ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 травня 2017

На Херсонщине дети специально подожгли лес



Недавно в Великокопанивском лесничестве (квартал 39, выдел 23) в урочище «Карпова балка» возник пожар на площади 0,02 га. Об этом сообщает издание "Гривна. Новый формат".
Пожар обнаружили с помощью телевизионной наблюдательной системы дежурные на лесной пожарной станции в 12:00.

На тушение выехал пожарный модуль, который справился с пожаром за 1,5 часа. Причина возгорания - неосторожное обращение с огнем несовершеннолетними, отдыхавших неподалеку от озера, а не умышленный поджог.

В то время два пожарных автомобиля на базе ЗИЛ-131 выезжали тушить стихийную свалку на территории Подокалиновского сельского совета (в двух километрах от места лесного пожара), и видимо, было удобнее сообщить о тушении лесного пожара, унизив роль лесников и приписав чужие заслуги.

4 Мая, 19:00

На Кіровоградщині рятувальники спільно з лісниками та правоохоронцями закликали громадян берегти ліс від вогню

Травень цього року видався, як на диво, теплим і сонячним, тож у лісах, міських парках і скверах та біля річок спостерігається велика кількість відпочивальників. Саме тому на суворому дотриманні правил пожежної безпеки під час відпочинку на території лісових масивів регіону наполягають рятувальники. Тож з метою протидії пожежам на території лісництв проводяться рейдові перевірки.

Так, 4 травня рятувальники спільно з працівниками обласного управління лісового господарства, представниками поліції та місцевих органів влади провели рейд у лісовому масиві неподалік с. Клинці Кіровоградського району й нагадали відпочивальникам, яких рекомендацій необхідно дотримуватись, аби не сталося пожежі у лісі. Запросили взяти участь у рейді також журналістів обласного телебачення. Варто зазначити, що порушників, які б розпалили багаття та не загасили його, організаторами рейду виявлено не було. Проте це не означає, що варто зменшувати темпи роботи щодо підвищення культури безпеки громадян та відповідального ставлення до збереження довкілля.

Співробітники лісгоспу наголосили, що розкладати вогнище дозволяється лише у рекреаційних зонах, але місце необхідно ретельно розчистити від сухої рослинності, а залишаючи ліс – залити попелище водою та переконатися, що вогнище повністю згасло. Фахівці ДСНС нагадали, що на початковій стадії пожежу у лісі ще можливо загасити самостійно. Працівники Національної поліції, в свою чергу, попередили громадян, що за знищення або пошкодження лісових масивів або зелених насаджень передбачена кримінальна відповідальність.

На завершення розмови рятувальники роздавали громадянам листівки з порадами, як уникнути пожеж у екосистемах та закликали берегти ліс від вогню.





У ДСНС України у Кіровоградській області
Опубліковано: 04.05.2017, 19:15

Полтавщина: попередьмо пожежі лісу


Найбільше пожеж виникає від, запаленого відпочиваючими, звичного вогнища.

Пожежа може виникнути сухого періоду року від непогашеної цигарки, сірника. Адже хвоя, трава, сухе листя спалахують від маленької іскри.

Як наголошує Ю.В. Клименко, начальник Пирятинського РС, вихідними й святковими днями проводяться постійно рейди спільно з працівниками лісохорони, поліції, державного пожежнагляду з метою попередження лісових пожеж. Це сприяє дотриманню вимог пожежбезпеки у лісових масивах (із найжорсткішими методами впливу на порушників).

ГУ ДСНС України у Полтавській області
04 Мая 2017 16:15

Рятувальники вчились гасити лісову пожежу на Хмельниччині. ВІДЕО



28 квітня на території Ізяславського лісового господарства відбулося масштабне навчання із ліквідації умовної лісової пожежі. У заході взяли учать керівники області та районів, лісових підприємств Хмельниччини, рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України у Хмельницький області та служб взаємодії.

Хмельницькі рятувальники вчились гасити лісову пожежу. Комплексне навчання відбулось на території Ізяславського лісового господарства.

Мета навчання – перевірити готовність до дій за призначенням усіх служб взаємодії під час ліквідації надзвичайної ситуації у лісових масивах. А також обмін досвідом у галузі забезпечення пожежної безпеки у лісомисливських господарствах краю.

Четвер, 04 травня 2017, 18:12
http://strichka.com/item/63617469


Можно зарабатывать на болоте, не разрушая его




Выражение «люди на болоте» стало чуть ли не синонимом белорусов. Однако во второй половине ХХ века из-за мелиорации территория, занимаемая болотами в нашей стране, сократилась с 14,2% до 4,2% от ее общей площади. В погоне за экономической выгодой пришлось закрыть глаза на ущерб, нанесенный окружающей среде. Сегодня мы начинаем понимать, что прямые и косвенные убытки от мелиорации зачастую перевешивают ту прибыль, которую удается получить. Об этом мы поговорили с заместителем директора по научной и инновационной работе Института экспериментальной ботаники НАН Дмитрием Груммо, который является одним из ведущих белорусских специалистов в области болотоведения.

– Если попробовать спустя десятилетия оценить последствия мелиорации, то каким будет вывод?

– Не раз высказывалось мнение, что тот рывок, который Полесье сделало в области сельского хозяйства, был обусловлен именно масштабным осушением болот. Однако платой за него стала потеря огромных объемов воды и те экологические проблемы, с которыми нам сегодня приходится иметь дело. Давайте не забывать, что болота Беларуси играют исключительно важную роль в поддержании благоприятного регионального гидрологического режима. Он в свою очередь важен для устойчивого функционирования естественных экологических систем и сохранения водных ресурсов за счет накопления в болотах запасов пресной воды, чей объем превышает 7 млрд м3, обеспечения водного питания рек и озер. Так что в целом ситуация неоднозначна. Надо четко отдавать себе отчет в том, что мы приобрели в результате мелиорации и что потеряли.



– Не наступаем ли мы сегодня на те же грабли, когда осушаем болота для добычи торфа?

– Надо признать, что экономика всегда диктует свои правила игры. Однако массовая мелиорация в данный момент не осуществляется. Если какие-то территории отводятся под торфодобычу, речь идет о точечных проектах с привлечением инвестиций (таких, как Морочно или Скураты).
В Беларуси была разработана и утверждена Схема использования торфяников, которая действует до 2030 года. Фактически она представляет собой регламентированную концепцию, имеющую статус официального документа. Это очень позитивный опыт, которого нет в соседних странах. Если какому-то представителю местных властей захочется использовать по своему усмотрению болото, которое не входит в разрабатываемый фонд, сделать это будет намного сложнее.

Сегодня разрабатываются в основном старые месторождения. Отведение новых связано с большими проблемами, в том числе из-за необходимости проводить общественные слушания. Нам удалось достичь компромисса между торфодобывающей промышленностью с одной стороны, общественными организациями и учеными – с другой. Благодаря этому биологи стали равноправными участниками диалога по поводу дальнейшей судьбы белорусских болот. Также начата разработка закона о болотах. Это еще один редкий пример стратегического подхода к использованию природных ресурсов. Удалось внедрить новые стандарты, включая восстановление выработанных торфяников, противопожарное обустройство, мониторинг прилегающих территорий. Без общественной поддержки мы не смогли бы добиться такого успеха.

– Часто приходится слышать, что добыча торфа нерентабельна. А как на самом деле?

– Сегодня Беларусь производит 3,2 млн торфа в год, т.е. столько же, сколько вся Россия. При этом его добыча часто диктуется планами, а не реальными экономическими потребностями. Обычна ситуация, когда вкладываются деньги в модернизацию заводов, а потом выясняется, что нет ресурсной базы или рынка сбыта.
Торф как топливо спас нашу страну и ее экономику в послевоенное время. Но стоит признать, что использовать его таким образом неэффективно. Торф не станет полноценной заменой нефти и газу. Производя брикеты, мы теряем воду – гораздо более ценный ресурс, который будет востребован в будущем. Ликвидация пожаров, возникающих на осушенных болотах, обходится дорого. Так, только в 2002 году на борьбу с ними было выделено 1,5 млн долларов.

Мы посещали аналогичное литовское предприятие, которое добывает торф на известном болоте Аукштумала. Там главный лозунг – «Мы не производим брикеты». Вместо этого выпускаются торфяные субстраты. С экономической точки зрения наиболее выгодно производить именно такие продукты с высокой добавленной стоимостью, в которых торф является лишь одним из компонентов. Для его получения не требуется много сырья, а значит, отпадает необходимость в масштабной мелиорации. При таком подходе тех участков, которые уже выделены для разработки в Беларуси, хватит на десятилетия. Резко нарастить объемы производства не получится, поскольку Литва и Латвия уже заняли свое место на рынке, и потеснить их вряд ли удастся.

Сегодня мы зачастую добываем торф, кипуем и отправляем в Западную Европу, чтобы там в него добавили продукты биотехнологического производства, расфасовали и привезли назад в виде готовых продуктов. Лишь недавно производства, занимающиеся выпуском субстратов, начали создавать в Беларуси при участии иностранных инвесторов. Важно отметить, что они демонстрируют лучшие показатели в области управления и реализации по сравнению с государственными торфоперерабатывающими предприятиями. У нас имеются и отечественные разработки ингредиентов, но пока распространено мнение, что лучше завозить их из-за границы. Это во многом связано с тем, что производственники консервативны.




В любом случае необходимо ставить перед инвесторами требование последующей экологической реабилитации. Повторное заболачивание, внедрение передовых европейских стандартов охраны окружающей среды должно войти в систему. Для этого есть все предпосылки: по мере того, как сельское хозяйство становится более интенсивным, многие выработанные торфяники оказываются заброшенными и деградируют. Однако рынок диктует условия использования болот. Государство не тратит значительные деньги на повторное заболачивание, поэтому приходится привлекать зарубежные гранты.

– В Западной и Центральной Европе болот практически не осталось. Могут ли они стать двигателем для развития экологического туризма в Беларуси?

– Мне кажется, что бренд «Беларусь – страна болот» уже существует. Пока он позволяет привлечь инвестиции в масштабные проекты по восстановлению осушенных территорий. «Великое княжество вертлявой камышевки» – первый проект такого рода, финансируемый Евросоюзом за его пределами. Однако туристический потенциал белорусских болот тоже велик. В 2004 году, когда с финансированием науки было особенно плохо, мы стали приглашать из-за рубежа волонтеров. За восемь лет к нам приехали представители 48 стран, которые помогали собирать научный материал. Их привлекла именно возможность побывать на настоящих болотах. В Беларуси есть хорошо сохранившаяся природа и неплохая туристическая инфраструктура. Так почему их не использовать и не пропагандировать?
Все же с точки зрения экономики основная функция верховых болот – это аккумулирование воды. Например, в торфяной залежи болота Ельня содержится 475 млн м3 пресной воды, или 70% от запасов воды в крупнейшем озере страны – Нарочи. Фактически оно является сердцем всей региональной гидрологической системы. На сегодняшний день в белорусских болотах хранится порядка 7 млрд кубометров воды. Еще столько же или даже больше мы потеряли в процессе мелиорации.

Приведу другой пример: американцы оценивают в 23 млрд долларов стоимость функций по защите от штормов и ураганов, выполняемых прибрежными водно-болотными угодьями. Еще один хороший пример – судьба водосборного бассейна Catskills/Delaware, который дает 90% питьевой воды для Нью-Йорка. Уничтожение на его территории природных экосистем и развитие сельского хозяйства привели к тому, что качество воды опустилось ниже приемлемого уровня. К 1996 году Нью-Йорк оказался перед выбором: строить систему фильтрации стоимостью порядка 6 млрд долларов или же принять меры по сохранению и восстановлению экосистем бассейна стоимостью 1-1,5 млрд долларов. Был выбран второй вариант, в результате удалось сэкономить 4,5 млрд долларов.

Не стоит также забывать о том, что болото содержит в связанном состоянии огромное количество углекислого газа и активно участвует в его поглощении. Сохранившиеся в естественном состоянии болота Беларуси выполняют газорегуляторную функцию – ежегодно они выводят из атмосферы около 900 тыс. тонн диоксида углерода и выделяют в атмосферу 630 тыс. тонн кислорода. В болотах Беларуси накоплено и сохраняется около 500 млн тонн углерода.




56% ягодных угодий в Беларуси сосредоточено именно на верховых болотах. Это и есть наиболее рентабельный способ их использования. Даже после мелиорации вырастить на верховом болоте «товарный» лес практически невозможно. Как показали наши исследования, если сопоставить полученные данные с затратами на мелиорацию 1 га верхового болота, то убыток от ее проведения для лесохозяйственных целей составляет около 95 USD на 1 га (в сопоставимых ценах). Таким образом, на болоте можно зарабатывать, не разрушая его. Надо только найти баланс. Именно это нам и предстоит сделать в ближайшие годы.

Беседовал Андрей БОРОДИН

Дмитрий Груммо
заместитель директора по научной и инновационной работе Института экспериментальной ботаники НАН РБ 0 594 Май 2017

Тарас Кутовий зайнявся чисткою кадрів в Держлісагентстві (оновлено)



Аграрний міністр доручив лісівникам нездійсненне завдання: за десять днів розробити новий закон про відкриті торги з продажу деревини, запустити інтерактивну карту рубок лісу і представити програму з розвитку галузі. За невиконання чиновникам загрожує відставка.

Напередодні травневих свят, Тарас Кутовий доручив Держлісагентству до 10 травня розробити і подати на розгляд Кабміну цілий ряд документів: від стратегії реформування лісової галузі, до законопроекту щодо реалізації всієї необробленої деревини через електронні торги.

Експерти сходяться на думці, що це нездійсненне завдання і її мета - прибрати всіх чиновників, які заважають міністру в «приватизації» лісової галузі, а це керівник Держлісагентства та два (?) заступники. Тарас Кутовий прекрасно розуміє, що за 10 днів, половина з яких святкові, вирішити всі поставлені завдання в Держлісагентстві не встигнуть. В результаті у міністра з'явиться формальний привід для звільнень небажаних людей і призначення на їхнє місце своїх кадрів.

Більш того експерти побоюються, що обумовлений законопроект про відкриті торги деревиною призведе до монополізації цього ринку міністром. Наше джерело в Уряді пояснило, що міністр планує підім'яти під себе ринок деревини.

Відповідно до закону, який Тарас Кутовий зібрався подати на розгляд уряду - всю необроблену деревину, а так само продукти її переробки підприємства підконтрольні Держлісагентству повинні реалізовувати через систему відкритих електронних торгів. Головним центром проведення торгів повинна стати полтавська біржа.

«Полтавщина - це вотчина міністра Кутового. У нього там все "схвачено". Тому протягнувши цей законопроект, представивши його Уряду, як потрібну і невідкладну реформу, він перехитрить всіх. На полтавській біржі міністр призначить керівником свою людину, за прикладом схеми з «Укрспиртом». Уся сировина продаватимуть тільки там, і взяти участь в аукціоні, продавця або покупця, стане неможливим без відкату людям міністра», - пояснив наше джерело в уряді.

Він уточнив, що закон суворо заборонить продажу в обхід біржі. І замість сучасної, відкритої і загальнодоступної системи, яку вже рік чекають всі учасники ринку, ми отримаємо нову чорну схему із заробляння грошей.

Математика проста. Держлісгоспи за рік приносять державі до 4 млрд. грн. Велика частина цих коштів йде від реалізації сировини. Таким чином, якщо відкат на біржі становитиме хоча б 20%, нетрудова прибуток міністра складе 800 млн. грн. на рік.

04.05.2017 17:01
http://from-ua.com/news/404773-taras-kutovoi-zanyalsya-chistkoi-kadrov-v-lesagentstve.html

***

Лесной блицкриг Тараса Кутового


Тра 4, 2017




Аграрный министр Тарас Кутовой инициирует передел рынка древесины в стране.

Под видом безотлагательных реформ в лесной отрасли, за десять дней он планирует разработать и принять новый закон о продаже всей древесины на аукционах. Суть документа сводится к тому, что все сырье будет уходить с молотка на подконтрольной министру Полтавской бирже. В результате без взяток и откатов переработчикам не продадут даже куба дерева. А очередная реформа будет провалена.Аграрный министр Тарас Кутовой вновь оказался в центре коррупционного скандала связанного с лесной промышленностью. Стоило страстям по возможной отмене моратория на экспорт круглого леса улечься, как предприимчивый чиновник затеял новую игру. В случае ее успешной реализации министр сможет решить целый ряд своих проблем: создать видимость реформ, убрать неугодных лесных чиновников и полностью перебрать под себя рынок продажи древесины.

Реформа с пользой для министра


На сегодняшний день у министра Тараса Кутового достаточно шаткое положение в правительстве. За год своей работы он так и не смог воплотить в жизнь ни одну из намеченных реформ в аграрной отрасли. В Украине так и не создан рынок земли, ухудшилась государственная поддержка аграриев, не решен вопрос с приватизацией госмонополии ГП «Укрспирт», нет четкого и понятного плана по реформированию лесной промышленности и стимулированию внутренней переработки. Боле того в каждом из перечисленных вопросов есть масса нарушений и коррупционных схем, которые, по мнению экспертов, министр планирует реализовать ради собственного обогащения.

Впрочем, лесная отрасль, на которой семья Януковича зарабатывала миллиарды, для министра Кутового обернулась лишь проблемами. Первая и главная – ввод моратория на экспорт круглого леса. Который должен был оставить сырье на внутреннем рынке и стимулировать отечественную глубокую переработку древесины.Это привело к тому, что министра АПК обязали создать интерактивную карту незаконных рубок леса. В итоге он подсунул премьер-министру абсолютно недоработанный вариант, в котором места, где деревья никогда не росли, были представлены как вырубленные массивы. Премьер Владимир Гройсман отчитался перед украинцами об успешной работе, а после этого всплыл обман. В результате Тарас Кутовой подставил главу правительства, показав его некомпетентным.

Масла в огонь добавили и постоянные скандалы в лесной отрасли – задержание чиновников МинАПК на огромных взятках. Все это пагубно сказалось на карьере министра и, уже к концу февраля появилась информация, что Тараса Кутового могут отправить в отставку. Министр был вынужден фактически отказаться от претензий на лес и «сдать» его коллеге из Минэкологии Остапу Семераку. Который, можно сказать, возглавил разработку новой лесной программы.

Дембельский аккорд


Вопрос казался решенным. Но в конце апреля, выждав пока шумиха вокруг лесной отрасли уляжется, Тарас Кутовой предпринял новую попытку не упустить лес из своих рук. На кануне майских праздников, он поручил Гослесагентству до 10 мая разработать и представить на рассмотрение Кабмину целый ряд документов: от стратегии реформирования лесной отрасли, до законопроекта по реализации всей необработанной древесины через электронные торги.Казалось бы, это то, что правительство уже год требует от министра – ключевые реформы. Но проблема в том, что до этого Тарас Кутовой всячески тормозил любые изменения предлагаемые лесниками. И только сейчас сам заставляет их в нереальные сроки, когда вся страна отдыхает практически 10 дней, выдать пакет уже «утвержденных в установленном порядке» документов с нужными министру акцентами.

К чему такая спешка? Наш источник в правительстве пояснил, что министр преследует сразу несколько целей. Первая – создать хотя бы видимость работы по реформированию и как можно дольше оставаться на посту министра. Вторая и самая важная – подмять под себя рынок древесины.Согласно закону, который министр собрался представить на рассмотрение правительства – всю необработанную древесину, а так же продукты ее переработки предприятия подконтрольные Гослесагентству должны реализовывать через систему открытых электронных торгов. Идея хорошая, если не учитывать одно но. Главным центром проведения торгов должна стать полтавская биржа.

«Полтавщина – это вотчина министра Кутового. У него там все схвачено. Поэтому протащив этот законопроект, представив его правительству, как нужную и безотлагательную реформу, он перехитрит всех. На полтавской бирже министр назначит руководителем своего человека, по примеру схемы с «Укрспиртом». Все сырье будут продавать только там, и принять участие в аукционе, продавцу или покупателю, станет не возможным без отката людям министра», – пояснил наш источник в правительстве.Он уточнил, что закон строго настрого запретит продажи в обход биржи. И вместо современной, открытой и общедоступной системы, которую уже год ждут все участники рынка, мы получим новую черную схему по зарабатыванию денег.

Математика простая. Гослесхозы за год приносят государству до 4 млрд. грн. Большая часть этих средств идет от реализации сырья. Таким образом, если откат на бирже будет составлять хотя бы 20%, нетрудовая прибыль министра составит 800 млн. грн. в год.

«Мы со временем придем к электронной торговле древесиной, но ее нельзя вводить неподготовленно, спонтанно. Прежде всего нужно научить всех участников торгов пользоваться этой системой. Потом ее надо защитить, чтобы она не давала сбоев, как это произошло с системой электронного декларирования. Кроме того, эта система должна быть сертифицирована государством, ибо она – система не только торгов, но и электронного документооборота и электронной подписи. Наконец, чтобы предотвратить монополизацию рынка древесины, электронная система должна учитывать возможность проведения двух сессий торгов: первой – для местных деревообработчиков, а второй – для субъектов хозяйствования со всей Украины. Пока это не будет сделано, систему нельзя вводить. Поскольку это – то же самое, что заводить машину без двигателя», – предостерег Борис Беренштейн, генеральный директор Ассоциации «Союз бирж Украины».

И третья цель министра – убрать всех, кто ему мешает в «приватизации» лесной отрасли, а это руководитель Гослесагентства и два заместителя. Министр прекрасно понимает, что за 10 дней, половина из которых праздничные, решить все поставленные задачи в Гослесагентстве не успеют. В частности разработать, проваленную министром, электронную интерактивную карту всех рубок в стране или обеспечить электронный учет всей срубленной древесины. В результате у министра появится формальный повод для увольнений неугодных людей и назначения на их место своих кадров. Наш источник в правительстве пояснил, что такой блицкриг министр Кутовой затеял не случайно. Он боится, что не успеет завершить начатое до отставки. Поэтому готов даже пойти на хитрость и нужные ему законопроекты представить премьер-министру и коллегам министрам как готовую реформу лесной отрасли.«Он понимает, что такими действиями подставляет премьера Владимира Гройсмана, которому в итоге придется разгребать последствия. Но на кону очень большая сумма и Тарас Кутовой готов рискнуть. Не пугают его и последствия, ведь в случае увольнения из Кабмина, он планирует перейти в подчинение президенту – возглавить Полтавскую область. Таким образом, он сможет сохранить контроль над биржей по продаже древесины», – рассказал наш инсайдер.

ПОЛИТРАДА

Остап Семерак: Завдяки сервісу www.ecomapa.gov.ua виявлено понад 1000 сміттєзвалищ


Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак переконаний, що завдяки роботі електронного сервісу www.ecomapa.gov.ua до очищення країни від сміття вдалося долучити не лише чиновників, але й кожного українця.

За понад сім місяців роботи інтерактивної мапи сміттєзвалищ від мешканців різних куточків України надійшло понад тисячу звернень про місцезнаходження легальних та нелегальних сміттєзвалищ. З них 32,32% вдалося ліквідувати.

«Якщо вірити даним експертів про те, що в Україні існує понад 30 000 сміттєзвалищ, то понад 1% вже ліквідовано. Це відбулося в першу чергу завдяки активній громадянській позиції тих українців, котрі скористалися сервісом, а Мінприроди змусило чиновників на місцях виконувати свій обов’язок і прибирати сміття», - зазначив Остап Семерак.

Найактивніше до інформування про місцезнаходження сміттєзвалищ долучилися жителі Київської, Дніпропетровської, Житомирської, Миколаївської, Одеської, Харківської та Полтавської областей, а також міста Києва. Саме від них на електронний сервіс надійшло найбільше повідомлень.

Найбільш відповідально до ліквідації сміттєзвалищ поставилися представники Київської, Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської та Вінницької областей.

Активніше українці почали користуватися і мобільним додатком. За цей період через нього Мінприроди отримало 214 звернень про місця легальних і нелегальних сміттєзвалищ.

Нагадаємо, що проведена минулого року Мінприроди спільно з органами місцевої влади інвентаризація сміттєзвалищ показала, що в Україні їх 6153. Хоча експерти припускають, що в Україні щонайменше 30 тисяч сміттєзвалищ, у тому числі несанкціонованих. З метою їх виявлення командою Мінприроди було запущено електронний сервіс www.ecomapa.gov.ua та безкоштовні мобільні додатки для смартфонів, які підтримуються двома операційними системами Android та ios.

«Попереду сезон пікніків та літнього відпочинку на природі, проте нагадую, що варто не забувати не залишати після себе сміття. Вкотре наголошую, що чисто не там де, прибирають, а там, де не смітять. Сервіс www.ecomapa.gov.ua - до ваших послуг.

Активніше користуйтеся ним і надсилайте фотознімки з місць виявлених сміттєзвалищ. Команда Мінприроди швидко реагуватиме на ваші звернення і передаватиме їх органам місцевої влади для подальшої ліквідації сміттєзвалищ. Впевнений, що разом, об’єднавши зусилля, нам вдасться прибрати країну від моря сміття, яке катастрофічно заполонило українські ліси, узбіччя доріг та водойми», - наголошує Остап Семерак.

Міністр також підкреслив, що Мінприроди регулярно інформує Кабінет Міністрів про результати діяльності сервісу та відповідальність органів місцевого самоврядування. 


04.05.2017 | 17:31
МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Чим далі в ліс, тим більше... хабарів

НА ГАРЯЧОМУ. Слідчі прокуратури Донецької області завершили досудове розслідування стосовно директора державного підприємства «Слов’янське лісове господарство» та лісника, яких притягують до відповідальності за вимагання грошей і отримання неправомірної вигоди.

Правоохоронці встановили, що керівник лісгоспу спільно зі своїм підлеглим вимагали і отримували від приватного підприємця хабарі за неперешкоджання у господарській діяльності під час купівлі і продажу деревини. «За даними слідчих, обвинувачені поставляли товариству деревину дуба високої якості під видом технічної сировини та у більшому обсягу, ніж зазначено у супровідних товарно-транспортних документах. При цьому різницю між вартістю деревини високої та низької якості, а також за завищені обсяги підприємець «доплачував» окремо», — повідомили в прокуратурі Донеччини.

Викрили і затримали зловмисників працівники прокуратури та співробітники обласного управління СБУ у листопаді минулого року у Слов’янську під час чергової передачі коштів «за послуги». А під час обшуку з’ясувалося, що керівник лісового господарства слухав не тільки спів птахів у лісі — у нього виявили і вилучили спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації.

Павло КУЩ, «Урядовий кур’єр»
"Урядовий кур'єр", п'ятниця, 05 травня 2017 року, № 83 (5952), стор. 16

Закарпатцям перепаде за горіхи


ПРИБУТОК. У всіх лісових господарствах Закарпаття вперше масштабно заліснюють раніше зрубані площі. На цей рік заплановано засадити понад 4 тисячі гектарів. У деяких держпідприємствах висаджують не лише лісоутворюючі породи дерев. Так, у новоствореному Тячівському лісгоспі господарники посадили експериментальну плантацію горіха волоського. На площі 1,2 га розмістили 120 саджанців. Крім того, біля адмінбудівлі лісгоспу разом з учнями нересницької школи прикопали 80 деревець ялиці білої.

Проаналізувавши попит закордонних інвесторів на волоський горіх, вирішили посадити пілотну ділянку. Розвиток цього напряму в лісогосподарюванні, сподіваємося, посприяє не лише експортним можливостям Закарпаття, а й дасть змогу створити нові робочі місця. Садитимуть горіхові дерева також у Брустурянському та Мокрянському лісомисливських господарствах, — розповідав начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. — Наші землі чудово підходять для вирощування горіхів. Дерево плодоносить на 5—6-й рік, тож через досить короткий проміжок часу підприємства отримуватимуть чималі прибутки.

Горіх називають їжею богатирів, деревом життя, жолудем богів. Пояснення таке: ядра горіхів не лише корисні, а й дуже смачні. Інші частини рослини теж ідуть у діло, зокрема листя використовують у медицині, а деревину — в меблярстві, — каже директор Тячівського лісгоспу Наталія Катреняк. — Горіх добре переносить низькі температури, а це відповідає умовам гірських схилів Тячівщини. У майбутньому експериментальну ділянку можна значно розширити, наростити штат працівників, збільшити власні прибутки і відрахування до бюджету.

Василь БЕДЗІР, «Урядовий кур’єр»
"Урядовий кур'єр", п'ятниця, 05 травня 2017 року, № 83 (5952), стор. 5

Як по-тихому вивозять дрова з рівненських лісів [ФОТО]


Поки керівник Держлісагентства лякає кадровими змінами у тих лісгоспах, де триває незаконна рубка лісу, місцеве населення на Рівненщині продовжує по-тихому возити деревину.

Ліс вивозять не лише кіньми, тракторами з причепами, вантажівками, а й легковиками. такі фото активно викладають у соцмережах. Лісники про цю проблему знають, втім повторюють, що самотужки подолати її не можуть. Адже часто ті люди, які займаються контрабандою деревини озброєнні і чисельно переважають працівників лісових господарств.

"Коли не дають мить, возим дрова", - пишуть користувачі спільноти "Клондайк".




ПІДПИСУЙТЕСЯ НА НОВИНИ У Telegram: Rivne1.tv











Джерело: piwnich.info