ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

24 травня 2017

На Чернігівщині безжально випилюють лісосмуги та дерева вздовж доріг



Дивні санкції ввели проти Росії — спиляли на Московській трасі дерева. На перший погляд, це — жарт. А з іншого — варварство і неподобство.

Вже стільки років на Чернігівщині безжально випилюють лісосмуги та дерева вздовж доріг. Мова не про організовану санітарну вирубку, яку дійсно потрібно проводити з часом, наприклад, біля трас та в інших місцях, а про знищення дерев, яке вже перейшло в незаконну масову діяльність. І влада нічого не може вдіяти, мовляв, немає правових норм, які б дозволяли притягти до відповідальності осіб, котрі вдаються до таких злочинних в людському розумінні цього слова, дій.

Як свідчать факти, які вже оприлюднені, поліська Сіверщина (якщо така ситуація продовжуватиметься) залишиться без лісозахисних дерев взагалі.

Громадськість постійно на своїх сторінках в соціальній мережі оприлюднює факти бездумного знищення не лише поле-лісозахисних дерев, а й лісів взагалі.

І от нарешті, схоже, й місцева влада вбачила в цьому реальну небезпеку.

17 травня Чернігівська обласна рада прийняла рішення «Про Звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо невідкладного врегулювання питання стосовно забезпечення збереження, охорони, утримання та використання полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень».

А тим часом громадський активіст Володимир Березинський у facebook оприлюднив «свіжак»: вздовж Московської траси на Борзнянщині, якою їздять тисячі автомобілів, поспилювали багаторічні дерева. «Така ж ситуація майже всюди по області, — зазначає активіст. —Я на власні очі бачив, як на цій трасі взимку через сильний вітер зносило вантажівку в кювет. Відсутність дерев на трасі створює постійні перемети снігу, який вітром зносить з полів і в той же час не захищає поля! Для тих хто зараз скаже що дерево, мовляв, може впасти на авто, відповідаю: дерева тут майже на всьому проміжку цього шляху росли більш ніж за 10 метрів від траси!»

Хтось у коментарі до повідомлення Березинського напівжартома написав, що дерева поспилювали — це такі собі санкції проти Росії, адже росли ці могутні насадження саме на Московській трасі...

Чи дослухається вища влада до ініціативної пропозиції обранців Чернігівської обласної ради щодо введення відповідних правових норм проти людей з пилкою та сокирою? Хотілося б в це вірити!

Сергій ВІТЕР. Фото Володимира Березинського

Горят листья и леса: за прошедшие сутки в Минской области зарегистрировано 9 пожаров

Новости Беларуси. 9 пожаров сухой растительности зарегистрировано в Минской области за прошедшие сутки. В Березинском, Борисовском, Вилейском, Смолевичском, Минском, Червеньском районах. А на Узденщине горел лес, сообщили в программе «Минщина» на СТВ.



Брошенная сигарета или костер в совокупности с теплой и сухой погодой делают «черное дело». Поэтому специалисты предупреждают об ответственности и категоричны в отношении сжигания сухой травы и мусора.



23.05.2017 - 17:22


Рейтинг регионов Российской Федерации, где наблюдается низкий уровень эффективности использования лесных ресурсов

Рейтинг лесопользования, составленный федеральными ведомствами - Минприроды и Рослесхозом.

В группу отстающих кроме Саратовской области также попали

Ростовская, Томская, Волгоградская, Амурская, Магаданская, Астраханская области, Республики Хакасия, Алтай, Ингушетия, Бурятия, Тува, Калмыкия, Саха (Якутия), а также Красноярский, Хабаровский, Камчатский, Забайкальский края, Еврейская автономная область и Чукотский автономный округ.

В категорию успешных по данному критерию регионов вошли Костромская, Ленинградская, Волгоградская, Тверская, Калининградская, Псковская, Брянская, Смоленская, Архангельская, Ульяновская, Кировская, Калужская, Курская, Нижегородская, Новгородская и Белгородская области, а также Республики Карелия, Татарстан, Марий Эл и Северная Осетия-Алания.

Руководитель Минприроды Сергей Донской ранее заявлял, что, если регионы со своими полномочиями по использованию и охране лесов не справляются, министерство будет рассматривать вопрос о возможном изъятии полномочий у «двоечников», сообщает федеральное СМИ.

Четвертая Власть
23.05.2017 20:13
http://magas.ru/content/reiting-regionov-rossiiskoi-federatsii-gde-nablyudaetsya-nizkii-uroven-effektivnosti-ispolzo

23 травня 2017

Де сховаються народні месники


Ліси Покутських Карпат треба захистити найвищим заповідним статусом
(авторська версія. Редакційну читайте на сайті газети: «Повені зупиняться перед деревами»

З туману вийшла ватага опришків. Тьмяно зблиснули руків’я застромлених за череси пістолів та леза нагострених топірців-барток. Старший насупив брови: «Що ви робите у нашому лісі? Рубати? Не дамо!».

Я помотав головою і видіння зникло. Але і туман, і величний буковий праліс, і гірське озеро, в якому мешкають схожі на мініатюрних драконів тритончики, залишилися. Тут, на заповідному Корматурському хребті національного природного парку «Гуцульщина» на диво органічно співіснують легенди і наука. І поки комусь за потонулими у хмарі, яка саме зачепилася за вершинку гори, товстелезними стовбурами дерев ввижаються народні месники, вчені за допомогою бет-кодерів (фіксатори ультразвуків) вираховують скільки саме видів кажанів (кожен вид цих тваринок «пищить» на своїй частоті) живе у тутешніх дуплах і печерах. Або вивчають, за яких умов краще відновлюються реліктові тиси чи поважні королі карпатського лісу – буки.


Скільки скосила «Дружба»


Останнім часом усе частіше у різних аудиторіях, зокрема — від урядовців нової хвилі, лунає питання: «А для чого нам національний парк»? Як видно зі вступу до статті, серед завдань НПП «Гуцульщина» є як збереження кажанів та інших рідкісних видів тварин, так і охорона культурної та історичної спадщини, зокрема, пам’яті про Олексу Довбуша та інших народних отаманів. Але найвідчутнішим поштовхом до створення у Косівському районі Івано-Франківської області національного природного парку стали усе ж (давайте будемо чесними перед самими собою) не гуманітарні мотиви, а потужні повені, зокрема та, що буянила у 1998 у сусідньому Закарпатті. Міжвідомча комісія, яка досліджувала тоді причини лиха, визнала, що однією з вагомих причин стало варварське вирубування лісів. Тож багаторічні заклики вчених та громадськості про взяття під охорону косівських лісів у 2002 році таки знайшли відгук в Указі президента про створення національного природного парку на схилах Покутських Карпат.

Землі лісового фонду (43,4 тисяч га.) у Косівському районі – це десь половина його території (90,3 тисяч га). До створення парку на більшій частині (майже 24 тис га) цього фонду газдував Кутський держлісгосп, а на решті – комунальне підприємство Райагроліс. На перший погляд, лісу рубали дуже скромно. Щороку рубки головного користування (це коли на відведеній ділянці зрізують усе підряд) у Кутському лісгоспі здійснювалися лише на 70 гектарах. Тобто утворювалися лисини загальним розміром десь понад сто футбольних полів. Даних про рубки у Райагролісі наразі знайти не вдалося, але порівняння державних та комунальних (колишніх колгоспних) господарств завжди показувало більші масштаби зведення лісу у останніх.

«Скромно» — це дійсно лише на перший погляд. Крім рубок головного користування у нашому лісівництві існує ще понад десять видів інших, зокрема, суцільні санітарні рубки, які теж залишають після себе голі схили. Та навіть якщо загальна сума усіх «витинанок» порослих лісом гір видасться «прийнятною», «науково обґрунтованою» чи «у межах розрахункової лісосіки» згадаймо, що крім офіційних цифр є ще браконьєрські. Я й сам побачив минулого літа чимало пнів без належного офіційного маркування (а отже – від спиляних незаконно дерев), виявлених природоохоронними інспекторами на території Кутського лісгоспу.

Тож облишимо жонглювання цифрами і просто поглянемо на косівські ліси уважним оком. Зверху, через розміщену на квадрокоптері камеру. Як це зробив автор фільму «Хто знищує наші ліси» Валерій Ловчиновський. Об’єктив показує, що наче велетенська коса пройшлася горами. Очищені нею від дерев «галявини» місцями більші за залишки, «чубчики», які, оточуючи лісосіки, маскує їх від стороннього ока з боку доріг чи просік.

До речі, попри термін «рубки», ліс давно вже не рубають, а пиляють. За кордоном – за допомогою сучасних машин-харвестерів, у нас – усе ще бензопилами, часто – допотопними «Дружбами» ще радянського виробництва. Назва «Дружба» було дано на честь трьохсотріччя «возз’єднання» України з Росією, яке у СРСР відзначали в 1954 році.

Мертві бджоли не гудуть



Інша важлива роль парку – рекреаційна. Простіше кажучи, добре збережені природа та культура краю приваблюють сюди бажаючих відновити своє фізичне та психічне здоров’я, набратися нових вражень та сил. Чим краще функціонує парк, тим більше наших співгромадян та іноземців їде до Пістиня, Кут, Шешор та інших сіл, міст та містечок. А відтак, тим більше можливостей заробити у власників «зелених» садиб, форельних господарств, колоритних кав’ярень та ресторанів. Тим кращий виторг в майстрів з Космача чи Яворова які виставляють свої вишиванки, ліжники, різьблення та іншу чарівність на знаменитому Косівському базарі. Колектив «Гуцульщини» чудово розуміє важливість своєї роботи й викладається «на всі сто». Крім безпосередньої роботи з охорони карпатської природи, шукають можливості це збережене показати відвідувачам. Продумали, промаркували та обладнали півтора десятки туристичних маршрутів. Створили оригінальний Маєток Святого Миколая і зробили його найвпізнаванішим брендом Франківщини (читайте детальніше «Миру і маленьку ляльку» ). Музей та наукові лабораторії парку – улюблене місце для проведення вільного часу місцевою дітворою, та й дорослі тут ходять, відкривши рота.

Зробили би й ще більше, але… Замість посилювати охорону природно-науково-дослідних відділень чи створювати нові атракції для туристів, співробітники годинами просиджують на засіданнях усіляких «робочих груп» та у судах. Бажаючі відщипнути у парка сотку-другу, а то й гектар чи навіть сотню гектарів, не переводяться з перших днів його створення («Святий Миколай просить захисту»). Тож відбиватися від них доводиться і переконуючи місцеву та обласну владу на численних нарадах, а найзатятіших рейдерів – залучаючи Феміду.

«Ми готові співпрацювати з громадами у пошуку компромісів якщо йдеться про необхідність вирішення таких болючих питань як земельні ділянки, на які є документи права власності чи проектно-кошторисна документація, наприклад, на новий цвинтар чи сміттєзвалище. Або щодо ділянок, на яких ще з позаминулого століття живуть селяни, — говорить в.о. директора «Гуцульщини» Юрій Стефурак. – Але про те, щоб віддати державні ліси під забудову, під чиїсь дачі – про це і мови бути не може, закон такого не дозволяє. Та й будь-яка зміна меж парку можлива лише через Указ Президента».



корені ЖИВИХ дерев тримають схили, захищаючи від зсувів

Чимало любителів поживитися заповідними землями закидають, що у парку немає Акта на землю. Та відсутність Акту не означає, що державна заповідна установа не захищена. Закон говорить, що поки не виготовлені відповідні документи на землю та межі не винесені в натуру, це усе одно територія національного природного парку (НПП), а керуватися тим часом треба Проектом створення парку та документами про передачу лісів від лісгоспів. Що таких документів досить, аби підтвердити законність власності держави на заповідні землі, показав, наприклад, нещодавно обласний адміністративний суд, який визнав незаконним включення однією з сільрад до проекту свого генерального плану 605 гектарів землі парку.

Але позицію держави усе одно треба посилити, а саме — допомогти «Гуцульщині» усе ж внести відомості про землі парку до Державного земельного кадастру та Реєстру прав. І тут дуже потрібна підтримка, зокрема, Мінприроди та ОДА. Через відсутність правовстановлюючої документації на землю страждає не тільки парк, але і район загалом, адже чимало інвестиційних проектів, які колектив «Гуцульщини» від самої появи парку намагався запровадити — створення скайсцену «Гуцульське село», організація еколого-освітнього та візит-центрів, центру відтворення гуцульської породи коней і гіпотерапії, будівництво музею етнографії і природи, на який, до речі, парк вже виготовив проектну документацію, розбудова туристично-мистецького комплексу «Маєток Святого Миколая», а також багато інших задумів – не вдалося реалізувати саме через відсутність документів на землю.

На тобі, небоже…


Створення парку, головна мета якого на відміну від лісгоспів не отримання ділової деревини, а збереження довкілля, мало зупинити облисіння гір та покращити захист від стихій. Так з першого погляду і сталося: за весь час існування парку (15 років) суцільні рубки не перевищили 30 гектарів. Але це дані лише по тій території, яку парк отримав у повне своє управління. Повноправним господарем природоохоронці є лише на четвертині території «Гуцульщини» (7,6 тисяч га). Решта хоча й отримала особливий статус, залишилася в управлінні лісгоспу та Райагролісу. Які хоча і мали б узгоджувати ведення рубок з науково-технічною радою парку, та зазвичай цього не роблять. Махати сокирою (чи то пак, бензопилою) на цих 3/4 частинах продовжили з тим же завзяттям. Придатних для промислової лісозаготівлі ділянок ставало усе менше і менше.

Врешті – решт дійшло до того, що саме Держлісагенство України звернулося до Мінприроди з пропозицією передати повністю – із землями, технікою і фондом зарплати — в НПП «Гуцульщина» весь Кутський держлісгосп. Про що свідчить переписка за 2009-2010 роки.


Парк погодився прийняти усе це під своє крило — щоб не дати донищити ще вцілілі лісові ділянки. Рішення узгодили і Кабмін, і Мінприроди, і Держлісгосп, і облОДА. Та чи то через амбіції (як же – це ж стане менше підлеглих) чи то через небажання втратити одну з годівничок, яка приносить дохід від необлікованих рубок, ідею передачі лісгоспу у повне підпорядкування парку зарубали (яке символічне слово!) керівники обласного управління лісового господарства.

Тож рубки у Кутському лісгоспі й надалі тривають. Але біда навіть не у самому цьому факті – у господарській зоні парку теж ведеться лісове господарство. А у тому, що у лісгоспі користуються недружніми до природи технологіями та методами рубок.

Те, що не вдалося зробити сім років тому, треба зробити зараз – підготувати проект Указу президента та передати усі ліси Кутського лісгоспу — «з вилученням» — до парку. Це забезпечить надійну охорону вбраних у зелене гірських схилів. А відновлені з роками ліси будуть усе краще і краще убезпечувати людей та майно від повеней.

А поки готується Указ – закріпити права НПП «Гуцульщина» як державної установи на ті землі, які вже надано парку у постійне користування.

Бо як не узятися дружно помогати парку, то не буде де сховатися ні майбутнім опришкам, ні нащадкам воїнів УПА. Хоча анекдот про необхідність збереження лісів та річок як інвентаря для винищення москалів зараз актуальний як ніколи.

Олег ЛИСТОПАД,

«Урядовий кур’єр» , 19 травня 2017



Зараз з туману вийдуть опришгки. А з іншого боку — вояки УПА
http://pryroda.in.ua/lystopad/de-shovayutsya-narodni-mesnyky/

Без лісів, але з «Правилами»



У жовтні минулого року уряд ухвалив зміни до Санітарних правил у лісах України, які, як стверджують екологи, а особливо громадські активісти, допоможуть вберегти лісові насадження, зокрема від незаконних рубок.

Але чи справді допоможуть ці зміни покращити стан лісових насаджень? Питання залишається відкритим.

Все почалося з того, що Київський екологічно-культурний центр порушив питання про зміни Санітарних правил у лісах України. Цю ідею підтримали різні екологічні організації, Всеукраїнська екологічна ліга, ЗМІ тощо. Майже в усіх публікаціях стверджується, що під виглядом санітарних заходів проводяться масштабні незаконні рубки практично по всій території країни. У суспільстві штучно створюється думка, що лісник – злодій, а всі незаконні рубки – справа його рук. Хоча лісові насадження входять до сфери управління не тільки Держлісагенства, а й інших відомств і користувачів.

А втім інформація в цих статтях не відповідає дійсності і практично на всі санітарні рубання у лісництвах є відповідні дозвільні документи.

Втім, під тиском «громадськості» у стислі терміни розробляється новий проект Санітарних правил, який подається до КМУ для внесення змін. До роботи над проектом не залучаються науковці лісових інститутів, ентомологи, біологи, лісівники. Постанову прийнято, активісти святкують перемогу.

На жаль, на додачу до постанови не ухвалили ще документ, що забороняв би лісам всихати.

В Україні масово всихають ялина, сосна, ясень, дуб та інші породи. Причини цього різні: падіння рівня грунтових вод, всілякі стихійні явища. Проблема, яка набула загрозливих масштабів, – це дія шкідників лісу. Площі лісів, вражених ними, щороку збільшуються в рази, і ситуація в таких насадженнях тільки погіршується. На сьогодні дієвим заходом боротьби з поширенням шкідників і хвороб лісу є проведення санітарних рубок, у тому числі й суцільних. Вибіркові санітарні рубки не такі ефективні – вони тільки відтерміновують проведення суцільних рубок, при яких виявляються куртини та групи дерев, вражених шкідниками і хворобами лісу. Але ж одним із пунктів нових Санітарних правил заборонено проведення суцільних санітарних рубок в об’єктах природно-заповідного фонду. Чим відрізняються ліси природно-заповідного фонду від інших, Правила не пояснюють. Ті самі породи ростуть, насадження переважно штучні, такі самі процеси проходять, одні й ті ж шкідники та хвороби вражають, зрештою, в них також відбуваються патологічні процеси і вони з часом відмирають. Тож у чому різниця?

Відсутні у Правилах і рекомендації щодо нагляду за осередками шкідників і хвороб лісу, проведення лісопатологічних обстежень тощо. Здається, розробляли їх люди, далекі від лісового господарства і лісівничо-природоохоронної науки.

А згодом у загибелі лісів України знову звинуватять лісівників, які не провели вчасну заміну лісових масивів, що втратили всі свої корисні властивості, новими стійкими до шкідників та хвороб високопродуктивними насадженнями.

Може, нашим можновладцям таки варто дослухатися до думки лісівників та науковців?

Рубрика: Екологія
Выпуск: 20.05.2017
Автор: Олег Авдєєвич

http://izvestiya.odessa.ua/uk/2017/05/22/bez-lisiv-ale-z-pravilami

Кошти, що надійшли у порядку відшкодування втрат сільсько- та лісогосподарського виробництва, використані на інвентаризацію земель в Олешках Херсонської області

За підрахунками фахівців Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, від початку року у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва бюджети усіх рівнів отримали 78,3782 тис. гривень. До обласного бюджету Херсонської області надійшло майже 19,6 тис. грн, а на рахунки місцевих рад регіону – понад 58,7 тис. гривень.

З урахуванням платежів минулих періодів на початок травня на Херсонщині на рахунках відповідних рад акумульовано понад 1,8 млн грн, з яких на рахунках сільських, селищних, міських бюджетів – близько 1,6 млн грн, районних – 113,6 тис. грн, в обласному бюджеті – понад 159,1 тис. гривень.

За п'ять місяців поточного року із зазначених коштів були використані 16,9 тис. грн на виготовлення технічної документації з інвентаризації земель 4-го та 5-го мікрорайону по вул. Східній у місті Олешки Херсонської області.

Довідково

Згідно зі статтею 209 Земельного кодексу України, кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

23.05.2017 | 10:40
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ

Гучна відставка міністра: перші подробиці



Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий подав у відставку через земельну реформу, так як його погляди розрізнялись з точкою зору уряду

Про це повідомляє Politeka з посиланням на джерела у фракції БПП і АП.

Як відзначило джерело в Адміністрації президента, Кутовий йде через земельну реформу.

Водночас в Кабміні розповіли, що у Кутового весь час були напружені стосунки з прем’єр-міністром, який нав’язав йому першого заступника Максима Мартинюка.

“Йому не дали ніяких повноважень. Забрали “Укрспирт”, “Укрліс “. Знизу перший заступник Мартинюк. Чоловік вирішив не бути клоуном і пішов”, – відзначило джерело в уряді.

“Останньою краплею стало лісагентство і земля”, – додало інше джерело в Кабміні.

За матеріалами “Української правди

20:26 23 травень 2017

Міністр агрополітики Кутовий біжить зі своєї посади

Він вже написав заяву про свою відставку.

Міністр аграрної політики Тарас Кутовий написав заяву про свою відставку.

Про це він повідомив на своїй сторінці в Fаcebook.

"Вибір міністра про відставку є абсолютно природним процесом для будь-якої європейської країни і традиційної світовою практикою", – йдеться в повідомленні.

Незважаючи на бажання залишити свою посаду, Кутовий заявляє, що має достатньо знань, енергії і сили зробити для України ще більше.

"Найближчим часом планую зосередитися на питаннях залучення інвестицій в економіку України", – пише міністр.

Відзначимо, що недавно в українських ЗМІ з'явилася інформація про те, що Кутовий веде переговори з Адміністрацією президента про те, щоб очолити Полтавську область. Причиною тому стала незадовільна робота міністра на своїй посаді, який, крім іншого, не зміг впоратися з розповсюдженням по українських селах африканської чуми.

Як повідомлялося раніше, в "Блоці Петра Порошенко" натякають, що прем'єр-міністр Володимир Гройсман ще не скоро буде звітувати в парламенті про рік роботи його уряду.

Сьогодні 21:13


В.Гройсман розповів, коли буде запропонована кандидатура на посаду міністра аграрної політики 

Май 23 21:09 2017

23 травня. УНН. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що нову кандидатуру на посаду Міністра аграрної політики буде запропонована після консультацій з коаліцією. 

Про це Прем’єр-міністр написав на своєму мікроблозі у Twitter, передає УНН. “Нова кандидатура на посаду Міністра аграрної політики буде запропонована після консультацій з коаліцією, але стратегічна лінія на розвиток вітчизняного аграрного сектору буде однозначно продовжена”, — написав В.Гройсман. 

Як повідомляв УНН, 23 травня міністр агрополітики Тарас Кутовий заявив, що подає у відставку.


Май 23 21:09 2017 

КИЇВ. 23 травня. УНН. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що шкодує про намір залишити свою посаду міністра аграрної політики Тараса Кутового та подякував йому за спільну роботу. 

Про це В.Гройсман написав на своєму мікроблозі у Twitter, передає УНН. “Міністр аграрної політики Тарас Кутовий повідомив про намір залишити посаду. Мені шкода, але це його рішення. Вдячний за спільну роботу!”, — написав В.Гройсман. 

Як повідомляв УНН, 23 травня міністр агрополітики Тарас Кутовий заявив, що подає у відставку.
http://dneprcity.net


Министр Кутовой подал в отставку



Далее глава чиновник планирует сосредоточиться на привлечении инвестиций.

Министр аграрной политики и продовольствия Украины Тарас Кутовый заявил об отставке. Фотографию заявления он обнародовал в своем "Фейсбуке" вечером 23 мая.

- Решеине министра об отставке является абсолютно естественным процессом для любой европейской страны и традиционной мировой практикой. Ухожу с должности с благодарностью за оказанное мне доверие всем аграриям, народным депутатам из коалиции и фракции БПП, членам аграрного комитета, президенту Петру Порошенко, премьеру Владимиру Гройсману, группе "Удар" и лично Виталию Кличко, - написал Кутовый.

Также он попросил коллег по парламенту отнестись с пониманием к его решению.

- Считаю, что имею достаточно знаний, энергии и силы сделать для Украины еще больше и в ближайшее время планирую сосредоточиться на вопросах привлечения инвестиций в экономику Украины, - добавил министр.




СПРАВКА

41-летний министр Тарас Кутовой начал свою деятельность как молодой топ-менеджер в начале 2000-х годов. Одна из первых крупных должностей - в строительной компании XXI век. Там он работал с 2004 по 2009 года. Компания со временем обанкротилась. Затем перешел в агрохолдинг "Райз" Виталия Цехмистренко. Вскоре холдинг в полубанкротном состоянии продали Олегу Бахматюку. Затем несколько месяцев будущий министр проработал в "АгроХолдинге-Приват" группы "Приват" и устроился управляющим в инвестиционное подразделение российской "Альфа-групп" под названием "А1 Глобал Холдингс Лимитед".

После этого менеджер подался в политику, а именно - в партию "Удар" Виталия Кличко, по спискам которой и прошел в Верховную Раду в 2012 году. Занял пост первого замглавы комитета Верховной Рады по аграрной политике. После выборов в 2014 года Кутовой стал главой этого комитета и заместителем главы фракции БПП в парламенте. 14 апреля 2016 года был назначен министром аграрной политики и продовольствия в составе правительства Владимира Гройсмана.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ

Империя Тараса Кутового

Нанести уничтожающий удар по нелегальному рынку водки, леса, и другим схемам Минагрополитики может за неделю — сменив директоров участвующих в теневых операциях. Но министр Тарас Кутовой годами этого не делает В Украине процветает много видов нелегального бизнеса. Эти теневые...
Империя Тараса Кутового

Нанести уничтожающий удар по нелегальному рынку водки, леса, и другим схемам Минагрополитики может за неделю — сменив директоров участвующих в теневых операциях. Но министр Тарас Кутовой годами этого не делает.

ВластьДенис ГЛУХОВАлександр ГОЛОВАСТОВ (19:33)

http://kp.ua/politics/576712-mynystr-kutovoi-podal-v-otstavku

Рада посилила охорону карпатських пралісів



Верховна Рада ухвалила Закон 4480 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат.

За закон проголосували 245 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу,

Згідно із законом, «на територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник».

Закон передбачає, що на території пралісових пам'яток природи забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів та видалення захаращеності (крім догляду за лінійними об’єктами та вирубування окремих дерев під час гасіння пожежі), будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та транспортних засобів оперативних і спеціальних служб).

Навколо пралісових пам’яток природи установлюються охоронні зони завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, в яких забороняються будь-які суцільні, у тому числі санітарні, а також поступові рубки.

Читайте також: Мінприроди ініціює внесення лося до Червоної книги

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених пам'ятками природи, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.