Головною резонансною подією Сумщини останньої чверті 2016 року, безумовно, стали кадрові зміни в обласній раді. Слідом за головою Семеном Салатенком вимушені були попрощатися із своїми посадами начальник управління майном обласної ради і директор її комунального підприємства «Сумиоблагроліс».
Примітно, що детонатором цих змін стала ситуація в лісовому господарстві регіону. Це і не дивно, враховуючи те, що ліси – один з основних бюджетних ресурсів області, до якого звільнені чиновники мали пряме або опосередковане відношення. Низка скандалів, пов’язаних із нелегальними вирубками деревини у КП «Облагроліс» і непрозорими торгами деревиною на СТБ «Сумиагропромбіржа», звинуваченнями активістів на адресу керівництва області у причетності до тіньових оборудок з лісовим ресурсом – усе це не могло тягнутися безкінечно.
Нагадаємо, що останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння громади Сумщини, став оприлюднений запис телефонної розмови голови облради Семена Салатенка, в якій він, користуючись своїм службовим становищем, протиправно намагався «витягти» з неприємної ситуації заступника директора «Сумиагропромбіржі» Олега Шестака, чим, власне, і підтвердив закиди щодо особистої «зацікавленості» керівника депутатського корпусу у наданні преференцій для цієї приватної комерційної структури.
Вдасться новим керівникам навести лад у сфері прозорого і ефективного використання лісового ресурсу регіону, чи ні, в значній мірі тепер залежатиме від того, наскільки готові вони перебудувати існуючи на сьогодні схеми його обігу. Механізмом, без якого не обійтися у цій справі, є діяльність товарно-ресурсних бірж, адже саме вони і тільки вони можуть забезпечити формування через попит і пропозицію справжньої ринкової ціни на ліс і прозорість угод.
Вітер змін і «противоповітряні» заходи
На даний момент торги з необробленої деревини здійснюються на Сумщині через дві біржі – СТБ «Сумиагропромбіржа» (САПБ) і СТБ «Сумська ресурсна біржа»(СРБ). Перша була створена ще у 1998 році, друга – у 2015-му, на прохання місцевих деревообробників, як альтернатива САПБ, після аукціону 19 листопада 2014 року, коли підприємці залишилися без сировини через штучне завищення цін на «Сумиагропромбіржі».
Зрозуміло, що, не бажаючи, щоб їх знов «кинули», і продавці, і покупці вимушені були шукати альтернативу САПБ, яку і знайшли на СРБ, чия діяльність їм була більш зрозумілою і прозорою. До того ж, реєстраційний збір за участь в торгах тут був у чотири рази, а комісійної відсоток з укладених угод у два рази менший, ніж в САПБ. Місцевих же покупців — деревообробників з початку 2016 року СРБ взагалі звільнили від сплати комісії. Та головне – СРБ почало контролювати і через створений нею біржовий арбітраж гарантувати виконання угод.
Наступним кроком у започаткуванні світових стандартів біржових торгів стало впровадження Сумською ресурсною біржею електронних торгів і електронного цифрового підпису, що у рази скоротило час і кошти учасників торгів на оформлення процедури продажу-купівлі. Крім цього, СРБ стала проводити ще й окремі торги для членів Сумської обласної організації роботодавців деревообробного та меблевого виробництва, за якими місцевим підприємцям гарантували 15% деревини, виставленої на продаж лісгоспами.
Звичайно, все це дуже не сподобалося «Сумиагропромбіржі». І головним чином не через те, що вона почала втрачати прибутки (виставлені на СРБ обсяги деревини були у рази менші), а через те, що продавці і покупці побачили, де, скільки і на чому вони втрачають, маючи справу з САПБ, і що продавати і покупати можна не піддаючи себе ризику бути спійманими на участі у корупційних схемах.
Ставши після виборів 2015 року депутатом облради і керівником обласної організації УКРОП, директор «Сумиагропромбіржі» Владислав Луговий почав активно пресувати конкурента через владні важелі, граючи на конфлікті між головою облради («Батьківщина») і головою ОДА («Солідарність») і використовуючи для цього необхідні «золоті» голоси депутатів УКРОПу під час прийняття облрадою важливих кадрових, політичних і економічних рішень.
Звичайно, лісокористувачі (продавці) формально є самостійними об’єктами господарювання, але до «рекомендацій» з високих кабінетів не виставляти свою деревину на торгах на СРБ, навіть всупереч своїм господарським вигодам, вимушені були прислухатися. Щодо місцевих деревообробників (покупці), то найбільш неслухняних «Сумиагропромбіржа» просто не реєструвала на своїх щоквартальних торгах, де під негласним примусом лісокористувачами виставлялася левова частка необробленої деревини.
Паралельно із цим у жовтні минулого року на сторінках цього видання з’явилося інтерв’ю із заступником директора «Сумиагропромбіржі» Олегом Шестаком, в якому він закликав Антимонопольний комітет та правоохоронні органи розслідувати законність проведення Сумською ресурсною біржею електронних торгів з необробленої деревини на Сумщині. Навряд чи, це інтерв’ю було розраховано на широке коло читачів. Його метою, скоріш за все, було дати зрозуміти лісокористувачам і деревообробникам, з якою із бірж вони повинні мати справи, адже публікації у газеті «Сумщина» завжди сприймалися як позиція обласної влади.
Звернення Олега Шестака до правоохоронців при цьому носило чисто декларативний характер, адже і вони, і Антимонопольний комітет до цього неодноразово перевіряли правові засади діяльності СРБ, в т.ч й з проведення електронних торгів. і ніяких порушень не знайшли.
Дозволено те, що не заборонено
Одним з основних звинувачувальних меседжів Олега Шестака було те, що електронні торги не регламентовані жодними нормативними актами. Дійсно, в Україні немає закону, який би регламентував електронні торги. Як і не має закону, який би їх забороняв чи обмежував. І те, що хтось почав впроваджувати в Україні цю, давно вже поширену в усьому світі практику, причому позиціонуючи Сумщину, як піонера у цьому напрямку, можна тільки вітати.
«Те, що немає відповідного закону, не означає, що ми працюємо незаконно, — говорить голова Біржового комітету СРБ Даніїл Маландій. — Наприклад, поширена сьогодні система електронного сервісу державних публічних закупівель ProZorro, до того, як її узаконили, цілий рік працювала в Україні під контролем міжнародної громадської організації по боротьбі з корупцією Transparency International. Система електронних торгів з необробленої деревини, яку ми розробили і першими в Україні впровадили, можна сказати, працює теж під контролем – Антимонопольного комітету, фіскальних і правоохоронних служб, Державного агентства лісових ресурсів, до яких ми ж самі і зверталися з проханням перевірити нашу систему електронних торгів на «вразливість» з точки зору законодавства. І нічого незаконного в її діяльності вони не знайшли».
«Аби жителям Сумщини була зрозуміла суть конфлікту, який подається їм всього лише як конфлікт двох конкуруючих структур, — продовжує директор СРБ Юрій Смоляр, — треба розуміти схему, за якою проводилися в області квартальні біржові торги деревиною. Ціни штучно завищували, а «Сумиагропромбіржа» з кожної угоди брала свої комісійні, до речі, найвищі в Україні. Зрозуміло, що чим вище була сума угоди, тим вище комісійні біржі. Чи була вибрана потім деревина за цими угодами чи ні, цим ніхто не переймався. Вона залишалася у лісгоспах, і тоді вступали в дію так звані «прямі договори», коли покупець вже не на аукціоні, а один на один із керівником лісгоспу домовлявся про ціну. Причому ту ж саму деревину після торгів можна було купити за цінами нижче, ніж стартова на аукціоні.
Таким чином, з’являлася ніким не облікована «маржа», яка розподілялася між кількома фігурантами такої тіньової схеми, а область, держава через продаж лісового ресурсу за цінами нижче ринкових несли колосальні збитки. Це підтверджує і остання інформація Нацполіції України від 31 січня 2017 року: тільки у держлісгоспах Сумщини через такі тіньові схеми, коли якісна деревина продавалася за заниженими цінами, державі нанесено збитків на суму понад 1 мільйон гривень.
Впроваджені ж нами електронні торги замість фактично непідконтрольних державі і суспільству прямих договорів працюють виключно як прозорий сервіс для пошуку самого вигідного покупця. Учасники електронних торгів не знають один одного, внаслідок чого автоматично виключається можливість змови покупців або продавців, можливість корупційних схем. Тому проведення електронних торгів і стало декому на Сумщині, як кістка в горлі, тому і намагаються їх шельмувати. Втім, відомо, хто гучніше від усіх кричить: «Тримай злодія!»
До сказаного додамо, що впроваджену на Сумщині систему електронних торгів з необробленої деревини оцінили вже в інших регіонах України. Запозичивши процедурні розробки і електронну базу даних Сумської ресурсної біржі, за її прикладом працюють зараз Житомирська та Івано-Франківська області, запускає сервіс електронних торгів «по-сумські» потужна Українська універсальна біржа, яка має 15 філіалів по всій Україні. Тим же шляхом планують йти і 25 передових бірж України – члени Асоціації «Біржові та електронні майданчики».
Про «вузьке коло»
Ще одна гнівна тирада противників електронних торгів на Сумщині, яку варто прокоментувати, стосується того, що СРБ стала проводити окремі торги для членів Сумської обласної організації роботодавців деревообробного та меблевого виробництва. На думку, того ж Олега Шестака, таким чином лісовий ресурс незаконно і не прозоро «розподіляють у вузькому колі учасників».
«Такі заяви, - говорить директор СРБ Юрій Смоляр, — свідчать або про свідомі наміри ввести громадськість в оману, або про повну правову необізнаність тих, хто їх розповсюджує. Стаття 7 Закону «Про захист економічної конкуренції (Узгоджені дії малих або середніх підприємців)» передбачає, що положення статті 6 (Антиконкурентні узгоджені дії суб\'єктів господарювання) «не застосовуються до будь-яких добровільних узгоджених дій малих або середніх підприємців щодо спільного придбання товарів, які не призводять до суттєвого обмеження конкуренції та сприяють підвищенню конкурентоспроможності малих або середніх підприємців». Це напряму стосується і Сумської обласної організації роботодавців деревообробного та меблевого виробництва.
На Сумщині усі деревообробні підприємства – це малий і середній бізнес, тому проведення окремих торгів для цієї категорії бізнесу (для «узгодженої групи»), не є порушенням закону, що підтвердив нам і Антимонопольний комітет. До того ж, це не скасовує головний принцип торгів – конкуренцію. На таких торгах виграє все одно той, хто запропонує найвищу ціну».
Триматися зубами
Не могли ми не поцікавитися ще одним «убивчим» аргументом від Олега Шестака, непримиренного «борця за законність», який, (між іншим, просто до слова) зараз ховається від правоохоронців і виконавчої служби: «Цю оборудку (електронні торги на СРБ –Ред.) лобіює і депутат обласної ради від «Батьківщини» Віктор Дубінко, що має тісні стосунки із засновниками тієї ресурсної біржі.
«Я так розумію, що тут мається на увазі той факт, коли кілька років тому я придбав квартиру-недобудову у фірмі, в якій працював тоді Даніїл Маландій, — розповів нам Віктор Дубінко. - На той час я ще не був депутатом облради, а Маландій не був головою Біржового комітету СРБ. Тому «конспіралогічні» висновки від Олега Шестака – повна нісенітниця і бажання вхопитися і триматися зубами будь за що, аби не втратити монополію «Сумиагропромбіржі» на продаж лісового ресурсу в області.
Якщо ж по суті, питання, яке ви задаєте, то по великому рахунку, мені все одно через яку біржу буде проходити лісообіг на Сумщині – САПБ чи СРБ. Моє завдання, як депутата і голови тимчасової комісії з питань контролю за ефективним використанням природних ресурсів регіону, – отримати максимальний контроль обласної ради щодо використання цих ресурсів, одним з яких є в т.ч. і ресурс лісовий.
Ми, обласна рада, хочемо, щоб продажем цього ресурсу займалася біржа яка може забезпечити прозорість торгів, яка може надати нам дані про те, як виконуються угоди купівлі-продажу, і чому невибрана деревина знов попадає в якийсь тіньовий обіг, внаслідок чого обласний бюджет недоотримає кошти.
Не випадково в комісію, яку я очолює, входить і голова постійної бюджетної комісії облради. Наше спільне завдання шукати джерела надходжень до бюджету області в максимальному обсязі. Стосовно лісової галузі їх можна сформувати так: як зрубавши менше дерев отримати максимальну вигоду для бюджету».
До сказаного
Наша післямова буде дуже короткою. Протягом жовтня-грудня 2016 року місцеві та всеукраїнські ЗМІ щотижня, а то і по два-три рази на тиждень, повідомляли про виявлені факти розкрадання лісу на Сумщині. Після вищеназваних кадрових змін така інформація майже щезла. Натомість з’явилася інша – про обшуки і арешти у лісгоспах, про передачі до суду справ, підозрюваних у незаконних оборудках з лісовими ресурсами області.
Схоже, хоча б у цій галузі цей корупційний бізнес на Сумщині вдалося зупинити. А що далі? Арешти, вилучення, судові вироки безсилі його остаточно зупинити, якщо суспільство не запровадить нових правил взаємовідносин між покупцями і продавцями лісового ресурсу. Передумови для цього у вигляді біржових торгів за світовими стандартами, впровадженими вперше в Україні саме у Сумській області є.
Чи готова обласна влада ними скористатися? Чи зацікавлена вона в цьому? Відповідь на це питання маємо отримати вже найближчим часом.
