Юристи та екологи хочуть змусити Росію відшкодувати збитки, завдані довкіллю України
Наслідки збройного конфлікту на сході України, крім людських втрат, — ще й значна шкода природним ресурсам. Екологічна ситуація на Донбасі й без того була непростою, а через розв’язану Росією війну набула ознак екологічного лиха. Такі висновки зробила спеціальна моніторингова група Української Гельсінської спілки з прав людини (УГС), дослідивши ситуацію в зоні АТО за даними відкритих джерел і за власними спостереженнями.
Джерело
Без перебільшення катастрофа
Матеріали дослідження свідчать, що знищення рослинного покриву і фауни, забруднення довкілля важкими металами (титан, ванадій, стронцій) внаслідок артилерійських обстрілів, а особливо отруєння питної води, хімічне та радіоактивне забруднених Азовського моря і Сіверського Дінця як результат затоплення шахт може призвести до екологічної катастрофи рівня Чорнобиля.
Уже нині зі 135 природно-заповідних об’єктів, розташованих у зоні АТО, 38 пошкоджено частково або повністю. Від пожеж, що виникли внаслідок воєнних дій, постраждали 17% лісів і 24% степів. Особливої шкоди зазнав регіональний ландшафтний парк «Донецький кряж», який повністю згорів на площі понад 3 тисячі гектарів. Бойові дії супроводжуються масовим вирубуванням лісу в сірій зоні, використанням заповідних об’єктів та урочищ з військовою метою, неконтрольованим мінуванням території.
«УК» поцікавився в авторів доповіді про можливість адекватно оцінити збитки довкіллю на не підконтрольній Україні території. Аналітик УГС Алла Блага відповіла, що для представлення матеріалів у міжнародні суди потрібні документальні свідчення, результати прямих експертиз тощо. А для цього слід мати доступ на ці території, якого терористи не надають.
Учасник експедиційного виїзду УГС у зону АТО старший науковий співробітник Національного науково-природничого музею Ігор Загороднюк вважає, що такі наслідки збройної агресії Росії, як лісові пожежі, цілком можна оцінити за космічними знімками. Саме так вивчали ситуацію на Донецькому кряжі. Розрахунки показують, що збитки лише цьому ландшафтному парку становлять 14 мільярдів гривень.
Дистанційно можна оцінити й пошкодження ґрунтів мінами і снарядами. Вирви від вибухів також видно на космічних знімках. Їхня форма й розмір дають змогу оцінити калібр зброї, з якої вели вогонь, і розрахувати кількість вибухової речовини, яка отруїла довкілля.
Пан Загороднюк переконує, що не проблема зібрати достатньо свідчень про ситуацію в заповідних об’єктах і не охоронюваних ділянках природи (до речі, за шкоду заповідним об’єктам збитки нараховують уп’ятеро більші). Таку оцінку можуть зробити випускники природничих факультетів вишів Луганщини й Донеччини, колишні працівники природно-заповідних установ та екологічної інспекції, які й нині проживають на непідконтрольній території. Але під час дискусії він визнав, що дати офіційні свідчення (а саме це потрібно в разі звернення України до міжнародних судів, а не просто анонімні заяви) ці особи не зможуть з питань безпеки. Як сказала голова Донецького осередку громадської організації «МАМА-86» Галина Олійникова, засвітити цих людей означає фактично відправити їх «на підвал», тобто у катівню «органів держбезпеки» ОРДЛО.
Фахівці вивчають можливості
Юристи УГС уважно вивчили можливість притягнення Росії та її посіпак до відповідальності за збитки, яких вони заподіяли Донбасу. «Питання міжнародно-правового захисту довкілля в період збройного конфлікту регулюють норми міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права, міжнародного права щодо навколишнього середовища та міжнародного права прав людини», — зазначає координатор Центру документування Української Гельсінської спілки Олексій Біда.
Більшість багатосторонніх природоохоронних угод не містять положень про їхнє застосування в разі збройного конфлікту. Винятки — лише Конвенція ООН про право несудноплавного використання міжнародних водотоків і Конвенція ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини.
А ось норми міжнародного гуманітарного права призначені для застосування саме в період збройного конфлікту. Питання притягнення до відповідальності за порушення цих положень регулює міжнародне кримінальне право, передовсім Римський статут Міжнародного кримінального суду. На жаль, усі ці документи не надають належного захисту довкіллю в період збройного конфлікту через встановлення високого порогового рівня, невизначеність критеріїв застосування відповідних норм.
Однак це не означає, що за шкоду, завдану довкіллю в результаті збройного конфлікту, його ініціаторів пробачать. Існують різні способи притягнення держави-порушниці до міжнародно-правової відповідальності, а винних фізичних осіб — до кримінальної згідно з міжнародним правом.
Що робити?
Щоб притягти Російську Федерацію як державу-агресора до відповідальності за заподіяну шкоду навколишньому середовищу України, автори дослідження пропонують створити спеціальну комісію в межах ООН. Верховна Рада має розробити й ухвалити закони про відшкодування шкоди, заподіяної Україні агресією Російської Федерації і про кримінальне покарання фізичних осіб за злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні під час агресії РФ проти України.
А як обрахувати розмір шкоди? «Потрібно розробити методику документування та оцінки збитків, заподіяних навколишньому середовищу в результаті бойових дій, — вважає професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка Марина Медведєва. — Така методика має передбачати складання актів із зазначенням числа і розмірів вирв, залишків частин боєприпасів і рівня забруднення ними довкілля, довжини траншей, шкоди від пожеж тощо. Доцільно скласти мапу територій, постраждалих від воєнних дій у зоні АТО, а визначаючи масштаб шкоди довкіллю, слід враховувати мінне забруднення, а також обсяг витрат на розмінування території».
Одне слово, агресор має відповісти за все, що скоїв із нашою природою, але для цього Україна має докласти чималих зусиль. Розпочинати роботу з притягнення Росії та її найманців за завдані нашому довкіллю збитки треба починати невідкладно.
Окупанти довели довкілля до кризи
Татьяна Кузьменко, член редколлегии Собкор интернет-издания "AtmWood. Дерево-промышленный вестник"
