ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 квітня 2017

У Чорнобильській зоні відчуження в 2017 році висадять понад 1,5 млн дерев

Не сміттям єдиним



Як повідомляє прес-служба Міністерства екології та природних ресурсів під час весняно-осінніх лісокультурних кампаній в зоні відчуження заплановано відтворити ліс на площі 400 гамайже на половині з яких (197 га) протягом усього періоду буде висаджено понад 1,5 млн сіянців.

На іншій половині (203 га) розпочато планові роботи по сприянню відновлення лісу природним шляхом. В основному будуть висаджувати сосну звичайну, що становитиме понад 70% загальної кількості дерев, але будуть і інші породи, зокрема дуб, береза.



Джерело: День
Фото: Мінекології України

В зоні відчуження вже всіяно саджанцями 70 гектарів

Тим часом як сповістили в Міністерстві екології та природних ресурсів України, на території зони відчуження у період із весни до осені цього року буде висаджено понад півтора мільйона саджанців лісу. Йдеться про території площею 197 гектарів.

Тим часом на іншій частину територій, яка є більшою від вказаної на 4 гектари розпочато планові роботи по сприянню відновлення лісу природним шляхом .Як кажуть працівники, які займаються лісо-господарськими роботами, сприятлива погода в березні дозволила розпочати все раніше, аніж планувалося.

http://pravdatyt.com/news/40094-zonu-v-dchuzhennja-vs-yut-sadzhancjami-sosen.html


07 квітня 2017

ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПУБЛІЧНОГО ЗВІТУ ЗА 2016 РІК ПРО ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО АГЕНТСТВА ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ


Відповідно до ст. 45 Закону України «Про державну службу», керівники органів виконавчої влади щорічно виступають з публічним звітом про підсумки діяльності відповідного державного органу за участю представників громадських рад, громадських об’єднань, організацій роботодавців, професійних спілок, некомерційних організацій, експертів відповідних галузей та засобів масової інформації. На виконання вказаної вимоги закону, наказом Нацдержслужби №277 від 20.12.2016 року був затверджений Типовий порядок проведення публічного звіту керівника органу виконавчої влади.

Згідно розділу ІІІ наказу, структура публічного звіту повинна містити наступні складові:

1. Інформація про результати роботи органу виконавчої влади (завдання та заходи органу виконавчої влади, їх виконання).
2. Аналіз діяльності органу виконавчої влади (досягнення результатів завдань та заходів).
3. Використання коштів державного бюджету.
4. Організаційна інформація.
5. Інша інформація в межах компетенції органу виконавчої влади, що може бути винесена на публічне обговорення.

Публічний звіт про підсумки діяльності Державного агентства лісових ресурсів України оприлюднені 03 березня 2017 року на сайті центрального органу. Звіт оголошений 10 березня 2017 року.

Консультантом проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектору в Україні» (PROFOR) уважно опрацьований представлений звіт, у зв’язку з чим сформовані низка зауважень та пропозиції, а саме:

1. Відповідно до п. 3 «Положення про Державне агентство лісових ресурсів України», що затверджене постановою Кабінету Міністрів України 08.10.2014 року №521, основним завданням Держлісагентства України є внесення на розгляд Міністра АПК пропозицій щодо формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства та реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Реалізація публічної політики органами влади завжди спрямовується на вирішення певних суспільно-важливих проблем, досягненні поставлених цілей та завдань.

Проте, на даному етапі, у лісовій галузі країни накопичилось значна кількість проблем економічного, правового, екологічного, організаційного характеру, котрі мають загрозливу тенденцію до збільшення та ускладнення. Щороку суперечки між зацікавленим сторонами поглиблюються. Натомість, в Україні досі відсутня система державного стратегічного планування лісової галузі, що покликана визначити стратегічні цілі та пріоритети подальшої розбудови сектору. Тобто, на сьогодні немає ані чіткої державної, ані визначеної національної політики у сфері лісового господарства. Такий стан розвитку ситуації «по самопливу» вкрай негативно позначається на державному управлінні: з огляду на загрозливі виклики сьогодення, суспільство та фахівці галузі не мають орієнтирів подальшого розвитку.

У публічному звіті відсутній чіткий перелік внесених пропозицій щодо формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, яке представило Держлісагентство у 2016 році. Також не визначено цілей та пріоритетних завдань державного органу на 2017 рік. З огляду на викладені зауваження, пропонуємо найближчим часом виступити ініціатором розроблення комплексної національної лісової політики України. Слід зауважити, що у попередні роки відомством вживались окремі заходи щодо розробки державної стратегії для лісової галузі, однак вони не були доведені до логічного завершення. З боку Держлісагентства для всебічного суспільного та фахового обговорення мають бути представлені конкретні пропозицій щодо формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

2. У представленому звіті не висвітлені поставлені Урядом завдання щодо реалізації державної політики у сфері лісового господарства, відсутня інформація про обґрунтованість виконаних показників діяльності. Через брак відповідної інформації, що ускладнюється відсутністю нормативно схваленої державної або національної політики у лісовій галузі (за виключенням Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік та окремих відомчих документів десятирічної давнини), не можна зробити об’єктивних аналітичних висновків про досягнення Агентством поставлених завдань у сфері лісового господарства.
З огляду на викладене, було б доцільним визначення у публічному звіті конкретних завдань, що поставлені на виконання державному органу, а також стан їх виконання.

3. Не можна визнати задовільним стан роботи із підготовки проектів регуляторних актів в сфері лісових правовідносин на 2016 рік.
Відповідно до плану діяльності Мінагрополітики з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік, Держлісагентство визначено виконавцем розробки шістьох підзаконних актів, серед яких Порядок проведення рубок формування і оздоровлення лісів, Порядок відведення і таксації лісосік у лісах, Правила пожежної безпеки у лісах тощо. Необхідність ухвалення згаданих нормативів у новій редакції має вкрай важливе значення для якісного ведення лісового господарства країни. Однак жодного проекту із запланованих у минулому році не були оприлюднені та у звіті відсутня будь-яка інформація про їх розробку. Проект Інструкції із лісовпорядкування представлений для громадського обговорення лише у березні цього року.
Крім розробки нової редакції «Санітарних правил в лісах України», яке здійснено на виконання доручення Прем’єр-міністра України, фактично Держлісагентством у 2016 році не було підготовлено жодного нормативного акту у сфері ведення лісового господарства.

4. У минулому році, вперше в історії лісової галузі, понад 70 лісогосподарських підприємства семи областей півдня та сходу країни не отримали бюджетного фінансування, що стало поставило їх на межу банкрутства. Відповідно, критичний стан фінансування зробив неможливим ведення лісового господарства у ввірених лісах. Протягом минулого року постійно спостерігалось звільнення висококваліфікованих фахівців цих підприємств. Більше 2500 осіб працювали за режимом скороченого робочого часу. Така ж кількість працівників була у вимушених відпустках без збереження заробітної плати. Заробітна плата виплачувалась із значними затримками. Незважаючи на заходи, які вживались Держлісагентством протягом минулого року щодо отримання фінансування із державного бюджету, реальних результатів не досягнуто.
Фактично, у публічному звіті наведена проблема вказується в одному абзаці: констатується, що без держаної фінансової підтримки залишились підприємства південних та східних регіонів, лісозахисні та лісовпорядні підприємства. Жодної інформації про фактичні дії щодо вирішення цієї, чи не найболючішої зараз проблеми у лісовій галузі, не наведено.
Між тим, постановою Пленуму ЦК Профспілки працівників лісового господарства від 24.01.2017 року, роботу Державного агентства лісових ресурсів України щодо здійснення державної політики у сфері ведення лісового і мисливського господарства, вважати недостатньою та такою, що призвела до вкрай негативних наслідків в діяльності лісогосподарських підприємств, які є прямою загрозою виникнення екологічних і техногенних надзвичайних ситуацій в державі та ще більшого сплеску соціальної напруги в трудових колективах.
Викликає особливу стурбованість, що станом на квітень 2017 року проблема залишається невирішеною. Тому забезпечення фінансування лісогосподарських підприємств півдня та сходу потребує першочергової уваги та як пріоритетне завдання її обов’язково має відображатись в офіційних звітах центрального органу влади.
5. У розділі «Боротьба з незаконними рубками» приведена таблиця в розрізі кожного регіону із інформацією про незаконні рубки, скоєні в лісах Держлісагентства за 2016 рік. За даними таблиці, протягом 2016 року у лісах Держлісагентства трапилось 6440 випадків незаконних рубок, обсяг незаконно заготовленої деревини склав 27673 куб.м., завдана шкода становить понад 137 млн. грн. Звернемо увагу, що ці дані приведені із об’єктивних причин без урахування незаконних рубок в межах ОРДЛО, де, за попередніми даними, склалась катастрофічна ситуація зі збереження лісових насаджень через військові дії та відсутністю у населення теплопостачання.
Разом із тим у тексті не згадується, що наведена кількість стосується незаконних самовільних рубок, тобто рубок які вчинені без відповідного дозволу (лісорубного квитка) фізичними або юридичними особами, котрі не мають відношення до ведення лісового господарства. Всі перелічені рубки виявлені самими постійними лісокористувачами при здійсненні охорони лісів. Водночас, судова практика відносить до незаконних рубок також і ті рубки, які вчинені самими постійними лісокористувачами за наявності спеціального дозволу (лісорубного квитка), але яких виданий із порушенням законодавства, до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено. Як правило, такі незаконні рубки виявляються підрозділами екологічної інспекції, правоохоронними органами. Однак інформації про вчинення вказаних незаконних рубок постійними лісокористувачами у звіті не наведено. У зв’язку з цим, представлену інформацією про незаконні рубки в лісах Держлісагентства не можна вважати повною та об’єктивною.

6. Слід висловити деякі претензії щодо фахового аналізу окремих кількісних показників, що зазначені у звіті. Зокрема, у документі вказується, що «за рік в лісах України в середньому приростає 35 млн. куб.м. деревини. Середньорічний приріст деревини на 1 га. у лісах Держлісагентства дорівнює 3,9 куб.м. на 1 гектар і коливається від 5.0 куб.м. в Карпатах та 2,5 куб.м. у степовій зоні. Відбувається поступове збільшення запасу, що підтверджує значний економічний і природоохоронний потенціал. У лісах Держлісагентства запас на 1 гектарі складає близько 240 куб.м…».
Водночас, такі високі показники запасу на 1 га. обумовлені здебільшого не правильним веденням лісового господарства, а простим збільшенням вікової структури лісів. Із врахуванням того, що на даний час середній запас на гектарі (240 куб.м) не значним чином відрізняється від середнього запасу стиглих або перестиглих насаджень (254 куб.м.), показник середнього запасу вперше за тривалий період знизився (із 4,0 до 3,9 куб.м.). Згадані зміни слід сприймати як сигнал, що свідчить про старіння лісів та зниження їх продуктивності. Проте у публічному звіті не згадується на наявність вказаної проблеми, та не представлені перспективні плани її вирішення.
Варто зауважити, що через тривалість лісовирощування, опис кількісних та якісних показників лісового фонду України у річному звіті, є не зовсім коректним.

7. У звіті зазначається, що деревообробними підрозділами галузі за 2016 рік перероблено біля 1,6 млн. куб.м. деревини що на 233 тис. куб.м, або на 17 % більше ніж за 2015 рік. Випущено продукції переробки на суму 1,88 млрд. грн.., що на 39 % більше, ніж за 2015 рік. Разом з тим, у відсутні пояснення щодо організаційно-правових підстав збільшення обсягів власного деревообробного виробництва лісогосподарськими підприємствами галузі.
Слід зазначити, що на законодавчому рівні відсутні заборони для постійних лісокористувачів щодо зайняття обробкою деревини та реалізації пиломатеріалів. Водночас, Концепцією реформування та розвитку лісового господарства від 18.04.2006 року заготівля деревини була визнана як кінцева фаза ведення лісового господарства. На виконання цих вимог, протягом 2006 – 2010 року значна кількість деревообробних цехів лісогосподарських підприємства була закрита або реалізована, а рівень внутрішньої деревообробки в підприємствах значно знизився. Безумовно, фактичною причиною докорінної зміни курсу на розвитку деревообробки лісгоспами слід вважати ухвалення у 2015 році Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів». Однак повернення із взятого раніше курсу, і нарощування обсягів власної деревообробки у 2016 році викликало численні нарікання та звинувачення приватних деревообробників: лісогосподарські підприємства мають змогу придбавати власну заготовлену деревину за собівартістю. Натомість деревообробні підприємства змушені сплачувати сформовану за нього аукціонні ціни. За таких умов, при зростанні переробних потужностей лісгоспів із обсягами лісопереробних підприємств, останні опиняться в дискримінаційних умовах, оскільки будуть відсутні умови рівної та чесної конкуренції.
В описаній проблемі ані Держлісагентством, ані іншими профільними державними органами, досі не сформовано чіткої позиції, конкретних механізмів розв’язання, не представлено компромісних рішень. Відтак, можна спрогнозувати, що конфлікти у даній площині будуть зростати, що негативно позначиться на розвитку лісової галузі.

8. Одним із нормативно визначених завдань Держлісагентства є здійснення заходів щодо забезпечення споживачів деревиною. Звітом зазначається, що загальний обсяг реалізації деревини у круглому вигляді на внутрішній ринок у 2016 році становить 11673,1 тис. куб.. Окремої інформації про реалізацію ділової деревини не наводиться. При цьому представлені дані (без розмежування у розрізі регіонів), що на загальні аукціони у 2016 році було виставлено 7,1 млн. куб. м.
Проте протягом минулого року деревообробники практично із усіх лісоресурсних областей відкрито заявляли про невиконаннями вимоги наказу Держкомлісгоспу №42 від 19.02.2007 року лісогосподарськими підприємствами щодо виставлення на аукціон всієї необробленої деревини. За різними оцінками учасників ринку на аукціони виставляється від 40 до 70 % деревини, інша кількість реалізується лісгоспами в обхід аукціонів за прямими договорами. Виданий Держлісагентством лист від 08.08.2016 р. № 04-15/4513-16 щодо забезпечення вимоги виставлення на аукціони всієї необробленої деревини, фактично не виконується. Окремими наслідками такого становища можна вважати ріст дефіциту деревини, необґрунтоване підвищення аукціонних цін, виникнення значних корупційних ризиків з боку лісгоспів та органів державного управління, зниження обсягів продукції, що випускається та скорочення кількості робочих місць у сфері деревообробки.
Такий стан є результатом відсутності державної політики в сфері вітчизняної деревообробки, якісного правового регулювання торгівлі необробленої деревиною. Незважаючи на представлені проекти нормативних актів, що розроблялись Держлісагентством, а також частковим запровадженням мораторію на вивезення деревини за кордон, в цілому 2016 рік став роком втрачених можливостей для правового врегулювання торгівлі деревиною на внутрішньому ринку. Яскравим свідченням цього є постійні скандали та конфлікти представників деревообробної галузі, відкриті звинувачення в бік лісогосподарських підприємств щодо зловживань та невиконання вимог наказу Держкомлісгоспу №42.
Однак представлений звіт не містить конкретних заходів у згаданій сфері, які планує здійснити відомство аби хоча б тимчасово врегулювати проблему ситуацію на ринку.

9. У травні минулого року стався гучний скандал, пов’язаний із експортом української деревини. Протягом травня – липня 2016 року Закарпатська митниця ГУ ДФС України, фактично на підставі розпорядження голови Закарпатської ОДА від 13.05.2016 р. № 236 щодо заборони експорту деревини паливної у Закарпатській області довжиною більше 1 метра, затримала понад 180 вагонів із необробленою деревиною, яка призначалась до експорту в країни Євросоюзу. Голова Закарпатської ОДА публічно звинуватив відправників вантажу - переважно це державні лісогосподарські підприємства у тому, що вони вносили неправдиві відомості у перевізні документи щодо транспортування дров паливних, яка на його думку, була діловою деревиною. Відносно посадових осіб цих лісгоспів митниками були складені протоколи про порушення митних правил (внесення неправдивих відомостей щодо ваги, розмірів, об’ємів товару). Натомість в подальшому частину цих справ було закрито через необґрунтованість звинувачень митників. Цікаво, але за висновками Закарпатської ТПП в абсолютній більшості оглянутих вагонів повністю підтверджено, що перевозились дрова паливі згідно ГОСТ 3243-88, а не ділова деревина, як неодноразово заявляли голова ОДА, представники Закарпатської митниці та громадські активісти. Претензії митників підтвердились лише в частині порушень лісгоспами технічних та другорядних вимог при перевезенні вантажу: як правило була занижена декларативна вага або довжина деревини, якість та сортність деревини були підтверджені.
Вказана ситуація обумовила подання десятків судових позовів проти Закарпатської ОДА, а також спричинило завдання матеріальних збитків лісогосподарським підприємствам через затримки вантажу, проведенням додаткових митних процедур, накладні витрати, сплату судових зборів тощо. Крім того, лісгоспи країни понесли значні іміджеві втрати: через необґрунтовані заяви у ЗМІ у суспільстві сформовано хибні стереотипи, про те що «лісгоспи, аби обійти мораторій на експорт лісу-кругляка масово, незаконно вирубують ліси, які під виглядом дров таємно вивозять за безцінь за кордон».
Однак у представленому звіті немає жодної інформації Держлісагентства про причини описаного конфлікту, вжиті заходи, та заплановані зміни до нормативної бази щодо упередження подібних ситуації.

10. Великий за обсягом розділ публічного звіту присвячений науковій роботі у лісовому господарстві. Безумовно, для повноцінного розвитку галузь має бути зацікавлена у ефективній роботі фундаментальної та прикладній науковій діяльності, яка б надавала можливість вирішувати гострі виробничі проблеми, впроваджуючи нові технології у збереженні, використанні та збагачення лісових ресурсів
Однак варто звернути увагу, що із представленого у звіті переліку прикладних наукових досліджень відсутні дані про їх реальне провадження у виробничу практику ведення лісового господарства. З урахуванням об’єктивної тривалості досліджень у лісовому господарстві, складно зробити висновки про стан їх ефективності та рівень реального впровадження у практичну діяльність підприємств. Пропонується у наступному звіті більш детально конкретизувати вказані питання.

Консультант О.Сторчоус
06.04.2017 року
 

Модрина європейська прижилася на Буковині


НАСАДЖЕННЯ. У державному підприємстві «Сторожинецьке лісове господарство» створили клонову плантацію модрини європейської. Нова плантація діє на базі Верхньо-Петрівецького лісництва і займає територію два гектари. Тут висадили понад 300 модрин. Саджанці з насіння виростили у спеціалізованих теплицях Чудейського лісництва, а це надзвичайно копітка робота.

— Клонова плантація забезпечить наше підприємство якісним садивним матеріалом з покращеними спадковими властивостями, — розповідає директор Сторожинецького лісгоспу Ігор Беленчук. — Щороку ми висаджуємо майже 5 тисяч штук цих поки що рідкісних для буковинських лісів дерев, які добре приживаються і мають високу енергію росту. Загалом у нас уже понад 400 лісових гектарів з модриною.

Деревина модрини вирізняється чудовою технічною якістю, гарною текстурою і має великий попит у деревопереробних підприємств.

— Лісорослинні умови області дуже сприятливі для створення лісових насаджень з цінними екзотичними лісовими культурами, зокрема з модриною європейською та японською, — зазначає начальник Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Череватий. — У Сторожинецькому лісгоспі на базі клонової плантації модрини плануємо створити насіннєвий центр з вирощування садивного матеріалу для всіх лісогосподарських підприємств краю. Нова клонова плантація дасть змогу сформувати високопродуктивні стійкі деревостани з одночасним розширенням якісного і породного складу буковинських лісів.

У Верхньо-Петрівецькому лісництві вже є клонова плантація ялини білої. А у Буди-нецькому та їжівському лісництвах — родинні плантації дуба звичайного. Фахівці з лісових культур Сторожинецького лісгоспу створили також експериментальні ділянки для розведення екзотичних рослин — північноамериканської туї гігантської, дугласії, кипарисовика Лавсона, які також незабаром з’являться в лісах Буковини.

Світлана ІСАЧЕНКО для «Урядового кур’єра»
Урядовий кур'єр, 08 квітня 2017 року, 6 сторінка


Щоб виростити дерево, потрібен час

БЕЗ АРГУМЕНТІВ

Чому Волинська облрада визнала стан лісового господарства краю незадовільним

Поза сумнівом, основним економічним ресурсом Волині залишається деревина. Адже область друга за площею лісових масивів (34%) після Рівненської (37,7). Та й державні лісгоспи є бюджетоутворюючими підприємствами для районів і головним роботодавцем для жителів прилеглих населених пунктів. Волинське облуправління лісового і мисливського господарства (ВОУЛМГ) — серед лідерів за обсягами сплачених податків. Торік до бюджетів усіх рівнів від його підприємств надійшло 250 мільйонів гривень, що на 58 мільйонів більше, ніж попереднього року. Причому 66,4 мільйона з них отримали місцеві бюджети.


Керівництво ВОУЛМГ заявило про амбітні плани довести площу заліснення області до 40%. За словами його очільника Олександра Кватирка, це створить додаткові можливості для співпраці з європейськими партнерами, отже для отримання євротехнологій у лісове господарство, технічної допомоги. Проте з огляду на постійний тиск, який здійснюється вже понад рік і на облуправління, і на лісгоспи, маємо сумніви, чи зможуть волинські лісівники втілити в життя амбітні плани.

Нещодавно Волинська облрада визнала стан лісового господарства незадовільним, а начальника ВОУЛМГ Олександра Кватирка рекомендувала звільнити. Рішення ухвалили на основі висловлювань громадської організації «Об’єднання ветеранів розвідки України» та нічим не підтвердженої заяви заступника голови облради Олександра Пирожика про начебто 19 мільйонів гривень збитків у лісовому господарстві області. Звіт Олександра Кватирка з конкретними показниками фінансово-економічної діяльності за 2016 рік посадовець облради назвав недостовірним. Тим часом голова облради Ігор Палиця визнав, що до роботи управління питань нема.

Поєднати економіку з екологією


Навіть опоненти О. Кватирка погоджуються, що він постійно був змушений відбиватися від нападок громадських активістів, прокурорів, а тепер і депутатів облради. «Весь час керує під тиском», — кажуть про головного лісівника краю його колеги. Вони зазначають, що керівникові вдалося зробити чимало, щоб налагодити роботу лісового господарства, яке він прийняв влітку 2015-го майже у розваленому стані. Потрібно було створювати нові служби, наводити порядок у фінансовій діяльності лісгоспів. О. Кватирко зумів знайти спільну мову з громадськими активістами, хоч спочатку ті були налаштовані критично щодо його призначення, залучив ветеранів АТО до охорони лісу, створивши окремі мобільні бригади, забезпечені транспортом і обладнанням.

За словами самого О. Кватирка, йому вдалося на 97% ввести електронний облік деревини в заготівлі і реалізації лісгоспами ВОУЛМГ. Досвідчені лісівники, з якими вдалося поспілкуватися, кажуть, що їхній керівник розв’язував нагальні проблеми. Вони ж хочуть побачити, як він вирішуватиме стратегічні питання розвитку лісу, пов’язані із захворюваннями дерев, відновленням лісових насаджень, дотриманням балансу за віком і породами дерев, зберігання популяції фауни тощо. Оцінити таку роботу можливо не раніше, ніж через п’ять років. Бо крім фінансово-економічних показників, лісове господарство потребує комплексу заходів з охорони, збереження і розвитку лісової екосистеми. Майстерність професійного лісівника полягає в тому, щоб поєднати економіку з екологією.

Самі заробляють й іншим допомагають


Зазвичай звинувачення на адресу лісівників зводяться до того, що вони крадуть. Лік такому твердженню починається з часів російського царя Петра І, який вважав, що робота лісника дає змогу багато красти, отже «жалованья им можно не платить». Чи смішно, чи дивно, але виходить так, що в незалежній Україні підхід держави до лісового господарства дуже схожий. Воно не отримує ні копійки з державного бюджету. Всі витрати — на охорону, посадку, відновлення, лікування лісу, так само як і на заробітну плату, переоснащення деревообробним обладнанням, транспорт тощо — із грошей, зароблених самими лісгоспами, які залишаються після виплати податків. Це цілком під силу ресурсним лісовим областям. Проте господарства на півдні і сході України без підтримки держави не обійдуться. Тож лісівники з ресурсних областей мусять допомагати колегам. Так, торік волиняни спрямували їм на заробітну плату 2,3 мільйона гривень відрахувань зі своєї зарплатні.

З 2016 року видається, що наша держава розглядає ліс виключно як економічний ресурс без будь-яких натяків на екологічну складову. Хоч політичних заяв про охорону лісу від високопосадовців достатньо, проте факти з ними не узгоджуються. Торік податок на прибуток для державних лісгоспів збільшено з 15 до 75%. А всі витрати на розвиток так і залишились на плечах лісгоспів. Проте тепер із кожних зароблених лісівниками 100 гривень після сплати всіх податків і платежів на розвиток залишається одна гривня.

Після повної заборони на експорт кругляку, яка чинна із січня 2017 року, держлісгоспи мають збільшити витрати на закупівлю додаткового деревообробного обладнання. Однак на Волині довели, що з грамотним господарюванням у лісі й контролі за рубкою дерев та реалізацією деревини (що у межах повноважень охорони ВОУЛМГ) можна і прибуток отримувати, і зберігати баланс дерев, і поступово збільшувати площі лісових насаджень.

Керівництво ВОУЛМГ ще до початку 2017 року зобов’язало директорів лісгоспів забезпечити свої підприємства обладнанням для збільшення обсягів переробки деревини. Протягом 2016-го тут закупили нову техніку на понад 45 мільйонів гривень, тож переробили деревини на 50 тисяч кубометрів більше, ніж у попередньому, 2015-му. А ще виготовили продукції деревообробки понад 327 мільйонів гривень, що на 87 мільйонів більше, ніж у 2015 році.

Мовчання не завжди золото


Можна також навести показники, що доводять поліпшення роботи лісового господарства в області, які наводив депутатам облради у доповіді начальник ВОУЛМГ Олександр Кватирко. Проте пікантність ситуації в тому, що депутати не очікували незгоди працівників лісового господарства їхнім рішенням про недовіру О. Кватирку. Очевидно, для них стало несподіванкою, що лісівники, які раніше зазвичай мовчали, цього разу вийшли на захист своєї професійної честі й боротися за свого керівника. Більше того, обласна профспілка лісівників спрямувала офіційні звернення до відповідних контролюючих державних органів за підтвердженням або спростуванням звинувачень Олександра Пирожика.

Останніми роками в області ставлення до лісівників змінюється. Працювати в лісовому господарстві на Волині стало престижно. У структурі ВОУЛМГ торік створили 200 робочих місць, а середня зарплата зросла до 7 тисяч гривень. 2015-го вона була 4600 гривень, а в 2014-му — 3200. З огляду на те що податкове навантаження на держлісгоспи значно зросло, а швидкі доходи від експорту кругляку вже не отримаєш, очевидно, що зростання оплати праці — наслідок управління галуззю. Тож як визнають керівники лісгоспів, Олександр Кватирко мав рацію, коли всіх переводив на переробку. Тим паче, що на переробці значно більше можна заробити, ніж на експорті кругляку.

Усвідомлення ризиків


Проте постійні втручання у роботу лісового господарства і намагання весь час змінювати керівництво ВОУЛМГ, звісно, не лише не сприяє розвитку галузі, а й підриває віру людей у те, що можна працювати з професійним і матеріальним задоволенням. Торік правоохоронці спрямували до підприємства облуправління приблизно 900 запитів, контролюючі органи провели 190 перевірок. Лісівники кажуть, що вже сприймають їх як частину своєї роботи і навчилися за себе постояти: торік лісгоспи 50 разів у судах обстоювали інтереси своїх підприємств.

За кількістю виявлених порушень Волинське ОУЛМГ лідер в Україні. В облуправлінні заявлять, що постійне інформування про порушення принципове для них. Через відкритість у роботі вони можуть донести до громадськості, як працюють лісгоспи, на противагу постійним повідомленням у ЗМІ про суперечки і боротьбу між політиками за лісовий ресурс не лише у нашій області, а й у центральній владі. На Волині люди вже розуміють, хто є хто серед громадських активістів, які політичні сили стоять за ними і які інтереси за тими політичними силами.

Тож лісівники наголошують: їх дивує мовчазне вичікування депутатів Волинської облради, які позиціонують себе як державники. Не заявляють вони чітко і про свою підтримку позиції голови Волинської облдержадміністрації Володимира Гунчика, який неодноразово говорив, що роботу ВОУЛМГ оцінює за результатами, а не політичними преференціями.

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/shob-virostiti-derevo-potriben-chas/Урядовий кур'єр, 08 квітня 2017 року, № 67 (5936), 6 стор.

Активісти погрожують лісничій розправою за вирубку лісу



Жінці погрожують спалити хату

Один з активістів з Кіцманщини погрожує спалити хату лісничій Розалії Нагірняк, якщо вона «не припинить здійснювати рубку у кіцмансько-суховерхівському лісовому масиві». Про це йдеться у заяві до поліції, яку працівниця Кіцманського лісництва написала 6 квітня, повідомили у прес-службі Чернівецького обласного управління лісомисливського господарства.

Жінка пояснила, що рубка освітлення дороги загального користування, проти якої виступають місцеві громадські активісти, здійснювалася на законних підставах за матеріалами лісовпорядкування та за наявності лісорубного квитка. Рубка припинена ще тиждень тому до з'ясування правоохоронними органами усіх обставин конфліктної ситуації.

Лісівники закликають громадських активістів розв'язувати усі проблеми «винятково цивілізованим шляхом, як належить європейській країні».

Велика приватизація неефективних держпідприємств не за горами...

Гройсман обещает представить законопроект по масштабной приватизации

Правительство в ближайшее время предложит парламенту решение о проведении масштабной приватизации неэффективных государственных предприятий, заявил премьер Владимир Гройсман.


Об этом со ссылкой на пресс-службу Кабинета министров Украины сообщает БизнесЦензор.

"Нам нужно в этом году изменить законодательство в сфере приватизации, чтобы приватизация стала конкурентной. Мы в ближайшее время выйдем с этим предложением к украинскому парламенту и хотим вместе с вами выработать правильный законопроект, который позволит начать масштабный процесс привлечения инвестиций в экономику нашей страны для обеспечения устойчивого экономического роста", - сказал Гройсман.

Гройсман подчеркнул, что не доволен работой Фонда государственного имущества Украины.

"Я считаю, что за последний год они ничего не сделали для того, чтобы эффективно начать процесс приватизации в стране, продажи государственного имущества, которое неэффективно управляется государством и которое является коррупционной кормушкой, в том числе для назначенцев на эти предприятия", - сказал Гройсман.

http://biz.censor.net.ua/news/3024168/groyisman_obeschaet_predstavit_zakonoproekt_po_masshtabnoyi_privatizatsii


Уряд планує проведення масштабної приватизації держпідприємств

Сьогодні, 17:02
1800

Iurist su
Уряд планує проведення масштабної приватизації держпідприємств


Уряд найближчим часом запропонує Парламенту рішення щодо проведення масштабної приватизації неефективних державних підприємств та закликає народних депутатів підтримати його, що дозволить розпочати залучення інвестицій та забезпечить стале економічне зростання. Про це заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді України.

«Нам потрібно у цьому році змінити законодавство у сфері приватизації, щоб приватизація стала конкурентною. Ми найближчим часом вийдемо з цією пропозицією до українського Парламенту і хочемо разом з вами напрацювати правильний законопроект, який дозволить розпочати масштабний процес залучення інвестицій в економіку нашої країни для забезпечення сталого економічного зростання», ― підкреслив він.

Стан справ у сфері публічного і конкурентного продажу державних компаній, які довели свою неефективність і є корупційною годівницею, потребує особливої уваги у тому числі Верховної Ради, переконаний Глава Уряду.

У цьому контексті він наголосив, що не задоволений роботою Фонду державного майна України.

Я вважаю, що за останній рік вони нічого не зробили для того, щоб ефективно розпочати процес приватизації в країні, продажу державного майна, що неефективно управляється державою і яке є корупційною годівницею, у тому числі для призначенців на ці підприємства», ― підкреслив прем’єр-міністр.

Весна — пора оновлення лісів

А ЗА ДЕРЕВОМ ДЕРЕВО...
Весна — пора оновлення лісів


У лісівників весняний день годує не рік, а десятиліття. Фото надане автором

Для українських лісівників головне завдання — збереження і відновлення зелених легень. Торік вони з цим завданням упоралися. За інформацією Держлісагентства, протягом 2016 року в лісогосподарських підприємствах, які належать до сфери його управління, відтворено ліси на площі 52,6 тисячі гектарів.

Певну роль у цьому відіграє Боярська лісова дослідна станція Національного університету біоресурсів і природокористування України — одне з найкращих господарств галузі, яке одним з перших в СНД отримало сертифікат Лісової опікунської ради. Нині на її лісових масивах розпочалася традиційна щорічна лісокультурна кампанія: кожен гектар зрубаного лісу лісівники і просто небайдужі поновлюють молодими посадками основних культур.

«Щоб нинішньої весни здійснити посадку в оптимальні строки, ми заздалегідь потурбувалися про підготовку площ, забезпечили достатню кількість посадкового матеріалу та інвентарю», — розповідає ректор Національного університету біоресурсів і природокористування Станіслав Ніколаєнко.

Посадковий матеріал — власний, вирощений у лісових розсадниках Плесецького та Боярського лісництв: понад півтора мільйона стандартних сіянців 17 деревних і чагарникових порід, придатних для створення лісових культур, шкілок новорічних ялинок і плантацій декоративних рослин.

Як повідомив головний лісничий станції Олександр Шевчук, у Боярській ЛДС цього року планують посадити лісові культури на площі 161 гектар, а сприяти природному поновленню — на 19,5 гектара. На площі 224 гектари доповнено попередньо створені деревні культури.

Для часткового створення лісових культур у розріджених деревостанах торік заготовили 12 тонн лісового насіння сосни звичайної, дуба та інших лісотвірних порід. Такий насіннєвий фонд дасть змогу повністю забезпечити потреби цьогорічної лісокультурної кампанії й частково сформувати стратегічний запас у разі неврожайних років.

Валентин ОБРАМБАЛЬСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»

Павлоградські рятувальники ліквідували лісову пожежу



ДНІПРО. 7 квітня. УНН-Центр. Вчора о 14:38 до Служби порятунку “101” надійшло повідомлення від керівника Павлоградського лісгоспу про пожежу, що виникла у хвойному лісі урочища “Павлоградські Піски”. Про це УНН-Центр повідомили у ГУ ДСНС у Дніпропетровській області.

На допомогу лісникам виїхало одне відділення 37-ї Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. По прибуттю особовим складом чергового караулу було встановлено, що горить лісова підстилка в хвойному лісі 69 кварталу урочища, площею 0,5 га. На гасіння цієї пожежі також було направлено додатково одне відділення 27-ї Державної пожежно-рятувальної частини.

Завдяки спільним оперативним діям, займання вдалося ліквідувати о 16:00, не допустити поширення вогню та виникнення верхової пожежі.

До ліквідації надзвичайної пожежі залучено 10 чоловік особового складу, 2 одиниці пожежно-рятувальної техніки ДСНС та 6 чоловік і 3 одиниці техніки державного підприємства “Павлоградське лісове господарство”.


06 квітня 2017

Затримати порушників допомогли фотопастки


БРАКОНЬЄРСТВО

На Черкащині, на території Капітанівського лісництва ДП «Кам’янське лісове господарство» чорні лісоруби зрубали красені-дуби, яким уже понад сто років. Про це повідомили у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Затримати порушників допомогли фотопастки.

Завантажений краденою деревиною ЗІЛ-131 наздоганяли працівники державної лісової охорони разом із правоохоронцями. Під час обстеження насаджень виявили п'ять незаконно зрубаних дерев. Завдані державі збитки становлять майже 101 тисячу гривень. Матеріали щодо крадіжки передано до поліції, відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ще одне незаконне вирубування виявили правоохоронці водної патрульної поліції неподалік орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Липівський» у Золотоніському районі. Трьох громадян, які незаконно вирубували дерева, затримали. Про це повідомив заступник начальника Державної екологічної інспекції в Черкаській області Олександр Позняков.

Лісорубів упіймали на гарячому — вони працювали без відповідних дозвільних документів. Також на місці виявлено відповідні інструменти та вантажний автомобіль КамАЗ, повністю завантажений деревиною.

У порушників вилучили ліс-кругляк, знаряддя вирубки та вантажний автомобіль. Вирішують питання щодо відкриття за цим фактом кримінального провадження.


Роман КИРЕЙ,
«Урядовий кур'єр», 06 квітня 2017 року, № 65 (5934), стор. 16

Київський еколого-культурний центр підбив підсумки - "стеля вишки обклеєна фотографіями напівоголених баб"

Практично кожен другий заказник Київщини перетворений в тартак або царське полювання (фото)


Володимир Борейко

Київський еколого-культурний центр підбив підсумки своїх експедиційних досліджень заказників Київської області, які проводилися більше двох років. Головний висновок дуже тривожний - практично кожен другий заказник Київщини перетворений в тартак або царське полювання. Що б не бути голослівним, покажемо деякі фото з нашими коментарями.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Урочище Мутвицьке»

Знаходиться в Макарівському районі, Макарівський район, Забуянское лісництво. Незважаючи на те, що суцільні санітарні рубки у заказниках заборонені новими Санітарними правилами в лісах України, прийнятими у жовтні 2016 р, тут проводяться суцільні рубки головного користування, що поки можна в заказниках Порядком спеціального використання лісових ресурсів ( затверджено Кабміном України від 23 травня 2007 року № 761).



Як ми бачимо , суцільна рубка проведена в заказнику зовсім недавно.



Біля пеньків ще видно свіжі тирсу, деякі колоди лісники навіть ще не встигли вивезти.



Особливо нас вразив вигляд величезного пня сосни, обхват якого сягав більше 4 метрів, тобто сосна мала вік близько 300 років. Навіщо потрібно було знищувати таку древню сосну? Чи Не краще було її залишити на сім'яник?



Заказник, який був створений ще у 1996 р. для охорони старовікових ділянок дубових і дубово-соснових лісів, в даний час практично втратив свою цінність. По всій території видно сліди суцільних рубок, які зараз подекуди засаджені молодий сосною.



Крім цього в ньому , а також на його кордоні є мисливські вишки, з яких близько 9 місяців щорічно ведуться полювання і винищуються кращі особини козуль, оленів, кабанів і лосів. Причому від деяких убитих тварин мисливці навіть не беруть м'ясо, а відрізають голову на трофей, а тушу кидають. Як, наприклад, сталося з цим лосем, залишки якого без голови ми виявили у 20 метрахот цієї мисливської вежі.



У самому заказнику є ще одна вишка для індивідуального полювання, з якої мисливці всю осінь і зиму розстрілюють напівприрученных і прокормленных на розташованій під вишкою годівницею тварин. Всередині мисливської вежі дуже комфортно-можна посидіти, відпочити в зручному кріслі, випити, стеля вишки обклеєна фотографіями напівоголених баб.



Ландшафтний заказник місцевого значення Цезарівський

Знаходиться в Макарівському районі, Макарівський лісгосп, Нежиловецкое лісництво. Був створений в 1994 р. для охорони решток вікових дібров. В даний час з-за суцільних рубок цих унікальних дібров в ньому практично не залишилося. Ми нарахували в ньому сліди 20 суцільних рубок . Як , наприклад, ось це меесто, де ще недавно пройшла рубка.



В даний час заказник перетворений в царське полювання, де знаходиться 44 вишки, з яких дві - для індивідуального полювання, а 42-для облавного полювання. Вишки для облавного полювання за кількістю 10-16 штук розташовані на просіках трьома лініями.

Вишки першої облавного лінії.



Вишки другої облавної лінії.



Вишки третьої облавної лінії.



І така величезна кількість мисливських вишок на території невеликого заказника площею всього 475 га !

З урахуванням полювання на самця козулі полювання в Україні ведеться 9 місяців у році, тобто практично весь рік. За допомогою трьох ліній облавных вишок мисливці шляхом облави буквально проціджують через мережу вишок всю живність, не залишаючи жодних шансів животым врятуватися . А найбільш великих і елітних тварин відстрілюють з вишок для індивідуального полювання, здійснюючи «селекцію навпаки» .І це відбувається не в якомусь мисливському господарстві, а в заказнику, який створений у тому числі і для охорони диких тварин !

Катюжанский гідрологічний заказник місцевого значення

Вишгородський район, Димерський лісгосп, Катюжанського лісництва. Створений в 1984 р. В ньому на території всього 291 га, знаходяться дві вишки для індивідуального полювання, одна в самому заповіднику, інша - на його кордоні, з яких відбувається систематичний відстріл кращих особин кабанів, косуль та інших копитних елітними мисливцями.



В даний час, згідно ст. 26 Закону україни «Про природно-заповідний фонд України» полювання в заказниках повинно бути заборонено або обмежено. Однак, як ми бачимо, ніяких обмежень чи заборон на полювання в заказниках Київській області немає. Мисливські вишки, причому не по одній, а десятки і більше ми знаходили в таких заказниках Київщини як Урочище Гощив, В'язове, Ржищівський, Бурковица, Цезаревский, Урочище Мутвицьке, Катюжанский, Чернецький та інших. Причому в таких як Цезаревский заказник кількість мисливських вишок просто зашкалювала.

Не краще виглядає ситуація і з суцільними рубками. Ми їх виявили в заказниках Урочище Мутвицьке, Цезаревский, Урочище Гощив, Дзвонковський, Жорновский та ін.

Причому в деяких з них, як у заказнику « Урочище Мутвицьке», суцільні рубки головного користування тривають.

Суцільні рубки завдають величезної шкоди природі заказників, так як знищують місця проживання і произростания більш ніж 150 видів червонокнижних тварин і рослин, а також гублять старий ліс, заради охорони яких заказники найчастіше і створювалися.

Величезної шкоди лісовій фауні наносить полювання, яке у нас в Україні за законом ведуться практично весь рік - 9 місяців.

Під час полювання відбувається забруднення води та ґрунту свинцем (мисливської свинцевого дробу). Свинцева дріб визнана третім за значимістю чинником загибелі водоплавної птиці.

Створення мисливських господарств передбачає будівництво доріг для мисливців, що фрагментує природні ділянки. Мисливці нерідко є винуватцями пожеж, засмічення території, самовільних рубок, а також створюють фактор неспокою для диких тварин. Багато мисливці за незнання або з-за цікавості відстрілюють червонокнижних тварин. На півдні України, за даними одеського орнітолога В. В. Щоголіва ,за сезон щорічно мисливцями знищується 500-700 особин червонокнижних тварин . Полювання руйнує половозрастную структуру стада диких тварин і зграй птахів, сприяє селекції навпаки», так як знищуються кращі особини. Розводяться мисливцями у величезних кількостях кабани нищать спільноти рідкісних рослин.

Проте головний шкоду полювання в заказниках полягає в тому, що через полювання вони не можуть виконувати свою роль рефугиумів або «острівців порятунку» для диких тварин. В той час, як на інших незаповеданих територіях широко здійснюється любительське полювання, яка останнім часом набуло масового некерованого техногенно-винищувального характеру, заказники повинні виконувати роль таких « острівців порятунку», де дикі тварини можуть врятуватися від переслідувань мисливцями, відпочивати, виводити і виховувати потомство. Тим більше , що мисливські угіддя в Україні займають близько 80 % її території, а заказники-всього 2,28 %. У тому ж Макарівському районі Київської області є всього 4 заказника ( з 9 об'єктів ПЗФ, п'ять з яких-пам'ятки природи, що мають невелику площу) загальною площею 1330 га, що становить 3,5 % від лісів Макарівського району. Замість порятунку тварин в заказниках побудовано величезну кількість мисливських вишок для облавного та індивідуального полювання, завдяки яким дикі тварини проціджуються під час облав як сіткою з маленькою вічком, не залишаючи кабанів і зайців жодних шансів на порятунок.

В результаті триваючих в заказниках суцільних рубок головного користування і масованих полювань, заказники не виконують своєї екологічної функції по захисту біорізноманіття, більше того, багато з них втратили або майже втратили свою цінність.

У зв'язку з цим багато екологічні організації України - Українське товариство охорони птахів, Екоправо-Київ, Київський еколого-культурний центр, ДОП «Зубр», Жива планета, Спілка захисту Голосієва та ін. наполягають на внесенні до ст. 26 Закону україни « Про природно-заповідний фонд України» поправок, повністю забороняють в заказниках як рубки головного користування ( і перш за все всі види суцільних рубков), так і полювання.

Всі справжні екологи підтримують ці вимоги. Проти,звичайно, лісники та мисливці. Ну з цими все зрозуміло. Але ось що цікаво, проти заборони полювання в заказниках виступають і два чиновника Департаменту заповідної справи Мінприроди України - начальник відділу Р.Парчук та його підлегла А.Драпалюк. Мовляв, якщо заборонити полювання в заказниках, то їх буде важко створювати. Чиновників зрозуміти можна. Вони відповідають за створення нових ПЗФ і їм потрібно збільшення відсотка ПЗФ». Але якою ціною?

Навіщо нам потрібні такі заказники, які не виконують свої функції? Які ні звіра врятувати не можуть, ні лісу?

Ну, а щоб заказники було легко створювати, можна взагалі все в них вирішити, в тому числі і будівництво елітних коттежей. Тоді заказники відразу будуть рости як гриби. Особливо в Києві на Печерську і в Кінці-Заспі.Також для збільшення «відсотку заповідності» можна рекомендувати Р. Парчуку і А. Драпалюк проявити ініціативу і почати заповісти терикони і звалища. Думається, місцева влада з радістю будуть віддавати їх у природно-заповідний фонд. Однак навіщо нам така «липа»?

Нам потрібні справжні заказники, в яких діє суворий охоронний режим і де будь-який кабан і будь-який старий дуб відчують себе під охороною.

05.04.2017