ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

15 квітня 2017

Исследования ученых, опасный америций и продажа дров. Чем живет Полесский радиационный заповедник

Чем живет территория Беларуси, больше всего пострадавшая от радиации? Какую опасность несет америций — радиоактивный элемент, который появляется после распада плутония? Зачем в Полесском заповеднике заготавливают лес и разводят лошадей на продажу? Безопасно ли это? Во время пресс-тура, организованного департаментом по ликвидации последствий катастрофы на ЧАЭС, TUT.BY побывал в Полесском радиационно-экологическом заповеднике и задал вопросы, которые беспокоят экологов.

30% цезия и 70% стронция, выпавших на Беларусь. Чем живет заповедник?

Директор Полесского заповедника Петр Кудан проводит экскурсию по земле, потерянной для белорусов почти навсегда. Заповедник в Хойникском, Наровлянском и Брагинском районах появился еще в 1988 году.

— В начале девяностых стало ясно, что в ближайшие тысячи лет, по крайней мере, на 50−60% этой территории нельзя будет жить, заниматься активной хозяйственной деятельностью, — рассказывает Петр Кудан.

Создали заповедник со строгим режимом посещения, чтобы исключить перенос радионуклидов на земли, которым от радиации досталось меньше.

В этих краях до аварии на атомной станции в Украине было 92 населенных пункта, в которых жили 22 тысячи человек. Всех пришлось отселить. Петр Кудан и сам родом из сильно пострадавшей от радиации деревни — правда, она в состав заповедника не вошла — подробно об этом TUT.BY уже рассказывал.

Мощность дозы на въезде в заповедник кажется небольшой, если знать, что в глубине заповедника, возле вышки на опытной станции «Масаны» (оттуда уже видно ЧАЭС), достигает 4 единиц микрозивертов в час«Джунгли заповедника» — так говорят его сотрудники о природе, которая бурно развивается здесь. Среди этих «джунглей» затерялись хаты, школы, здания сельсоветов, которые в спешке приходилось покидать людям.

— Совы, волки, барсуки живут в домах, — рассказывает Петр Кудан. — Все уже в биоценоз укрепилось, поэтому сносить эти дома, проводить в них какие-то работы уже нецелесообразно.











Сотни ученых на заповедной территории изучают радиацию, здешний животный и растительный мир.

— Особенно высокие уровни радиации накапливают кабаны, рыбы, хищники, — рассказывает Петр Кудан. — Но есть зависимость от того, чем они питаются. Если кабан постоянно роется в земле и заглатывает с пищей ее частицы, то у него аномально высокие уровни загрязнения. Но все равно: природа в заповеднике отреагировала на отсутствие человека настолько положительно, что даже воздействие радиации не нивелирует положительный эффект.

Научные эксперименты. Цезий, стронций и опасения по америцию

Ученые не только исследуют то, как радиация влияет на живые организмы, но и разрабатывают технологии, как уменьшить ее воздействие на людей, которые живут на загрязненных территориях.

— Некоторые технологии дали научный результат. Например, персик — южная культура, в Беларуси обычно не возделывается. Но у персика минимальные коэффициенты накопления радионуклидов, поэтому население в округе активно выращивает персики и абрикосы, — поясняет Петр Кудан.

Площадь загрязнения после аварии на территории заповедника составляла по цезию — тысячу кюри, по стронцию — более 20 кюри, по плутонию — более 5 кюри. По закону зоной отчуждения считается уже площадь с загрязнением по цезию более 40 кюри, по стронцию более трех кюри, а по плутонию — 0,1 кюриУченые содержат 15 лошадей: отслеживают, как сказывается радиация на потомстве, на здоровье животных. Летом лошади пасутся прямо на научной станции «Масаны» — там высокие уровни загрязнения, а с вышки видна Чернобыльская атомная станция и появившееся недавно новое укрытие над реактором.

— Лошади накапливают радиацию там, их кормят загрязненными кормами. Наши сотрудники ежегодно до мелочей изучают нескольких лошадей: изменения в их органах, тканях.

Наиболее опасный элемент, выпавший на белорусскую землю, — плутоний-241. После того как наступает период его полураспада (14,4 года), появляется новый — америций-241.

Директор Полесского радиационно-экологического заповедника Петр Кудан— Самые опасные радиоактивные элементы — это альфаизлучатели, к ним относятся америций-241, плутоний-239. По расчетам ученых, до 2056 года радиационная обстановка на этой территории будет усложняться, потому что начнется активное образование америция-241. Если альфаизлучающая частица попадает, например, на ткань желудка с какими-то продуктами питания, это сразу вызывает очень серьезные последствия у людей, — рассказывает Петр Кудан.

Америций-241, как и другие трансурановые элементы, пока мало изучен.

— Мы до 2015 года активно изучали воздействие главных дозообразующих элементов — стронция и цезия. Ведь раньше мы таких объемов америция не наблюдали. Но чем ближе мы будем к 2056 году, тем лучше сможем приборно оценить его воздействие.



— Угроза америция существует по всей территории заповедника?

— Однозначно, потому что плутоний распространен практически по всей территории, — отвечает собеседник.

Хозяйственные вопросы. Безопасны ли древесина, мед и племенные лошади из заповедника?

Сегодня площадь заповедника 216 тысяч гектаров, из них 68 тысяч гектаров отведены под экспериментально-хозяйственную зону. Немногие знают, что здесь уже много лет производят мед на продажу, выращивают племенных лошадей и заготавливают древесину. На этом заповедник в прошлом году заработал 4 миллиарда рублей «старыми». И зарабатывать на том, что выращено на месте, планируют больше.

По крайней мере, это следует из плана мероприятий, который пришел из департамента по ликвидации последствий катастрофы на ЧАЭС еще осенью прошлого года. Там сказано, что заповедник должен «нарастить объемы» по самым разным направлениям. По поводу этих документов экологи «Гомельского зеленого портала» высказывали свои опасения еще в декабре 2016 года. Есть эти документы и у TUT.BY.





Потянет ли заповедник, заточенный на науку, «сельскохозяйственную» программу и к месту ли увеличивать объемы продукции на сильно загрязненной радионуклидами земле? Оправдают ли себя затраты на выращивание здесь чистой продукции? И действительно ли она чистая? Такими вопросами задаются и экологи на сайте и ученые, которые попросили TUT.BY не называть их имена.

Новый директор департамента при МЧС Александр Титок рассказывает, что объемы производства у заповедника просят увеличить «не просто так», а на основании научных исследований.

Директор департамента по ликвидации последствий катастрофы на ЧАЭС Александр Титок— Ни один куб леса не выедет за территорию заповедника необследованный или с превышением, — говорит он. — В заповедной зоне ничего не производится, а эти 68 тысяч гектаров — площадь, которая позволяет производить нормативно чистую продукцию. Многие годы заповедник выращивает племенных лошадей, разводит пчел, продает мед, пиломатериалы — и это пользуется спросом у населения.

Руководитель департамента добавляет, что еще одна цель — показать людям, которые живут недалеко от заповедника, что им не стоит бояться вести хозяйство на своих землях.



В то же время здесь говорят: цезий из организма тех же племенных лошадей выводится, если давать им чистый корм. Но проверить их на содержание стронция — дело непростое. К тому же стронций накапливается в костях и уже не выводится.

— Есть республиканские допустимые уровни на отдельные виды продовольствия, которые требуют обязательного контроля на содержание стронция, — говорит Петр Кудан. — В первую очередь это молоко. В принципе, мы на территории заповедника производством молока не занимались и не занимаемся. Результаты нашей работы, исследований наших сотрудников показали еще в первые годы, что это направление не для заповедника. Мы занимались вопросами обоснования производства условно чистой продукции крупного рогатого скота и лошадей. И наши исследования показали, что и такая продукция под вопросом. Но мы установили, что в Полесском заповеднике можно заниматься племенным коневодством. Мы реализуем тех лошадей, которые растут на чистых кормах.



Директор заповедника напоминает про те внебюджетные 4 миллиарда рублей «старыми», заработанные в прошлом году.

— В экспериментально-хозяйственной зоне мы обязаны убирать лишнюю древесину, а если 40% ее соответствует нормам, почему ее не надо брать? Вопрос стоит в том, что мы в первую очередь научные цели ставим, а вот пришел Александр Иванович (новый директор департамента. — Прим. TUT.BY) — он еще и ставит задачи эффективного использования. Что, плохо будет нашим работникам, если мы заработаем 8 миллиардов («старыми». — Прим. TUT.BY) и эти деньги направим на материальное стимулирование, на повышение фонда заработной платы?

Лес, который продает заповедник, нормам соответствует, уверяет директор, и использовать его можно для любых целей, даже печи топить.

— Пиломатериалы мы продаем даже через биржу — никто не станет работать во вред, — добавляет Александр Титок.



Журналисты попросили ученых, которые сами проводят исследования, высказаться на тему безопасности товаров из заповедника. Например, заведующий лабораторией спектрометрии радиационных измерений Вячеслав Забродский так рассказывает про исследование двух племенных лошадей:

— Содержание цезия и стронция достаточно низкое, ниже допустимых уровней, но стронций в больших количествах зафиксирован в костях.

— Мы отражали, что стронций накапливается в костях, но кто из нас ест кости? — задается вопросом директор заповедника. — Дальнейший контроль по законодательству возложен на потребителей.



— Следите ли вы за судьбой проданных животных? Нужно ли захоранивать умерших лошадей, в костях которых много стронция, каким-то особенным образом?

— Если на мясокомбинате не могут получить костную муку — они уже решают вопросы захоронения. Но позвольте: не такие уж большие уровни там по стронцию, чтобы их каким-то особым образом захоранивать. Мы в год продаем 50 лошадей, — отвечает Петр Кудан.

Представитель лаборатории Вячеслав Забродский уточняет информацию:

— Допустимый уровень концентрации стронция в веществе, чтобы считать его радиоактивным отходом, — сто тысяч беккерелей на килограмм, а в костях лошадей их две тысячи. Так что, я считаю, их нельзя рассматривать как радиоактивный отход, а вполне можно захоранивать на бытовом уровне.



Замдиректора заповедника по научной работе Иван Яночкин абсолютно не согласен с возможной угрозой от стронция в костях племенных лошадей. Он настаивает: лошадей, которые уходят с природоохранной территории, можно считать экологически чистыми.

— Вообще за последние 30 лет радиологическая наука сработала на отлично. Нам удалось снизить на 30−40% содержание цезия и стронция в животноводческой продукции.

Стоит ли продавать продукцию с территории заповедника, если трансурановые элементы пока не изучены?

Планирует ли государство выделять ученым из заповедника какие-то суммы — конкретно для исследования малоизученных трансурановых элементов? Возможно, стоит направить усилия на подробное изучение того же америция уже сейчас?

— Это научная работа, они ее уже проводят, — говорит Александр Титок. — К тому же мы хотим создать на базе заповедника международный научный центр, уже есть договоренности.

Но если еще мало исследовали америций, можно ли вести в заповеднике активную хозяйственную деятельность и продавать что-то за его пределы, интересовались журналисты. Кто может поручиться за америций, например, в дровах, которые продают местным жителям?











В ответ Александр Титок уверяет: в основном плутоний и америций находятся в 30-километровой заповедной зоне, а в экспериментально-хозяйственной зоне выпадали в основном цезий и стронций, которые изучены больше.

Однако на сайте самого департамента есть атлас с картой загрязнения америцием Полесского заповедника (за 2009 год). По окрасу карты можно увидеть, что в меньшей или большей степени этим радиоактивным элементом загрязнена почти вся территория заповедника.

Атлас современных и прогнозных аспектов последствий катастрофы на Чернобыльской АЭСПредставитель исследовательской лаборатории Вячеслав Забродский рассказывает, что некоторые опыты по переходу трансурановых элементов в растительность, в объекты живой природы уже проводились.

— Тут, к нашему счастью, матушка-природа позаботилась: если коэффициенты перехода цезия и стронция порядка единицы, то способность трансурановых элементов переходить в объекты живой природы — меньше в тысячу раз, в десять тысяч раз, — отметил ученый во время встречи в Полесском заповеднике с журналистами. — В прошлом году мы провели первые исследования по определению америция и плутония на опытных животных. На этом этапе нельзя сказать с достаточной долей уверенности, что они попадают в организм животных. И что не попадают — нельзя. Но наша программа будет продолжаться еще 4 года, мы будем расширять круг исследования. О результатах вам сообщим.



К слову, у TUT.BY есть промежуточный отчет того же ученого для департамента по ликвидации последствий катастрофы на ЧАЭС. В нем мнение исследователя по поводу опасности трансурановых элементов не однозначно. Он пишет: «В Беларуси в последнее время стали появляться предложения о передаче некоторых участков ПГРЭЗ в хозяйственный оборот. Однако для оценки последствий возможных передач территорий еще не хватает экспериментальных данных, необходимых для прогноза возможного содержания изотопов плутония и америция в сельскохозяйственной продукции в случае ее получения на этих землях. Миграция ТУЭ (трансурановых элементов. — Прим. TUT.BY) по биологическим цепям до сих пор изучена недостаточно, и соответствующая научная информация в настоящее время только накапливается».

Читайте также

«Пока три месяца жила в Минске, думала, что в тюрьме». Истории людей, которые не убежали от радиацииХранители отравленной земли. «Плутония, америция боятся — а мы уже привыкли»

15 Апреля 2017 12:30

З початку року на Дніпропетровщині зафіксували понад 30 лісових пожеж





ДНІПРО. 15 квітня. УНН-Центр
. З початку року в лісах Дніпропетровської області спалахнуло понад 30 пожеж — вогонь охопив майже 8 гектарів. Зараз спецкомісія при облдержадміністрації перевіряє готовність лісгоспів до пожеж, повідомили в управлінні цивільного захисту Дніпропетровської ОДА, передає УНН-Центр.

“В лісах Дніпропетровщини побільшало пожеж. З початку року сталося понад 30 загорянь, 18 з них — за останній тиждень. Найчастіше лихо спричиняють мешканці області: палять стерню або не затушують вогнище після відпочинку на природі”, — розповіли в управлінні.

Зараз спецкомісія при Дніпропетровській ОДА перевіряє готовність лісгоспів Дніпропетровщини до пожеж. Фахівці вже промоніторили ситуацію в Кам’янському, Новомосковському, Павлоградському лісгоспах. Грубих порушень інспекція поки що не виявила, однак перевірки тривають.

Цього року лісові пожежі зафіксовані в Дніпровському, Новомосковському, Криворізькому, Верхньодніпровському, Васильківському, Павлоградському районах. На щастя, рятувальникам вдалося швидко загасити вогонь.


Місцевій владі доручено посилити профілактичну роботу щодо пожеж



КИЇВ. 14 квітня. УНН. З наближенням пожежонебезпечного періоду у природних екосистемах органи державної влади в регіонах України мають бути готовими до попередження надзвичайних подій та забезпечити комунікацію із суспільством, залучаючи ЗМІ. Про це передає УНН з посиланням на прес-службу Кабінету міністрів України.

"Особливо небезпечні причини виникнення пожеж – недбальство на активному відпочинку у лісі, умисні підпали. Торік вдалося системно зменшити кількість пожеж. Мусимо і цього року діяти системно і з максимальною відповідальністю. Ключові дії ОДА (обласні державні адміністрації - ред.), а також усіх задіяних міністерств, відомств і підрозділів – профілактика надзвичайних ситуацій, готовність діяти на упередження", —заявив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко.

На засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій він повідомив, що уряд виділив з резервного фонду держбюджету кошти на проведення протипожежної роботи у південних областях України.

"Ми повинні посилювати моніторинг надзвичайних ситуацій, залучати пожежно-рятувальні підрозділи на початковій стадії займання, забезпечувати заходи з профілактики і гасіння цілодобово, контролювати повторні загоряння протягом доби після гасіння. Саме комунікація із суспільством та залучення ЗМІ для інформування населення – ключова умова профілактики загорянь", — зазначив Г.Зубко.

Віце-прем’єр-міністр звернув особливу увагу на забезпечення протипожежних заходів у зоні відчуження, особливо під час проведення заходів з відзначення 31-х роковин Чорнобильської катастрофи.

"Маємо встановити посилений моніторинг пожежної безпеки на території зони відчуження, організувати патрулювання місць, визначених для відвідування населенням, для попередження лісових і степових пожеж на радіаційно-забрудненій територій", — наголосив Геннадій Зубко.

Як повідомляв УНН 10 квітня, впродовж тижня з 3-го по 9-те квітня в України сталися 2 тис. 853 пожежі.


Критика сенокошения и других регуляционных мер в степных заповедниках

А.В. Захаренко, доктор биологических наук, г. Харьков, Харьковское энтомологическое общество

(отрывок из В.А. Захаренко, Сетчатокрылые, Insecta, Neurоpterа) Украины и некоторые вопросы охраны редких и исчезающих насекомых, Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук, Харьков, 1997, стр. 172-180).



Мы представляем работу классика заповедности, доктора биологических наук, известного украинского энтомолога В.А. Захаренко «Критика сенокошения и других регуляционных мер в степных заповедниках», которая вошла в золотой фонд классических работ по заповедности наравне с публикациями Г.А. Кожевникова, Д.К. Соловьева, В.В.Докучаева, А.П. Семенова-Тян-Шанского, В.В. Станчинского, А.М. Краснитского, С. А. Дыренкова, Ф.Р. Штильмарка. Она посвящена очень острому вопросу современного заповедного дела – допустимости проведения регуляционных мер в степных заповедниках.

Несколько слов об ее авторе. Александр Всеволодович Захаренко (1948-2004) известный украинский энтомолог, доктор биологических наук, проректор по науке и профессор кафедры зоологии и энтомологии Харьковского национального аграрного университета, председатель Харьковского энтомологического общества, лидер Харьковской школы поборников идеи абсолютной заповедности, ученик выдающегося советского эколога и природоохранника профессора С.И. Медведева. Исследуя на протяжении 20 лет энтомофауну степных заповедников Украины и России, В.А. Захаренко неоднократно убеждался в нанесении значительного ущерба насекомым различными регуляционными мероприятиями (сенокошение, выпас, пал). В своей докторской диссертации «Сетчатокрылые (Insecta, Neurоpterа) Украины и некоторые вопросы охраны редких и исчезающих насекомых») успешно защищенной в 1997 г., он обосновал, что основным принципом сохранения биоразнообразия степной биоты должен стать принцип полного невмешательства в заповедные экосистемы. По его мнению любые регуляционные мероприятия в степных заповедниках, и прежде всего сенокошение, должны быть прекращены. Это он доказывал на многочисленных совещаниях по заповедному делу ботаникам, которые настаивали на регуляции, этой идее он посвятил около 20 научных статей. Публикуемая работа является разделом докторской диссертации В.А. Захаренко и наиболее полно отражает его взгляды на недопустимость регуляции в степных заповедниках. К сожалению, определенное время она была известна лишь единицам. Теперь будет возможность познакомиться с ней десяткам, сотням специалистов заповедного дела (авторы).

«- Нет сомнения, что одним из наиболее радикальных методов охраны насекомых является заповедание экосистем. Заповедники являются сегодня одними из последних убежищ для многих редких видов. Однако, страсть к «преобразованию природы», характерная для многих наших современников, не дает покоя и обитателям заповедных территорий. Так, в наших степных заповедниках на протяжении десятков лет практикуются так называемые различные «режимы заповедности». Яркими сторонниками «режимности» в заповедном деле являются многие ботаники, считающие, вслед за И.К. Пачоским (1917), что при абсолютной заповедности наши степи теряют «привычный вид». Под чем подразумевается изменение фитоценозов, обусловленное накоплением отмерших растительных остатков. Такое накопление ветоши, подстилки, или степного войлока рассматривается «режимниками» как результат отсутствия «исконных обитателей степи» – копытных. Как следствие на заповедных территориях насаждаются регуляторные мероприятиях от ежегодного или периодического сенокошения до выпаса копытных и даже сжигания сухой растительности (…).

Одновременно все громче звучат и мнения исследователей, осознавших пагубность попыток управления заповедными экосистемами. Так, А.М. Краснитский (1983) пишет: «Мы, однако, не разделяем мнение об определенной и положительной роли пастьбы диких копытных животных в формировании флорического состава луговых степей, так как эта концепция практически не доказана. Некосимая луговая степь имеет наибольшее научное значение, поскольку в полном объеме отвечает всем трем генеральным функциям заповедника: банка гено- и ценофонда живых организмов, природного эталона и мониторинга». В.П. Веденьков, Н. Е. Дрогобыч (1995) пришли к выводу, что «степная экосистема даже с глубоко деформированным естественным зооценозом в условиях полного изъятия из хозяйственного использования способна не только неопределенно долгое время сохранять свою первичную природу, но и самостабилизироваться». Итак, одним из наиболее дискуссионных вопросов в заповедном деле сегодня является вопрос о целесообразности «режимности» в наших степных заповедниках. Для его разрешения требуется рассмотрение следующих аспектов проблемы:

1. Какими были степи в прошлом и чем они отличаются от современных?

2. Чем определяется видовое разнообразие степи?

3. Какова роль копытных и других консументов в степных экосистемах?

4. Чем отличается абсолютно-заповедная степь от степи «регулируемой»?

5. К чему приводят различные «режимы»?

Самым сложным является первый вопрос. Слишком мало данных о степях раннего исторического, а тем более доисторического прошлого. Несомненно только то, что степи, как и другие биомы, постоянно менялись с изменением климата и других глобальных факторов. Однако, хорошо известные публикации В.В. Докучаева (1892), А.А. Измаильского (1893) позволяют почерпнуть ряд сведений, полезных для нашей дискуссии. В.В. Докучаев задается вопросом: «Что же должны были представлять из себя степи, когда они не косились, не подвергались поджогам и не забивались скотом? и отвечает: «Данный факт, – покрытие целинных степей, в сущности, таким же растительным войлоком, который наблюдается и в девственных лесах…» А.А. Измальский в своем труде «Как высохла наша степь» отмечал, что человек «уничтожил тот толстый войлок из отмерших растительных остатков, который, как губка, всасывал воду и прекрасно защищал почву от иссушающего действия палящих солнечных лучей и неимоверной силы ветров. Лишив степь веками накопленного войлока, он лишал растительность главнейшего орудия в борьбе с неблагоприятными условиями местного климата.

Степь утратила возможность задерживать на своей поверхности снег, который теперь легко сносился с нее малейшим ветром, оставляя поверхность совершенно лишенной снежного покрова, благодаря чему весною почва высыхала нередко раньше, чем успевала оттаять на полную глубину». Итак, в отличии от современных «режимников», В.В. Докучаев и А.А. Измаильский считали «войлок» характерной особенностью и благом для наших степей. В то же время, нельзя не отметить, что степь – это, прежде всего, обусловленный климатом комплекс растений и животных. И, следовательно, степень изменения степей может быть охарактеризована процентом исчезнувших видов, а также изменением относительной численности и соответственно роли в степной экосистеме тех или иных организмов. Понятно, что сегодня трудно получить в этом отношении сколько-нибудь достоверные данные. Однако позволим себе дерзость полагать, что не только климат степей, но и их население сохранило свои основные черты за последнюю тысячу лет. Как отмечает С.А. Генсирук (1975), степная зона в позднем голоцене по характеру растительности была близка современной. Значительное содержание в спорово-пыльцевых комплексах пыльцы Leguminosne и Rosacеae свидетельствует о преобладании в эти времена кустарниковой степи. Учитывая сопряженность эволюции цветковых растений и насекомых, можно считать, что и мир степных насекомых – основных консументов рассматриваемой экосистемы, сохранил свои черты. Сторонники управления степными экосистемами считают, что абсолютное заповедание в современных условиях пагубно сказывается на видовом разнообразии ввиду неполноценности экосистем, под которой подразумевается отсутствие копытных. Однако при этом упускается из виду, что исторически сложившиеся комплексы степных растений возникли и сохраняются не благодаря нескольким видам консументов, роль которых в рассматриваемых экосистемах сильно преувеличена. Значительно большее значение для сохранения видового богатства степей имеет разнообразие рельефа. Как показали исследования В.Г. Мордковича, Н.Г. Шатохиной и А.А. Титляновой (1985), распределение числа видов растений по катене весьма неравномерно, носит почти волнообразный характер и наибольшее количество видов присутствует в фитоценозах средних позиций катены. Столь же неравномерно распределяется по катене ветошь и подстилка. Этот факт абсолютно не учитывается «режимниками», опыты которых, в основном, приурочены к плато, то есть к алювиальной позиции фитоценозов, реже – к первой транзитной позиции и в принципе игнорируют существование катен.

Однако вспомним об основном объекте наших исследований и рассмотрим распределение сетчатокрылых в зависимости от рельефа (…). Как мы видим, видовой состав златоглазок травостоя «Хомутовской степи» заметно меняется в зависимости от положения на катене. Менее удивительно пристрастие наших оппонентов к копытным животным. Ведь большинство людей не в состоянии представить, что в степных экосистемах абсолютно доминировали, доминируют и будут доминировать из консументов первого порядка беспозвоночные, а не позвоночные животные. Так, биомасса только почвенных беспозвоночных составляет в общей массе животного населения степи около 95 % (Мордкович, 1982).

В то же время, трудно полностью отрицать роль позвоночных и прежде всего копытных в происхождении и эволюции степей. Скудные палеонтологические материалы не дают возможности сегодня оценить их истинную численность и, следовательно, роль в европейских степях. Но несомненно, что копытные еще в недавнем прошлом были довольно обычными ее обитателями. При этом одни из них (лось, косуля) могут быть отнесены к оседлым животным, характерным больше для лесостепи, другие (сайгаки) к мигрантам, тяготеющим к сухим степям. В результате изучения особенностей биологии лося и косули, проводившегося в условиях Центрально-Черноземного заповедника, А.А. Гусев (1989) пришел к выводу, что «участие диких копытных в разложении растительности даже в местах концентрации животных, каковыми являются заповедные территории, весьма незначительно». Наверняка заметной пастбищной нагрузке подвергались наши степи в местах концентрации и миграции сайгака, однако, в условиях «бескрайних» степных просторов несомненно значительные площади не испытывали пастбищной нагрузки вовсе. Здесь следует отметить также пищевую специализацию копытных, большинство из которых отдает предпочтение относительно небольшому количеству видов кормовых растений. И, наконец, как отмечает В.В. Жерихин (1993) «три важнейшие в травяных сообществах гильдии фитофагов (копытные, грызуны и насекомые) не вполне независимы и функционально отчасти дублируют друг друга, так что уменьшение потока энергии через одну из них может компенсироваться другой».

Не выдерживает критики и утверждение о преимуществах регулируемых экосистем. Многочисленные публикации, частично рассмотренные в уже цитировавшейся работе А.М. Краснитского (1983), свидетельствуют о заметно более высокой видовой насыщенности заповедной степи.

Подтверждается это и нашими наблюдениями (табл. 5.5.3).

Таблица 5.5.3.
ВидАбсолютно заповедная степьПериодически косимая степьЕжегодно косимая степь
ch. phyllochrome2,60,80,6
ch. commata0,30,10,02
ch. formoza0,50,50,4
ch. carnea0,20,20,3
Всего3,61,61,32



Как видно из приведенной таблицы, регуляторные мероприятия снижают численность златоглазок степного травостоя более чем в два раза. Основными регуляторными мероприятиями, рекомендуемыми для сохранения «красочности» степи являются сенокошение, выпас и палы. Рассмотрим, к чему приводят эти мероприятия. Пагубное влияние палов, выпаса и сенокошения на позвоночных животных подробно рассмотрено еще А.Н. Формозовым (1937). Здесь отметим только влияние их на насекомых. Так, при сенокошении, кроме уничтожения целого ряда беспозвоночных, связанных с травостоем, происходит объединение видового состава обитателей почвы и подстилки, резкое изменение микроклиматических условий после сенокошения ведет к коренной перестройке экологической структуры населения в пользу эврибионтных и ксерофильных организмов. Большинство степных насекомых тесно связано с травянистыми растениями, поэтому при сенокошении угнетаются или даже полностью исчезают популяции, развитие которых происходит на растениях или в их тканях, а также насекомые, питающиеся нектаром и пыльцой. К еще более катастрофическим, для насекомых, последствиям ведет выжигание сухой растительности. Гибнут не только насекомые, развивающиеся на растениях, но и обитатели подстилки. Особенно опасны весенние палы, поскольку большинство насекомых зимует в стеблях растений или в подстилке.

Таким образом, следует сделать вывод от недопустимости регуляторных мероприятий и их пагубности для заповедных экосистем. Основным принципом не только в абсолютных резерватах, каковыми должны быть наши заповедники, но и в резерватах частичных должен быть принцип, предложенный Ю.Д. Нухимовской (1995) «Не вреди! Невежественное управление охраной ресурсов может нанести им большой вред, чем полное пренебрежение им. До тех пор, пока мы будем иметь достаточно знаний для того, чтобы управлять всеми ресурсами с полной уверенностью, необходимо сочетание трех факторов: здравого смысла, интуиции и научно обоснованных действий. В случае, когда имеются серьезные сомнения, лучшим способом действия будет полное невмешательство».

(…) Учитывая отсутствие существенных различий, необходимо установить вместо понятий «биосферный заповедник» и «природный заповедник» одно понятие – «заповедник», а вместо «национальный парк» и «региональный парк» – «национальный парк». Считать указанные природные территории не научно-исследовательскими, а природоохранными учреждениями. Рассматривать заповедники как абсолютные резерваты, а национальные парки – как частичные резерваты. Считать необоснованными и недопустимыми регуляторные мероприятия на территории заповедных экосистем.



Литература

1. Пачоский И.К., 1917, Описание растительности Херсонской губернии, 2 Степи, Херсон, 366 стр.

2.Краснитский А.М., 1983, Проблемы заповедного дела, М., Лесная промышленность, 191 стр.

3. Веденьков В.П., Дрогобыч Н.Е., 1995, О самостабилизации степной экосистемы в условиях абсолютной заповедности по наблюдениям в Аскания-Нова, В кн. Проблемы сохранения разнообразия природы степных и лесостепных регионов, М., КМК Scientific press Ltd, стр. 63-64.

4.Докучаев В.В., 1892, Наши степи прежде и теперь, Спб, 100 стр.

5. Измаильский А.А.. 1893, Как высохла наша степь, Сельское хозяйство и лесоводство. № 8, стр. 267-289, № 9, стр. 1-27.

6. Генсирук С.А.. 1975, Леса Украины, М., Лесная промышленность, 280 стр.

7. Мордкович В.Г., Шатохина Н.Г., Титлянова А.А., 1985, Степные катены, Новосибирск, Наука, 117 стр.

8. Мордкович В.Г.,1982, Степные экосистемы, Новосибирск, Наука, 206 стр.

9. Гусев А.А., 1989, Животные на заповедных территориях, Воронеж, 208 стр.

10. Жерихин В.В., 1993, Природа и история травяных биомов, В кн. Степи Евразии: проблемы сохранения и восстановления, Спб-М., стр. 29-49.

11. Формозов А.Н., 1937, Об освоении фауны наземных позвоночных и вопросах ее реконструкции, ч. 1, Изменение фауны человеком, Зоологический журнал, т. 16, вып. 3, стр. 407-422.

12.Нухимовская Ю.Д., 1995, Принципы управления растительным покровом в заповедниках, В кн. Проблемы сохранения разнообразия природы степных и лесостепных регионов, М., КМК Scientific press Ltd, стр. 70-71.





Инструктивное письмо Минприроды Украины от 20.10.2014 № 5/3-9/12780-14

Природні та біосферні заповідники, національні природні парки (за списком)

Щодо проведення сінокосіння

До Міністерства екології та природних ресурсів надходять звернення громадських екологічних організацій, зокрема Київського еколого- культурного центру, які наголошують на значній шкоді довкіллю, що завдається у ході проведення сінокосіння в природних заповідниках та заповідних зонах біосферних заповідників і національних природних парків, як заходу з відновлення та збереження їх екосистем (далі – сінокосіння).

Зважаючи на викладене, просимо вжити заходів щодо дотримання установами природно-заповідного фонду вимог законів України “Про природно-заповідний фонд України”, “Про Червону книгу України”, Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) інших нормативно-правових актів у сфері природоохоронного сінокосіння, зокрема.
  1. Здійснювати сінокосіння виключно в науково обґрунтованих обсягах, скоротивши їх до мінімально необхідних,
  2. Переглянути строки проведення сінокосіння (крім протипожежного) з метою недопущения його в період цвітіння та плодоносіння домінуючих аборигенних видів рослин та розмноження і виведення потомства тварин у конкретному році. Особливу увагу при цьому звернути на забезпечення збереження видів тварин та рослин, занесених до Червоної книги України та відповідних додатків Бернської конвенції.
  3. Не допускати застосування важкої техніки (тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів, роторних косарок тощо) у ході проведення сінокосіння (крім протипожежного) та вивезення сіна чи зеленої маси, переважно здійснювати сінокосіння вручну чи косарками на кінській тязі.
  4. Здійснювати сінокосіння у максимально стислі строки та “в розгін”.
  5. Забезпечувати мозаїчність та ротацію ділянок де проводиться сінокосіння(крім протипожежного). 3 метою мінімізації загибелі хребетних тварин сінокосіння здійснювати на висоті не нижче 10 см над поверхнею ґрунту (за виключенням ручного сінокосіння).
  6. Перед проведенням сінокосіння обстежувати ділянки, де воно мас проводитися та відмічати місця гніздування птахів чи скупчення інших тварин з тим, щоб уникати їх знищення під час сінокосіння.
  7. Під час проведення сінокосіння та безпосередньо перед ним, вживати заходів щодо відлякування тварин з ділянок, де воно проводиться, в тому числі із застосуванням відлякувальних пристроїв на сінокісній техніці.
  8. Не допускати здійснення сінокосіння залученими фізичними або юридичними особами без контролю зі сторони спеціальної адміністрації заповідника чи парку, зокрема в частині допуску залучених осіб та техніки на територію природного заповідника чи заповідної зони. Забезпечувати здійснення інструктажу таких осіб в частині забезпечення збереження тварин та рослин, що охороняються.
  9. Забезпечувати рух сінокісної техніки виключно по встановлених спеціальною адміністрацією установи природно-заповідного фонду маршрутах, визначених місцях її в’їзду та виїзду.
  10. Не допускати здійснення сінокосіння з метою реалізації сіна чи зеленої маси, що є порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1913 “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду”.
  11. Не здійснювати сінокосіння на ділянках високої концентрації біорізноманіття (у десятиметрових смугах навколо водних об’єктів тощо).

Про результати вжитих заходів прошу інформувати.

Заступник Міністра – керівник апарату О.Г. Настасенко



Данный документ был разработан на основе рекомендаций Киевского эколого-культурного центра и ДОП «Зубр» (Парникоза, 2014).

Киев опасается провокаций во время "Евровидения-2017"




Во время Евровидения могут быть поджоги лесов и торфяников вокруг Киева.

Вице-премьер Геннадий Зубко допускает поджоги лесов и торфяников вокруг Киева во время международного песенного конкурса «Евровидение».

Об этом сообщает Хроника.инфо со ссылкой на facenews.

«После Балаклеи, после Авдеевки, после других вещей мы понимаем, что могут быть дополнительные провокации, чтобы было задымление или повышение пожарной опасности в Киевской области вокруг Киева, поскольку у нас много сил и средств будет оттянуто на проведение «Евровидения». Мне необходимо, чтобы мы превентивно сделали те вещи, которые еще можем сделать до мая», - сказал вице-премьер на заседании государственной комиссии по вопросам техногенно-экологической безопасности и чрезвычайных ситуаций.

Напомним, 23 марта ночью в городе на территории крупнейшего в Украине военного склада Министерства обороны в Балаклее возник пожар с последующей детонацией танковых и артиллерийских снарядов 125 и 152 мм. По данным военной прокуратуры, причиной пожара стала диверсия.

http://hronika.info/obwestvo/222067-kiev-opasaetsya-provokaciy-vo-vremya-evrovideniya-2017.html

***


Під час Євробачення можуть бути підпали лісів і торфовищ навколо Києва, — Зубко

Віце-прем’єр Геннадій Зубко допускає підпали лісів і торфовищ навколо Києва під час міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення».

«Після Балаклії, після Авдіївки, після інших речей ми розуміємо, що можуть бути додаткові провокації, щоб було задимлення або підвищення пожежної небезпеки в Київській області навколо Києва, оскільки у нас багато сил і коштів буде відтягнуто на проведення «Євробачення». Мені необхідно, щоб ми превентивно зробили ті речі, які ще можемо зробити до травня», — сказав віце-прем’єр на засіданні державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Нагадаємо, 23 березня вночі в місті на території найбільшого в Україні військового складу Міністерства оборони в Балаклії виникла пожежа з подальшою детонацією танкових і артилерійських снарядів 125 і 152 мм. За даними військової прокуратури, причиною пожежі стала диверсія.

На Волині приватним мисливським господарствам передали заповідні території національного парку

За рішенням сесії Волинської обласної ради громадським організаціям, якими є товариство мисливців і рибалок «Горинь» та товариство мисливців і рибалок «Легіон» передані в оренду на чверть століття тисячі гектарів лісу. Передані для ведення мисливського господарства. Але цей ліс значною частиною вже входить у територію національного природного парку «Цуманська пуща». І згідно законодавства, у заповідній території не може бути ніякого полювання. Ці заповідні території мають як місцеве, так і державне значення, а рослини, які тут ростуть, занесені не тільки в Червону книгу України, а й є рідкісними у Європі. Від лісових угідь,переданих тепер в оренду мисливцям, добровільно відмовився Цуманський лісгосп, котрий нарівні з національним парком був їхнім господарем. Виходить, що державному підприємству, яким є лісгосп, ліси не потрібні, оскільки від них відмовляються? На частину лісів претендував і санаторій матері та дитини «Пролісок», бо ці масиви межують з ним. Як каже директор санаторію Валентина Касарда, вже три роки просили обласну раду передати ці лісові масиви їхньому закладу для його розвитку. А передали мисливцям...

Проекти рішень про передачу лісових масивів мисливцям на сайті Волинської обласної ради було опубліковано за кілька годин до початку сесії. Комісія з питань екології, раціонального використання природних ресурсів облради їх на своєму засіданні затвердила, не врахувавши думки ні представників національного парку, ні Міністерства екології і навіть прокуратури. Міністерство ще торік застерігало волинських депутатів від винесення подібних рішень, бо вони порушують законодавство. Проте цього року потрібні «потрібним людям» рішення таки проголосували без ніякого обговорення, не вислухавши навіть директора «Цуманської пущі», який був у залі. Директор національного парку Ігор Квач каже, що сподівається на втручання відповідних силових структур, які давно в курсі ситуації. Національний парк має й іншу проблему зі своєю територією: мисливське приватне господарство також зазіхнуло на ліси, в яких мешкають останні волинські зубри. Поруч із заказником «Зубр» та безпосередньо на його території лунають постріли...

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Джерело: День

15 квітня, 2017 - 09:34

Рятувальники закликають громадян не провокувати пожежі в екосистемах!

Останнім часом почастішали випадки спалювання населенням сухої рослинності на городах та присадибних ділянках. Це, зазвичай, призводить до підвищення показника кількості пожеж в природних екосистемах. Не зважаючи на численні застереження рятувальників щодо небезпеки спалювання сміття та сухостою - населення продовжує нехтувати заходами безпеки.

Щодня вогнеборці ліквідовують сотні пожеж у природних екосистемах. Лише на території Чернігівщини протягом доби 12 квітня, пожежно-рятувальні підрозділи області ліквідували 11 загорянь сухої рослинності загальною площею понад 13 га. Того ж дня вогнеборці Луганщини під час ліквідації загоряння сухостою попередили займання трьох житлових будинків.

Тож, аби зменшити невтішну статистику щодо виникнення пожеж на відкритих територіях, площа яких подекуди становить понад 500 кв.м, рятувальники постійно проводять інформаційно-роз'яснювальну роботу з населенням.

Так, 11 квітня співробітники Чорноморського міського відділу Головного управління ДСНС України в Одеській області нагадали мешканцям с. Бурлача Балка про небезпеку розведення вогнищ на відкритих територіях та під час прибирання присадибних ділянок. Крім того, рятувальники наголосили на необхідності суворого дотримання правил безпеки під час відвідування лісових масивів, адже порушення елементарних правил пожежної безпеки може стати причиною масштабних пожеж та трагічних наслідків.

Того ж дня рятувальники Кіровоградщини провели роз'яснювальні бесіди з мешканцями села Миколаївка Кіровоградського району області. Фахівці Служби порятунку наголосили, що у вітряну погоду не варто взагалі розкладати багаття, тим більше – на невеликій відстані від будівель.

А На Луганщині цього тижня фахівці ДСНС разом з представниками Національної поліції, обласного управління лісового та мисливського господарства, а також Державної екологічної інспекції розпочали перевірки лісогосподарських підприємств. Рятувальники зустрілися з керівниками підприємств та обговорили низку заходів щодо запобігання та протидії масовим лісовим пожежам. Крім того рятувальники провели перевірку готовності добровільної пожежної дружини підприємства до реагування на лісові пожежі.

Загалом, впродовж тижня подібні профілактичні заходи відбулися і на території Черкаської, Закарпатської та Хмельницької областей.

Шановні громадяни!

Служба порятунку закликає громадян суворо дотримуватися правил пожежної безпеки та не провокувати пожежі в природних екосистемах. Перш за все, не слід випалювати суху траву та сміття на присадибних ділянках, розводити відкритий вогонь поруч із господарчими будівлями а також залишати недопалки та сірники на сухій трав’янистій підстилці. Пам'ятайте, що спалювання сухостою може спричинити тяжкі наслідки, такі як руйнування родючого шару ґрунту, загибель тварин а також неконтрольоване поширення вогню.

Опубліковано: 15.04.2017, 08:02












http://www.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/60703.html

Щороку в Україні виникає близько 25 тисяч пожеж в екосистемах



14 квітня в ДСНС під головуванням Віце-прем'єр-міністра-Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка відбулося чергове засідання Державної комісії з питань ТЕБ та НС щодо запобігання та протидії масовим пожежам лісів, торфовищ і сільськогосподарських угідь у літній період 2017 року.

Участь у засіданні взяли заступник голови – керівник апарату Житомирської облдержадміністрації Юлексій Ясюнецький та члени обласної комісії з питань ТЕБ та НС.

"Запобігання виникненню пожеж у природних екосистемах є вкрай важливим питанням, особливо на даний час. Адже розпочинається спекотний період і саме тому необхідно вжити всіх заходів аби не допустити масових загорань у лісах, на торфовищах, сільгоспугіддях. Ми повинні продемонструвати такі ж злагоджені дії всіх відомств, як під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у м. Балаклія. За короткий час нам вдалося скоротити 10-км зону забруднення боєприпасами до 150 метрів і люди вже розпочали сільськогосподарські роботи на полях. Тож це є яскравим прикладом взаємодії всіх органів, що повинна бути і в питанні протидії пожежам в екосистемах", - сказав Геннадій Зубко.

У свою чергу, Голова ДСНС Микола Чечоткін зазначив, що кожного року в Україні виникає близько 25 тисяч пожеж у лісах, на торфовищах, сільгоспугіддях на загальній площі понад 31 тисяч га. Минулого року завдяки своєчасно вжитим профілактичним заходам, постійному моніторингу обстановки та оперативному реагуванню на всі випадки загорань вдалося зменшити кількість пожеж в екосистемах. Зокрема, лісових пожеж - у 2,5 рази, а їх площу у 2,3 рази, на торфовищах - у 2 рази, а площу у 6 разів, на сільгоспугіддях - на 35 %.

"Цього року ми вже фіксуємо негативну статистику щодо збільшення пожеж в екосистемах. Так, кількість лісових пожеж порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшилась вдвічі, а площа- втричі. Найбільше загострення ситуації очікується у травні, коли люди розпочинають масове відвідання лісових масивів та в липні-серпні під час спалювання пожнивних залишків. Саме тому необхідно терміново вжити ряд превентивних заходів з метою запобіганню виникнення пожеж в екосистемах. В першу чергу, посилити профілактичну роботу з громадянами, проводити посилений моніторинг пожежної обстановки та здійснити протипожежне облаштування лісових масивів",- зазначив Микола Чечоткін.

Про це повідомили у Житомирській ОДА

Аукціонні торги втрачають своє значення. У 2016 р., щонайменше, 6,5 млн куб. м лісу реалізовано за прямими договорами або "лівими" схемами



Ринок деревини в Україні в багатьох сегментах непрозорий і напівпрозорий. Нині на експорт рубається все, що вдається. Тим часом невеликим підприємствам стає дедалі важче придбати лісоматеріали для переробки і створення з них продукції з високою доданою вартістю — аж до виготовлення меблів. Отож давно назрів закон про ринок деревини, який би унеможливив експорт лісу кругляка, розширив доступ малих і середніх деревообробних підприємств до сировини, стимулював внутрішній ринок деревини, дав робочі місця і податки до місцевих бюджетів. Тому тональність вимог учасників з'їзду асоціацій переробників деревини в Україні та керівників регіональних товарних бірж, що днями відбувся в Рівному, не могла бути низькою.


Торгівля діловою деревиною на аукціонах відіграла позитивну роль: вона створила конкурентне та прозоре середовище. І якщо в першому аукціоні, що відбувся 2007 р., взяло участь менше десятка покупців, то нині на торги в різних областях одночасно приходять понад 3,5 тис. учасників. Проте з нинішнім лісовим законодавством аукціонні торги втрачають своє значення. Із 16,7 млн кубометрів лісу, які заготовили всі лісокористувачі у 2016 р., на відкриті аукціони виставлено лише 3,3 млн кубометрів. Додайте сюди 1,2 млн метрів кубічних, реалізованих на спеціальних аукціонах, майже мільйон — на додаткових та електронних торгах — і вийде 5,5 млн кубометрів. Усі ці аукціонні продажі, разом узяті, не дотягують до 6,5 млн метрів кубічних, тобто мінімального обсягу продажів, який, за твердженням делегатів з'їзду, припадає на прямі договори або "ліві" схеми.

Чому ж так відбувається?

Наказ Держлісгоспу №42 "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини", який відзначив своє перше десятиліття, подовжує існування непрозорого ринку деревини. Він містить декілька лазівок, які не дають змоги малим і середнім деревообробним підприємствам купувати на аукціонах достатню кількість деревини.

Розвиток конкуренції в деревообробній галузі підриває переробка деревини на давальницьких умовах. Крім того, квітне реалізація деревини за прямими договорами. Тут головне — реалізовували її не нижче собівартості, бо інакше фіскальна служба запитає про недоотримані доходи і несплачені з них податки. Ще один обхідний маневр — спеціалізовані аукціони для суб'єктів господарювання, які мають плитне, фанерне та целюлозно-паперове виробництво. Вони стали аукціонами для обраних.

Мінекономрозвитку визначило перелік із 21 підприємства, які можуть брати в них участь. Малим суб'єктам бізнесу доступ туди закритий. Нарешті, хоч аукціонні торги нині й відкриті для всіх бажаючих, загроза монополізації ринку деревини при цьому нікуди не поділася. Чимало деревини можуть скупити великі компанії, які потім її не вибирають або вибирають пиловник більшого діаметру, ніж заявлений.

Учасники з'їзду були впевнені, що як проміжний і тимчасовий варіант, до прийняття закону, Міністерство аграрної політики і продовольства чи Кабмін могли б прийняти нове положення про порядок реалізації необробленої деревини. Та які ж групи впливу не зацікавлені в цьому, адже новий документ погоджують у різних міністерствах вже майже два роки!

Голова Західноукраїнської асоціації деревообробників і лісозаготівельників Ігор Соболевський у розмові з автором цих рядків узагальнює позицію своїх колег:

— Прийняття нового положення гальмують на найвищих рівнях влади. Там відбувається лобіювання інтересів нерезидента, неукраїнського деревообробника. Склалася ситуація, коли не можуть ні мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів скасувати, ні нове положення прийняти. Та найкращий варіант — треба прийняти закон "Про ринок деревини", який би стимулював розвиток деревообробної галузі, відродив целюлозно-паперову промисловість, повністю повернув внутрішній ринок деревини і унеможливив експорт лісу кругляка. Ми мусимо відстояти в законопроекті норми про те, що заготівля деревини є кінцевою фазою ведення лісового господарства. А деревообробні підрозділи нинішніх держлісгоспів і ті, які створені шляхом відокремлення від постійних лісокористувачів, мають купувати сировину на загальних умовах. Для простого лісорозпилювання треба 200—300 кубометрів лісу на одне робоче місце, а на деревообробку — 20—30 кубів. Економічний же ефект може бути в десяток разів вищий: якщо "лісопилка" платить 100—150 грн у розрахунку на кубометр, то деревообробка — до однієї тисячі грн. Тут уже роблять меблі, працює з десяток людей, платять податки. Треба зробити так, щоб відродити деревообробну промисловість і водночас зберегти екологію. Бо український деревообробник зацікавлений, щоб ліс ріс нині і в майбутньому...

До речі, ряд учасників з'їзду небезпідставно пропонували уряду надати пільги підприємствам, які ввозять обладнання для переробки деревини в Україні, — звільнити їх від сплати ввізного мита і розстрочити сплату ПДВ.

Так, із 1 листопада 2015 р. діє заборона на експорт лісу твердих порід — дуба, граба. Це певною мірою стимулювало внутрішній ринок деревообробки. За інформацією Державної служби статистики, у 2016 р. виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність усе-таки зросли на 0,8%, тоді як роком раніше було зафіксовано 11,1% спаду. Є надія, що заборона на вивезення сосни, яка з 1 січня 2017 р. доповнила чинний мораторій (а саме сосна становить 50% експорту лісу), сприятиме глибокій переробці деревини та виготовленню виробів із високою доданою вартістю.

Проте експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді нікуди не подівся і нині таки відбувається. Громадські активісти, а вряди-годи і митники на різних пунктах пропуску вздовж західного кордону України виявляють ешелони з лісом-кругляком, що під виглядом паливних дров чи іншої низькосортної деревини прямує в європейські держави.

А тим часом ресурсу, який виставляється на відкриті торги, з кожним роком стає менше. Деревообробникам таки бракує сировини. І тому на з'їзді звучали не позбавлені логіки пропозиції урядовцям і депутатам: внести зміни до затверджених торік урядом Санітарних правил рубок у лісах і до закону "Про тваринний світ", які не дозволяють санітарні рубки в період так званого режиму тиші, тобто масового розмноження диких тварин — із 1 квітня по 15 червня. Натомість варто заборонити ці рубки у визначених місцях гніздування та розмноження диких тварин. А заборона здійснювати рубки головного користування на висоті 1100 м і вище, на переконання деревообробників, зокрема з карпатського регіону, взагалі виглядає як анахронізм. Доцільнішим запобіжником від "зникнення" деревини було б запровадження її електронного обліку, обов'язкового для всіх лісгоспів.

Нині торгівля необробленою деревиною проводиться на регіональних біржах, тобто в областях. Ці аукціонні торги відбуваються в живій формі, з голосу. Вони — децентралізовані, і податки від їх проведення залишаються в регіонах, спрямовуються до місцевих бюджетів. Більшість регіональних бірж не тільки проводять аукціони. Вони ведуть покупців і продавців до повного виконання угод: проводять збори, де, крім вирішення поточних питань, складають графіки проплат і поставок, а також врегульовують спірні питання з отримання товару. Проте зацікавлені особи лобіюють у Міністерстві аграрної політики ідею запровадження централізованої електронної торгівлі необробленою деревиною. І визначають для цього електронний майданчик Аграрної біржі. З цього приводу слушною є думка генерального директора Асоціації "Союз бірж України" Бориса Беренштейна:

— Ми з часом прийдемо до електронної торгівлі деревиною, але її не можна запроваджувати непідготовлено, спонтанно. Насамперед потрібно навчити всіх учасників торгів користуватися цією системою. Потім її треба захистити, щоб вона не давала збоїв, як це сталося з системою електронного декларування. Крім того, ця система має бути сертифікована державою, бо вона — система не тільки торгів, а й електронного документообігу та електронного підпису. Нарешті, щоб запобігти монополізації ринку деревини, електронна система має враховувати можливість проведення двох сесій торгів: першу — для місцевих деревообробників, а другу — для суб'єктів господарювання з усієї України. Доки цього не буде зроблено, систему не можна запроваджувати. Бо це те ж саме що заводити машину без двигуна.

Очевидно, обмежувальні заходи, яких було вжито в лісовій галузі, як, наприклад, мораторій на експорт лісоматеріалів, були вкрай потрібними. Вони призупинили хижацьке знищення лісів України. Бо ці втрати набагато перевищують одномільярдні транші кредиту Міжнародного валютного фонду. Проте тільки мораторій не вирішує ні економічно-господарських, ні екологічних проблем, які роками нагромаджувалися в лісовій галузі. Давно назріла комплексна реформа всієї системи ведення лісового господарства, заготівлі та реалізації лісу. Важливим етапом її проведення мав би стати базовий закон про ринок деревини, на чому наполягали чимало учасників з'їзду. Та чи не залишаться їхні побажання голосом волаючого в пустелі? Бо, на жаль, ніхто з керівників Кабміну, Міністерства агарної політики і Державного агентства лісових ресурсів не удостоїв це зібрання своєю увагою та присутністю.

Роман Якель 14 квітня, 18:52

Енергооблік без... енергоекономії «Дзеркало тижня. Україна» №13, 7 квітня 2017

Санаторій "Черче". Практика виживання«Дзеркало тижня. Україна» №12, 31 березня 2017

Українські й аргентинські стежки Юрія Полянського «Дзеркало тижня. Україна» №8, 3 березня 2017
Війна. Людські обличчя «Дзеркало тижня. Україна» №7, 24 лютого 2017Всі матеріали автора

14 квітня 2017

Води не вистачає


ПРОТЯГОМ останніх років рівень наповнення наших річок залишається на відмітці 20% необхідного стандарту. Тобто фактично Україна починає страждати від браку води. Це спричинено, зокрема, вирубуванням лісів, недотриманням промисловими підприємствами екологічних норм щодо очищення стоків, забудовою берегів річок та водоймищ, замуленням водних артерій, а також є наслідком недосконалості українського законодавства, позаяк за таке ставлення до природи передбачена тільки адміністративна, а не кримінальна відповідальність.

Це було темою інтерв’ю міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака телеканалу ZIK.

«Сьогодні в Україні не залишилося жодного озера чи річки, в яких якість води була б на рівні першого класу. Так, минулого літа я кожного ранку прокидався і з жахом переглядав новини, чи не почався мор риби ще в якійсь річці», — сказав урядовець.

«Разом із Генпрокуратурою Мінекології напрацювало зміни до кримінального законодавства, які передбачають підвищену відповідальність за завдану шкоду природі. Однак торік у грудні парламент у дуже швидкому режимі ухвалив закон, який забороняє 2017-го будь-які перевірки, зокрема й екологічні. Відтак відомство фактично опинилося під мораторієм проведення перевірок», — наголосив Остап Семерак.

Устина ГРЕЧАНЮК.