ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

26 лютого 2017

На Тернопільщині збудовано 10 км нових лісових доріг. Фото

Лісові господарства минулоріч збудували й реконструювали 10 кілометрів лісових доріг.

Зокрема, на відновлення й ремонт раніше збудованих доріг підприємства Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства спрямували 0,5 мільйона гривень, на будівництво нових лісових автодоріг – 1,5 мільйона гривень. Про це повідомила заступник начальника відділу лісових ресурсів та економіки Тернопільського ОУЛМГ Марія Псарюк.

Найбільше коштів витратили в державному підприємстві «Бережанське лісомисливське господарство» – 896 тисяч гривень, які торік збудували нову лісовозну дорогу ІІІ типу (із твердим покриттям – прим.), протяжністю 2,3 кілометра, у Нараївському лісництві. Дане лісополотно підприємство будувало протягом двох років – у 2015 і 2016 роках. Разом із тим, експлуатація даної дороги дасть змогу суттєво скоротити витрати на пально-мастильні матеріали й час на виконання лісогосподарських робіт.

Нову лісову дорогу минулоріч здали в експлуатацію і в Бучацькому лісовому господарстві (Монастириське лісництво), протяжністю 1,4 кілометра. Загалом витрати на її будівництво становили 271 тисячу гривень.

Загалом же ремонт доріг здійснено на 3,5 кілометрах, дорожнім одягом облаштовано 6,5 кілометрів доріг.

Як повідомив т.в.о. директора державного підприємства «Кременецьке лісове господарство» Олександр Войтюк, підприємство запланувало будівництво 4-кілометрової лісової дороги у Вишнівецькому лісництві. До слова, 0,8 кілометрами підприємство уже користується – частина дороги збудована 2015 року. Наразі лісополотно виконує лише виробничу функцію. Так, як поінформував Володимир Олександрович, після її завершення, дорога набуде й соціальної ваги, адже сполучатиме населені пункти. А завершити кременецькі лісівники її планують до кінця наступного року.





26.02.2017

Головний лісничий Рахівщини сподівається, що поліція знайде винних у вбивстві благородного оленя

Подію 17 лютого, коли підстрелений браконьєрами олень спустився в село Луги Рахівського району Закарпатської області, прокоментував директор Рахівського лісового господарства Володимир Приступа.



Головний лісник Рахівщини повідомив, що олень загинув тоді ж, у п’ятницю, 17 лютого, близько 18.00. Він також повідомив, що на місце події викликали слідчо-оперативну групу.

"На місці була слідчо-оперативна група, яка наразі здійснює слідчі дії", - зазначив В.Приступа.

Також від повідомив, що територія, де було поранений олень, відноситься до мисливських угідь ТМР "Грінвуд". Лісовий фонд ж відноситься до карпатського біосферного заповідника.Стосовно потенційних браконьєрів Володимир Приступа сказав, що цілком довіряє слідству.

"Підозрюваних ми не маємо. Слідчо-оперативна група проводить свою роботу і, сподіваємось, знайде винних", - сказав він.

Слідчі ж поки подію не коментують.

Нагадаємо, що днями в селі Луги Рахівського району Закарпатської області підстрілений на території мисливських угідь ТМР "Грінвуд" благородний олень зійшов в село до людей, щоб врятуватися від браконьєрів.

У Черкасах триває конкурс на кращий проект озеленення території




ЧЕРКАСИ. 26 лютого. УНН-Центр
. Черкаський лісгосп оголосив дитячий конкурс на кращий проект озеленення території шкільного подвір'я. Конкурс триває до 1 березня 2017 року. Про це УНН-Центр повідомили у Черкаському ОУЛМГ.

Участь у конкурсі беруть учні шкільних лісництв, що навчаються у Геронимівській загальноосвітній школі I-III ступенів та Черкаській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №29.

Проекти виконуються школярами середньої і старшої ланок на аркушах довільної форми у вигляді малюнків.

Переможців у кожній школі визначить конкурсна комісія, яка складатиметься з лісівників та вчителів.

Афганские талибы призывают сажать больше деревьев

Лидер "Талибана" в Афганистане: сажайте больше деревьев



Талибов призывают теперь принимать участие в кампании по посадке деревьев

Лидер исламистского движения "Талибан" в Афганистане Хибатулла Ахундзада призвал жителей страны сажать больше деревьев.

В своем заявлении он призывает всех бойцов и гражданское население посадить по меньшей мере одно фруктовое или нефруктовое дерево ради украшения Земли и "во благо всех созданий всеблагого Аллаха".

Афганистан сталкивается с серьезной проблемой сведения и оскудения существующих лесов. В стране уничтожают деревья на топливо и в результате незаконных рубок.

При этом "Талибан" крайне редко до этого выступал с заявлениями по экологическим проблемам.

Хайбатулла Ахунзада, который возглавил "Талибан" в мае прошлого года, известен более как имам, а не как военный лидер.


В сельских районах в основном готовят на печурках, сжигая при этом дрова

Его призыв, распространенный в воскресенье по обычным пропагандистским каналам талибов, резко отличается по тону и содержанию от обычных цветистых проклятий в адрес правительства Афганистана и его союзников по западной коалиции.

"Посадка деревьев играет важную роль в защите окружающей среды, экономическом развитии и украшении Земли", - говорится в заявлении лидера Талибана, размещенном на сайте "Голос джихада".

"Посадка деревьев и сельское хозяйство следует считать действиями, которые полезны и выгодны, а также обеспечивают награду после смерти", - говорится также в заявлении.

Обычно талибов обвиняют в том, что они контролируют производство опиумного мака, взимая за его выращивание налог с фермеров в захваченных ими районах страны.


Хайбатулла Ахунзада - имам из Кандагара, известный своими консервативными взглядами

Талибы правили страной с 1996 года и были свергнуты в результате американского вторжения в 2001 году.

В течение уже многих лет между афганским правительством и талибами ведутся переговоры о примирении и возможном участии их в управлении страной, однако руководство "Талибана" отказывается идти на компромисс, требуя полного вывода из страны сил международной коалиции.

Источник: www.bbc.com

У Мощаницькому лісництві впіймали крадіїв лісу



Лісники Мощаницького лісництві на гарячому спіймали злодіїв лісу, за що ледь не поплатилися власним здоров’ям.

Правопорушення трапилося 21 лютого, пізно ввечері у 42 кварталі 21 виділу Мощаницького лісництва Державного підприємства «Цуманське ЛГ». Про це повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Троє майстрів лісу та помічник лісничого цього лісництва постраждали через те, що упіймали порушників на гарячому. Чоловіки встигли зрізати дуба, але вивезти цінну деревину з лісу не вдалося.

Близько 9 вечора під час чергування працівники лісової охорони почули звук бензопили. Коли підійшли ближче, побачили підводу, навантажену деревиною. Порушники стали утікати. Навіть скинули колодки з підводи. Було темно, тож стверджувати, скільки саме було чоловіків, однозначно не можна. Постраждалі бачили шість силуетів.

Розуміючи, що обманути лісову охорону не вдасться, бо лісівники значно краще орієнтується на місцевості, і доведеться відповідати сповна, порушники викликали “підмогу”.

Невідомі оточили лісоохоронців з усіх боків. Вони зненацька наскочили і просто стали збивати з ніг, а тоді бити. Навіть забрали з машини лісової охорони гладскоствольну рушницю. Били доти, поки не зрозуміли, що наздоганяти їх уже не зможуть. А тоді утекли.

На місце події працівники лісової охорони викликали районний відділ поліції. Правоохоронці Ківерцівського райвідділу прибули близько 12 години ночі.

Як повідомив слідчий Ківерцівського відділу поліції Дмитро Левчук, нині триває збір матеріалів за даним фактом.

Лікарі встановлюють ступінь тяжкості травмування працівників лісової охорони.

Тепер порушникам не вдасться уникнути відповідальності.

12:00 26.02.2017

На Волині лісник спіймав браконьєра



На Волині лісник затримав на гарячому чоловіка, який убив козулю. За тварину горе-браконьєрові довелося заплатити 8 тисяч гривень.

Про це повідомляють у прес-службі обласного управління лісового та мисливського господарства.

24 лютого єгер державного підприємства «Горохівське лісомисливське господарство» обходив лісові угіддя і почув постріл, знаючи, що полювання в цей час заборонене, він викликав на допомогу групу оперативного реагування з числа лісової охорони лісгоспу. По гарячих слідах лісоохоронцям вдалося натрапити на підводу, де й лежала вбита козуля, а поряд — мисливська рушниця.

Затриманий — 24-річний житель села Брани Горохівського району. Порушник одразу визнав свою вину і вже сплатив шкоду, заподіяну мисливському господарству у розмірі 8 тисяч гривень.

Однак, у судовому порядку йому ще додатково належить заплатити штраф.

Прокурор Херсонщини бореться з незаконною порубкою лісів та видобуванням піску

ПРОКУРОР ОБЛАСТІ ОБІЦЯЄ БОРОТИСЯ З СЕПАРАТИЗМОМ ТА НЕЗАКОННИМ ВИДОБУВАННЯМ ПІСКУ

Прокурор Херсонської області Віталій Тригубенко провів оперативну нараду за результатами роботи органів прокуратури області у 2016 році, в якій взяли участь заступники прокурора області, керівники місцевих прокуратур та їх заступники, начальники управлінь та відділів апарату прокуратури області.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби прокуратури області.

Згідно інформації, особливу увагу прокурор області акцентував на питаннях, які залишаються пріоритетними у діяльності всіх правоохоронних органів: припинення злочинів пов’язаних із сепаратизмом і тероризмом, повернення до державної власності земель рекреаційного призначення, викриття злочинів, пов’язаних із незаконною порубкою лісів, видобуванням піску, виловом водних біоресурсів тощо.

Что за указатели ставят в лесу?



Обнаруженный вами указатель является деляночным столбом. При отводе делянок для вырубки леса их границы обозначают зарубками, которые составляют прямые линии — визиры. На поворотах визиров устанавливаются столбы, которые имеют определённый размер, диаметр и надпись с информацией о делянке.



Деляночный столб изготавливается длиной два метра, диаметр варьируется от 14 до 20 см. На его вершине вырубаются одинаковые скосы с противоположных сторон — так называемый гребень, который служит для стока воды и указывает направление визира. Ниже гребня вырубается неглубокая ниша, которая носит название "щека". На ней производится надпись о данной делянке. Первая цифра на "щеке" означает номер квартала, где будет производиться вырубка, вторая цифра указывает выдел в лесу. Надпись на столбе во второй строчке указывает на вид рубки и год, производимой рубки. Последняя надпись указывает номер делянки и её площадь.



У боротьбі з корупцією Україна балансує між американськими стандартами та місцевими реаліями



Боротьба з корупцією є одним із ключових напрямів для програм міжнародного фінансування, яке Україна одержує із США, ЄС і Канади. Кошти надходять на конкретні проекти з реформування законодавства, підвищення прозорості державної діяльності, створення антикорупційних інституцій. Багато які з них реалізовуються за програмами безоплатної міжнародної технічної допомоги (МТП).

Перші такі програми стартували в Україні в середині 90-х років минулого століття, і за цей час, за оцінками експертів, на них було виділено понад 500 млн дол. Основними спонсорами боротьби з корупцією виступають державні агентства США — Держдеп, Агентство з міжнародного розвитку (USAID) і Корпорація "Виклики тисячоліття" (Millennium Challenge Corporation, MCC). Одним з успішних прикладів МТП стала програма Threshold, завдяки якій в Україні з'явилася система зовнішнього незалежного оцінювання, покликана знизити корупцію при вступі до ВНЗ. На її впровадження USAID протягом 2006–2009 рр. виділило 45 млн дол.

Сьогодні флагманом міжнародної підтримки боротьби з корупцією в Україні є програма TAPAS — "Прозорість і підзвітність у державному адмініструванні та послугах". Цей проект триватиме з 2016-го по 2021 р. Його основними донорами є все ті ж самі USAID і UK aid (Департамент міжнародного розвитку Великобританії). За п'ять років на боротьбу з корупцією при наданні держпослуг Україна одержить 19 млн дол.

Сама програма TAPAS не така відома, як один з її основних напрямів — переведення держзакупівель по всій країні в електронну форму. Для цього на регулярній основі проводяться тренінги, що готують держслужбовців до використання при держзакупівлях автоматизованих процедур. Іншим інструментом є підтримка платформи електронних державних закупівель ProZorro, яка стала обов'язковою до застосування для всіх державних замовників при закупівлях товарів від 200 тис. грн і послуг від 1,5 млн грн. До слова, у США, що фінансують переведення держзакупівель у Мережу, система онлайн-тендерів використовується на всі закупівлі понад 150 тис. дол. А закупівлі починаючи з 3,5 тис. дол. уже потребують дотримання скрупульозної процедури відбору постачальника.

Наступним кроком міжнародної технічної допомоги Україні в боротьбі з корупцією стане проект підтримки соціальних інститутів, які лідирують у цій сфері. На сприяння державним і недержавним інститутам, що продемонстрували свою прихильність боротьбі з корупцією, іноземні донори попередньо виділяють 20 млн дол. Зараз відбувається відбір виконавця цього проекту.

І тут дуже важливо не помилитися з вибором. Оскільки програми американської міжнародної допомоги передбачають повернення всієї суми, витраченої в нецільовий спосіб, у разі виявлення нецільового використання коштів. Під це визначення в Америці підпадають деякі необхідні, на наш погляд, витрати. Наприклад, табу є придбання будь-якого алкоголю. І зовсім неважливо, з якою метою він купувався — нехай навіть для святкування успішних результатів проекту. Сюди ж належать будь-які подарунки та всі витрати, які можна класифікувати як витрачання коштів в особистих цілях. Навіть коробка цукерок за два долари підрядникові, з яким проект працює, або хімчистка костюма керівника перед важливою зустріччю є порушенням. Особливу увагу приділяють можливим конфліктам інтересів при закупівлях. Будь-яке особисте знайомство замовника з підрядником, навіть якщо воно принесло знижку, вважається неприйнятним.

Механізм відбору сам по собі є ефективним інструментом контролю. Виконавці проектів американської техдопомоги, що одержують понад 750 тис. дол., мають щороку проходити аудит за стандартами США. Тому проекти найчастіше дістаються саме американським і міжнародним некомерційним організаціям, а не місцевим НУО або держорганам країни-реципієнта.

От тільки навіть дуже ретельний контроль витрачання виділених коштів не гарантує досягнення запланованих цілей проекту. Для тих же електронних закупівель можна придбати необхідне програмне забезпечення, вибравши найкращу систему за найбільш чесною ціною. Але де гарантія, що держслужбовці зможуть і будуть її використовувати? У рамках проекту для чиновників можна організувати тренінги без алкоголю й надмірностей. Але чи означає це, що всі держслужбовці прийдуть на тренінг і будуть його слухати?

Ганна Вехалевська 24 лютого, 23:01

37 лет труда: как один человек вырастил огромный лес


Житель Индии Джадав Пайенг на протяжении 37 лет сажает деревья на острове, пострадавшем от наводнений и эрозии. Сейчас лес занимает свыше 560 гектаров.

Об этом сообщает Infokava.com со ссылкой на nat-geo.ru

В прошлом индийский остров Маджули (Majuli) на реке Брахмапутра был крупнейшим речным островом в мире. Однако постоянные землетрясения и наводнения стали причиной сильной эрозии береговой линии, и к настоящему времени его площадь сократилась с прежних 1100 кв.километров до 352 кв.километров.

В 1979 году один из местных жителей, 16-летний Джадав «Молай» Пайенг после очередного наводнения нашел на берегу рептилий, погибших из-за отсутствия деревьев. Он понял, что без помощи человека природе родного края грозит полное уничтожение, и посадил первые 20 саженцев. Тогда же Джадав узнал о государственной программе по высадке деревьев на пустынном участке острова в пяти километрах от деревни Кокиламукх в округе Джорхат. На протяжении пяти лет он был активным участником экологической программы, а когда она завершилась, продолжил сажать деревья на отмели Брахмапутры уже в одиночку.

Необычный парк в честь своего создателя получил имя «Лес Молая». Сейчас его территория превышает 560 гектаров (для сравнения: знаменитый Центральный парк в Нью-Йорке занимает 341 гектар). Лес Молая наполовину — 300 гектаров — засажен бамбуком. В числе других деревьев — кукубха (Terminalia arjuna), делоникс королевский (Delonix regia) и бомбакс капоковый (Bombax ceiba).
В лесу обитает множество животных: бенгальских тигров, индийских носорогов, оленей, кроликов, обезьян и несколько видов птиц, в том числе грифов. На шесть месяцев в году сюда из другой части острова приходит стадо слонов, за последние годы здесь родилось десять слонят. Такое биоразнообразие не могло не привлечь внимания браконьеров, но Джадав при сотрудничестве с властями сумел дать им отпор.

Индиец не получает никакой прибыли от своей деятельности. Он живет в простой хижине в лесу вместе с женой и тремя детьми; его единственный источник дохода — продажа молока от коров и буйволов, которых он держит на своем участке.

Молай — обладатель нескольких экологических наград. В 2015 году он получил четвертую по значимости гражданскую награду Индии — Падма Шри. Своей следующей задачей главный лесник мира называет посадку леса на другом пустынном участке Брахмапутры.