ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

12 лютого 2017

Лесной эквивалент футбола: что можно было бы сделать в лесном хозяйстве на деньги, выделенные на ЧМ по футболу 2018 года



Постановлением от 31 января 2017 г. № 117 Правительство РФ в очередной раз увеличило сумму, которую предполагается потратить на подготовку к проведению в 2018 году в Российской Федерации чемпионата мира по футболу. Теперь эта сумма составляет 638842,6 миллионов рублей (639 млрд. руб.), в том числе 350451,1 млн. руб. - из федерального бюджета, 92212,2 - из бюджетов субъектов РФ, и 196179,3 млн. руб. - из средств юридических лиц.

Футбол - это, конечно, "наше все", и экономить на нем никак невозможно. Но все-таки представляет интерес сравнение этих расходов с некоторыми лесными расходами - как официальными, так и не официальными. Интересно понять, что можно было бы сделать в лесном хозяйсте, если бы "нашим всем" был не футбол, а лес.

Согласно федеральному закону "О федеральном бюджете на 2017 год и на плановый период 2018 и 2019 годов", общий объем финансирования лесного хозяйства из федерального бюджета в 2017 году составляет 27,5 млрд. руб. Соответственно, "футбольных" денег хватило бы на то, чтобы полностью покрыть затраты федерального бюджета на лес в течение более чем 22 лет - при нынешнем уровне финансирования.

Сумма лесных субвенций субъектам РФ, запланированная на 2017 год, составляет 21,8 млрд. руб. Соответственно, "футбольных" денег хватило бы, чтобы финансировать переданные регионам лесные полномочия, при нынешнем уровне финансирования, больше, чем на 29 лет.

Средние за 2011-2015 г.г. расходы на лесовосстановление из лесных субвенций составили по данным ЕМИСС 918,7 миллионов рублей в год (за 2016 год данные пока недоступны). Это значит, что для обеспечения нынешнего уровня федерального финансирования работ по лесовосстановлению "футбольных" денег хватило бы примерно на 695 лет - то есть почти ровно на семь веков!

Средние за 2011-2015 г.г. расходы на охрану лесов от пожаров из лесных субвенций составили по данным ЕМИСС 6,33 миллиардов рублей в год (за 2016 год данные пока недоступны). Это значит, что для обеспечения нынешнего уровня федерального финансирования охраны лесов от пожаров, в том числе тушения пожаров, "футбольных" денег хватило бы примерно на 101 год - больше, чем на столетие!

Теперь попробуем сравнить "футбольные" деньги со стоимостью качественного проведения основных лесоводственных мероприятий, направленных на воспроизводство и выращивание лесных ресурсов. Сделать это можно лишь условно, исходя из примерных оценок стоимости этих мероприятий в доступных лесах таежной зоны при отсутствии воровства и пустых трат.

Стоимость качественной посадки леса можно условно оценить примерно в 20 тысяч рублей за гектар. Это значит, что "футбольных" денег хватило бы на качественную посадку лесных культур на площади примерно в 32 миллиона гектаров.

Усредненную стомиость полного набора мероприятий, связанных с восстановлением леса и его выращиванием до стадии хозяйственно ценного средневозрастного насаждения, можно оценить примерно в 55 тысяч рублей за гектар (примерно 20 - посадка, примерно 5 - агротехнический уход, примерно 12 - осветление, примерно 18 - прочистка). Это значит, что "футбольных" денег хватило бы на качественное восстановление и полноценное выращивание хозяйственно ценных лесов на площади примерно 11,6 миллионов гектаров.

Иными словами, если бы "нашим всем" был не футбол, а лес - нынешних "футбольных" денег хватило бы на полноценное качественное восстановление и выращивание (причем не такое, как сейчас - "для галочки", а реальное, способное привести к гарантированному результату) хозяйственно ценных лесных насаждений после всех рубок по всей стране больше чем за десятилетие!

В общем, дорогое это удовольствие - футбол. Будем надеяться, что и лес когда-нибудь будет цениться в нашей стране хотя бы сравнимо с футболом.

Форвардер на конной тяге: интересный шведский опыт конной вывозки древесины. ВИДЕО

Конная трелевка древесины или вывозка сортименов из леса до сих пор применяется в разных странах мира - где-то из бедности, а где-то - из желания наладить наиболее щадящую для экосистемных функций леса форму лесопользования или восстановить привлекательные для туристов элементы местной культуры и истории.

Вот интересный короткий фильм о практическом применении конной вывозки сортиментов в Швеции - без комментариев, но все и так понятно:



Логично, наверное если лошади используются для чего то, да хоть для выставок, а так геморойно это содержать и трактора и лошадей, у меня было такое, лошадям конюх нужен, сено он вряд ли сам им наколсит, это трактор в сорокоградусный мороз в делянке можно оставить, с лошадями так поступать как то не хорошо. А ролик забавный, хоть для рекламы можно бы более менее приличную "экосистему" подобрать. Конечно в лесу пакостить не надо, и подрост надо сохранять, чем меньше в него лезешь тем лучше, но с лошадками просто шоу забавное,

Лес то какой убогий. И заготавливают какую-то шнягу, дрова никудышные, осиновые.
Это в Швеции такие леса растут? Это у них надо опыт перенимать?
Таких "лесов" у нас и без ихнего "опыта" полно по всей стране.


А не, ветки то сосновые. Хвою нормальным форвардером вывезли, а хлам колхозникам подарили, за приборку...;-)

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=20568&sid=5864b64d1df465527db5d1ec91e8cfb0

И.В.Шутов. О биологическом разнообразии лесов



(в развитие темы "О концепции организации и ведения в России правильного лесного хозяйства")

Во многих публикациях лесоводов и экологов повторяются призывы и даже мольбы о необходимости сохранения биологического разнообразия лесов (БРЛ). Почему его считают таким важным? Общераспространенная точка зрения: главным образом, потому что в БРЛ, как в мифической чаше святого Грааля, заключено то самое, благодаря чему обширные территории нашей планеты оказались «одеты» лесами задолго до того, как там было замечено присутствие человека. И еще, конечно, потому что образовавшийся на Земле её лесной покров оказался способным не только к саморазвитию, но и к активному участию в формировании биосферы Земли, с присущими ей удивительно узкими диапазонами физических параметров, в границах которых только и возможна жизнь людей и «братьев наших меньших».

На сегодня мир является свидетелем вызванных человеком быстрых изменений БРЛ. Это - реальность, несомненно, заслуживающая того, чтобы ей был посвящен особый раздел в будущей КПЛХ (концепции правильного лесного хозяйства).

Ниже я позволю себе как лесоводу коротко сказать о своем отношении к БРЛ и о вызванных человеком его изменениях.

Для удобства рассмотрения того, что называют БРЛ, его можно представить в виде двух главных составляющих частей. Это:

1) Разнообразие самих условий местообитания живых существ в виде разных вариантов климата, почвы, крутизны и экспозиции склонов, высоты над уровнем моря и проч.

2) Видовое, генетическое и биоценотическое разнообразие обитающих в данных условиях деревьев и сопутствующего им множества других существ, с присущим им разным участием в пищевых цепях, а по сути - в разных вариантах производимого перемещения и использования аккумулированной зелеными растениями энергии Солнца.

Может ли то, что обозначено выше, в первом пункте, влиять на то, что названо во втором? Безусловно! А наоборот? В какой-то мере.

В каких лесах имеющееся там биологическое разнообразие можно рассматривать как наиболее сбалансированное между самой жизнью и её условиями? Конечно, в девственных и еще в тех, которые теперь называют старовозрастными. Почему? Потому что там в результате всей многотысячелетней эволюции лесов перечисленное в пункте 2 оказалось наиболее приспособленным к условиям, названным в пункте 1. Главным результатом этого в нашей тайге было то, что лесоводы называют светлохвойными и тёмнохвойными лесами, а внутри каждой из названных категорий - коренными типами или группами типов девственных и старовозрастных лесов.

Примечание. К старовозрастным сегодня обычно относят леса, мало затронутые деятельностью людей, в силу чего они во многом подобны девственным.

Стабильной особенностью наших таежных девственных и старовозрастных лесов издавна являлось господство в их составе деревьев хвойных пород и подчиненное положение мелколиственных в виде небольшой примеси к хвойным. И это - несмотря на то, что осина и береза (по сравнению с хвойными породами) обладают гораздо лучше выраженной способностью к размножению не только семенным, но и вегетативным путем. Почему, тем не менее, породный состав (и само биологическое разнообразие!) наших таежных лесов оказались в прошлом именно такими, какими оказались? На этот вопрос отвечу так:

1. Из-за того, что деревья определенных видов и климатипов наших лиственницы, сосны и ели могут выживать и плодоносить в условиях такого сурово-холодного климата и бедной почвы, которые, например, неприемлемы для осины.

2. По причине меньшей продолжительности жизни у деревьев мелколиственных пород, по сравнению с хвойными.

3. Из-за того, что у сосны, ели, пихты и кедра их фотосинтезирующие органы пребывают в «рабочем» состоянии не один сезон, а несколько лет; и еще, потому что начинают они свою «работу» весной раньше, а заканчивают осенью позже, чем листья у осины и березы. То и другое, как можно предполагать, позволяет сосне, ели, пихте и кедру усваивать энергию Солнца с более высоким КПД.

Приняв во внимание вышесказанное, нельзя оставить без ответа вопрос о том, почему в процессе почти бесконечно длительной эволюции таежных лесов её результатом, как правило, оказались не чистые по составу хвойные древостои, а хвойные с небольшой примесью мелколиственных?

Убедительного ответа на этот вопрос у меня нет. Предполагать же я могу следующее:

- что названная примесь лиственных к хвойным выступает в роли единственного или дополнительного кормового ресурса для зооучастников лесных биогеоценозов;

- что присутствие в мертвом напочвенном покрове хвойных древостоев не только хвои, но еще какого-то количества опада, образуемого «листвой», кустарниками, травами и другими растениями, увеличивает плодородие почвы;

- что все это во времени улучшает условия существования леса как живой системы в её целом виде.

На сегодня (и уже давно) рост числа людей на Земле сопровождается увеличением количества потребляемых товаров из древесины. Нужную древесину можно находить не только в девственных, старовозрастных и иных лесах естественного происхождения, но и производить на специальных плантациях-дендрополях. В мире теперь уже примерно 40 % нужной для промышленной переработки древесины получают на таких плантациях. Однако, не в России. Почему? Главным образом, я думаю, из-за того, что наш «лесной» бизнес теперь поставлен в такие условия, при которых ему выгоднее изымать из оставшихся экономически доступных лесов то ценное, что там еще осталось, а не заниматься производством нужной ему древесины на собственных плантациях.

* * *

О необходимости сохранения БРЛ обычно вспоминают, имея в виду экономически доступные территории, где ведутся промышленные заготовки древесины. При этом речь ведут, как правило, не об оптимизации состава и обилия живых существ в конкретных типах условий местообитания, а также в интересах долгосрочной хозяйственной деятельности людей в лесах, а всего лишь об элементарном увеличении перечня обитающих в лесу видов растений и животных. На нескольких примерах покажу, к чему ведет (или уже привело) такое «суженное» понимание самой сути БРЛ.

1. Вызванная заготовителями древесины массовая смена хвойных древостоев мелколиственными, о почти военных последствиях которой мои коллеги и я уже неоднократно писали и говорили.

2. Замедленный рост, повреждение и гибель культур сосны в Карелии от снежного шютте, вызванные безграмотными решениями о дальних «перебросках» её семян.

3. Известное многим повреждение культур и подроста сосны вертуном при наличии рядом с ними поросли осины. Это с её листьев споры болезнетворного грибка ветром переносятся на побеги сосны. Если поросль осины своевременно не удалить, заболевание сосны вертуном ведет к финансовым потерям по причине задержки роста деревьев и снижения товарных достоинств стволов.

4. Мощное усиление повреждений культур и подроста сосны на зараженных майским хрущом площадях, если рядом с ними присутствует береза. Почему? Потому что молодым жукам хруща необходимо дополнительное питание, в качестве которого они используют молодые листья березы.

5. Появление в сырых лесах и на болотах в европейской части тайги енотовидной собаки. В погоне за непроверенной в экспериментах формальной новизной её привезли в леса Европейской России с Дальнего Востока. Одним из полученных результатов этого явилось резкое сокращение численности журавлей и боровой дичи.

6. Замеченная массовая имитация БРЛ в виде брошенных на лесосеках недорубов, не имеющих товарной ценности для заготовителей древесины.

7. Уже получившее вид «зеленой эпидемии» энергичное распространение ядовитого борщевика Сосновского. Завезенное к нам по недомыслию и лишенное в наших условиях своих естественных врагов и болезней, это растение быстро обживает придорожные полосы, лесные опушки, пастбища, а в некоторых случаях и вырубки. Соответственно, теперь те, кто хочет или должен ему противостоять, вынуждены делать это недешевыми искусственными средствами.

8. Замеченная многими людьми неодинаковая численность (а возможно, и разная активность) клещей и кровососущих насекомых на территориях с разным БРЛ. За всем этим нельзя не увидеть разные уровни санитарной опасности таких объектов для людей, что обязывает принимать данное обстоятельство во внимание при планировании и организации работы и отдыха людей в лесах.

* * *

С моей точки зрения, лучшее, что люди могут сделать для сохранения БРЛ (и самого «банка» лесного генофонда России), это «железная» (на уровне соответствующих статей в УК РФ) защита государством лесов несырьевого назначения (в том числе девственных и старовозратных) от посягательств со стороны «лесного» бизнеса и иных интересантов.

На других территориях придется делать другое, а именно: осуществлять отвечающую нашим потребностям трансформацию БРЛ. Это, очевидно, всегда будет вынужденной акцией, сопряженной к тому же с возможностью получения тех или иных негативных результатов. Чтобы минимизировать их вероятность, у нас может быть только одна некороткая «дорожная карта» - обязательно проводить многолетние эксперименты, а затем проверять и перепроверять полученные результаты в производственных опытах. Со своей стороны поясню, почему такая многоступенчатая проверка необходима: в том числе еще и потому, что достигаемый в традиционных опытах высокий прирост определенных деревьев по высоте и диаметру еще не означает, что именно им присуща высокая устойчивость к опасным для них факторам и условиям.


12.12.2016

Чл.-корр. РАН, Заслуженный лесовод России И.В. Шутов


* * *

И.В.Шутов. О концепции организации в России правильного лесного хозяйства

И.В.Шутов. Лес как объект природы и хозяйственной деятельности лесоводов (продолжение темы)

И.В.Шутов. О дорогах в лесу (в развитие темы "О концепции организации и ведения в России правильного лесного хозяйства")

И.В.Шутов. Остановить превращение хвойных лесов России в мелколиственные! (Продолжение темы о Концепции правильного лесного хозяйства)


Чрезвычайная ситуация с лесными пожарами сложилась на востоке Австралии

Москва. 12 февраля. INTERFAX.RU - Крайне серьезная обстановка с лесными пожарами складывается на востоке Австралии.

"Условия в воскресенье - худшие с момента осложнения обстановки", - сообщил журналистам представитель пожарной службы австралийского штата Новый Южный Уэльс Шейн Фитцсиммонс.

"Условия катастрофичны, они из ряда вон выходящие. Такое случается нечасто, - сказал он. - Это очередной день, когда погода способствует пожарам настолько серьезно, насколько можно представить".

По словам Фитцсиммонса, несмотря на крайне серьезную ситуацию, пострадавших среди пожарных и местных жителей нет.

Между тем австралийские метеорологи информируют, что в штатах Новый Южный Уэльс и Квинсленд температуры бьют февральские рекорды, превышая 40 градусов по Цельсию.

На засіданні Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО порушувалось питання будівництва Міжнародного центру букових пралісів на Закарпатті

7 лютого 2017 року в Києві, в Міністерстві закордонних справ України, під головуванням заступника міністра закордонних справ України, голови Національної комісії України у справах ЮНЕСКО С.Кислиці відбулось ХХІ засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, на якій обговорено широкий спектр питань міжнародної співпраці України у рамках ЮНЕСКО.



Зокрема, заслухано звіти про діяльність секторів Нацкомісії в 2016 році, пріоритети її роботи в цьому році, хід виконання попередніх рішень, питання приєднання України до другого Протоколу Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року тощо.

З доповідями із цих питань виступили керівники секторів Нацкомісії: культури та культурної спадщини – перший заступник міністра культури України Світлана Фоменко, освіти – перший заступник міністра освіти та науки України Володимир Ковтунець, науки – віце-президент Національної академії наук України, академік Анатолій Загородній, молодіжної політики – заступник міністра молоді і спорту України Микола Мовчан, заступник керівника сектору природничих наук та природної спадщини, директор Департаменту із питань заповідної справи Мінприроди України Ігор Іваненко тощо.

На наше прохання, заслухано також питання будівництва на базі Карпатського біосферного заповідника Міжнародного навчально-дослідного центру букових пралісів та сталого розвитку Карпат та відзначення 10-річчя включення букових пралісів Карпат до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Інформуючи із цього приводу учасників зібрання, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор Федір Гамор підкреслив, що не зважаючи на вимоги статті 5 Конвенції про збереження Всесвітньої спадщини, доручення Президента України від 02.04.2013 р. № 1-1/749, із питань збереження букових пралісів Карпат як об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Плану заходів затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1619-р та доручення Кабінету Міністрів від 21 березня 2016 року № 9026/1/1-16, не забезпечується виділення необхідного фінансування для будівництва на базі Карпатського біосферного заповідника, на гірському курорті Кваси Міжнародного навчально-дослідного центру букових пралісів та сталого розвитку Карпат.

А цей об’єкт, відповідно до Спільної Декларації про наміри між Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством довкілля Словацької Республіки і Федеральним Міністерством довкілля, охорони навколишнього природного середовища, будівництва та безпеки ядерних реакторів Федеративної Республіки Німеччина щодо співпраці з охорони та управління спільним об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат (Словаччина та Україна) та давні букові ліси Німеччини (Німеччина)» та Стратегії розвитку мережі навчальних центрів букових пралісів, яка спеціально розроблена німецькими експертами у рамках реалізації українсько-німецько-словацького проекту «Сталий менеджмент територій, прилеглих до об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат», повинен виконувати координуючу роль у мережі навчальних центрів усіх країн, букові праліси яких входять до Всесвітньої спадщини.

Актуальність будівництва цього Центру зростає й у зв’язку із розширенням об’єкта спадщини «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» за рахунок пралісів ще 11 європейських країн (Іспанія, Італія, Австрія, Бельгія, Словенія, Болгарія, Румунія та інші) та реорганізацією його в новий об’єкт Всесвітньої спадщини «Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи».

У зв’язку із цим ми звернулись із проханням, щоби будівництво цього важливого Центру було здійснено за рахунок коштів українсько-німецького проекту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні».

Ми звернулись також із пропозицією, щоби Міжнародна науково-практична конференція «Десятиріччя створення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини»: історія, стан та проблеми впровадження інтегрованої системи менеджменту» (м.Рахів, 26-29 вересня 2017 року), в роботі якої передбачається участь близько 200 представників Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Міжнародного Союзу охорони природи (IUCIN), наукових кіл, органів влади та громадськості із 22 європейських країн, пройшла під егідою Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

З обговорюваних питань Нацкомісія прийняла відповідні рішення.










Федір Гамор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор

12 лютого 2017р.

На території заповідника крали ліс



На території Північного лісництва Рівненського природного заповідника працівники державної охорони природно-заповідного фонду виявили близько 100 чоловік в масках на квадроциклах, тракторах, підводах, які масово вирубували та вивозили деревину в напрямку села Старе Село Рокитнівського району, повідомляє кореспондент ERVE.UA із поосиланням на Рівненське управління лісового та мисливського господарства.

Всі усні попередження працівників державної охорони природно-заповідного фонду порушники ігнорували та погрожували фізичною розправою. Про ці порушення лісівники відразу повідомили поліцію. В управлінні лісовоготамисливського господарства зазначають, що державно охорона природно-заповідного фонду Рівненського природного заповідника власними силами не в змозі забезпечити охорону природних комплексів від такої кількості організованих, технічно укомплектованих злочинних угрупувань.

12 лютого 2017, 15:25

Боже! Позбав нас невігласів і дурні, а з розсудливими ми порозуміемось - ч.1

Побачив чергову дурню на каналі NewsOne. Монолог черговоі мадам що не розуміеться на справі, котру чи купили, чи волонтерка на розводняк. На жаль проти інших передач, коли е компетентний опонент, хоч у вигляді ведучого, був варіант безапеляційних тверджень про те, що контрабандою не е те що потрапляе з окупованоі зони, хоча лінія фронту і е переміщений загарбниками з колаборантами кордон, коли окупант робить кордон неконтрольованим для контролю і охорони прикордонних сил окупованоі краіни.

Савченко і Тимошенко, та всі прогресивні і компетентні фахівці і політики, а політик е стратегом держуправління чи за фахом, чи то за посадою, всі знають що Росія веде необ'явлену війну використовуючи зрадників колаборантів на чолі з Януковичем, а окупація змістила тимчасово функціональний кордон тотожній лініі фронту. Тому торгівля через лінію фронту е торгівля з окупантом і колаборантами, незалежноивід громадян, що працюють на окупанта, чи служать йому у військових формуваннях. Томенко засвідчив, що державна енергогенерація поставляе через кордон електрику, за яку не сплачено окупантом і Украіна втрачае за рік понад півтора мільярда гривен в бюджет...

Боролися проти феодалізаціі, а Ахметов живе і господарюе в окупованих землях маючи військо та підтримку окупаційних сил та маючи лоббі і в Киеві.

Сенченко про то в коментарі про твердження агентів банковоі ніби про користь комерціі з окупантами справедливо назвав маренням і привів приклад з окупованим Кримом і бізнесаферами Фірташа-Яценюка.

Слід усіх кандидатів у владу вчити кандмінімуму і впровадити ЗНО, щоб дурню не творили як вказана мадам, чи Гончаренко, руйнуючи імідж Украіни на дипломатичному рівні.

Приклад контрабанди через фронт. Суррогатні напоі та цигарки е контрабандою з Росіі, незалежно де вони вироблені, в Росіі, чи на окупованій Росіею територіі. Ліс-кругляк вивезений через окуповану територію і Росію до третіх краін е контрабандою...

Ахметов міг задавити колаборацію і окупацію своім феодальним війском донецьким, але він побачив в тому перспективу і можливість стати ханом донецьким, як Кадиров в Чичні. Саме тому він відмовився бути причетним для Киева... Війна позбавила контролю його бізнеса, то він ще і непідзвітний Киеву, хоч ті і забезпечують недоторканність його бізнеса на крові...

У Тячівському районі відкрили два нові лісівництва (ВІДЕО)

На сторожі лісу. У Тячівському районі відкрили два нові лісівництва.

Їх пріоритетні завдання – лісовідновлення та захист природного потенціалу від незаконних рубок. Минулоріч закарпатські лісівники реалізували кілька проектів, серед яких, окрім розбудови інфраструктури, також створення нових туристичних маршрутів і розширення площі заповідних територій в області. Більше, у відеосюжеті від ТРК Тиса-1

http://tysa1.tv/?p=16500
http://galagov.tv/у-тячівському-районі-відкрили-два-нов/


11 лютого 2017

Через напади лісова охорона змушена озброюватися


05.02.2017




Понад 30 людей у балаклавах прийшли ввечері в контору Глиннівського лісництва ДП «Рокитнівський лісгосп», що на Рівненщині, та побили у приміщенні вікна і техніку. На той час лісничий був на виїзді у лісі, а коли приїхав – натовп вимагав у чоловіка припинити перешкоджати їм красти ліс, пише Північ-інфо посилаючись на прес-службу «Рівнелісу».

Керівництво обласного управління лісового та мисливського господарства звертається до правоохоронних органів з вимогою негайного розслідування фактів у яких постраждали працівники лісової охорони.

Адже, кілька днів тому невідомі напали на головного лісничого ДП «Клеванське лісове господарство» на його власному подвір’ї. Михайло Квятковський госпіталізований до неврологічного відділення Рівненської центральної районної лікарні зі струсом головного мозку, у нього поламані ребра та численні забої.


Він розповів, що щовечора приблизно в один і той же час порається по господарству, і, коли вчора, як завжди, вийшов на двір, нападники вже чекали на нього. Головний лісничий припускає, що за ним слідували, адже за кілька днів до того помітив чужі сліди на снігу під вікнами будинку.

Нападників Михайло Квятковський не впізнав. Коли ж почав чинити опір, то отримав попередження з погрозою, що б звільнився з роботи у лісовому господарстві, інакше може позбутися життя.

Лісова охорона ДП «Клеванський лісгосп» постійно отримує погрози фізичної розправи. Влітку зафіксовані випадки спроби підпалу та підриву службових авто, а також напад на лісничого. Зловмисники досі не затримані. Тим часом, в Рівненському обласному управлінні лісового та мисливського господарстві прийнято рішення про особисте озброєння всіх працівників лісової охорони, інформує прес-служба «Рівнелісу».

Фото: ілюстрація


10.02.2017




На Рівненщині лісникам у чергове погрожували браконьєри. Вчора на території Північного лісництва Рівненського природного заповідника працівники держаної лісової охорони виявили близько 100 чоловік в масках на квадроциклах, тракторах, підводах. Ці люди масово вирубували та вивозили деревину в напрямку Старого Села Рокитнівського району, пише Північ-інфо.

Усні попередження лісівників порушники ігнорували та погрожували фізичною розправою. Про це відразу повідомлено поліцію. У «Рівнелісі» б’ють на сполох, адже державна лісова охорона власними силами більше не в змозі забезпечити охорону лісів від такої кількості організованих та забезпечених транспортом злочинних угрупувань.

Це, як відомо, не перший такий випадок. За двома іншими нападами на лісничих, які сталися вже цього року, поліція проводить досудове розслідування та шукає, тих, хто кривдить працівників лісгоспів. У Рокитнівському відділенні поліції розпочато кримінальне провадження за ст.347 КК України за фактом умисного пошкодження майна працівника правоохоронного органу. У прес-службі «Рівнелісу» розповіли, що кілька днів тому лісокради ввечері прийшли в контору Глиннівського лісництва ДП «Рокитнівський лісгосп». Понад 30 людей в балаклавах побили вікна в приміщенні та техніку, вимагали у лісничого припинити перешкоджати їм красти ліс.


Ще одну справу за фактом нападу на лісничого розслідують У Рівненському районному відділенні поліції. Кримінальне правопорушення відкрито за ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження). На власному подвір’ї невідомі побили головного лісничого ДП «Клеванське лісове господарство» Михайла Квятковського. У чоловіка струс головного мозку, поламані ребра та численні забої. Він на лікарняному і досі, кажуть у прес-службі «Рівнелісу».

Головний лісничий припускає, що за ним слідували, адже за кілька днів до того помітив чужі сліди на снігу під вікнами будинку. Нападників Михайло Квятковський не впізнав. Коли ж почав чинити опір, то отримав попередження з погрозою, що б звільнився з роботи у лісовому господарстві, інакше може позбутися життя.

У «Рівнелісі» кажуть, що злочинці неодноразово намагалися вкрасти лісі на території Новоставського та інших лісництв Клеванського лісгоспу. Лісівники постійно отримують погрози фізичної розправи. Влітку зафіксовані випадки спроби підпалу та підриву службових авто, а також напад на лісничого. Зловмисники досі не затримані.

Та поки поліція шукає причетних, а напади на лісників продовжуються, в Рівненському обласному управлінні лісового та мисливського господарства прийняли рішення озброїти усіх працівників лісової охорони. Втім, і це не допомагає протидіяти браконьєрам, які переважають чисельно, інформує прес-служба Рівненського ОУЛМГ.

Фото: ілюстрація

Весной и осенью в Крыму будут сажать лес



В 2017 году правительство Республики Крым проведет объемную работу по восстановлению лесов. Об этом сообщил заместитель Председателя Совета министров РК Юрий Гоцанюк по итогам рабочей поездки в Бахчисарайский район.

«В текущем году будет проведена колоссальная работа по лесовосстановлению республики. Сегодня мы посетили питомник, где выращивается посадочный материал, который уже весной и осенью будет высажен на землях лесного фонда», — сообщил Ю.Гоцанюк.

Он встретился с коллективом ГАУ РК «Бахчисарайское лесоохотничье предприятие», ознакомился с финансово-хозяйственной деятельностью предприятия, осмотрел материально-техническую базу, производство.

Кроме того, Ю.Гоцанюк посетил рекреационный участок «Кордон Финарос» и ГАУ РК «Куйбышевское лесное хозяйство», сообщило управление информационной политики Мининформ РК.


11 февраля 2017