ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 червня 2017

Трамп вышел из Парижского соглашения по климату. Насколько это плохо?

Президент США Трамп объявил, что страна выходит из Парижского соглашения по климату. Исполнительный директор Гринпис Интернешнл Дженнифер Морган прокомментировала ситуацию.



Как решение Трампа повлияет на изменение климата?
США — один из лидеров по количеству выбросов парниковых газов, поэтому выход из Парижского соглашения по климату и предшествующие ему решения Трампа на национальном уровне означают, что удержать потепление в рамках 1,5 градусов по Цельсию будет тяжелее.

Но не стоит преувеличивать влияние Трампа на климат. Почти 200 стран, в которых происходят выбросы 87 % парниковых газов, продолжают поддерживать Парижское соглашение по климату. В США за Парижское соглашение по климату выступает всё больше штатов, городов и крупных компаний.

Трампу не удастся остановить развитие возобновляемой энергетики, но глобальное сообщество должно реагировать на его действия.

Насколько важно Парижское соглашение в борьбе с изменением климата?
Парижское соглашение по климату — важнейший договор, который обозначил конец эпохи ископаемого топлива. Изменение климата — крайне важная проблема, решение которой нельзя откладывать на завтра. Именно поэтому подавляющее большинство стран мира взяли на себя климатические обязательства и ратифицировали это соглашение так быстро. Но это лишь первый шаг долгого пути. Теперь всё зависит от того, как каждая страна воплотит соглашение в жизнь и исполнит свои обязательства.

Выход США — это крах Парижского соглашения по климату?
Конечно нет! Парижское соглашение по климату по-прежнему действует. На саммите «Большой семёрки» страны Европы, Канада и США подтвердили, что они намерены как можно скорее воплотить свои обязательства в жизнь. Гринпис призывает лидеров «Большой двадцатки» заявить о ещё более амбициозных целях.

Трамп может попытаться остановить прогресс в США, но весь остальной мир стремится в будущее. С ноября 2016 года, когда Трамп был избран, к Парижскому соглашению по климату присоединились 76 стран.

Участники соглашения остаются верные своим обязательствам, потому что это служит их национальным интересам: помогает им избежать катастрофических последствий изменения климата и воспользоваться возможностями, которые открывает переход к чистой энергетике. Невозможное становится возможным на наших глазах. Например, уже более чем в 30 странах энергия солнца и ветра стала дешевле даже без учёта субсидий, чем полученная от сжигания ископаемого топлива, а при строительстве новых электростанций по всему миру в возобновляемую энергетику инвестируют вдвое активнее, чем в основаную на ископаемом топливе.

Мир, в котором энергию получают из возобновляемых источников — это мир здоровых людей и устойчивой экономики. Как американка, я очень раздосадована, что президент США отказывается от развития страны ради обогащения своих друзей-нефтяников.

Для США наступят какие-то последствия за выход из соглашения?
Если Трамп сможет замедлить борьбу с изменением климата, заплатить за это высокую цену придётся и самим американцам. США может пострадать от повышения уровня моря, более частых периодов аномальной жары и других погодных катаклизмов. Возрастёт риск национальной безопасности.

В краткосрочной перспективе, самыми серьёзными последствиями для США будут политические. Все крупнейшие державы приложили усилия к тому, чтобы Парижское соглашение по климату состоялось, и выход из него США усложнит дипломатические отношения с этими странами.

Саммит «Большой семёрки» показал, что лидеры крупнейших держав могут перестать воспринимать США как надёжного партнёра, выполняющего свои обязательства не только в отношении изменения климата, но и в вопросах торговли, безопасности и других темах.

Решение Трампа означает возврат к нефти и углю? Как оно повлияет на возобновляемую энергетику?
Трамп может замедлить переход к чистой энергетике в США, при этом лишив американцев множества рабочих мест и экономических перспектив, но он не может остановить этот процесс. Сама экономика работает против него.

Энергия солнца и ветра продолжает дешеветь, а угольная промышленность терпит убытки по всему миру. Прошлый год был точкой невозврата для угля: три страны «Большой семёрки» объявили об отказе от этого вида топлива, в Индии и Китае было заморожено строительство более 100 угольных электростанций, а в целом по миру темпы запуска таких проектов снизились на 62 %. Уголь неуклонно уходит в прошлое.

Даже крупнейший угольный промышленник Америки Роберт Мюррэй признаёт, что Трамп не может вернуть рабочие места в этой индустрии, потому что они исчезли из-за развития технологий, а не законодательных ограничений. Уже сегодня в солнечной энергетике работает вдвое больше американцев, чем в угольной промышленности. Солнечная и ветряная энергетика создают рабочие места в 12 раз быстрее, чем другие сферы экономики США. Не думаю, что люди, занятые в этом секторе, будут спокойно смотреть на то, как Трамп лишает их будущего.

А на какие страны стоит равняться в борьбе с изменением климата?
Существует Climate Vulnerable Forum, группа из 48 стран, наиболее уязвимых к последствиям изменения климата. Нет ничего удивительного в том, что именно они стремятся к полному переходу на возобновляемую энергетику.

Также стоит отметить роль Китая. Эта страна — лидер по количеству выбросов парниковых газов. К тому же её энергетика сильно зависит от угля. Ей предстоит долгий путь к переходу на возобновляемую энергетику, но скорость, с которой в Китае происходят перемены, воодушевляет. Страна прошла пик потребления угля. Сейчас в ней развёрнуто больше солнечных и ветряных электростанций, чем где-либо в мире. В ближайшем будущем она может стать лидером по использованию электромобилей.

Похвалы достойна и Германия, ставшая в этом году председателем «Большой двадцатки». Она продемонстрировала политическое лидерство, доказав, что борьба с изменением климата является ключевым международным и национальным приоритетом.

Какие обязательства взяли на себя участники Парижского соглашения по климату?
Все участники Парижского соглашения по климату должны обеспечить переход к миру, свободному от использования ископаемого топлива, уничтожения лесов и другой разрушительной деятельности. Каждая страна должна разработать долгосрочный экономический план, перенаправить финансовые потоки от источников проблем к их решениям, подготовиться к тем последствиям изменения климата, избежать которых уже невозможно, и поддержать наиболее уязвимые государства.

Страны должны выполнять свои обязательства и каждые пять лет проводить их переоценку, пока им не удастся достичь долгосрочной цели — экономики, свободной от парниковых выбросов. Парижское соглашение очень ясно указывает, что снижение национальных обязательств недопустимо.

Как правительства стран-участниц соглашения смогут сопротивляться решению Трампа?
Мировые лидеры должны оставаться верными своему курсу и действовать более активно. Это будет самым сильным ударом по позиции Трампа, ведь США начнёт упускать экономическую выгоду. Такой подход ещё более верен для американских штатов и компаний, которые осознают свою ответственность за будущее и стремятся не упустить возможности.

А что могут сделать люди?
Каждый человек может принимать много важных решений: что он покупает, что и кому говорит, за кого голосует. Изменение климата — это глобальная проблема, но её решения должны внедряться повсеместно на локальном уровне. Многие шаги вы можете сделать сами. Кроме того, жители всех стран мира должны требовать от своих национальных лидеров и бизнесменов, чтобы те действовали ответственно. Гринпис продолжит сотрудничать со всеми, кто предан идее умного, безопасного и честного будущего.

Что даёт Вам надежду в такие трудные моменты, как сегодня?
Активные и неравнодушные люди, которых я встречаю по всему миру. Дети, которые учат своих родителей. Родители, которые обращаются к своим депутатам. Директора школ, которые устанавливают солнечные панели. Все, кто стремятся к переменам. Мы должны помнить, что мы сильнее наших оппонентов, и сохранять оптимизм. Мы продолжим поддерживать друг друга в часы самых сложных испытаний. Наша планета стоит того, чтобы бороться за её будущее.

Автор публикации kfomin - 2 июня, 2017 в 9:56

Заседание межправительственного совета по лесному хозяйству СНГ пройдет в Беларуси 19-21 июля


2 июня, Минск /Корр. БЕЛТА/. Заседание Межправительственного совета по лесопромышленному комплексу и лесному хозяйству СНГ пройдет в Беларуси 19-21 июля. Такая информация размещена на сайте Министерства лесного хозяйства, сообщает БЕЛТА.

Для участия в заседании приглашены представители России, Армении, Казахстана, Кыргызстана, Таджикистана, Молдовы. Сейчас ведутся подготовительные мероприятия.

Межправительственный совет по лесопромышленному комплексу и лесному хозяйству СНГ создан в 1998 году для налаживания и развития сотрудничества в сфере лесопромышленного комплекса и лесного хозяйства стран Содружества. В его состав вошли Азербайджан, Армения, Беларусь, Казахстан, Кыргызстан, Молдова, Россия, Таджикистан, Узбекистан. Председатель Межправительственного совета выбирается из глав лесных ведомств стран-участниц каждые два года. В 2016 году председателем Совета был избран министр лесного хозяйства Беларуси Михаил Амельянович.

Экономика 02.06.2017 | 10:31
http://www.belta.by/economics/view/zasedanie-mezhpravitelstvennogo-soveta-po-lesnomu-hozjajstvu-sng-projdet-v-belarusi-19-21-ijulja-250720-2017/

Замість Українського лісовода - Український лісовий портал ?


На період простою Українського лісовода його місце на теренах інтернету заміняє Український лісовий портал (далі - УЛП)

Веде його адмін з ніком Branch (доречі - він неодноразово заміняв МП на сайті Українського лісовода)

Плюси (позитивне)
Запрацювала версія для смартфонів - краще відображаються новини на екрані мобільних гаджетів, чого не міг досягнути Український лісовод (далі - УЛ). Можлива причина - УЛ побудовано на старій версії CMS Drupal, в той час як УЛП - на CMS Wordpress.

Мінуси
Відсутність форуму

Цікаво
Всі логіни та паролі користувачів автоматично перенесено із УЛ до УЛП

Бажаємо новому сайту, чи то пак, порталу УДАЧІ!


В Ушачском районе лесники будут выслеживать браконьеров с помощью беспилотника


Ушачский лесхоз за собственные средства приобрел квадрокоптер.

— Беспилотный летательный аппарат будем использовать в качестве помощника лесникам: для обследования делянок, обнаружения очагов возгораний при пожарах, поиска пропавших людей и как средство борьбы с браконьерами, — сообщил директор лесхоза Виктор Полынский.

Руководитель рассчитывает, что беспилотник окажет огромную помощь и лесникам, и спасателям в пожароопасный сезон, сэкономив время на обнаружение точки возгорания и ресурсы на его ликвидацию.

На приобретение дрона лесхоз потратил около 5 тысяч рублей. Летающего помощника уже испытали на высоте до полукилометра. Управлять с пульта механизмом можно на расстоянии 7 километров.

На Полтавщині лісівники вжили заходи з винищення шкідників



ПОЛТАВА. 2 червня. УНН-Центр. Днями в ДП “Гадяцький лісгосп” були проведені наземні винищувальні заходи в осередку розмноження рудого соснового пильщика, повідомили УНН-Центр в ОУЛМГ Полтавської області.

“Обробка проводилася препаратом „Фастак“ з використанням аерозольної технології ГАРД-МН. Приготування робочого розчину, заправка в аерозольну установку та безпосередньо обробка проводились відповідно до вимог безпеки і карантину, викладених в постановах щодо хімічної боротьби з шкідниками лісу”, — додали лісівники.

Робота проводилась представниками з ДСЛП “Харківлісозахист” спільно з представниками ПОУЛМГ, лісової охорони лісгоспу та провідним інженером з ОЗЛ. Як результат, близько 1200 га лісових насаджень, було оброблено від рудого соснового пильщика.

Як писав УНН-Центр, у Чорноліському лісгоспі нагородили переможців конкурсу “Людина і ліс”.

Боротьба з чорними лісорубами дала потужний ефект - Валерій Мурга


Заступник голови Закарпатської ОДА Віктор Мікулін та начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга під час спілкування з журналістами розповіли про стан лісової галузі й боротьбу з незаконними рубками на теренах Закарпаття.

Заступник голови Закарпатської ОДА Віктор Мікулін щодо вирубок лісу на теренах Закарпаття заявив:

«На сьогоднішній день галузь працює стабільно і працівники лісового господарства чітко виконують позиції, заплановані Державним агентством лісових ресурсів України. Всі підприємства є прибутковими, а керівництво Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства приділяє значну увагу кадровому забезпеченню, щоб у лісовій галузі працювали фахові господарники, які люблять свою справу. При нинішній системі контролю, яка встановлена в лісовому господарстві факти незаконних масштабних вирубок апріорі неможливі».

У свою чергу начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга розповів, в якому напрямку лісівники працюють аби уникнути фактів незаконних вирубок:

«В Закарпатті за останній рік для боротьби з незаконними рубками здійснюються досить потужні заходи: ведеться роз’яснювальна робота з місцевим населенням, з засобами масової інформації, а працівники держлісгоспів спільно з представниками Нацполіції України в Закарпатській області, природоохоронних органів та громадських організацій проводять спільні рейди в лісах.

Протягом І кварталу поточного року в лісовому фонді підприємств Закарпатського ОУЛМГ зафіксовано 114 випадків незаконних рубок, загальною масою 768 кбм., розмір шкоди, завданої лісу, становить 3985,1 тис. грн. Всі матеріали передані до правоохоронних органів для подальшого розслідування. По 29 випадках незаконних рубок, обсягом 21 кбм, лісопорушниками відшкодовано добровільно 61,3 тис.грн. Повністю відшкодовані збитки в ДП «Ужгородське ЛГ».
Матеріали по 84 випадках незаконних рубок, обсягом 734 кбм. ( або 95 відсотків від загальної маси) на суму збитків 3807,6 тис. передані на розслідування та розгляд до правоохоронних органів та суди, а саме: в районні відділення поліції – 54 справи, кубомасою 602 кбм., на суму збитків 3057,6 тис.; в прокуратуру – 7 справ, кубомасою 73 кбм., на суму збитків 446,9 тис.грн; в суди – 23 справи , кубомасою 59 кбм, на суму збитків 303,1 тис.грн.

Протягом 2016 року для посилення контролю за лісами лісові та лісомисливські господарства встановили понад 100 камер відеонагляду. Вони розташовані на КПП при в’їзді у лісовий фонд, біля шлагбаумів та у лісових масивах. Час від часу лісівники міняють їх місце розташування. Навіть самі працівники лісгоспів не знають, де їх знімає «прихована камера». Біля кожної ділянки встановлені інформативні пано, які розповідають про заготівлю лісу, яка проводиться і проводилась, кубомасу, назва виконання робіт та контактний телефон відповідальної особи. Якщо на ділянці проведено посадку лісових культур, то вказується також породний склад.

Ці спільні заходи вже за короткий проміжок часу дали позитивний ефект, адже знаючи про відеонагляд і пильний контроль правопорушники уже не йдуть в ліс з поганими намірами. Важливо і те, що поменшало також браконьєрів у лісах, тому що камери установлюються у таких місцях, де, або найбільше скупчення тварин, або доступний лісовий фонд. Наразі на моніторі працівник лісового господарства бачить все. Ми тримаємо руку на пульсі. Штрафи за зрубану деревину надзвичайно високі і це не кінець. За незаконну порубку притягнуті до адміністративної відповідальності 61 лісопорушник, на яких складено адмінпротоколи на суму штрафів 18,3 тис. грн. По 30 винесених постановах сплачено добровільно 13,4 тис.грн, а 20 постанов на суму 3,0 тис.грн. передано для стягнення до виконавчої служби.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

https://zakarpatlis.gov.ua/valerij-murha-borotba-z-chornymy-lisorubamy-dala-potuzhnyj-efekt/

Додано Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ о 31.05.2017




Віктор Галасюк: Держава повинна бути «диригентом» лісової галузі


Віктор Галасюк, заступник лідера Радикальної партії з економічної політики, голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, кандидат економічних наук.

Нині уряд та суспільство активно обговорюють проблеми лісової галузі, яких за останні роки «назбиралося» чимало. Камінь спотикання цих обговорень – мораторій до 2027 року. Не припиняється гостра полеміка щодо того, чи скасовувати його, поступаючись європейським проханням, чи продовжувати, щоб зберегти ліс-кругляк від незаконної вирубки. Як бути з цим питанням та чи можна вирішити всі інші проблеми галузі AgroPolit.com розповів народний депутат України, заступник лідера Радикальної партії з економічної політики, голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, кандидат економічних наук Віктор Галасюк.

AgroPolit.com: Чому уряд України прийняв рішення ввести мораторій на ліс?

Віктор Галасюк: Під час прийняття надважливого рішення щодо введення такого кардинального заходу, як мораторій, парламент керувався екологічним аспектом. Йдеться про фактичне знищення протягом тривалого часу українських лісів на фоні безконтрольного експорту, що супроводжувався значними корупційними потоками. Із такими темпами прийдешні покоління могли залишитися лише з безкрайніми полонинами замість густих карпатських лісів.


Ще більшого «жару у вогонь» додавало розуміння, що більшість цього лісу йшло не на потреби вітчизняних підприємств, які забезпечують роботою тисячі українців, а бюджет – податками, а за кордон, та ще й за безцінь.

Читати до теми: Мораторій на експорт лісу — на часі скасування

AgroPolit.com: Зараз багато хто стверджує, що мораторій – невигідний для України, тому його скасування не потрібно розцінювати, як щось жахливе. Ви згодні з цим?

Віктор Галасюк: Офіційні дані ДФС свідчать про суттєву вигоду мораторію для української деревообробки, меблевої та паперової промисловості та економіки в цілому, незважаючи на те, що довгий час (до 01.01.2017) він не розповсюджувався на сосну, частка якої в експорті необробленої деревини становить 80%. Зокрема, вказані галузі у 2016 році принесли в бюджет країни понад 2,8 млрд грн податкових надходжень, що на 19% більше, ніж попереднього року.

Ще одним вкрай позитивним трендом є збільшення інвестицій у деревообробну галузь. Зокрема, обсяг імпорту верстатів для обробки дерева – одна зі складових інвестицій в галузь у 2016 році (діяв мораторій) у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (мораторію не було)  в доларах збільшився у 2,5 разу!
Із такими темпами прийдешні покоління могли залишитися лише з безкрайніми полонинами замість густих карпатських лісів.
Така активізація інвестиційної діяльності особливо в часи шокової девальвації національної грошової одиниці є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва та експорту галузі, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Заборона або суттєві обмеження на експорт лісу-кругляка діють у понад 30-х країнах світу. Зокрема в Канаді (з 1906р.), США (із 1926р.), Бразилії (з 1969р.), Малайзії (з 1972р.), Індонезії (з 1985р.), В’єтнамі (з 1992р.), Новій Зеландії (із 1993р.).

AgroPolit.com: Чому в українських лісах прогресує корупція? Простих людей, які вирубують 2–3 дерева, притягують до судової відповідальності, а тих, хто вивозить ліс-кругляк вантажними машинами, ніхто не штрафує та навіть не помічає?

Читати до теми: На кону – 600 млн, або Чи вийде Україна цілою з лісової «пастки»?

Віктор Галасюк: Тотальне зубожіння населення через низькі доходи та невиправдану урядову політику «затягування пасків», а також фактична відсутність контролю з боку держави та альтернативи у вигляді гідно оплачуваної роботи продукують негативні прояви  не тільки в лісовій галузі, а й у цілому в країні.

Наприклад, за даними ПАТ «Укртелеком», протягом 2016 рокущодо телекомунікаційних об’єктів товариства скоєно понад 19 тис. крадіжок. Це на 25% більше, ніж у 2015 році, та на 300% більше, ніж у 2014 році. І така ситуація має тенденцію до зростання. Це ж саме стосується лісової галузі, зокрема незаконних вирубок населенням для забезпечення власної оселі теплом в опалювальний період.

Держава має посилити відповідальність для кінцевих вигодоотримувачів для того, щоб зробити це економічно невигідним

AgroPolit.com: Можливо, варто запровадити суворіші штрафи за незаконну вирубку лісу, і тоді в населення зникне бажання порушувати закон?

Віктор Галасюк: Вочевидь, каральна модель, а тим паче її підсилення, в ситуації, що склалася, не матиме очевидного позитивного ефекту, та навіть навпаки – може призвести до соціального збурення. Держава повинна запропонувати альтернативу українцям – можливість працювати та отримувати гідний заробіток для достатнього забезпечення своїх соціально-побутових потреб.

Нами внесено до парламенту Постанову №6346 від 12.04.2017 «Про зміну економічної політики держави для захисту національних інтересів, розвитку економіки, подолання масової бідності та підвищення рівня життя громадян України», де запропоновано конкретні механізми для розвитку вітчизняної економіки з метою забезпечення гідного життя українців.

Читати до теми: «У трьох соснах», або Чому вмирають українські лісгоспи

AgroPolit.com: Як тоді бути з незаконними вирубками у промислових цілях?

Віктор Галасюк: У цьому випадку держава повинна навпаки – значно підсилити відповідальність для бенефіціарів таких схем. Держава має посилити відповідальність для кінцевих вигодоотримувачів для того, щоб зробити це економічно невигідним.
Зокрема, саме на такій ідеології ґрунтується зареєстрований Радикальною партією Законопроект  №5495 від 06.12.2016 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», яким пропонується криміналізувати контрабанду лісу-кругляка, запровадивши за незаконне вивезення лісу-кругляка покарання у вигляді позбавлення волі та посилити відповідальність посадових осіб, причетних до незаконних вирубок.

AgroPolit.com: Які існують штрафи у Європі за незаконну вирубку дерев?

Віктор Галасюк: Для прикладу, з січня 2016 року в Албанії запроваджено 10-річну заборону на експорт лісоматеріалів. Ініціатором заборони виступило Міністерство навколишнього середовища, яке розробило відповідний закон. За порушення закону передбачено штраф у 36  тис. євро.

AgroPolit.com: Як можна зарадити «лісовій проблемі», адже у Державному лісовому агентстві немає коштів для планової вирубки та нових насаджень, не кажучи вже про охорону територій.

Віктор Галасюк: Звичайно, перш за все, державний бюджет має передбачати достатній обсяг коштів для фінансування лісового господарства, проведення планових та санітарних рубок, відновлення насаджень, забезпечення протипожежного захисту тощо.
Відсутність контролю з боку держави та альтернативи у вигляді гідно оплачуваної роботи продукують негативні прояви  не тільки в лісовій галузі, а й у цілому в країні.

Але для того, щоб віднайти ці кошти в бюджеті, необхідно забезпечити спочатку їх гарантовані надходження. Передусім, перекрити «чорний» експорт кругляка та запустити цивілізований та конкурентний ринок деревини.

Тривалий час на внутрішньому ринку деревини існує низка ґрунтовних проблем, вирішення яких забезпечить довгострокове ефективне функціонування не тільки вітчизняної деревообробки, а й усього лісового господарства країни.

Читати до теми: В Україні жахлива статистика вирубки лісів
AgroPolit.com: Що ви маєте на увазі?

Віктор Галасюк: Йдеться про впорядкування аукціонних торгів, а це значить:
усунення перекупників-експортерів, які завищують ціни на необроблений ліс, залишаючи поза конкуренцією вітчизняного виробника;виставлення на аукціони всього обсягу деревини, а не 30–40%, як це відбувається постійно;довгострокові контракти, котрі гарантуватимуть сировину для вітчизняного деревообробника, обсяг якої залежатиме від глибини переробки;штрафні санкції за невиконання своїх обов’язків щодо аукціону, як продавцями, так і споживачами;контроль за виконанням біржових контрактів та впровадження  заходів щодо їхнього дотримання.

До речі, відповідний законопроект за ініціативи Радикальної партії та за участі провідних експертів – представників лісової галузі та деревообробки – вже розроблено на базі Комітету промполітики, який я очолюю, і презентовано громадськості. Найближчим часом він буде остаточно допрацьований та внесений до парламенту.

Ми повинні створити вигідні умови для виробництва всередині країни, стимулюючи вітчизняного виробника доступною та гарантованою сировиною, інвестиційними стимулами, дешевим фінансовим ресурсом, тарифами та ефективною регуляцією

AgroPolit.com: Чи можна якось контролювати незаконну вирубку лісу?

Віктор Галасюк: Так, для цього варто звернутись до світового досвіду та заручитися підтримкою свідомої громадськості. Мова йде про впровадження наскрізного контролю та обліку, створення інтерактивних карт вирубок, відкритої електронної бази, до якої буде заноситись інформація про кожен автомобіль та вантаж, який він везе. Завдяки цьому кожен свідомий громадянин, ввівши он-лайн в електронну базу автомобільний номер вантажівки, зможе дізнатись про походження необробленого лісу та його подальше спрямування. Відсутність вантажу та автівки в електронній базі свідчитиме про незаконність перевезення, про що кожен зможе сповістити правоохоронні органи.

AgroPolit.com: Яким чином сьогодні можна актуалізувати проблему вирубки та знищення лісу на серйозному (законодавчому) рівні, а не лише на рівні розмов?

Віктор Галасюк: Сьогодні це питання стоїть на порядку денному як у парламенті, так і в уряді. Вже існує законопроект №5495 від 06.12.2016 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який, окрім криміналізації контрабанди та значного посилення відповідальності за незаконне вирубування, також передбачає механізм обмеження внутрішнього споживання деревини.

Читати до теми: Експорт лісу-кругляку необхідний для отримання траншів від МВФ

Окрім того, законопроектом доручається Кабінету Міністрів України в найкоротший час розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення. Ця законодавча ініціатива після прийняття забезпечить мінімізацію незаконних рубок та відновлення лісового фонду країни.
Перспектива росту вітчизняних деревообробної, паперової та меблевої галузей колосальна – в десять разів більше випущеної продукції та отриманої валютної виручки від експорту

AgroPolit.com: Чи можна залучити в лісову галузь іноземні інвестиції?
Віктор Галасюк: Ми повинні створити вигідні умови для виробництва всередині країни, стимулюючи вітчизняного виробника доступною та гарантованою сировиною, інвестиційними стимулами, дешевим фінансовим ресурсом, тарифами та ефективною регуляцією. Держава повинна бути «диригентом» лісової галузі, створюючи всі умови для її становлення.
Деревообробна галузь – перший «галузевий кейс» цього парламенту, в якому вже застосовано частину з вищевказаних інструментів…


Окрім мораторію на експорт лісу-кругляка, фракцією РПЛ було проведено в парламенті поправку щодо 3-річного розстрочення імпортного ПДВ на деревообробне обладнання. Цю норму було впроваджено з 1 квітня цього року, і вже найближчим часом галузь відчує результати її дії.

Також варто пригадати 20 млн єврошведських інвестицій, які було надано заводу з виробництва соснових пиломатеріалів «Українські лісопилки» (Костопіль, Рівненщина). Чи 2,5 млрд грн, які планують інвестувати в індустріальному парку в «Житомирську меблеву фабрику», яка буде займатися виробництвом меблів.

В Україну, завдяки мораторію, прийшли й європейські інвестори, які повірили державі, парламенту, закону. І ми не маємо права їх підвести, втратити їхню довіру.

В цьому контексті згадується приклад із соняшником. Згадайте, 20 років тому Україна імпортувала соняшникову олію. Згодом ввели23%-е експортне мито на насіння соняшника. І сьогодні вже:

експортуємо олію у понад 100 країн світу;виробничі потужності зросли в 7 разів;продаємо за кордон 4 млн т олії на $4 млрд на рік;Україна має понад 50% глобального ринку;ми  №1 в світі у виробництві та експорті соняшникової олії.

AgroPolit.com: Чи може лісова галузь сподіватися на світле майбутнє, та за яких умов воно можливе?

Віктор Галасюк: Перспектива росту вітчизняних деревообробної, паперової та меблевої галузей колосальна – в десять разів більше випущеної продукції та отриманої валютної виручки від експорту, збільшення в рази податкових надходжень до бюджету та десятки тисяч нових робочих місць. Але для цього уряд повинен не саботувати проукраїнські ініціативи, виношуючи намір відмінити мораторій, а всіляко підтримувати та вирощувати зачатки економічного розвитку, «вигризаючи зубами» національний інтерес на міжнародній арені…
До речі, хочу нагадати, що за однакової з Україною площі лісів деревообробна, паперова та меблева галузі Польщі сьогодні виробляють продукції на $24,7 млрд. В Україні ці галузі поки що випускають продукції у 10 разівменше – на $2,5 млрд.

Тетяна Крисюк,  для AgroPolit.com.

31 травня 2017, 07:21
https://agropolit.com/interview/289-viktor-galasyuk-derjava-povinna-buti-dirigentom-lisovoyi-galuzi

ДО ТЕМИ

2 січня 2017
Експорт лісу-кругляку з України заборонено як мінімум до 1 січня 2027 року. Це випливає з тексту закону № 325-VIII «Про особливості …

28 листопада 2016
У Верховній Раді немає 226 голосів для зняття мораторію на експорт лісу-кругляка. Про це повідомила заступник голови фракції "Блок …

21 серпня 2016
"Укрзалізниця" не повинна перевозити заборонені для експорту товари, в число яких входить ліс кругляк. Про це повідомив міністр
   

На Прикарпатті правоохоронці виявили незаконну вирубку лісу (Фото)

Вчора, працівниками УЗЕ в Івано-Франківській області спільно з правоохоронцями місцевого відділу поліції, під час проведення перевірки задокументовано факт незаконного перевезення лісодеревини.



На території Прикарпатського військового лісгоспу, що в с. Завій, Калуського району було виявлено автомобіль марки "Урал 5557", у кузові якого знаходилось 4 дерева породи "Бук" та 1 дерево породи "Дуб". 31-річний водій вантажівки не пред’явив жодних документів на лісопродукцію, пояснивши, що зрізав дерева на території колишньої лісосіки та мав на меті використати в господарських цілях.




За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ст. 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу). За такі дії зловмисника можуть оштрафувати на суму від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або заарештувати на строк до шести місяців. Також, відповідно до санкції цієї статті, покаранням може бути обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.


Справу депутата-лісника передали до суду



Слідчим відділом прокуратури Чернігівської області завершено досудове розслідування кримінального провадження стосовно депутата однієї з селищних рад, який, будучи лісником одного з райагролісництв, за попередньою змовою з підприємцем здійснив незаконну порубку дерев.

Про це ЧЕline повідомили в прес-службі прокуратури Чернігівської області.

Органом досудового розслідування встановлено, що у листопаді 2015 року лісник шляхом зловживання службовим становищем і за попередньою змовою з підприємцем, із яким укладено договір на виконання робіт із заготівлі деревини, під час здійснення вибіркової санітарно-оздоровчої рубки незаконно здійснив порубку 71 ростучого дерева породи «дуб звичайний», що завдало істотної шкоди інтересам держави на суму 615 тис. грн.

Депутату селищної ради інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 246 (незаконна порубка дерев), ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах) Кримінального кодексу України.

Підприємцю – ч. 2 ст. 28, ст. 246 (незаконна порубка дерев), ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 (пособництво у заволодінні чужим майном у особливо великих розмірах), ч. 1 ст. 388 (незаконні дії щодо майна, яке описано) Кримінального кодексу України.

Наразі обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті.

Із метою відшкодування збитків, спричинених кримінальним правопорушенням, прокурором у кримінальному провадженні в інтересах держави заявлено позов і вжито заходів до його забезпечення, шляхом накладення арешту на майно.

01.06.2017 

"Тришкин кафтан" в цифрах: как перераспределятся пожарные деньги в составе лесных субвенций согласно новой методике расчета

Официально опубликовано постановление Правительства РФ, вносящее изменения в методику распределения лесных субвенций между субъектами Российской Федерации в части, касающейся денег на осуществление мер пожарной безопасности и тушение лесных пожаров. Самое важное изменение состоит в изменении так называемого "коэффициента рекреационной нагрузки, отражающий влияние плотности населения в субъекте Российской Федерации на количество возникающих в этом субъекте пожаров", который ранее сильнее всего влиял на размер пожарной части лесных субвенций в расчете на гектар леса. Раньше максимальное значение этого коэффициента (9,643 для Ставропольского края) отличалось от минимального (0,082 для Якутии) отличалось в 118 раз; в новой редакции его максимальное значение (2,015 для Забайкальского края) отличается от минимального (1 для Кабардино-Балкарской республики) всего вдвое, то есть значение этого коэффициента радикально снизилось.

Методика распределения лесных субвенций определяет не то, сколько денег на осуществление переданных лесных полномочий получит от или иной субъект РФ из федерального бюджета, а то, каким образом общая сумма субвенций будет поделена между регионами. И эта доля зависит не только от того, как рассчитывается распределение денег на осуществление мер пожарной безопасности и тушение лесных пожаров, но и от расчета других частей лесных субвенций. Более того - итоговый размер лесных субвенций каждому региону определяется не прямо результатами расчета, а одним из приложений к закону о федеральном бюджете на каждый конкретный год, и насколько то, что утверждается, соответствует тому, что рассчитывается, до сих пор является одним из важнейших секретов российского лесного хозяйства. Поэтому пока можно говорить лишь о том, как новая редакция методики повлияет на "пожарную" долю в составе лесных субвенций, которые получит каждый российский регион в следующем году.

Изменения эти очень значительны - это одно из самых существенных решений, которые могут повлиять на уровень готовности нашей страны к пожароопасному сезону 2018 года и, если эти изменения сохранятся, последующих лет. Изменения могут быть разными в зависимости от последующих шагов законодателей. Если общий уровень финансирования переданных субъектам РФ лесных полномочий (сумма лесных субвенций) будет увеличен таким образом, чтобы расходы на меры пожарной безопасности и тушение лесных пожаров не сократилось по тем субъектам РФ, по которым "коэффициент рекреационной нагрузки" существенно снижен - изменения, внесенные в методику распределения субвенций, могут привести к значительному повышению защищенности российских лесов от огня. Если же общий уровень финансирования останется примерно таким же, как сейчас - внесенные изменения помогут улучшить ситуацию во многих регионах Европейского Севера, Сибири и Дальнего Востока, но неизбежно приведут к катастрофическому ее ухудшению в самых густонаселенных регионах малолесной зоны Европейской России. В конечном итоге это может привести к повторению лесопожарной катастрофы, аналогичной той, которая произошла в 2010 году.

Ссылка на официально опубликованный документ:

Постановление Правительства Российской Федерации от 27.05.2017 № 640 "О внесении изменений в методику распределения между субъектами Российской Федерации субвенций из федерального бюджета для осуществления отдельных полномочий Российской Федерации в области лесных отношений, реализация которых передана органам государственной власти субъектов Российской Федерации"

Ниже приводится перечень регионов (за исключением тех, по которым "коэффициент рекреационной нагрузки" ранее не был установлен) с указанием отношения нового значения этого коэффициента к ранее действовавшему. Это отношение прямо показывает, во сколько раз увеличится или сократится "пожарная" часть субвенций тому или иному субъекту РФ: например, если для Якутии это отношение составляет 15,4 - это означает, что пожарная доля в составе лесных субвенций этому региону в 2018 году должна увеличиться в 15,4 раза; если для Ставропольского края это отношение составляет 0,10 - это означает, что пожарная доля в составе лесных субвенций этому региону в 2018 году должна уменьшиться в 10 раз.

Десятку "регионов-победителей" (тех, которые должны получить пятикратный и более рост пожарной доли в составе лесных субвенций) образуют, в порядке убывания "везучести", Республика Саха (Якутия), Хабаровский край, Ямало-Ненецкий автономный округ, Иркутская область, Забайкальский край, Республика Бурятия, Ханты-Мансийский автономный округ - Югра, Красноярский край, Магаданская область, и Ненецкий автономный округ.

К "регионам-неудачникам" (тем, которые должны получить пятикратное и более сокращение пожарной доли в составе лесных субвенций) относятся, в порядке возрастания "невезучести", Курская область, Орловская область, Белгородская область, Липецкая область, Республика Калмыкия, Республика Адыгея, Московская область, Республика Северная Осетия - Алания, Кабардино-Балкарская Республика, Республика Ингушетия, и Ставропольский край.


Республика Саха (Якутия) 15,4
Хабаровский край 6,9
Ямало-Ненецкий автономный округ 6,2
Иркутская область 5,7
Забайкальский край 5,6
Республика Бурятия 5,6
Ханты-Мансийский автономный округ - Югра 5,5
Красноярский край 5,4
Магаданская область 5,3
Ненецкий автономный округ 5,3
Республика Коми 4,1
Чукотский автономный округ 3,7
Амурская область 3,6
Архангельская область 3,5
Томская область 3,5
Республика Карелия 3,1
Республика Тыва 2,9
Тюменская область 2,6
Еврейская автономная область 2,4
Камчатский край 2,2
Сахалинская область 2,1
Республика Алтай 2,0
Республика Хакасия 2,0
Курганская область 2,0
Мурманская область 1,9
Вологодская область 1,7
Приморский край 1,6
Омская область 1,6
Кировская область 1,5
Алтайский край 1,4
Новосибирская область 1,4
Свердловская область 1,4
Новгородская область 1,4
Пермский край 1,3
Псковская область 1,3
Костромская область 1,3
Тверская область 1,2
Челябинская область 1,1
Республика Башкортостан 1,1
Кемеровская область 1,1
Нижегородская область 0,9
Ленинградская область 0,8
Ульяновская область 0,8
Республика Марий Эл 0,8
Смоленская область 0,8
Удмуртская Республика 0,8
Ярославская область 0,8
Волгоградская область 0,7
Пензенская область 0,7
Брянская область 0,6
Рязанская область 0,6
Оренбургская область 0,6
Республика Татарстан 0,6
Владимирская область 0,6
Калужская область 0,5
Ивановская область 0,5
Воронежская область 0,5
Карачаево-Черкесская Республика 0,5
Краснодарский край 0,5
Республика Мордовия 0,5
Саратовская область 0,5
Республика Дагестан 0,4
Тамбовская область 0,4
Чеченская Республика 0,4
Ростовская область 0,3
Самарская область 0,3
Чувашская Республика 0,3
Астраханская область 0,2
Калининградская область 0,2
Тульская область 0,2
Курская область 0,2
Орловская область 0,2
Белгородская область 0,2
Липецкая область 0,2
Республика Калмыкия 0,2
Республика Адыгея 0,2
Московская область 0,2
Республика Северная Осетия - Алания 0,1
Кабардино-Балкарская Республика 0,1
Республика Ингушетия 0,1
Ставропольский край 0,1