Лісівники Закарпаття розпочали нову акцію – «Нагодуйте птахів узимку!». Вона стартувала недавно й має стати щорічною, починаючи з листопада й до сходу снігового покриву.
Як відомо, зима – дуже важкий час у житті тварин, а особливо птахів. Найбільш небезпечні для них дні – коли після відлиги різко наступають морози, й дерева, чагарники, будинки покриваються крижаним панцирем, із-під якого вони не в силах добувати собі харчі. Кожен із нас може допомогти вижити птахам, які залишаються на зимівлю. Так, лісівники розвішали по всій території області шпаківні та синичники. (У середньому на одному гектарі по 4–5). Адже багато видів пернатих просто не знаходять умов для гніздування в наших лісах. А завдяки годівницям збільшується відсоток птахів, котрі, відповідно, рятують від шкідників зелені насадження.
Передовиками у виготовленні шпаківень є учнівські лісництва державних підприємств Великобичківського, Ясінянського, Рахівського, Міжгірського, Воловецького, Ужгородського та Довжанського лісових господарств. До прикладу, у Видричанській ЗОШ І–ІІІ ступенів учні 6–10 класів у шкільній майстерні за допомогою лісничого Миколи Грапенюка оновили «соціальне житло» для пернатих на території Богданського лісництва, зокрема в Богдані, урочищах Павлик і Млачин, а також біля школи. Такі ж заходи провели юні лісівники по всіх лісгоспах, де існують шкільні лісництва, котрі загалом охоплюють понад 400 учнів.
Лісівники розповідають, що практично всі шпаківні, на загальний подив, були заселені синицями й горобцями. Птахи понаносили у свої нові «будинки» стеблинки трав і листочки, щоб зробити м’яку підстилку.
Варто нагадати, що підвищення чисельності комахоїдних пернатих стримує масове розмноження шпильково-листогризучих комах. Найзаклятіші вороги лісу – непарний, дубовий, сосновий шовкопряди, пильщики, короїди, лубоїди. А найкращий спосіб боротьби з ними – біологічний. Сім’я синиць за літо, наприклад, поїдає близько 4 тисяч гусениць. А пара горихвісток – 7,5 тисячі. За період годування своїх пташенят синиця-лазорівка знищує 24 мільйони яєчок комах. Пара мухоловок-пеструшок для своїх 6-ти пташенят протягом 15 днів збирає з навколишніх дерев від 1 до 1,5 кілограма винищувачів лісу. Маленькі птахи споживають за добу таку кількість корму, яка приблизно дорівнює їхній вазі. Вони дуже чітко розподіляють у лісі зони свого «полювання». Шпаки, щогли, лазорівки, велика синиця, зяблик, польовий і домовий горобець годуються в кронах дерев і на землі. В нижній частині крони знаходять собі їжу славки та синиці. Зозуль можна побачити на всіх частинах крони. Стрижі, ластівки, щурки годуються в повітрі, на льоту хапаючи комах. На стовбурах і гілках дерев комах збирають дятли. Вони знищують їх цілий рік, досліджуючи кожен сантиметр кори. Виявивши личинку короїда, вусаня або златки, дятел пробиває міцним довгим дзьобом кору і з’їдає шкідника. Пташенят вигодовує гусеницями, мурахами, жуками, павуками, личинками.
Шпак врятує від слимаків, а також гусениць, черв’яків, жуків, метеликів, мух та інших шкідників сільгоспкультур, яких самець і самка приносять пташенятам кожні 3–5 хвилин. Правда, шпаки налітають і на черешневі сади, розкльовуючи зрілі плоди, особливо в посушливий період, коли страждають від спраги. Щоб не допустити цього, необхідно розставляти напувалки в місцях їх гніздування і часто міняти воду, а в період дозрівання врожаю – відлякувати тріщалками або стрільбою холостими набоями, але не вбивати птахів, оскільки користі від них значно більше, ніж шкоди.
До речі, в кожного виду пернатих визначене «меню» із комах: у синиць і мухоловок – голі гусениці; у зозуль – найбільш несмачні, з точки зору птахів, волохаті; в сірих мухоловок і білих трясогузок – мухи й двокрилі комахи тощо.
Але якщо не подбати про безпеку маленьких захисників лісів і садів, то ворони, сороки, яструби, дятли, лисиці, кішки розіб’ють гнізда, з’їдять господарів. Успішне розмноження залежить від наявності місць для гніздування, достатньої кількості їжі та водойм. Штучним гніздуванням можна регулювати чисельність птахів, розвішуючи для ночівлі та схованок у непогоду гнізда взимку та навесні.
Збільшення популяції птахів – це довгий процес. Лише через кілька років можна буде робити перші висновки про успішність проекту й перевіряти, чи знизилася кількість пошкоджених лісів. А що стосується набору кормів, то найулюбленіші ласощі для птахів – це насіння бур’янів, несмажене насіння соняшника й гарбуза, кавуна й дині. Їх можна запасати спеціально для зимової підгодівлі птахів. Підійдуть також сало свіже або варене, але не солоне, дрібні крихти пшеничного хліба, пшоно, просо, овес, пшениця, геркулес (сирий!), грона ягід калини, горобини, чорної й червоної бузини.
Прес-служба ЗакарпатськогоОУЛМГ
