ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

26 лютого 2017

В Україні шириться рух саботажників полювання

Це побічно підтверджує інформація з міжнародного сайту Экотаж, де постійно публікуються фотозвіти про всі нові акції противників отримання задоволення від вбивства диких тварин, що називається "любительським полюванням".

Це підтверджує і те, що ще в 2004 р. Україна, одна з перших серед пострадянських країн, закрила у себе весняне полювання. Це підтверджує і те, що в 2007 р. супротивникам полювання вдалося закрити в Україні комерційне полювання на червонокнижного зубра.

Це підтверджує і те, що в 2010 р. противники полювання домоглися закриття полювання в українських національних парках і біосферних заповідниках.

Це підтверджує і те, що зараз в Україні піднята потужна кампанія за закриття полювання на лося на 25 років.

Докладніше про Рух саботажників полювання на сайті української Вікіпедії
https://uk.wikipedia.org/wiki/Саботаж_полювання

Фотозвіти саботажників полювання тут:



На фото - знищення браконьєрських мисливських вишок.


DSC_5121 DSC00016 DSCF3330
Прес-служба КЕКЦ

26.02.2017

Сельский глава и его лесной «бизнес»

Во Владимирской области главу сельского поселения подозревают в махинациях с лесом, который выделяется на льготных условиях погорельцам: древесину чиновник отписывал знакомому предпринимателю

Анастасия Рюмцева 26 февраля 2017, 10:08


фото газеты «Призыв»

Заместителем Ковровского городского прокурора утверждено обвинительное заключение и направлено в суд уголовное дело в отношении бывшего главы Ивановского сельского поселения Ковровского района Александра Болотова, сообщает прокуратура Владимирской области. Болотов обвиняется по четырем статьям УК РФ: ч.2 ст.285 (злоупотребление должностными полномочиями), ч.3 ст.160 (присвоение в крупном размере), ч.3 ст.159 (мошенничество, совершенное лицом с использованием своего служебного положения) и ч.1 ст.292 (служебный подлог) УК РФ.

Как пишут надзорники, с 2013 по 2015 годы Болотов, используя свои служебные полномочия, действуя в интересах знакомого ему предпринимателя, неоднократно изготавливал и предоставлял в Ковровское лесничество подложные документы, оформленные от имени жителей сельского поселения, пострадавших от пожаров, для получения деловой древесины на льготных условиях.

В результате в лесничестве было незаконно получено 854 кубометра древесины стоимостью около 500 тысяч рублей. При этом полученные от предпринимателя деньги - якобы для передачи гражданам, от имени которых оформлялся лес - Болотов присваивал и использовал в личных целях.

Кроме того, в 2014 году Болотов, используя свои служебные полномочия, изготовил подложное решение Совета народных депутатов Ивановского сельского поселения, на основании которого незаконно получил премию за счет средств местного бюджета.

По оценке следствия, общий размер причиненного действиями выборного чиновника ущерба превысил миллион рублей. Как уточняет прокуратура, на следствии Болотов свою вину признал полностью, деньги в казну вернул. Уголовное дело предстоит рассматривать Ковровскому городскому суду.

Украинцам предложат новые правила рыбалки



Весной 2017 года в Украине изменятся правила любительской и спортивной рыбной ловли. Как сообщает UBR.ua, новый вариант документа уже разработан Госрыбагентством.

«В марте мы финализируем обновленный документ и уже к апрелю он должен появиться. Мы расширим зоны, где разрешен лов и подкорректируем предельные нормы вылова», — сообщил глава Госрыбагентства Ярема Ковалив.

Сейчас все желающие могут ловить рыбу в украинских реках и озерах, кроме технических водоемов и зон (например, возле плотин и т.п). В Госрыбагенстве хотят дополнительно разрешить лов на так называемых подводящих каналах гидротехнических сооружений.

Кроме того, по действующим правилам можно бесплатно выловить 3 кг рыбы, независимо от ее вида. Все что выше этого предела считается «специальным пользованием ресурсами» и подлежит оплате.

«Никто не будет запрещать бесплатную рыбную ловлю. Мы просто хотим ввести дифференциацию предельного веса по видам. В том числе попытаемся урегулировать вопросы ведения подводного лова (подводной охоты) и т.п», — пояснил Ковалив.

То есть какой-то ценной рыбы можно будет поймать не более 2 кг, зато другой — и все 5 кг. Плюс будет разрешено превышать вес так называемыми трофейными экземплярами рыбы. Например, один сом на 100 кг может считаться выловом в пределах нормы.

Для подводной охоты понадобится поплавок (буй, обозначающий место ныряния). Под запретом окажется подводная рыбалка в зимовальных ямах, технических зонах и т.п. А если кто-то захочет поймать больше разрешенного предела, придется заплатить определенную сумму. В ведомстве говорят, что она будет «небольшой», но цифр не называют.

Нужна эволюция, а не революция - Литва

Дарюс Шапокас

В правительстве Литвы родилась идея реорганизации лесного хозяйства нашей страны, а поскольку лес – это наше общее богатство, журналисты газеты «Обзор» решили посмотреть, как живут литовские лесничества и что думают о предстоящей реформе работающие в этой сфере специалисты. Тем более что эта реформа пока не приобрела чётких очертаний, её принципы только кристаллизуются.

Однако уже прозвучало, что в Литве не будет существующих ныне 42 отдельных, экономически самостоятельных, но остающихся в ведении государства и подчиняющихся Министерству окружающей среды уредий. Будет одно большое предприятие, управляемое непосредственно из Вильнюса. Чуть позже прозвучало, что это может быть не одно объединённое, а двадцать с небольшим укрупнённых уредий.
Разговоры о предстоящей реформе ведутся не только в столице, но слышны пока только мнения в столице. А было бы нелишне послушать и людей из так называемой провинции, тех, кто, возможно, десятилетия своей жизни отдал литовскому лесу.

Корреспонденты «Обзора» уже побывали в Игналинском и Тракайском районах, на очереди – Шальчининкская уредия.

Площадь заботы и работы Шальчининкской уредии - 54,4 тысячи гектаров, что является довольно серьёзным объёмом не только по меркам Литвы, но и соседних стран.

В неё входит 8 лесничеств, в одном из них – Гирийос – и побывали журналисты «Обзора».

Цифры и люди

По дороге в деревню Руднинкай, где расположился в недавно построенном небольшом доме офис лесничества (лесники Гирского лесничества, наверное, будут смеяться, когда прочитают в газете, как назвали их контору), мы обсуждали события последних дней, касающиеся предстоящей реформы лесного хозяйства Литвы.

Литовские СМИ со слов министра окружающей среды Кястутиса Навицкаса сообщили о том, что вместо 42 нынешних уредий появятся 25 подразделений под одной общей вывеской «Lietuvos valstybiniai miškai» («Государственные леса Литвы»), что позволит сэкономить за счёт увольнения несколько сотен ставок. Об этом министр сказал, представляя план реорганизации членам парламентской фракции либералов. Кстати, по словам инициатора реформы, новое объединённое предприятие должно начать свою работу уже в январе 2018 года.

К.Навицкас успокаивает рабочих лесничеств: будут уволены исключительно «конторские», их сейчас по Литве около 800 человек, а останется примерно 400.

Однако, по мнению председателя Федерации профсоюзов работников леса и лесной промышленности Литвы Инги Ругинене, все эти выкладки – лишь манипулирование цифрами. На самом деле, по её словам, могут быть уволены 3 тысячи человек.

«Сам министр утверждал, что на первом этапе реорганизации в системе должно остаться 1,6 тысячи работников. А теперь их почти 4 тысячи, поэтому очевидно, что 2,4 тысячи человек потеряют работу. Позднее будет уволено ещё 600 работников, и останется только тысяча. Так что получается, что всего без работы останется 3 тысячи человек», - заявила И.Ругинене.

Она также озвучила на всю Литву и то, о чём говорят многие лесоводы: работники лесного хозяйства не выступают против перемен, которые сделали бы их отрасль более эффективной, они не согласны с существующим ныне положением, когда предстоящая реформа совершенно не обсуждается, а идею единого предприятия проталкивают буквально бульдозерным принципом.

Вспомнили мы также и о том, что Федерация профсоюзов работников леса и лесной промышленности Литвы, объединяющая 4 тысячи работников, официально потребовала от министра К.Навицкаса публичного извинения за то, что он 11 февраля в эфире передачи «Панорама» национального телеканала LRT фактически, по мнению профсоюза, обвинил в мошенничестве практически всех специалистов лесного хозяйства.

«Мы считаем, что благодаря одному предприятию, через одно централизованное предприятие мы сможем обеспечить и механизм прозрачного управления, и механизм учёта, и средства продажи леса. Потому что знаем общий контекст и что честных и квалифицированных людей в Литве не много. Это один из критериев при создании единого предприятия», - заявил тогда министр.

Разговоры стихнут скоро?

Когда приехавшие в Руднинкай корреспонденты «Обзора» рассказали лесничему Дарюсу ШАПОКАСУ, возглавляющему Гирское лесничество, о дорожных разговорах, он согласился, что именно такого характера мнения о предстоящей реформе ему и приходится слышать от своих коллег и знакомых, так или иначе связанных с литовским лесом.

- Я 17-й год - в системе государственных лесов Литвы, поэтому, как мне кажется, имею право высказывать какие-то замечания относительно всего того, что так активно в эти дни обсуждают работники лесного хозяйства. При этом я хотел бы подчеркнуть, что я в данном случае высказываю не только свою позицию, - сказал Д.Шапокас, выслушав гостей. - Антикоррупционный контроль в нашей системе довольно жёсткий и постоянный. Специалисты уредий смотрят за тем, насколько квалифицированно выполняют свои обязанности работники лесничеств. Осуществляют проверки и приезжающие к нам специалисты из Вильнюса. Причём проверяют они не только документы, но и могут в любой момент посмотреть непосредственно в лесу, как идёт продажа брёвен покупателям, победившим на рамках интернет-аукционов.

Мы работаем достаточно прозрачно. В подтверждение своих слов, наверное, приведу и тот факт, что я, например, в последние годы что-то не слышал о каких-то очень уж резонансных делах, связанных с коррупцией в нашем секторе.

Д.Шапокас также заметил, что с одной организацией теоретически договориться легче, чем с 42 отдельными. Особенно если ты собираешься закупать лес в огромных объёмах по очень низким ценам.

Специалист также обратил внимание на то, что в качестве аргументов в пользу кардинальной перестройки лесного хозяйства Литвы сейчас нередко упоминают опыт соседей. Правда, не всех.

- Мы сейчас работаем по модели, очень близкой к польской. Так вот, там существует 9 региональных управлений, объединяющих более мелкие хозяйственные субъекты, которые у нас в Литве называют уредиями. Если мы убедимся, что такой вариант более эффективен со всех точек зрения, то почему бы нам не использовать его? – задаёт риторический вопрос Д.Шапокас. – Говорят, что Всемирная торговая организация (ВТО), членом которой Литва является с 2001 года, советует укрупнять предприятие. Но Польша также является членом этой организации, однако соседи не спешат идти по этому пути.

Руководитель Гирского лесничества рассказал также о том, что некоторые его коллеги очень удивляются избирательности политиков в вопросах «укрупнений-раздроблений»: «Литовские железные дороги» собираются разделить, чтобы они не были монополистом, поскольку отсутствие конкуренции ведёт к застою, а в лесном хозяйстве, получается, мы собираемся идти в обратном направлении.

- Любое предприятие – это живой организм, который, по идее, должен развиваться, совершенствоваться. С этим никто из лесоводов не спорит. Но должна быть эволюция, а не революция, когда всё налаженное ломают до основания, а потом смотрят, а что же в итоге получилось, - говорит собеседник.

Неизвестность гнетёт

- Если есть какие-то слабые с экономической точки зрения уредии, то почему бы их не присоединить к более сильным соседям? Это было бы выгодно, на мой взгляд, и с точки зрения использования дорогостоящей техники – где-то её, возможно, не хватает, а где-то она используется не на все 100 процентов, - подчёркивает Д.Шапокас. – Кстати, некоторые мои коллеги по этому поводу задаются также вопросом: если более крупные предприятия, по мнению инициаторов реформы, заведомо эффективнее, то почему бы это не проверить на деле, объединив в рамках эксперимента для начала несколько уредий? Общественность, работники нашей отрасли убедились бы в разумности такого подхода, на деле были бы получены ответы на многие вопросы, которые сегодня повисают в воздухе. Если эксперимент не оправдается, то страна понесёт меньшие убытки, чем в случае, когда всё лесное хозяйство покатится по новым рельсам и все увидят, что на пути то и дело вылезают разные проблемы, о существовании которых раньше даже не подозревали.

- Надо понимать одну простую истину: лес не является заводом по производству карандашей или тортов. Это очень специфическая деятельность. Простой пример: в Гирском лесничестве, которым я руковожу, лесозаготовку вести очень сложно: очень много так называемых мокрых лесов. Работать с ними надо очень гибко, учитывать много факторов – погоду, время года и т.п. Древесина – дорогой и скоропортящийся продукт. А специалисты, работающие у нас, знают эту специфику. На территории Шальчининкской уредии находится также Биосферный полигон Рудницкой пущи, здесь в своё время был военный полигон, где до сих пор могут встречаться неразорвавшиеся боеприпасы… А после укрупнения будет ли возможность учитывать из Вильнюса или другого города, где обоснуется офис нового предприятия, специфику каждого отдельного региона? – начинает перечислять вопросы, на которые пока нет ответа, лесничий.

И с ним сложно не согласиться, особенно в свете распространившихся нынче веяний, что хорошему менеджеру совершенно не важно, чем управлять: сегодня он будет торговать печеньем, а завтра с тем же успехом будет руководить делами в энергетике или в лесном хозяйстве. Мол, основы бизнеса везде одинаковы.

По словам лесничего, пока не понятна ситуация, скажем, и с налогами. Каждая нынешняя уредия, а все они, кстати, по итогам прошлого года сработали прибыльно, платит налоги как в общегосударственный бюджет, так и в местный. А куда пойдут налоги объединённого предприятия? Для Шальчининкского района, не самого богатого в нашей стране, да и для всей провинции это очень важный момент.

Не ясна ситуация и с теми, кто лишится работы. Кто бы это ни был, как правило, это опять же жители провинциальных городов и городов, где с рабочими местами, мягко говоря, большая проблема. Куда они денутся? Пойдут на биржу труда, станут получать пособия? То есть может получиться так, что мы сэкономим какие-то средства на сокращении штатов, но потеряем поступления в бюджет в виде налогов с сокращаемых зарплат и к тому же ещё и пособия будем людям платить?

А как будут организованы некоммерческие, общественные работы (окашивание дорог, рубка кустарника и прочее)? В Гирском лесничестве этим занимаются 4 человека. Что с ними и выполняемой ими работой будет потом?

У Шальчининкской лесной уредии заключён также договор об обслуживании с компанией, которая торгует бензопилами. Если инструмент ломается, то он неподалёку всегда может получить запасные запчасти, отдать пилу в ремонт. А как это будет выглядеть в будущем?

Шальчининкская уредия реализует ряд проектов с привлечением средств Евросоюза, что предполагает, как правило, продолжение в течение 5 лет той работы, на которую давал деньги Брюссель. А с этим как будет?

Можно ещё вспомнить о противо­пожарной деятельности уредий. У Шальчининкской уредии, кстати, есть две пожарные машины, купленные при помощи денег, выделенных Евросоюзом, а также система слежения за лесом, также приобретённая при содействии Брюсселя: на вышках стоят видеокамеры, передающие изображение в Шальчининкай. А здесь большие площади занимает вереск, который в жаркую сухую погоду горит, как порох. А после реорганизации оперативно откликаться на противопожарную ситуацию по всей Литве будут уже из одного центра? Или специалисты так и останутся на местах, но деньги им будут платить уже из центра? Так ради чего менять «шило на мыло»?

Во время беседы корреспондентов «Обзора» с Дарюсом Шапокасом к нам по служебным делам заходил заместитель лесничего Альберт Богдевич, совсем недавно начавший работать в лесу.

- Обидно, что такие, как этот молодой парень, решившие посвятить себя лесу, а также те, кто десятилетия уже отдал ему, например, как наш лесник Чеслав Полубянко, находятся нынче в неведении. Такая ситуация гнетёт, - признаётся Дарюс Шапокас.

Когда корреспонденты поинтересовались у собеседника, насколько хорошо в материальном плане живут нынче лесники (и чем лесники отличаются от лесоводов, поскольку Дарюс очень часто в разговоре упоминал именно о лесоводах), то услышали в ответ:

- Лесник – это должность, а лесовод - это профессия. Оплата же труда в уредиях Литвы осуществляется по тарифам, предусматривающим верхний и нижний предел. Лесник в среднем получает 580 евро, заместитель лесничего – 680, лесничий – 890. Это уже со всеми надбавками, которых можно лишиться, если уредия сработает плохо.

Впрочем, разговор наш закончился совсем не на минорной ноте. Лесничий рассказал, что в скором времени шесть работников в течение месяца должны засадить вручную 8 гектаров леса.

Почему вручную? Потому, что посадки придётся производить не на ровной местности, где могли бы работать машины, а в окружении пней, на сильно пересечённых участках.

В лесу, как всегда, скучать некогда.

На снимке: Дарюс Шапокас
Адольфас РУДЗЯНСКИС, Александр ШАХОВ
http://www.obzor.lt/news/n25427.html

«Лисі» Карпати заліснять кедрами?



Закарпатські лісівники показали, що і як вони роблять, аби місця суцільних рубок не стояли пустками

Останнім часом людина з професією лісник назагал асоціюється із негативом. От кажеш «лісівник», а в уяві одразу асоціативний ряд - «лісоруб», «лісокрад», «контрабандист», «хабарник»… Це так в'їлося в свідомість, особливо на фоні останніх заяв про масові вирубки, лисі Карпати та екоцид лісів, що сприймається як належне. Хоча насправді, кажуть фахівці, лісівник - це людина, яка не стільки рубає ліс, скільки вирощує його. У тому, що все так і є, нас спробували переконати закарпатські лісівники.

ПЛАНТАЦІЇ ОДНОГО ЛІСНИЦТВА ДАЮТЬ ДО 2,5 МЛН САДЖАНЦІВ НА РІК

Це господарство працює на Тячівщині, у віддаленому гірському селі Брустури, що за совєтів було поетично перейменоване в «Лопухово». Цей лісгосп таки вигідно презентує лісівників та їхню роботу - тут кілька лісництв, два з них мають неабияку славу. Перше, Кедринське, - завдяки унікальній плантації кедрів, що росте тут природнім шляхом понад 500 років, друге - Турбатське славне своїм працівником, Героєм соцпраці, чемпіоном світу серед лісорубів Іваном Чусою (зараз у лісництві працює, до слова, онук його брата - Дмитро). Хоча треба сказати, що цей лісгосп відомий також і масовими рубками на своїй території - тут багато так званих «лисих» схилів, були й акції, коли селяни перекривали дороги лісовозам.

А ще, крім усього, тут розташоване одне з найбільших у Карпатах лісогосподарств - Брустурянське, яке відоме своїми великими розсадниками, вони дають до 2,5 млн саджанців для заліснення на рік. Власне, оцю свою систему лісовідновлення і мали на меті показати нам лісники.


Михайло Бігун. Фото: Сергій Гудак

За інформацією директора лісгоспу пана Михайла Бігуна, на території підприємства функціонують 14 лісових розсадників, загальною площею 4,6 га. Також мають теплицю - тут навіть модну нині тую вирощують (кажуть, у лісівників хвою для дачі можна купити на 20% дешевше, ніж у розплідниках). Ну, а забезпечують роботу розсадників сім лісокультурних бригад, а це 38 осіб. Плюс - у гарячу пору на підмогу ще наймають сезонних працівників із місцевих.


Жінки прополюють грядки смереки. Фото: Сергій Гудак

Зараз, зважаючи на пору року, знамениті брустурянські плантації із молодими смерічками, кедрами, ясенами, буками та дубками ми не побачили - вони засипані ще майже півметровим шаром снігу. Їх показують нам на фото - ось сіють, ось прополюють, ось вибирають для висадки, ось висаджують… До речі, зазвичай смерічки висаджують у 2-3 річному віці, кедри та ясени - в 5 річному, коли деревцята трохи зміцніють.


Жінки прополюють грядки смереки. Фото: Сергій Гудак

А зараз у господарстві робітники активно заготовляють насіння. Січень-лютий - саме сезон для збору смерекових шишок, видобування із них насіння та підготовки його до висівання. А відбувається цей унікальний - на погляд небувалих - процес у приміщенні, що називається «шишкосушкою».

ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО ШИШКОСУШКИ!

Це, власне кажучи, лабораторія, де лісівники заготовлюють зібране насіння та зберігають його. У Кедринському лісництві Брустурянського лісгоспу шишкосушка - це двоповерхова зрубна хатинка. Ззовні схожа на сауну - як зайдеш усередину, тільки переконуєшся, що точно як сауна: тепло і стійкий аромат хвої. Тепло потрібно для того, аби шишки розкрилися, - так із них легше добути насіння. Для цього зібрані по лісництвах шишки (які до того зберігалися у снігових ямах) поміщають на полиці у цій «сауні». Під тривалою постійною дією тепла вони за кілька днів розкриваються - і з ними починають працювати. Розкриті шишки закладають у спеціальний барабан, схожий на лотерейний, тільки з повздовжніми отворами - коли його крутити, із цих отворів висипається насіння. Його тут називають «крилатка» - адже кожна чорна насінина справді має крило. Ці крила їм пізніше обривають - труть у спеціальному ситі доти, доки залишиться тільки чорнушка. Так, пояснюють лісівники, краще зійде. Ну, а вже провіяні насінини закладають у скляні 10-літрові бутлі. Зберігатися так насіння може десятиліттями.

За день тут можуть переробити до 150 кг шишок. Пізніше частину насіння залишають для потреб власного лісництва, решту віддають колегам.


Василь Золотар. Фото: Сергій Гудак

- Цього року урожай шишок непоганий, але бувало й краще, - розповідає після екскурсії по шишкосушці Василь Золотар, лісник Кедринського лісництва. - Рік до року не подібний, - каже він і додає: - У кінцевому результаті, після переробки ми отримуємо приблизно 2% від заготівлі. Якщо порівнювати з минулими роками, то один із найкращих врожаїв смереки ми мали два роки тому - тоді заготували до 350 кг насіння смереки.


СМЕРЕКИ ВИРОСТИТЬ БУДЬ-ХТО, А МИ ЩЕ Й КЕДРИ ВМІЄМО!

Але що насправді здивувало у цій «заготівельній конторі» лісівників - це те, що тут готують не тільки насіння звичайної для Карпатського регіону хвої, а й незвичайної. Мова про кедрові шишки - насіння з яких тут також збирають, пророщують і висаджують на своїх лісових схилах кедри.


Молода смерека. Фото: Сергій Гудак

Справа в тому, що Кедринське лісництво в цьому плані унікальне - на його території розташовується рідкісна плантація сосни кедрової європейської, вона займає тут площу кількасот квадратних метрів. Ростуть кедри на висоті 1350 метрів над рівнем моря, на бідних кам'янистих грунтах. Який вік цих дерев - достоту невідомо, хоча, за словами лісничого Василя Золотаря, минулого року вітром звалило одне зі старих дерев, і його віддали на експертизу. Експерти визначили, що вік цього кедра - 500 років.

Власне, тут у Брустурах, планують, за словами лісничого Кедринського лісництва Василя Золотаря, збільшувати площу унікальних хвойних.

- Щороку висаджуємо молоді кедри на різних квадратах у лісництві, на приполонинських висотах, що понад 1000 метрів над рівнем моря, - мусимо після висадки ще деякий час їх доглядати, бо ж кедрова сосна - це вам не смерека, вона вередлива й абиде та абияк рости не хоче, - каже Золотар.


Насіння клена Фото: Сергій Гудак

Вирощують молоді саджанці кедрів тут же, в лісництві - поміж звичайних для цієї місцевості смерек, ялини білої, кленів-ясенів… Зазвичай кедри висаджують у 5-річному віці. Це саме той час, коли деревцята добре приживаються. А росте кедр довго, лісівник каже, що за своєї тямки (пам'яті, - ред.) посадив деревце - зараз воно щойно досягло його зросту. Ну, а свої знамениті шишки кедрова сосна починає давати аж у 35-річному віці. І за них, каже Василь Васильович, тут ведеться справжня боротьба.

Ні, не з місцевим населенням (хоча і це теж можливо, коли взяти до уваги, що ціна кедрового насіння становить близько $200 за 100 г) - а з птахами. Точніше, з пташкою, яка зветься так само, як і традиційний Брустурянський кедровий продукт (горілка, настояна на насінні) - кедрівка.


Молода смерека. Фото: Сергій Гудак

- Заготовляємо шишки на насіння у вересні, для цього на деревах робимо спеціальні пастки - аби шишки не розкрилися, а насіння з них не випало, - розповідає Василь Золотар. - Робити це треба тихо, ми під час роботи в кедрівнику намагаємося майже не розмовляти. Якщо нас почує кедрівка - для птахів це буде сигналом, що шишки дозріли, вони хмарою налетять і нам нічого не залишиться, - пояснює Золотар.

ПРИХОДЬТЕ, ДАМО ЩЕ Й НА ГОРІХИ

А от у сусідньому із Бурстурами Тячівському лісгоспі теж думають над оригінальним залісненням. Але тут вирішили зробити "хід конем" і заробляти не тільки імідж (як у випадку з кедрами) - а й непогані гроші, облаштувавши на території лісництв горіхові плантації. Експериментуватимуть поблизу села Нересниця.


Наталія Катреняк. Фото: Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

- Моніторячи ринок, ми вирішили, що горіхова плантація дасть добрий результат уже в близькому майбутньому, - розповідає про ідею директор Тячівського лісгоспу Наталія Катреняк. - У нас у Нересниці волоський горіх користується зараз великим попитом, його купують у місцевих великими і малими партіями підприємці. За кілограм правлять від 130 до 180 грн - залежно від якості та величини зернят. Тому горіхова плантація - це альтернатива заробітку для лісгоспу в майбутньому, так зможемо менше рубати.

- Весною, - каже пані Наталя, - на території Тернівського лісництва (тут для цього сприятливі природні умови) плануємо закласти плантацію 1,5 га із саджанців волоського горіха. Матеріал - саджанці 2-річного віку, закупимо в українського виробника. Пізніше, думаю, збільшуватимемо площі горіхових лісів на нашій території.

- Нещодавно при лісовпорядкувальних роботах наші працівники виявили дві такі плантації, це 12-ти 17-річні дерева. Вони уже плодоносять, досі лісгосп не продавав їхні плоди, хіба оббирали місцеві жителі, але зараз ці плантації розчищають, весною ми підживимо дерева - й уже восени будемо мати з цього користь для господарства, - каже Наталія Катреняк.


Молода смерека. Фото: Сергій Гудак

Треба сказати, що горіховий ліс - це добра перспектива. Плодоносити ці дерева можуть до 100-150 років, цінною є і деревина горіха - з неї виробляють елітні меблі. Маючи дерева, які дають плоди, можна також вирощувати саджанці й продавати їх. Також цінні перетинки і шкарлупа горіхів, що залишаються при переробці. Горіхова шкаралупа є хорошою сировиною для виробництва твердого палива, це зараз дуже актуально для українців, які шукають альтернативу газові.

Одним словом, горіхові ліси - це добра перспектива. У цьому Наталя Катреняк нас таки переконала.

ХАЙ ДЕПУТАТИ ДОЛУЧАЮТЬСЯ!

Примітно, що 2017-й на Закарпатті оголосили роком заліснення Карпат.


Валерій Мурга. Фото: Сергій Гудак

- За минулий рік, - повідомив директор Закарпатського облуправління ЛМГ Валерій Мурга, - підприємствами Закарпатського ОУЛМГ проведено лісовідновлення на площі 3633 га. Ми щороку, виходячи з проекту лісових культур, вирощуємо 10-12 мільйонів саджанців, тобто, саджаємо 10 мільйонів нових дерев для нащадків. А 2017 рік проголошений роком заліснення нових територій, які були передані від агролісів і непридатні до сільськогосподарського використання. Програма відтворення лісів у Закарпатті на 2017 рік передбачає, що молоді ліси зашумлять на 4000 тисячах гектарів - переважно на місцях попередніх вирубок.

Наразі найбільша потреба в залісненні - на територіях, які раніше рахувалися за агролісами, каже головний лісівник Закарпаття.


Молода смерека. Фото: Сергій Гудак

Для того, аби залучити якнайбільше людей до процесу заліснення, лісівники цього року планують не просто висаджувати ліс, а проводити акції з заліснення - разом із школярами, студентами, спортсменами. Долучать до цього й депутатів.

- Цього року хочемо також провести День депутата і так само разом зі слугами народу посадити модрини, дуби та сосни європейські, - заохочує Валерій Мурга. - Наразі в господарствах закінчують працювати з насіннєвим матеріалом, невдовзі, як тільки в горах зійде сніг, лісники приступатимуть до роботи. Запевняю вас, що «лисих Карпат» по собі ми не залишимо.

Тетяна Когутич, Ужгород.

В Харьковской области полиция ежедневно ловит нелегальных лесорубов



На Дергачевщине прокуратура и полицейские почти ежедневно обнаруживает лесорубов-браконьеров, выпиливающих харьковские леса и посадки.

Дергачевский местная прокуратура совместно с работниками Дергачевского ОП ГУНП в области за три дня разоблачили три факта лесного браконьерства, рассказали в пресс-службе прокуратуры в Харьковской области.

"Лесорубов разоблачили" на горячем ". Все они, не имея никаких документов, которые бы предоставляли разрешение на порубку, в общем напилили 14 кленов и акаций. Древесину, бензопилы и автомобили, на которых пытались перевезти незаконный груз, изъято. Сейчас решается вопрос об аресте имущества. Устанавливаются нанесенный ущерб ", - рассказал руководитель местной прокуратуры Владимир Писоцкий.

По выявленным фактам прокуратура начала уголовные производства по ст. 246 УК Украины (незаконная порубка леса).

Досудебное расследование продолжается.

По материалам: www.057.ua
Дата публикации: сегодня 10:10 

Підприємців України просять долучитися до обговорення проекту резолюції



ПРОЕКТ РЕЗОЛЮЦІЇ
НАДЗВИЧАЙНОГО ТЕРМІНОВОГО З’ЇЗДУ ПІДПРИЄМЦІВ УКРАЇНИ

Ми, делегати Надзвичайного термінового з’їзду підприємців України, усвідомлюючи катастрофічний стан економіки країни, наявну загрозу зовнішньої агресії Росії, політичну кризу та розквіт корупції, зібралися на з’їзд з метою виразити своє бачення щодо виходу країни з глухого куту, в якому вона опинилася.

Низький рівень життя, непомірні ціни на послуги ЖКХ, повна відсутність медичного обслуговування, постійне зростання безробіття, нищення приватних фермерських господарств – такі на сьогодні реалії нашого життя.

Ми, громадяни України, які, не зважаючи на постійний тиск з боку Держави, зуміли створити хоч маленький, але власний бізнес, вважаємо, що в умовах непрацюючих заводів єдиний вихід держави – це всіляка підтримка малого та середнього бізнесу . Єдиний шлях для Держави: не вкладаючи коштів, розпочати розбудову України.

Між тим, на сьогоднішній день малий бізнес не тільки не відчуває допомоги Держави, а, навпаки, підлягає відвертому нищенню.

Постійний утиск, захмарні штрафи поставили малий та середній бізнес під загрозу повного знищення, що неминуче буде мати катастрофічні наслідки для України в цілому.

Розуміючи власну відповідальність перед майбутнім нашої країни, ми, підприємці України,

РІШУЧЕ ВИМАГАЄМО:
  1. Категорично заборонити продаж землі сільськогосподарського призначення.
  2. Переглянути драконівські тарифи на житлово-комунальні послуги і ціни на газ, вугілля, електроенергію для населення та юридичних осіб. Природні ресурси є об’єктами права власності українського народу.
  3. Не підвищувати пенсійний вік.
  4. Не скасовувати і не вносити зміни до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів». Експорт лісу – кругляку – це злочин перед народом України.
  5. Не призначати на керівні посади в міністерствах, центральних органах влади та державних підприємствах осіб, які є громадянами України  менше, ніж п’ять років.
  6. Створити депутатську комісію щодо перевірки законності діяльності комунального підприємства  «Управління з організації  контролю у сфері благоустрою та розміщенню зовнішньої реклами» Дніпропетровської міської ради та  комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),  у містах Дніпро та Київ, де відбувались резонансні події щодо демонтажу тимчасових споруд.
  7. Терміново націоналізувати стратегічно важливі для енергетичної незалежності країни підприємства паливно-енергетичного комплексу. Надати підприємствам соціальної галузі, як то: охорони  здоров’я, освіти та інших –  статусу державних або муніципальних. Комунальні підприємства ліквідувати, як корупційну складову тіньових фінансових оборудок провладних структур.
  8. Повернути до первинного вигляду спрощену систему оподаткування. Ліквідувати групи платників єдиного податку та обмеження щодо сфер їх діяльності.  Диференціювати сплату єдиного податку лише за коефіцієнтом отриманого прибутку. Не допустити обов’язкове використання розрахунково-касових апаратів як елементу обліку та податкової звітності у платників єдиного податку.
  9. Терміново скасувати зміни, внесені Верховною Радою у бюджет України на 2017 рік, Податковий Кодекс України, інші анти бізнесові закони, що призвели до значного посилення податкового тиску, передусім на представників малого та середнього бізнесу. Негайно скасувати можливість нарахування штрафів неймовірних розмірів, як наприклад  96000-320000 гривень.
  10. Негайно припинити кредитування України  коштами  МВФ через нецільове використання та розкрадання наданих раніше валютних траншів.
  11. Заборонити вносити будь-які зміни до Конституції України, враховуючи наявність економічної кризи, військової агресії.
  12. Ініціювати організацію робочого органу з учасників з’їзду, по одному з представників міст, який би взаємодіяв з Верховною Радою та мав би вплив при прийнятті або скасуванні законодавчих актів.


На виконання цих вимог підприємців України делегати з’їзду надають органам влади країни 30 днів.
У разі невиконання вимог розпочинаємо підготовку широкомасштабної акції протестних заходів.

Голова з’їзду
Секретар з’їзду

Обновлено (24.02.2017 08:56)
26.02.2017

Кабани харчуються радіоактивними грибами.

М'ясо диких кабанів виявилося радіоактивним. 

Дикі кабани, м'ясо яких вважається делікатесом в Чехії, виявилися радіоактивними. Як повідомляє The Verge, наявність у їхьому м'ясі радіоактивних ізотопів є відлунням аварії на Чорнобильській АЕС.

Як підкреслює видання, визначити за зовнішнім виглядом кабана вплив радіоактивних речовин на організм неможливо, але його м'ясо є небезпечним для вживання в їжу. Кабани стають радіоактивними через те, що поїдають гриби – хибні трюфелі, які ростуть у лісах.

Гриби накопичують радіоактивний ізотоп цезію-137, який осів у ґрунті шумавських пагорбів після Чорнобильської катастрофи. З 614 тварин, м'ясо яких пройшло ветеринарний контроль з 2014 по 2016 роки, майже у половини рівень радіації виявився вище встановленої межі.

11 березня 2011 року після землетрусу і цунамі сталася аварія на японській АЕС "Фукусіма-1". Японське агентство з ядерної та промислової безпеки присвоїло їй максимальний – сьомий рівень небезпеки, який раніше надавався тільки аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Між тим, експерти МАГАТЕ закликали не порівнювати ці дві катастрофи.

Экологи бьют тревогу из-за вырубки лесов в США

Экологи в США бьют тревогу из-за вырубки лесов. Специалисты заявили, что происходящее имеет серьезные негативные последствия для существующих экосистем.

Как стало известно, ученые сравнили спутниковые снимки территории США за 1990 и 2000 годы и провели статистический анализ изменений. Стоит отметить, что они считали не общую площадь лесов, а расстояние от иных зон до ближайшего леса.

Выяснилось, что данное расстояние постоянно растет, причем куда быстрее этот процесс происходит на государственных землях, а не на частных. В связи с этим можно сделать вывод, что на частных участках лес вырубают не чаще.

Сообщается, что владельцы земли крайне редко занимаются вырубкой, несмотря на то, что спил деревьев разрешен американским законодательством.

Ученые также рассказали о том, что в сельской местности леса пропадают быстрее, нежели в городах. Это происходит из-за того, что получить разрешение на вырубку в городе намного сложнее.

Экологи подчеркнули, что увеличение расстояние от леса до других зон приводит к обеднению биоразнообразия и уменьшению содержания влаги в почве, в результате чего ветер сдувает плодородный слой земли.

Добавим, что такая тенденция характерна не только для США, но для других стран мира.

Екологи б’ють на сполох: родючі чорноземи Тернопільщини псують хімікатами

Забруднення річок, вирубування лісів, незаконне видобування корисних копалин, стихійні сміттєзвалища – це лише частина екологічних проблем на Тернопільщині. Екологів особливо хвилює псування ґрунтів пестицидами, мінеральними добривами та промисловими відходами.

Численні протоколи, приписи і штрафи не впливають на порушників. Вони продовжують вивозити відходи на стихійні сміттєзвалища або викидати їх у річки. Через недосконале законодавство екологічна інспекція не має достатнього впливу на злочинців екології, пише ZZ.

«Причиною забруднення земель хімічними речовинами є недотримання правил транспортування, зберігання та застосування пестицидів та агрохімікатів у народному господарстві. В період масових обробок сільськогосподарських угідь пестицидами та іншими отрутохімікати поступає маса дзвінків і маса скарг на те, що населення страждає від цієї ситуації. Деякі випадки вдається встановити на місці. І є проблема в тому, що сільськогосподарські підприємства зберігають мінеральні добрива на відкритому ґрунті, розвантажувальні роботи проводяться з порушеннями», – каже перший заступник начальника державної екологічної інспекції в області Юрій Рослий.

Відтак екологи просять аграріїв дотримуватися вимог при використанні мінеральних добрив і отрутохімікатів. Будь-які порушення погіршують навколишнє середовище та призводять до невиправних наслідків.