Лісівників обурила неочікувана ініціатива Уряду
4 липня 2017 року, Кабінет Міністрів схвалив пропозицію Мінекономрозвитку щодо поводження з державними підприємствами, які перебувають у підпорядкуванні центральних органів влади. Ухваленим документом, який чомусь назвали «тріаж» (від англ. triage – медичне сортування) розписано, які державні підприємства в довгостроковому періоді повинні залишитись у державній власності, бути передані в концесію, приватизовані або ж ліквідовані.
Причину, чому Уряд зважився на такий крок, оголосив перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов: «Наші державні підприємства є невичерпним джерелом фіскальних ризиків. Фінансові проблеми державних підприємств зрештою стають проблемами бюджету і висмоктують кошти, які могли би бути використані на більш важливі речі, ніж порятунок хронічно неприбуткового бізнесу, – пояснив чиновник – Саме тому, нам необхідно радикально скоротити кількість державних підприємств, а частину передати в концесію».
Також урядовці, вже шаблонно, стверджують, що таке реформування сфери управління державною власністю продиктовано зобов’язаннями України перед Міжнародним валютним фондом.
Фактично одне слово в повідомленні про ініціативу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України стосувалося лісової галузі – в числі 359 об’єктів державної власності, які планується передати в концесію, було названо і лісові господарства.
Проте цього маленького витоку інформації виявилося достатньо, аби здійняти бурю незгоди в лісовій спільноті.
За тиждень зібралася Громадська рада при Державному агентстві лісових ресурсів України. На порядку дня одне питання – обговорення і затвердження Відкритого звернення Громадської ради до Президента України, Голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра України, Національної Ради Реформ, голів обласних рад України.
Оскільки проти Урядової пропозиції не було заперечень ні з боку Міністра аграрної політики та продовольства, ні з боку Міністра екології та природних ресурсів, Громадська рада при Держлісагентстві сама виступила з категоричним запереченням застосування концесії в лісовому господарстві України.
Як вагомий аргумент, проти передачі в концесію лісів, фахівці лісової справи наводять досвід країн, які пішли цим шляхом, зокрема, Росії, Болгарії, Грузії. Ігор Соболевський з Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття, згадав Естонію, де за кілька років орендарі вирізали діловий ліс, а потім заявили Уряду, що не можуть дати ладу і готові повернути ліси державі. Але вже без стиглої деревини.
Законами України («Про концесії», Лісовим та Земельним кодексами), не передбачена здача у концесію лісів чи державного майна лісогосподарських підприємств. Якщо ж такі зміни до законів будуть внесені, це може зруйнувати механізм лісової галузі, в якій працює 50 тисяч людей, жителів села. В деревообробці зайнято близько 300 тис. працівників. Разом з членами їх сімей це більше мільйона осіб, які живуть у сільській місцевості. Галузь, яку планується роздати в концесію (як неприбуткову?) щороку спрямовує до бюджету близько чотирьох млрд грн податків, зборів, обов'язкових платежів.
Не складно передбачити, що для орендарів-концесіонерів привабливими будуть так звані ресурсні лісгоспи, які мають значні запаси ділової деревини і рентабельні у своїй діяльності. Господарства степових районів Півдня і Сходу, які в останні роки через відмову в державному фінансуванні опинилися на межі існування, але зобов’язані виконувати лісоохоронні функції, виглядають нецікавими об’єктами для діла. Проте все може залежати від того, як законодавець випише зміни до законів, що регламентуватимуть концесію саме в лісовій галузі.
Голова галузевої лісівничої профспілки Степан Кривов’язий зауважив, що рішення про концесію – це черговий крок до збагачення олігархів і озлидніння решти населення країни. Хто забере ліси в концесію? Ті, хто має грубі гроші.
Звідки могла взагалі виникнути ідея роздачі лісогосподарських підприємств в оренду? На думку декого з членів Громадської ради – це наслідок проваленої реформи лісової галузі. Немає єдиної державної стратегії розвитку лісопромислового комплексу. Те, що пропонувалося експертним середовищем – не було сприйнято чиновниками, а реформаторські ініціативи урядовців були зустрінуті в штики лісівниками.
Створена за вказівкою Прем’єр-міністра України робоча група з реформування лісової галузі, змогла зібратися на свої засідання всього кілька разів. А після оголошення «концесії» її очільник, депутат О. Єднак, і взагалі склав повноваження.
Щодо долі робочої групи висловлені були різні думки. Павло Кравець («Товариство лісової сертифікації в Україні») вважає, що заради створення альтернативи урядовій пропозиції, слід реанімувати робочу групу, вона має бути «узаконена», а її напрацювання були відповідним чином розглянуті й прийняті.
Юрій Марчук запропонував передати пакет документів на Раду реформ з пропозиціями змін у законодавстві. Серед цих пропозицій – зміни до законів, які спрощують порядок приватизації державних підприємств. Але у пакеті немає пропозицій щодо змін у законі про концесію, у Земельному і Лісовому кодексах, які це забороняють.
«Досі твердою гарантією від передачі лісів у концесію є право обласних рад закріплювати лісовий фонд за постійними лісокористувачами, – вважає Ю. Марчук. – Не думаю, що сьогодні якась обласна рада ризикне передати стиглі ліси в користування одній великій чи маленькій конторі. Це викличе величезний негатив».
Не виключає голова ГО «Незалежне експертне партнерство» і того, що скандальна пропозиція Мінекономрозвитку – це така собі спроба зондування. Проглядається певна логіка. Спочатку – «Всі лісівники – сволота» (преса поширила), потім – «Керівники – такі самі», далі – «Ніхто не вміє керувати лісовим господарством», а насамкінець – «Ось вам, як треба управляти».
Володимир Бондар, заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів, згодний з тим, що з реформуванням галузі є серйозні проблеми. Те, що спостерігається нині, це вже наслідок своєчасно не розпочатих реформ. Володимир Налькович запропонував включити представників Громадської ради в робочу групу при Держлісагентстві. «Ми створимо робочу групу найближчим часом і напрацюємо таке бачення реформи, яке зможемо показати Уряду і суспільству. Концепція реформування галузі має бути напрацьована не кимось ззовні, а працівниками галузі», – резюмував заступник Голови Держлісагентства.
У Зверненні Громадської ради наголошено на необхідності затвердити Стратегію розвитку лісового та мисливського господарства, нормативні акти про порядок реалізації деревини, Державну цільову програму «Ліси України» на період до 2030 року.
Громадська рада категорично не підтримала пропозиції щодо концесії майнових комплексів лісогосподарських підприємств, вважає їх антидержавними, непродуманими, непрофесійними та вимагає їх негайної відміни.
Не забуто й ініціаторів створення скандального документа – громадськість вимагає порушити питання щодо їх відповідності займаним посадам.
Іван КУГНО,
фото Віктора ПОДЕНКА
.jpg&container=blogger&gadget=a&rewriteMime=image%2F*)
