ЗАПОВІДНЕ
Кожен другий заказник Київщини перетворено на вирубку або звалище сміття
Київська обласна екоінспекція, проводячи позапланову перевірку заказника «Козинський», підтвердила наявність кричущих порушень. За інформацією заступника начальника Київської облекоінспекції Олександра Ушинського, на особливо цінних природних землях, які, на їхнє нещастя, розташовані недалеко від елітних дач Кончі-Заспи під Києвом, вже 10 років як незаконно побудовано гольф-клуб. Для його облаштування знищили вікові дуби, трав’яний покрив з червонокнижними рослинами, насипали штучні пагорби, спорудили підземну зрошувальну систему, посіяли газонну траву, яка виживає місцеві трави.
«Як із цією поганню жити далі? Тоді, коли патріоти виборювали незалежність країни, гинули і гинуть на Донбасі, купка падлюк грабувала і надалі грабує і знищує наші ліси, корисні копалини, мальовничу природу вздовж морів, річок та озер. І ось апогей цинізму та безкарності: безповоротно знищено майже 300 гектарів заказника державного значення «Козинський», — написав О. Ушинський на своїй сторінці у Фейсбуці.
Дедалі гірше
Варто зазначити, що столичні товстосуми за останні 20 років виграли в екологів усі битви за заказники, в яких вони хотіли загніздитися. Площу заказника «Жуків острів» під їхнім тиском було скорочено в 10 разів (нині прокуратура намагається повернути землі столиці, але справа йде дуже важко), заказники «Гореницький» і «Стугна» забудовано дачами.З’явився шанс усе-таки відновити справедливість. Останнім часом кадровий склад Київської облекоінспекції значно оновлено, в неї влилися ветерани АТО. Але на них здійснюють шалений тиск, на їхню адресу лунають погрози. Сподіваюся, міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак підтримає підлеглих і допоможе київським облекоінспекторам покарати винних у знищенні заказників.
«Козинський» — це тільки розминка. У нових екоінспекторів багато роботи з наведення ладу в природно-заповідному фонді столичної області. Так, повністю знищено вирубками ландшафтний заказник місцевого значення «Шевченківський ліс» у Вишгородському районі. Його створено у 2010-му за науковим обґрунтуванням, яке підготували вчені Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на площі понад 50 га як «цінний дубовий ліс». А в червні 2017-го активісти виявили, що це не заказник, а фікція. Цінний дубовий ліс знищено суцільними рубками головного користування у 2011-му, про що свідчать спеціальні стовпчики, встановлені лісівниками. На вирубці посаджено сосни. Усі охоронні знаки навколо заказника поламано.
Так само знищено рубками ботанічний заказник «Любимівський», створений у тому самому районі ще 1984-го. Знімки з космосу показали, що в ньому вирубано майже 50% площі. Виїзд на місце показав, що заказник розташовано в лісництві, де суцільними рубками знищено майже всі ліси.
Ні пір’їнки, ні краплинки
Байдужість до ландшафтів або флори ще якось можна пояснити, але ігнорування боротьби з посухами, змінами клімату, які стали очевидними для всіх, — це вже занадто. Скажімо, гідрологічний заказник місцевого значення «Копачівський», що в Обухівському районі, охороняє заплаву річки Стугна, береже її водність. А хто ж збереже сам заказник? У селі Березове якийсь нувориш побудував на його території фазенду.Гідрологічний заказник «Урочище Кончаки» у Фастівському районі біля річки Ірпінь фактично повністю вирубано протягом останніх років. По суті, від нього залишилася тонка смуга лісу завширшки 20—50 м уздовж річки Ірпінь. А в гідрологічному заказнику «Дуліцьке» у Сквирському районі сліди старих і свіжих суцільних рубок виявлено в кварталі 39, при цьому рубку вели за 10—20 метрів від русла річки, в її водоохоронній зоні. Тож заказник не виконує своєї ролі гідрологічного, оскільки рубки знищили навколо річки багато лісу, який мав захищати її водність.
Права пташок також не в пошані. В орнітологічному заказнику «Саварка», що в Богуславському районі, проводять вибіркові санітарні й суцільні рубки. Активісти виявили ще одну хитрість лісівників: під виглядом рубок проріджування, коли має залишатися частина дерев, вони повністю зрізують ліс.
В орнітологічному заказнику «Пірнівський» у Вишгородському районі в 2012-му значну частину сосен незаконно вирубано під будівництво дач. Найбільша в області колонія чапель — 80—100 пар — перестала існувати. Добре пам’ятаю, як заказник створювали у 1980-х з ініціативи студентів Київського державного університету імені Тараса Шевченка, які їздили в експедиції на зекономлені зі стипендій кошти. Нині паростки молодіжного ентузіазму знищено жадібністю і беззаконням.
Попри кампанію громадськості на захист заказника, статті у ЗМІ, зупинити варварів не вдалося. Прокуратура Київської області обіцяла приборкати злочинне будівництво, проте роботи не зупинилися ні на день. А останні дерева з гніздами дорубали саме тоді, коли відбувалося чергове судове засідання з приводу незаконної роздачі земель заказника під забудову. Попри обіцянки прокуратури, нікого так і не покарано. Може, сучасні постреволюційні прокурори навчать нищителів заповідних сосен, що закон порушувати не можна?
Що робити?
Активісти Українського товариства охорони птахів, «ЕкоПраво-Київ», дружини охорони природи «Зубр», Київського еколого-культурного центру та інших громадських організацій, підбивши підсумки експедиційних досліджень заказників Київщини, які проводили понад два роки, зробили невтішний висновок. Фактично кожен другий з них перетворено на лісопилку, звалище сміття чи полігон для полювання.Внаслідок суцільних рубок та порушень заповідного режиму заказники не виконують своїх екологічних функцій, зокрема не бережуть біорізноманіття. Багато з них втратили або майже втратили цінність. І це стосується не лише Київщини. Суцільні рубки в іхтіологічному заказнику місцевого значення «Черемоський» Чернівецької області спотворили весь схил гори. Крім того, велику кількість зрубаних дерев повалено в річку, де мешкають занесені в Червону книгу України карпатська марена, дунайський лосось та струмкова форель. Значні рубки в ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Брадульський» на Закарпатті, повигризали величезні лисини на схилах. Хоч заказник створили 1974-го для охорони унікальних хвойних пралісів.
Список можна продовжити, і географія буде якнайширшою. У зв’язку з цим учасники експедицій, а також організації «Жива планета», Спілка захисту Голосієва та інші наполягають на внесенні до ст. 26 Закону «Про природно-заповідний фонд України» поправок, які повністю забороняють у заказниках рубки головного користування та всі види суцільних рубок.
На думку лісівників, це недоцільно і навіть небезпечно, мовляв, ліс якщо «достиг», то його треба «зібрати». А також суцільні рубки потрібні для боротьби зі шкідниками й пошестями. У відповідь екологи наводять дані досліджень, які показують безпорадність таких рубок як способу боротьби з комахами й грибами. Це статті, написані фахівцями лісової галузі.
Заборони, може, й були б непотрібними, якби у лісовій царині був порядок. Бо не минає і дня, щоб не оприлюднювали факти зловживань і злочинів у цій сфері. Хоч позитивні приклади, хай і нечисленні, є. Зокрема в Тетерівському лісгоспі на Київщині прекрасно справляються і з планами лісозаготівлі, й природу оберігають на належному рівні. Коли такий рівень розуміння важливості охорони довкілля демонструватимуть й інші 350 державних та ще чимала кількість комунальних та іншого підпорядкування лісопідприємств, можна буде не вводити масштабних жорстких обмежень.
Суцільні рубки у заказниках усіх видів треба заборонити. Бо залишимося і без лісу, і без води, і без пташок.
А ТИМ ЧАСОМ
Щоб не допустити загибелі риби
Євген ЛОГАНОВ,
«Урядовий кур’єр»
На Запоріжжі створено обласну робочу групу з розв’язання проблеми сезонної загибелі водних біоресурсів у Каховському, Дніпровському водосховищах та на Азовському морі. За потреби до неї залучатимуть фахівців наукових установ, рибоохоронної та рибопромислової галузі. Місцеві органи влади спільно з профільними організаціями постійно стежитимуть за санітарним режимом цих водойм у місцях можливої задухи риби. Інститут рибного господарства та екології моря надаватиме обласній робочій групі висновки щодо можливості збільшення квот на промисловий вилов риби в Азовському морі до серпня.
На головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області покладено завдання здійснювати ветеринарний контроль за утилізацією загиблої риби на підприємствах, які утилізують товари тваринного походження. Азовському басейновому управлінню Держагентства рибного господарства рекомендовано на підставі висновків науково-дослідних установ звертатися до Держагентства рибного господарства України стосовно виділення додаткових квот під вилов риби для запобігання задусі.
