ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 серпня 2017

Пристрасті Біловезької пущі: навіщо Польща вирубає заповідний ліс

У Польщі триває знеліснення Біловезької пущі - об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

Екологи протестують, Суд ЄС безуспішно намагається зупинити цей процес, а Білорусь побоюється наслідків.



Біловезька пуща - дім зубрів

Найстаріший лісовий масив Європи Біловезька пуща, що розташована на території Польщі та Білорусі, з 2014 року - спільний транскордоннний об'єкт, що належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З минулого року Польща проводить на своїй частині масове вирубування лісу, пояснюючи це боротьбою з жуком-короїдом та захистом інших частин природного заповідника.

Незалежні екологи вважають, що втручання в еволюційний процес розвитку спричиняє непоправну шкоду біологічному різноманіттю та порушує критерії ЮНЕСКО. На початку червня Єврокомісія подала позов до Суду Європейського союзу, у якому вимагала від Варшави призупинити процес вирубки і заявила, що дії польської сторони суперечать закону про захист дикої природи. 28 липня Європейський суд постановив, що знищення реліктового лісу в Біловезькій пущі повинно бути призупинене, поки не відбудеться розгляд справи за прискореною процедурою. Занепокоєна і Білорусь - адже через дії сусідів уся Біловезька пуща ризикує потрапити до переліку порушників правил ЮНЕСКО. DW зібрала аргументи прихильників та супротивників вирубок.

Мотивація польської влади

Масове вирубування частини лісу в Біловезькій пущі, вражену жуком-короїдом, дозволив у березні 2016 року міністр охорони навколишнього середовища Польщі Ян Шишко. За офіційною інформацією, від короїда постраждали більше півмільйона дерев. Тому міністр змінив план управління пущею до 2021 року, узгоджений з Єврокомісією, і дозволив втричі рази збільшити ліміт лісозаготівлі - до 188 тисяч кубометрів.



Польська влада вважає, що пуща гине

Виступаючи у Сеймі 21 червня, Шишко заявив, що правила ЮНЕСКО, які обмежують втручання людини у природу, суперечать європейським законам про захист лісових ресурсів. 31 липня голова польського міністерства довкілля повідомив, що вирубування буде продовжено, незважаючи на вимоги Єврокомісії про їх призупинення і на протести місцевих активістів "проти перетворення пущі в лісове господарство". У ініціативи Шишка є чимало прихильників, серед яких організація "Державні ліси", Асоціація польських лісників, місцева влада регіону, громадське об'єднання Santa, що закликає до боротьби з "псевдоекологами", і багато хто з мешканців регіону, хто вимагає "відгородити лісові масиви від наступу комах-шкідників". Керівник вченої ради Інституту дослідження лісу в Варшаві професор Януш Сова назвав вирубування "єдиним порятунком пущі, що помирає на очах". При цьому польська сторона вказує, що на білоруській частині пущі також проводиться очистка територій від заражених дерев.

Чому екологи проти?

Супротивники вирубки - вчені-екологи і представники "зелених" об'єднань - наводять власні аргументи. Головний з них, що вирубування масивів заповідного лісу є грубим втручанням у природну екосистему і, по суті, знищує її. Окрім того, є факти, що під виглядом боротьби з короїдом ведеться незаконна лісозаготівля з вирубуванням здорових дерев.



Під виглядом боротьби з короїдом вирубуються здорові дерева

"Втручання людини - вирубування та штучні посадки - змінюють усю структуру пущі, винищують природне середовище, що необхідне для розвитку видів грибів та комах", - каже керівник Біловезької геоботанічної станції Варшавського університету, колишній віце-директор Біловезького національного парку в Польщі професор Богдан Ярошевич. У сушняку, за його словами, понад 150 рідкісних видів рослин і тварин, а самі жуки-короїди є харчем для унікального трипалого дятла.

"Крім того, невідомо, як у майбутньому себе поводитимуть штучно висаджені породи дерев, і до яких хвороб вони будуть вразливі", - додає польський учений, який багато років працює у пущі. На його думку, проблеми з короїдом виникли саме тому, що "ялинники - сорт, що швидко росте, - саджали на тих ґрунтах, де вони раніше не росли". З економічної точки зору, це добре, однак природі подібне втручання не сподобалося, пояснює співрозмовник DW. "Слід пам'ятати, що дерева як такі існують 300 мільйонів років, лісовому покриттю Біловезької пущі - 8-9 тисяч років, а лісники працюють тут лише 100 останніх років. І якщо до ХХ століття пуща жила без санітарних вирубувань, то і далі самостійно впорається з будь-якою бідою", - переконаний Ярошевич.



Білорусь стурбована масовою вирубкою у Біловезькій пущі

А що в Білорусі?

Загальна площа Біловезької пущі, що знаходиться під охороною ЮНЕСКО, 140 тисяч гектарів, з яких 60 тисяч у Польщі та 80 тисяч у Білорусі. На польській терирорії тільки 10,5 тисяч гектарів відведено під Біловезький національний парк, де заборонено втручання людини в природу та ведуться наукові роботи. Решта землі належить державним лісництвам.

Система управління пущею в Білорусі відрізняється від польської. Заповідником тут оголошено всі 80 тисяч гектарів. "Ця територія і ще 70 тисяч гектарів лісових господарств, що прилягають, мають статус Національного парку "Біловезька пуща" - загалом 150 тисяч гектарів земель, що охороняються", - пояснює DW заступник керівника Національного парку "Біловезька пуща " з науково-дослідницької роботи Василь Арнольбік.

Крім заповідної зони у парку виділено ще три: регульованого користування, рекреаційна та господарська. "До них і перенесена вся наша господарьська діяльність. Однак навіть при санітарних вирубках ми не знищуємо вікові ліси, прибирання сухостою дозволяється лише на туристичних маршрутах", - розповідає білоруський вчений.

Василь Арнольбік поділяє впевненість противників дій польського уряду у тому, що вирубування лісу суперечать природним процесам. А основна проблема, на його думку, полягає у тому, що у Білорусі та Польщі досі немає скоординованого плану управління всією територією Біловезької пущі як єдиного об'єкта ЮНЕСКО. "Ми в одній зв'язці, - говорить Арнольбік, - і якщо Польщу покарають за збільшення ліміту вирубок, то наслідки торкнуться і білоруської терирорії".

Що чекає на порушників законодавства?

Єврокомісія зафіксувала порушення у зв'язку з вирубуванням дерев на території Біловезької пущі на території Польщі у квітні 2017 року, звинувативши польський уряд у порушенні природоохоронного законодавства. На початку червня проти Польщі була відкрита справа у Суді ЄС. У свою чергу, Ян Шишко заявив у Сеймі, що включення Біловезької пущі до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2014 році "проведено незаконно, без консультацій з місцевою спільнотою", і виступив за виключення Біловезької пущі з переліку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У липні Єврокомісія знову закликала Польщу негайно призупинити лісозаготівлю в Біловезькій пущі і до 4 серпня відповісти на претензії. Якщо реакції не буде, на Польщу чекає розгляд у Суді ЄС, а також можливі великі фінансові санкції.


В Іспанії палають більше тисячі гектарів лісу

Про це повідомляє Business Standart із посиланням на місцеві органи влади.

«Близько 2,965 акра (близько 1200 гектарів. – Ред.) землі випалив вогонь, який спалахнув у четвер удень у гірській місцевості поблизу невеликого міста Верін, розташованого неподалік від кордону з Португалією», — йдеться у повідомленні.

За інформацією старшого регіонального офіцера, пожежу спричинив підпал.

Попри те, що в цьому районі встановлено високий рівень небезпеки, офіцер наполягає, що вогонь не становить загрози для розташованих поблизу населених пунктів.

На місці стихійного лиха для боротьби з пожежами були розгорнуті близько 400 осіб, 12 вертольотів з водою та 7 спеціалізованих літаків.

Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/news/204543

Сезон экопожаров: что уничтожает леса и поля на Харьковщине



Окурок, выброшенный из окна автомобиля, может привести к масштабной катастрофе. Именно человеческий фактор является причиной большей части пожаров экосистем, уверяет начальник оперативно-координационного центра главного управления ГСЧС в Харьковской области Сергей Щербина. В этом году стихия уже уничтожила несколько гектаров лесов и полей.

Сергей Щербина, нач. оперативно-координационного центра ГУ ГСЧС в Харьковской обл.

Действительно, в этом году колоссальный рост пожаров во всех направлениях. И огромнейший рост, действительно, пожаров экосистемы. Это пожары и травы, стерни, лесные пожары.

Всего лишь несколько часов под палящим солнцем достаточно для воспламенения сухостоя, а когда еще и фермеры пренебрегают элементарной техникой пожарной безопасности, то спасать, зачастую уже нечего, говорят в ГСЧС. И хорошо если при этом неконтролируемый огонь не забирает еще и человеческие жизни.

Сергей Щербина, нач. оперативно-координационного центра ГУ ГСЧС в Харьковской обл.

Наши фермера хотят же экономить, они не хотят делать полосу. Это же нужно выкосить, не засеять часть, или перекультивировать часть уже посаженной пшеницы, или зерновых. Они этого не делают. А потом когда с посадки попадает на поле, потом уже поздно

Для сохранения урожая спасатели советует владельцам полей обзавестись огнетушителями, резервуарами с водой и обеспечить подъезды для пожарных автомобилей и прочей спецтехники.

Прикарпатського майстра лісу, який незаконно рубав і продавав ліс, посадили в тюрму



Долинський районний суд виніс вирок у справі майстра лісу, який дозволив незаконну рубку та привласнив кошти від продажу незаконно зрубаної деревини.

Обвинувачений був призначений на посаду майстра лісу обходу № 5 Белеївської технічної дільниці Долинського спеціалізованого агролісгоспу ОКП “Івано-Франківськоблагроліс” у вересні 2016 року.

У квітні 2017 року до майстра звернувся житель Рожнятова з проханням посприяти у придбанні деревини дуба, пише КУРС.

Майстер запропонував рожнятівцю, щоб його знайомі зрубали дуби, а той передасть гроші за деревину йому особисто. При цьому лісник запевнив покупця, що вся документація на придбання деревини буде оформлена.

Рожнятівець передав ліснику першу частину коштів за деревину – 20 тисяч гривень та 600 доларів США, які останній привласнив.

12 травня 2017 року чоловіки зустрілися в лісі, де лісник дав вказівку знайомому лісорубу зрізати 17 дубів. Ні лісоруб, ні покупець не знали про те, що рубка дерев незаконна.

Завдана шкода лісовому фонду від порубки дубів склала 215 054 гривень.

Далі лісник домовився з товаришем про трелювання лісопродукції, яку він планував продати рожнятівцю. Однак при перевезенні деревини 16 травня чоловіків затримали працівники поліцї.

У судовому засіданні лісівник вину визнав, щиросердечно розкаявся та просив суворо не карати.

Суд визнав майстра лісу винним винним у закінченому замаху на злочин, привласненні майна шляхом зловживання своїм службовим становищем та незаконній порубці лісу і призначив два роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у сфері лісового господарства, строком на три роки.

4 Сер 2017, 17:37

Cудитимуть інженера-лісопатолога - прокуратура Київської області

За процесуального керівництва прокуратури Київської області судитимуть інженера-лісопатолога, який зловживаючи службовим становищем, здійснив вимітку 76 дерев, що не підлягали видаленню, спричинивши погіршення екологічної властивості лісосмуги та завдавши державі 300 тисяч грн збитків



Нагадаємо, інженер-лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Київлісозахист», виконуючи умови Договору, провів суцільну вимітку 428 дерев у захисних насадженнях між полями на території Козлівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району. Як виявилося, серед помічених дерев були ті, що не підлягали вирубці у кількості 76 сироростучих дерев породи береза повисла.

Такі дії службовця призвели до істотної шкоди довкіллю у вигляді погіршення екологічної властивості лісосмуги, а також виникла загроза вітрової ерозії грунту. Державі спричинено збитки на суму 300 тис грн.

Дії зловмисника кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, які спричинили тяжкі наслідки) КК України.

Завдяки якісному процесуальному керівництву Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури досудове розслідування кримінального провадження проведено максимально швидко та об’єктивно.

Обвинувальний акт відносно інженера-лісопатолога затверджено та скеровано до суду для розгляду по суті.

Відтепер обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Органи прокуратури Київської області принципово реагують на порушення у сфері навколишнього природного середовища.

Прес-служба прокуратури Київської області

Про роботу з всихаючили сосновими насадженнями - семінар у Сарнах


Дискусійним майданчиком став виізний семінар щодо всихання соснових насаджень, який відбувається сьогодні на базі Сарненського та Клесівського лісгоспів.

Досвідом боротьби з цією проблемою поділилися колеги з Міністерства лісового господарства Республіки Білорусь, розповіли про роботу з всихаючили сосновими насадженнями у сусідній Польщі, своє бачення висловили науковці з профільних вишів, екологи та громадські активісти.












Проблему всихання соснових насаджень і необхідність внесення змін до Санітарних правил обговорюють нині на виізній нараді, яка відбувається на базі ДП "Сарненський лісгосп" під головування заступника голови Держлісагентства Володимира Бондара лісівники спільно з науковцями, екологами, представниками громадських організацій. На жаль, нині дієвого механізму боротьби з таким екологічним лихом, окрім як проведення суцільних санітарних рубок, немає.






Одеська область: ліквідовано низову лісову пожежу

3 серпня о 15:22 до служби порятунку «101» надійшло повідомлення про загорання стерні в полі с. Шеметове Роздільнянського району. До місця виклику прибуло пожежно-рятувальне відділення ДПРЧ-32. О 16:25 встановлено, що виникла низова пожежа в Роздільнянському сосновому лісі Єреміївської сільської ради. О 18:12 пожежу локалізовано та о 18:45 ліквідовано на загальній площі 12 гектарів: 10 га лісової підстилки та 2 га лісу Одеського лісгоспу. До гасіння пожежі залучалось 8 одиниць пожежної техніки та 62 чоловік особового складу, а також літак АН-32П. Загиблих та постраждалих немає. Причина пожежі встановлюється.






Опубліковано: 04.08.2017, 09:10

Сміттєва біда: небезпечна знахідка приголомшила жителів Львівщини (фото)



Небезпечну знахідку виявили в лісі приблизно в 30 км від Львова

Жителька містечка Городок Львівської області розповіла, що поїхавши в Цунівський ліс по суниці була шокована побаченим. Жінка знайшла в лісі велику купу пляшечок з різноманітною хімією, від якої поширюється різкий їдкий запах.

«Їздили в цунівський ліс по суниці, а знайшли те, що нас шокувало. Хтось вивіз ,,сміття”,а саме: різні кислоти, розчинники. І то все лежить в лісі на сонці і випаровується. Там за 10 метрів відчувається різкий хімічний запах і дихати важко», – написала жінка в соцмережі.


Також вона опублікувала відповідні фото.












Нагадаємо, мер Львова привів сотні копій документів, що свідчать про відмови органів влади надавати будь-яку допомогу. Також Андрій Садовий не заперечує, що місту потрібна евакуація дітей.

А гордість прем’єр-міністра Володимира Гройсмана – сортувальна лінія на Вінницькому сміттєвому полігоні – працює тільки для журналістів і офіційних делегацій.

Джерело: Politeka
23:54 31.07.2017р.

На Закарпатті реалізується широкий спектр заходів з охорони лісового багатства



На Мукачівщині — операція «зачищення лісу»

На сьогоднішній день всі дороги, що пролягають лісовими масивами Мукачівського держлісгоспу, перекриті бар'єрами. Всі працівники лісової охорони працюють цілодобово, охороняючи ліс як від пожеж, так і від недобросовісних відвідувачів, які безсоромно смітять.

Адже вартові лісу розуміють, що ліс є одним з найважливіших національних багатств. Ліс є найбільшим природним майном, запорукою екологічної безпеки та пріоритетним компонентом національного господарського комплексу. Відтак на Закарпатті реалізується широкий спектр заходів з охорони лісового багатства.

Так, директор Мукачівського держлісгоспу Василь Анталовський розповідає: «Протягом року працівники Мукачівського державного лісового господарства намагаються зберегти ліс у хорошому доглянутому стані. Починаючи ще з ранньої весни працівники державної лісової охорони проводять ряд заходів для очищення лісових масивів від сміття. У такому ж напрямку рухаються лісівники і влітку, особливо у сезон відпусток. Наразі на Мукачівщині триває зачищення лісу аби вберегти ліс від катастрофи. Адже через залишені пластикові пляшки або ж паперові пакети ліс може горіти, може задихатися від сміття. Тільки про це люди чомусь рідко замислюються».

У зв'язку з цим працівники Мукачівського державного лісового господарства звертаються до всіх, хто любить проводити час на природі, в лісі, біля річок і озер району: «Бережіть ліс від пожеж, не залишайте після себе сміття в лісі, чи не знищуйте дерева і чагарники, все це, крім того, що є правопорушенням, завдає непоправної шкоди навколишньому середовищу. Закарпатська природа завжди вабила туристів своєю чарівною красою і зберегти і примножити наші ліси - це спільне завдання для кожного жителя нашого куточку».

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
03.08.2017 (21:36)

У «Маневицькому лісовому господарстві» з дикими кабанами вміють «домовлятись»



По деяких «лісових» селах Волині прокотилась хвиля чергових літніх витівок чи не найпопулярніших в Україні представників фауни, адже трофей вепра на стіні в оселі мисливця є гордістю господаря і суворою прикрасою її інтер’єру.

Повалений вепр завжди був мрією не тільки пересічних мисливців, але й наших колишніх вождів. Відомо, що Микита Хрущов систематично навідувався в степи Дону і в Казахстан постріляти кабанів, а Леонід Брежнєв суб’єктом такого полювання полюбляв Крим.

Шкода, що на цей раз оповідь піде про «слабкі» сторони сікача: про потрави ним урожаю селян, городи і пайові наділи яких межують з лісом. Усередині липня селяни з села Запруддя Камінь-Каширського району були в розпачі від нашестя на їхні городи кабанів. Вони шукали порятунку свого урожаю в місцевій сільській раді, влаштовували сходини усього села, на які був запрошений представник місцевого мисливського господарства «Наболоцьке».

Погрожували перекрити місцеві міжрайонні дороги. Однак усі навідріз відмовились їм чимось допомогти, мотивуючи свою безсилля тим, що, мовляв, «вепри нікому не належать». Про «приватне» життя ікластого велетня лісу в одному з лісових господарств Волині - з побаченого і почутого в цьому господарстві.

Потужний мисливський позашляховик, німий свідок численних мисливських пригод, везе мене і досвідченого мисливствознавця ДП «Маневицьке лісове господарство» Миколу Корця місцевими лісовими нетрями.

«Начальник» районних звірів суворо попереджує: намотаємо по «шляхах» кабанів щонайменше 70-80 кілометрів – відвідаємо їх мешкання у трьох лісництвах: Маневицького, Галузійського і Вовчецького. Кабани з‘їдають урожай по мірі дозрівання рослин, - розповідає мисливствознавець. Ранню картоплю зі значним випередженням селян починають «копати» саме вони. Паралельно ласують пшеницею і зернобобовими. Не нехтують ячменем, хоч він для них колючий. Кабан шкодить сільськогосподарським культурам не лише тим, що поїдає їх, але й тим, що доводить площі угідь в непридатний для збирання врожаю стан. Коренеплоди він «викопує» під нуль, шукаючи гризунів і черв‘яків.



В ДП «Маневицьке лісове господарство» плантації вівса для кабанів - як родзинка…

Зупиняємось. Микола Корець вказує на стаціонарний підгодівельний майданчик звіра: висипані зерна кукурудзи, плоди каштанів, рештки овочів.

- Ще не усе встигли з‘їсти – кабан «працює» лише вночі. Навколо майданчика - свіжі сліди дорослих звірів і поросят. «Приходив вечеряти виводок», - акцентує мисливствознавець. А поруч - зимові годівнички. З першим глибоким снігом єгери господарства їх заповняють запашним сіном, березовими віниками, навіть підкладають соковиті бурячки. У кожному лісництві, де мешкає цей звір, по 2-3 таких майданчики. Сьогоднішня його популяція на території лісгоспу - понад 150 голів.
В останні роки намітилась стійка тенденція до збільшення поголів’я диких свиней, - продовжує мій співбесідник. «Козирі» - підгодівля звіра і результати боротьби з браконьєрством. Чітко працює єгерська служба, в обов’язки якої входять охорона, відтворення та раціональне використання мисливської фауни. А ще – кормові поля з топінамбуром, вівсом, ячменем, кукурудзою, соєю, просом. Галузійське лісництво володіє вольєром площею понад 6 га, де утримуються дикі свиноматки для виводу поросят. Восени міцний молодняк випускається у природне середовище і вагомо поповнює місцеву популяцію вепрів.

- Для журналістів і туристів тут романтика: звірі, ягоди, мальовничий змішаний ліс, який зачаровує, а для багатьох селян зустріч з кабаном - зовсім не сенсація, зітхає Микола Корець. Вони зіштовхуються з дикими свинями щоденно, намагаючись захистити від них плоди своєї праці. Але закон на стороні звіра: ніхто не має права посягнути на його життя без мисливської ліцензії. Мешканці сіл, особливо – їх околиць ті що володіють земельними наділами поруч з лісом, перед звіром безпомічні, адже в населеному пункті заборонено навіть розчохлити мисливську рушницю. Власники городів застосовують відлякуючі засоби, та користі від них небагато. Ось, подивіться, - вказує на город під лісом. Гречка, картопля, пшениця. Дві останні культури - лакомство для кабана. Робимо обхід приватного городу, придивляємось. На щастя, звір тут ще не «господарював».
- Власниця земельного паю щоліта скаржиться місцевій владі на лісгосп про потрави посівів. Їй пропонують загородити земельну ділянку жердками, які заготовляються в місцях санітарних рубок. Матеріали, вивантажені поруч з городом, лежать вже кілька років. Господиня чекає «наймитів», - резюмує мисливствознавець. Лісгосп цього робити не зобов’язаний.



Володимир Радіон вміє «домовлятись» з кабанами

Популярніше і глибше про «права і обов’язки» ікластого господаря ДП «Маневицьке лісове господарство» та про його подальшу долю розповів автору цих рядків його директор, Заслужений лісівник України Володимир Радіон. Ось зміст його цікавої і ґрунтовної розповіді.

- Для кабана в лісах Західного Полісся чи не найоптимальніші умови для існування і збільшення популяції: чагарники, болота, невеличкі озерця і порослі очеретом ставки, в яких вони «приймають» грязеві ванни. Але якщо не кривити душею, то кабан в місцевих мисливських господарствах не вельми « кооперується» з фауною і флорою і не визнається серед них терпимим мешканцем. Я веду до того, що співжиття вепра з іншими дикими тваринами є не завжди зручним, тому за кордоном вже давно практикуються мисливські господарства, спеціально розраховані на розведення цих звірів у напівдомашньому стані – це так звані кабанячі ферми.

Звичайно, такі заходи не з дешевих: міцна, але дорога огорожа вольєрів для площі в сотні, а то й в тисячі гектарів, ті ж штучні угіддя, охорона, ветеринарне обслуговування, дотримання екологічних умов тощо. Усе це вилітає в копійку. Але, незважаючи на дорожнечу такого утримання, у Європі з‘являється усе більше мисливських господарств, які спеціалізуються на розведенні кабана і організації полювання на нього саме в таких умовах.

Є вони й на півдні Російської Федерації. В такі господарства з задоволенням їдуть багаті мисливці, головним чином – німці, і ніхто не повертається додому без мисливських трофеїв. Ну, а тим часом, в українських селян голова болить з інших проблем. Кабани здійснюють набіги на плантації сільськогосподарських культур і наносять їм суттєві збитки. Вони не гребують нічим: ні кукурудзою (як насінням після висіву, так і зеленою масою в період вегетації), ні злаками, ні картоплею.

З усього сказаного існує єдиний вихід для «домовленості» з кабаном: створення в мисливських господарствах з високою концентрацією звіра спеціальних кормових полів з вівса, ячменю, кукурудзи, які відволікають їх від сільськогосподарських посівів.

У кабанів відмінний нюх – вони без особливих зусиль знаходять під землею солодке коріння, черв‘яків і мишей, легко розкопують нори гризунів, нищать гнізда птахів.
Дикі кабани легко приручаються, і якщо на волі тривалість їхнього життя становить 10-12 років, то в приручених умовах цей термін збільшується вдвоє.

Споконвіку вважалось, що дикі свині – істоти живучі і легко обходяться без допомоги людини. Це частково так, але в кожну важку зиму їх немало гине: від відсутності корму під час глибокого снігу, від вовків і від браконьєрської кулі. У 90-ті роки популяція звіра різко впала. На це існували об’єктивні причини: засушливе літо, холодні зими, нерозорані, зарослі бур‘янами поля, зухвале браконьєрство з нарізною зброєю... Та, незважаючи на усі «мінуси», кабан є і буде залишатись популярним і перспективним мисливським видом, «розвагою» для багатих людей.

У нашому господарстві чи не найкращі умови для дикого кабана: зоологічні, гідрологічні і ботанічні заказники, де встановлений особливий режим відтворення і використання лісових ресурсів та частково обмежена господарська діяльність людини. ДП «Маневицьке лісове господарство» має в користуванні 44,5 тис. га мисливських угідь, з яких під лісовим покривом – 29,5 тис. га, 12,5 тис. га полів і 2,5 тис. га водно-болотних угідь, які є раєм для вепрів.

Ніби усе добре, але важко з «кабанячим» законодавством. Наприклад, в сусідній Білорусі постановою міністерства лісового господарства республіки від 2007 року затверджена інструкція з запобігання потрав сільськогосподарських і лісових культур дикими копитними тваринами і оцінці збитків, спричиненими цим культурам вказаними тваринами.

Подейкують, що у Верховній Раді України теж були спроби видати такий документ, але цей законопроект бродить в кулуарах найвищої представницької влади держави уже багато років. Я це бачу, як закон з переліком заходів, які обов’язкові для виконання користувачами мисливських угідь – як державних, так і приватних, орендних, концесійних. Сьогодні вкрай потрібний документ про регулювання чисельності диких копитних тварин з ціллю підтримки її на рівні, який не перевищує оптимальний, встановлений проектом впорядкування мисливства. Збитки, завдані дикими копитними тваринами, в Європі відшкодовуються користувачем мисливських угідь у випадку вичерпного виконання комплексу заходів по запобіганню збитків, нанесеного копитними звірами. У випадку невиконання вказаного комплексу заходів чи його відсутності винні посадові особи притягаються до дисциплінарної чи іншої відповідальності, а відшкодування втрат покладається на місцевий виконавчий чи розпорядчий орган, який не проконтролював виконання вказаних заходів.

Землекористувачам і громадянам, які не забезпечили виконання покладених на них заходів по попередженню потрав, збитки, причинені дикими копитними тваринами, не відшкодовуються. Вважаю що такий підхід до існування звіра і відшкодування збитків, ним вчинених, цілком гуманний і влаштовує усі сторони. А «підхід» нашої держави?.. Поки що ми «домовляємось» з кабанами без її особливого втручання і «благословення» і чекаємо дієвих рішень держави. А про інше?.. Запитайте краще у кабанів…

І про те, що мене найбільше болить. Нам треба негайно відмовитись від застарілої практики закріплення мисливських угідь. Це дасть змогу уникнути посередництва між державою-власником дикого тваринного світу і мисливцем. Мається на увазі «мисливствокористувач», який виконує функції прокладки по вбиранню в себе фінансових потоків як зі сторони держави, так і зі сторони мисливців.

При цьому гроші у відтворення мисливських тварин та інфраструктури практично не вносяться, осідаючи в приватних кишенях. Така ж практика і з так званою «орендою» мисливських угідь. Для отримання ліцензії достатньо подати заявку і виграти в безплатному конкурсі: перемагає той, хто обіцяє більше інвестувати в угіддя. Кому присудити «перемогу», вирішує конкурсна комісія, члени якої – переважно місцеві чиновники. Обіцянками звіра не нагодуєш.

ТЕКСТ - Петро ЧЕЧЕЛЮК

03 серпень, 09:27