ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

28 лютого 2017

Аграрная автоматизация: вытеснят ли роботы людей с АПК?



В не слишком отдаленном будущем наши поля будут пахать и засевать только автоматизированными машинами, работающими и днем, и ночью.

Тракторы, которые могут следовать по заранее запрограммированным маршрутам, уже используют все крупные хозяйства мира. Дроны гудят над полями, чтобы оценить состояние сельскохозяйственных культур и почвенные условия. Наземные датчики самостоятельно контролируют количество воды, которое необходимо растениям.

Нехватка продовольствия и крупный бизнес


Всемирный банк отмечает, что мы должны увеличить производство продовольствия к 2050 году, ведь население планеты продолжает расти быстрыми темпами.

Но последствия изменения климата свидетельствуют об обратном: урожайность упала более чем на четверть. Таким образом, автономные трактора, наземные датчики, летающие дроны и гидропоника в хозяйстве смогут помочь фермерам производить больше продовольствия при более низкой себестоимости.

Автоматика уже сейчас дает фермерам информацию о состоянии полей и того, что там растет. Ученые это называют «Интернетом растений и полей».

А некоторые компании подумывают об обработке поля вообще без привлечения людей. Один из таких проектов реализуют инженеры в Шропшире (Англия). Проект Hands Free Hectare в 2017 году будет использовать беспилотные летательные аппараты и автоматические трактора для увеличения урожайности зерновых культур.



Точность упрощения


Трудно представить себе, но даже традиционная отрасль сельского хозяйства — виноделие, которому необходимы только естественный солнечный свет и хорошая почва, также требует автоматизации. Виноделы научились использовать беспилотные самолеты, чтобы осматривать свои виноградники и оценивать состояние урожая и почвы.

Но это еще не все новинки. Недостаток сельскохозяйственных кадров в Бургундии (Франция) вдохновил изобретателя Кристофа Миллота на создание робота для обрезки винограда. Этот четырехколесный «помощник» может делать разрезы через каждые пять секунд. Робот имеет шесть камер, некоторые с инфракрасными датчиками, и две руки. Управляют им с помощью планшетного компьютера.



Также робот может обрезать траву вокруг каждой виноградной лозы. Работает он на солнечной батарее до 10-12 часов, поэтому при смене батареи может трудиться днем ??и ночью.

РобоСалат


Японская фирма Spread автоматизировала овощную фабрику в Киото, которая может производить 30 000 штук салата-латука в день. Все процессы, происходящие здесь после посева салата — полив, обрезка, сбор урожая, — выполняют машины.

«Автоматизация сократила расходы на рабочую силу на 50%», — говорит маркетолог компании господин Прайс.



Причем светодиодное освещение, которое разработано специально для выращивания растений, снижает расходы на электроэнергию на 30%.

«Для нас не имеет значения, какая погода или климат снаружи», — говорит он.

Мониторинг дронами


Мониторинг дронами используют, чтобы оценить темпы развития культур, наличие болезней и даже проследить опрыскивание пестицидами и гербицидами.

Но прогресс на этом не остановился! Теперь исследователи пытаются заставить беспилотников работать в группах.

«Например, в процессе картографирования сорняков в поле беспилотники будут «набирать» друг друга и сходиться в тех участках, где больше сорняков», — говорит Вито Трианни из Института когнитивных наук и технологий в Риме.


В то же время, хотя автоматизация обещает более эффективное производство пищевых продуктов, она ставит под угрозу работу людей. С 1950 по 2010 год, по данным Международной организации труда (МОТ), процент сельскохозяйственных рабочих снизился с 81% до 48,2% в развивающихся странах и с 35% до 4,2% — в развитых. Роботы, безусловно, ускорят этот спад.

AgroPortal.ua по материалам BBC
А как у соседей Сегодня, 06:50 

Вінницькі лісівники цієї весни створять 300 га нових лісів




ВІННИЦЯ. 28 лютого. УНН-Центр. Весною 2017 року лісогосподарськими підприємствами Вінницького ОУЛМГ заплановано створити на прийнятих землях 300 га нових лісів. Про це повідомляє прес-служба Вінницького ОУЛМГ, пише УНН-Центр.

Так, районними державними адміністраціями, за участю органів місцевого самоврядування, визначено 1334 га малопродуктивних, техногенно — забруднених та деградованих земель, які придатні під заліснення державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами Вінницької області.

Найбільші площі для створення в цьому році нових лісів передали ДП “Бершадський лісгосп” — 30 га; ДП “Хмільницький лісгсоп” — 30 га; ДП “Вінницький лісгосп” — 18 га; ДП “Дашівське ДЛМГ” — 15 га; ДП “Чечельницький лісгосп” — 15 га; ДП “Крижопільський лісгосп” — 25 га; ДП “Іллінецький лісгосп” — 39 га; ДП “Жмеринський лісгосп” — 14 га; ДП “Могилів-Подільський лісгосп” — 12,8 га.

Додамо, що у 2016 році було створено 251 га нових лісів. На створення нових лісів з фонду охорони навколишнього природного середовища області було виділено 452,1 тис. грн.

27 лютого 2017

С 1 марта 2017 года штрафы за нарушение требований по воспроизводству лесов увеличатся в тридцать раз

С 1 марта 2017 года максимальный размер штрафа за нарушение требований лесного законодательства по воспроизводству лесов и лесоразведению увеличится в тридцать раз - для юридических лиц с нынешних десяти тысяч рублей до трехсот тысяч рублей, согласно новой редакции статьи 8.27 КоАП РФ. Изменения в КоАП вносятся федеральным законом от 23 июня 2016 г. № 218-ФЗ (часть положений этого закона вступила в силу раньше, часть вступает с 1 марта). Ссылка:

Федеральный закон от 23 июня 2016 г. № 218-ФЗ "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации в части совершенствования регулирования лесных отношений"

Самим лесам это мало чем поможет, поскольку действующее законодательство регулирует лишь отдельные элементы процесса лесовосстановления, но не его результат; за результат же (появление хозяйственно ценных лесных насаждений в возрасте старше молодняков) по действующему законодательству практически никто не отвечает. Выполнение требований Правил лесовосстановления и Правил ухода за лесами - ни старых, ни новых - этого результата не обеспечивает, поэтому основная часть сил и средств, которые тратятся на лесовосстановление, тратится впустую (в таежной зоне - практически 100%). С увеличением штрафов эти силы и средства будут тратиться с большим усердием, но при сохранении нынешних требований - все равно впустую, безрезультатно.

Для того, чтобы ситуация изменилась, необходимо принципиально изменить подход к нормативно-правовому регулированию лесного хозяйства: лица, хозяйствующие в лесу, должны отвечать не за процесс (например, за то, сколько сеянцев они посадят после рубки или на какой площади проведут уход за ними), а за результат (на какой доле площади к окончанию возраста молодняков сформируются хозяйственно ценные лесные насаждения оптимального состава и густоты); и ответственность должна состоять не только в штрафах, но и в изменении возможных объемов лесопользования для конкретных лесных участков (не обеспечил возобновление хвойных на ранее вырубленных площадях - расчетная лесосека по хвойному хозяйству снижается). Но это, разумеется, требует более профессионального подхода к разработке законов и нормативных актов, чем простое запретительство и увеличение штрафов.

Пока же концепция остается старой: регулируются отдельные элементы процесса воспроизводства лесов, а за конечный результат никто не отвечает; штрафы за неисполнение процесса увеличиваются в тридцать раз - ответственность за его результат остается нулевой.

Вот так будет выглядеть статья 8.27 КоАП РФ с 1 марта 2017 года:


Статья 8.27. Нарушение требований лесного законодательства по воспроизводству лесов и лесоразведению

Нарушение требований лесного законодательства по воспроизводству лесов и лесоразведению

влечет наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от пяти тысяч до десяти тысяч рублей; на юридических лиц - от двухсот тысяч до трехсот тысяч рублей.

Примечание. За административные правонарушения, предусмотренные настоящей статьей, лица, осуществляющие предпринимательскую деятельность без образования юридического лица, несут административную ответственность как юридические лица.



Информация о других изменениях лесного законодательства, вступающих в силу с 1 марта (их много), будет размещена на Лесном форуме в ближайшие дни.

Странный подход Правительства Архангельской области: сохранять лес можно только с согласия жителей региона, а разорять - можно без согласия


Пресс-центр Правительства Архангельской области приводит цитату из выступления губернатора региона И.А.Орлова по поводу создания новых особо охраняемых природных территорий в Архангельской области, и в частности - заказника Верхнеюловского в междуречье Северной Двины и Пинеги, предусмотренного как Лесным планом региона, так и Схемой территориального планирования (ссылка):

"Внимательное отношение к ООПТ - это цивилизационная задача. Наша цель - сохранить и поддержать те уникальные объекты, которые важны для экологии региона, для жизни будущих поколений, всей страны, да и всего мира. При этом мы должны находиться в постоянном диалоге с жителями этих мест, находить наиболее такие решения, которые не приведут к снижению уровня жизни".

В целом он, конечно, прав. Но вот что смущает в его позиции: создание нового заказника он хочет обсуждать с местными жителями, и заранее связывает его с падением уровня жизни; а вот реализацию новых мега-проектов в области освоения лесов, предоставление лесов в пользование, и в целом развитие лесопромышленного комплекса региона и системы управления лесами - почему-то не хочет (или, как минимум, не говорит об этом столь же ясно и публично, как о необходимости обсуждения новых ООПТ).

Между тем, именно абсолютно господствующая в Архангельской области система экстенсивного лесопользования (добычи древесины без эффективного воспроизводства хозяйственно ценных лесов) в сочетании с авантюрными "инвестпроектами" в области освоения лесов ведет к постоянному снижению уровня жизни населения, и предопределяет неизбежное его снижение в будущем. Варварское лесопользование привело к катастрофическому истощению наиболее ценных и продуктивных хвойных лесов в южных и западных районах области, привело к закрытию сотен лесозаготовительных предприятий, оставило без работы и средств к существованию жителей огромного количества лесных деревень и поселков. Истощение лесных ресурсов привело к сокращению ежегодной заготовки древесины в регионе с 25 миллионов кубометров в год в 60-е и 70-е годы (максимальный отпуск древесины по всем видам пользования пришелся на 1975 год - 25,9 млн. кубометров) до 11 миллионов сейчас (11,4 в 2015 году). Перепись населения 2010 года выявила в регионе 848 брошенных населенных пунктов, вообще без населения (21% от общего числа населенных пунктов, хоть в каком-то виде доживших до этой переписи), и 1429 населенных пунктов с числом жителей от 1 до 10, то есть фактически близких к вымиранию (еще 36% от общего числа). Львиная доля этих уже заброшенных или умирающих населенных пунктов приходится на деревни и поселки, в прошлом жившие лесом - заготовкой древесины, подсочкой, охотой, сбором грибов, ягод, рыбной ловлей в лесных реках и озерах.

И это далеко не все печальные результаты существующей в регионе системы экстенсивного лесопользования и в целом природопользования - многие деревни вымерли раньше, и не дожили до переписи 2010 года даже в учетных документах статистического ведомства. Экстенсивное лесопользование в среднем дает примерно втрое меньше рабочих мест на гектар лесной площади (в более южных районах с более продуктивными лесными землями эта разница еще больше). Но еще хуже то, что экстенсивное лесопользование представляет собой по сути одноразовое использование лесов: хвойные леса опустошаются и сменяются лиственными, которые мало востребованы промышленностью и надолго выбывают из хозяйственного оборота. Огромные территории, когда-то дававшие работу целым леспромхозам и крупным поселкам, превращаются в "зеленые пустыни" - обширные пространства хозяйственно малоценных лесов, на которых мелкие лесозаготовители с трудом находят отдельные привлекательные для рубки участки. И именно эту систему лесопользования изо всех сил стараются сохранить региональные власти, одобряя и поддерживая новые крупные инвестпроекты, рассчитанные на доедание последних остатков старых хвойных лесов региона, ничего не меняя в системе их воспроизводства.

Логику действий руководителей региона понять можно: они отвечают за то, что происходит в регионе прямо сейчас, а не за то, что будет с ним через несколько лет и тем более десятилетий. Любой инвестпроект, даже самый авантюрный и обреченный на быстрый провал, дает хоть какой-то ручеек денег, какое-то количество рабочих мест, или хотя бы надежду на них; а "за потом" будут отвечать уже другие чиновники, пусть они и разбираются, почему очередная авантюра рассыпалась, очередные поселки опустели и зачахли, очередные уникальные природные территории разорены и убиты. Вполне понятно и то, что эта логика находит поддержку у части жителей и работников лесных предприятий: кому-то надо доработать до пенсии, кому-то - вырастить детей и дать им возможность уехать в более благополучные места, кому-то - заработать денег, чтобы уехать самому, и для всего этого важно не обеспечить долгое устойчивое хозяйство, а взять от леса максимум прямо сейчас.

Но если эта система разорительного лесопользования без заботы о сохранении уникальных природных территорий и без воспроизводства хозяйственно ценных лесных ресурсов продолжит свое существование - продолжится и умирание еще многих сотен лесных деревень и поселков, вплоть до довольно крупных, но выевших все экономически значимые лесные ресурсы вокруг себя. Для временщиков это нормально; но для людей, заботящихся о будущем своей страны, региона, района, поселения - это совершенно неприемлемая ситуация. Совершенно очевидно, что если бы власти региона решились честно, открыв все реальные данные о лесах и планах их использования, обсудить вопрос о будущем этих лесов - большинство людей высказалось бы за сохранение остатков дикой природы и развитие полноценного лесного хозяйства в уже освоенных лесах.



Лесопользование в Архангельской области - вид сверху.
http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=20623

Лісгосп проґавив незаконну вирубку дерев на 900 тис. грн.

Прокуратура намагається засудити його керівників.



Як розповів керівник Первомайської місцевої прокуратури Володимир Говоруха, встановлено, що посадові особи лісгоспу не забезпечили належної охорони та збереження лісових ресурсів, які перебувають у його постійному користуванні. Це призвело до незаконної самовільної вирубки 163 дерев на території лісу у Первомайському районі.

Сума збитків становить понад 900 тис. грн.

Крім того, за виявленим фактом розпочато розслідування за ст.246 КК України (незаконна порубка лісу). Прокуратура процесуально керує у кримінальному провадженні.

Понеділок, 27 лютого 2017, 18:39

Скарбами природи щедро ділиться Берегівське лісове господарство



У такт шарудінню перезираються здивовані птахи, полохаються лані, обережно ступають олені. Потрапивши в Берегівське лісове господарство, ніби опиняєшся поза простором і часом. Цей дивовижний, залитий сонцем клаптик землі вабить до себе будь-якої пори року: взимку зігріває білою ковдрою і зцілює магічною тишею, у спеку остуджує, навесні дихає життям, а восени шепоче золотом.

Потрапити на територію лісгоcпу не складно, двері тут завжди відчинені туристам і мандрівникам. А подивитися дійсно є на що. Рідкісні рослини, дивовижні птахи і звірі, незвичайні комахи.

Від ланей до муфлонів


«Державне підприємство «Берегівське лісове господарство» було створене ще в 1995 році як Берегівський держлісгосп. Нині його загальна площа становить 9039,0 га. До складу підприємства входить шість підрозділів: три Боржавські лісництва, одне Квасівське та два лісомисливські лісництва «Нове Село», – розповідає т. в. о. директора Берегівського лісгоспу Богдан Шойного.

На території лісомисливського лісництва «Нове Село № 1» розміщене вольєрне господарство площею 1484,0 га. Саме туди і прямуємо, аби побачити все багатство дикої природи Берегівщини. Поблизу села Берегуйфалу повертаємо вглиб лісу – і ось ми на території вольєрного гоподарства. Тут мешкають плямистий та благородний олені, косулі, лані, дикі кабани, лисиці, зайці, муфлони.

Аби побачити звірів, лісівники пропонують прогулятися пішки або ж на конях. Коли в майстра лісу є вільний час, то він може провести вам невеличку екскурсію, показуючи та розказуючи безліч цікавого.

Якщо йти майже навшпиньки, то можна дуже близько підійти навіть до найполохливіших мешканців лісу і сфотографуватися з ними. Проте все-таки найкраще чекати на звірів біля годівниць.

На обід сюди приходять олені, косулі й лані. Майстри лісу розповідають, звірам важко пережити зиму та сильні морози. Їх доводиться частенько підгодовувати, а ще створювати для них комфортні умови. Раціон лісових мешканців традиційний: кукурудза, овес, пшениця і навіть кормовий буряк.

«Відвідуючи лісове господарство, можна отримати безліч цікавої інформації та насолодитися самобутньою природою Берегівщини», – наголошують лісівники.



Закарпатські джунглі

Окрім багатства фауни Берегівського лісгоспу, особливої уваги варта його рослинність. Половина всіх лісів цього підприємства належить до захисного фонду та вважається рекреаційно-оздоровчою.

«Територія Берегівського держлісгоспу належить до зони дубових рівнинних лісів Закарпаття. 85% дерев лісгоспу – це дубові насадження. Клімат цього району перехідний від теплого західноєвропейського до помірно-теплого континентального, – розповідає т. в. о. директора Берегівського лісгоспу Богдан Шойного. – Найбільше тут дуба, котрий, як відомо, зростає тільки на дуже добрій землі. Безліч з цих дерев старі, їм уже перевалило за сторіччя. Рідше потрапляє на очі граб, ясен або ж липа. На заплавах зрідка зустрінете вільху, ясен чи тополю або чисті дубняки».

Берегівське лісове господарство може похизуватися заповідниками місцевого та міжнародного значення. Як-от урочище Атак, що справедливо вважається «закарпатськими джунглями». Це ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення. Розташована вона трохи на північ від села Квасово.

«Місцеві мешканці навіть не здогадуються, що урочище Атак загальною площею близько 480 гектарів є найціннішим у Європі лісовим масивом», – розповідають лісівники.

Це в основному дубово-ясеневий ліс, але зустрічаються тут також клен татарський та польовий, в’яз, бук. Багато рідкісних рослин, у тому числі ті, що занесені до Червоної книги: білоцвіт літній, цибуля ведмежа, рідкісні види орхідей. Тваринний світ менш різноманітний, оскільки в заплавних лісах мало поживи. Але здавен живуть в урочищі хижі птахи, дикі коти, кабани, про що свідчать їхні сліди та ями, які вони розгрібали в пошуках їстівних корінців.

Біологи стверджують, що тут зберігся один з осередків рідкісної ентомофауни, зумовлений наявністю повалених дерев, які в інших масивах видаляються лісівниками. Для когось це може здатися дивним, але саме старі дерева, що впали, є осередком наземного життя для багатьох видів комах, жуків та тварин.

Ще одна родзинка тутешнього рельєфу – «Берегіське горбогір’я». Це вервечка горбів, де колись добряче похазяйнували вулкани. Простягається вона між селами Затишне та Бене. Близько 18 кілометрів уздовж та 9 упоперек суцільної краси. Схили тут часто нагадують тераси. Виноградники, сади просто-таки розкошують під рясним сонячним промінням.

Берегівське горбогір’я протрималось останніх 15 мільйонів років! Це своєрідний острів серед Придунайської низовини. Навіть з-поміж вулканічних зон воно особливо вирізняється. Адже розташувалося на межі двох структурних зон − Паннонського серединного масиву та Закарпатського внутрішнього прогину. Одні вулкани викидали ліпаритову магму, інші – андезито-базальтову. І саме на Берегівському горбогір’ї все змішалося докупи. Тож фахівці стверджують, що тут у надрах Землі одночасно дихали два магматичні багаття: ліпаритове та базальтове.

Ще одне заповідне урочище на території лісгоспу – Боржава. Тут росте дубово-ясеневий заплавний ліс, вік деяких дерев сягає навіть понад 200 років. Зустрінете також багато червонокнижних рослин, як-от білоцвіт літній, крокус Гейфеля.

А ще в цих лісах можна побачити справжню легенду Карпат – чорного лелеку. Птаха відлюдкувата, тому лісівникам треба оберігати її родинний затишок. Коли придивитеся пильніше, зрозумієте, що тут багато ґаздів – кіт лісовий, малий і великий дубовий вусач, жук-олень.

Не менш цікава й геологічна пам’ятка природи «Каолінова шахта «Кукля». Тут уже треба озброюватися терпінням та фотоапаратом. Бо побачити таке щастить нечасто. Печери, штольні, квершлаги, орти, рейки, стрілки… Хоч знімай фільм про життя із минулого сторіччя.

Тож, окрім термальних джерел і винних підвалів, якими славиться гостинна Берегівщина, туристам та мандрівникам варто завітати в Берегівське лісове господарство. Бо його неймовірна краса й неповторна енергетика не залишить нікого байдужим.

За матеріалами Христини БІКЛЯН, Карпатський об'єктив
27 лютого 2017р.

Мораторій на обрізку дерев запровадили в Миколаєві




МИКОЛАЇВ-КИЇВ. 27 лютого. УНН. З понеділка, 27 лютого, на території міста Миколаєва заборонена обрізка і кронування дерев терміном на 2 місяці. Відповідне розпорядження було підписано сьогодні. Про це УНН повідомили у прес-службі Миколаївської міськради.

Як уточнили в мерії міста, зазначений документ був розроблений з метою запобігання самовільного знесення та обрізки зелених насаджень на території Миколаєва та базується на постанові Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045 “Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”.

Вимоги документу не поширююються на дерева, які є аварійно-небезпечними і зареєстровані в службі оперативного реагування “15-88”.

Нагадаємо, наприкінці листопада активісти у Києві виступили проти скасування мораторію на експорт лісу-кругляку.

Реформа лісової галузі - справа всенародна. Орест Фурдичко

АКТУАЛЬНО

Суспільство має усвідомлювати виробниче призначення лісових угідь

Лісова політика України щодо реформування лісового господарства та переведення його на засади ринкової економіки вже чверть століття турбує громадянське суспільство, органи влади, науку й бізнес. Це пояснюється тим, що тривалий період у країні набував поширення й розвитку старий радянський принцип у лісовому господарстві «Державне управління лісами» замість «Державне управління у галузі лісівництва».

Фото з сайту atmwood.com.ua


Об’єкт праці — дерева чи земля?


Державне управління лісами зводилося насамперед до управління ресурсами деревини як основної продукції лісівництва, її вилучення з лісових насаджень, а також до централізованого розподілу відповідних лімітів між суб’єктами лісопромислового виробництва на право заготівлі лісових матеріалів залежно від попиту сільського господарства, населення та промисловості.

Натомість державне управління у галузі, на моє глибоке переконання, має зводитися до використання землі (земельних угідь) для вирощування лісу як основної її продукції, реалізації її суб’єктам лісопромислової діяльності для отримання доходу з подальшим забезпеченням лісовідновлення й підтриманням лісових екосистем у стані динамічної екологічної рівноваги. Тож об’єктом праці в галузі лісівництва стає земля, а не ліс і лісова рослинність, використання яких має забезпечувати самоокупність і прибутковість землекористування.

В Україні (до речі, у першій із пострадянських держав) у земельному законодавстві визначено облікову категорію «Землі лісогосподарського призначення» замість радянського терміна «Землі лісового фонду». В основі такого поділу лежать кардинально різні аргументи для зарахування земельних угідь до того чи іншого цільового призначення, їхнього обліку і звітності за ними. Ст. 20 Земельного кодексу України встановлює: «Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього кодексу». Порівняймо ці норми з пострадянським визначенням, що зберігається в Лісовому кодексі України (ст. 4): «До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу площею не менш як 0,1 гектара».

Процитоване — це чинний документ у редакції від 28 грудня 2015 р., який свідчить про нездатність Держлісагентства України встановлювати й регулювати державну екологічну політику в галузі землекористування для здійснення агроекологічного лісівництва. До того ж, це не його повноваження, адже цільове призначення використання земельних угідь за всіх часів було і має залишатися за місцевими органами влади.

З урахуванням здійснюваної в Україні децентралізації влади Держлісагентство має конкретизувати діяльність не стосовно формування цільового призначення земельних угідь, а переважно найповнішого використання продуктивності земель, наданих суб’єктам господарювання з агроекологічного лісівництва для вирощування лісу й лісових ресурсів, отримання доходу, охорони земель і навколишнього середовища.

Експорт кругляку — підніжка для підприємця


Досвід централізованого державного реформування лісового господарства за роки незалежності виявився невдалим, призвів майже до розвалу деревообробної й меблевої промисловості, целюлозно-паперового виробництва. Для прикладу: обсяги деревообробної, меблевої й паперової промисловості в Польщі у грошовому вираженні сягають майже 25 мільярдів доларів США, в Україні ж — поки що тільки 2,5 мільярда доларів. У десять разів менше! При цьому площа лісів у двох країнах однакова. Із цього стає зрозумілим, що механізми землекористування для здійснення лісівництва у нашій країні кардинально відрізняються від сусідньої Польщі. І наслідок цього — ганебне намагання Держлісагентства експортувати необроблену деревину (в народному мовленні кругляк), лісоматеріалів низького рівня оброблення, зокрема дров, що зумовлює хронічний дефіцит сировини для суб’єктів бізнесу вітчизняних деревообробних та інших промислових підприємств, не даючи змоги розширювати виробництво та створювати робочі місця. Це відбувається тому, що Держлісагентство фактично монополізувало вилучення деревини з лісонасаджень, виробництво лісових матеріалів (лісозаготівлі), їх переробку і реалізацію, здійснює держконтроль за додержанням нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства.

За такого законодавчого поєднання повноважень і обов’язків Держлісагентства і його органів на місцях не можна провести реформування й переведення його на засади ринкової економіки, тобто на засади ідентифікації землекористування за суб’єктами господарювання в галузі лісівництва і підприємствами інших видів економічної діяльності. І головне — не шляхом посилення згаданого державного управління лісами, а через децентралізацію менеджменту, відмову від унітарного у всій Україні лісівництва з урахуванням місцевих умов його здійснення та попиту нинішніх і перспективних для створення й розвитку суб’єктів малого й середнього бізнесу з деревообробки, меблевої та целюлозно-паперової промисловості.

Не доречна в Лісовому кодексі України норма «Право користування лісами» (глава 2, ст. 16), тому що вона належить до внутрішньогосподарського механізму лісівництва, а не землекористування. Це лісівничі норми і правила, отже, їх затверджувати на урядовому рівні — просто невдала практика, якщо не вбачати розмивання відповідальності за корупційні дії відомчого й виробничого менеджменту.

Конче необхідним заходом державного рівня має стати децентралізація обліку й ведення звітності ідентифікованими суб’єктами лісогосподарського виробництва та підприємствами (установами) інших видів економічної діяльності, в межах яких є угіддя облікової категорії «Землі лісогосподарського призначення», щодо фінансово-економічних показників їхньої діяльності.

Відповідні зведення показників за суб’єктами господарювання-землекористувачами, а також суб’єктами адміністративно-територіального поділу країни слід надійно опрацювати для районних і місцевих громад, а також їхніх виборних органів, контролю органів фіскальних служб, громадськості, зокрема для обчислення й справляння рентної плати за землю.

Сучасний рівень лісовпорядкування та наявна у відповідних джерелах інформація дає уявлення про стан земельних угідь, їх розподіл за типами лісорослинних умов. Те саме стосується наявності у лісонасадженнях запасів стовбурової деревини з їх розподілом за класами віку. Усе це створює сприятливі умови й можливість найповніше використовувати потенційну природну продуктивність земель лісових, зокрема із забезпеченням охорони земель і підтриманням лісових екосистем у стані екологічної рівноваги. Один з незаперечних доказів цього — досвід польського лісівництва, а також матеріали таксації та обліку лісу в Україні, які періодично здійснюють (останній з них проведено станом на 1 січня 2011 року).

На засадах ефективності, самоокупності й прибутковості


Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також галузевий менеджмент з питань агроекологічного лісівництва мають усвідомлювати виробниче призначення земель лісогосподарського призначення. Їх використання як природного ресурсу та засобу виробництва має бути ефективним, самоокупним і прибутковим.

Найкращим прикладом для реформування лісового господарства в Україні має стати закон «Про ліс» сусідньої Польщі (від 21 вересня 1991 р.) зі змінами, зокрема глава 9 щодо фінансування лісового господарства в державних лісах: «Державні ліси покривають свої видатки із власних доходів і господарюють на засадах фінансової самостійності». Закон установлює порядок оподаткування лісових земель залежно від їх площі з розподілом її за класами бонітету і головними лісоутворювальними породами згідно з матеріалами лісовпорядкування.

Зрештою, органи влади і громадськість мають дійти висновку, що реформування лісового господарства — це їхнє природне право піклуватися про майбутнє свого регіону.

Необхідно відмовитися від ще одного з атрибутів радянської філософії — централізованого управління господарською діяльністю в галузі користування землями лісогосподарського призначення. Те саме стосується відмови від архаїчної системи поділу лісів на численні категорії так званої захищеності, започаткованої ще в колишньому СРСР разом з поділом лісів на групи, що було не властиво українському лісівництву.

Важливо й те, що в лісовому господарстві ще з 1959 року набула поширення практика нехтування лісівничими нормами й правилами за мовчазної згоди галузевих і місцевих органів влади, підміна рубок головного користування рубками іншого змісту, що зводилося до ухиляння від плати за вилучення деревини (так звана попенна плата) як виду рентної плати за використання землі. Нині відмовилися від здійснення таксації лісу в стані росту, що порушує всі наукові засади цього складного фінансового й лісотехнічного заходу й переводить на рейки плати за заготівлю лісових матеріалів замість плати за землю. Допитливі можуть звернутися до статистичних збірників і переконатися, що частка лісових матеріалів з назвою «дрова» у складі загального їх обсягу не піддається будь-якому обґрунтуванню чи поясненню.

Найбільш прикро те, що потребу суб’єктів бізнесу лісопромислової галузі вітчизняних виробників не враховано в будь-яких програмах розвитку лісового господарства, що завдає відчутних збитків не лише їхній діяльності. Залишаються без належного соціально-економічного розвитку регіони й населення багатолісних областей, з високою часткою у складі земельних ресурсів облікової категорії землекористування «землі лісові», зокрема «землі, вкриті лісовою рослинністю». Здається, випали з поля зору галузевих менеджерів і місцевих органів влади українського Полісся і Карпатського регіону принципи щодо використання землі й лісів, ухвалені на Міжнародній конференції в Ріо-де-Жанейро ще у 1992 році: «Наша мета — використовувати землю так, щоб отримувати від цього найбільшу користь», а також «Ліси необхідно використовувати так, щоб забезпечувати соціальні, економічні, екологічні, культурні й духовні потреби сучасного і майбутнього поколінь».

Отже, лісову політику мають формувати органи державної влади та органи місцевого самоврядування за участю галузевого менеджменту суб’єктів господарювання з лісівництва, а також менеджменту лісопромислової галузі. Те саме стосується реформування лісового господарства державного лісівництва як галузі рослинництва та землеробства, оскільки землекористування — не відомча монополія, а належить до пріоритетних завдань національного рівня.

І з тим треба рахуватися, тому що рано чи пізно треба буде нинішнім вождям галузі відповідати за заподіяння непоправної шкоди лісовим екосистемам і загалом навколишньому природному середовищу.

Вважаю, що лісову політику України і реформування лісової галузі мають проводити висококваліфіковані фахівці з європейським мисленням, патріоти лісової галузі, а не бездарні випадкові керманичі під патронатом люстрованих христопродавців, старих збитих пілотів колишньої злочинної влади Януковича. А органи державної влади, народні депутати України та небайдужа екологічна громадськість мають дати належну оцінку таким безвідповідальним діям, які відбуваються в лісовій галузі.


Орест ФУРДИЧКО, 
академік НААН, доктор економічних наук, доктор сільськогосподарських наук, професор, директор Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук, для «Урядового кур’єра»


https://ukurier.gov.ua/uk/articles/reforma-lisovoyi-galuzi-sprava-vsenarodna/
Урядовий кур'єр, 28 лютого 2017 року, вівторок, № 38 (5807), стор. 7

Лесные пожары: новый сезон

В Качугском районе обнаружено 12 очагов тления торфяников

Министр лесного комплекса Иркутской области Сергей Шеверда заявил об обнаружении в Качугском районе 12 очагов тления торфяников, большая часть которых находится в труднодоступной местности. На место выехала рабочая группа сотрудников ведомства и МЧС для более точной оценки требуемых сил и средств.



Фото: http://igorpodgorny.livejournal.com

«Для обнаружения торфяных пожаров в глубине леса решено использовать беспилотный летательный аппарат, — рассказал Сергей Шеверда. — После того, как рабочая группа оценит необходимое для тушения количество сил и средств, на пожары будет направлена землеройная техника, которая займется опашкой горящих торфяников. Это будет сделано в ближайшие две недели».

По словам Сергея Шеверды, после проведения аукциона на авиамониторинг в обнаружении торфяных пожаров в Качугском районе будет задействована легкомоторная авиация.

Жители Днепропетровщины заявляют о незаконной вырубке леса в Днепровском районе



Представитель громады Сергей Беловол заявил, что в Днепровском районе идет незаконная вырубка леса.

Об этом стало известно на пресс-конференции в ИА «МОСТ-ДНЕПР»

«Когда-то рыбхоз «Самарский» давал работу 500 местным жителям. Сейчас он полностью разрушен, металл вырезан. Рыбхоз давно приватизирован. В августе прошлого года там начали вырезать лес. 20 га лесополосы уже вырезано. С помощью водной милиции мы поймали «на горячем» злоумышленников. Все было зафиксировано на видео. Но лес продолжают вырезать. Обращались мы в прокуратуру, но никаких объяснений не получили. Местное население уже боится рядом ходить. Еще месяц-два, и леса там не будет вообще», - сказал он.

Лейтенант патрульной полиции Днепра Николай Терещук заявил, что по факту вырубки леса на территории бывшег Самарского рыбхозы открыты 4 уголовных производства. «Все злоумышленники были установлены, но так и не наказаны. Там было перекопано русло руки, из-за чего местным селам грозит подтопление. Мы уведомили о происходящем ОГА, территориальные органы власти и т.д.», - сказал он.