ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 серпня 2017

Одеська область: ліквідовано низову лісову пожежу

3 серпня о 15:22 до служби порятунку «101» надійшло повідомлення про загорання стерні в полі с. Шеметове Роздільнянського району. До місця виклику прибуло пожежно-рятувальне відділення ДПРЧ-32. О 16:25 встановлено, що виникла низова пожежа в Роздільнянському сосновому лісі Єреміївської сільської ради. О 18:12 пожежу локалізовано та о 18:45 ліквідовано на загальній площі 12 гектарів: 10 га лісової підстилки та 2 га лісу Одеського лісгоспу. До гасіння пожежі залучалось 8 одиниць пожежної техніки та 62 чоловік особового складу, а також літак АН-32П. Загиблих та постраждалих немає. Причина пожежі встановлюється.






Опубліковано: 04.08.2017, 09:10

Сміттєва біда: небезпечна знахідка приголомшила жителів Львівщини (фото)



Небезпечну знахідку виявили в лісі приблизно в 30 км від Львова

Жителька містечка Городок Львівської області розповіла, що поїхавши в Цунівський ліс по суниці була шокована побаченим. Жінка знайшла в лісі велику купу пляшечок з різноманітною хімією, від якої поширюється різкий їдкий запах.

«Їздили в цунівський ліс по суниці, а знайшли те, що нас шокувало. Хтось вивіз ,,сміття”,а саме: різні кислоти, розчинники. І то все лежить в лісі на сонці і випаровується. Там за 10 метрів відчувається різкий хімічний запах і дихати важко», – написала жінка в соцмережі.


Також вона опублікувала відповідні фото.












Нагадаємо, мер Львова привів сотні копій документів, що свідчать про відмови органів влади надавати будь-яку допомогу. Також Андрій Садовий не заперечує, що місту потрібна евакуація дітей.

А гордість прем’єр-міністра Володимира Гройсмана – сортувальна лінія на Вінницькому сміттєвому полігоні – працює тільки для журналістів і офіційних делегацій.

Джерело: Politeka
23:54 31.07.2017р.

На Закарпатті реалізується широкий спектр заходів з охорони лісового багатства



На Мукачівщині — операція «зачищення лісу»

На сьогоднішній день всі дороги, що пролягають лісовими масивами Мукачівського держлісгоспу, перекриті бар'єрами. Всі працівники лісової охорони працюють цілодобово, охороняючи ліс як від пожеж, так і від недобросовісних відвідувачів, які безсоромно смітять.

Адже вартові лісу розуміють, що ліс є одним з найважливіших національних багатств. Ліс є найбільшим природним майном, запорукою екологічної безпеки та пріоритетним компонентом національного господарського комплексу. Відтак на Закарпатті реалізується широкий спектр заходів з охорони лісового багатства.

Так, директор Мукачівського держлісгоспу Василь Анталовський розповідає: «Протягом року працівники Мукачівського державного лісового господарства намагаються зберегти ліс у хорошому доглянутому стані. Починаючи ще з ранньої весни працівники державної лісової охорони проводять ряд заходів для очищення лісових масивів від сміття. У такому ж напрямку рухаються лісівники і влітку, особливо у сезон відпусток. Наразі на Мукачівщині триває зачищення лісу аби вберегти ліс від катастрофи. Адже через залишені пластикові пляшки або ж паперові пакети ліс може горіти, може задихатися від сміття. Тільки про це люди чомусь рідко замислюються».

У зв'язку з цим працівники Мукачівського державного лісового господарства звертаються до всіх, хто любить проводити час на природі, в лісі, біля річок і озер району: «Бережіть ліс від пожеж, не залишайте після себе сміття в лісі, чи не знищуйте дерева і чагарники, все це, крім того, що є правопорушенням, завдає непоправної шкоди навколишньому середовищу. Закарпатська природа завжди вабила туристів своєю чарівною красою і зберегти і примножити наші ліси - це спільне завдання для кожного жителя нашого куточку».

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
03.08.2017 (21:36)

У «Маневицькому лісовому господарстві» з дикими кабанами вміють «домовлятись»



По деяких «лісових» селах Волині прокотилась хвиля чергових літніх витівок чи не найпопулярніших в Україні представників фауни, адже трофей вепра на стіні в оселі мисливця є гордістю господаря і суворою прикрасою її інтер’єру.

Повалений вепр завжди був мрією не тільки пересічних мисливців, але й наших колишніх вождів. Відомо, що Микита Хрущов систематично навідувався в степи Дону і в Казахстан постріляти кабанів, а Леонід Брежнєв суб’єктом такого полювання полюбляв Крим.

Шкода, що на цей раз оповідь піде про «слабкі» сторони сікача: про потрави ним урожаю селян, городи і пайові наділи яких межують з лісом. Усередині липня селяни з села Запруддя Камінь-Каширського району були в розпачі від нашестя на їхні городи кабанів. Вони шукали порятунку свого урожаю в місцевій сільській раді, влаштовували сходини усього села, на які був запрошений представник місцевого мисливського господарства «Наболоцьке».

Погрожували перекрити місцеві міжрайонні дороги. Однак усі навідріз відмовились їм чимось допомогти, мотивуючи свою безсилля тим, що, мовляв, «вепри нікому не належать». Про «приватне» життя ікластого велетня лісу в одному з лісових господарств Волині - з побаченого і почутого в цьому господарстві.

Потужний мисливський позашляховик, німий свідок численних мисливських пригод, везе мене і досвідченого мисливствознавця ДП «Маневицьке лісове господарство» Миколу Корця місцевими лісовими нетрями.

«Начальник» районних звірів суворо попереджує: намотаємо по «шляхах» кабанів щонайменше 70-80 кілометрів – відвідаємо їх мешкання у трьох лісництвах: Маневицького, Галузійського і Вовчецького. Кабани з‘їдають урожай по мірі дозрівання рослин, - розповідає мисливствознавець. Ранню картоплю зі значним випередженням селян починають «копати» саме вони. Паралельно ласують пшеницею і зернобобовими. Не нехтують ячменем, хоч він для них колючий. Кабан шкодить сільськогосподарським культурам не лише тим, що поїдає їх, але й тим, що доводить площі угідь в непридатний для збирання врожаю стан. Коренеплоди він «викопує» під нуль, шукаючи гризунів і черв‘яків.



В ДП «Маневицьке лісове господарство» плантації вівса для кабанів - як родзинка…

Зупиняємось. Микола Корець вказує на стаціонарний підгодівельний майданчик звіра: висипані зерна кукурудзи, плоди каштанів, рештки овочів.

- Ще не усе встигли з‘їсти – кабан «працює» лише вночі. Навколо майданчика - свіжі сліди дорослих звірів і поросят. «Приходив вечеряти виводок», - акцентує мисливствознавець. А поруч - зимові годівнички. З першим глибоким снігом єгери господарства їх заповняють запашним сіном, березовими віниками, навіть підкладають соковиті бурячки. У кожному лісництві, де мешкає цей звір, по 2-3 таких майданчики. Сьогоднішня його популяція на території лісгоспу - понад 150 голів.
В останні роки намітилась стійка тенденція до збільшення поголів’я диких свиней, - продовжує мій співбесідник. «Козирі» - підгодівля звіра і результати боротьби з браконьєрством. Чітко працює єгерська служба, в обов’язки якої входять охорона, відтворення та раціональне використання мисливської фауни. А ще – кормові поля з топінамбуром, вівсом, ячменем, кукурудзою, соєю, просом. Галузійське лісництво володіє вольєром площею понад 6 га, де утримуються дикі свиноматки для виводу поросят. Восени міцний молодняк випускається у природне середовище і вагомо поповнює місцеву популяцію вепрів.

- Для журналістів і туристів тут романтика: звірі, ягоди, мальовничий змішаний ліс, який зачаровує, а для багатьох селян зустріч з кабаном - зовсім не сенсація, зітхає Микола Корець. Вони зіштовхуються з дикими свинями щоденно, намагаючись захистити від них плоди своєї праці. Але закон на стороні звіра: ніхто не має права посягнути на його життя без мисливської ліцензії. Мешканці сіл, особливо – їх околиць ті що володіють земельними наділами поруч з лісом, перед звіром безпомічні, адже в населеному пункті заборонено навіть розчохлити мисливську рушницю. Власники городів застосовують відлякуючі засоби, та користі від них небагато. Ось, подивіться, - вказує на город під лісом. Гречка, картопля, пшениця. Дві останні культури - лакомство для кабана. Робимо обхід приватного городу, придивляємось. На щастя, звір тут ще не «господарював».
- Власниця земельного паю щоліта скаржиться місцевій владі на лісгосп про потрави посівів. Їй пропонують загородити земельну ділянку жердками, які заготовляються в місцях санітарних рубок. Матеріали, вивантажені поруч з городом, лежать вже кілька років. Господиня чекає «наймитів», - резюмує мисливствознавець. Лісгосп цього робити не зобов’язаний.



Володимир Радіон вміє «домовлятись» з кабанами

Популярніше і глибше про «права і обов’язки» ікластого господаря ДП «Маневицьке лісове господарство» та про його подальшу долю розповів автору цих рядків його директор, Заслужений лісівник України Володимир Радіон. Ось зміст його цікавої і ґрунтовної розповіді.

- Для кабана в лісах Західного Полісся чи не найоптимальніші умови для існування і збільшення популяції: чагарники, болота, невеличкі озерця і порослі очеретом ставки, в яких вони «приймають» грязеві ванни. Але якщо не кривити душею, то кабан в місцевих мисливських господарствах не вельми « кооперується» з фауною і флорою і не визнається серед них терпимим мешканцем. Я веду до того, що співжиття вепра з іншими дикими тваринами є не завжди зручним, тому за кордоном вже давно практикуються мисливські господарства, спеціально розраховані на розведення цих звірів у напівдомашньому стані – це так звані кабанячі ферми.

Звичайно, такі заходи не з дешевих: міцна, але дорога огорожа вольєрів для площі в сотні, а то й в тисячі гектарів, ті ж штучні угіддя, охорона, ветеринарне обслуговування, дотримання екологічних умов тощо. Усе це вилітає в копійку. Але, незважаючи на дорожнечу такого утримання, у Європі з‘являється усе більше мисливських господарств, які спеціалізуються на розведенні кабана і організації полювання на нього саме в таких умовах.

Є вони й на півдні Російської Федерації. В такі господарства з задоволенням їдуть багаті мисливці, головним чином – німці, і ніхто не повертається додому без мисливських трофеїв. Ну, а тим часом, в українських селян голова болить з інших проблем. Кабани здійснюють набіги на плантації сільськогосподарських культур і наносять їм суттєві збитки. Вони не гребують нічим: ні кукурудзою (як насінням після висіву, так і зеленою масою в період вегетації), ні злаками, ні картоплею.

З усього сказаного існує єдиний вихід для «домовленості» з кабаном: створення в мисливських господарствах з високою концентрацією звіра спеціальних кормових полів з вівса, ячменю, кукурудзи, які відволікають їх від сільськогосподарських посівів.

У кабанів відмінний нюх – вони без особливих зусиль знаходять під землею солодке коріння, черв‘яків і мишей, легко розкопують нори гризунів, нищать гнізда птахів.
Дикі кабани легко приручаються, і якщо на волі тривалість їхнього життя становить 10-12 років, то в приручених умовах цей термін збільшується вдвоє.

Споконвіку вважалось, що дикі свині – істоти живучі і легко обходяться без допомоги людини. Це частково так, але в кожну важку зиму їх немало гине: від відсутності корму під час глибокого снігу, від вовків і від браконьєрської кулі. У 90-ті роки популяція звіра різко впала. На це існували об’єктивні причини: засушливе літо, холодні зими, нерозорані, зарослі бур‘янами поля, зухвале браконьєрство з нарізною зброєю... Та, незважаючи на усі «мінуси», кабан є і буде залишатись популярним і перспективним мисливським видом, «розвагою» для багатих людей.

У нашому господарстві чи не найкращі умови для дикого кабана: зоологічні, гідрологічні і ботанічні заказники, де встановлений особливий режим відтворення і використання лісових ресурсів та частково обмежена господарська діяльність людини. ДП «Маневицьке лісове господарство» має в користуванні 44,5 тис. га мисливських угідь, з яких під лісовим покривом – 29,5 тис. га, 12,5 тис. га полів і 2,5 тис. га водно-болотних угідь, які є раєм для вепрів.

Ніби усе добре, але важко з «кабанячим» законодавством. Наприклад, в сусідній Білорусі постановою міністерства лісового господарства республіки від 2007 року затверджена інструкція з запобігання потрав сільськогосподарських і лісових культур дикими копитними тваринами і оцінці збитків, спричиненими цим культурам вказаними тваринами.

Подейкують, що у Верховній Раді України теж були спроби видати такий документ, але цей законопроект бродить в кулуарах найвищої представницької влади держави уже багато років. Я це бачу, як закон з переліком заходів, які обов’язкові для виконання користувачами мисливських угідь – як державних, так і приватних, орендних, концесійних. Сьогодні вкрай потрібний документ про регулювання чисельності диких копитних тварин з ціллю підтримки її на рівні, який не перевищує оптимальний, встановлений проектом впорядкування мисливства. Збитки, завдані дикими копитними тваринами, в Європі відшкодовуються користувачем мисливських угідь у випадку вичерпного виконання комплексу заходів по запобіганню збитків, нанесеного копитними звірами. У випадку невиконання вказаного комплексу заходів чи його відсутності винні посадові особи притягаються до дисциплінарної чи іншої відповідальності, а відшкодування втрат покладається на місцевий виконавчий чи розпорядчий орган, який не проконтролював виконання вказаних заходів.

Землекористувачам і громадянам, які не забезпечили виконання покладених на них заходів по попередженню потрав, збитки, причинені дикими копитними тваринами, не відшкодовуються. Вважаю що такий підхід до існування звіра і відшкодування збитків, ним вчинених, цілком гуманний і влаштовує усі сторони. А «підхід» нашої держави?.. Поки що ми «домовляємось» з кабанами без її особливого втручання і «благословення» і чекаємо дієвих рішень держави. А про інше?.. Запитайте краще у кабанів…

І про те, що мене найбільше болить. Нам треба негайно відмовитись від застарілої практики закріплення мисливських угідь. Це дасть змогу уникнути посередництва між державою-власником дикого тваринного світу і мисливцем. Мається на увазі «мисливствокористувач», який виконує функції прокладки по вбиранню в себе фінансових потоків як зі сторони держави, так і зі сторони мисливців.

При цьому гроші у відтворення мисливських тварин та інфраструктури практично не вносяться, осідаючи в приватних кишенях. Така ж практика і з так званою «орендою» мисливських угідь. Для отримання ліцензії достатньо подати заявку і виграти в безплатному конкурсі: перемагає той, хто обіцяє більше інвестувати в угіддя. Кому присудити «перемогу», вирішує конкурсна комісія, члени якої – переважно місцеві чиновники. Обіцянками звіра не нагодуєш.

ТЕКСТ - Петро ЧЕЧЕЛЮК

03 серпень, 09:27

Про знищення лісів на Чернігівщині та прокурорів з кримінальними історіями – брифінг у «Чистій Політиці»

Про нові «винаходи» крадіїв лісу та факти знищення лісів на Чернігівщині повідомили журналістам представники ГО Чернігівського Центру Прав Людини. Брифінг на тему: «Як проходить імплементація антикорупційної реформи в Чернігівському регіоні» відбувся у прес-центрі «Чиста політика» 2 серпня 2017 року.

Отже на сучасному етапі учасники незаконного лісового бізнесу вже мають можливість придбати потужну техніку й удосконалювати свою діяльність по знищенню лісів. Тепер це робиться за допомогою тросів і тракторів: дерева валяться ніби від буревію – або вириваються з коренем з грунту, або ламаються: ніяких пнів, ніяких спилювань. Залишається тільки непомітно вивезти. Виявити такі злочини, замасковані під природні явища, стає ще складніше. Тільки якщо упіймати за руку, на гарячому.

Про такий випадок, що стався 30 липня у Пакульському лісництві (Чернігівський держлісгосп, керівник Сергій Мотрич ) повідомили на брифінгу учасники затримання порушників: представник ГО Чернігівський Центр Прав Людини, адвокат Сергій Нестеренко, громадський активіст Ігор Пильник, а також Олександр Підгорний, керівник ГО Чернігівський Центр Прав Людини. Вони розповіли, як вдалося затримати на гарячому майстра лісового господарства Пакульського лісництва (прізвище не розголошується, оскільки триває слідство). Той не встиг відчепити трос від дерева і намагався втекти на своєму тракторі, з якого заздалегідь, перед валкою дерев, зняв номери.

Операція по затриманню пройшла успішно також завдяки співпраці з Чернігівським районним відділенням патрульної поліції. Його керівник Ігор Грушун повідомив наступне: «У даному випадку це 246 стаття КК України. Незаконна вирубка – це високолатентний злочин. Задокументувати його правильно можна лише тоді, якщо піймаємо, як у даному випадку, порушника на гарячому. Якщо у нас є відео, тоді достатньо підстав, щоб не тільки порушити кримінальне провадження, але й довести вину певної особи. Тоді ця справа може дійти до логічного завершення в суді».

Отже, подія зафіксована на відео, яке передане до поліції, і набула розголосу через ЗМІ. Техніка вилучена, місце події обстежене правоохоронцями і належно задокументоване. Через журналістів Олександр Підгорний звернувся до всіх громадян з проханням бути уважними до правопорушень і повідомляти про факти зловживань і спільно працювати над їх викоріненням: «Адже для виявлення таких зловживань потрібно багато часу. У даному випадку за порушниками слідкували два тижні, щоб упіймати на гарячому. Будемо сподіватися, що сьогоднішнє керівництво райвідділу не спустить це на гальмах, адже є інформація, що всі ці вирубки завжди «кришувалися» певними службами. Будемо продовжувати цю тему і оприлюднювати факти».

Сергій Нестеренко з цього приводу звернув увагу на статтю 38 КК України щодо «громадського затримання». «Відповідно до статті 38 КК України, людина, яка затримала злочинця або правопорушника, звільняється від кримінальної відповідальності за нанесення йому тілесних ушкоджень, необхідних для затримання, аж до середньої тяжкості. І в даному випадку до цього лісника, який намагався втекти на тракторі, довелося застосувати фізичну силу. На відео чітко зафіксовано, як людина намагається втекти, і що його довелося витягувати з трактора».

Аналізуючи проблему, Сергій Нестеренко зауважив, що у лісі дуже багато справді хворих дерев, які заражають ліс, роблять його мертвим. Завалів так багато, що деякими дорогами неможливо не тільки проїхати на машині, а й пройти пішки. Проте справжня розчистка лісу не цікавить лісівників, адже таку деревину складно продати. Натомість відбувається масштабне винищення здорового лісу. Ігор Пильник повідомив, що діяльність з незаконної валки лісу і вивезення деревини поставлена на потік і відбувається регулярно, за чим спостерігають громадські активісти.

При цьому такі злочини кваліфікуються не тільки як адміністративні чи кримінальні правопорушення, а також як службовий злочин. «Адже дані особи наділені повноваженнями охороняти ліс. Отже відбувається зловживання службовим становищем у власних інтересах чи в інтересах третіх осіб. Яка буде кваліфікація – вирішуватиме прокуратура і слідчий по справі, у залежності від того, як піде хід досудового розслідування», – сказав Сергій Нестеренко.

Щодо прокуратури, тему продовжив Олександр Підгорний. Він зауважив, що представники прокуратури не з’являються на брифінги, ігноруючи запрошення. І цього разу у крісло всадили фігуру «Почекуна» з написом «Прокуратура» – для ілюстрації проблеми. Олександр Підгорний знову нагадав про ділянку землі, розташованої перед Київським мостом: «У нас є велике бажання повернути її місцевій громаді з усією інфраструктурою. Вже передані документи до НАБУ, підготовлені документи на Генерального прокурора Юрія Луценка. Як вони могли прийняти на баланс таку халепу для себе у вигляді хабаря?». Він вкотре відзначив, що представники прокуратури ускладнюють проблему, не з’являючись на розмову. «Дуже жаль, що зі зміною Генерального прокурора реальних змін не відбулося у прокуратурі. Дивним чином прокуратура не пройшла люстраційні процеси, через які частково пройшла поліція. І ті, хто фабрикували справи, хто все робив по вказівці керівництва, залишилися на місцях. Змінили тільки верхівку, але айсберг пливе як раніше, ламаючи все на своєму шляху», – наголосив Олександр Підгорний. Він пообіцяв невдовзі оприлюднити нові факти зловживань представниками прокуратури і закликав громадян до співпраці, до спільних проектів, спільних розслідувань.

Проект «Сприяння імплементації антикорупційної реформи в Чернігівському регіоні» здійснюється за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Повертаючись до теми багатостраждальних лісів в Україні, варто згадати приклад Швейцарії, зокрема, з матеріалу журналістів fakty.ictv від 19 квітня 2017 року. Отже, у цій країні 80% лісу перебуває у приватній власності. Але щоб зрубати хоча б одне дерево, власник лісу повинен отримати спеціальний дозвіл! При цьому мають бути наведені переконливі аргументи щодо необхідності зрубати це дерево. Країна демонструє державницький підхід, дбаючи про екологію, дотримання балансу між економічними інтересами та збереженням природи. Стратегія розвитку та підтримки лісів у Швейцарії розроблена до 2030 року. Третина території країни вкрита лісами, які бережуть і охороняють століттями. При всіх важливих значеннях лісів вони є серед головних чинників запобігання кліматичним змінам, від яких все більше потерпає людство.





85 лет назад была образована постоянная междуведомственная комиссия по борьбе с вредителями, болезнями лесов и лесопродукции, а также по лесосеменному делу


85 лет назад постановлением Совета труда и обороны СССР от 3 августа 1932 года была образована постоянная междуведомственная комиссия по борьбе с вредителями, болезнями лесов и лесопродукции, а также по лесосеменному делу при Народном комиссариате лесной промышленности. Постоянная комиссия состояла из представителей четырех народных комиссариатов: лесной промышленности, земледелия, путей сообщения и тяжелой промышленности. На комиссию возлагались задачи по согласованию и правильной постановке оперативных и научно-исследовательских работ по охране лесов и лесопродукции, а также по планированию древесно-семенного дела.

Постоянная комиссия проработала меньше шести лет, и была ликвидирована постановлением Совета народных комиссаров СССР от 3 апреля 1938 года № 432. Этим постановлением функции вышеуказанной постоянной комиссии были переданы: по лесам лесопромышленной зоны - Наркомлесу СССР, а по лесам водоохранной зоны - Главному Управлению Лесоохраны и Лесонасаждений при СНК СССР. Практически сразу после этого, также в апреле 1938 года, при Всесоюзной лесоустроительной конторе "Леспроект" была создана специализированная лесопатологическая экспедиция.

В настоящее время задачи по борьбе с вредителями и болезнями лесов, по организации лесосеменного дела и некоторые смежные на федеральном уровне выполняет ФБУ "Российский центр защиты леса" (Рослесозащита). Считается, что история образования ФБУ "Рослесозащита" начинается с апреля 1938 года - с образования первой в нашей стране лесопатологической экспедиции. Возможно, однако, что правильнее было бы считать днем рождения Рослесозащиты именно 3 августа 1932 года - день создания постоянной междуведомственной комиссии по борьбе с вредителями, болезнями лесов и лесопродукции, а также по лесосеменному делу.

Историческая справка о защите лесов в России и СССР приводится на сайте ФБУ "Рослесозащита":

Историческая справка

Как победить мусор и лесные пожары (опыт Финляндии)




Представьте себе гектары леса, национальные парки с местами для костра, запасом дров, столами и беседками, местами для палаток, биотуалетами, в конце концов. Когда для того, чтобы отдохнуть в лесу, нет необходимости собирать мусор, битые бутылки за теми, кто был здесь до тебя.

Впервые столкнувшись с лааву (в переводе с финского — «навес»), я была в легком шоке — знакомство с ними происходило в Реповеси, и, помимо красоты самого парка, вот эта забота и продуманность очень подкупала.

Оборудованные места во многих точках по всей стране — и доступны всем бесплатно: как местному населению, так и туристам.

Лааву — навес (как домик в одну комнату, но лишь три стены и пол) плюс место для костра и коты (домик с дверью и окнами и очаг внутри — идеален для зимних ночевок в тепле).





На фото специально самое аскетичное из всех встреченных лааву (но даже у него рядом дрова, место под очаг).



Весь остальной рассказ строится на примере парка Реповеси, хотя таких точек по Финляндии уйма.

Рассмотрим детально самую популярную лааву близ входа в парк, рядом с мостом Лапинсалми.

Но для начала изучим правила, главное из которых гласит: «Весь сжигаемый мусор — сжигается, остальное уносится с собой». В парке нет ни одной урны, и ни одного фантика на тропинке вы не встретите.

Костры можно жечь лишь в оборудованных местах, обозначенных на карте.



Да и возникнет ли иное желание, если в оборудованных местах есть дрова и топор? Во многих местах встречается и короб для угля, и лопаточка, дабы оставить все после себя чистым. А само место под очаг продумано и под жарку мяса и сосисок, и под котелок. И даже о том, как спрятать очаг от дождя, тоже подумали.



Рядом с костром столики и скамейки, а поскольку место пользуется спросом, то очагов несколько.

И все это происходит в непосредственной близости к источнику воды. К стоянке можно подплыть на лодке, перекусить и двинуть дальше.

На случай ветра есть столы и скамейки, которые спрятаны под навесом.





Ни один человек не побежит разводить костер где-то там, если вот лежат готовые дрова и на случай снега или дождя очаг под навесом.

Видите хоть где-то мусор? При этом количество приезжающих людей в парк огромно. На входе в парк есть парковки, все вещи держат либо в рюкзаке, либо в лодке или на велосипеде; но отдыхающие находят в себе желание и в своих рюкзаках место, чтобы унести весь мусор с собой.



И последний пункт — туалет, я не стала фотографировать его внутри (но мешок с древесной стружкой есть и инструкция, что делать), справа туалет для инвалидов — видите угол наклона въезда?

Ну и ответ на вопрос, как избавиться от мусора и пожаров: создавать места и условия, чтобы у людей не возникало желания мусорить и разводить костры где попало. И конечно, вовремя убирать. Если вы прогуляетесь в Хельсинки в выходные утром, часиков в 5-6, вы увидите, насколько замусорен гуляющей молодежью просыпающийся город, особенно у вокзалов, но уже к 7 ни одной бумажки не останется и улицы будут не только убраны, но и вымыты.

Источник

Его так тяжело растить, а огонь уничтожает мгновенно: на Николаевщине горело 19 га леса

Сегодня, 3 августа, в 10:29 на пункт связи 22 Государственной пожарно-спасательной части поступило сообщение о пожаре леса вблизи с. Лиманное Очаковского района.

Об этом проинформировали в ГУ ГСЧС Украины в Николаевской области.

На место происшествия прибыло два отделения 22 ГПСЧ. По прибытию установлено, что площадь пожара достигла около 19 га, и огонь перекинулся на верхушки деревьев.

Благодаря совместным усилиям в 14:00 пожар локализован, а в 14:44 ликвидирован.

На месте происшествия от Главного управления работало 2 единицы техники, 8 человек личного состава. Дополнительно привлекалось 2 водовозки и трактор с бочкой и плугом от частного сельскохозяйственного предприятия «Украина».

Причина пожара устанавливается.








21:59   03.08.2017

Боротьба із несанкціонованою вирубкою лісу


Державною екологічною інспекцією у Луганській області пред'явлено 16 претензій на загальну суму 140 тис. 350 грн. За матеріалами правоохоронних органів обраховано шкоду на загальну суму 784 тис. 844 грн, ще 1 млн 837 тис. 622 грн збитків обрахували фахівці інспекції як залучені експерти. Про це повідомив начальник інспекції Анатолій Гацько під час апаратної наради в облдержадміністрації.

Усього ж, унаслідок несанкціонованих вирубок лісу, державі завдано матеріальної шкоди на суму 906 тис. 587 грн, з яких на 783 тис. 677 грн нанесені невстановленими особами.

У І півріччі 2017 року за недотримання вимог природоохоронного законодавства складено 51 протокол про адміністративне правопорушення, винесено 46 постанов про накладення адміністративного стягнення.

9 матеріалів передані до правоохоронних органів.

Як зазначив Анатолій Гацько, інспекція оперативно реагує на звернення громадян. Так, у квітні здійснено позапланову перевірку ДП «Кремінське ЛМГ», в ході якої встановлено факт незаконної вирубки 47 сироростучих дерев на території Кудряшівського лісництва. Загальний розмір збитку склав 33 тис. 960 грн.

Очільник обласної Державної екологічної інспекції акцентував, що незаконні вирубки проводяться і на територіях природно-заповідного фонду, що позначається на зменшенні популяцій унікальних об'єктів рослинного і тваринного світу, природних ландшафтів, які знаходяться під особливою охороною держави.

Збитки від незаконної вирубки дерев в межах природно-заповідного фонду інспекцією у І півріччі 2017 року склали: у ботанічному заказнику «Ясенева захисна лісосмуга» – 69 тис. 652 грн, на території гідрологічного заказника «Кремінські каптажі» – 1 млн 762 тис. 152 грн, заповідного урочища «Сіточне» – 75 тис. 470 грн.

На Луганщині діє міжвідомча робоча група з вжиття спільних заходів, спрямованих на виявлення і розкриття кримінальних злочинів у лісовій сфері, протидії незаконній вирубки лісів.

До її складу увійшли співробітники кількох територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади.

Також задля підвищення ефективного розслідування кримінальних правопорушень у лісовій сфері і відшкодування заподіяних збитків створена спільна постійно діюча мобільна група, уповноважена на невідкладну перевірку повідомлень про факти незаконної вирубки лісу.

Проте, на сьогодні є ряд чинників, які ускладнюють контроль над охороною лісів. У зв’язку з цим за підсумками апаратної наради прийняті відповідні протокольні доручення.

Насамперед, стосовно скасування заборони проведення планових перевірок суб’єктів господарювання Державною екологічною інспекцією у Луганській області, введеної Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09. 2014 № 1669-VII, для чого необхідно звернутися до комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Луганському обласному управлінню лісомисливського господарства доручено розглянути питання поновлення фінансування лісогосподарських підприємств задля збільшення кількості співробітників лісової охорони.

Лісомисливським господарствам – безумовно дотримуватись вимог чинного природоохоронного законодавства України при проведенні рубок у межах природно-заповідного фонду.

Також надане доручення продовжити роботи стосовно визначення балансоутримувачів полезахисних лісосмуг.

03 серпня 2017

Горит 43 га хвойного леса


В Одесской обл. лесные пожары. Фото: РБК

В Одесской обл. горят хвойные леса.

Для тушения использовали самолет АН-32П, сообщает РБК.

Пожар начался 16:25 в с. Шеметово Раздельнинского района. Загорелось 13 га подстилки хвойного леса. На 30 га переходит в верховой пожар.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Под Киевом горела дача Патона. Подозревают поджог

Для ликвидации огня привлекли 25 человек личного состава и 8 единиц техники.


Лесные пожары добрались до столицы Греции. В пригороде Афин пламени пробудили мощные ветры. Уже около двух недель в стране бушуют пожары. Власти страны бросает все силы, чтобы остановить пожары. В окрестностях греческой столицы перекрыли дороги. Правоохранители проводят эвакуацию местных жителей. Кроме того, в некоторых курортных городах вывозят посетителей отелей.

https://gazeta.ua/ru/articles/regions/_gorit-43-ga-hvojnogo-lesa/786448