случаев лес вырастает сам собой - просто без какой-либо связи с тем, что делает человек, и в первом поколении обычно не того состава и не того качества, которое бывает нужно лесопользователям. В таежной зоне это обычно означает, что на обширных вырубленных или сгоревших площадях, раньше занятых коренными хвойными лесами, вырастают лиственные или смешанные леса - а поскольку это продолжается в течение многих десятилетий, лесозаготовителям для удовлетворения своих потребностей в хозяйственно ценной хвойной древесине приходится осваивать все новые и новые дикие территории, а также все интенсивнее рубить разнообразные защитные леса, существующие и планируемые особо охраняемые природные территории.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=20396&sid=61543f7d35852454e6cb1e87f5ca61fe

Зато Україна експортує равликів...

Україна експортує 35% товарів до ЄС

Експорт українських товарів та послуг до країн Європейського союзу за 9 місяців 2016 року склав 35,7%.

Про це повідомила заступниця міністра економічного розвитку Наталія Микольська, – передає Громадське.

За її словами, Європейський союз залишається основним торговельним партнером України.

«Ми бачимо тенденцію, що далі ЄС залишається фактично нашим головним торговельним партнером і відбувається зростання нашого експорту до Європейського союзу. Основна частина експорту — більше 85% — це є товари і лише 15% — це послуги. Те, що у нас відбувається зростання експорту до ЄС говорить про те, що Угода про зону вільної торгівлі діє», — сказала вона.

За словами Микольської, поступово зростає експорт товарів з доданою вартістю.

«У нас, наприклад, відбувається зростання по легкій промисловості. У нас відбувається зростання по обробленій деревині, а також по автомобільних запчастинах і електричних товарах. Відбулося зростання масла вершкового, морозива, овочів морожених. Тобто, якщо ми раніше постачали лише овочі, то зараз вже томатна паста і є продукція з доданою вартістю. Наприклад, у нас іде постачання маринованих грибів, відбувається зростання наших фруктів…»

Микольська додала, що також зросли продажі сорочок та дитячих колясок в ЄС. Більше того, в аграрному секторі зріс експорт равликів.

«Ці факти підтверджують те, що українські виробники починають знаходити своє місце на ринку ЄС. Ми бачимо достатньо жвавий інтерес з боку бізнесу, який зацікавлений у виході на ринки ЄС», — додала Микольська.

Як повідомлялося раніше, Радикальна партія виступила проти відновлення експорту лісу-кругляка.
26/12/2016 - 22:55

Залящило


Мораторій на вивезення лісу кругляка приніс у бюджет України 2 мільярди гривень

Лідер Радикальної партії та один з головних ідеологів мораторію на експорт лісу-кругляка Олег Ляшко інформує про позитивні зрушення в галузі та хижацькі спроби уряду здати національні інтереси.

Збережемо ліс – захистимо Україну!

Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер на спільній прес-конференції з Президентом України Петром Порошенком 24.10.2016 р. у Брюсселі заявив: «Я був радий тому, що український президент висловив намір зняти заборону на експорт деревини. Це була наша умова. Як я розумію, це буде зроблено протягом наступних декількох тижнів, що дасть нам можливість надати наступний транш на 600 млн євро макрофінансової допомоги з нашого боку». Президент Порошенко нічого йому не заперечив публічно, вкотре знехтувавши стратегічним національним інтересом та принизивши українців.
Саме ці жалюгідні 600 млн євро влада намагається виторгувати у закордонних «благодійників», нехтуючи українською екологією, робочими місцями та інвестиціями, всупереч інтересам суспільства та виробників у сфері деревообробки, меблевої та паперової промисловості, які лише за дев’ять місяців 2016 року принесли в бюджет понад 2 млрд грн податкових надходжень.
Нагадаю, що мораторій на експорт необробленої деревини (лісу-кругляка), завдяки зусиллям Радикальної партії, був підтриманий українським парламентом та набрав чинності 01.11.2015 р. щодо всіх порід деревини, крім сосни. Мораторій на експорт необробленої сосни набере сили 1 січня 2017 року.
Радикальна партія постійно «тримає руку на пульсі» економіки та готова в черговий раз прозвітувати про результати дії мораторію. Я разом зі своїм заступником з економічної політики Віктором Галасюком направив відповідне звернення до Державної фіскальної служби. Отримані офіційні дані свідчать про суттєву вигоду від мораторію для української деревообробки, меблевої та паперової промисловості та вітчизняної економіки в цілому, незважаючи на поки що дуже короткий термін його дії – близько року.

Деревообробка та меблева промисловість продовжує стрімке зростання на фоні стагнації промисловості

Обсяг реалізації промислової продукції за дев’ять місяців 2016-го в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року в доларах США скоротився на -4%. В той же час деревообробна промисловість продемонструвала приріст +16%, а меблева +15%. Паперова галузь за цей час зросла також на +5%.
Тобто деревообробна, меблева та паперова промисловість з уведенням мораторію почали зростати, незважаючи на «просідання» промисловості в цілому.

Податкові надходження від галузі до держбюджету збільшилися на 17 відсотків

Суми податків, сплачених до бюджету підприємствами деревообробної, паперової та меблевої галузей за дев’ять місяців 2016 року (під час дії мораторію) у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (мораторію не було) у доларах США зросли на +17%.

Тобто бюджет теж суттєво виграв від мораторію навіть менш ніж за рік його дії. І ці кошти можуть бути спрямовані на зарплати, пенсії, освіту, медицину, оборону!

Через бездіяльність уряду зросла контрабанда деревини

В той час як за дев’ять місяців 2016 року експорт лісу-кругляка скоротився на 600 тис. тонн, на 200 тис. тонн дивним чином зріс експорт дров. Це демонструє ймовірний масштаб контрабанди лісу-кругляка.

У мене просте запитання до уряду – може, краще замість марних спроб відміни мораторію ви знайдете час, щоб навести лад на митниці, ДФС та розібратися зі своєю кадровою політикою? Може, замість того, щоб знов і знов жебракувати по світу, ви почнете поважати виробника, інвестора, платника податків в Україні?

Український уряд замість того, щоб «зливати» інтереси промисловості, нищити довіру інвесторів та екологічну перспективу країни за кількасот мільйонів євро закордонного кредиту, повинен, виходячи з національних інтересів країни:

1. Забути про спроби відмінити мораторій на експорт лісу-кругляка та фахово аргументувати позицію України міжнародним партнерам.
2. Виконати свої прямі посадові обов’язки та перекрити контрабанду на митниці.
3. Провести лібералізацію внутрішнього ринку деревини та ліквідувати корупційні схеми у лісовій галузі.

Перспектива росту вітчизняних деревообробної, паперової та меблевої галузей колосальна – в десять разів більше випущеної продукції та отриманої валютної виручки від експорту, збільшення в рази податкових надходжень до бюджету та десятки тисяч нових робочих місць. Але для цього уряд повинен не саботувати проукраїнські ініціативи парламенту, які покликані забезпечити достойне життя громадян України, а всіляко підтримувати і плекати паростки економічного розвитку, «вигризаючи зубами» національний інтерес на міжнародній арені. Саме такою повинна бути проукраїнська свідома та цілеспрямована державна політика, саме такою є політика Радикальної партії – політика економічного націоналізму!

Олег ЛЯШКО,
лідер Радикальної партії

Убили сотню диких кабанів

У Полтавській області через поширення африканської чуми знищили 100 диких кабанів. Карантин продовжується в Кобеляцькому районі.

— Карантин триває з 23 листопада. За цей час набігалися за дикими кабанами, — каже 54-річний Сергій Кузенко з Кобеляцької держспоживслужби. — Найважче їх дістати на островах Дніпра. Туди непросто добратися. Тварини відчувають небезпеку й перепливають з одного берега на другий. Коли був сніг, мисливці шукали їх по слідах. Зараз так просто кабанів не вистежити. Вихідними їх масово відстрілюють мисливці. У будні територію лісу обходять єгер, лісник і мисливець. Недавно знайшли 28 туш. Самі здохли. І таких, і відстріляних одразу спалюємо. Також перевіряємо свійських свиней. Населенню роздаємо інформаційні листівки.

У Гадяцькому районі карантин триває з 12 грудня. Відстріляли 13 тварин. У Гребінківському — двох диких кабанів.

Знищувати диких свиней на Полтавщині почали після того, як у Кобеляцькому районі знайшли вісім туш. Усі померли від чуми.

Джинса на ICTV про лісову мафію

Як лісова мафія України нелегально заробляє на вирубці лісу?

Скільки грошей контрабандисти заробляють на незаконній торгівлі українським лісом?

Чому влада закриває очі на проблему незаконної торгівлі українською деревиною?

Все це в новому (?) випуску програми Більше ніж правда від 26.12.2016!




http://ictv.ua/ru/videos/lisova-mafiya-yak-v-ukrayini-protsvitaye-nezakonna-vyrubka-lisu-bilshe-nizh-pravda-26-12-2016/