Суперменеджмент на миллиарды, или Чего ждать от реформы госкомпаний

Настоящей революцией для украинского госсектора станет создание независимых наблюдательных советов, которые возьмут на себя ключевые кадровые и контрольные полномочия министерств. Однако панацея не в этом, а в прозрачной приватизации. 

Приватизація держмайна в Україні триває понад 25 років, проте державний сектор все ще становить майже третину всіх активів економіки.

Наприкінці 2016 року в управлінні 84 державних органів перебувало 3,4 тис підприємств, з них працюючих — лише 52%.

Вартість активів держкомпаній становить понад 1,5 трлн грн або 27% усіх активів.

На цих підприємствах працюють 0,9 млн осіб або 5,3% усіх зайнятих у державі.

У суспільстві поширена думка, що держава — неефективний власник, який не вміє керувати активами. Якщо ж оперувати даними Держстату і Мінекономрозвитку, то безнадійна неефективність державного сектору може виявитися справжнім міфом.

Так, у 2015 році підприємства держсектору сумарно згенерували 63 млрд грн збитків. Це 27% загального негативного фінансового результату роботи усіх великих та середніх підприємств України.

У січні-вересні 2016 року в економіці загалом та у державному секторі зокрема сумарний фінансовий результат — позитивний. Однак питома вага прибутку держкомпаній (38,2 млрд грн) у загальному показнику (82 млрд грн) відчутніша — 46,6%. Отже, результати роботи державних підприємств — у тренді з приватними.

КМУ та Апарат ВРУ

Найменування суб'єкта управління	Всього по Україні	КМУ	Апарат Верховної Ради України
Кількість суб'єктів господарювання, що належать до сфери управління
усього	3447	10	9
працюючі	1789	8	0
прибуткові – з числа працюючих	1112	6
непрацюючі	1296	2	0
інформація відсутня	362		9
Чистий прибуток (збиток), млн грн	38 248,5	2 292,6	0,0
Дебіторська заборгованість, млн грн	187 421,9	49 185,5	0,0
Кредиторська заборгованість,  млн грн	454 734,2	91 319,9	0,0
Загальна вартість активів, млн грн	1 526 581,2	431 834,4	0,0
Середньооблікова кількість штатних працівників, осіб	862 105	292 100	0
Середньомісячна заробітна плата, гривень	5 747,6	4 430,7	0,0
Сума заборгованості з виплати заробітної плати, млн грн	745,4	1,5	0,0
Оцінка ефективності управління		задовільно	негативно

Міністерства

Найменування суб'єкта управління	Міністерства	Мін агрополітики	Мін економ розвитку	Мін енерговугілля	Мін оборони	Мін'юст
Кількість суб'єктів господарювання, що належать до сфери управління
усього	1814	352	345	423	117	143
працюючі	705	124	122	89	43	106
прибуткові – з числа працюючих	380	55	77	30	20	83
непрацюючі	918	152	220	325	46	13
інформація відсутня	191	76	3	9	28	24
Чистий прибуток (збиток), млн грн	33 818,2	-474,5	26 772,2	1 332,4	-3,6	37,1
Дебіторська заборгованість, млн грн	96 588,4	7 485,2	46 480,6	36 572,4	244,5	146,7
Кредиторська заборгованість,  млн грн	265 699,2	47 851,6	124 995,0	81 747,8	457,8	562,0
Загальна вартість активів, млн грн	912 604,4	46 379,1	505 925,7	286 291,5	1 302,7	1 323,0
Середньооблікова кількість штатних працівників, осіб	301 739	21 811	25 274	115 034	3 175	2 962
Середньомісячна заробітна плата, гривень	6 636,9	4 975,4	5 328,6	8 420,0	4 047,0	5 680,9
Сума заборгованості з виплати заробітної плати, млн грн	393,9	29,7	9,9	327,1	3,9	0,6
Оцінка ефективності управління		негативно	задовільно	негативно	негативно	задовільно

Комітети

Найменування суб'єкта управління	Державні комітети та інші органи виконавчої влади	Адміністрація Держ спецзв'язку	Держ геокадастр	Держ геонадра	Держ лісагентство	ДУС	ФДМУ
Кількість суб'єктів господарювання, що належать до сфери управління
усього	964	20	64	14	355	37	166
працюючі	681	11	46	13	322	33	75
прибуткові – з числа працюючих	482	9	27	11	280	19	30
непрацюючі	242	8	14	1	27	2	74
інформація відсутня	41	1	4		6	2	17
Чистий прибуток (збиток), млн грн	1 432,7	38,9	-3,9	2,1	425,7	11,0	-128,5
Дебіторська заборгованість, млн грн	25 745,3	240,4	178,4	195,7	260,5	447,8	7 813,5
Кредиторська заборгованість,  млн грн	58 845,5	160,9	247,6	312,3	1 196,0	970,2	30 076,5
Загальна вартість активів, млн грн	120 890,7	1 245,4	383,9	3 440,5	3 962,5	5 325,2	35 522,3
Середньооблікова кількість штатних працівників, осіб	173 179	5 916	2 958	3 593	48 090	4 659	52 748
Середньомісячна заробітна плата, гривень	6 061,4	6 228,3	3 654,6	3 983,9	6 617,1	5 921,2	6 282,7
Сума заборгованості з виплати заробітної плати, млн грн	155,6	0,1	7,3	18,3	1,4	4,1	25,2
Оцінка ефективності управління		задовільно	задовільно	задовільно	позитивно	позитивно	задовільно

Місцеві органи

Найменування суб'єкта управління	Місцеві органи виконавчої влади	Дніпропетровська ОДА	Київська ОДА	КМДА
Кількість суб'єктів господарювання, що належать до сфери управління
усього	66	12	9	12
працюючі	31	9	2	4
прибуткові – з числа працюючих	15	5	2	1
непрацюючі	31	3	7	6
інформація відсутня	4			2
Чистий прибуток (збиток), млн грн	-14,3	-10,8	0,4	-0,1
Дебіторська заборгованість, млн грн	390,6	342,6	13,8	0,4
Кредиторська заборгованість,  млн грн	575,8	536,8	21,2	1,5
Загальна вартість активів, млн грн	757,0	520,2	21,2	3,0
Середньооблікова кількість штатних працівників, осіб	1 794	1 396	246	29
Середньомісячна заробітна плата, гривень	5 219,0	5 192,6	6 455,4	3 724,5
Сума заборгованості з виплати заробітної плати, млн грн	0,5	0,4	0,0	0,0
Оцінка ефективності управління		задовільно	задовільно	негативно

Академії та господарські структури

Найменування суб'єкта управління	Академії	НАНУ	НААН	Господарські структури	Укрбуд	ДК "Укроборонпром"
Кількість суб'єктів господарювання, що належать до сфери управління
усього	424	258	164	160	22	121
працюючі	246	102	143	118	12	100
прибуткові – з числа працюючих	162	49	112	67	7	58
непрацюючі	65	43	21	38	10	20
інформація відсутня	113	113		4		1
Чистий прибуток (збиток), млн грн	17,6	26,5	-8,9	701,6	7,6	693,7
Дебіторська заборгованість, млн грн	460,1	83,8	375,7	15 052	231,1	14 817,9
Кредиторська заборгованість,  млн грн	2 633,0	196,5	2 435,0	35 660,8	335,4	35 322,9
Загальна вартість активів, млн грн	10 036,8	1 044,0	8 988,9	50 457,8	845,9	49 580,6
Середньооблікова кількість штатних працівників, осіб	14 470	2 951	11 491	78 823	505	78 239
Середньомісячна заробітна плата, гривень	3 632,4	4 893,5	3 309,5	6 933,8	4 271,8	6 954,7
Сума заборгованості з виплати заробітної плати, млн грн	4,7	4,0	0,8	189,2	0,0	188,9
Оцінка ефективності управління		задовільно	позитивно		задовільно	задовільно

Реформа — на старт

У найближчі кілька місяців механізм управління держкомпаніями кардинально зміниться. Основу реформи заклали зміни у законодавство щодо управління об'єктами державної та комунальної власності, ухвалені у червні 2016 року.

10 березня 2017 року Кабмін ухвалив постанови №142 та №143. Ці рішення означають, що реформа корпоративного управління держпідприємствами, яку розробила команда Мінекономрозвитку за підтримки фахівців ЄБРР, Світового банку, МВФ та ЄК, перейшла до стадії широкої імплементації.

Очікування традиційно позитивні: запобігти політичному втручанню та корупції, розмежувати функції регулятора та власника, впровадити світові стандарти корпоративного управління. Здавалося б, усе готове для того, щоб діяльність держпідприємств стала відкритою та прозорою.

Справжньою революцією для українського державного сектору стане створення незалежних наглядових рад, які переберуть на себе ключові кадрові та контрольні повноваження міністерств та урядових структур.

Ці ради зможуть призначати та звільняти керівників державних компаній, оцінювати результати їх діяльності, затверджувати правочини на суму 10-25% статутного капіталу, обирати незалежного аудитора, погоджувати стратегії розвитку та фінансові плани підприємств.

Незалежними наглядові ради стануть завдяки тому, що більшість їх складу становитимуть відібрані на конкурсних засадах менеджери-професіонали — "незалежні члени". "Представники держави" залишатимуться у меншості.

Основними вимогами до незалежних членів є відсутність статусу державного службовця та відсутність конфлікту інтересів — відносин з відповідною державною компанією протягом останніх трьох-п'яти років. Вимоги щодо їх фахових знань та досвіду органи управління затверджуватимуть окремо.

Додатковий запобіжник — державним органам буде заборонено втручатися в ухвалення рішень з питань порядку денного засідань наглядових рад. Створення незалежних наглядових рад — must have для 40 найбільших держкомпаній із сумарною вартістю активів 94% загального показника у держсекторі.

Реформа держкомпаній спричинила гострі дискусії у владних кабінетах. Попри публічну риторику влади про те, що реформу держсектору потрібно проводити якомога швидше, сама реформа зустріла на своєму шляху чимало перепон.

Приміром, за порядки створення та функціонування незалежних наглядових рад у державних компаніях уряд проголосував ще 9 листопада 2016 року. Однак після цього вони не публікувалися протягом чотирьох місяців і в кінцевому результаті за них голосували повторно з деякими поправками.

На жаль, ризики, що якість управління державною власністю погіршиться, а контроль за її збереженням та ефективним використанням ослабне, залишаються. В Україні реалізована лише частина рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Посилаючись на аналіз найкращих світових практик корпоративного управління, ОЕСР радить не лише надати наглядовим радам достатні повноваження для виконання функцій стратегічного керівництва та контролю за діяльністю менеджменту, а й закріпити юридичну відповідальність членів наглядових рад.

Відповідальність: забрати у політиків, а кому віддати?

У підходах до реформи держпідприємств є багато слабких місць.

По-перше — відсутність відповідальності незалежних менеджерів за результати свої роботи. Незалежні члени наглядових рад не нестимуть економічної відповідальності за результати діяльності держкомпаній. Вони ризикуватимуть лише можливою втратою своєї репутації і перспективою звільнення з посади.

Отримати від незалежних членів компенсацію збитків або відшкодування неотриманого прибутку за цивільно-правовим договором буде неможливо. Такі угоди повинні укладатися з кожним незалежним членом, але нормативні вимоги щодо їх змісту відсутні, а громадськість не матиме доступу до їх положень.

Отже, незабаром можна буде побачити, скільки вартує репутація бізнесмена, який отримає повноваження впливати на мільярдні грошові потоки держкомпаній.

По-друге, можливість політично впливати на склад наглядових рад зберігається, а політична відповідальність міністрів за свій вибір — розпорошується.

Захистити держпідприємства від політичного впливу передбачається шляхом заміни провідної ролі профільного міністра у формуванні топ-менеджменту держкомпаній на колегіальне прийняття таких кадрових рішень.

На практиці такий підхід може лише значно послабити політичну відповідальність галузевих міністрів за роботу відповідних держкомпаній.

Однак відійти від ризиків політичного впливу все одно не вдасться. Незалежних членів наглядових рад призначатимуть політики: дев'ять міністрів та віце-прем'єрів — членів комітету з призначень керівників особливо важливих підприємств.

Проте вони не зможуть достеменно, за результатами конкурсної співбесіди, оцінити реальні професійні і морально-етичні якості кандидата. У них можна буде переконатися лише при тривалій спільній роботі.

Інші дев'ять незалежних членів комітету з призначень — представники ЄБРР, Світового банку, МФК, Групи стратегічних радників з підтримки реформ — матимуть право лише дорадчого голосу.

По-третє — невідповідність обсягу винагороди незалежних менеджерів рівню їх інтелектуальних трудових затрат. Розмір винагороди незалежного члена наглядової ради залежатиме від оборотів держкомпанії і може становити (поки в проекті) для найбільших компаній до 6 млн грн на рік.

При цьому незалежні члени наглядової ради отримали право одночасно входити до наглядових рад п'яти компаній. Отож, оплата діяльності окремих "суперменеджерів" може становити понад 1 млн дол на рік, що перевищує аналогічні середньоринкові показники у приватному секторі України.

Тривалість часу, який доведеться присвятити роботі на відповідну компанію, і поточні робочі завдання незалежні члени визначатимуть самостійно. Отже, контроль за сумлінністю виконання ними повноважень з боку уряду буде відсутній.

Виникає риторичне запитання: коли результат буде кращим — коли людина виконує п'ять завдань одночасно чи коли концентрує зусилля на одному?

Загалом витрати на винагороду незалежним членам наглядових рад можуть сягати 1 млрд грн на рік. Цей фінансовий тягар держкомпанії нестимуть самі.

По-четверте — нерівномірність реформаторських процесів. Уряд намагається у прискореному порядку утворити незалежні наглядові ради на унітарних держпідприємствах. Останні є рудиментом переважно радянської економіки.

Це відбувається на фоні майже повної зупинки їх корпоратизації, яка поряд з галузевою інтеграцією оптимізувала б і підвищила ефективність держсектору.

Швидке впровадження окремих елементів корпоративного управління в унітарних комерційних держпідприємствах, а не чітка стратегія із створення на їх базі ПАТ, ТОВ або казенних підприємств, не дозволяє оцінювати реформу як цілісну.

По-п'яте — звуження повноважень держави як власника реалізовувати свої стратегічні рішення. За законом обрання аудитора та оцінювача майна товариства належить до повноважень наглядової ради, а без аудиторського висновку та затвердженої оцінки процес приватизації не може рушити з місця.

Отже, майбутні незалежні менеджери отримали реальні повноваження деякий час блокувати приватизацію державного товариства.

По-шосте, реформа не передбачає прив'язки виконання повноважень члена наглядової ради, представника держави, до його перебування на держслужбі.

Так, у "Нафтогазі України", найбільшій держкомпанії з активами 41% всього держсектору, наглядова рада спочатку була сформована у складі трьох незалежних членів та двох представників держави. А зараз усі п'ятеро членів наглядової ради не перебувають на державній службі.

Таким чином, нова концепція управління стратегічними держкомпаніями передбачає відчуження держави від своєї власності, що неприпустимо.

Що і як покращити

Загалом реформа ґрунтується на передовому досвіді розвинутих західних країн. Проте, на жаль, нема гарантій, що механізми корпоративного управління, які ефективно діють у Швеції та Норвегії, матимуть таку ж ефективність в Україні, де рівень поваги до державних інтересів та інституцій значно нижчий.

Лише час покаже, чи стане ця реформа проривом у підвищенні ефективності державного сектору. Для збільшення шансів на успіх необхідно зробити таке.

1. Персоніфікувати відповідальність за результати роботи держкомпаній.

2. Затвердити типовий цивільно-правовий договір, що укладається з незалежним членом наглядової ради. Документ повинен передбачати механізми фінансової відповідальності за невиконання встановлених цілей діяльності держкомпанії.

3. Сконцентрувати зусилля на проведенні прискореної корпоратизації державних унітарних підприємств.

4. Скасувати можливість виконувати повноваження незалежного члена одночасно у п'ятьох держкомпаніях.

5. Встановити конкретні цілі діяльності для кожної держкомпанії до оголошення конкурсів з формування незалежних наглядових рад.

6. Затвердити критерії оцінки рівня виконання встановлених цілей діяльності держкомпаній.

7. Впровадити механізм заміни представника держави у наглядовій раді в разі його звільнення з державної служби.

Для необґрунтовано великого держсектору, у якому менеджмент апріорі має більше можливостей реалізувати свій корупційний інтерес, більш простим і зрозумілим рішенням є відкрита, прозора та конкурентна приватизація.

Павло Фролов, головний консультант спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації

Ігор Уманський, радник президента, колишній в. о. міністра фінансів

http://www.epravda.com.ua/rus/publications/2017/03/29/623157/

Далі...

День геолога: Гройсман закликає замінити споживацьку економіку "розумною"

Для України важливими є інноваційні підходи в геології, які сприятимуть становленню моделі "розумної", а не споживацької економіки, що забезпечить належний розвиток мінерально-сировинної бази.

На цьому наголосив Прем'єр-міністр Украни Володимир Гройсман у привітанні з нагоди Дня геолога.

"Наш спільний обов'язок - поширювати у суспільстві ідеї екомислення, щоб залишити для майбутніх поколінь країну та її ресурси в належному стані. Саме тому на даний момент важливими є інноваційні підходи в наукових дослідженнях і геологічному прогнозуванні, які сприятимуть становленню моделі "розумної", а не споживацької економіки, що забезпечить належний розвиток мінерально-сировинної бази України", - сказав Гройсман.

Він зазначив, що розвиток національної економіки залежить не лише від наукового і технічного поступу, а й від раціонального використання природних ресурсів. Задоволення нагальних потреб суспільства та виробництва неможливе без промислового освоєння енергетичних і мінеральних ресурсів, без топографо-геодезичної і картографічної продукції.

"Сьогодні діяльність галузі зумовлена новими цивілізаційними викликами, зокрема екологічного характеру, і спрямована не лише на підвищення ефективності та якості геологорозвідувальних і картографо-геодезичних робіт, впровадження новітніх технологій та світових досягнень, а і на збереження навколишнього природного середовища", - сказав Прем'єр.

Від імені уряду він висловив подяку всім геологам, геодезистам, картографам за самовіддану працю й бережне ставлення до природних ресурсів нашої країни і побажав співробітникам галузі професійного зростання, благополуччя, особистих успіхів.

Джерело: Укрінформ
http://www.golos.com.ua/news/51760

Далі...

Карпатські ліси стануть Нацпарками. Що далі?

23 тисячі гектарів закарпатських лісів увійдуть до складу національних парків. Екологи впевнені, що такий крок допоможе захистити цінні праліси, а разом з ними – зберегти водні ресурси, попередити стихійні повені та зсуви ґрунту, які дошкуляють жителям Карпат. Також це допоможе пом’якшити прояви глобального потепління, які вже дають про себе знати.

Але що означатиме розширення нацпарків для людей? Чого нам очікувати від такого кроку?

Нещодавно Закарпатська ОДА схвалила розширення території трьох національних природних парків: «Синевир», «Зачарований край» та «Ужанський» збільшаться на 23,2 тисячі гектарів. Наступний крок за Міністерством екології та природних ресурсів – підготовка відповідного проекту указу Президента України.

Прийняте рішення – це не просто розширення природно-заповідних територій. Завдяки національним природним паркам також збільшиться туристичний потенціал краю, активно розвиватиметься сільський зелений туризм. Утім добре відомо, що далеко не всі підтримували цю ініціативу. Процес погоджень виявився тривалим та складним, проте місцева влада зайняла принципову позицію: ліси повинні бути збережені.

«Ці стародавні праліси ми могли просто втратити. Через рік, через 10 чи 15 – 20, але їх би знищили. Ми не повинні цього допустити. Ми зайнялися цією проблематикою, щоб зберегти їх на майбутнє. Щоб прийдешні покоління могли користуватися цим багатством… Закарпаття – єдиний регіон в Україні, який наближається до мети, вже досягнутої деякими європейськими державами: 20% лісових покривів повинні бути віднесені до національних парків і таким чином збережені. Після цього розширення наш край досягне показника приблизно 16%», – розповідає заступник голови ОДА Віктор Мікулін, який очолював робочу групу з розширення парків.

До складного та тривалого процесу збільшення територій нацпарків долучилося багато небайдужих експертів, представників влади, науковців. Ще в 2014 році закарпатські фахівці – лісівники, екологи, зоологи, ботаніки – здійснили ідентифікацію залишків пралісів та оцінку біорізноманіття в околицях національних парків. Висновки своєї роботи з пропозиціями відповідного їх розширення надіслали в Міністерство екології. Після вивчення матеріалів воно їх погодило.

Розширення територій національних природних парків – це спільний проект «Збереження карпатських пралісів» для 4-х областей Західної України, який реалізовує Українське товариство охорони птахів за участі та фінансової підтримки німецької природоохоронної організації «Франкфуртське зоологічне товариство». Зараз робота з розширення 9 національних природних парків ведеться в усіх чотирьох областях. Проте Закарпаття стало першим регіоном, який виконав усі процедури та чекає на відповідний указ Президента.

Активісти переконують, що розширення національних парків матиме дуже позитивні результати і для жителів прилеглих територій, адже після цього проект планує розпочати програму соціально-економічного розвитку таких територій.

Наталія Лісна
http://strichka.com/item/62140462

dzerkalo-zakarpattya.com/?p=97918

Далі...

Андрей Гордеев о лесном пожаре: тушили туфлями и песком

Андрей Гордеев тушил пожар в лесу. Об этом он сообщил на своей странице в facebook вчера первого апреля. И это не была первоапрельская шутка.

"Сегодня после футбольного матча в Чулаковке Голопристанского района между ФК «Виктория» и ФК «Таврия» (Симферополь), возвращаясь домой, пришлось тушить пожар в Олешковском лесу

Вместе с моим заместителем Евгением Рищуком и помощником Сергеем Тригубом!
Причина пожара банально проста: отдыхающие не затушили свой костер!

Фольга от картофеля, бутылки и тому подобное...

Но горели деревья на территории площадью около 2,5 тыс. кв. метров.

Заметил вообще краем глаза, как говорят!

Потушили туфлями и песком!!!

Вызвали МЧС! Кстати, через 7 мин прибыли!

Передали дальнейшее тушение (тление) нашим мчсовцам!

И это не апрельская шутка, наши леса - это не только легкие Херсонщины, но и защитный барьер между пустыней и пашней!

Друзья, давайте беречь лес, будем более осмотрительными!!

Страшно даже представить масштабы возможного выгорания..."

Также Андрей Гордеев сообщил, что накануне, находясь в Киеве, в пятницу, 31 марта, имел встречу с временно исполняющей обязанности Председателя Государственного агентства лесных ресурсов Украины Кристина Юшкевич. И до середины апреля наболевший вопрос финансирования лесхозов должен разрешиться:

"Кстати, вчера имел продуктивную встречу с Кристиной Юшкевич по финансированию леса на 2017 год, в том числе и противопожарной безопасности!! Дедлайн 13 апреля 2017 года! Посмотрим...", - написал он в соцсети.

http://khersonline.net/novosti/proisshestviya/80917-andrey-gordeev-o-lesnom-pozhare-tushili-tuflyami-i-peskom.html

Далі...

В Агентстві рибного господарства заборонили рибалити. Без жартів

Із 1 квітня запроваджується заборона на вилов риби. Зроблено це відповідно до наказу Держрибагентства. Поширюється обмеження на Вінницьку, Волинську, Донецьку, Дніпропетровську, Житомирську, Івано-Франківську, Запорізьку, Луганську, Львівську, Миколаївську, Кіровоградську, Київську, Полтавську, Тернопільську, Харківську, Хмельницьку, Сумську, Рівненську, Чернігівську, Чернівецьку, Черкаську області та місто Київ. Тривалість заборони відрізняється залежно від областей та водойм. (Детальніше -- у наказах відповідних територіальних управлінь Держрибагентства http://darg.gov.ua/_nakazi_pro_nerestovu_zaboronu_0_0_0_3568_1.html)

До таких кроків традиційно вдаються задля збереження вітчизняних рибних ресурсів і створення сприятливих умов для нересту. Адже цей період надто відповідальний для захисту водних біоресурсів, нагадують в Асоціації рибалок України.

Виняток зроблено для рибалок-любителів.




Як пояснив голова асоціації Олександр Чистяков (на знімку -- під час заходів з зариблення Дніпра), правила аматорського лову у нерест передбачають:

-- вилов тільки з берега, в межах населеного пункту в місцях, де немає природних нерестовищ;

-- лише не забороненими знаряддями -- однією вудкою/донкою з одним гачком чи спінінгом.

При цьому треба дотримуватися норм вилову -- до 3 кілограм за добу на людину. Цікаво, трофей може бути й більшим -- якщо впіймана рибина важитиме понад 3 кг.

Риболовля в природних нерестовищах категорично заборонена. Місця, де можна і де неможна рибалити, а також дати заборони на конкретних водоймах визначаються територіальними управліннями рибоохорони.


У цей період накладене табу на проведення днопоглиблювальних заходів. Заборонено здійснювати берегоукріплення, вибухові та інші види робіт на землях водного фонду, добувати піщано-гравійні суміші, розчищати русла річок. Не можна також проводити змагання зі спортивного рибальства, займатися підводним полюванням.

За порушення правил рибальства в період нересту, як стверджує Олександр Чистяков, передбачене покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. За незначне -- громадянам загрожує попередження або штраф від 34 до 170 гривень. Посадовим особам -- від 170 до 510 грн. За грубе порушення (приміром, вилов із застосуванням електроструму, вибухових або отруйних речовин) сплатити доведеться 340--680 грн. з конфіскацією знарядь лову. Посадовим особам світить 510--850 грн. з вилученням засобів вчинення незаконних дій. Залежно від завданих збитків передбачена також і кримінальна відповідальність -- штраф 3400--6800 грн. або позбавлення волі строком до 3 років з конфіскацією знарядь лову та неправомірно добутих водних біоресурсів.

Крім штрафу, правопорушнику нараховується сума компенсації за завдані збитки за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так, згідно з постановою Кабміну, кожен судак стане у 510 гривень, сом -- у 425, щука -- у 340, білий амур, товстолоб -- у 255, лящ -- у 170, лин -- у 119, синець -- у 85, краснопірка -- у 68, плоскирка, підуст -- у 34, карась, окунь і верховодка -- у 17 грн.

Підготував Валерій ДРУЖЕНКО.

Фото надано Асоціацією рибалок України.

http://www.golos.com.ua/article/286920

Далі...

Андрей Гордеев сообщил о дедлайне и финансировании лесного хозяйства

Глава Херсонской ОГА Андрей Гордеев сообщил на своей страничке в Фейсбук о том, что провел в пятницу, 31 марта, продуктивную встречу с в.и.о. главы Госагентства лесных ресурсов Христиной Юшкевич, передает ПИК.

Тема встречи - финансирование лесного хозяйства области на 2017 год, в том числе, и противопожарная безопасность.

«Дедлайн 13 апреля 2017 года! Увидим», - написал глава Херсонской ОГА
Как ранее передавал ПИК, в субботу, 1 апреля, глава Херсонской ОГА Андрей Гордеев, вместе со своими заместителем и помощником, приняли участие в ликвидации пожара в Олешковском лесу.

Сегодня, 8:31

http://pik.ua/news/url/andrej_gordeev_soobhil_o_dedlayne_i_finansirovanii_lesnogo_hoziyastva

Чому Гордєєв ліквідовував пожежу в Олешківських лісах?

2 Апреля, 11:24

Андрій Гордєєв поділився своїми враженнями від тушіння пожежі в Олешківських лісах: "Сьогодні, після футбольного матчу в Чулаковці Голопристанського району між ФК Вікторія і ФК Таврія (Сімферополь), повертаючись додому, довелося гасити пожежу в Олешківському лісі разом з моїм заступником Євгенієм Рищуком і помічником Сергієм Тригубом!

Причина пожежі банально проста: відпочивальники не загасили своє вогнище!
Фольга від картоплі, пляшки тощо...
Але, палали дерева, площі, на території приблизно 50х50 м.
Замітив взагалі краєм ока, як кажуть!
Загасили мештами і піском!!!
Викликали МНС! Доречі, через 7 хв прибули!
Передали подальше гасіння (тління) нашим мнсівцям!
І це не квітневий жарт, наші ліси це не тільки Легені Херсонщини, а й захисний бар'єр між пустинею і ріллею!


Друзі, бережімо ліс, будьмо обачливіше!!

Страшно навіть уявити масштаби можливого вигоряння...((((

Доречі, вчора мав продуктивну зустріч з Христиною Юшкевич по фінансуванню лісу на 2017 рік бути, в тому числі і протипожежна безпека!!

Дедлайн 13 квітня 2017 року!
Побачимо...

До речі, без кавунів))
Блін, реально смішне співпадіння
Хоча, кажуть, співпадінь не буває"

http://strichka.com/item/62137713

Далі...

Поліцейські розпочали досудове розслідування за фактом опору старателів на Рівненщині

Першого квітня під час відпрацювання Володимирецього району силами оперштабу з протидії незаконному видобутку бурштину на Рівненщині у лісовому масиві поблизу села Більська Воля понад дві сотні місцевих жителів заблокували рух службового транспорту та чинили опір правоохоронцям.

Старателі розібрали дерев’яний місток, чим перешкодили подальшому руху поліцейських. Агресивно налаштовані правопорушники вимагали від правоохоронців дозволити їм видобувати бурштин та не перешкоджати їхньому промислу. Шляхом переговорів поліцейські нейтралізували конфлікт. Після розблокування дороги працівники поліції місток відновили. Під час конфлікту зброя та спецзасоби не застосовувалися, ніхто не постраждав.

За фактом опору працівникам поліції розпочато досудове розслідування за частиною 2 статті 342 Кримінального кодексу України.

Про це «Голос України» повідомили у відділі комунікації поліції Рівненської області.

http://www.golos.com.ua/news/51741

Далі...

Очільник Херсонщини власноруч гасив пожежу в області

Вечір 1 квітня для очільнка області Андрія Гордеєва видався незвичайним.

«довелося власноруч гасити пожежу в Олешківському лісі!!!!», - пише в соцмережах Гордеєв.

Після того, як він разом із своїм заступником Євгеном Ріщуком та помічником Сергієм Тригубом побачили вогонь, управлінці одразу приступили до локалізації та ліквідації вогню.

«Причина пожежі банально проста: відпочивальники не загасили своє вогнище! Фольга від картоплі, пляшки тощо...

Але, палали дерева, площі, на території приблизно 50х50 м. Замітив взагалі краєм ока, як кажуть!

Загасили мештами і піском!!!

Викликали МНС! Доречі, через 7 хв прибули!

Передали подальше гасіння (тління) нашим мнсівцям!

І це не квітневий жарт, наші ліси це не тільки Легені Херсонщини, а й захисний бар'єр між пустинею і ріллею», - розповідає очільник області.

Також Андрій Гордеєв поділився гарною новиною:

«Мав продуктивну зустріч з Христиною Юшкевич (т.в.о голови у Держагенції лісових ресурсів, - ред.) фінансуванню лісу на 2017 рік бути, в тому числі і протипожежна безпека!!

Дедлайн 13 квітня 2017 року!», - повідомляє Гордеєв.

Фото: Андрій Гордеєв

http://www.0552.ua/news/1603342

 Serhii Babych Бляха, дежавю :-)

Далі...

Весна у закарпатських лісах розбудила не тільки первоцвіти, а й паразитів

Весна у закарпатських лісах розбудила не тільки первоцвіти, а й паразитів. З настанням весни жителі міст виїжджають на відпочинок на природу, і ... згадують про кліщів. Ці маленькі комахи можуть серйозно нашкодити здоров'ю людині.

Місця найбільшої концентрації енцефалітних є листяні і змішані ліси, з густим травостоєм, просіками, лісосмугами, край узлісся. Кліщі вологолюбні, тому їх чисельність найбільш велика в добре зволожених місцях. Важливо знати, що кліщі концентруються на лісових доріжках і стежках, порослих по узбіччях травою. Тут їх у багато разів більше, ніж в навколишньому лісі. Кліщ чіпляється і до декількох годин може повзати по людині або тварині, шукаючи місце для укусу.

Через укус кліща є небезпека заразитися інфекцією - кліщовим борреліозом (хвороба Лайма) і кліщовим вірусним енцефалітом.

Зараження відбувається в основному в періоди масового відпочинку, під час збору ягід і грибів у лісовій зоні. Найбільшому ризику піддаються особи, діяльність яких пов'язана з перебуванням в лісі: працівники лісових господарств і мисливці, будівельники автомобільних і залізних доріг, нафто- і газопроводів, ліній електропередач, топографи, туристи.

Лісівники нагадують, що ураження людини кліщовою інфекцією в значній мірі залежить від неї самої. Рекомендується виконувати правила захисту від кліщів при відвідуванні лісу.

Перша небезпека - енцефаліт. Це серйозна хвороба, вона може призводити до паралічу, іншим неврологічним і психіатричним ускладненням. Але не кожен вид кліща може передавати інфекцію, а з тих, що можуть - не всі заражені. Якщо укус був глибоким, вірус проник в кров і зараження відбулося, то через 1-2 тижні може з'явитися нездужання, лихоманка, головний біль, нудота. Після цього зазвичай стан поліпшується і дві третини хворих одужують - їх організм переміг вірус. Але у 30% через тиждень розвиваються важкі симптоми і ускладнення.

Друга небезпека - подразнення шкіряних покривів, нарив в місці укусу. Важливо після прогулянки оглянути своє тіло, особливо в області шкірних складок і, якщо виявлено кліща, видалити його механічним способом. Якщо кліщ вже глибоко, то краще звернутися до лікаря, якщо ще видно на поверхні - можна видалити самостійно пінцетом.

Як видалити кліща зі шкіри

Кліщ - це дуже маленька комаха, розміром приблизно 2 мм. Головка у нього крихітна. Те, що розчавити його не можна, тільки спалити - повна нісенітниця.

Перша допомога при укусі кліща - звернутися до лікаря. Він видалить комаха, і, в разі ризику зараження, пропише курс лікування для профілактики. Якщо кліщ неглибоко проник в шкіру його можна витягнути самостійно. Шляхів «першої допомоги« проти кліщів багато. Можна просто видалити пінцетом, але не смикати, а зробити це акуратно, «викручуючи», щоб голова не відірвалася і не залишилася під шкірою. Можна накинути на кліща петлю з нитки і витягнути його таким чином.

Як уникнути укусів кліщів

• Захищати тіло в місцях можливих укусів;
• Оглядати себе після повернення з лісу і витрушувати одяг;
• Скористатися засобом від комах.

Кліщ НЕ причепиться на долоні або коліно. Він «поселяється» в складках шкіри, виділяючи спеціальні речовини, які володіють знеболювальними властивостями, щоб укус не відчували.

На ліктьовому згині його виявити і видалити легко. За вухом побачити складніше, а пахову область, пахви краще все-таки захистити. Буде цілком достатньо одягнути довгі штани або бриджі, щільно прилягає білизна. Міні спідниці або шорти в лісі ні до чого, особливо якщо передбачається сидіти на землі. Сорочку краще вибрати з рукавом.

Після виїзду на природу найрозумніше - прийняти душ і оглянути своє тіло. Одяг свій витрусити, але не в кімнаті - навіщо кліщі в будинку? А ще краще - випрати.

Засоби від комах є різні, в основному вони призначені для їх відлякування. Залежно від обраного засобу, його наносять на одяг або шкіру і зазвичай цього цілком достатньо для захисту від кліщів.

Якщо має бути поїздка в райони, де реальна небезпека зараження кліщовим енцефалітом - краще завчасно зробити щеплення.

Кліщі завжди були сусідами з людиною і зараз продовжують це робити. Але прості запобіжні заходи від укусів кліщів здатні запобігати можливому захворюванню і зробити життя і відпочинок безпечними. З усіх питань профілактики кліщових інфекцій можна звертатися до лісівників області або лікарів, де можна отримати кваліфіковану консультацію.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Сегодня, 09:15

http://transkarpatia.net/transcarpathia/nadzvychaine/79800-vesna-u-zakarpatskih-lsah-rozbudila-ne-tlki-pervocvti-a-y-parazitv.html

Далі...

"Лісові люди" Ужгородщини взялися за санітарне прибирання своєї "держави"

Працівники Ужгородського лісгоспу долучилися масового суботника

У рамках місячнику із благоустрою та масового суботника працівники Ужгородського лісгоспу привели у належний санітарний стан всю територію навколо лісгоспу та в лісових масивах лісництв.

Згідно наказу начальника ЗОУЛМГ Валерія Мурги на території у Кам'яниці зроблено чимало. Проте об’єктів для прибирання є ще чимало.

Слова «прибирання», «чисте довкілля» та «благоустрій для лісівників аж ніяк не позбавлені сенсу. У рамках акції працівники Ужлісу наводили лад на прилеглій до адмінбудинку території.

«Кожного року, коли сходить сніговий покрив, всі наші працівники лісової охорони беруться за очищення своїх обходів. Не став винятком і цей рік. Як тільки зійшов сніг, то колектив Ужгородського лісгоспу дружно прибрали сміття із лісу, коло доріг і там, де є полянки, альтанки та найбільше відвідувачів. У результаті чого нами було зібрано декілька вантажних автівок сміття», - розповідає директор Ужгородського лісового господарства Василь Кий.

До працівників лісового господарства за власним бажанням приєдналися і жилеті навколишніх сіл, адже разом можна швидше привести до ладу захаращені ліси та галявини. Старання не пройшли марно – чистота – краса та свіжість стали підсумком багатогодинної праці. Та як наголошують самі учасники великого прибирання – лише наведенням порядку на прилеглій території вони не обмежаться. Найближчим часом планується перейди до прибирання y лісових масивах на кордоні зі Словаччиною, а також встановити сміттєві баки та альтанки для відпочиваючих.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ,

02.04.2017 (07:15)
http://ua-reporter.com/novosti/215221

Працівники Ужгородського лісгоспу долучилися масового суботника

Далі...