ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

25 квітня 2017

На Львівщині предметно взялися за проблему незаконних вирубок лісів



Останнім часом Львівська обласна рада (ЛОР) ініціювала низку кардинальних змін у підходах до господарювання у карпатських лісах. А наприкінці минулого року рішенням голови обласної ради Олександра Ганущина було створено робочу групу з депутатів, представників облдержадміністрації та лісових господарств області на чолі із заступником голови облради Володимиром Гірняком.

Відтак за результатами роботи цієї групи на сесії ЛОР були проголосовані відповідні зміни до рішення «Про запровадження механізмів громадського контролю за використанням та відтворенням лісових ресурсів області». Серед принципових змін у роботі лісництв, на яких нині наполягає обласний парламент, зокрема, відхід від практики суцільних рубок та перехід до вибірково-поступальної системи. Разом із тим ініціюється й зміна самого підходу до вирубки лісів – від суцільного до природного. З цією метою департамент екології Львівської ОДА спільно із обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Лісотехнічним університетом підготували та скерували на розгляд Мінекологіїі Держлісагентства України актуальні пропозиції щодо зміни підходів до означених вирубок.

«У своїй роботі ми перш за все керуємось бажанням максимально зберегти ліси Львівщини та примножити їх багатства. Наш регіон має колосальний ресурс. Однак користуватися ним треба грамотно. Наразі ж ми бачимо хворі ліси, масове всихання смерек та сосен, але разом із тим маємо справу із незаконними вирубками та нелегальними пилорамами», – зауважує Володимир Гірняк. Своїм рішенням облрада також ініціювала встановлення суворого контролю за роботою лісопилорам. Зокрема, рада звернулась до парламенту з проханням внести зміни до Кримінального кодексу та посилити відповідальність як за браконьєрську вирубку лісу, так і за нелегальні операції з лісо- та пиломатеріалами. Також нові підходи до господарювання чекають і на комунальне підприємство «Галсільліс». «Це наше комунальне підприємство і ми маємо цілковите право вносити зміни в його роботу. Але окрім кадрових змін, тут необхідно посилити фінансову звітність та зробити доступною інформацію про те, що робиться в наших комунальних лісах», – підкреслює п. Гірняк. Так, депутати підтримали пропозицію робочої групи – забезпечити розробку єдиної стандартизованої фінансово-управлінської звітності ОКСЛГП «Галсільліс» та його дочірніх підрозділів, враховуючи два види господарської діяльності – комерційна вирубка та продаж деревини та видатки на природоохоронні заходи і соціальну допомогу. Окрім того, «Галсільліс» зобов’язали за півроку розробити механізми проведення регулярної картографічної зйомки лісів. Це дозволить оперативно моніторити стан комунальних лісів та реагувати на незаконне втручання в них.



А нещодавно керівництво та депутати Львівської обласної ради долучилися до щорічної акції «Майбутнє лісу у твоїх руках». Ця акція щовесни збирає небайдужих краян задля благородної справи – відновлення місцевого лісового фонду. Відтак цьогоріч лісові культури було висаджено на площі більше 1 га на території ДП «Боринський лісгосп» (Турківщина).

Як зауважує Олександр Ганущин, вперше цього року з обласного бюджету було виділено кошти на відновлення лісу в розмірі далебі не на символічну суму – 2,5 млн. гривень. Ці кошти будуть розподілені між місцевими лісгоспами, насамперед, належними до гірських територій. За його словами, також обласна рада планує розглянути програму охорони навколишнього природного середовища: «Окрім основних заходів, у цій програмі частину коштів передбачено на будівництво фабрики з вирощування саджанців з закритою кореневою системою зі сучасними технологіями та відповідним обладнанням. Це дасть змогу отримувати близько 3 млн. саджанців щороку, отож допоможе відновлювати наш ліс, наші Карпати. Проект зі створення цієї фабрики уже розроблено. Однак він потребує значних коштів, тому окрім фінансування з обласного бюджету будемо залучати й грантові кошти».



В свою чергу начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека наголосив, що при належній консолідації зусиль обласної ради, Державного агентства лісових ресурсів України і ЛОУЛМГ за декілька років дійсно вдасться реалізувати такий важливий проект.

До речі, днями тут підбили підсумки згаданої акції. Загалом участь у заходах взяли 3475 осіб, і, що тішить особливо, з них 2 тис. – шкільна та студентська молодь. Крім того, активно долучились до акції представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій та засобів масової інформації. До того ж окрім традиційної висадки лісу, лісівники, представники районних влад, громадськість та учнівська молодь, активно долучились до заходів з озеленення та благоустрою парків, скверів, алей, територій сільських рад, навчальних закладів, дитячих садочків та садиб лісництв. Зокрема, такі заходи найбільш жваво проводились за участю Бібрського, Бродівського, Жовківського, Золочівського, Львівського та Сколівського лісгоспів. Таким чином, під час акції було посаджено 710 га лісових культур, висаджено близько 4183,2 тис. дерев в межах держлісфонду, 2424 дерев і 1,5тис. кущів – в межах населених пунктів та посаджено. Варто відзначити, що у період проведення заходу державні лісогосподарські підприємства Львівського ОУЛМГ безоплатно надавали для цього садивний матеріал.

Ігор Галущак

Суд зупинив призначення головним лісівником Прикарпаття посадовця, який не пам'ятає теми своєї дисертації




Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою про забезпечення позову зупинив рішення конкурсної комісії Держлісагентства, яка рекомендувала призначити начальником Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Руслана Осташука, повідомляє Курс.
З позовом про оскарження результатів конкурсу до адмінсуду звернувся кандидат на посаду начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства чинний заступник голови обласного управління Роман Олійник.

Конкурс на посаду головного лісівника області відбувся в Держлісагентстві відбувся 31 березня. Зарєструвалися на конкурс п'ять кандидатів на посаду, але, врешті, участь взяли троє. Роман Олійник переконаний, що результати конкурсу були сфальшовані на користь директора ДП "Надвірнянське лісове господарство" Руслана Осташука.

Перше завдання - тестове - на конкурсі найкраще розв'язав Роман Олійник, який точно відповів на 39 із 40 питань. Однак, етап так званого ситуаційного завдання, за висновком комісії, пройшов тільки Руслан Осташук, і він єдиний був допущений до фінальної співбесіди.

Під час цієї співбесіди, зокрема, виявилося, що Осташук, який саме готується до захисту кандидатської дисертації, не пам'ятає тем власних наукових статей.

Відео конкурсу можна переглянути на YouTube-каналі Держлісагентства.

Учора, 24 квітня, колегія суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду задовольнила клопотання Романа Олійника про забезпечення адміністративного позову і ухвалила призупинити виконання рішення конкурсної комісії.

Роман Олійник також звернувся зі скаргою до Нацагентства з питань державної служби, в якій просить перевірити результати конкурсу та скасувати рішення конкурсної комісії.

Протипожежна сила волинських лісів



Із приходом весни в лісогосподарських підприємствах Волині роз­починається гаряча пора – у прямому і переносному значенні слова. 

Це означає, що розпочинається пожежонебезпечний період.

А охорона лісу від пожеж – одне з основних завдань лісової охорони.



Загальна площа земель лісового фонду, які перебувають у підпорядкуванні Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, становить 624,5 тисяч гектарів. Це 33% площі нашої області. Лісові масиви державного лісового фонду охороняють 1139 працівників державної лісової охорони, в тому числі 681 майстер лісу.

Але охороняти – мало. Бо прожити рік без пожеж або з мінімальною шкодою від них можливо лише за умови відповідального ставлення до природи всіх громадян, які йдуть відпочивати до привітного весняно-літнього лісу.

І тут лісівники подбали про комфорт та безпеку. Адже в лісових масивах Волині облаштовано 655 місць відпочинку (малих рекреаційних пунктів) для населення області.

Уздовж автомобільних доріг функціонує 99 рекреаційних пунктів зі стоянками для автотранспорту. Окрім бесідок, місць для розведення вогнищ, влаштовано куточки з агітаційними матеріалами щодо правил перебування в лісі. Працівниками лісогосподарських підприємств обласного управління в 2017 році заплановано створити ще 5 нових стаціонарних рекреаційних пунктів.

Із настанням пожежонебезпечного періоду в лісових масивах перекрито всі позапланові дороги. У місцях в’їзду в ліс на таких дорогах уже функціонує 300 шлагбаумів.
Крім цього, заплановано облаштування 4560 км мінералізованих смуг, провести догляд за ними в об’ємі 10300 км.


Традиційно лісівники провели огляд пожежної техніки та запланували спільні з рятувальниками протипожежні навчання.

Суттєво оновилася і матеріально-технічна база: у 2016 році лісогосподарськими підприємствами обласного управління придбано три пожежні автомобілі, чотири лісопожежних модулі, три пожежні цистерни, один плуг, 6 тракторів, 9 мотопомп, 118 ранцевих вогнегасників та інше протипожежне обладнання й інвентар. На ці закупівлі підприємствами було затрачено більше 5 мільйонів гривень власних коштів.

У 2017 році для посилення боротьби з лісовими пожежами підприємствами Волинського ОУЛМГ закуплено два пожежних автомобілі. А в ДП «Прибузьке ЛГ» придбано пожежний автомобіль на базі автомобіля «ІВЕКО» (аналогічний пожежний автомобіль волинські лісівники купили в 2017 році і він позитивно себе зарекомендував), а ДП «Ратнеагроліс» закуплено пожежний автомобіль на базі автомобіля «УРАЛ».

Також уже цього року для покращення організації гасіння можливих лісових пожеж у ДП «Ратнеагроліс» та «Камінь-Каширськагроліс» створені нові лісові пожежні станції.

Та особливої уваги заслуговує «лісовий пожежний танк». Для організації гасіння пожеж у важкодоступних місцях цього року його обладнали у ДП «Маневицьке лісове господарство».
Цей пожежний агрегат створений на базі трелювального трактора ТДТ-55, він облаштований пожежною цистерною на 3,6 кубічних метри із самостійним закачуванням та подачею води, попереду прилаштована конусоподібна відвальна лопата, для створення мінералізованих смуг та оперативної локалізації пожежі, позаду прикріплено плуг ПКЛ-70.

Також у ДП «Маневицьке ЛГ» нещодавно придбали професійний квадрокоптер, оснащений камерою з 1-дюймовим мегапіксельним сенсором і механічним затвором, що знімає 4К/60 fps відео і фото 14 fps, обладнаний системою сканування простору в 5 напрямах.


Крім придбання пожежної техніки, лісогосподарські підприємства ВОУЛМГ доукомплектовані всім необхідним реманентом та пожежною технікою, а на випадок гасіння великих пожеж створено необхідний запас пально-мастильних матеріалів.

Цього року додалася ще й єдина пожежна форма для працівників лісової охорони, які можуть бути задіяні у гасінні лісових пожеж. 

Тож загалом для боротьби з лісовими пожежами по Волинському ОУЛМГ в 2017 році функціонує 20 лісових пожежних станцій, 49 пожежно-спостережних вишок, з них 32 обладнано системою телевізійного нагляду за лісовими масивами, 68 пожежних автомобілів (із них – 22 орендовані в місцевій пожежній охороні), лісовий пожежний танк, 42 мотопомпи, 8 лісопожежних модулів, 25 пожежних цистерн, 115 колісних тракторів з плугами типу ПКЛ-70, та інше протипожежне обладнання та засоби пожежогасіння.

У цілому варто зазначити, що лісівники Волині готові охороняти та захищати лісові масиви від пожеж. А чи готові волиняни дбати та берегти ліс, біля якого живуть і від якого черпають здоров’я, покаже час.

Світлана ДУМСЬКА, Петро РОМАНУХА
Фото прес-служби ВОУЛМГ

ЛВ. №3-4. 2017.

Из чернобыльского леса явственно запахло львовским мусором (фото)





На территории зоны отчуждения Чернобыльской АЭС близ отселенных населенных пунктов Бобер и Королевка несколько грузовиков выбросили бытовой мусор из Львова, сообщает NewsOboz.org со ссылкой на Обозреватель.




Как сообщает пресс-служба областной полиции, в Иванковское отделения полиции обратился один из глав местного самоуправления и сообщил, что он обнаружил кучу сваленного мусора возле сел Бобер и Королевка.




При осмотре места полицейские установили, что на территории зоны ЧАЭС находится 9 куч мусора. С каждой кучи полицейские изъяли документы или их фрагменты, подтверждающие происхождение твердых отходов из Львова.



По данному факту открыто уголовное производство по ст.239 (загрязнение или порча земель) Уголовного кодекса.



25.04.2017 18:42 | Общество 

Лесоводы инвестировали 30 млн грн в деревообрабатывающее оборудование

Благодаря коренной модернизации производства в прошлом году предприятия переработали 164,2 тыс кбм древесины

Сегодня, 14:45

Как сообщает Depo.Львов, в 2016 году предприятия Львовского областного управления лесного и охотничьего хозяйства (ОУЛМГ) инвестировали в приобретение деревообрабатывающего оборудования 30 млн грн собственных средств.

Так, производственные мощности обновили "Бродовское ЛГ", ГП "Радеховское ЛМГ", ГП "Сколевское ЛГ", ГП "Славское ЛГ", ГП "Турківське ЛГ", ГП "Рава-Русское ЛГ". В этом году установка нового лесоперерабатывающего оборудования планируется в ГП "Аистов ЛГ" и ГП "Радеховское ЛМГ".

По словам начальника Львовского ОУЛМГ Анатолия Дейнеки, благодаря коренной модернизации производства в прошлом году предприятия переработали 164,2 тыс кбм древесины, что на 10 тыс кбм больше, чем за предыдущий год.

В Турковском районе высадили лес.

http://lviv.depo.ua/rus/lviv/lisivniki-investuvali-30-mln-grn-u-derevoobrobne-obladnannya-20170423560538

В Чернобыле расцвел бизнес: вывозят лес и янтарь

Бизнес в зоне отчуждения не только никуда не девается, но и процветает. Теперь сюда потянулись копатели. А объем вывоза древесины, из которой потом делают мебель, увеличивается

25 апреля 2017, 08:19


Фото: Сергей Харченко/ "Вести"

Зона вокруг Чернобыля привлекает новых искателей незаконных промыслов. Этой весной, накануне 31-й годовщины аварии на ЧАЭС, туда потянулись копатели янтаря, причем не «пристреляться», а вполне серьезно — с оборудованием и бригадами в десятки человек. Продолжаются и нелегальные вырубки — вдоль дорог браконьеры устраивают целые склады готового к вывозу леса.

В Чернобыле полиция задержала четырех "сталкеров"

Янтарь с рентгенами

Жесткая конкуренция между вооруженными группами копателей янтаря в Ровненской, Волынской и Житомирской областях вынудила других желающих заработать на природных богатствах искать свой Клондайк в чернобыльских лесах. «Янтарь чаще добывают со стороны Полесского района на Киевщине, но есть факты, что его начали мыть и в самой Чернобыльской зоне», — рассказал «Вестям» один из местных лесников.

Копателей уже задерживали. Правда, те отделываются только штрафами. Например, в январе в лесу между селами Романовка, Радинка и Омельяновка Полесского района Киевской области (впритык к 30-километровой зоне вокруг Чернобыля) задержали бригаду из 13 человек, которые незаконно добывали янтарь. Каждому из работников обещали по 500 грн за день работ.

В итоге, после сделки со следствием, суд решил, что организатор бригады должен будет выплатить штраф в 11 900 грн. А в прошлом году шестеро мужчин незаконную добычу пытались организовать и на территории зоны отчуждения. У отселенного села Терехи (22 км от Чернобыля) пограничники обнаружили Volkswagen Transporter и людей без документов. А неподалеку нашли кустарную мотопомпу с двигателем, пожарный рукав и пластиковый шланг.

В полиции говорят, что с тех пор в зоне отчуждения «гастролеров» не задерживали. «Мы контролируем территорию и самой зоны, и вокруг нее стараемся никого туда не пускать. Территорию патрулируют полки специального назначения, привлекаем и воздушную разведку — как только кто-то там появляется, мы их ловим», — сказал «Вестям» спикер Нацполиции в Киевской области Николай Жукович.
перевозят в «рошене»

По мнению геологов, территория вокруг Чернобыля для промышленной добычи янтаря непригодна. «Запасы в том районе 5–7 грамм на кубометр — для промышленной добычи это ничто. Серьезные залежи находятся на глубине 20–40 метров под землей», — пояснил «Вестям» старший научный сотрудник Института геологических наук НАН Украины Виктор Мацуй.

Мэр Киева назвал слухами идею вывозить мусор в Чернобыль

Но любителей это не останавливает. Добытый янтарь чаще всего вывозят в Китай (цена достигает $6–8 тыс. за кило камня), где из него изготовляют различные амулеты для здоровья — там считают, что янтарь хорошо стабилизирует ауру, успокаивает. Однако если речь идет о янтаре из Чернобыля, то тут «лечебный» эффект может оказаться со знаком минус, говорят экологи. «Добыча янтаря в зоне отчуждения несет несколько угроз. Во-первых, непосредственно экологическую — уничтожается лес, а если добывают гидронамывом — уничтожаются водные источники. Если это происходит на радиационно загрязненной территории, то могут пострадать и сами добытчики. Ну и ко всему опасности подвергаются люди, которые потом будут носить изделия из «грязного» янтаря», — рассказал «Вестям» эколог Владимир Борейко.

Поставщики янтаря в Китай, как и незаконные добытчики, тоже отделываются символическими штрафами. Так, недавно в аэропорту «Борисполь» был задержан гражданин Китая Чжан Сюелинь, который в двух чемоданах пытался вывезти в Пекин транзитом через Москву почти 32 кг янтаря общей стоимостью 3,3 млн грн. Суд обязал его оплатить 1700 грн штрафа. А еще один гражданин Китая пытался вывезти через «зеленый коридор» янтаря более чем на 700 тыс. грн — его он спрятал в коробки с макаронами, печеньем и шоколадками «Рошен».

Горы леса «под вывоз»


Кроме янтаря из Чернобыля активно вывозят и древесину. «Вывозят бревна — мои коллеги, которые занимаются организацией экскурсий и паломничества в Чернобыль, постоянно это видят. Зимой все притихло, а сейчас возобновилось», — рассказала «Вестям» руководитель паломнического отдела при храме Серафима Саровского в Пуще-Водице Наталья Кутах.

Рядом с ЧАЭС строят сухой могильник ядерного топлива

«Деревья вырубают десятками гектаров, причем ценные деревья (дуб, ольха, явор, бук), которым по 70–80 лет. Основная масса вывозится вечером или ночью, в выходные. Как только машина выехала за пределы зоны — у груза появляются другие, легальные, документы», — рассказал нам на условиях анонимности местный лесник.

Как уже писали «Вести», в большинстве случаев у такой древесины радиационный фон превышен в два-три раза, и, несмотря на это, из нее делают мебель. Но проблема в том, что обычными бытовыми дозиметрами радиацию обнаружить сложно — нужны лабораторные исследования, рассказал нам эколог Владимир Борейко.

Сталкер Стас Полесский в разговоре с «Вестями» отметил, что нелегальные промыслы на зоне и не думали прекращаться. «О добыче янтаря в этих местах я слышал, хотя самих янтарщиков встречать не приходилось. А вот лес рубят капитально. Недавно был в селе Иловница (22 км от ЧАЭС и 7 км от границы зоны), видел сложенные под вывоз бревна в большом количестве. В основном, сосна. Есть еще в селе Копачи большая вырубка — это 4 км от станции. Появились новые вырубки, хоть и не такие масштабные, как в прошлом году», — говорит Стас.

После нас хоть потоп: в Украине дали добро зачищать леса под ноль

По мнению Владимира Борейко, какой-то структурированной «мафии», которая бы занималась вывозом леса из Чернобыля, нет, но именно это и позволяет браконьерству существовать все эти годы: «Этим занимаются определенные люди, возможно, они связаны с полицией, поэтому их никто не задерживает. Но вряд ли это системная мафия».

А вот металл, который ранее активно тянули из зоны, больше не вывозят. Как сообщил глава экскурсионной организации «Чернобыль-тур» Сергей Мирный, там банально не осталось ничего ценного для заготовщиков лома. 

Спешат увидеть, пока ее не разобрали

У туристов в этом году, отмечают гиды, ажиотаж еще больше, чем в прошлом году. «Приезжает много иностранных делегаций, в основном, из стран Евросоюза», — рассказала нам Наталья Кутах. Одной из главных местных достопримечательностей является радиолокационная станция (РЛС). «Постоянно идут дискуссии о том, чтобы разобрать РЛС «Дуга». Но это объект, который ежегодно посещают 10 тысяч туристов со всего мира, и нынешнее руководство зоны пересмотрело свою позицию и решило ее не разбирать», — сказал нам глава «Чернобыль-тура» Сергей Мирный.

В связи с участившимися случаями использования эксклюзивных материалов газеты "Вести" и сайта vesti-ukr.com без ссылок на первоисточник, напоминаем нашим читателям о законе об авторском праве и санкциях, предусмотренных за его несоблюдение. Мы приветствуем использование наших материалов, но только с гиперссылкой на Вести. В противном случае оставляем за собой право обращаться в суд.

В Каховском районе горел лес



Как сообщает пресс-служба облУГСЧС, в последние дни в области установилась, казалось бы, неблагоприятная для пожаров и загораний погода. Однако, случаи возгорания в экосистемах все равно продолжают возникать. Так, 24 апреля в 20:15 на номер Службы спасения «101» поступило сообщение о пожаре в 5-м квадрате Новокаховского лесничества Каховского лесоохотничьего хозяйства. Для ликвидации возгорания и недопущения распространения огня на лесные массивы, к месту происшествия был направлен дежурный караул 13-й Государственной пожарно-спасательной части по охране Каховского района. Всего на ликвидации горения сухой травы и подстилки было задействовано 5 человек личного состава и 2 единицы спецтехники. В 20:50 пожар был локализован, а через две минуты ликвидирован полностью. 

С начала года в лесных массивах зарегистрировано 26 пожаров на площади 24,63 га. А в экосистемах зафиксировано 227 возгораний на площади 53,87 га.




Держлісагентство: Майже 30 тисяч українців взяли участь у акції «Майбутнє лісу у твоїх руках»



Майже 30 тисяч громадян України взяли участь у Всеукраїнській акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», яка розпочалась 21 березня, у Міжнародний день лісів. Протягом цієї акції усі охочі разом з лісівниками долучитися до відновлення українських лісів.

Загалом в акції взяло участь майже 30 тисяч людей з усіх областей України, у тому числі заходи відбулися і у Донецькій та Луганській областях.

Школярі, студенти, представники засобів масової інформації та громадськості разом з лісівниками посадили майже 3 тисячі га лісу. Лісівниками також були організовані тисячі ознайомчо-пізнавальних заходів та заходів з благоустрою дитячих садочків, шкіл, алей, скверів та парків.

Нагадаємо, що загалом з початку року лісогосподарські підприємства, які входять до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, висіяли і посадили лісу на площі 29,1 тис. га при плані 27,8 тис. гектарів.

Прес-служба Держлісагентства
25.04.2017 12:46

27 квітня відбудеться круглий стіл - "Регуляторні хащі: Ліс - товар чи ресурс?"

27 квітня 2017 року за участю керівництва Державного агентства лісових ресурсів України відбудеться круглий стіл «Регуляторні хащі: Ліс – товар чи ресурс?».

У круглому столі візьмуть участь представники влади, бізнесу, експерти та громадськість, а також представники делегації Федерального міністерства сільського, лісового, водного господарства та екології Австрійської Республіки.

Під час заходу планується обговорити шляхи вирішення проблем лісової галузі та визначити баланс між економічними та екологічними інтересами при користуванні лісом.

Місце проведення: IQ Business Center, м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15.

Акредитація представників ЗМІ проходить до 18:00 26 квітня за номером 099 256 59 56.

Детальніше тут.


25.04.2017 | 13:14
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВА ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ


http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249941178



Дякуємо за реєстрацію та до зустрічі!

Better Regulation Delivery Office

+38 (044) 332 49 12
55-K, Khoryva St.,
Kyiv, 04071, Ukraine
www.brdo.com.ua



КРУГЛИЙ СТІЛ
“Регуляторні хащі: Ліс – товар чи ресурс?”
27 квітня 2017
IQ Business Center
м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15

09:30 Реєстрація/кава

10.00 ВІТАЛЬНІ СЛОВА

Лісове господарство. Шлях до високоефективної галузі

Тарас Кутовий, Міністр аграрної політики та продовольства України
Підтримка ЄС дієвого, бізнес-орієнтованого регулювання
Ніколас Бердж, Керівник торгово-економічного департаменту, Представництво Європейського Союзу в Україні
Досягнення збалансованості інтересів держави та бізнесу
Максим Нефьодов, Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України
Діалог бізнесу та влади – крок до ефективного регулювання
Ксенія Ляпіна, Голова Державної регуляторної служби України

Презентація Зеленої книги «Регулювання ринку деревини»
Андрій Заблоцький, Керівник сектору "Сільське господарство", BRDO
10:45 ОБГОВОРЕННЯ (Модератор: Андрій Сусленко)
“Регуляторні хащі: Ліс – товар чи ресурс?”
• Незаконні рубки. Як зупинити загрозу для сталого розвитку лісового господарства?
• Електронний облік деревини: ефективний інструмент для створення прозорого ринку?
• Ліс – товар чи ресурс: чи можна збалансувати інтереси?

Ключові спікери:
Остап Єднак, Народний депутат України
Христина Юшкевич, Т. в. о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України Богдан Цуприк, ЄБА, Голова Комітету деревообробної та меблевої галузі
Юрій Марчук, Керівник кафедри дендрології та лісової селекції Національного університету біоресурсів і природокористування України
Олексій Гончарук, Голова Офісу ефективного регулювання

12:00 ПІДСУМКИ ОБГОВОРЕННЯ ТА ЗАВЕРШЕННЯ РОБОТИ КРУГЛОГО СТОЛУ
Кава/Неформальне спілкування


Кожен українець має право на безкоштовні 2,28 га землі: інструкція, як їх отримати



Кожен повнолітній громадянин України має право безкоштовно приватизувати п’ять ділянок землі під різні цілі: будівництво будинку, гараж, садівництво, особисте сільське господарство і для будівництва дачного будинку.
За словами експертів, держава не буде довго роздавати землю.

Як отримати належну за законом ділянку і чому українці не поспішають приватизувати землю?

Скільки землі можуть отримати українці

З досягненням 18-ти років кожен громадянин України може безкоштовно отримати п’ять ділянок землі. В цілому можна безкоштовно приватизувати 2,28 га.

Згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України, держава може передати громадянинові не більше двох гектарів для ведення особистого сільського господарства, для ведення садівництва – не більше 0,12 га. На будівництво житлового будинку в місті і селах виділяють різні площі землі, в селі можна одержати не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, а в місті – 0,1 га.

Для дачного будівництва в законі передбачено не більше 0,1 га і для гаража – не більш 0,01 га. Безкоштовно приватизовувати можна кожен з видів ділянок тільки один раз, незалежно від того, чи є земля у членів сім’ї.

Куди звертатися

Отримати ділянку землі можна в будь-якому регіоні країни і це не залежить від місця проживання. Для її приватизації необхідно знайти вільну ділянку. Залежно від того, де вона знаходиться – в межах міста, села, або району, в ті органи самоврядування і потрібно звертатися.

Якщо земельна ділянка за межами населеного пункту, потрібно йти до територіального відділення Госгеокадастра – зазвичай це землі для ведення садівництва або особистого сільського господарства. Сама земля нічого не буде коштувати українцеві, але оформлення документів зажадає витрат.
“Землю отримати можливо, але на це потрібно виділити певну суму. В принципі, земельну ділянку можна приватизувати за 3-5 тисяч гривень. І це не хабар, а витрати на землевпорядника, який повинен розробити технічну документацію “, – відзначає юрист із земельних питань Кирило Левтеров.
Процес приватизації землі – не простий через бюрократизацію. Перш ніж отримати Свідоцтво про право власності на ділянку доведеться побігати по кабінетах чиновників.
“Приблизно весь процес може зайняти від шести місяців до двох років. Хоча насправді, цей процес повинен займати менше, наприклад, для учасників бойових дій на Донбасі найкоротший термін – 45 днів. Все дуже залежить від швидкості бігу за чиновниками “, – додає юрист.
Але перш ніж звертатися необхідно конкретно знати, де знаходиться земля і чи вільна вона. Найпростіше знайти ділянку в селі, ніж в місті.


“У селах значно простіше отримати землю, ніж в місті. Все дуже залежить від ліквідності землі – чим менше ліквідна земля, тим простіше її отримати “, – радить юрист із земельних питань Кирило Левтеров.
Перевірити, чи вільна земля можна: на сайті “Публічна кадастрова карта України”, відправити офіційний запит про надання публічної інформації в місцеві органи влади або Госгеокадастр.

Процедура отримання землі

Знаючи, яку ділянку вільний і чи можна його приватизувати, потрібно подати заяву до органу місцевого самоврядування. У ньому повинні бути вказані приблизний розмір земельної ділянки, її цільове призначення. Також необхідно прикласти до нього карту або графічний малюнок, де зазначено місце розташування землі. Згідно із законом розглянути заяву повинні протягом місяця.

Отримавши згоду сільради або мерії, можна починати розробку проекту щодо відведення землі. Цим займається землевпорядна організація – за їхні послуги доведеться заплатити від 2000 до 10000 грн. Сама розробка технічної документації землеустроителями може зайняти від півроку до року часу.
Далі з проектом відведення землі слід звернутися до територіального органу Госгеокадастра України із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки. Зазвичай це робить землевпорядна організація, з якою укладався договір. Якщо всі документи в порядку і проект складений правильно, в перебігу двох тижнів кадастровий реєстратор видає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номера.
З цієї випискою і екземпляром проекту землеустрою необхідно повернутися до розпорядника землею – місцевим рада або адміністрації. Вони затвердять проект і зареєструють в Міністерстві юстиції право власності. Після цього рада чи адміністрація приймає рішення про передачу у власність землі із зазначенням площі та її розміщення.

Щоб отримати останній документ – свідоцтво про право власності на земельну ділянку, потрібно звернутися із заявою про держреєстрацію в Укрдержреєстр або до реєстратора Госгеокадастра. Заява може розглядатися протягом 14 днів.

Чому українці не йдуть за землею?

За словами експертів, після прийняття Земельного кодексу, який гарантує право кожного громадянина на землю, першу хвилю бажаючих приватизувати ділянку зупинила бюрократія, яка в підсумку породила корупцію і міфи про те, що отримати землю законним шляхом неможливо.

За словами юриста по земельному праву Кирила Левтерова, на практиці дев’ятьом з 10 не вдається пройти весь процес від початку і до кінця, і приватизувати землю.
“Система приватизації, яка сформувалася на початку 2000-х, передбачала, що в Україні є велика кількість землі. Як і будь-яка адміністративна процедура, де розпорядником є держава або місцеві органи влади, вона швидко привела до збільшення бюрократичних процедур. Бюрократія і складності збили першу хвилю бажаючих приватизувати. Ну і земля тоді нічого не коштувала. Потім земля поруч з містами стала набирати в вартості і бюрократичні процедури стали корумпованими, оскільки земля – обмежений ресурс, тим більше в місті “, – відзначає юрист по земельному праву Кирило Левтеров.
За словами юриста, корумпованість і відбила у людей бажання приватизувати землю, поки нею розпоряджається обмежене коло чиновників. Єдина група, від якої чиновники бояться вимагати хабар, – учасники війни на сході України. Але і їх чиновники часто заплутують.
“Ветерани, які до мене телефонують, вони зневірилися отримати землю. А насправді вони зробили елементарні помилки з самого початку через те, що їх ніхто не проконсультував і місцеві органи влади якраз зацікавлені, щоб ніякої землі не видавати. Вони намагаються всіляко заважати і відмовляють навіть елементарно підказати “, – додає експерт.

Варто відзначити, що саме учасники бойових дій звернули увагу українців на те, що можна отримати землю безкоштовно.

“Після того, як вони почали масовий процес приватизації землі, підтягнулися і решта українців. Починають розбиратися і пробувати приватизувати ділянки. Ще чотири роки тому, люди навпаки дивувалися, коли дізнавалися, що можна отримати землю безкоштовно “, – розповідає юрист проекту” Правова консультація “Юрій Усманов.

Роздачу землі можуть припинити

За словами експертів, роздавати довго землю держава не буде. Рано чи пізно в Україні повинна пройти земельна реформа і земля стане повноцінним товаром. За словами Кирила Левтерова, після реформи зникнуть і проблеми з корупцією.
“Не можна з одного боку безкоштовно роздавати землю, а з іншого розуміти, що вона може вільно звертатися. Якщо Україна вийде на наступний рівень земельної реформи, можлива ситуація, при якій безкоштовне отримання землі може бути нарешті припинено. Хочеш землю, будь ласка, купуй, а далі продавай або користуйся і плати податок. Звичайно, розмови щодо скасування приватизації йдуть і, можливо, це нас чекає в найближчі роки. Але всі наші земельні питання можуть бути вирішені, коли земля стане товаром – це моє глибоке переконання. Як наслідок, не зовсім логічно буде існування приватизації “, – говорить юрист.
Вже з наступного року роздавати землю можуть припинити, відзначає юрист правозахисної групи “Варта” Юрій Кравець. За його словами, вже навіть є законопроекти зі змінами до земельного законодавства, яке скасовує виділення ділянок безкоштовно.
“У 2017 гожу, думаю, будуть внесені зміни до статті 121 Земельного кодексу України, яка чітко регулює норми безоплатної приватизації. Є два проекти: один передбачає повну ліквідацію права на землю, а другий передбачає обмеження, тобто надання землі окремим пільговим категоріям. Імовірність, що з 1 січня 2018 року таку можливість зникне – дуже велика “, – розповів Юрій Кравець.
Варто зазначити, 6 жовтня цього року Верховна Рада продовжила мораторій на продаж сільськогосподарських земель до 1 січня 2018 року. Розробники законопроекту вважають, що цього часу буде достатньо для того, щоб парламент встиг розробити і прийняти земельну реформу.

Джерело
http://33seconds.com.ua/?p=10396