Обласна рада відсудила ліси, які ОДА забрала в "Волиньоблагролісу"

Нагадуємо, ще у жовтні 2016 року обласна рада відмінила рішення депутатів попереднього скликання "Про ліквідацію комунального підприємства "Волинське обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Волиньоблагроліс".

30 січня цього року у Волинському окружному адміністративному суді було оскаржено три розпорядження ОДА, якими ліси, що ними користувалися дочірні підприємства КП "Волиньобагроліс", були передані державним лісгоспам у Ківерцівському, Маневицькому та Любомльському районі. Йдеться про розпорядження голови ОДА №14 від 19 січня 2011 року «Про вдосконалення управління лісовим господарством», №15 від 19 січня 2011 року «Про утворення комісії для передачі лісів дочірніх підприємств комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Волиньоблагроліс" до сфери управління обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України» та №232 від 31 травня 2011 року «Про надання лісів у постійне користування».
Волинській обласній раді та КП "Волиньоблагроліс" вдалося довести те, що ці розпорядження виконавчої влади області були прийняті з порушеннями законодавства. Більше того, у держлісгоспів, яким передали ліси "Волиньоблагролісу", навіть не було всіх документів на лісокористування. 

"Не хочу навіть казати, як залякували суддів, аби вони не прийняли законного рішення на користь комунального підприємства. Але ми потихеньку йдемо своєю дорогою і з часом повернемо громаді ліс. Адже минулоріч лісу і матеріалів експортували з Волині на 300 мільйонів гривень, а область з цього нічого не отримала", - заявляв голова облради Ігор Палиця в програмі "Актуально" на каналі "Нова Волинь" після завершення судового засідання.
Втім, з Ухвалою суду не погодилося Державне агентство лісових ресурсів України і подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. 

Справу слухали у Львові 13 червня. Обласній раді та КП "Волиньоблагроліс" вдалося відстояти права обласної громади на альтернативне ведення лісового господарства на Волині. Тож у справі зі скасуванням згаданих розпоряджень голови ОДА поставлено остаточну крапку. "Волиньоблагроліс" господарюватиме у тих лісах, якими він користувався до 2011 року. Йдеться про колишні міжколгоспні ліси.

http://volynrada.gov.ua/news/oblasna-rada-vidsudila-lisi-yaki-oda-zabrala-v-volinoblagrolisu

Далі...

С 2002 года в заказниках Киевщины вырублено 1870 га леса (анализ космических снимков)

На основе космических снимков Киевским эколого-культурным центром (А. Яровым) проведен анализ сплошных рубок в лесных заказниках Киевщины.



Речь идет о 54 заказниках и заповедных урочищах площадью более 20 гектаров, расположенных в лесу. Во внимание брались сплошные рубки, проведенные в 2002-2015 годах (или с момента организации заказника).

Наиболее масштабные вырубки зафиксированы в таких заказниках:

• Любимовский (Вышгородский район) – 50% территории, или 11 гектаров
• Днепровско-Деснянский (Вышгородский район) – 20%, 300 гектаров
• Черненский ( Вышгородский район) – 16%, 500 гектаров
• Стороживцы (Бороднянский район) – 30%, 50 гектаров
• Обуховский (Обуховский район) – 15%, 100 гектаров
• Урочище Унава (Фастовский район) – 9%, 80 гектаров
• Жуков Хутор (Киево-Святошинский район) – 12%, 80 гектаров
• Урочище Мутвицкое (Макаровский район) – 10%, 80 гектаров
• Дзвонковский (Васильковский район) – 25%, 320 гектаров.

Всего за упомянутый период в лесных заказниках было вырублено сплошными рубками 1870 гектаров. При этом заказники северной части области страдают от рубок сильней, чем южной.

Заказники, где сплошные рубки коснулись 10% территории и более, практически перестают выполнять свою природоохранную функцию, поэтому все виды сплошных рубок должны быть запрещены в заказниках. По мнению А. Ярового, необходимо запретить не только сплошные, но и выборочные санитарные, и даже расчистку лесов заказников от захламленности, поскольку это наносит непоправимый ущерб биоразнообразию и природе.

АВТОР: ИРИНА ЖЕЛЕЗНЯК | ОПУБЛИКОВАНО: ИЮНЬ 14, 2017 В 09:08

По материалам ecoethics.ru

Татьяна Кузьменко, член редколлегии Собкор интернет-издания "AtmWood. Дерево-промышленный вестник"

http://atmwood.com.ua/2017/06/14/s-2002-goda-v-zakaznikax-kievshhiny-vyrubleno-1870-ga-lesa-analiz-kosmicheskix-snimkov/

Далі...

Закарпатські ветерани АТО закликають міністра екології Семерака виконати обіцянку про ліквідацію екологічної інспекції (відео)

Державну екологічну інспекцію неможливо вилікувати від корупції, тому вона буде ліквідована, а замість неї буде створено нова природоохоронна служба, Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак веде розмови про ліквідацію Державної екологічної інспекції України уже на протязі останнього року. Учасники бойових дій із Закарпаття вирішили нагади високопосадовцю про його обіцянку.

Ситуацію здетонувало направлення Державною екологічною інспекцією України сьомої перевірки за останні два роки до Ужанського національного природнього парку, який є об’єктом з незначним ступенем ризику для навколишнього середовища.

Остання планова перевірка нацпарку відбувалася з 1-го по 21-ше грудня 2016 року, тому наступня мала бути не раніше ніж за два роки в грудні 2018 року. В порушення норм чинного законодавства перевіряючі не мали при собі направлення завіреного мокрою печаткою, а лише ксерокопію документа.

Закарпатські атовці, які мають офіційні угоди про співпрацю з Ужанським національним природнім парком не стали осторонь від корупційних проявів і проявили свою громадянську позицію. Воїни Вячеслав Харченко та Владислав Пугінський в доволі жорсткій формі запитали у екоінспекторів, чому вони не бачать масових незаконних рубок лісів на Закарпатті, незаконного видобування гравію та каменю. Чому не йдуть перевіряти бурштинові копальні на Рівненщині, де відбувається національна екологічна катастрофа, відповіді не послідувало. Чиновники кажуть, що така воля начальства з Києва і воно визначає першочергові об’єкти для перевірки.

Керівництво нацпарку в особі Віктора Бирковича стверджує, що ці перевірки є політичною помстою зі сторони клану Балоги, який і надалі продовжує контролювати ключові посади у міністерстві екології.

14.06.2017 

http://trubyna.org.ua/novyny/zakarpatski-veterany-ato-zaklykayut-ministra-ekologiyi-semeraka-vykonaty-obitsyanku-pro-likvidatsiyu-ekologichnoyi-inspektsiyi-video/

Далі...

Рятувальники провели рейди на Херсонщині

Щоб запобігти виникненню пожеж в екосистемах, співробітники Дніпровського райвідділу м.Херсона ГУ ДСНС області 13 червня провели профілактичну роботу щодо попередження виникнення пожеж в районі. Фахівці ДСНС зустрілися з дорослими і дітьми у лісопарковій зоні та розповіли їм про те на скільки небезпечним може бути безконтрольне спалювання сухої трави, або необережне поводження з вогнем під час відпочинку. Вони наголосили на тому, що такі дії, як правило, можуть призвести до пожежі та завдати значних матеріальних збитків.



Спілкуючись з жителями міста, рятувальники звернули увагу громадян на дотриманні правил безпеки у разі виявлення вибухонебезпечних предметів та розповіли людям про останні надзвичайні події, які виникли в районі та їх наслідки.




Цього ж дня організували зустріч з жителями смт Горностаївка місцеві рятувальники. з метою попередження трагічних випадків на водних об’єктах. Крім того, вони вручали наочну агітацію з нагадуванням правил дотримання пожежної безпеки в екосистемах.

ГУ ДСНС України у Херсонській області

https://www.0552.ua/news/1688643

Далі...

Республика Бурятия в 2017 году стала главным оплотом лесопожарной лжи

Республика Бурятия в 2017 году стала главным оплотом лесопожарной лжи - системы умышленного искажения и сокрытия информации о масштабах действующих лесных пожаров с целью создания видимости относительного благополучия в сфере охраны лесов от огня. По состоянию на 13 июня 2017 года в регионе действуют лесные пожары общей площадью около пятидесяти тысяч гектаров - но в официальной сводке Авиалесоохраны говорится только о 428 гектарах. Аналогичные данные приводит Правительство Бурятии: "на сегодня действуют 15 лесных пожаров на площади 397 га, локализовано 4 пожара на 164 га". Эти данные вообще без какой-либо проверки (несмотря на то, что по действующему закону о СМИ журналист обязан проверять достоверность сообщаемой им информации) распространяет абсолютное большинство региональных и федеральных средств массовой информации. Даже в сообщениях о готовящемся введении в Бурятии режима ЧС в связи с лесными пожарами приводятся все те же мизерные площади, не имеющие ничего общего с действительностью. Ссылки:

О лесопожарной обстановке в России по состоянию на 00:00 мск 13.06.2017 (ФБУ "Авиалесоохрана")

Алексей Цыденов поручил подготовить документы для введения режима ЧС из-за пожаров в Бурятии (Официальный портал органов государственной власти Бурятии)

В Бурятии введут режим ЧС из-за пожаров (Газета Номер один)

Площадь пожаров в Бурятии за сутки выросла более чем в два раза (РИА Новости)

Более чем в два раза увеличилась площадь пожаров в Бурятии (МК)

Реальные масштабы действующих лесных пожаров в Бурятии уже очень велики - общая их площадь составляет около пятидесяти тысяч гектаров. Пока основная часть лесных пожаров действует в так называемых "зонах контроля" - там, где по действующему законодательству их можно не тушить, пока они не создают угроз населенным пунктам и инфраструктуре; но законодательство не позволяет скрывать эти пожары от учета, в том числе оперативного. И с угрозами все не так уж просто: во-первых, все-таки часть крупных пожаров действует вне зон контроля, и эта часть по закону подлежит обязательному тушению (площадь таких пожаров составляет около 13,4 тысяч гектаров), и во-вторых, задымление, вызванное лесными пожарами, местами уже достигло уровня, представляющего серьезную опасность для жизни и здоровья людей.

Вот так сейчас выглядят пожары на севере Бурятии (желтой линией показаны границы этого субъекта РФ, красными - контура действующих крупных лесных пожаров по данным Гринпис; подложка - мозаика космоснимков VIIRS за 13 июня 2017 года):



Схема расположения действующих крупных лесных пожаров в Бурятии относительно "зон контроля" (контура пожаров показаны жирными красными линиями):




Искажение данных о действующих лесных пожарах в Бурятии не является результатом отсутствия информации или каких-либо ошибок со стороны уполномоченных органов государственной власти - это умышленная ложь, направленная на формирование видимости относительного благополучия, имитации того, что регион справляется с переданными ему полномочиями, и что у него действительно есть достаточные для борьбы с огнем силы. Вот форма 4-ИСДМ, размещенная на сайте системы ИСДМ-Рослесхоз и доступная ограниченному кругу лиц: чиновникам, имеющим отношение к лесным пожарам, и подтвержденным пользователям портала госуслуг. Система учета лесных пожаров в нашей стране имеет много странностей, поэтому данные по пожарам малой площади и по статусу конкретных пожаров в этой форме могут быть не совсем актуальными; но при больших площадях и при преобладании крупных лесных пожаров эти странности на результат не влияют. Согласно этой официальной форме 4-ИСДМ, по состоянию на 13 июня 2017 года в Бурятии действуют лесные пожары площадью 50,5 тысяч гектаров:

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21041&sid=e379e1279e7cac5ab2a63120f086edce

Далі...

Школярки з Полтавщини представлять Україну на Міжнародному лісівничому конкурсі

ПОЛТАВА. 13 червня. УНН-Центр. Школярки з Полтавської області вже вдруге представлять Україну на Міжнародному лісівничому конкурсі. Про це на своїй сторінці у “Фейсбук” повідомив заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий, передає УНН-Центр.

“Це Євгенія Дуброва, Вероніка Максакова та Тетяна Новосьолова — вихованиці учнівських лісництв, що діють на базі Полтавського та Гадяцького лісгоспів. Дівчата вибороли перемогу на національному відборі Міжнародного конкурсу „Молодь у лісах Європи“. Вони пройшли тестування на знання лісового господарства України англійською мовою, продемонстрували вміння розуміти текст лісівничої тематики, а також склали тест на вміння спілкуватись англійською”, — йдеться в дописі.

Також Р.Товстий додав, що восени школярки поїдуть на фінал змагань до Угорщини.

Далі...

Ліс має годувати українців!

В обмін на черговий кредит влада намагається скасувати мораторій на вивезення необробленого лісу-кругляка, внаслідок чого українці втратять роботу. Ми не дамо владі цього зробити!!

На Житомирському підприємстві «Ferplast», що спеціалізується на виготовленні продукції з дерева для тварин, дуже дякували нам за цей мораторій. Адже саме завдяки його дії у підприємства є сировина для виготовлення продукції, а в півтисячі людей – робота і зарплата.

Щоб в українців було більше роботи, ми пропонуємо скасувати сплату імпортного ПДВ та мита на ввезене нове обладнання. Це здешевить його і створить умови для модернізації національного виробництва та залучення інвестицій. Хай іноземці будують у нас заводи та створюють робочі місця для українців, а не вивозять сировину.

***

Допоміг пакувати ще один вид продукції підприємства – нашийники. Переконався, що вироби якісні, пообіцяв, що мої шість собак будуть ходити тільки в них.

Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Лідер Радикальної партії

http://politiko.ua/blogpost145267#.WT_3ht7XHIc.facebook

Далі...

«Судомеханік» проти соціаліста. Як політики «пиляють» ліс

Неабияка боротьба розгорілася за Держагентство лісового господарства. У сутичці за вплив на галузь зійшлися різні групи впливу. Це і прем'єр-міністр Володимир Гройсман, і генпрокурор Юрій Луценко, і Березенко з Кононенком. Ця війна триває вже майже рік. Але досі незрозуміло, хто ж стане головним лісорубом і влаштує чергову лісопилку.

Все почалося з конкурсу на посаду глави Держлісагентства. Його восени 2016-го, нагадаю, виграла якась Христина Юшкевич. Що дуже не сподобалося прем'єру Володимиру Гройсману. Він всіляко перешкоджав діяльності Христини Юшкевич. Давав їй складновиконувані в короткі терміни завдання, не призначав на посаду, а тримав у статусі виконувача обов'язків тощо. А все тому, що друге місце на незалежному конкурсі посів господар вінницького держлісгоспу Анатолій Бондар. А Гройсману хотілося, щоб саме Бондар став головним по лісу. Гройсман навіть підключив до цієї боротьби свого ставленика, першого заступника міністра агрополітики Максима Мартинюка. На той момент у прем'єра вже був перезрілий конфлікт із міністром Тарасом Кутовим.

Конкурс на голову Держлісагентства Юшкевич виграла, але прем'єр її все не призначав. Тому, що Юшкевич вважається людиною Банкової. Тобто чужа. І якби йому вдалося її збити, Анатолій Бондар зміг би очолити відомство. І тоді б воно повністю перейшло під контроль прем'єра. І у травні, знайшовши якісь формальні причини, Юшкевич таки звільняють. Питання поставили на голосування під час засідання Кабміну з голосу. Більшість міністрів взагалі не зрозуміли, за що вони підняли руки.

Вся катавасія насправді відбувається не стільки за ліс, скільки за землю, де в лісових господарствах добувають бурштин. І Адміністрація президента, і Кабмін всерйоз вирішили потрясти цей бізнес. І придумали легальний спосіб. Рекультивувати землі, на яких вівся й ведеться видобуток бурштину. Під цим мається на увазі повне вироблення землі, видобуток каменю під нуль і нова висадка лісу в цих місцях. Таким чином можна легально вибрати з надр весь бурштин. Юшкевич повинна була підписати наказ на культивацію 3 тисяч гектарів таких земель. «Тільки-тільки-тільки цього мало», – обурилися в АП. І сказали Юшкевич підписати наказ на 30 тисяч, а ще краще – на 300 тисяч гектарів! За словами знайомих із Юшкевич людей, вона стала шукати собі нового «покровителя», тому що в АП почали надто тиснути на неї в питанні бурштину та рекультивації. І знайшла собі додатковий захист в особі генпрокурора Юрія Луценка. Останній сказав їй у приватній бесіді, що якщо вона підпише план на рекультивацію 300 тисяч гектарів, як просили в АП, він особисто її посадить. На цьому справа застопорилася.

У підсумку Юшкевич подала до суду на своє незаконне звільнення. Адже її зняли з посади, поки вона перебуває на лікарняному. Кажуть, лежить у Центрі серця. І на зв'язок не виходить. 9 червня суд поновлює Юшкевич на посаді. За моїми даними, в її відновленні зіграв не останню роль Олександр Грановський, депутат від БПП. У «народі» його називають «судомеханіком». За позитив у судових позовах.
Комерційні організації, які співпрацюють із лісовим агентством, оголосили бойкот. «Поки не визначиться, хто у вас тут головний лісоруб, ми ні з ким працювати не будемо», – так і сказали. Бояться, що почнуть дружити з Юшкевич, а прийде на посаду її конкурент – вінницький протеже Гройсмана Анатолій Бондар. Тому вирішили зачаїтися і чекати. Галузь лежить, ніде ніхто нічого не пиляє. Чекають, поки можновладці повирішують між собою.

Тим часом усередині БПП виникла серйозна криза. Близько 12 депутатів вирішили самоусунутися від важливих голосувань, поки не отримають кожен по своїй «частці» в програмі рекультивації. Кожен із них хотів «всунути» свою фірму, але Березенко і Ко не пустили. Йдеться про мажоритарників. Прізвищ не розголошую за домовленістю з джерелом. Зараз БПП опинився під загрозою втратити ці 12 багнетів. Нібито ці партійці розмовляють із керівництвом дуже жорстко – з ними не діляться прибутком, всі бізнеси Кононенка і Ко підминають під себе, депутати перетворюються на кнопкодавів без користі для своїх гаманців. Керівництво провладної партії почало було вести переговори з Радикальною партією Олега Ляшка. Але зрозуміли, що це обійдеться дорожче, ніж зрідка кидати своїм якусь кістку.

Навіть начебто домовилися нарізати їм ділянки для рекультивації. Це якщо вдасться все-таки вичавити Гройсмана з лісу. І повернути Юшкевич на посаду. Поки що Гройсман, який тягне Анатолія Бондаря на посаду голови Держлісагентства, виграє в Кабміні і в міністерстві. А Луценко і Кононенко, яким потрібна хазяйка лісу Юшкевич, – у судах. На прикладі цієї війни стає зрозуміло, як пиляють усе в країні. Не тільки ліс.

Ольга Василевська-Смаглюк, спеціально для «Слово і Діло»
Ольга Василевська-Смаглюк  журналіст

ПОЛІТИКА 12 червня 2017, 17:50

https://www.slovoidilo.ua/2017/06/12/kolonka/olha-vasylevskaia-smahliuk/polityka/sudomexanik-proty-soczialista.-yak-polityky-pylyayut-lis

Далі...

МОЗ планує дозволити жінкам валити ліс, варити сталь і розвантажувати кокс

В Україні жінкам заборонено працювати на 450 видах робіт. МОЗ планує відновити гендерну рівність.

В Україні планують скасувати гендерну дискримінацію щодо 450 професій (наприклад, коксоочищувач і коксорозвантажувач), iskra-news.info

Міністерство охорони здоров'я України планує скасувати сій наказ від 29 грудня 1993 року № 256 "Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок".

Відповідний проект МОЗ виставив на громадське обговорення на своєму сайті.

"Зазначений Перелік суперечить вимогам законодавства ЄС, міжнародним зобов'язанням України з питань гендерної політики. Також Перелік не узгоджується із сучасним класифікатором професій", - йдеться в обґрунтуванні скасування наказу.

Згідно з діючим наказом, жінкам заборонено працювати на важких видах робіт в чорній та кольоровій металургії, видобутку нафти і газу, на хімічних виробництвах, лісозаготівельних роботах, лісосплаві, виробництві цементу тощо. Зазвичай заборонені професії пов'язані з використанням важкої фізичної праці.

У МОЗ також нагадали, що Україна долучилась до головних міжнародних зобов'язань щодо гендерної рівності, включаючи Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW, 1980) та її Факультативного протоколу, Пекінську декларацію та Платформу Дій (1995), встановила національні законодавчі та політичну систему для гендерної рівності, зокрема Державну програму щодо забезпечення рівних прав та можливостей для чоловіків та жінок (до 2016), а також Національний план дій "Жінки, Мир та Безпека" (2016) у якості додатка до Резолюції Ради Безпеки 1325.

Читайте також: У Кабміні запроваджено посаду уповноваженого з питань гендерної політики

Нагадаємо, що за даними опитування групи "Рейтинг", проведеного в грудні 2016 року близько третини (29%) українців заявили, що мають хронічні захворювання. При цьому 11% повідомили, що перебували на стаціонарному лікуванні у лікарні за останній рік.

https://m.dt.ua/UKRAINE/moz-planuye-dozvoliti-zhinkam-valiti-lis-variti-stal-i-rozvantazhuvati-koks-245436_.html

Далі...

Віктор Галасюк пропонує зняти податки з промислових інвестицій

Голова парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк окреслив подальші кроки щодо відродження української промисловості та зростання економіки. 

Минулого тижня Рада прийняла ініційований РПЛ металургійний закон 6382 про продовження 2 роки дії підвищеного вивізного мита на металобрухт. Незважаючи на занепокоєння ЄС та зусилля сировинних лобістів. Це дуже позитивно для металургії, промисловості та країни в цілому! Наступною галузевою перемогою має стати схвалення лісового закону 5495 про криміналізацію контрабанди кругляка, обмеження внутрішньої заготівлі лісу та відновлення лісового фонду. До речі, як це не дивно, цього разу уряд підтримує нашу ініціативу

ВІКТОР ГАЛАСЮК

Голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, Президент Української Асоціації Римського клубу, к.е.н.

Парламентар наголосив – у такому ж дусі, в інтересах України, впевнено і послідовно, слід діяти і надалі. Для цього, в першу чергу, треба без зволікань прийняти потужний промислово-інвестиційний пакет реформ, до якого входять законопроекти про:
індустріальні_парки (реєстр.№ 2554а-д та 2555а-д);звільнення від ввізного мита на обладнання (реєстр.№5276);розстрочку імпортного ПДВ (реєстр.№6514).

Ці законопроекти, ініційовані нами з Олег Ляшко і однодумцями на виконання Антикризового плану розвитку економіки, вже в Раді. Голосування за них чітко покаже, хто на боці України, а хто за вічну бідність українців і залежність від МВФ

ВІКТОР ГАЛАСЮК

Голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, Президент Української Асоціації Римського клубу, к.е.н.

http://minimalzine.tumblr.com
https://www.business.ua/zakonn/v_ktor_galasyuk_proponu_znyati_podatki_z_promislovikh_nvestits_y-579217/

Далі...