Українськими соцмережами шириться інформація про флешмоб «Один мільйон дерев за 24 години». Активісти закликають усіх охочих долучитися і таким чином встановити рекорд України.
Ті, хто бажають долучитися до акції, можуть висадити дерева самостійно або ж використати підготовлену організаторами ділянку, вже з готовою землею та інвентарем. Акція запланована на 20 березня. Для цього треба зареєструватися на сайті ініціативи.
Ідея начебто хороша. Ініціатори посилаються на заклик, який пролунав на економічному форумі в Давосі, – висадити до 2030 року один трильйон дерев на всій планеті для боротьби зі змінами клімату. І такі ідеї масово поширюються у цілому світі. Наприклад, раніше стартапери з Канади оголосили, що висадять мільярд дерев за допомогою дронів.
Проте екологи та екоактивісти застерігають, що акція, яка має на меті благі наміри, може принести більше природи більше шкоди, ніж користі. Про це, зокрема, на своїй фейсбук-сторінці заявив Олексій Василюк, голова ГО "Українська природоохоронна група".
"Багато хто зараз готується саджати дерева. 100%, що ніхто не планує робити це із злим умислом. Втім, з великою вірогідністю, від цих акцій буде більше шкоди, ніж користі.
Насаджуючи дерева-інтродуценти, ми знищуємо природу, зменшуючи життєвий простір для наших аборигенних видів, у яких пішло щонайменше 9000 років, щоб вибудувати зв'язки із комахами, грунтовими організмами та побудувати стійкі рослинні угруповання. Насадження чужорідних видів - нічим не краща діяльність ніж вирубка дерев. Для природи - ефект той самий.
Також важливо - де саджати. Якщо нові дерева висаджувати там, де загинули з якихось причин ті, що зростали тут природним чином - це одне. Натомість злочином проти природи буде насадження там, де розміщені залишки інших природних екосистем - степів, луків, відслонень, боліт. Їх залишилось значно менша частка, ніж лишилось лісів.
Тож треба 7 раз подумати, перш ніж 1 раз посадити. Інакше ваші добрі наміри принесуть лише загибель багатьох видів і рослин, і тварин на останніх клаптиках природи", - написав він.
Подібну думку висловила й орнітологиня та екоактивістка Ганна Кузьо. "Акції масової висадки дерев мають прекрасну ідею, та не завжди добре втілення. Садити що-небудь і де-небудь, бо це ж дерева, які виробляють кисень, - це не варіант. В природі ж є безліч взаємозв'язків. Якщо тут не було ніколи лісу - то можливо не варто його тут саджати? Для чого заліснювати заплави рік та степи?
Якщо в нас ніколи в природі не було чужорідних дерев, то чому ж їх висаджують? Можливо варто замість дуба червоного з Америки садити нашого рідного черешчатого? Або клен гостролистий замість клена американського? До всього потрібно підходити з головою", - написала активістка на своїй фейсбук-сторінці.
фото з сайту ukr.media
Тож, для тих, хто хоче зробити добру справу і посадити дерево, активісти з Environment People Law (EPL)/Екологія - Право - Людина (ЕПЛ) підготували поради. "Перед тим, як активізуватися та висаджувати щось у природу, варто ретельно все спланувати для того, щоб така благородна діяльність не нашкодила довкіллю, зокрема біорізноманіттю", - застерігає Катерина Норенко, аналітик та еколог ЕПЛ.
Види дерев та кущів, які плануються для висадки, треба ретельно підбирати, і в жодному випадку не саджати інтродуценти або інвазійні види.
Інтродуковані види (чужорідні, аллохтонні, вселенці) – це такі види рослин і тварин, які були завезені цілеспрямовано чи випадково (або проникли самі) на нову територію, де вони раніше до того ніколи не росли.
Деякі з цих видів настільки добре почувають себе у нових умовах, що активно розмножуються, захоплюють нові території та витісняють аборигенні види. Їх і називають інвазійними видами. Тому насаджувати інтродуковані види, а тим більше ті, які вже стали інвазійними - це вкрай згубно для аборигенної флори, тому що в кінці-кінців ми можемо повністю її втратити, зазначає авторка.
Серед рослин в Україні, за різними оцінками, налічують від 600 до 800 чужорідних видів рослин, що складає до 14 % рослинного світу; із них близько 50 видів є небезпечними інвазійними.
Інвазійні види змінюють цілі екосистеми та роблять їх бідними на біорізноманіття, витісняючи природні види. Частина їх є видами-трансформерами, які не просто витісняють один чи два
природні конкуренти, а й своєю життєдіяльністю трансформують умови довкілля (наприклад, деякі рослини мають здатність змінювати хімічний склад ґрунту). Нові умови приваблюють інші нехарактерні види, і в результаті деградує вся екосистема.
Відомими прикладами дерев-інтродуцентів, які вже стали інвазійними в Україні, є клен американський, дуб червоний, робінія псевдоакація, маслинка вузьколиста. Поки що не інвазійними, але все ж неприродніми є псевдотсуга мензиса (дугласія), горіхи чорний, грецький, манчжурський, катальпа, гледичія, бархат амурський, айлант, сумах, павловнія, сосни Веймута, Банкса та ще багато іншого, що можна насадити, не знаючи про можливі наслідки.
Якщо є велике бажання садити дерева, то зверніться до найближчого держлісгоспу чи адміністрації природно-заповідного фонду та запропонуйте волонтерство. Щороку навесні та восени вони проводять посадку лісу, і дуже часто їм не вистачає рук. Поцікавтеся, які саме породи вони будуть садити, і чому.
Для прикладу, у дубових лісах основною лісоутворюючою породою є дуб звичайний (черешчатий) Quercus robur.
У такому лісі в підліску переважають і добре себе почувають такі породи:
– клен татарський Acer tataricum
– клен польовий Acer campestre
– ліщина Corylus avellana
– груша Pyrus communis
– верба козяча Salix caprea
Домішкою в деревостані до дуба може бути:
– липа серцелиста Tilia cordata
– клен гостролистий Acer platanoides
– ясен звичайний Fraxinus excelsior
– граб звичайний Carpinus betulus
У сосновому лісі деревостан можуть формувати:
– сосна звичайна Pinus sylvestris
– береза повисла Betula pendula
– ялина звичайна Picea abies
У такому лісі підлісок, як правило, сформований слабко або не сформований взагалі.
Одинично присутні:
– ялівець Juniperus sp.
– бруслина бородавчаста Euonimus verrucosa
– бузина червона Sambucus racemosa
– жимолость лісова Lonicera xylosteum
– жимолость чорна Lonicera nigra
У ясеневому лісі як основні породи поширені:
– ясен звичайний Fraxinus excelsior
– вільха чорна Alnus glutinosa
– тополя тремтяча (осика) Populus tremula
У такому лісі в підліску переважають і добре себе почувають такі породи:
– свидина криваво-червона Swida sanguinea
– в’яз шорсткий Ulmus glabra
– бруслина європейська Euonymus europaeus
– бузина чорна Sambucus nigra
– верба козяча Salix caprea
– верби ламка Salix fragilis
Що ж до міст, то в них саджають набагато більше інтродукованих видів рослин, ніж у диких місцях. Імовірність того, що насіння розлетиться дуже далеко, низька. Але головне те, що відповідно до законодавства, самостійно не можна нічого висаджувати у населених пунктах. Зокрема, ст. 16 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” говорить, що на об’єктах благоустрою не можна самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо. Окрім цього, ст. 13 цього ж Закону пояснює, що саме належить до об’єктів благоустрою. Прибудинкові території туди також відносяться
"І пам’ятайте, не варто садити будь-що, мотивуючись порятунком планети, аби тільки земля не пустувала", - резюмує екологиня.
Раніше ми повідомляли, що житель Дніпра безкоштовно роздає насіння для озеленення міст.
Український Центр екологічних розслідувань | Ukrainian Ecological Investigations Centre
11 лютого 2020 р.
0 коммент.:
Дописати коментар