Червоне - то любов, а чорне - то журба...

Офіс підтримки реформ Мінагрополітики розробив програми держпідтримки за міжнародним досвідом

02.03.2017 18:30

Експерти Офісу підтримки реформ разом зі спеціалістами профільних департаментів Міністерства аграрної політики та продовольства України розробили концептуальні пропозиції стосовно впровадження програм державної підтримки та проектів Стратегії «3+5», використовуючи найкращий міжнародний досвід реформування.

«Метою роботи Офісу підтримки реформ є співпраця з Міністерством у впровадженні реформ стратегії «3+5». Керуючись міжнародним досвідом, фахівці Офісу вже розробили конкретні пропозиції за головними напрямками стратегії. Я впевнений, що напрацювання Офісу зможуть удосконалити та прискорити процес реформування», - прокоментував Міністр Тарас Кутовий.

Зокрема, команда Офісу реформ надала концептуальні пропозиції стосовно одного із напрямів Стратегії розвитку аграрного сектору «3+5» - реформи державної підтримки. У рамках держпідтримки були підготовлені наступні програми: підтримка малих виробників за досвідом ЄС та Австралії, кредитні гарантії за досвідом Литви та США, продовольчі програми (шкільні програми, підтримка пенсіонерам) та розвиток фінансових механізмів.

Окрім того, команда має напрацювання за іншими напрямами стратегії розвитку «3+5». Так, у питанні земельної реформи експерти взяли участь у розробці законопроекту, який дозволить припинити тіньове використання земель, що належать державним підприємствам. Також напрацьовано пропозиції щодо електронного внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Завдяки активній участі експертів Офісу, "органічний" закон Мінагрополітики був підтриманий Кабінетом Міністрів та переданий до розгляду Верховній Раді. Також, Офісом напрацьовано рекомендації щодо законопроекту про безпечність та якість харчових продуктів

Серед інших важливих результатів - затвердження структури Стратегії відновлення роботи та модернізації зрошувальних систем України разом з експертами Світового Банку та ФАО.

«У кінці 2016 року Офіс провів стратегічний семінар, на якому були зроблені перші підсумки, представлена оновлена команда, озвучені наступні плани. Стратегічний семінар став платформою для активного діалогу між експертами міністерства, донорами та усіма зацікавленими сторонами, що дозволило об’єднати усі зусилля у роботі над Стратегією «3+5», - зазначив Юрій Змій, Голова Офісу підтримки реформ.

Прес-служба Мінагрополітики

http://minagro.gov.ua/node/23350

У терпіння є межа?

02/03/2017



Поки маю стійке переконання, що на весь південь і схід найгірші справи у ДП «В.Михайлівське ЛГ» Одеського ОУЛМГ та ДП «Херсонське ЛМГ» Херсонського ОУЛМГ. Всі інші «почувають» себе добре?! Чи просто краще, коли чужими руками? Так от цих рук, панове, не вистачить. Оксана Колодяжна

Пропоную всім долучитись та підтримати такий собі «лісівничий флешмоб», виражений у листуванні, до того часу, поки ЦК профспілки працівників лісового господарства організують підгрунття для проведення подальших заходів.

Прошу звернути увагу, що ніхто не пропонує перекласти все на «плечі» профспілок. Оскільки для досягнення бажаних результатів, організація має бути проведена на найвищому рівні, а отже потрібна допомога кожного.

Долучайтесь та пропонуйте своє бачення виходу із ситуації, зауваження, пропозиції, допомогу та участь.

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства
Державне підприємство «В.Михайлівське лісове господарство»

67103 Великомихайлівський р – н Директор тел (04859) 2-11-48
Одеської області Гол. лісн. тел (04859) 2-11-48
с.Новопетрівка вул. Центральна,12 бухгалтерія тел.(04859) 4-02-13
Факс ( 04859 ) 2-11-48

02.03. 2017року
Голові
ЦК Профспілки працівників
лісового господарства
Кривов’язому С.Й

ШАНОВНИЙ СТЕПАНЕ ЙОСИПОВИЧУ !

У зв’язку з різким загостренням фінансово – економічного стану підприємства, що без державного фінансування лісівничих заходів повністю зупинилося, та враховуючи повне ігнорування керівництвом «Держлісагентства» та Міністерства аграрної політики та продовольства України наших вимог, ЗВЕРТАЄМОСЯ до Вас, як до керівника профспілок, який, в даній ситуації, чи не єдиний переймається проблемами лісівників.

На 01.03.2017року ДП «Великомихайлівське лісове господарство» має заборгованість із виплат заробітної плати, сплати податків ,соціальних внесків у сумі 450.3тис.грн. та 52.2тис.грн. штрафних санкцій. Наслідком такого стану справ може стати банкрутство підприємства та його повна ліквідація. Чим будуть займатися працівники які опиняться «на вулиці»? Яка доля буде спіткати майже 20тис.га лісу, який залишиться без догляду?

Через критичну ситуацію з виплатою заробітної плати працівники Великомихайлівського лісгоспу виходили на акції протесту, зверталися до керівництва Держави, міністра АПП України, керівництва «Держлісагентства», місцевих органів влади. Нас переконували, що це – тимчасові труднощі, і незабаром все налагодиться. Та з часом ставало тільки гірше. У державному бюджеті на 2017 рік знову непередбачено жодної гривні для фінансування галузі. Хтось вирішив, що лише на нашому ентузіазмі можна вирощувати й оберігати ліс, утримувати лісорозсадники, боротися з лісовими пожежами та проводити санітарно – оздоровчі заходи. Ми взагалі не отримали заробітну плату за грудень 2016 року, січень та лютий 2017 року, а весь минулий рік працювали по 2 години.

«Вчорашні та позавчорашні» обіцянки керівництва галузі всі марні. Нічого не робиться. Одні пусті балачки. Ми на межі краху. Ми розуміємо ,що є багато причин такого стану справ. З нашої точки зору, є ще одна причина, і вона чи не головна – це те, що нинішня організаційна структура управління лісовим господарством України, з центральним органом – «Держлісагентством» – не в змозі забезпечити:
• Реалізацію державної політики у сфері лісового господарства;
• Здійснення державного управління у сфері лісового господарства;
• Розробку та виконання програм (державних, регіональних ) у сфері раціонального використання та відтворення лісів.

Чиновники показали як потрібно «керувати країною»! Вони виконали обіцянки «мінімізувати будь які негативні наслідки на життя кожного українського громадянина». Вони «з цим впоралися»!...Прийде час, й ми змінимо свої електоральні симпатії та уподобання! А сьогодні настав час активного спротиву бездіяльності чиновників!

СТЕПАНЕ ЙОСИПОВИЧУ!

Звертаємося до Вас, як до лідера профспілок, не байдужої людини,що переймається проблемами лісової галузі, з проханням негайно організувати протестні акції лісівників усієї України під центральними органами державної влади (особливо це хочеться зробити, з «лютою» завзятістю біля «контори» п.Кутового Т.!), з метою відновлення фінансування лісівничих заходів лісогосподарських підприємств Півдня та Сходу України.

Ми готові прийняти в цьому саму активну участь!

З надією працівники ДП «Великомихайлівське лісове господарство»
Ініціативна група по організації заходів протесту працівників ДП «Великомихайлівське лісове господарство»,Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Лист Голові ЦК профспілки працівників лісового господарства ДП "Херсонське ЛМГ":



Автор: Oksana_kolodyazhna

http://lesovod.org.ua/node/32707

Воістину, Два світи - два способи життя

Далі...

В Астрахани начался пожароопасный сезон

В Астраханской области с 1 марта из-за погодных условий объявлен пожароопасный сезон на территории лесного фонда.

Некоторые астраханцы поджигают сухую траву на полях, а также тростниковые заросли. Сухая и ветреная весенняя погода способствует быстрому распространению огня, который часто перекидывается на лес.

Служба природопользования и охраны окружающей среды Астраханской области напоминает об ответственности за нарушение правил пожарной безопасности в лесах. Так, предусмотрены административные штрафы: на граждан в размере до четырёх тысяч рублей; на должностных лиц — до 25 тысяч рублей; на юридических лиц — до 250 тысяч рублей. За уничтожение или повреждение лесных насаждений в результате неосторожного обращения с огнём или поджога нарушителю грозит уголовная ответственность в соответствии со статьёй 261 УК РФ.

В случае обнаружения природных и лесных пожаров следует незамедлительно сообщить в региональный диспетчерский пункт по телефону 8 (8512) 57-05-63 (круглосуточно) или на номер прямой линии лесной охраны 8-800-100-94-00 (звонок бесплатный), сообщает служба природопользования и охраны окружающей среды Астраханской области.

МАРТ 2, 2017

http://kaspyinfo.ru/v-astrahani-nachalsja-pozharoopasnyj-sezon/

Далі...

Що в лісі родиться, то в дворі згодиться

Схоже, що сучасна Україна спростовує цю давню народну мудрість.

Інфографіка щодо загальної картини експорту лісу-кругляку з України.



Перший значний пік росту експорту — 2004 рік. Дійсно вражає: 306% за 4 роки (2000-2004)!

Тут все логічно. 2000-2004 роки – це міжолімпійський період літньої Олімпіади. Ми готувались до наступної Олімпіади з надією, що до неї буде включено «лісове багатоборство».

Нажаль, цього не сталося. Але ми не втрачаємо надію, продовжуємо «тренування», збільшуючи кількісні результати. Сьогодні вже маємо експорт близько 4 млн. м3 на рік.

А що із цінами? З середини 2000-х років вони майже не змінилась — зростання 10%, залишаючись на рівні 70 $/м3. От би так тримались комунальні платежі та й інші ціни!

Інфографіка хто є найбільшим нашим «спаринг-партнером» за кількістю експортованого лісу-кругляку.



Деталізована інфографіка по експорту кругляку до ТОП-7 країн-імпортерів.



Очевидно, що в останні роки переважає експорт кругляку хвойних порід. Різниця суттєва (в середньому в 4 рази) і зростає щорічно (за 2015 рік різниця в 7 разів). В попередні роки був майже паритет.

Основні торговельні партнери – Румунія, Туреччина, Китай.

При цьому за останні роки Румунія і Китай збільшили імпорт, а Туреччина — зменшила.

Однак, якщо уважно придивитись, Румунія і Туреччина помінялись ролями. Проте, сумарний вивіз кругляку цими країнами з України практично не змінився – 1,2 млн. м3 щорічно.

Що ж роблять з нашим кругляком румуни і турки? Можливо він прямує далі під виглядом румунського чи турецького?

Про Румунію і Туреччину

Наступна інфографіка – порівняння обсягів і цін експорту кругляку хвойних порід з України до Румунії і Туреччини і відповідно експорту з цих країн.




З усього видно, що український кругляк залишається в Румунії і Туреччині.

По Румунії причиною є ціна: з України Румунія ввозить дорожче, ніж продає сама на експорт.
По Туреччині причиною є кількість: експорту з Туреччини практично немає.

Зверніть увагу, коли український експорт в Румунію росте, в Туреччину він падає.

Ймовірно, що український кругляк переробляється як в Румунії, так і в Туреччині. Наступна інфографіка це підтверджує.



Румунія обрана для прикладу, оскільки вона, наразі, є найбільшим імпортером нашого лісу.

З інфографіки видно, що український експорт в Румунію залежить від обсягів виробництва фанери, ДСП, ОСП в цій країні (основна частка – ДСП). Особливо показовий період – 2011-2013 роки.

Що пов’язує Україну, Румунію і Туреччину в питанні експорту нашого кругляку?
Найбільш вірогідно – запуск в Румунії (м.Регін) нового потужного заводу з переробки лісу. Туди і прямує безвізово наш кругляк!

Цей завод запустила турецька компанія KASTAMONU. Тому український експорт і був переорієнтований з Туреччини на Румунію. Тобто, можна стверджувати, що наш хвойний кругляк «забирає» Туреччина.

Ось так одна країна-член НАТО і асоційований член Европейського Союзу – Туреччина, запустила завод і створила додаткові робочі місця в іншій країні-члені НАТО і члені-Европейського Союзу – Румунії.

А чому не в Україні? Все, що потрібно від України – її ліс кругляк? А коли його не залишиться, що нам робити?
«Що в лісі родиться, то в дворі згодиться». Поки виходить, що згодилось не в нашому дворі.

http://centriscomua.livejournal.com/1834.html

Далі...

Електронна версія книги "Ліси Хмельниччини"

Скачати

drive.google.com

Ліси Хмельниччини - WEB.pdf (36M)

Далі...

О новых требованиях законодательства к зонированию лесов по способам их охраны от пожаров

С 1 марта 2017 года в связи с вступлением в силу пункта 4 статьи 1 федерального закона от 23 июня 2016 года № 218-ФЗ "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации в части совершенствования регулирования лесных отношений", изменились требования федерального законодательства в части зонирования лесов по способам их охраны от пожаров. Теперь эта тема регулируется двумя документами:

во-первых, статьей 51 Лесного кодекса РФ в новой редакции, согласно которой "В зависимости от экономического и экологического значения лесов, а также социально-экономического развития территорий и природной пожарной опасности лесов выделяются зоны охраны лесов от пожаров различными способами (с использованием наземных, авиационных или космических средств) (лесопожарное зонирование). ... Лесопожарное зонирование устанавливается уполномоченным федеральным органом исполнительной власти";

во-вторых, пунктом 5.1 Правил тушения лесных пожаров, согласно которому "Зоны контроля лесных пожаров устанавливаются органами исполнительной власти в пределах полномочий по организации работ по тушению лесных пожаров, установленных статьями 81-84 Лесного кодекса Российской Федерации ... в зоне осуществления лесоавиационных работ в лесах, расположенных на труднодоступных и удаленных территориях".

Согласно постановлению Правительства РФ от 24 ноября 2016 г. № 1237, с 1 марта 2017 года полномочия по установлению лесопожарного зонирования возложены на Федеральное агентство лесного хозяйства. При этом в новой редакции Лесного кодекса по-прежнему ничего не говорится про выделение зон контроля лесных пожаров, в явном виде это выделение не включено в понятие "лесопожарное зонирование", а Правила тушения лесных пожаров остались неизменными - соответственно, и полномочия по установлению "зон контроля" пока остаются за субъектами РФ. Случаев установления зон контроля лесных пожаров после вступления в силу вышеуказанных изменений Лесного кодекса пока не отмечено, но за неделю до вступления их в силу новые границы зон контроля были установлены, например, в Архангельской области (ссылка).

Как это все будет работать дальше - пока непонятно. Строго говоря, даже существовавшая в прошлом году практика выделения зон контроля лесных пожаров была весьма сомнительной. Правилами тушения лесных пожаров предусматривается установление зон контроля "в зоне осуществления лесоавиационных работ в лесах, расположенных на труднодоступных и удаленных территориях". А приказ Рослесхоза от 9 июля 2009 г. № 290 включает наиболее труднодоступные и удаленные территории в отдельную зону - "космического мониторинга 2-го уровня", не входящую в зону осуществления авиационных работ по охране лесов. Вот так это выглядит в действующей редакции приказа:



Новая редакция статьи 51 совершенно однозначно предусматривает выделение зон охраны лесов от пожаров с использованием наземных, авиационных или космических средств. Космических средств тушения лесных пожаров пока не существует, есть только космические средства мониторинга пожаров. Соответственно, логично предположить, что к зоне охраны лесов с использованием космических средств должны относиться те леса, где основные усилия должны быть направлены на мониторинг пожаров, и где пожары предполагается (или допускается) не тушить. Но не тушить пожары по действующему законодательству (согласно пункту 5.1 Правил тушения лесных пожаров) можно только в зонах контроля лесных пожаров, а эти зоны контроля могут выделяться только в зоне осуществления лесоавиационных работ в лесах.

Остается непонятным, чего именно хотели добиться законодатели, внося такие мутные и двусмысленные поправки, касающиеся лесопожарного зонирования, в Лесной кодекс.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=20638

Далі...

Лісовий вектор

Олександр Кватирко: відтепер такими великими колективами будемо зустрічатися частіше. Нам треба чути один одного

Начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко відвідав Горохівський район, інформує прес-служба Волинського ОУЛМГ. У державному підприємстві «Горохівське лісомисливське господарство» відбулася підсумкова річна нарада.

«Знаю, що ви старалися і працювали достойно. Розумію, що не все вдалося. Але для того ми й планували роботу цього року, щоб реалізувати ще частину задуманого», – звернувся до присутніх у залі працівників підприємства, які зібралися повним складом, Олександр Кватирко.

Участь у нараді взяли також голова обласної організації профспілки працівників лісового господарства України Павло Матіюк, голова Горохівської райдержадміністрації Любов Матвєєва, голова Горохівської райради Тарас Щерблюк, голови сільських рад Горохівського та Локачинського районів.

Звітував про роботу головний лісничий ДП «Горохівське ЛМГ» Володимир Філюк.

Він зазначив, що до складу підприємства входять 7 лісництв: Берестечківське, Лобачівське, Ново-Зборишівське, Бужанівське, Горохівське, Коритницьке та Садівське. Загальна площа земель лісового фонду становить 16051 га, в тому числі вкрита лісовою рослинністю 14977 га.

Звісно, зазначив, що тут, як і всюди у лісовій галузі, роблять акцент на невиснажливому веденні лісового господарства, збереженні і розширеному відтворенні лісів. Тож найбільшою гордістю є розсадники, яких створено 0,5 га і де вирощується щорічно близько 350 тис. шт. стандартного садивного матеріалу.

Розповів головний лісничий про те, скільки насіння заготовили, де. Скільки і якими культурами планують цього року заліснювати зруби. Тим паче, сьогодні вже весна, тож за тижнів два стартує лісокультурна кампанія.

А в 2016 році було посаджено лісових культур на площі 115,6 га. Проведено сприяння природному поновленню на площі 20,5 га. Проведено доглядів за лісовими культурами на площі 650 га.

Володимир Філюк відзначив хорошу роботу у лісовідновній діяльності майстрів лісу Ново-Зборишівського лісництва Олександра Циринюка, Віталія Бондарчука та Бужанівського лісництва Валерія Юрчука, Едуарда Степащука.

«Для проведення доглядів за лісовими культурами задіяні 11 кущорізів, 3 культиватори «КЛБ» які забезпечують потребу господарства. За підсумками проведеної осінньої інвентаризації лісових культур приживлюваність в 2016 році склала 92% при плані 91,5 %», – зазначив доповідач про те, чим тут найбільше пишаються.

На сьогодні в лісовому господарстві запроваджуються принципи збалансованого розвитку, що передбачають посилення екологічних, соціальних та сировинних функцій лісів. З метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей, в 2016 році роботи здійснювалися на загальній площі 270 га, в тому числі лісівничі догляди за молодняками на площі 86 га.

Обсяг заготівлі ліквідної деревини від всіх видів рубок по господарству в 2016 році склав 28362 куб. м, в т.ч. від рубок головного користування 11324 куб. м.

Рубки догляду в молодняках (освітлення, прочищення) за 2016 р становлять 85.8 га.

Одним з наболілих питань господарства є масове всихання середньовікових ялинових і соснових насаджень внаслідок пошкодження їх шкідниками та хворобами лісу (верхівковий короїд, коренева губка, ялинова губка, опеньок осінній). Відповідно до матеріалів інвентаризації осередків шкідників та хвороб лісу, становить площу 1365,7 га. Тож довелося проводити санітарні заходи. За 2016 р. суцільні санітарні рубки проведені на площі 70 га, де заготовлено 13619 м. куб. деревини.

З метою приведення лісового господарства у відповідність до міжнародних стандартів, вдосконалення існуючої системи управління лісовим господарством було проведено сертифікацію лісів, оцінку відповідності ведення лісового господарства критеріям та принципам FSC (Лісової наглядової Ради), що дає вихід на ринки держав, які використовують виключно деревну продукцію з сертифікованих лісів.

Обсяг продукції переробки деревини (заготовки для європіддонів хвойних порід та пиломатеріалів необрізних дуб) за 2016 рік склав 5781,5 тис. грн, вихід з одного кубометра деревини пущеної в переробку склав 808 грн., рентабельність продукції переробки склала 33,7%.

Важливою частиною діяльності підприємства є мисливське господарство. Загальна площа мисливських угідь господарства становить 66328 га, що складає польові 47607 га, лісові – 11857 га та водно- болотні – 6854 га.

Чисельність працівників, зайнятих в мисливському господарстві, в 2016 році становить 6 чоловік. У районі зареєстровано 985 мисливців, які отримали державне посвідчення мисливця. За 2016 рік від ведення мисливського господарства одержано доходу 263,6 тис. грн, що на 65.6 тис грн більше, порівняно із 2015 роком.

Складено 16 протоколів на порушників правил полювання. За матеріалами обліку мисливської фауни у 2016 році обліковано диких кабанів 59 голів, зайця русака -1370 гол., козуль 217 гол. За 2016-2017 рік видано 23 ліцензії , з них на кабана – 10 шт., добуто – 10 та на козулю – 13, добуто -12.

Слід відмітити роботу єгерів Василя Гаєвого та Антона Дика.

Для збагачення мисливської фауни придбано та випущено в угіддя 105 фазанів. А також збудовано вольєр для оленя плямистого, якого 5 голів придбано у 2017 році, планується закупити ще 5 голів.

Розвивають на підприємстві і побічне користування лісом. Заготовлено та реалізовано 28,3 т березового соку-сирцю. У 2016 році відновлено пасіку в Лобачівському лісництві – лісничий Володимир Супрун, на сьогодні налічується 21 бджолосім’я.

На заходи щодо охорони праці, побутових умов та виробничого середовища підприємства спрямовано у 2016 році 134,3 тис. грн, або 2,6 тис. грн на одного працюючого.

Реалізація лісопродукції споживачам, відбувається виключно через аукціони, які проводяться щоквартально. Обсяг реалізації продукції за 2016 рік склав 18947 тис. грн.

На підприємстві запроваджено та успішно функціонує електронний облік деревини.

В господарстві повною мірою забезпечуються державні гарантії оплати праці та виплачується зарплата відповідно до встановлених законодавством термінів. Достойна заробітна – це невід‘ємний стимул в роботі працівників підприємства. Рівень середньомісячної заробітної плати в еквіваленті повної зайнятості за 2016 рік зріс на 25,5 %, порівняно з 2015 роком, і становить 6732 грн. На 2017 рік запланований рівень заробітної плати – 7500 грн.

Щомісячно нараховується премія за відбір цінних сортиментів, маркування лісопродукції, виконання плану реалізації, водіям – за виконання планових показників по вивезенню лісопродукції.

І це підтверджували працівники, які були у залі. Вони не приховують. Що пишаються своєю роботою. Бо тут не тільки гарні умови праці, хоч це і важливо. Але захоплює ще й те, що в роботі лісівника однозначно видно результат. І залишається він на багато років.

У своєму виступі керівники району одноголосно дякували лісівникам за те, що наповнюють бюджет, розвивають інфраструктуру, будуть рекреаційні пункти та навіть дитячі майданчики.

– Знаю, що ви потім отримуєте на горіхи від контролюючих структур, які нараховують вам збитки через те, що надаєте допомогу родинам наших військовослужбовців. А зважаючи що на Горохівщині таких найбільше по Волині, вам доводиться особливо непросто. Але ми й надалі будемо звертатися і знаємо, що ви не відмовите, – наголосила Любов Матвєєва.

Зі словами вдячності до лісівників звернувся і голова райради Тарас Щерблюк. Він пригадав, як відбувалися поїздки депутатів у ліс, як усі побачили хворий ліс і зрозуміли. Що рубки. Які ведуться. Дійсно вкрай необхідні. Тож побажав лісам поменше хвороб, а лісівникам – більше конструктивної оцінки їхньої роботи і поменше політичної критики.

Під час наради зачепили і проблемні питання, зокрема діяльності приватних пилорам. Лісівники та представники влади обговорили заходи боротьби та запланували перші кроки у 2017 році.

Завершили нараду на приємній ноті – кращих із кращих відзначили Почесними грамотами ВОУЛМГ та ДП «Горохівське ЛМГ». І домовилися, що отак, величезним колективом, відтепер зустрічатимуться принаймні раз на квартал. Щоб почути проблеми і не відкладати їх вирішення на потім.

http://volga.lutsk.ua/view/15269/

Далі...

Лісівники Закарпаття обговорили план забезпечення пожежної безпеки в лісі

Ліс – друг не тільки людини, а й звірів і птахів. Для них він рідний дім і годувальник. Нам всім подобається відпочивати в лісі, на дачі. Але, на жаль, може трапитися непоправне – пожежа. Наслідки лісових пожеж величезні. У вогні гинуть не тільки рослини і тварини, часто стають жертвами вогню стають і самі люди. Потрібно пам’ятати, що навіть ледве тліюча трава, маленька іскорка можуть стати початком вогняної трагедії.

Одним із важливих напрямків в роботі працівників лісової охорони Закарпатської області є запобігання загорянню і гасіння лісових пожеж. При державних лісогосподарських підприємствах Закарпатської області є необхідний протипожежний інвентар, а захисники лісів з настанням теплої погоди здійснюють регулярне патрулювання лісовими масивами та прилеглими до лісу територіями, аби в пожежонебезпечний сезон в разі загоряння швидко загасити вогонь та зменшити збитки природі.

Станом на 2 березня на території лісового фонду не зафіксовано жодного спалаху, однак при цьому вже нараховується кілька десятків загорянь сухостою.

За словами начальника відділу охорони, захисту лісу та внутрішнього аудиту Закарпатського управління лісомисливського господарства Івана Палінкаша, основною причиною пожеж є людський фактор. У зв’язку з цим на засіданні колегії при обласному управлінні з керівниками державних лісогосподарських підприємств були озвучені першочергові завдання: звернути увагу на прийняття всіх профілактичних заходів щодо попередження пожеж – посилення патрулювання лісовими масивами, оновлення протипожежного інвентарю, разом із представниками сільських рад проведення акцій з метою роз’яснювальних бесід та розповсюдження листівок по пожежній безпеці й правилам спалювання сухостою.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

02.03.2017 - 19:35

Далі...

Аукціонні торги з продажу лісу завершилися скандалом

1 березня на Товарній біржі «Тернопільська агропромислова біржа» відбулися аукціонні торги ресурсів ІІ кварталу 2017 року. Разом із тим, незважаючи на те, що на деревину заявилися 107 покупців, а відповідно і були згодні зі стартовими цінами, які сформовано за результатами торгів І кварталу, торги не відбулися, так як їх фактично було зірвано кількома особами, зокрема, одним із яких був представник горезвісної рівненської фірми «Єврошпон-Смига», підприємство якого спеціалізується на дубовій лісосировині.

Хронологія подій аукціонних торгів ІІ кварталу 2017 року

Об 11.30 зібрався аукціонний комітет, на якому президент ТБ ТАПБ Олександр Коровкін поінформував присутніх про те, що представники кількох деревообробних підприємств-виробників шпону, щойно звернулися на біржу з листом, аби продавці – підприємства Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, зараз же знизили стартові ціни на всю деревину на 30 відсотків. Це обурило головних інженерів та керівників лісових господарств, адже наприкінці минулого року в одній з місцевих газет, яка посилалася на покупця – представника фірми «Цунамі», відкрито звинувачено лісові підприємства в тому, що вся деревина на тернопільських аукціонах продається за стартовими цінами, а продавців, які можуть купити за більшу ціну, фактично не допускають до аукціонних торгів, застосовуючи крокові цінові обмеження та знімаючи лоти з торгів. Незважаючи на відкриту брехню, поширену засобами масової інформації, підприємства пішли назустріч покупцям деревини і зняли обмеження, які одразу ж далися взнаки на торгах І кварталу. Абсурдність полягала в тому, що ціни ІІІ сорту пиловника дуба на попередніх торгах фактично зрівнялися зі стартовими на дубову фансировину та першосортний дубовий пиловник, тож, враховуючи це, було від кореговано ціни на пиловник дуба І і ІІ сортів. Стартові ціни решти лісосировини залишилася на рівні першоквартальних.

Зважаючи на сформовані ціни І кварталу, на ситуацію, що склалася в державі в економічній площині, відсутність фінансування з бюджету й повний мораторій на експорт, підприємства проаналізували витрати і зупинилися на стартових діючих цінах І кварталу. Товарна біржа заздалегідь повідомляє покупців про те, за якими цінами реалізовуватиметься деревина, тому не зрозуміло, чому на лоти покупці заявилися та сплатили гарантійні внески, якщо їх не влаштовували ціни.

12.00 – розпочалися аукціонні торги. Ліцитатор оголосив перший лот, на який заявилися більше двадцяти покупців, проте ніхто не підняв заявки на купівлю. Продавець – представник ДП «Бережанське лісомисливське господарство» зняв лот із торгів. Така ж доля чекала ще сім лотів, про продаж яких оголошено на аукціоні та не піднято заявок на їх купівлю.

12.10 – Олександр Коровкін оголосив перерву, а членів аукціонного комітету запросив зібратися для обговорення подальших подій.

12.20 – Представники лісових господарств зайшли до зали. Слідом за ними – представники деревообробних підприємств, деякі залишились за межами актової зали. Олександр Коровкін поінформував присутніх про те, що якщо бажаючі торгувати покупці залишаться, то торги буде продовжено, якщо ж ні, то 14 березня відбудеться нарада щодо ситуації, що склалася на аукціонних торгах ресурсів ІІ кварталу 2017 року. Разом із тим, було видно, що не всі покупці погоджувались на пропозицію, висловлену кількома підбурювачами та ініціаторами зриву аукціону, проте спрацював принцип «якщо ти не з нами, значить ти проти нас», тож із зали вийшли усі. Аукціон перенесено. Про дату проведення буде поінформовано додатково.

Виходячи з ситуації, що склалася на першоберезневих аукціонних торгах на тернопільській товарній біржі, зауважимо, навіть якщо лісові господарства підуть назустріч покупцям і встановлять ціни на 30% менші, це не дасть аніякого позитивного результату для представників деревообробних підприємств, адже покрокове обмеження більше не діє, отож на наступному аукціоні збереться та ж кількість заявлених на один лот дубового пиловника чи дубової фансировини покупців і ціна підскочить угору на ті ж 30 чи 50 відсотків. Де логіка в тих крикунів, які, підбуривши цілий зал, фактично протиставили присутніх самих проти себе? Де тепер представник фірми «Цунамі», який так бажав купувати тернопільську дубову сировину за високою ціною та поповнювати тим самим місцеві бюджети? Питання риторичне. Адже його підпис у листі-зверненні про зниження цін стоїть під номером один. Як підсумок наведемо слова одного з виробників шпону, який є одним із підписантів вищезгаданого звернення: “Я маю змогу купити дубову сировину по тій ціні, яка є зараз. Справа у принципі…”.

https://realno.te.ua/novyny/аукціонні-торги-з-продажу-лісу-заверш/

Далі...

Луганские лесники отгрузили с начала года более 300 кубометров дров на нужды военных (Фото)

За время проведения антитеррористической операции на востоке Украины предприятия и организации, оставшиеся на подконтрольной Украине территории, активно участвуют в решении проблем обеспечения защитников украинской государственности. Об этом сообщает пресс-служба Луганского областного управления лесного и охотничьего хозяйства.

"Лесохозяйственные предприятия Луганщины не остаются в стороне от решения армейских проблем. Работа продолжается и в этом году", - говорится в сообщении.



Так, по информации источника, в январе в Северодонецком лесоохотничьем хозяйстве была отгружена первая машина с древесиной для нужд военных Национальной гвардии Украины. А по состоянию на март на нужды военных работниками ГП "Северодонецкое лесоохотничье хозяйство" уже отгружено более 300 кубометров топливной древесины.

http://strichka.com/item/60688910

Далі...

Лісове господарство потребує додаткових інвестицій

Володимир Бондар 

Представниками владної вертикалі та громадськими діячами в останні роки пропонуються різноманітні сценарії та механізми реформування лісової галузі. Мова йде про трансформацію системи управління лісовим господарством, удосконалення регуляторного інструментарію впливу на ринки лісопродукції, перегляд взаємовідносин між лісогосподарським та лісопереробним сегментом лісової галузі.

При цьому чи не основним гальмуючим реальні реформи в лісовому господарстві чинником є багаторічний, а точніше хронічний дефіцит інвестицій, що не дозволяє вчасно та повною мірою замінювати фізично спрацьоване й морально застаріле обладнання на переважній більшості лісогосподарських підприємств і забезпечувати нову якість готової продукції, більш конкурентоспроможної на вітчизняному та закордонному ринках.

Що ж нині гальмує процеси нарощення обсягів інвестування лісового господарства? По-перше, це захмарні проценти під кредитні ресурси комерційних банків, які роблять невигідними навіть не надто капіталомісткі проекти. По-друге, нерозвиненість вітчизняного фінансового ринку, що не дозволяє активізувати портфельне інвестування потреб лісового господарства. По-третє, постійні лісокористувачі крім традиційних прямих та непрямих податків змушені сплачувати до Державного бюджету України дивіденди, що звужує їх власні можливості стосовно збільшення обсягів реінвестування отриманих прибутків. По-четверте, відсутність інституціональних передумов для створення спільних підприємств з потужними суб’єктами деревообробного підприємництва.

Більше того, в разі повноцінної імплементації мораторію на експорт необробленої деревини виникне потреба в суттєвому нарощенні капітальних вкладень в оновлення і введення додаткових деревообробних потужностей лісогосподарських підприємств, оскільки наявні потужності були адаптовані до тих обсягів деревини, які спрямовувалися на переробку до введення мораторію. Інакше деревина буде псуватися на верхніх та нижніх складах або ж продаватиметься за значно нижчими цінами, ніж вона продавалася на експорт, що на порядок зменшить прибуткові надходження та інвестиційні можливості державних лісогосподарських підприємств.

Потенційно державні лісогосподарські підприємства є надзвичайно інвестиційно привабливими, оскільки мають прогнозовану лісосировинну базу на середньострокову та довгострокову перспективу (матеріали лісовпорядкування), що є дуже вагомим чинником для переконання іноземного та вітчизняного інвесторів фінансувати лісогосподарські проекти та проекти налагодження деревообробного виробництва. Прогнозована сировинна база є важливою передумовою для проектування потужностей первинної та поглибленої лісопереробки й планування виробничо-господарської та інвестиційної діяльності.

Більше того, лісогосподарські підприємства є державними підприємствами, що створює можливості для використання такого потужного для підвищення інвестиційної привабливості лісогосподарського виробництва інструменту, як державні гарантії. На сьогодні він майже не використовується, що консервує інвестиційний дефіцит і призводить до подальшого підвищення рівня зносу основних засобів лісогосподарських підприємств.

Враховуючи потенційно високу привабливість лісового господарства для стратегічних інвесторів як резидентів, так і нерезидентів і оцінюючи наявний дефіцит фінансування капітальних вкладень на державних лісогосподарських підприємствах, на державному рівні необхідно посилити дієвість стимулів щодо нарощення інвестиційних вливань у лісове господарство та деревообробну промисловість. Одним із таких стимулів, реалізованих адміністративним шляхом, може бути узаконення прямих довгострокових договорів між державними лісогосподарськими підприємствами та іноземними інвесторами щодо продажу останнім необробленої деревини при дотриманні вимог антимонопольного законодавства й забезпечення добросовісної конкуренції на ринку лісопродукції.

Приріст реальних інвестицій у лісогосподарське виробництво гальмується через зволікання прийняття законодавчого акту, який регламентував би зняття ввізного мита на сучасне високотехнологічне деревообробне обладнання, що так необхідне державним лісогосподарським підприємствам для збільшення обсягів виробництва продукції з високою часткою доданої вартості. Ця проблема актуальна й для приватних деревообробників. Тому потрібен здоровий лобізм щодо створення законодавчого підґрунтя для надання преференцій лісогосподарським та деревообробним підприємствам стосовно придбання обладнання сучасного технологічного рівня.

Вагомим чинником збільшення капітальних інвестицій у лісогосподарське та деревообробне виробництво стало б спрощення механізму використання лізингу, що прискорило б процеси оновлення парку виробничого устаткування та лісоексплуатаційної техніки і забезпечило б поступове зниження рівня фізичного спрацювання основних засобів державних лісогосподарських підприємств.

На початку 2000-х років в Україні на основі залучення значних іноземних інвестицій було створено ряд потужних деревообробних підприємств, особливо в Західному регіоні, які спеціалізувалися на глибокій переробці деревини. Поштовхом їх приходу в Україну й подальшого зміцнення позицій на ринку лісопродукції стали створені державою умови для гарантованого забезпечення лісосировиною через спецаукціони.

Для задоволення потреб виробництва цим підприємствам потрібна переважно технічна сировина та окремі породи деревини, що в умовах введення мораторію не вирішує проблему збуту державними лісогосподарськими підприємствами надлишкової сировини. Тобто назріла потреба у введенні додаткових лісопереробних потужностей, які забезпечать необхідний попит на ділову деревину, що дасть можливість державним лісогосподарським підприємствам компенсувати втрати у зв’язку із припиненням експорту необробленої деревини на зовнішній ринок.

З огляду на це на найвищих щаблях центральної та регіональної виконавчої влади по лінії управління лісовим господарством варто сформувати «дорожню карту» співпраці із всесвітньо відомими деревообробними компаніями країн Західної Європи, які мають успішно функціонуючі підприємства в країнах постсоціалістичного табору (Польщі, Румунії).

На основі використання державних гарантій та наявних переваг, які полягають у близькості багатолісних районів до кордонів Європейського Союзу, наявності достатнього обсягу сировини, дешевої робочої сили, у середньостроковій перспективі цілком реально завести в Україну великі деревообробні компанії, щоб позбутися тавра лісосировинного придатку та увійти в глобальні ланцюги лісогосподарської продукції з високою доданою вартістю.

Органам державної влади, на які покладено функції контролю й забезпечення раціонального ведення лісового господарства, необхідно принципово змінити підхід до інвестиційної політики, зокрема в частині залучення іноземних інвестицій, який полягатиме в законодавчому та адміністративному врегулюванні питань, пов’язаних з наданням гарантій щодо забезпечення потреб інвесторів у лісосировинні та формуванням рівноправних умов для всіх суб’єктів підприємницької діяльності. Суттєве нарощення обсягів капітальних вкладень у лісове господарство сприятиме розв’язанню ряду нагальних проблем не лише економічного, а й соціального та екологічного характеру.

Володимир Бондар

Заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України

zaxid.net

Далі...