Сказати, що волинським лісівникам у нинішніх «економічно-політичних» умовах працювати непросто, не сказати нічого.
Засилля інформаційного простору повідомленнями про те, що ліс вирубують нещадно, перевірки та обшуки органів прокуратури, численні заяви громадських активістів зі звинуваченнями – лише невелика частина того, з чим доводиться жити галузі, яка, здавалося б, нічого спільного з політикою не має, - йдеться в публікації Лісового вісника.
Разом із тим, на фоні всіх цих подій лісівники демонструють високу якість роботи: крім того, що в офіційних показниках – виконання та навіть перевиконання основних лісогосподарських завдань, суттєво зростає заробітна плата, створюються нові робочі місця, покращуються умови праці, що в результаті приводить до підняття престижу професії лісівника! І це при тому, що вже третій рік поспіль з Державного бюджету України на розвиток лісової галузі не виділяється жодної гривні.
Про те, як вдається поєднувати непоєднуване, працювати в умовах тиску та постійного контролю, а також про підсумки минулого року та плани на майбутнє – в ексклюзивному інтерв’ю з начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександром Кватирком.
– Ви дійсно правильно зауважили. Поряд із тим негативом, який розповсюджують про лісівників, маємо й такий факт, що до нас просяться на роботу сотні людей. Хоча нічого дивного у цьому не бачу: у сільській місцевості, та й, не помилюся, коли скажу – в обласному центрі, не надто багато працедавців пропонують робоче місце із офіційною заплатою у 6-7 тисяч. А якщо є відповідна кваліфікація та навики, то наші підприємства можуть запропонувати й усі 8-10 тисяч гривень зарплати.
За три місяці цього року середня зарплата зросла майже на 500 гривень. Варто додати, що за цей же період 2017-го ми сплатили 58 мільйонів податків і зборів. Вважаю, що ми створили достойні умови праці, забезпечуємо формою, всім необхідним – працювати у галузі престижно. Інша річ, що далеко не завжди вдається знайти справді гарного фахівця чи принаймні людину, яка готова самовіддано виконувати покладені на неї обов’язки.
Загалом нам є чим пишатися: протягом цього року у наших лісогосподарських підприємствах створено 273 нових робочих місця. І наразі кількість штатних працівників налічує 3048 осіб. Комфортні умови роботи та дотримання санітарно-побутових вимог, а також безпека праці залишаються нашими першочерговими завданнями.
Уже не раз у спілкуванні з вашими колегами казав і не втомлююся повторювати: найбільша цінність лісової галузі – людина. Жодна дороговартісна техніка не здатна покращити результати роботи без її мудрого керівництва.
– Логічно, що навесні ТОП-тема – лісокультурна кампанія. Розкажіть про особливості посадки лісу-2017.
– Лісокультурна кампанія-2017 в нашій області розпочалася рано, як і весна. Зважаючи на сприятливі погодні умови, ми активно приступили до лісовідновних робіт у період, поки у ґрунті тримається волога.
Чесно кажучи, ми практично завершили посадку лісу ще до середини березня. А до середини квітня в рамках лісокультурної кампанії активно проводили Всеукраїнську акцію «Майбутнє лісу у твоїх руках», залучаючи до посадки лісу громадськість, владу, учнівську молодь.
Не хочу хвалитися, але так масштабно, як цього року, акція ще не відбувалася. Нам вдалося залучити загалом понад 10 тисяч учасників, ми зібрали керівників усіх гілок влади області, силових структур, духовенство.
Більше ста працівників облдержадміністрації на чолі з головою Володимиром Гунчиком садили ліс, долучалися працівники СБУ, журналісти, учні шкіл, студенти, працівники райдержадміністрацій, райрад. Не буду зараз деталізувати, про все це багато розповідалося у ЗМІ.
Приємно, що враження у всіх лишалися позитивні.
– Цього року лісова галузь не отримала бюджетного фінансування. Взагалі. Навіть на лісовідновні роботи, про які ви говорите. Поряд із тим показники лісогосподарської діяльності не просто залишилися високими, а й зросли. Громадські активісти, окремі політики, переконують, що все це відбувається через збільшення площ вирубки…
– Стверджувати, що лісівники можуть заробляти за рахунок збільшення площ вирубки лісу, може лише той, хто ніколи не працював у галузі. Є розрахункова лісосіка, тобто документ, яким визначено площі рубок на 10 років. Корективи у нього практично вносяться лише через знищений шкідниками ліс. Але на цьому точно не заробиш. Бо ж санітарні рубки для лісистої Волині не можуть бути способом заробляння грошей.
Це ще один міф, який вигідний тим, хто з лісівника хоче зробити злодія. Бо санітарні рубки тягнуть за собою більше витрат, ніж прибутків. Дня нормальної роботи наших підприємств достатньо рубок головного користування.
Щоб зняти напругу у суспільстві довкола питання вирубки дерев, ми робимо все, щоб це було відкрито. Відповідно до змін у Санітарних правилах України, об’єми рубок погоджуються з органами місцевого самоврядування, представниками громадських організацій. Всі матеріали є у вільному доступі на сайті.
Як іще відкритіше організувати роботу, щоб врешті зняти ці питання, чесно кажучи, поки не знає ніхто…
Варто також додати, що порівняно з європейськими країнами, Україна навіть не добирає деревини. Якщо, наприклад, у Польщі та прибалтійських країнах вирубується до 80% приросту, у нас – менше 50%.
Секрет успіху лісогосподарських підприємств не у кількості вирубаного, а в раціональності використання деревини.
– Розкажіть, як працюють лісокомплекси і куди реалізовується волинська деревина.
– На Волині працює 14 промислових комплексів. Вони щороку нарощують потужності. Зокрема у 2016-му було перероблено понад 300 тисяч кубометрів деревини, що більш як на 50 тисяч кубометрів більше, ніж за аналогічний період 2014-2015 років.
Якщо брати 3 місяці 2017 року, то із загалом заготовлених лісогосподарськими підприємствами трохи більше 300 тисяч м3 деревини на власних лісокомплексах перероблено вже майже 100 тисяч м3.
Рентабельність лісогосподарських підприємств зростає за рахунок раціонального використання лісових ресурсів. Саме тому ми боремося за безвідходне виробництво, намагаємося перетворити на гроші навіть неліквідну деревину.
У переробці деревини рентабельність і якість залежать також від впровадження новітніх технологій та сучасного обладнання. Наші підприємства витратили на нову техніку лише минулого року більше 40 млн грн. Оновлення виробничих потужностей дозволило нам підвищити ефективність використання лісосировинних ресурсів, підняти вихід переробки 1 кубометра деревини з 939 грн до 1067 грн.
– Ви не окреслили особливості та географію реалізації волинської деревини.
– Я вже зазначив, що із 300 тисяч м3 заготовленої цього року деревини майже 100 перероблено на місці. Незначна частка витрачається на власні потреби лісгоспів. Тож 200 тисяч кубометрів за цих три місяці роботи було реалізовано у круглому вигляді. То хочу зазначити, що понад 170 тисяч кубометрів деревини продано на внутрішній ринок і це переважно з аукціонів.
– Олександре Михайловичу, маю запитати вас про те, що нині цікавить усю Україну. Прокоментуйте нарешті численні та не зовсім зрозумілі повідомлення прокуратури області про обшуки в оселях керівників держлісгоспів, арешти лісопродукції, викриття діяльності загадкових офшорних фірм, що відбулося в рамках відкритих кримінальних проваджень.
– Для початку скажу лише, що такі дії в рамках кримінальних проваджень не зрозумілі і нам, лісівникам, а також багатьом волинянам. Тому напрошуються висновки, що комусь на Волині, одній із найбільш ресурсних областей, вигідно дестабілізувати ситуацію.
Ніколи не дозволяю собі бути голослівним – очевидно, дається в знаки багаторічна робота у лісовій галузі, тому буду говорити лише фактами, якими на цей час володію.
Щодо вилучення 500 кубів лісопродукції, походження якої викликало сумніви у прокуратури і про що ЗМІ писали протягом усієї осені, то Луцьким міськрайонним судом скасовано всі рішення про накладення арешту і все було повернуто у розпорядження підприємств.
В результаті слідчих дій та численних перевірок різних контролюючих органів поки не виявлено жодних порушень законодавства.
Все інше, що було озвучено, навіть коментувати не беруся. Будуть виявлені конкретні факти щодо когось із директорів – прийматимемо міри.
Мене більше турбує інше. Ми опинилися в досить неприємній ситуації, коли результати проведених нами ж перевірок та порушені за ними кримінальні провадження не доводяться до логічного завершення в частині притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб.
Мабуть, простіше пред’явити позов у рамках господарського судочинства і стягнути понесені збитки не з винного, а безпосередньо з підприємства. На мою думку, така ситуація буде породжувати ще більше відчуття безкарності.
Не стану конкретизувати. Це озвучувалося неодноразово. Але є судові справи про визнання законним чи незаконним звільнення директора лісогосподарського підприємства, які тягнуться місяцями. Незважаючи на те, що зібрані всі матеріали справи із результатами перевірок, що чітко вказують на причини розірвання контракту.
Та все ж сподіваюся, що наші правоохоронні органи розберуться по суті щодо кожної ситуації. Хоча водночас розумію, що цей рік не буде простішим, ніж попередній.
Можу лише пожартувати з цього приводу: така ситуація нас загартовує.
Знаю, що не зовсім вичерпно відповів на ваше запитання, але вкотре наголошу: звик оперувати лише фактами. Будуть з’ясовані та конкретизовані інші деталі озвучених справ – оприлюднимо.
– Будемо чекати. А поки перейдемо до справ буденних. З інформації про виявлення крадіжок лісу очевидно, що створення у квітні минулого року мобільних рейдових бригад як підсилення лісової охорони було правильним рішенням.
– Важливе запитання. Коли ми створювали мобільні групи, сумнівів було чимало. По-перше, такого досвіду досі немає в Україні. По-друге, ми розуміли, що це витрати, які можуть себе не виправдати. Але нещодавно підбивши підсумки роботи за рік, були приємно вражені. 70% виявлених порушень у 2016 році зроблені саме працівниками рейдових груп.
Звісно, не можна стверджувати, що всі 20 груп оперативного реагування спрацьовують на відмінно. Є і певні законодавчі моменти, що теж нерідко грають на руку лісопорушникам. Але загалом результат справді позитивний.
Тісно співпрацюємо з правоохоронними органами, з певною періодичність визначено спільні патрулі. До нас часто надходять сигнали від небайдужих громадян, за що хочеться особливо подякувати. Так, спільними зусиллями ситуацію вдається тримати на контролі.
– У лісової охорони, крім виявлення самовільних рубок, є ще один, не менш важливий обов’язок – боротьба із засміченням лісу. І якщо упіймати на крадіжці деревини ще можливо, то на засмічені – практично ні. Та й установленими штрафами волинян злякати важко… Чи бачите якийсь вихід?
– Це дійсно правда. Поки боротися зі сміттям ми можемо, прибираючи ліс власними силами.
Який вихід? Звісно, перш за все можна говорити про те, що зміна законодавчих норм у бік жорсткішого покарання порушників дасть позитивний результат.
Але особисто я бачу з цієї ситуації ще один вихід. Ми власним прикладом маємо виховати таке суспільство, де кожен відчуватиме відповідальність за порядок там, де живе.
Саме тому восени минулого року ми запровадили акцію «Чистий ліс» і цієї весни її повторили. Що приємно, коли організовували масові прибирання, самі не думали, що буде такий ажіотаж та до спільної роботи долучиться спочатку понад 3000 небайдужих волинян, а вже цього року – близько 4000!
Знаєте, я переконаний, що дорослі, які прибирали ліс, десятому закажуть, що не можна смітити. І діти, які власними руками збирали відходи у мішки, скажуть своїм татам і мамам, що тут теж потім доведеться комусь прибирати!
Восени ми знову проведемо таку ж акцію. І так із часом – крок за кроком – разом покажемо гарний приклад чистого лісу.
До речі, як до прибирання, так і до висадки лісу, постійно долучаю своїх дітей – 4-річного сина Тимофія та 8-річну доньку Анастасію. Вони дуже стараються, потім розповідають про це одноліткам. Вірю, що наші діти вже будуть іншими, кращими за нас, більш європейськими.
– Дякую за відвертість.
Спілкувалася Світлана ГАВРИЛЮК, ЛВ. №3-4. 2017
Засилля інформаційного простору повідомленнями про те, що ліс вирубують нещадно, перевірки та обшуки органів прокуратури, численні заяви громадських активістів зі звинуваченнями – лише невелика частина того, з чим доводиться жити галузі, яка, здавалося б, нічого спільного з політикою не має, - йдеться в публікації Лісового вісника.
Разом із тим, на фоні всіх цих подій лісівники демонструють високу якість роботи: крім того, що в офіційних показниках – виконання та навіть перевиконання основних лісогосподарських завдань, суттєво зростає заробітна плата, створюються нові робочі місця, покращуються умови праці, що в результаті приводить до підняття престижу професії лісівника! І це при тому, що вже третій рік поспіль з Державного бюджету України на розвиток лісової галузі не виділяється жодної гривні.
Про те, як вдається поєднувати непоєднуване, працювати в умовах тиску та постійного контролю, а також про підсумки минулого року та плани на майбутнє – в ексклюзивному інтерв’ю з начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександром Кватирком.
– Ви дійсно правильно зауважили. Поряд із тим негативом, який розповсюджують про лісівників, маємо й такий факт, що до нас просяться на роботу сотні людей. Хоча нічого дивного у цьому не бачу: у сільській місцевості, та й, не помилюся, коли скажу – в обласному центрі, не надто багато працедавців пропонують робоче місце із офіційною заплатою у 6-7 тисяч. А якщо є відповідна кваліфікація та навики, то наші підприємства можуть запропонувати й усі 8-10 тисяч гривень зарплати.
За три місяці цього року середня зарплата зросла майже на 500 гривень. Варто додати, що за цей же період 2017-го ми сплатили 58 мільйонів податків і зборів. Вважаю, що ми створили достойні умови праці, забезпечуємо формою, всім необхідним – працювати у галузі престижно. Інша річ, що далеко не завжди вдається знайти справді гарного фахівця чи принаймні людину, яка готова самовіддано виконувати покладені на неї обов’язки.
Загалом нам є чим пишатися: протягом цього року у наших лісогосподарських підприємствах створено 273 нових робочих місця. І наразі кількість штатних працівників налічує 3048 осіб. Комфортні умови роботи та дотримання санітарно-побутових вимог, а також безпека праці залишаються нашими першочерговими завданнями.
Уже не раз у спілкуванні з вашими колегами казав і не втомлююся повторювати: найбільша цінність лісової галузі – людина. Жодна дороговартісна техніка не здатна покращити результати роботи без її мудрого керівництва.
– Логічно, що навесні ТОП-тема – лісокультурна кампанія. Розкажіть про особливості посадки лісу-2017.
– Лісокультурна кампанія-2017 в нашій області розпочалася рано, як і весна. Зважаючи на сприятливі погодні умови, ми активно приступили до лісовідновних робіт у період, поки у ґрунті тримається волога.
Чесно кажучи, ми практично завершили посадку лісу ще до середини березня. А до середини квітня в рамках лісокультурної кампанії активно проводили Всеукраїнську акцію «Майбутнє лісу у твоїх руках», залучаючи до посадки лісу громадськість, владу, учнівську молодь.
Не хочу хвалитися, але так масштабно, як цього року, акція ще не відбувалася. Нам вдалося залучити загалом понад 10 тисяч учасників, ми зібрали керівників усіх гілок влади області, силових структур, духовенство.
Більше ста працівників облдержадміністрації на чолі з головою Володимиром Гунчиком садили ліс, долучалися працівники СБУ, журналісти, учні шкіл, студенти, працівники райдержадміністрацій, райрад. Не буду зараз деталізувати, про все це багато розповідалося у ЗМІ.
Приємно, що враження у всіх лишалися позитивні.
– Цього року лісова галузь не отримала бюджетного фінансування. Взагалі. Навіть на лісовідновні роботи, про які ви говорите. Поряд із тим показники лісогосподарської діяльності не просто залишилися високими, а й зросли. Громадські активісти, окремі політики, переконують, що все це відбувається через збільшення площ вирубки…
– Стверджувати, що лісівники можуть заробляти за рахунок збільшення площ вирубки лісу, може лише той, хто ніколи не працював у галузі. Є розрахункова лісосіка, тобто документ, яким визначено площі рубок на 10 років. Корективи у нього практично вносяться лише через знищений шкідниками ліс. Але на цьому точно не заробиш. Бо ж санітарні рубки для лісистої Волині не можуть бути способом заробляння грошей.
Це ще один міф, який вигідний тим, хто з лісівника хоче зробити злодія. Бо санітарні рубки тягнуть за собою більше витрат, ніж прибутків. Дня нормальної роботи наших підприємств достатньо рубок головного користування.
Щоб зняти напругу у суспільстві довкола питання вирубки дерев, ми робимо все, щоб це було відкрито. Відповідно до змін у Санітарних правилах України, об’єми рубок погоджуються з органами місцевого самоврядування, представниками громадських організацій. Всі матеріали є у вільному доступі на сайті.
Як іще відкритіше організувати роботу, щоб врешті зняти ці питання, чесно кажучи, поки не знає ніхто…
Варто також додати, що порівняно з європейськими країнами, Україна навіть не добирає деревини. Якщо, наприклад, у Польщі та прибалтійських країнах вирубується до 80% приросту, у нас – менше 50%.
Секрет успіху лісогосподарських підприємств не у кількості вирубаного, а в раціональності використання деревини.
– Розкажіть, як працюють лісокомплекси і куди реалізовується волинська деревина.
– На Волині працює 14 промислових комплексів. Вони щороку нарощують потужності. Зокрема у 2016-му було перероблено понад 300 тисяч кубометрів деревини, що більш як на 50 тисяч кубометрів більше, ніж за аналогічний період 2014-2015 років.
Якщо брати 3 місяці 2017 року, то із загалом заготовлених лісогосподарськими підприємствами трохи більше 300 тисяч м3 деревини на власних лісокомплексах перероблено вже майже 100 тисяч м3.
Рентабельність лісогосподарських підприємств зростає за рахунок раціонального використання лісових ресурсів. Саме тому ми боремося за безвідходне виробництво, намагаємося перетворити на гроші навіть неліквідну деревину.
У переробці деревини рентабельність і якість залежать також від впровадження новітніх технологій та сучасного обладнання. Наші підприємства витратили на нову техніку лише минулого року більше 40 млн грн. Оновлення виробничих потужностей дозволило нам підвищити ефективність використання лісосировинних ресурсів, підняти вихід переробки 1 кубометра деревини з 939 грн до 1067 грн.
– Ви не окреслили особливості та географію реалізації волинської деревини.
– Я вже зазначив, що із 300 тисяч м3 заготовленої цього року деревини майже 100 перероблено на місці. Незначна частка витрачається на власні потреби лісгоспів. Тож 200 тисяч кубометрів за цих три місяці роботи було реалізовано у круглому вигляді. То хочу зазначити, що понад 170 тисяч кубометрів деревини продано на внутрішній ринок і це переважно з аукціонів.
– Олександре Михайловичу, маю запитати вас про те, що нині цікавить усю Україну. Прокоментуйте нарешті численні та не зовсім зрозумілі повідомлення прокуратури області про обшуки в оселях керівників держлісгоспів, арешти лісопродукції, викриття діяльності загадкових офшорних фірм, що відбулося в рамках відкритих кримінальних проваджень.
– Для початку скажу лише, що такі дії в рамках кримінальних проваджень не зрозумілі і нам, лісівникам, а також багатьом волинянам. Тому напрошуються висновки, що комусь на Волині, одній із найбільш ресурсних областей, вигідно дестабілізувати ситуацію.
Ніколи не дозволяю собі бути голослівним – очевидно, дається в знаки багаторічна робота у лісовій галузі, тому буду говорити лише фактами, якими на цей час володію.
Щодо вилучення 500 кубів лісопродукції, походження якої викликало сумніви у прокуратури і про що ЗМІ писали протягом усієї осені, то Луцьким міськрайонним судом скасовано всі рішення про накладення арешту і все було повернуто у розпорядження підприємств.
В результаті слідчих дій та численних перевірок різних контролюючих органів поки не виявлено жодних порушень законодавства.
Все інше, що було озвучено, навіть коментувати не беруся. Будуть виявлені конкретні факти щодо когось із директорів – прийматимемо міри.
Мене більше турбує інше. Ми опинилися в досить неприємній ситуації, коли результати проведених нами ж перевірок та порушені за ними кримінальні провадження не доводяться до логічного завершення в частині притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб.
Мабуть, простіше пред’явити позов у рамках господарського судочинства і стягнути понесені збитки не з винного, а безпосередньо з підприємства. На мою думку, така ситуація буде породжувати ще більше відчуття безкарності.
Не стану конкретизувати. Це озвучувалося неодноразово. Але є судові справи про визнання законним чи незаконним звільнення директора лісогосподарського підприємства, які тягнуться місяцями. Незважаючи на те, що зібрані всі матеріали справи із результатами перевірок, що чітко вказують на причини розірвання контракту.
Та все ж сподіваюся, що наші правоохоронні органи розберуться по суті щодо кожної ситуації. Хоча водночас розумію, що цей рік не буде простішим, ніж попередній.
Можу лише пожартувати з цього приводу: така ситуація нас загартовує.
Знаю, що не зовсім вичерпно відповів на ваше запитання, але вкотре наголошу: звик оперувати лише фактами. Будуть з’ясовані та конкретизовані інші деталі озвучених справ – оприлюднимо.
– Будемо чекати. А поки перейдемо до справ буденних. З інформації про виявлення крадіжок лісу очевидно, що створення у квітні минулого року мобільних рейдових бригад як підсилення лісової охорони було правильним рішенням.
– Важливе запитання. Коли ми створювали мобільні групи, сумнівів було чимало. По-перше, такого досвіду досі немає в Україні. По-друге, ми розуміли, що це витрати, які можуть себе не виправдати. Але нещодавно підбивши підсумки роботи за рік, були приємно вражені. 70% виявлених порушень у 2016 році зроблені саме працівниками рейдових груп.
Звісно, не можна стверджувати, що всі 20 груп оперативного реагування спрацьовують на відмінно. Є і певні законодавчі моменти, що теж нерідко грають на руку лісопорушникам. Але загалом результат справді позитивний.
Тісно співпрацюємо з правоохоронними органами, з певною періодичність визначено спільні патрулі. До нас часто надходять сигнали від небайдужих громадян, за що хочеться особливо подякувати. Так, спільними зусиллями ситуацію вдається тримати на контролі.
– У лісової охорони, крім виявлення самовільних рубок, є ще один, не менш важливий обов’язок – боротьба із засміченням лісу. І якщо упіймати на крадіжці деревини ще можливо, то на засмічені – практично ні. Та й установленими штрафами волинян злякати важко… Чи бачите якийсь вихід?
– Це дійсно правда. Поки боротися зі сміттям ми можемо, прибираючи ліс власними силами.
Який вихід? Звісно, перш за все можна говорити про те, що зміна законодавчих норм у бік жорсткішого покарання порушників дасть позитивний результат.
Але особисто я бачу з цієї ситуації ще один вихід. Ми власним прикладом маємо виховати таке суспільство, де кожен відчуватиме відповідальність за порядок там, де живе.
Саме тому восени минулого року ми запровадили акцію «Чистий ліс» і цієї весни її повторили. Що приємно, коли організовували масові прибирання, самі не думали, що буде такий ажіотаж та до спільної роботи долучиться спочатку понад 3000 небайдужих волинян, а вже цього року – близько 4000!
Знаєте, я переконаний, що дорослі, які прибирали ліс, десятому закажуть, що не можна смітити. І діти, які власними руками збирали відходи у мішки, скажуть своїм татам і мамам, що тут теж потім доведеться комусь прибирати!
Восени ми знову проведемо таку ж акцію. І так із часом – крок за кроком – разом покажемо гарний приклад чистого лісу.
До речі, як до прибирання, так і до висадки лісу, постійно долучаю своїх дітей – 4-річного сина Тимофія та 8-річну доньку Анастасію. Вони дуже стараються, потім розповідають про це одноліткам. Вірю, що наші діти вже будуть іншими, кращими за нас, більш європейськими.
– Дякую за відвертість.
Спілкувалася Світлана ГАВРИЛЮК, ЛВ. №3-4. 2017
Сьогодні, 08:08