Регламент Міністерства аграрної політики та продовольства України

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 16 грудня 2016 року N 541

Про затвердження Регламенту Міністерства аграрної політики та продовольства України

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119, наказую:

1. Затвердити Регламент Міністерства аграрної політики та продовольства України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України від 15 листопада 2007 року N 803 "Про затвердження Регламенту Міністерства аграрної політики України".

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Міністр                                                    Т. Кутовий

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

16 грудня 2016 року N 541

РЕГЛАМЕНТ

Міністерства аграрної політики та продовольства України

Регламент Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Регламент) встановлює порядок організації діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, пов'язаної із здійсненням його повноважень.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Президента України, Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119 (із змінами), а також цим Регламентом.

Основними завданнями Міністерства є:

формування та реалізація державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, рослинництва, розвитку сільських територій, садівництва, виноградарства, виноробства, хмелярства, харчової і переробної промисловості (далі - сфери агропромислового виробництва), технічної політики у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу, сільськогосподарської дорадчої діяльності, виробництва та обігу органічної продукції (сировини), моніторингу та родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

формування та реалізація державної політики у сферах рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сферах карантину та захисту рослин, насінництва та розсадництва, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Діяльність Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного агентства рибного господарства України, Державного агентства лісових ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної інспекції сільського господарства України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України.

Міністерство під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами і організаціями.

Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Міністерства, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Державній реєстрації підлягають накази Міністерства, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Накази Міністерства, видані у межах його повноважень, є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Діяльність Міністерства є відкритою та прозорою, що забезпечується шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті, публікацій у засобах масової інформації, трансляції по радіо і телебаченню репортажів, інтерв'ю, виступів керівництва Міністерства.

Інформація про діяльність Міністерства надається громадянам, представникам засобів масової інформації згідно із законодавством.

Визначення повноважень керівництва Міністерства

Повноваження Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр) визначені Законом України "Про Кабінет Міністрів України" та Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Розподіл повноважень між Міністром, заступниками Міністра та Державним секретарем Міністерства, а до його призначення в установленому законом порядку - особою, яка виконує його функції відповідно до вимог законодавства (далі - керівник державної служби), затверджується наказом Міністерства, в якому зазначаються:

перелік закріплених за відповідним заступником Міністра повноважень, що визначені покладеними на Міністерство завданнями та функціями;

перелік структурних підрозділів, підпорядкованих підприємств, установ та організацій, діяльність яких спрямовується, координується та контролюється відповідним заступником Міністра.

Положення про самостійний структурний підрозділ розробляється керівником відповідного підрозділу, погоджується із заступником Міністра (відповідно до розподілу функціональних повноважень), керівником державної служби і затверджується Міністром.

Положення про структурні підрозділи, що входять до складу самостійних структурних підрозділів, розробляються керівниками відповідних підрозділів, погоджуються юридичною службою, службою управління персоналом та затверджуються керівником державної служби.

Обов'язки керівника структурного підрозділу Міністерства визначаються положенням про структурний підрозділ. Обов'язки інших працівників структурних підрозділів визначаються посадовими інструкціями, що затверджуються керівником державної служби.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА

2.1. Загальні положення

Правове забезпечення діяльності Міністерства, а також надання методичної та практичної допомоги з правових питань, здійснює Департамент правової та законопроектної роботи (далі - юридична служба).

У своїй діяльності юридична служба керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, а також актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України і прийнятими відповідно до Конституції та законів України нормативно-правовими актами Міністерства, іншими актами законодавства.

Основними завданнями юридичної служби є:

організація та участь у формуванні основних напрямів державної політики у сфері вдосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності Міністерства;

організація та участь у здійсненні нормопроектувальної роботи, розроблення, проведення юридичної експертизи проектів нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів, підготовка і редагування нормативно-правових актів та їх візування;

організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів Міністерством, керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків;

організація захисту і захист інтересів Міністерства у судах;

організація взаємодії з Верховною Радою України, її комітетами, депутатськими фракціями (групами), народними депутатами України, а також координація заходів, пов'язаних з такою взаємодією.

Юридична служба відповідно до покладених на неї завдань:

забезпечує правильне застосування законодавства у Міністерстві;

проводить перевірку відповідності законодавству проектів наказів, а також інших нормативних актів Міністерства, що подаються на підпис керівництву, а у разі їх невідповідності актам законодавства - подає пропозиції щодо приведення проектів актів, розроблених Міністерством, у відповідність з вимогами законодавства;

визначає, які акти є нормативно-правовими і підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції;

надає методичну допомогу працівникам та керівникам структурних підрозділів Міністерства щодо правильного застосування норм законодавства під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків;

представляє інтереси Міністерства у судах та інших державних органах під час розгляду правових питань або спорів;

виконує інші функції з правового забезпечення діяльності Міністерства відповідно до цього Регламенту та Положення про юридичну службу, що затверджується Міністром.

2.2. Законопроектна діяльність Міністерства

Розроблення законопроектів, що подаються до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України у порядку законодавчої ініціативи, здійснюється відповідно до перспективних і поточних планів законопроектних робіт, завдань, визначених законами України, указами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України та дорученнями Прем'єр-міністра України.

У пропозиціях структурних підрозділів Міністерства, центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра (далі - ЦОВВ), до перспективного та поточного планів законопроектної діяльності Міністерства зазначаються:

орієнтовна назва законопроекту;

проблема, яка потребує законодавчого врегулювання. Якщо проект закону є проектом регуляторного акта, про це зазначається окремо;

підстава для розроблення законопроекту;

строк внесення законопроекту до Кабінету Міністрів України.

Законопроекти, головним розробником яких є Міністерство, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України, готуються відповідним структурним підрозділом Міністерства та/або ЦОВВ, за дорученням Міністра, з дотриманням вимог, передбачених главами 2 - 5 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 950 (із змінами) (далі - Регламент Кабінету Міністрів України), та з урахуванням особливостей, передбачених главою 2 розділу 6 Регламенту Кабінету Міністрів України. Цей структурний підрозділ та/або ЦОВВ є головним розробником.

Законопроект, яким встановлюються нові або змінюються норми, що регулюють суспільні відносини, готується на основі концепції, яка розробляється у порядку, встановленому главою 8 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України.

Разом із законопроектом, що вноситься до Кабінету Міністрів України, подаються документи та матеріали, передбачені пунктом 1 § 50 Регламенту Кабінету Міністрів України для проектів актів Кабінету Міністрів України, а також:

проект постанови Верховної Ради України про прийняття проекту закону за основу;

перелік нових законів та законів, які потребують викладення у новій редакції, інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень закону;

окремий законопроект про внесення змін до інших законів, якщо такі зміни необхідні для реалізації закону і не викладені у його перехідних положеннях.

Візування законопроекту здійснюється у порядку, встановленому Регламентом Кабінету Міністрів України для проектів актів Кабінету Міністрів України.

Законопроект, поданий до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України, представляє у Верховній Раді України та супроводжує на всіх стадіях розгляду представник Міністерства - посадова особа, визначена Міністром з числа заступників Міністра або керівник ЦОВВ.

Представник Міністерства під час супроводження законопроекту:

доповідає про законопроект на засіданні комітету Верховної Ради України, аргументує позицію Кабінету Міністрів України, дає пояснення щодо окремих його норм, відповідає на запитання, подає у разі необхідності членам комітету додаткові аналітичні та інформаційно-довідкові матеріали;

доповідає про законопроект на пленарному засіданні під час його розгляду у першому читанні, відповідає на запитання, виступає із заключним словом;

за результатами розгляду законопроекту в першому читанні бере участь у його підготовці комітетом Верховної Ради України до другого читання або до повторного першого читання, у тому числі в разі доопрацювання законопроекту з урахуванням результатів його публічного обговорення;

забезпечує інформування Кабінету Міністрів України про хід та результати розгляду законопроекту у Верховній Раді.

У разі подання Кабінетом Міністрів України пропозицій і поправок до законопроекту, який готується до другого читання, представник Міністерства аргументує позицію Кабінету Міністрів України під час розгляду законопроекту в другому читанні комітетом Верховної Ради України та на пленарному засіданні Верховної Ради України, наполягає у разі необхідності на обговоренні відхилених комітетом Верховної Ради України пропозицій чи поправок.

Представник Міністерства висловлює позицію Кабінету Міністрів України щодо пропозицій і поправок до законопроекту, поданих іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи, з урахуванням, зокрема, їх відповідності Конституції України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, аргументує позицію Кабінету Міністрів України під час розгляду Верховною Радою України пропозицій Президента України до поверненого ним для повторного розгляду закону.

У разі, коли комітет Верховної Ради України не ухвалив у визначений Регламентом Верховної Ради України строк висновок щодо включення поданого Кабінетом Міністрів України законопроекту до порядку денного, представник Міністерства готує проект звернення Кабінету Міністрів України до Верховної Ради України щодо розгляду на пленарному засіданні питання про включення до порядку денного сесії такого законопроекту.

Підготовка проектів актів Президента України здійснюється з дотриманням вимог розділу 7 Регламенту Кабінету Міністрів України.

2.3. Нормотворча діяльність Міністерства

Нормотворча діяльність Міністерства проводиться на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції і законів України, актів Кабінету Міністрів України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, інших актів законодавства, а також з ініціативи Міністерства.

Проекти актів Кабінету Міністрів України готуються Міністерством на основі та на виконання Конституції і законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, рішень Кабінету Міністрів України.

Проекти актів Кабінету Міністрів України, що стосуються укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України, готуються відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України".

Проекти актів Кабінету Міністрів України, що розробляються Міністерством, оформляються згідно з Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 р. N 870.

Для врахування пропозицій та зауважень всіх заінтересованих суспільних груп під час розробки проектів нормативно-правових актів проводяться громадські консультації.

Проекти нормативно-правових актів підлягають погодженню із заінтересованими органами, виходячи із змісту основних положень проектів.

2.4. Процедура підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України

Процедура підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України проводиться згідно з розділом 4 Регламенту Кабінету Міністрів України.

2.5. Головний розробник та заінтересовані структурні підрозділи Міністерства

Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів України є структурний підрозділ Міністерства, який безпосередньо здійснює його розробку та опрацювання відповідно до своєї компетенції.

Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох структурних підрозділів Міністерства, головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів України є структурний підрозділ, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є переважаючою. Інші структурні підрозділи Міністерства, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є заінтересованими структурними підрозділами.

Під час розроблення проекту акта Кабінету Міністрів України головний розробник вивчає та аналізує стан правового регулювання у відповідній сфері та причини, що зумовлюють необхідність підготовки проекту; готує текст проекту; перевіряє проект на відповідність законодавству, а також основним положенням законодавства Європейського Союзу, якщо цей проект є предметом правового регулювання, що належить до сфер, у яких Міністерство є відповідальним за організацію роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; проводить консультації з питань підготовки проекту з представниками громадськості, експертами; погоджує проект із співвиконавцями і у разі наявності зауважень чи пропозицій до нього опрацьовує їх та вносить необхідні зміни.

При підготовці спільного з іншими органами проекту погоджує його з цими органами, а у разі, якщо є зауваження і пропозиції до проекту, - опрацьовує їх та вносить необхідні зміни, вживає дієвих заходів для усунення розбіжностей у проекті, організовує та проводить детальне обговорення варіантів вирішення спірних питань за участю співвиконавців, які надали зауваження та пропозиції до нього.

Співвиконавець опрацьовує стан правового регулювання у відповідній сфері відповідно до компетенції, аналізує причини, що зумовлюють необхідність підготовки проекту, готує в установлений дорученням строк письмові пропозиції до проекту акта та надає їх головному розробнику.

У разі направлення проекту акта на погодження головним розробником, яким є структурний підрозділ Міністерства, співвиконавець або заінтересований підрозділ опрацьовує його у визначений головним розробником строк, візує та повертає проект або надає до нього письмові пропозиції.

Головний розробник після погодження з усіма співвиконавцями, заінтересованими підрозділами і візування ними проекту подає проект нормативно-правового акта разом з пояснювальною запискою і відповідними матеріалами та довідками юридичної служби для його візування.

Після візування юридичною службою головний виконавець подає проект нормативно-правового акта на візу заступнику Міністра (відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Подання на підпис Міністру проекту акта без вказаного у цьому розділі порядку візування таких документів не допускається.

Без візування юридичної служби проекту акта направлення проекту нормативно-правового акта на опрацювання до заінтересованих органів не допускається.

Погодження, консультації та правова експертиза проекту акта Кабінету Міністрів України здійснюється згідно з вимогами Регламенту Кабінету Міністрів України.

2.6. Внесення проектів актів Кабінету Міністрів України

Проект акта Кабінету Міністрів України візує Міністр або особа, яка його заміщує, та вноситься до Кабінету Міністрів України у відповідності з вимогами Регламенту Кабінету Міністрів України. Проект акта Кабінету Міністрів України обов'язково візує директор Департаменту правової та законопроектної роботи.

До проекту акта Кабінету Міністрів України додаються обов'язкові додатки у відповідності з параграфом 50 глави 5 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України.

Керівник структурного підрозділу Міністерства, що є головним розробником, несе відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у довідці про погодження проекту акта.

Матеріали погодження проекту акта Кабінету Міністрів України (листи із зауваженнями і пропозиціями, копії проекту акта з візами тощо) зберігаються протягом п'яти років в архіві Міністерства.

Супровід проектів актів Кабінету Міністрів України у Секретаріаті Кабінету Міністрів України здійснює структурний підрозділ Міністерства, який є головним розробником.

2.7. Погодження проектів актів інших державних органів

Погодження проектів актів, які розроблені іншими державними органами і надійшли до Міністерства на погодження відповідно до глави 3 розділу 5 Регламенту Кабінету Міністрів України, здійснює структурний підрозділ, до компетенції якого належить питання, що врегульовується відповідним проектом акта.

Інші підрозділи, визначені керівництвом Міністерства для спільного опрацювання проекту акта, є заінтересованими підрозділами.

Головний виконавець вивчає стан правового регулювання у відповідній сфері правовідносин відповідно до компетенції Міністерства перевіряє обґрунтованість, повноту і всебічність запропонованого нормативного врегулювання питань, що віднесені до компетенції Міністерства, їх відповідність Конституції та законодавству України і після погодження із заінтересованими структурними підрозділами, опрацювання їх пропозицій і візування направляє проект акта разом з проектом позиції Міністерства, викладеної у листі, на візування до юридичної служби.

Департамент правової та законопроектної роботи у разі встановлення відповідності, викладеної у листі-позиції Міністерства, вимогам Конституції і законодавства України, при наявності віз головного виконавця, заінтересованих підрозділів та відповідних керівників візує акт та лист до органу, що надіслав проект акта на погодження. Після цього його візує заступник Міністра відповідно до розподілу функціональних повноважень і проект акта подається на погодження Міністру.

У разі, якщо головним виконавцем визначено юридичну службу, опрацювання проекту, його погодження із заінтересованими підрозділами та юридичну експертизу проекту акта і підготовку пропозицій органу здійснює безпосередньо юридична служба.

2.8. Порядок підготовки та подання на державну реєстрацію, облік нормативно-правових актів

Порядок підготовки, подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та облік нормативно-правових актів Міністерства здійснюється у встановленому законодавством порядку.

2.9. Представлення інтересів Міністерства в судах

Інтереси Міністерства під час розгляду справ судами загальної юрисдикції (далі - суди) представляє юридична служба або уповноважена особа за довіреністю, яку готує юридична служба та підписує Міністр або особа, яка його заміщує.

Керівники структурних підрозділів Міністерства, підприємств, установ та організацій, яких стосується порушені у суді питання, на вимогу юридичної служби зобов'язані у встановлений строк подавати необхідні матеріали, документи, висновки та пояснення, а також у разі потреби брати участь у розгляді судами справ відповідно до законодавства.

Документи, що надходять з питань розгляду судами справ, стороною або третьою особою у яких є Міністерство чи Міністр, відділом опрацювання кореспонденції передаються до юридичної служби для організації супроводу та підготовки необхідних матеріалів до розгляду справи у суді.

Юридична служба визначає структурний підрозділ, заінтересований у вирішенні питання, передає копії документів разом із супровідним листом, у якому вказується, які матеріали повинен підготувати цей підрозділ і його участь в засіданні.

Заінтересований підрозділ подає юридичній службі на його вимогу та у визначений ним строк обґрунтований висновок разом з копіями необхідних документів, завіреними у встановленому порядку, а також відповідні пояснення. Юридична служба разом із заінтересованими підрозділами забезпечує підготовку необхідних для провадження у справі матеріалів, надсилає їх суду у визначений законодавством строк.

Юридична служба інформує Міністра про хід розгляду справ у суді і прийняті рішення та подає пропозиції щодо подальших дій.

Юридична служба проводить постійний моніторинг та аналіз результатів розгляду судами справ, стороною або третьою особою у яких є Міністерство, вивчає причин та умови, що стали підставою для звернення до суду з позовом.

Виконавчий документ або постанова про виконавче провадження розглядається в юридичній службі, його копія передається разом із супровідним листом до заінтересованого підрозділу для забезпечення виконання.

У разі неможливості виконання рішення суду, юридична служба звертається до суду, який видав рішення, із заявою про роз'яснення способу виконання рішення суду.

3. УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ПРОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

3.1. Загальні положення

Організацію роботи з управління персоналом в апараті Міністерства здійснює Департамент роботи з персоналом (далі - служба управління персоналом) відповідно до Положення про нього.

Служба управління персоналом забезпечує здійснення керівником державної служби своїх повноважень, відповідає за реалізацію державної політики з питань управління персоналом у Міністерстві, добір персоналу, планування та організацію заходів з питань підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, документальне оформлення вступу на державну службу, її проходження та припинення, а також виконує інші функції, передбачені законодавством.

Служба управління персоналом у питаннях реалізації державної політики у сфері державної служби керується Конституцією України, Законом України "Про державну службу" та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Прийняття працівників на роботу до апарату Мінагрополітики на посади, що не віднесені до категорій посад державних службовців (працівників Патронатної служби, з обслуговування тощо), та звільнення їх з роботи, надання відпусток, заохочення та стягнення здійснюється відповідно до законодавства.

3.2. Вступ на державну службу

Вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених Законом.

Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.

Проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців в апараті Міністерства регулюється Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року N 246.

Рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду державної служби приймається за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та за результатами перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади".

3.3. Присвоєння рангів

Присвоєння рангів працівникам апарату Міністерства здійснюється відповідно до статті 39 Закону України "Про державну службу" та Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. N 306.

Ранги державних службовців присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування - після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.

Черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.

За особливі досягнення або за виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути достроково присвоєно черговий ранг.

Дострокове присвоєння чергового рангу може здійснюватися не раніше ніж через один рік після присвоєння попереднього рангу.

За сумлінну службу державному службовцю у зв'язку з виходом на пенсію присвоюється черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

Черговий ранг державному службовцю не присвоюється протягом строку застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом шести місяців з дня отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Державний службовець може бути позбавлений рангу лише за рішенням суду.

Просування державного службовця по службі здійснюється з урахуванням професійної компетентності шляхом зайняття вищої посади за результатами конкурсу відповідно до Закону.

3.4. Порядок надання та відкликання з відпусток

Порядок надання відпусток працівникам регламентується законами України "Про відпустки" та "Про державну службу".

Державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Черговість надання відпусток працівникам апарату Міністерства визначається графіками, які плануються у грудні місяці поточного року, затверджуються керівником державної служби, а графіки відпусток заступників Міністра, керівника державної служби, керівників структурних підрозділів затверджуються Міністром і доводяться до відома всіх працівників. У випадку необхідності внесення змін до графіка відпусток керівник структурного підрозділу вносить подання на керівника державної служби. На підставі погодження вносяться зміни до витягу із графіка відпусток працівників за встановленою формою.

Для виконання невідкладних завдань державні службовці, які займають посади категорій "А", можуть бути відкликані із щорічної основної або додаткової відпустки, передбаченої частинами першою статті 58 Закону України "Про державну службу", за рішенням суб'єкта призначення, а державні службовці, які займають посади категорій "Б" і "В", - за наказом керівника державної служби Міністерства, відповідно до порядку відкликання державних службовців із щорічних відпусток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року N 230.

Частина невикористаної відпустки за погодженням з керівником державної служби надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відшкодуванням непередбачуваних витрат державного службовця у зв'язку з його відкликанням з відпустки.

Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та інші види відпусток надаються державним службовцям Міністерства відповідно до закону.

3.5. Оцінювання результатів службової діяльності

Результати службової діяльності державних службовців Міністерства щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб'єктом призначення.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом Міністерства або розпорядженням суб'єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності.

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 Закону України "Про державну службу".

Отримання державним службовцем відмінної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для його преміювання та переважного просування по державній службі відповідно до Закону України "Про державну службу".

У разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

3.6. Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців

Державним службовцям Міністерства створюються умови для підвищення рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, яке проводиться постійно.

Професійне навчання державних службовців Міністерства проводиться за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, через систему підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації, зокрема в галузі знань "Публічне управління та адміністрування", у встановленому законодавством порядку в навчальних закладах, установах, організаціях незалежно від форми власності, які мають право надавати освітні послуги, у тому числі за кордоном.

Положення про систему підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Служба управління персоналом узагальнює потреби державних службовців Міністерства у підготовці, перепідготовці, спеціалізації та підвищенні кваліфікації і вносить відповідні пропозиції керівнику державної служби.

3.7. Робочий час і час відпочинку державного службовця

Тривалість робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень.

В апараті Міністерства встановлено п'ятиденний робочий тиждень із тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер - по 8 годин 15 хвилин, п'ятниця - 7 годин; вихідні дні - субота і неділя.

Робочий день у Міністерстві розпочинається о 9 годині 00 хвилин та закінчується о 18 годині 00 хвилин, у п'ятницю - 16 годин 45 хвилин. Перерва, що надається для відпочинку і харчування, розпочинається о 13 годині 00 хвилин та закінчується о 13 годині 45 хвилин.

У зв'язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою та особливостями роботи, у структурному підрозділі апарату Міністерства може встановлюватися інший режим роботи відповідно до законодавства про працю.

Перерва не включається в робочий час і державний службовець може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.

У зв'язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою та особливостями роботи, у структурному підрозділі апарату Міністерства час перерви може бути змінено.

Напередодні святкових та неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину.

Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час не повинна перевищувати для кожного державного службовця чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого дня.

У структурних підрозділах Міністерства ведеться журнал реєстрації приходу працівників на роботу та їх відлучення з робочого місця.

Відлучення працівників Міністерства з робочого місця у межах міста Києва здійснюється з дозволу керівника структурного підрозділу, про що робиться відповідний запис у спеціальному журналі.

Керівники самостійних структурних підрозділів відлучаються з робочого місця з дозволу заступників Міністра (відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Забороняється у робочий час відволікати працівників від їх безпосередньої роботи для виконання ними громадських доручень, які не пов'язані з діяльністю Міністерства.

Міжнародні телефонні розмови працівниками Міністерства проводяться лише з дозволу керівника структурного підрозділу, після чого працівник повинен зробити відповідний запис у спеціальному журналі.

3.8. Заохочення державних службовців

За бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги до державних службовців Міністерства застосовують такі види заохочень:

оголошення подяки;

нагородження почесною грамотою Міністерства;

дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному Законом України "Про державну службу";

представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);

представлення до відзначення державними нагородами.

Міністр може відзначати кращих представників агропромислового комплексу підприємств, установ, організацій різних форм власності, що не належать до сфери управління Мінагрополітики, вітальними листами та дипломами.

Заохочення до державних службовців, які займають посади категорій "Б" і "В", застосовуються керівником державної служби, а щодо державних службовців, які займають посади категорії "А", - суб'єктом призначення.

Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.

3.9. Дисциплінарна відповідальність державного службовця

За невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом України "Про державну службу".

Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування визначаються статтею 66 Закону України "Про державну службу".

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку у Міністерстві діє дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ, склад якої затверджено наказом Міністерства від 02 червня 2016 року N 190.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.

4. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ РОБОТИ МІНІСТЕРСТВА

4.1. Планування роботи Міністерства

Міністерство розробляє річний план заходів з виконання покладених на нього завдань (далі - річний план), який затверджується Міністром. Щомісячні плани заходів розробляються структурними підрозділами Міністерства на підставі річного плану.

При необхідності, за дорученням керівництва Міністерства, складаються робочі та тематичні плани, готуються окремі доручення щодо підготовки та проведення комплексних заходів для організації виконання окремих завдань та рішень.

Організаційне забезпечення підготовки річних, щомісячних Міністерства здійснює Департамент електронного документообігу та контролю апарату (далі - Департамент).

У річному плані визначаються:

перелік завдань (робіт), що повинні бути виконані;

відповідальні за виконання завдань (робіт);

строки виконання завдань (робіт), проведення оцінки та підготовки звітності;

очікувані результати виконання плану.

Річний план формується Департаментом на підставі пропозицій структурних підрозділів, погоджених заступниками Міністра відповідно до розподілу функціональних повноважень, керівником державної служби та затверджується Міністром. Затверджений план розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства.

Пропозиції від структурних підрозділів до річного плану на наступний рік подаються Департаменту до 15 грудня поточного року (на паперових, магнітних носіях та електронною поштою).

Заходи річних планів повинні відповідати напрямам роботи, зазначеним у паспортах бюджетних програм, відповідальним виконавцем яких є Міністерство, а очікувані результати виконання планів - результативним показникам відповідних бюджетних програм.

Виконання планів структурними підрозділами Міністерства контролюється заступниками Міністра відповідно до розподілу функціональних повноважень, а працівниками структурних підрозділів - їх безпосередніми керівниками.

Оригінали планів роботи Міністерства зберігаються у Департаменті, а структурних підрозділів - у відповідних структурних підрозділах.

Моніторинг виконання річного плану проводиться щокварталу керівниками структурних підрозділів.

По закінченню строку дії річного плану Міністерство готує звіт про його виконання, який підлягає опублікуванню.

Зведення щомісячних та щотижневих планів заходів Міністерства здійснюється Департаментом на підставі пропозицій структурних підрозділів, ЦОВВ, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства.

Пропозиції до проекту календарного плану основних заходів Міністерства на наступний місяць подаються до 15 числа місяця, що передує запланованому.

Пропозиції до переліку основних заходів за участю керівництва Міністерства і ЦОВВ, що плануються на наступний тиждень - щосереди до 16 години.

Департамент щоп'ятниці надає зведені щотижневі плани керівництву Міністерства.

4.2. Організація та проведення нарад за участю керівництва Міністерства

У Міністерстві для вироблення узгодженої стратегії і тактики у роботі апарату Міністерства, обговорення усіх напрямів діяльності, прийняття обґрунтованих управлінських рішень з метою ефективної реалізації завдань та повноважень проводяться:

апаратні наради;

наради з окремих питань діяльності Міністерства;

оперативні наради;

селекторні наради;

міжвідомчі наради.

Наради можуть бути:

за періодичністю проведення - планові та позапланові (позачергові);

за місцем проведення - виїзні та стаціонарні;

за способом проведення - відкриті та закриті;

за складом учасників - прості, розширені та спільні.

Наради проводяться під головуванням Міністра, заступників Міністра, керівника державної служби.

У нарадах беруть участь керівники структурних підрозділів Міністерства, ЦОВВ, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а у разі їх відсутності - посадові особи, які їх заміщають.

За окремим дорученням керівництва Міністерства для участі у нараді можуть бути запрошені інші особи, з урахуванням питань, визначених орієнтовним порядком денним апаратної наради.

Особи, які беруть участь у нараді, обов'язково реєструються. Хід засідання протоколюється.

Матеріали до наради (доповідні записки, проект порядку денного, довідки, аналітичні матеріали, проекти рішень і наказів, список запрошених осіб тощо) готуються структурними підрозділами Міністерства, ЦОВВ (у разі необхідності) і попередньо погоджуються із заступниками Міністра відповідно до розподілу функціональних повноважень, керівником державної служби.

Пропозиції до порядку денного нарад і матеріали до них подаються у встановлені строки.

Додаткові (позачергові) питання включаються до порядку денного наради за рішенням посадової особи, яка її проводить.

Прийняті за результатами наради рішення включаються до протоколу (протокольні доручення).

Апаратні наради

Апаратна нарада проводиться з метою забезпечення організації роботи апарату Міністерства, координації діяльності самостійних структурних підрозділів Міністерства та співпраці з питань координації роботи з керівниками ЦОВВ.

Підготовка та проведення апаратної наради здійснюється відповідно до Положення про апаратну нараду Міністерства аграрної політики та продовольства України, затвердженого наказом Міністерства від 19 жовтня 2016 року N 390.

Наради з окремих питань діяльності Міністерства

Наради з окремих питань діяльності Міністерства проводяться Міністром, заступниками Міністра відповідно до розподілу функціональних повноважень, керівником державної служби у визначені ними дні.

Організація проведення наради з окремих питань діяльності Міністерства покладається на структурний підрозділ, визначений відповідальним за підготовку питань.

До наради з окремих питань діяльності Міністерства готуються:

проект порядку денного;

короткі аналітичні довідки з кожного питання порядку денного з викладенням обґрунтованих висновків і пропозицій та довідкові матеріали (розрахунки, статистичні матеріали, звіти, діаграми, таблиці тощо), які безпосередньо стосуються питань порядку денного;

проект протокольного доручення наради з окремих питань діяльності Міністерства;

список осіб, які запрошені для участі в обговоренні питань порядку денного наради з окремих питань діяльності Мінагрополітики, із зазначенням їх прізвищ, імен та по батькові, займаних посад;

пропозиції до вступного та заключного слова;

тези основної доповіді та виступів, які забезпечуються мультимедійною презентацією.

Збір, узагальнення інформації, формування порядку денного, списків учасників, проектів рішень, реєстрацію учасників, ведення протоколу тощо здійснює структурний підрозділ, визначений відповідальним за підготовку питань.

Оперативні наради

3 метою розгляду та оперативного вирішення окремих питань, що належать до повноважень Міністерства, Міністр, заступники Міністра, керівник державної служби проводять оперативні наради.

Порядок денний та матеріали до нього подаються учасникам оперативної наради завчасно, а з додаткових (позапланових) питань - у день її проведення.

Рішення, прийняті на оперативній нараді, оформлюються у дводенний строк протоколом.

Протокол наради підписує головуючий.

Організація проведення оперативної наради покладається на структурний підрозділ, до компетенції якого належать питання, що розглядатимуться.

Відеоконференції та селекторні наради

З метою оперативного вирішення окремих питань діяльності Міністерства, що належать до повноважень Міністерства, Міністр або заступники Міністра проводять відеоконференції та селекторні наради.

Відеоконференції та селекторні наради проводяться в кімнатах N 408 та N 308 адміністративної будівлі Міністерства, вул. Хрещатик, 24.

Міжвідомчі наради

Для вирішення питань міжвідомчого характеру у Міністерстві можуть проводитися міжвідомчі наради із залученням представників інших центральних органів виконавчої влади.

Порядок денний та матеріали до нього надсилаються учасникам міжвідомчої наради за два дні до початку її проведення.

Організація міжвідомчих нарад покладається на заступника Міністра та структурний підрозділ, до компетенції якого належать питання, що розглядатимуться.

Контроль за виконанням доручень, наданих на нарадах, здійснює відповідний структурний підрозділ.

Підготовка усіх матеріалів здійснюється відповідно до встановленого порядку.

Організація і проведення нарад з окремих питань діяльності Міністерства, оперативних, селекторних та міжвідомчих нарад покладається на заступника Міністра та структурний підрозділ, до компетенції якого належать питання, що розглядатимуться.

Затверджене рішення наради реєструється у встановленому порядку Департаментом.

Після реєстрації структурний підрозділ, відповідальний за підготовку матеріалів до наради, тиражує необхідну кількість примірників і забезпечує розсилання рішення наради.

Контроль за виконанням заходів, передбачених рішеннями нарад, покладається на структурні підрозділи, які здійснювали їх підготовку.

5. КОНСУЛЬТАТИВНІ ТА ДОРАДЧІ ОРГАНИ МІНІСТЕРСТВА

5.1. Колегія Міністерства

Колегія Міністерства (далі - колегія) діє відповідно до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. N 1569 "Про затвердження Типового положення про колегію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації", Положення про колегію Міністерства аграрної політики та продовольства України, затвердженого наказом Міністерства від 07 липня 2011 року N 322.

У своїй роботі колегія керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, наказами Міністерства, а також дорученнями Президента України, Прем'єр-міністра України, Міністра, іншими нормативно-правовими актами.

Колегія є консультативно-дорадчим органом і утворюється для підготовки рекомендацій щодо виконання Міністерством своїх завдань, вирішення питань, що належать до його компетенції, та для колективного і вільного обговорення найважливіших напрямів його діяльності.

До складу колегії входять Міністр (голова колегії), перший заступник Міністра, заступник Міністра, заступник Міністра з питань європейської інтеграції, керівник державної служби, а також можуть входити: керівники самостійних структурних підрозділів Міністерства, керівники ЦОВВ, а також за згодою представники інших державних органів, Адміністрації Президента України, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій і установ, громадських об'єднань, всеукраїнських профспілок, їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, інші особи.

Кількісний та персональний склад колегії затверджує Міністр.

Організаційною формою роботи колегії є засідання. Планові засідання колегії проводяться один раз на місяць, позапланові - у разі потреби. Голова колегії може визначити іншу періодичність проведення засідань колегії.

У разі потреби можуть проводитися розширені, виїзні та підсумкові засідання колегії, а також спільні засідання з колегіями інших центральних органів виконавчої влади.

5.2. Громадська рада при Міністерстві

Громадська рада при Міністерстві (далі - Громадська рада) є постійно діючим колегіальним виборним громадським консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, ефективної взаємодії Міністерства з інститутами громадянського суспільства, здійснення громадського контролю за діяльністю Міністерства, врахування громадської думки при формуванні та реалізації державної аграрної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.

У своїй діяльності Громадська рада керується Конституцію України та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також Положенням про Громадську раду.

До складу Громадської ради можуть бути обрані представники громадських, релігійних, благодійних організацій, професійних спілок та їх об'єднань, творчих спілок, асоціацій, організацій роботодавців, недержавних засобів масової інформації та інших непідприємницьких товариств і установ, легалізованих відповідно до законодавства України.

Міністерство наказом затверджує склад Громадської ради на підставі протоколу установчих зборів.

Громадську раду очолює голова, який обирається з числа членів Громадської ради на її першому засіданні шляхом рейтингового голосування.

Громадська рада провадить свою діяльність відповідно до затверджених нею регламенту, планів і напрямів роботи.

Рішення Громадської ради мають рекомендаційний характер і є обов'язковими для розгляду Міністерством. Відповідні рішення оформлюються протоколом і направляються до Міністерства разом із супровідним листом.

Громадська рада інформує Міністерство та громадськість про свою діяльність, установчі документи, плани роботи, керівний склад, склад постійних і тимчасових робочих органів, протоколи засідань, щорічні звіти, прийняті рішення та стан їх виконання тощо.

Створення умов для роботи Громадської ради та проведення її засідань здійснює Міністерство.

6. ВЗАЄМОДІЯ МІНІСТЕРСТВА З ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ, ІНШИМИ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ГРОМАДСЬКІСТЮ

6.1. Взаємодія Міністерства з Верховною Радою України та її органами, іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування

Під час здійснення своїх повноважень Міністерство взаємодіє з Верховною Радою України, Президентом України та його Адміністрацією, Кабінетом Міністрів України та його Секретаріатом, центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Посадова особа, відповідальна за виконання функцій із забезпечення взаємодії Міністерства з Верховною Радою України та її органами, визначається наказом Міністерства.

Міністерство, взаємодіючи з Верховною Радою України, забезпечує:

належний супровід та представлення законопроектів на пленарних засіданнях Верховної Ради України, а також під час їх розгляду в комітетах Верховної Ради України;

супровід та представлення позиції Міністерства з питань, винесених на парламентські та комітетські слухання у Верховній Раді України;

підготовку та подання Міністерством вмотивованих висновків Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин до законопроектів, внесених народними депутатами України, з розгляду яких комітет визначений головним, а також надання пропозицій до законопроектів, прийнятих Верховною Радою України у першому та наступних читаннях;

формування пропозицій щодо визначення позиції Міністерства стосовно законопроектів, внесених народними депутатами України, і подання їх Кабінету Міністрів України не пізніше четверга тижня, який передує тижню пленарних засідань, на яких будуть розглядатися законопроекти з питань, що належать до компетенції Міністерства;

підготовку пропозицій до рішень Верховної Ради України про відхилення, доопрацювання законопроектів, головним розробником яких є Міністерство, врахування їх положень в альтернативних проектах.

Міністерство взаємодіє із Секретаріатом Кабінету Міністрів України з питань, що виникають у відносинах з Верховною Радою України, проводить консультації стосовно процедури підготовки проектів актів законодавства та інших документів, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, організації контролю за виконанням рішень Кабінету Міністрів України, а також з інших питань.

Взаємодія з ЦОВВ здійснюється відповідно до статті 18 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та наказу Міністерства від 27 лютого 2012 року N 86 "Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України" (із змінами).

Міністерство забезпечує постійну та ефективну співпрацю з іншими органами виконавчої влади.

Міністерство розглядає звернення, пропозиції, інші матеріали та документи, що надходять від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, забезпечує своєчасне узгодження проектів нормативно-правових актів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України.

6.2. Взаємодія із засобами масової інформації

З метою висвітлення діяльності Міністерства Прес-служба забезпечує:

підготовку та розміщення у засобах масової інформації інформаційних матеріалів з питань, що належать до компетенції Міністерства, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства (інтерв'ю, статті, коментарі, прес-релізи тощо);

організацію зустрічей керівництва Міністерства з представниками засобів масової інформації (прес-конференції, брифінги, круглі столи, громадські слухання, гарячі лінії тощо).
6.3. Проведення консультацій з громадськістю

Консультації з громадськістю проводяться з метою залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності зазначених органів.

Міністерство щороку складає орієнтовний план проведення консультацій з громадськістю (далі - орієнтовний план) з урахуванням основних завдань, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, Державною програмою економічного і соціального розвитку України, планом законопроектних робіт та іншими документами, а також результатів проведення попередніх консультацій з громадськістю.

Орієнтовний план складається з урахуванням пропозицій Громадської ради, затверджується наказом Міністерства та до початку року оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства або в інший прийнятний спосіб.

Структурні підрозділи Міністерства здійснюють щомісячне планування проведення консультацій з громадськістю та до початку місяця надають відповідну інформацію структурному підрозділу, відповідальному за взаємодію з громадськістю, для узагальнення та оприлюднення її на офіційному веб-сайті Міністерства.

В обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю щодо:

проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод та інтересів громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб'єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами;

проектів регуляторних актів;

проектів державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішень стосовно стану їх виконання;

звітів головних розпорядників бюджетних коштів про їх витрачання за минулий рік.

Консультації з громадськістю передбачають організацію і проведення конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю, теле- або радіодебатів, Інтернет-конференцій, електронних консультацій.

Публічне громадське обговорення організовується і проводиться із залученням Громадської ради.

Структурні підрозділи Міністерства в обов'язковому порядку подають структурному підрозділу, відповідальному за взаємодію з громадськістю, інформацію про проведення публічного громадського обговорення та його результатів для оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства або в інший прийнятний спосіб.

Структурний підрозділ, відповідальний за взаємодію з громадськістю, для проведення електронних консультацій з громадськістю розміщує на урядовому веб-сайті "Громадянське суспільство і влада" та на офіційному веб-сайті Міністерства наступну інформацію, надану структурними підрозділами Міністерства:

інформаційне повідомлення про проведення публічного громадського обговорення;

текст проекту акта, винесеного на обговорення;

електронну адресу для надсилання пропозицій та зауважень і номер телефону, за яким надаються консультації з питання, що винесено на публічне громадське обговорення;

звіт про проведене публічне громадське обговорення.

Тексти проектів регуляторних актів оприлюднюються відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

У разі необхідності структурними підрозділами Міністерства може здійснюватися вивчення громадської думки шляхом проведення соціологічних досліджень та спостережень (опитування, анкетування, контент-аналіз інформаційних матеріалів, фокус-групи тощо), створення телефонних "гарячих ліній", проведення моніторингу коментарів, відгуків, інтерв'ю, інших матеріалів у друкованих та електронних засобах масової інформації для визначення позиції різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін, опрацювання та узагальнення висловлених у зверненнях громадян пропозицій та зауважень з питання, що потребує вивчення громадської думки.

Координація роботи структурних підрозділів Міністерства щодо проведення консультацій з громадськістю здійснюється структурним підрозділом, відповідальним за взаємодію з громадськістю.

7. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЛОВОДСТВА В МІНІСТЕРСТВІ

7.1. Організація роботи з документами

Організація роботи з документами здійснюється відповідно до Інструкції з діловодства в Міністерстві, затвердженої наказом Міністра та розробленої відповідно до Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. N 1242.

До основних видів роботи з документами належать:

реєстрація вхідної кореспонденції;

робота з документами у структурних підрозділах;

підготовка документів для доповіді керівництву;

підготовка та узгодження проектів нормативно-правових актів та актів організаційно-розпорядчого характеру;

організація виконання рішень Кабінету Міністрів України;

підготовка та оформлення документів до засідань колегії;

оформлення копій та додатків до документів;

реєстрація та відправлення вихідної кореспонденції;

організація та здійснення контролю за виконанням документів;

складення номенклатури та формування справ;

підготовка справ до архівного зберігання та користування архівною документацією;

ведення обліку та зберігання печаток і штампів Міністерства.

Уся документація, що надходить до Міністерства, приймається централізовано та реєструється у відділі опрацювання кореспонденції Департаменту.

Працівникам Міністерства незалежно від їх службового положення забороняється приймати кореспонденцію на розгляд безпосередньо від представників інших установ без її реєстрації у встановленому порядку.

Керівники всіх рівнів Міністерства зобов'язані терміново розглядати документи, які поступили до них, і невідкладно передавати їх з відповідними резолюціями виконавцям.

Резолюції на документах повинні бути чіткими із зазначенням конкретних виконавців та дій щодо виконання документів, строків виконання тощо.

Обов'язковій реєстрації вхідної кореспонденції підлягають:

закони України, постанови Верховної Ради України, акти та доручення Президента України, акти Кабінету Міністрів України, доручення Прем'єр-міністра України, запити та звернення народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, кореспонденція Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України;

кореспонденція від міністерств та інших органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства;

звернення, пропозиції, скарги громадян;

запити на інформацію;

документи з грифом "Для службового користування";

телеграми і факси, що надходять до Міністерства.

Вхідна кореспонденція, що надійшла до Міністерства, реєструється за допомогою автоматизованої системи.

7.2. Організація діловодства зі спеціальних видів документів

Вхідні документи, які мають гриф "Для службового користування", реєструються відповідно до Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 року N 1893, приймаються і розкриваються централізовано співробітником, який веде облік несекретної документації. При цьому перевіряються номери, кількість сторінок та примірників документів, а також наявність додатків, зазначених у супровідному листі.

Реєстрації підлягають усі вхідні, вихідні та внутрішні документи з грифом "Для службового користування". Вони обліковуються за кількістю сторінок, а видання - за кількістю примірників.

Облік документів та видань таких документів ведеться у спеціальних журналах та картках в паперовому та електронному вигляді окремо від обліку іншої несекретної документації. Сторінки журналів нумеруються, журнали прошнуровуються та опечатуються.

Документи з грифом "Для службового користування" після виконання формуються у справи окремо від інших несекретних документів. Порядок формування цих справ передбачається номенклатурами справ несекретного діловодства.

У Міністерстві утворюється експертна комісія з перегляду грифів "Для службового користування" матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, з метою можливого зняття цього грифу.

Секретне діловодство здійснюється Оперативно-режимним управлінням Міністерства відповідно до вимог Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2003 року N 1561-12.

7.3. Порядок розгляду депутатських звернень і запитів

Депутатські запити і звернення розглядаються в порядку, встановленому Законом України "Про статус народного депутата України".

Підготовку проекту відповіді на депутатський запит в день його надходження Міністр доручає першому заступнику Міністра, заступнику Міністра, заступнику Міністра з питань європейської інтеграції, керівнику державної служби (відповідно до розподілу функціональних повноважень), керівникам структурних підрозділів Міністерства, керівникам ЦОВВ, установ, організацій і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства, до компетенції яких належить вирішення порушеного в запиті питання.

Відповідь на депутатський запит, внесений народним депутатом, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутату, який його вніс. Відповідь на депутатський запит, внесений групою народних депутатів, комітетом Верховної Ради України, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутату, підпис якого під запитом значиться першим, Голові комітету Верховної Ради України.

Відповідь надається в обов'язковому порядку.

Відповідь на депутатський запит надається не пізніше ніж у 15-денний строк з дня його надходження, а відповідь на депутатське звернення - у 10-денний строк.

Вмотивована відповідь на депутатське звернення повинна бути надіслана народному депутату України не пізніше як на другий день після розгляду звернення.

Відповіді на депутатські запити і звернення підписуються Міністром або особою, яка виконує його обов'язки, заступниками Міністра, керівником державної служби відповідно до розподілу функціональних повноважень.

Якщо відповідь на депутатський запит чи звернення з об'єктивних причин не може бути підготовлена у визначений строк, структурний підрозділ Міністерства, якому доручено її підготовку, повинен підготувати проект звернення до Голови Верховної Ради України та народному депутату України за підписом заступника Міністра відповідно до розподілу функціональних повноважень із обґрунтованою пропозицією щодо продовження строку розгляду. При цьому строк розгляду депутатського запиту чи звернення не повинен перевищувати 30 днів з моменту його надходження.

У випадку, коли доручення розглянути депутатський запит чи звернення надійшло з Кабінету Міністрів України, відповідь надається структурним підрозділом Міністерства, відповідальним за його розгляд, за підписом Міністра, а у разі його відсутності - особою, яка виконує його обов'язки, чи заступником Міністра відповідно до розподілу функціональних повноважень, у строк, встановлений Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Якщо народний депутат України, який вніс запит чи звернення, виявив бажання бути присутнім під час їх розгляду, посадова особа, відповідальна за розгляд запиту чи звернення народного депутата України, зобов'язана завчасно попередити народного депутата України про час і місце розгляду запиту чи звернення у порядку і строки, що встановлені законодавством України.

7.4. Порядок розгляду звернень депутатських фракцій, комітетів, тимчасових комісій Верховної Ради України і груп народних депутатів України

Звернення депутатських фракцій, комітетів, тимчасових комісій Верховної Ради України і груп народних депутатів України з питань, що належать до їх компетенції, до Міністерства розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду депутатських звернень.

7.5. Порядок розгляду звернень громадян

Розгляд звернень громадян, організація особистого прийому здійснюється відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та інших актів законодавства.

Організація роботи зі зверненнями громадян покладається на спеціально утворений структурний підрозділ, який забезпечує кваліфікований, об'єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян, що надійшли на адресу Міністерства та одержані під час особистого прийому громадян, а саме:

забезпечення діловодства та контролю за зверненнями громадян відповідно до Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року N 348;

відділ публічної інформації, взаємодії з Кабінетом Міністрів України та розгляду звернень громадян після здійснення попереднього розгляду звернень громадян, що надійшли на адресу Міністерства та одержані під час особистого прийому громадян, надсилає їх в установленому порядку за належністю центральним та місцевим органом виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям відповідно до їх компетенції;

здійснення контролю за дотриманням визначених актами законодавства та дорученнями Кабінету Міністрів України порядку і строків розгляду та вирішення питань, порушених у зверненнях громадян;

здійснення систематичного аналізу та узагальнення звернень громадян з метою виявлення причин, що їх породжують, а також найбільш гострих суспільно значущих проблем, які потребують негайного розв'язання, інформування про це в установленому порядку керівництво Секретаріату Кабінету Міністрів України та Адміністрацію Президента України;

внесення керівництву Міністерства пропозицій про удосконалення організації роботи із зверненнями громадян, вирішення порушених у них питань та вдосконалення законодавства у відповідній сфері.

Керівники самостійних структурних підрозділів міністерства згідно з компетенцією підрозділів є уповноваженими на розгляд та надання відповідей на звернення громадян інформаційного характеру відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про звернення громадян".

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина у письмовій формі з посиланням на законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Особистий прийом громадян регулярно проводять Міністр, його заступники, керівник державної служби, керівники самостійних структурних підрозділів та інші посадові особи Міністерства згідно з графіком, затвердженим Міністром, який доводиться до відома громадян.

У разі відсутності посадової особи, яка проводить особистий прийом громадян згідно із затвердженим графіком, прийом здійснює посадова особа на яку покладено виконання її обов'язків.

7.6. Порядок розгляду інших документів та доручень

Звіти бухгалтерські і баланси річні розглядаються, затверджуються і повідомляється про прийняте рішення у 15-денний строк з дня одержання.

Телеграми, в яких порушуються питання, що потребують термінового вирішення, розглядаються в строк не більше 2 днів з дня надходження, решта -10 днів.

Заяви, звернення і скарги громадян розглядаються в строк до 30 днів з дня надходження, якщо вищими органами законодавчої та виконавчої влади України, які переслали заяву, не встановлено інший строк розгляду. У разі відсутності необхідності додаткової перевірки і вивчення звернення громадян розглядаються невідкладно, але не пізніше 15 днів.

Листи-доручення і листи-запити, що надійшли від Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, розглядаються до зазначеного в них строку.

Зовнішнє погодження проектів документів проводиться установами, якими проекти надіслано для розгляду у строк, визначений їх розробниками.

У разі, коли строк виконання не зазначено, відповідальна за виконання установа (головний виконавець) самостійно визначає строк і порядок виконання, виходячи з цілей та складності завдання, про що повідомляє співвиконавцям.

У разі, коли з об'єктивних причин виконати завдання в установлений строк неможливо, керівник установи, відповідальної за виконання, визначає можливий певний строк, про що повідомляє до закінчення раніше встановленого строку з викладенням відповідного обґрунтування орган чи посадову особу, які встановили строк виконання завдання, і співвиконавців.

Строк підготовки проектів документів визначається з урахуванням того, що днем виконання завдань, визначених законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України та дорученнями Прем'єр-міністра України, вважається день реєстрації в Міністерстві вихідних документів, що містять інформацію про виконання відповідних завдань.

Пропозиція щодо продовження строку виконання завдань, визначених у актах Президента України, що надіслані Кабінетом Міністрів України, подається Секретаріату Кабінету Міністрів України разом з проектом листа, адресованого Главі Адміністрації Президента України, за п'ять календарних днів до закінчення встановленого строку.

7.7. Порядок підписання документів

Посадові особи Міністерства підписують документи в межах своїх повноважень, визначених у Положенні про Міністерство, положеннях про структурні підрозділи, посадових інструкціях, наказі про розподіл обов'язків між Міністром та його заступниками, у строк, що не перевищує трьох робочих днів з моменту подання їх на підпис.

Звернення та подання до Президента України, Голови Верховної Ради України, депутатських фракцій, комітетів, тимчасових комісій Верховної Ради України, груп народних депутатів України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, голів Конституційного та Верховного судів України, керівників центральних органів виконавчої влади, в тому числі ЦОВВ, від імені Міністерства підписує Міністр, а у разі його відсутності - особа, яка виконує його обов'язки, чи заступник Міністра відповідно до розподілу функціональних повноважень та керівник державної служби.

Порядок підписання документів іншими особами у разі відсутності Міністра та заступників Міністра, керівника державної служби визначається наказом Міністерства.

У Міністерстві право підпису листів інформаційного характеру та інших документів, що надсилаються до органів державної влади та які не пов'язані із здійсненням Міністром політичних функцій, може надаватися окремим наказом Міністерства керівникам самостійних структурних підрозділів.

Документи, що надсилаються підприємствам, установам, організаціям, громадянам, підписуються Міністром або його заступниками, керівником державної служби відповідно до розподілу функціональних повноважень чи керівниками самостійних структурних підрозділів відповідно до їх повноважень та наданих їм доручень.

7.8. Порядок відправлення вихідної кореспонденції

Прийом та реєстрація вихідної кореспонденції від структурних підрозділів Міністерства проводиться службою діловодства систематично протягом робочого часу.

Відправлення вихідної кореспонденції Міністерства здійснюється за потреби, але не менш ніж два рази на тиждень.

Відправлення кореспонденції, що надсилається до Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України та термінової кореспонденції здійснюється щоденно.

Відправлення або передача працівниками Міністерства вихідної кореспонденції без її реєстрації не допускається.

7.9. Організація контролю

Контроль за виконанням документів у апараті Міністерства здійснюється відповідно до Інструкції з діловодства в Міністерстві.

Завданням контролю за виконанням документів є забезпечення своєчасного та якісного їх виконання.

Контролю підлягають зареєстровані документи, в яких встановлено завдання (контрольні документи).

Обов'язковому контролю підлягає хід і строки виконання зареєстрованих у Міністерстві документів, а саме: законів України, постанов Верховної Ради України, актів і доручень Президента України, постанов, розпоряджень і доручень Кабінету Міністрів України, рішень колегій та наказів, інших розпорядчих документів Міністерства та документів, що стосуються діяльності аграрної галузі, в яких зазначено строки їх виконання.

Безпосередній контроль за виконанням контрольних документів у апараті Міністерства здійснює відділ контролю.

Контроль за виконанням доручень підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Міністерства, здійснюється керівниками структурних підрозділів Міністерства відповідно до компетенції.

У структурних підрозділах Міністерства безпосередній контроль за виконанням документів здійснюють працівники, на яких покладено обов'язки з організації роботи з документами та забезпечення документообігу.

Узагальнена інформація щодо стану виконанням законів України, актів і доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, звернень і запитів народних депутатів України, а також доручень Міністра щотижнево подається відділом контролю керівнику державної служби і доводиться до керівників структурних підрозділів.

8. ДЕЯКІ ПИТАННЯ РОБОТИ МІНІСТЕРСТВА

8.1. Особистий прийом громадян

Міністр особисто приймає громадян у Кабінеті Міністрів України відповідно до Порядку організації та проведення особистого прийому громадян у Кабінеті Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2010 року N 924.

Організація та проведення особистого прийому громадян Міністром у Міністерстві здійснюється відповідно до затвердженого порядку та графіка.

8.2. Задоволення запиту на отримання публічної інформації

Задоволення запиту на отримання публічної інформації, розпорядником якої є Міністерство, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" та наказу Міністерства від 25 липня 2012 року N 463 "Про затвердження Порядку складання та подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є Міністерство аграрної політики та продовольства України", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за N 1359/21671.

8.3. Розміщення інформації на офіційному веб-сайті Міністерства

Розміщення інформації на офіційному веб-сайті Міністерства здійснюється відповідно до Порядку інформаційного наповнення офіційного веб-сайту Міністерства аграрної політики та продовольства України, затвердженого наказом Міністерства від 03 серпня 2015 року N 309.

8.4. Інші питання роботи Міністерства

Табелювання виходу на роботу працівників Міністерства здійснюється відповідно до наказу Міністерства від 21 жовтня 2016 року N 393 "Про затвердження форм обліку робочого часу працівників Міністерства аграрної політики та продовольства України".

Порядок входу і виходу відвідувачів, дотримання працівниками правил внутрішнього службового розпорядку, охорони і збереження матеріальних цінностей здійснюється відповідно до Інструкції з пропускного режиму в Міністерстві. Для посилення трудової дисципліни, здійснення дієвого контролю за раціональним використанням робочого часу працівниками Міністерства впроваджена електронна пропускна система. Вхід/вихід працівників Міністерства до адміністративного будинку (за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24) здійснюється лише за електронними картками пропускної системи.

Протипожежний стан у Міністерстві забезпечується відповідно до Кодексу цивільного захисту України, прийнятого Верховною Радою України від 02 жовтня 2012 року N 5403-VI (із змінами), та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року N 1417 "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05 березня 2015 року за N 252/26697.

8.5. Запобігання і протидія корупції в апараті Міністерства

Організація роботи щодо запобігання і протидії корупції здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України "Про запобігання корупції", постанови Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2009 року N 1422 "Питання запобігання та виявлення корупції в органах виконавчої влади", а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.

Міністерство в межах компетенції забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Міністерства.

Основними заходами щодо запобігання і протидії корупції є:

підготовка, забезпечення та контроль за здійсненням заходів щодо запобігання корупції в Міністерстві;

надання методичної та консультаційної допомоги з питань дотримання антикорупційного законодавства;

проведення організаційної та роз'яснювальної роботи щодо запобігання, виявлення та протидії корупції.

Директор Департаменту
електронного документообігу та контролю апарату                                                 І. Кавун

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN027613.html

Далі...

Дорога деревина масово вивозиться з України (ВІДЕО)

Таємна схема розкрадання лісу, яку неможливо зупинити, але яка очевидна. На Рівненщині лісові господарства регулярно навідують озброєнні угрупування, залякують лісників та цинічно вирізають добротні породи дерев. Лише за два місяці цього року офіційно в поліції зареєстровано до 30 кримінальних проваджень по незаконних вирубках. Насправді ж, значно більше, нарікають лісники.

Територія Рівненської області щедра лісами: майже 40% від усіє площі регіону - ліси. Північ краю, так звані природні зони сосни, центровіші райони - могутні красені дуби. Це деревина, яка користується попитом, кажуть лісники. Особливо серед злочинців, у сфері лісу.

Сергій Івашинюта, перший заступник начальника управління лісового господарства Рівненщини:

- Вибирають тільки той ліс, що є якісним, ніхто не буде брати криве та хворе. Беруть тільки високоякісний матеріал.

В управлінні лісового господарства Рівненської області відверто розказали, у який спосіб, зазвичай, здійснюється масова незаконна вирубка та про неможливість опору злочинцям.

Сергій Івашинюта, перший заступник начальника управління лісового господарства Рівненщини:

- Це банди, які мають спеціальну техніку. Приспособлені для погрузки і мають місця, де вони збувають. Приїхало 40 чоловік, це північне лісництво, всі в масках, квадроцикли, трактори, коні, ріжуть. Ми повідомили в поліцію, а реакції немає.

У такий кримінальний спосіб з лісів Рівненщини минулоріч було вирізано півтори тисячі кубів деревини. Частину вдалося вилучити та направити в дохід держави. На іншому, що лишилося, злочинці добряче збагатилися. Сьогодні середня ринкова вартість одного куба дуба потягне від 5 до 6 тисяч гривень (до слова, це 2-3 колоди). Сосна вартує від 500-от до 1000-чі за куб. Якщо дерево продають незаконно зрізане - ціна падає, кажуть фахівці. Тому на дуби та сосни без документів попит надзвичайно великий. І крадіям вигідно, і підприємцям економно. За оцінками експертів зовнішньої економічної діяльності, левова частина українського лісу їде на експорт: Польща, Німеччина, Литва, Латвія. Західні сусіди, у такий спосіб, зберігають свої насадження. На думку екологів, це добре продумані методи збереження своє флори.

Микола Клеменко, професор екології НУВГП:

- Мені здається, в Європі все робиться для того, щоб експлуатувати деревину з України, Африки, а свою деревину та ліси - зберігати, для потреб розвинутих країн.

Рівненські професори екології стежать за, так званою, депопуляцією лісів. Кажуть, такі масштаби вирубки рано чи пізно можуть призвести до збою в екосистемі. Що вже казати про тисячі зруйнованих гектарів «бурштинових територій»? Ці землі, за останні роки, стали схожі «на поверхню Місяця». Дерево від руйнації грунту всихає та відмирає.

Микола Клеменко, професор екології:

- Відновлення цих територій потребує значних капіталовкладень. Це стосується і Рівненщини.

За злочини мало хто несе відповідальність, нарікають лісники, та й далеко не всі реєструються. Лісники мають свої цифри: 1300 протоколів за вирубки лісу минулоріч. Натомість, в єдиному реєстрі Національної поліції області, зафіксовано 195 кримінальних проваджень за кваліфікацією «Незаконна порубка лісу».

Ольга Олійник, речниця ГУ НП в області:

- Найбільше таких злочинів реєструвалося в Костопільському районі – 49, у Рівненському – 37 та Дубенськоїму – 20.

Тобто, ці факти були і люди скаржилися. А цьогоріч вже є більше 30-ти кримінальних проваджень. До суду за 14 місяців пішло менше 10 % справ, скеровано 11 обвинувачувальних актів, 18 осіб отримали підозру, включаючи посадових осіб, причетних до махінацій. Їм загрожує, як мінімум, штраф від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арешт строком до 6 місяців. Найсуворіше покарання, яке насправді мало хто отримує за даний вид злочину, це обмеження або позбавлення волі до 3 років.

Людмила Суржук, прес-офіцер Прокуратури Рівненської області:

- Робота правоохоронців зорієнтована на те, щоб понесли покарання усі, хто причетні до крадіжок та сприяють розкраданню лісу.

Співробітники прокуратури області, СБУ, поліції, митниці ще того річ, влітку створили міжвідомчу групу, аби протидія злочинам у лісі була більш дієвіша. Лісники Рівненщини не приховують, що цей сектор економіки має проблеми із добросовісністю працівників. Та найбільшим злом вважають «рекетирські наїзди», від яких лісники не можуть захиститися.

Сергій Івашинюта, перший заступник начальника управління лісового господарства Рівненщини:

- Що може зробити три-чотири міліціонера? Що можуть зробити наші лісники? Якщо це 100 чоловік в масках і зі зброєю - це треба вводити Нацгвардію.

Зараз в області є 18 лісових господарств. Окрім цього, 3 масштабних заповідника загальнодержавного значення та 53 об’єкти природно-заповідного фонду. Аналізуючи офіційні тенденції «лісової злочинності», теоретично, ці «екологічні легені» області - ласий шматок для злодіїв. 

11:16 01.03.17

http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=64974

Далі...