Проти лісокрадів та браконьєрів – спільними зусиллями

Лісівники та правоохоронці Чернігівщини поглиблюють співпрацю у боротьби з лісовою мафією.

Директор ДП «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець зустрівся з начальником головного управління Національної поліції в Чернігівській області Едуардом Альохіним і домовився про плідну співпрацю у боротьбі з лісокрадами та браконьєрами.

Про це Svoboda.FM повідомили в ДП «Ніжинське лісове господарство».

Сучасні лісокради – це технічно та законодавчо підготовлені злочинці, які вміють вдало замітати сліди.

Ці особи спалюють пні зрубаних дерев, обпилюють стовбури вкраденої продукції, аби потім жоден експерт не зміг визначити де саме було спиляно ліс – лісокради мають пристойний арсенал методів і часто уникають відповідальності.

Вони не бояться ризикувати, адже ліс, особливо цінні породи дерева, коштує немалих грошей.

Територія, за якою доглядає ДП «Ніжинське лісове господарство» - у першочерговій групі ризику, оскільки охоплює територію чотирьох районів Чернігівщини. Практично у кожному лісництві є цінні породи дерева. Саме столітні дуби та ясени приваблюють лісокрадів. Їх не лякає навіть наявність лісової охорони. Статистика – тому яскраве підтвердження.

Так, за словами Юрія Болоховця, у 2015 році правоохоронцями Носівського, Куликівського та Бобровицького районів Чернігівщини було порушено 5 кримінальних справ за фактами незаконної вирубки лісу. Загальна сума збитків, завданих державі – понад 165 тисяч гривень.

У 2016 році поліціянти Бобровицького, Ніжинського та Носівського відділень порушили 6 аналогічних кримінальних проваджень. Державі завдано збитків на суму в 116 тисяч гривень. З початку 2017 року зареєстровано ще дві кримінальні справи.

Як зазначили учасники двосторонньої зустрічі, складність доведення покарань зумовлена відсутністю належного технічного обладнання у експертів та недосконалістю діючого законодавства. Разом із тим начальник обласного управління Національної поліції Едуард Альохін поставив під особистий контроль розслідування кримінальних проваджень, де можливо довести вину лісокрадів. Лісівники та правоохоронці домовилися поглибити подальшу співпрацю в напрямках боротьби з незаконними вирубками лісу та браконьєрами.

Найближчим часом лісова охорона та поліція здійснюватимуть спільне патрулювання лісових угідь.


Збільшити

Збільшити

Далі...

Лісівники закликають громадськість рятувати ліс (ВІДЕО)

Лісівники закликають громадськість допомогти у боротьбі з комахами-шкідниками.

Про це повідомили у прес-службі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Останніми роками на Волині, як і в інших областях, спостерігається агресивний спалах діяльності лісових комах-шкідників. Соснові деревостани всихають за максимально короткий термін.

Як цьому завадити і головне – як побороти цих шкідників? Питання нині адресоване усьому суспільству краю. Адже позиція громадськості у цьому питанні, розуміння й підтримка людей, відіграє вирішальну роль.

http://www.0332.ua/article/1641567

Далі...

Дроны идут на взлет

В Беларуси появилась федерация беспилотной авиации, которая предлагает больше использовать дроны в коммерческих целях

Множество привычных сегодня и даже незаменимых в обычной жизни технологий «демобилизовалось» из военной промышленности — от микроволновых печей до интернета и системы GPS. Разработки под строгим грифом «Секретно» на гражданке нашли применение не только в быту, но и в коммерческих целях, создавая порой новые направления бизнеса. Побочные продукты военных исследований по–прежнему проникают в нашу жизнь, один из последних примеров — беспилотные летательные аппараты. Они создавались ради высокой миссии уменьшить риски для пилотов в горячих точках, а в мирной версии воспринимаются многими не иначе как забавные игрушки, которые можно потехи ради позапускать на пикнике в парке. Особенно в нашей стране, где дроны пока не приносят значимого коммерческого эффекта. Хотя во многих странах ЕС и особенно США они используются для обследования инженерных сетей и коммуникаций, сбора различной информации для анализа и даже как курьеры. Ликвидировать это отставание намерена созданная меньше двух месяцев назад Белорусская федерация беспилотной авиации. В ее рядах уже более 100 участников!

С хобби–ипостасью дронов у энтузиастов в нашей стране особых загвоздок нет. Запустить их на радость собравшимся удастся без юридических проволочек и многоступенчатых согласований — это устанавливает Указ № 81 «Об использовании авиамоделей». Да, дроны таким образом приравниваются к авиамоделям, и для их полета в пределах правового поля достаточно соблюдать две простые вещи: аппарат должен находиться в пределах видимости и не подниматься выше 100 метров. Разумеется, запрещено также летать над запретными зонами, полный список которых доступен на сайте Министерства обороны. Но вряд ли у авиалюбителей возникнут вопросы, почему не стоит запускать дрон в границах аэропорта, когда даже птица может повредить взлетающий самолет, не говоря уже о полукилограммовой механической конструкции. Но вот с коммерческим использованием беспилотников вопросы по–прежнему остаются, потому в том числе и была создана Белорусская федерация беспилотной авиации, рассказывает заместитель ее председателя Глеб Бондарик:

— Идея создания федерации пришла к нам летом, когда мы поняли, что вокруг беспилотных систем есть много проблем. Сразу после регистрации мы начали сотрудничество с государственными органами, которые регулируют использование дронов, и считаю, нам удалось начать разумный диалог. Мы поддерживаем разумные правила использования беспилотных систем, они реально нужны экономике страны — от аэрофотосъемки до сельского хозяйства и анализа газовых магистралей. Гораздо удобнее и экономически эффективнее многие виды работ проводить с помощью беспилотников, но здесь мы наблюдаем правовой вакуум. Проблема в том, что в основном документе для гражданских пользователей — Указе № 81 — содержится радикальное ограничение: он не позволяет заниматься коммерческой деятельностью. На наш взгляд, нужно создать четкую градацию беспилотных систем, которые могут применять гражданские лица. И до определенных тактико–технических, весогабаритных характеристик оставить этой технике льготные условия для получения разрешений, сертификации, что даст возможность приобретать ее на законных основаниях и использовать по своему усмотрению. Условно говоря, зарегистрированный как индивидуальный предприниматель фотограф платит налоги и может запускать купленный дрон, соблюдая все требования, — в пределах видимости, до 100 метров в высоту и снимать какие–то сюжеты, не нарушая никакие законы и принося доход в бюджет страны. Пока же такие энтузиасты попадают под категорию «опытной эксплуатации», тянущую за собой множество согласований, которые человеку на старте какого–либо проекта очень сложно преодолеть.

Управляются коптеры (еще одно название беспилотников) по радиоканалу, и его максимальная мощность также регулируется, нынешний предел — 10 мВт. Однако многие модели используют большую мощность сигнала, что ограничивает ввоз современной техники. И Белорусская федерация беспилотной авиации уже обратилась в Республиканское унитарное предприятие по надзору за электросвязью «БелГИЭ» с предложением по повышению лимита до 100 мВт. Позиция предприятия на данный момент: принципиальных преград для поднятия планки мощности нет, в ближайшее время может быть принято официальное решение. В перспективе такие устройства можно будет эксплуатировать без разрешения РУП «БелГИЭ», не будут они и подлежать регистрации, а значит, расширится перспективный парк коптеров для коммерческого использования. Более мощные устройства позволят использовать также современное «навесное», более тяжелое оборудование вроде профессиональных камер, измерительных приборов. Причем дроны постоянно расширяют поле своего использования. Скажем, в прошлом году один из коммерческих банков страны использовал коптер... для инкассации. Беспилотник перевез сумму, разумеется, символическую, ведь акция скорее задумывалась как имиджевая, из одной части города в другую. Но если сегодня речь о необычной рекламе банка, то завтра такой вариант уже вполне может заменить обычную инкассацию на машине и с охранниками, потому как ресурсов и времени уходит куда меньше. И это лишь один из многих перспективных способов использования дронов, уверен начальник управления информационной политики Белгазпромбанка Алексей Федоринчик:



— Бизнес всегда заинтересован в том, чтобы развивать технологии, способствующие снижению издержек, в том числе логистических. И эксперимент по использованию беспилотника для инкассации прошел достаточно успешно. Если вопрос будет урегулирован с правовой точки зрения, то это откроет возможность для инвестиций и различных партнерских проектов. Живой пример: для мониторинга в Европе электросетей в труднодоступных местах у граждан просто заказываются дроны с соответствующим оборудованием — тепловизорами, другими приборами. По сути, речь идет об аутсорсинге, то есть не нужно даже в собственном парке энергетической компании держать нужное количество дронов. Но там разрешено использовать беспилотники в таком качестве. И если мы сможем модернизировать наше законодательство, то тоже увидим однозначную экономию. И главный вопрос не столько в деньгах, сколько в большей скорости исполнения работы с помощью беспилотников.

Кстати, понятие «труднодоступные участки» для дрона воспринимается совсем по–другому. Скажем, если нужно обследовать участок в глубине леса, куда добраться можно не на каждом внедорожнике, то гораздо удобнее будет сделать это с помощью парящей в воздухе машины, управляемой дистанционно. Вопрос и в большей безопасности находящегося за пару десятков метров оператора, если говорить об обследовании инженерных сетей вроде высоковольтных линий электропередачи или газовых трубопроводов. Изобретать велосипед здесь не нужно, значительный опыт наработан за рубежом. Остается его грамотно перенять.

Коптер и пашет, и сеет
О том, что дроны — не технологичная игрушка, а вполне себе коммерческий инструмент, говорит не только западный опыт, но и реально действующие отечественные разработки. Например, стартапа OneSoil, где используется сразу несколько знаковых новинок — и дроны, и технология больших данных, то есть анализ огромных, накопленных зачастую за десятилетия, массивов информации, который помогает оптимизировать различные процессы. В данном случае речь о внесении удобрений и регулировании количества семян во время сева. Разработка рассчитана на нужды сельского хозяйства и сокращает расходы на содержание полей — после подсказок от OneSoil на одной и той же площади фермеры могли использовать до 35% меньше удобрений, получая неизменный по объему урожай. И аэросъемка с квадрокоптеров зачастую необходима для всеобъемлющего анализа, уточняет сооснователь стартапа OneSoil Вячеслав Мазай:

— В своей работе мы в основном полагаемся на спутниковые съемки местности и зачастую многолетние записи, которые ведут фермеры. Но порой съемка с беспилотников — самый оптимальный и экономичный вариант. Вообще, если посмотреть на структуру выданных в США лицензий на использование дронов, то более 80% из них приходятся именно на фермеров — все активнее в сельском хозяйстве используются дроны для сбора данных о посевах и полях. Наш анализ за счет, например, поиска площадей, которые из–за геометрии поля или других факторов удобряются дважды, позволяет не только реально экономить удобрения, но и получать более экологичную продукцию, что также сегодня очень важно.

OneSoil уже предлагает свои услуги не только в Беларуси, но и за границей.



akostyukevich@sb.by

Антон КОСТЮКЕВИЧ
Автор фото: Павел ЧУЙКО

https://www.sb.by/articles/drony-idut-na-vzlet.html

Далі...

Ученые предупреждают о серьезной угрозе для экосистемы Украины

Леса Украины столкнулись с серьёзной проблемой — нашествием короеда. Об этом рассказывает «Свидетель» на НТН.

По прогнозам специалистов, уже через неделю жук активизируется, однако травить его бесполезно. Известно, что верхушечный король является самым опасным и агрессивным вредителем. На одном хвойном дереве могут поселиться до 15 тысяч таких насекомых. Они за несколько месяцев могут уничтожить целое дерево. В прошлом году площадь поражённой короедами местности составляла 1000 гектаров, в этом — уже 6000. Насекомые не только поедают деревья, но и переносят небезопасные для хвойных грибы, после чего деревья синеют и теряют свою ценность. К химической борьбе с вредителями специалисты не прибегают. Считают, что распыливание пестицидов дорого, а также вредно для близ лежащих сёл, поэтому народными методами распространение скворечников и вырубка хвойных деревьев Анастасия Шевченко.

vedomosti-ua.com
Источник: Новости Ю

3 МАЯ 2017 Г. 19:37 КАТЕГОРИЯ: НАУКА
https://newsyou.info/uchenye-preduprezhdayut-so-sereznoj-ugroze-dlya-ekosistemy-ukrainy

Далі...

В Украине появилась необычная пожарная машина

Для аэропорта "Борисполь" купили необычный аэродромный пожарный автомобиль четвертого поколения — Rosenbauer Panther 5. Стоимость этой машины с колесной формулой 6х6 и футуристическим дизайном – 1 млн евро. Об этом сообщает Autonews.

Panther 5 перевозит 14 500 литров огнетушащих веществ. Мощный пожарный насос обеспечивает подачу до 152 литров в секунду, а в минуту — это почти 9 тонн.

Машина укомплектована турбодизельным двигателем мощностью 700 лошадиных сил, автоматической коробкой передач и разгоняется до 80 км/ч за 30 секунд. Максимальная скорость — 120 км/ч.

Rosenbauer Panther 5 начнет свое дежурство накануне "Евровидения-2017" для усиления уровня пожарной безопасности в аэропорту.

http://www.bagnet.org/news/tech/329922/v-ukraine-poyavilas-neobychnaya-pozharnaya-mashina

Далі...

Охорона лісів від пожеж - Сумиліс. ВІДЕО

Суми ЛІС

Далі...

Ринок землі: між бажанням і можливістю - Урядовий кур'єр

АКТУАЛЬНО. Аграрна спільнота вимагає зважених цивілізованих правил на противагу тим народним обранцям, які намагаються якомога швидше проштовхнути примітивний розпродаж гектарів

На IV Міжнародній конференції аграрних інвесторів Agri Invest Forum 2017, що пройшла нещодавно у Києві, сільгоспвиробники — керівники аграрних підприємств з 19 областей України одразу порушили головне питання: перспектива запровадження ринку землі.
За допомогою спеціальних дистанційних пультів аграрії могли проголосувати за питання, які ставили організатори, і так висловити свою думку. Результати їхнього волевиявлення зовсім не такі, як нам представляють прихильники якнайскорішого і безумовного розпродажу землі.

Із розумом

Майже 20% опитаних проголосували за можливе відкриття ринку, але не раніше ніж через 3 роки — зі січня 2021-го за умови, що такий термін буде закріплено законом. Ще 48,3% переконані, що відкривати ринок землі потрібно поступово, починаючи із земель державної та комунальної власності, а потім крок за кроком працювати в межах пілотного проекту з продажу приватних земельних ділянок в окремих районах.

Більшість воліла б на першому етапі розпочати з придбання (саме слово придбання, а не продаж має стояти на першому місці) державних земель на виплат на кілька років під прийнятні, а не комерційні банківські відсотки.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов оголосив єдину позицію аграрних асоціацій: ринок землі не можна запроваджувати одномоментно і зараз. До цього не готові ні держава, ні аграрії. Розпочати варто із 2024 року, перед тим забезпечивши наповнення земельного кадастру і реєстру майнових прав, запровадити програму пільгового кредитування для малих фермерів.

Юридичні заковики

Залишається дискусійним питання можливості придбання сільськогосподарської землі лише фізичними особами. На всіх обговореннях із цього приводу неодмінно спливає питання: хто вони такі, ці фізичні особи? Ні простий селянин, ні пересічний городянин не зможе придбати за власні кошти 200 гектарів ріллі й аби ще залишилося на господарство. Щоправда, такі гроші можуть ховати під картатими пледами окремі тяжкохворі дзюдоїсти, але вони навряд чи оброблятимуть землю. То навіщо їм ту землю купувати?

Додамо сюди ще юридичний казус. Обробляти землю мають право юридичні особи — сільгосппідприємства. Навіть фермерське господарство з одного фермера — це юридична особа, але володіти землею юридична особа права не має. То яка тоді мета пропонованої аграрної реформи?

«Ми проти введення ринку землі у тому вигляді, який пропонують наявні на сьогодні законопроекти. Адже їх написано так, щоб люди, які працюють на землі, не могли продовжувати роботу. Фактично вони створені для того, щоб викупити землю в селян за копійки. У кого нині є вільні гроші? В олігархів та корупціонерів. Ось кому належатиме українська земля. Українську землю мають купувати українці — і фізичні, і юридичні особи», — зазначив голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

Виконавчий директор Асоціації фермерів України Микола Стрижак зауважив, що неорганізований, без належного юридичного забезпечення розпродаж землі — це ще не земельна реформа, а базар. І недарма згадав Селянський банк часів Столипіна. Тоді селянам давали кредити на купівлю землі (й не лише землі, а й засобів виробництва), тепер не дають. І не дадуть: щоб придбати землю в усіх охочих її продати, за підрахунками Всеукраїнської аграрної ради, потрібно не менш як 35 мільярдів гривень, у банків вільних кредитних коштів удесятеро менше.

Опитування учасників форуму показало: 63,4% господарств зацікавлені в купівлі земель сільгосппризначення, але лише 20% з них мають на це кошти. Ще 52,7% сподіваються отримати на це кредит, але сподівання їхні, мабуть, марні.

Пам’ятаєте кавказький тост із відомої радянської кінокомедії: між бажанням і можливістю є велика, іноді нездоланна різниця. Хоч аграрний сектор у нас — найбільший в країні створювач ВВП, саме його банки кредитують неохоче. Навіть необізнана людина, зачувши таке, зрозуміє: заковика тут не в економічній, а в адміністративній площині. Якщо, скажімо, на думку НБУ, земля з-поміж усіх видів застави має найнижчий коефіцієнт ліквідності, то це відображення якихось сумлінних моментів та законодавчих невизначеностей, що лякають банкірів.

Некоректні приклади

Деякі народні обранці свідомо вводять громадськість в оману: мовляв, у більшості країн поширений вільний продаж землі. Цю тезу спростував голова правління корпорації «Сварог Вест Груп» Андрій Гордійчук: зовсім вільного продажу в світі майже не існує. Щоправда, наводять слід оприлюднити), право на її купівлю насамперед мають сусіди, щоб уникнути розпорошення земель, потім — місцева громада, затим — держава, і лише тоді, коли серед усіх перелічених категорій охочих нема, ділянка надходить у вільний продаж. На доцільності запровадження такої системи в нас наголошують багато фахівців, але чи її планують? Наскільки відомо, ні.

Мало часу чи забагато амбіцій?

Андрій Гордійчук глузує з тих народних обранців, які вимагають за будь-яку ціну пришвидшити розпродаж землі — мовляв, мало часу. Мало в тих, хто хоче скупити землю за безцінь! А цивілізований ринок не можна запроваджувати, якщо не вирішено багато організаційних питань.

Не упорядковано земельні відносини. За словами Михайла Соколова, в Україні вже нині, коли ринку землі ще нема, щорічно виникає майже 10 тисяч земельних спорів. І це не означає, що торішні спори вже вирішено — навпаки, їхня кількість рік у рік наростає, мов снігова куля.
Далеко не всі землі внесено до земельного кадастру — орієнтовно 70%, точніше ніхто не знає; в реєстрі майнових прав — не більш як 14%. А з того, що там є, деякі позиції гідні подиву: ділянки накладаються одна на одну, заходять у лісосмуги, на території ферм і підприємств, навіть у ставки й річки, інші мають одночасно по кілька господарів. І з таким багажем збираємося йти у ринок?

Це зауважив і народний депутат Олександр Бакуменко. За його словами, не лише не проведено інвентаризації земель — не визначено процедури їх консолідації, не створено належної інфраструктури, не запроваджено юридичних запобіжних заходів для убезпечення від спекуляцій з перепродажем.

А спокуса спекуляцій виникне неодмінно. Адже ціни на первинному ринку землі неминуче будуть низькими з дуже простої причини: через істотне перевищення пропозиції над попитом. Як ми вже сказали, хто може бути покупцем землі — досі не зрозуміло, натомість не менш як половина власників паів (можливо, і більше) готові продати їх хоч зараз.

При цьому, як зауважив Андрій Гордійчук, більшість продає не тому, щоб отримати стартовий капітал і розпочати новий вид діяльності, як у розвинених країнах, а просто для того, щоб купити собі хліба. То як можна сподіватися отримати за наділ справедливу ціну? І що станеться з колишніми власниками паїв, коли гроші, отримані за пай, закінчаться і навіть на орендну плату надії вже не буде? Це деякі народні депутати називають новим стимулом до економічного зростання і розвитку сільських територій?

Але ось диво: частина народних обранців цих зауважень воліє просто не чути, а наполягає на якнайскорішому запровадженні ринку землі без урахування думки самих аграріїв, не кажу вже про решту суспільства. І при цьому вперто повторюють ту саму заїжджену пісню про економічне зростання, навіть не помічаючи, що замість слів «ринок землі» самі ж говорять «продаж».

Ігри з вогнем по-українськи

Чим пояснити таке очевидне нехтування об’єктивними реаліями? Аграрії — учасники форуму в розмовах прозоро натякали на близькість деяких депутатів — ініціаторів подання до Конституційного суду про скасування мораторію на продаж землі до власників великого агробізнесу. Так чи не так, але надмірний поспіх у впровадженні заходу, який далеко не однозначно сприймає суспільство, може мати далекосяжні негативні наслідки.

До речі, про суспільство на форумі довелося почути й таку думку: навіщо всеукраїнський референдум, адже питання землі стосуються лише аграріїв? Так, ніби питання продовольчої безпеки країни, політичної та соціальної стабільності решти суспільства не стосуються. Або інша думка: референдум не потрібен, бо позицію більшості суспільства і так знаємо.

Так, референдум не має сили закону, його результати можна враховувати, можна ні. Можна й взагалі заборонити його проведення. Але до чого може призвести ігнорування думки суспільства?

На це прозоро натякнув закордонний гість депутат сейму Литовської Республіки Казіс Станкявічюс: до радянської окупації Литви там 90% орних земель належало фермерам, в інших країнах Балтії — трохи менше. І саме в Литві був найпотужніший антирадянський партизанський рух, останній бій литовських повстанців із загонами КДБ зафіксовано аж 1971 року. Це застереження: надто різкі рухи у такій делікатній царині, як земельне питання, можуть бути небезпечними.

Тут ще варто зауважити на одному чиннику, про який говорять мало і неохоче, але завжди мають на увазі: це тотальна недовіра народу до влади, яка дедалі посилюється через непопулярні заходи,зокрема в агарній галузі, — скасування спецрежиму ПДВ. Тому якщо в кожній новій ініціативі влади люди вбачають підступ, їх не можна за це засуджувати.

До речі, одна з гілок влади — правоохоронна система, і якщо на місцях ця гілка не захищає хлібороба від рейдерів, а навпаки, їм потурає, то це мінус авторитету всієї влади. Тож тепер виникає побоювання: чи не призведе відкриття ринку землі до пишного розквіту нового виду рейдерства — змушування власників паїв до продажу за невигідною ціною?


Володимир КОЛЮБАКІН для "Урядового кур'єра"
Урядовий кур'єр, четвер, 4 травня 2017 року, № 82 (5951), стор. 1, 5

Далі...

О внесении изменения в примечания схемы должностных окладов на должностях государственной службы по группам оплаты труда с учетом юрисдикции государственных органов в 2017 году (неофициальный текст)

Проект (неофіційний текст) 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

ПОСТАНОВА 

від ___ ____________ 2017 р. N ___ 

Київ

Про внесення зміни до приміток схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до приміток схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. N 15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 9, ст. 284, N 16, ст. 468), такі зміни:

у пункті 3 цифру "5" замінити цифрою "3";

доповнити пунктом 6 такого змісту:

"6. Посадові оклади державних службовців, які виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, підвищуються на 20 відсотків.".

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT3354.html

Далі...

На ринках Тернополя з’явилися перші цьогорічні лісові гриби

На ринках Тернополя вже можна придбати перші цьогорічні лісові гриби – маслюки.

Цими вихідними їх продавали жінки біля колишнього видавництва «Збруч».

За кілограм нечищених маслят правили 30 – 35 гривень.

Чищені маслюки «тягнули» на 45 гривень за кілограм.

Продавчині розповіли Тернополянам, що привезли гриби з Вишнівеччини.

Як правило, масово маслюки з’являються в хвойних і змішаних лісах у червні.

Ці гриби люблять піщані ґрунти, лісопосадки і не ростуть на болотах і сильно зволожених місцях. Оптимальна середньодобова температура для їх росту 15-18 - градусів і з’являються маслюки через 2-3 дні після дощу.


"0352.com.ua"

03.05.2017, 15:32

regions.lviv.ua/gospodarka/228915.html

Далі...

Начальник лісництва на Тернопільщині “відмив” майже 300 тисяч

Досудовим розслідуванням встановлено, що управлінець, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків, допустив до виникнення недостачі лісопродукції, яка, згідно висновку судово-економічної експертизи, склала майже 400 м куб лісопродукції різних порід, видів та сортів.

Діями посадовця завдано шкоду державним інтересам на загальну суму понад 265 тис. грн. Станом на сьогодні, майже половина збитків вже відшкодована обвинуваченим.

Прокуратурою Тернопільської області скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 367 (Службова недбалість) КК України стосовно начальника лісозаводу одного із лісових господарств області.

18:10 Травень 3, 2017 рік 

http://ternopillive.com.ua/nachalnik-lisnitstva-na-ternopilshhini-vidmiv-mayzhe-300-tisyach/

На одному з лісгоспів області недорахувалися 400 “кубів” деревини

Прокуратурою Тернопільської області скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 367 (Службова недбалість) КК України стосовно начальника лісозаводу одного із лісових господарств області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що управлінець, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків, допустив до виникнення недостачі лісопродукції, яка, згідно висновку судово-економічної експертизи, склала майже 400 м куб лісопродукції різних порід, видів та сортів. Діями посадовця завдано шкоду державним інтересам на загальну суму понад 265 тис. грн. Станом на сьогодні, майже половина збитків вже відшкодована обвинуваченим.

http://ltdaily.info/ternopil/na-odnomu-z-lishospiv-oblasti-nedorahuvalysya-400-kubiv-derevyny/

Далі...