А все це, як стверджують екологи, наслідки глобальних кліматичних змін.
Як боротися з таким серйозним явищем та яка доля чекатиме на поліські ліси далі у сюжеті наших журналістів.
http://www.rivne1.tv/Info/?id=83953
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
05 серпня 2017
Ліси Рівненщини можуть зникнути? ВІДЕО
А все це, як стверджують екологи, наслідки глобальних кліматичних змін.
Як боротися з таким серйозним явищем та яка доля чекатиме на поліські ліси далі у сюжеті наших журналістів.
http://www.rivne1.tv/Info/?id=83953
На двадцятому конкурсі вальників лісу
В урочищі Сосновому Ічнянського лісництва ДП «Прилуцьке лісове господарство» 8 липня відбулися традиційні змагання вальників лісу.
Так вже повелося у лісівничій галузі, що в зеніті літа обов’язково визначається і день, і година для проведення одного з найбільш яскравих і запальних змагань – конкурсу вальників лісу. Не секрет, що й професія лісоруба серед багатьох інших у галузі займає чи не найпрестижніше місце.
Відкрив цей ювілейний – двадцятий – професійний конкурс головний суддя змагань, начальник відділу лісових ресурсів Петро Приходько. Учасників змагання привітали директор ДП «Прилуцьке лісове господарство» та головний інженер Чернігівського ОУЛМГ Олександр Кириченко, які наголосили, що головна мета конкурсу на кращого вальника лісу – проконтролювати під час змагання рівень охорони праці та рівень знань з техніки безпеки у найбільш ризикованій професії в лісовій галузі – у професії вальника лісу або лісоруба, як їх називають у народі. Адже така професія за рівнем ризику прирівнюється до шахтарської. Отже, змагаючись на швидкість і точність, всі учасники повинні продемонструвати разом з тим і знання з техніки безпеки, бо людина, будь-який професіонал у лісовій галузі – найбільша цінність.
Перед учасниками змагань виступили і т.в.о. Ічнянської райдержадміністрації Валентина Рябчун та голова Ічнянської районної ради Григорій Герасименко. Вони, зокрема, наголосили, що на Ічнянщині ставлення до лісу і лісівників особливе. Завдяки своїй успішній виробничій діяльності, ДП «Прилуцьке лісове господарство» дає не лише додаткові надходження до місцевого бюджету, але й забезпечує роботою і пристойним заробітком багатьох жителів району. З вітальними словами до учасників змагань звернулися і спонсори, які активно сприяли їх проведенню – представник фірми ТТТ Павло Товстиженко, регіональні менеджери ТОВ «Хускварна Україна».
Змагання розпочалися з проведення ґрунтовного інструктажу учасникам змагання з техніки безпеки.
Головним суддею було визначено черговість виступів команд, здійснено перевірку технічного стану бензомоторних пил та інших інструментів.
Змагання проводилися в п’ять етапів. Перший етап – звалювання дерев, другий – відокремлення гілок на швидкість, третій – монтаж нового ланцюга пилки, на четвертому етапі учасники змагань здійснювали розкряжування стовбура комбінованим зрізом, на п’ятому вальники лісу демонстрували найбільш точне розкряжування стовбура.
За командою головного судді вальники лісу приступили до першого етапу змагань, а саме до звалювання дерева на швидкість, точність, безпечне його падіння. З азартом, завзяттям відбувалися всі етапи змагання. І ось нарешті – фініш. Суддівська колегія підводить підсумки, а головний суддя їх оголошує.
Переможцем двадцятого конкурсу вальників лісу знову став Сергій Щуліпенко з Гутянського лісництва Холминського держлісгоспу, один із найдосвідченіших лісорубів, котрий користується незаперечним авторитетом серед колег.
Порадував учасників змагань і молодий вальник лісу Невклянського лісництва (ДП «Городнянське лісове господарство») Віталій Туз, виборовши друге місце.
На третьому місці – Олександр Маляренко з Корюківського держлісгоспу, котрий сьомий рік виступає на цих змаганнях.
Після оголошення результатів переможців і всіх учасників змагання привітали від господарів конкурсу директор ДП «Прилуцьке лісове господарство» Андрій Данько та виконуючий обов’язки голови Прилуцької райдержадміністрації Денис Росовський.
Від Чернігівського ОУЛМГ та обкому профспілки працівників лісового господарства переможців змагання привітав головний інженер Олександр Кириченко, а головний суддя змагань, начальник лісосировинного відділу обласного управління Петро Приходько вручив переможцям грошові премії.
Від спонсорів переможці конкурсу отримали цінні подарунки. Вже в надвечір’я завершився конкурс святковим обідом і щирими побажаннями переможцеві
Сергію Щуліпенку бажаємо удачі і перемоги на Всеукраїнському конкурсі.
Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ
Микола Тищенко
05/08/2017
Про напад на майстра лісу у Пакульському лісництві від першої особи! ВІДЕО
30.07.2017 р. майстер лісу Пакульського лісництва Казмєришін В.Л. виконував роботи по прибиранню потенційно небезпечних дерев у кв. № 2 Пакульського лісництва.
Близько 18 год. на нього було вчинено напад трьома особами, Зазначені особи завдали майстру лісу тілесних ушкоджень, пошкодили його техніку, при цьому не дозволяли йому зв’язатись з керівництвом підприємства, а згодом самі викликали поліцію, і, для уникнення відповідальності за побиття посадової особи, назвались громадськими активістами, які ніби то затримували у такий спосіб майстра лісу, бо на їх думку він здійснював крадіжку лісу, хоча при цьому майстер лісу був без належних засобів для перевезення чи навантаження лісопродукції, що свідчить про відсутність у нього намірів на які послались вищезазначені особи.
У зв’язку з отриманими травмами майстер лісу перебуває на стаціонарному лікуванні. Попри хворобливий стан ним було записано відеозвернення з поясненнями випадку про який йшла мова на брифінгу так званих "активістів" 02.08.2017 р.
На відео майстер повідомляє обставини події, її учасників, та ймовірні причини.
Опубліковано 4 серп. 2017 р.
05/08/2017
Зброя масового ураження лісів дісталася до Рівненщини: що кажуть науковці
РІВНЕНЩИНА
Старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації Василь Бородавка пояснює як короїд нищить сосни. Фото прес-служби Рівненської ОДА
На сьогодні лише в Рівненській області 16 тисяч гектарів хворого соснового лісу, який потребує здійснення санітарно-оздоровчих заходів. А площа всихання насаджень у лісах становить понад 330 тисяч гектарів. Причина епідемії – жук-короїд. Проблема тільки-но починає виноситися на загал, але вже зрозуміло, що напівмірами її вирішити не вдасться. Жук став зброєю масового ураження лісів
Повідомляє прес-служба Рівненської ОДА за результатами виїзної наради на базі Сарненського та Клесівського лісгоспів.
Науковці і лісівники одностайні: єдиний метод боротьби з цим екологічним лихом – забирати ушкоджені дерева і на їх місці створювати нові насадження, які будуть більш стійкими до нових кліматичних змін. «Четверта влада» рік тому спілкувалася на цю ж тему зі старшим науковим співробітником Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Василем Бородавкою. Адже на Волині про цю проблему знають вже давно.
– Жуки-шкідники, домінує серед яких верхівковий короїд, у справі знищення сосни діють у комплексі, – пояснював Василь Бородавка. – До них приєднуються гриби, а ті гриби вони переносять з дерева на дерево на собі. І там де цей жук заселяється, через короткий час з’являється ураження – сині плями. Крона сосни набуває світлішого кольору. Жуки разом з грибом поступово вбивають дерево, починаючи з його верхівки. До них приєднуються інші види шкідників, зараження поширюється донизу. Дерево гине. Щоб врятувати ліс, доводиться вирізати цілі ділянки уражених лісів, адже шкідники вражають сосни, які знаходяться поблизу.
Плями сухих сосен розростаються і поряд з рекреаційною зоною «Камінчики» на Радивилівщині
Науковців лякають темпи збільшення площ ураження.
– Зараз з’явилося на півдні, там де масиви соснові розкидані далеко один від одного і ніби жуки не повинні так далеко перелітати, – казав Василь Бородавка. – «Засіваються» всі соснові ліси в околицях Луцька. Їздимо і бачимо – плями, плями, плями. Воно за роки два як торохне, то буде крик стояти, що лісники нічого не роблять. Треба готуватися до того, що будемо з цим жити, не встигнемо забрати оцей весь уражений ліс. Він почне падати на людей. Така кількість сухостою – це пожежна небезпека дуже висока. В Росії це закінчувалося з ялинниками так, що вони населенню запропонували «заходьте, забирайте, вигрібайте його за якісь копійки, аби тільки його вигребти». Цей негідник – не колорадський жук. Не перед тобою сидить, а він під корою знаходиться. І літає він зовсім недовго – 5-7 днів тричі на рік.
Є країни, що програли цю боротьбу, розповідає науковець. Стримують, уповільнюють, тримаються – поляки, німці, Австрія, Італія, білоруси. Програли на великих територіях, не верхівковому короїду, а його собрату – Канада і Штати, не змогли втримати. Росія програла теж відповідному шкіднику ялинники, ялицеві ліси на величезних площах загинули.
– В початковій стадії треба було хірургію робити, – прикро каже науковець. – Коли з’явилися на організмі ракові плями, їх треба було вирізати з частиною здорового тіла. Треба його видаляти і зразу ж відтворювати, садити нові ліси, але трохи іншого формату, додавати листяні. Але тут свої складнощі. Динаміка температур нас просто вжахнула. У водно-болотному краї, на Поліссі, де завжди води було вдосталь, виявилося, що такі величезні проблеми з водо забезпеченням лісу. Води від Бога надходить навіть трохи більше, ніж було раніше. Але такі температури шалені. 2015 року середньорічна температура була на 2 градуси вища за норму. По Волині має бути 7 градусів середня температура на рік, то вона вже була 9 градусів.
В повідомленні прес-служби ОДА зазначають, що на відміну від інших європейських країн, в Україні окремі законодавчі документи не дають лісівникам оперативно локалізувати осередки масового розмноження шкідників і хвороб. Тут вважають, що внесення змін до діючих Санітарних правил може стати одним з факторів, яких дозволить лісівникам працювати на випередження у боротьбі з масовим розмноження шкідників і хвороб.
Старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації Василь Бородавка пояснює як короїд нищить сосни. Фото прес-служби Рівненської ОДА
На сьогодні лише в Рівненській області 16 тисяч гектарів хворого соснового лісу, який потребує здійснення санітарно-оздоровчих заходів. А площа всихання насаджень у лісах становить понад 330 тисяч гектарів. Причина епідемії – жук-короїд. Проблема тільки-но починає виноситися на загал, але вже зрозуміло, що напівмірами її вирішити не вдасться. Жук став зброєю масового ураження лісів
Повідомляє прес-служба Рівненської ОДА за результатами виїзної наради на базі Сарненського та Клесівського лісгоспів.
Науковці і лісівники одностайні: єдиний метод боротьби з цим екологічним лихом – забирати ушкоджені дерева і на їх місці створювати нові насадження, які будуть більш стійкими до нових кліматичних змін. «Четверта влада» рік тому спілкувалася на цю ж тему зі старшим науковим співробітником Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Василем Бородавкою. Адже на Волині про цю проблему знають вже давно.
– Жуки-шкідники, домінує серед яких верхівковий короїд, у справі знищення сосни діють у комплексі, – пояснював Василь Бородавка. – До них приєднуються гриби, а ті гриби вони переносять з дерева на дерево на собі. І там де цей жук заселяється, через короткий час з’являється ураження – сині плями. Крона сосни набуває світлішого кольору. Жуки разом з грибом поступово вбивають дерево, починаючи з його верхівки. До них приєднуються інші види шкідників, зараження поширюється донизу. Дерево гине. Щоб врятувати ліс, доводиться вирізати цілі ділянки уражених лісів, адже шкідники вражають сосни, які знаходяться поблизу.
.jpg)
Плями сухих сосен розростаються і поряд з рекреаційною зоною «Камінчики» на Радивилівщині
Науковців лякають темпи збільшення площ ураження.
– Зараз з’явилося на півдні, там де масиви соснові розкидані далеко один від одного і ніби жуки не повинні так далеко перелітати, – казав Василь Бородавка. – «Засіваються» всі соснові ліси в околицях Луцька. Їздимо і бачимо – плями, плями, плями. Воно за роки два як торохне, то буде крик стояти, що лісники нічого не роблять. Треба готуватися до того, що будемо з цим жити, не встигнемо забрати оцей весь уражений ліс. Він почне падати на людей. Така кількість сухостою – це пожежна небезпека дуже висока. В Росії це закінчувалося з ялинниками так, що вони населенню запропонували «заходьте, забирайте, вигрібайте його за якісь копійки, аби тільки його вигребти». Цей негідник – не колорадський жук. Не перед тобою сидить, а він під корою знаходиться. І літає він зовсім недовго – 5-7 днів тричі на рік.
Є країни, що програли цю боротьбу, розповідає науковець. Стримують, уповільнюють, тримаються – поляки, німці, Австрія, Італія, білоруси. Програли на великих територіях, не верхівковому короїду, а його собрату – Канада і Штати, не змогли втримати. Росія програла теж відповідному шкіднику ялинники, ялицеві ліси на величезних площах загинули.
– В початковій стадії треба було хірургію робити, – прикро каже науковець. – Коли з’явилися на організмі ракові плями, їх треба було вирізати з частиною здорового тіла. Треба його видаляти і зразу ж відтворювати, садити нові ліси, але трохи іншого формату, додавати листяні. Але тут свої складнощі. Динаміка температур нас просто вжахнула. У водно-болотному краї, на Поліссі, де завжди води було вдосталь, виявилося, що такі величезні проблеми з водо забезпеченням лісу. Води від Бога надходить навіть трохи більше, ніж було раніше. Але такі температури шалені. 2015 року середньорічна температура була на 2 градуси вища за норму. По Волині має бути 7 градусів середня температура на рік, то вона вже була 9 градусів.
В повідомленні прес-служби ОДА зазначають, що на відміну від інших європейських країн, в Україні окремі законодавчі документи не дають лісівникам оперативно локалізувати осередки масового розмноження шкідників і хвороб. Тут вважають, що внесення змін до діючих Санітарних правил може стати одним з факторів, яких дозволить лісівникам працювати на випередження у боротьбі з масовим розмноження шкідників і хвороб.
04.08.2017, 16:41 Антоніна Торбіч, портал «Четверта влада»
Проблема масового всихання лісів на Рівненщині змушує скликати виїзні наради з високопосадовцями
Проблему всихання соснових насаджень і необхідність внесення змін до Санітарних правил обговорили учасники виїзної наради.
Захід відбувся на базі Сарненського та Клесівського лісгоспів під головуванням заступника голови Держлісагентства України Володимира Бондара. Про це повідомляє прес-служба Рівненської ОДА.
На сьогодні лише в Рівненській області 16 тисяч гектарів хворого соснового лісу, який потребує здійснення санітарно-оздоровчих заходів. А площа всихання насаджень у лісах становить понад 330 тисяч гектарів.
На відміну від інших європейських країн, в Україні окремі законодавчі документи не дають лісівникам оперативно здійснювати заходи контролю та локалізації осередків масового розмноження шкідників і хвороб. А це завдає значних збитків лісогосподарським підприємствам та зменшує надходження до місцевих бюджетів.
Одним із ефективних рішень проблеми може стати зміна Санітарних правил. Тому на виїзному семінарі ми хочемо розпочати швидку та ефективну дискусію, результатом якої стало б законодавчі напрацювання. Адже нині ми маємо глобальну проблему в лісі, яка набуває ознак епідемії, наголосив заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар.
Надзвичайно цікавим для українських лісівників став досвід боротьби з таким екологічним лихом білоруських колег. У сусідів проблема всихання лісу стала актуальної ще кілька років, тому на рівні держави виділяються значні ресурси на попередження її поширення.
Не допустити поширення всихання дерев – головне завдання колег з Польщі, які наголошують, що «лісівники мають йти попереду короїдів».
«Якщо ми сьогодні не будемо вживати швидких заходів у боротьбі з поширенням масового всихання соснового лісу, то вже до кінця року цифра пошкоджених насаджень в області може збільшитися вдвічі», - попереджає начальник Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович.
Влад Пєрязєв
Радіо Трек
П'ЯТНИЦЯ, 04 СЕРПНЯ 2017 21:36
Головний лісівник Полтавської області не задекларував майно на 700 тис. гривень
Прокуратура Полтавської області підозрює начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 (декларування недостовірної інформації) КК України.
Слідство встановило, що посадовець, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», зобов’язаний був щорічно до 1 квітня подавати заповнені на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, переда прокуратура Полтавської області. Але у період 2015-2016 років не всі дані були уведені до системи.
«У декларації за 2015 рік він умисно не вніс відомості про наявні у нього об’єкти нерухомості, не прийняті в експлуатацію. У подальшому, ввівши вказані об’єкти нерухомості в експлуатацію та набувши на них право власності, у декларації за 2016 рік чиновник їх не відобразив», – йдеться у повідомленні.
Загальна вартість незадекларованих об’єктів нерухомості – понад 700 тисяч гривень.
На даний час перевіряється інформація щодо іншого не задекларованого майна зазначеною особою і вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу.
4 серпня 2017, 12:53
Володимир Гаврилюк. Витяги з 4-годинного спілкування з прокурором
На інтерв’ю з людиною, яку знаю лише за фотографіями, іду не вперше. «Гугл» знає все, тому інформацію пропонує справно. Із офіційної - співпадіння лише у займаній нині посаді та кількості проваджених справ, неофіційні сайти видають купу негативу, у якому – здогадки, чутки і відвертий флуд. Іду, із розрахунком на сприйняття купи професійних термінів і, звичне для мене, юридичне лавіювання у пошуку прийнятної відповіді на поставлені мною запитання. Не все так сталося, як гадалося. Зрештою, судіть самі… Вашій увазі – інтерв’ю, як воно є, а радше – розмова із прокурором Закарпаття Володимиром Гаврилюком…
- У пошуках інформації про Вас, натикнулася на кілька варіантів місця Вашого народження, серед яких – навіть місто Орел…
- Орел? (брови співрозмовника стрімко здіймаються в подиві, а лице засвічується обережною посмішкою). Ні, я народився у Львові…
- Завжди цікавить, чому із великої кількості юридичних іпостасей людина обирає ту, конкретну. Прокуратура – це свідомий вибір чи випадковість?
- Випадковість! Зрештою, як мабуть, і саме право… Річ у тім, що я – не з юридичної родини… Ну, а прокуратура… На факультеті висіло оголошення про запрошення на роботу до прокуратури у Тернопільській області. Очевидно, додало впевненості й те, що батько – родом звідти…
- Невже вибір місця роботи відбувся, фактично, ось так, майже випадково?
- Бачите, для юристів дуже серйозним випробуванням є той факт, що на роботу їх беруть із певним, бодай, найменшим стажем. А де його взяти молодому спеціалісту? Ось і виходить, що обирати особливо нема з чого…
- До прокуратури було і є чимало претензій у соціумі. Ви маєте значний досвід роботи при різних, як кажуть, «режимах». Чи є зміни?
- Так, вони є. І відбуваються вони, завдяки генеральному прокурору, значним чином. І я це кажу не через бажання йому лестити…
- Чи вважаєте Ви, що керувати таким надповажним органом може людина без спеціальної освіти?
- Так, і переконаний в цьому. Генеральний прокурор – персона політична! Його працівники – це ті спеціалісти, кожний у своїй сфері, які повинні надавати консультації, готувати аналітику і пропозиції, на основі яких генпрокурор приймає рішення.
- Тобто, мова йде про необхідність команди…
- Я не люблю це слово… Кажу своїм колегам: ми – в одному човні, і від вправності і погодженості наших дій буде залежати, з якою швидкістю і як впевнено ми будемо ним керувати.
- Складається враження, що човен не завжди «пливе» вправно…
- Нині органи прокуратури також перебувають у стані реформування. І тут дуже важливо, щоб політична еліта, врешті, визначилась, чого вона очікує від прокуратури, якою бачить її роль у житті держави. Поки в мене складається враження, що такого розуміння несформовано…
- Ви маєте на увазі оптимізацію і скорочення?
- І це також! До прикладу, нині у прокуратурі на Закарпатті працює близько двох сотеньлюдей. Уже нині на місцевого прокурора припадає 120 справ на день. Як Ви вважаєте, можна говорити про якість? Кого і скільки скорочувати? Я завжди кажу: місцеві прокуратури – це галери, де працюють люди яких не скорочувати треба, а всіляко допомагати!
- Разом з тим, місцеві прокурори входять до рейтингу найбагатших. І Ви, до речі, теж…
- Багатий, кажете… Це, мабуть, через декларацію про доходи. Так, коли я працював у Києві, у штаті Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, то мав зарплату у кілька разів вищу, ніж зараз…
- То, чому змінили місце роботи? Є пропозиції, від яких не відмовляються?
- (замислюється) Я розумів, що у разі відмови наступної пропозиції не буде. Мені довірили відповідальну справу, і я не маю права не виправдати довіри. Сам я на Закарпаття не просився взагалі…
- А на Закарпатті бували до свого призначення?
- Відпочивав…
- Вам тут подобається?
- Тут добре відпочивати…
- На Закарпатті дуже сторожко сприймають людей приїжджих, не місцевих. Ви відчуваєте це?
- Від звичайних людей – ні…
- А саме Закарпаття, яке Ви могли «розгледіти» і з посади прокурора міста, і вже з нинішньої? Та й працювали у кількох областях…
- Для мене Закарпаття – це Сицилія… Тут – куми, брати, свати… За одну ниточку потягнеш… Батьки хрестять дитину з 2-5 кумами і за десяток років формується «команда» з кількох десятків людей, пов’язаних спільними зобов’язаннями. І якщо повернутися до «приїжджих», то на моє переконання, нині закарпатські правоохоронні структури мають очолювати саме вони, доки не «обросли» зв’язками.
- Досить суперечливе твердження: для володіння ситуацією одних професійних знань замало…
- Думаю, однозначних тверджень в природі існує дуже мало (посміхається). Кажу про те, як бачу я.
- То Вам дзвонять, просять, наказують?
- Бачите, зі мною не надто «говорять», бо не знають, яким чином я буду реагувати. Я слухаю, записую, а рішення приймаю самостійно…
- То у Вас «команди», вибачте, друзів немає?
- У мене є колеги, до яких я намагаюся ставитися рівно. Звичайно, є люди, з якими розмовляти більш приємно чи цікаво… А друзі? Вони залишилися, в основному, у Києві, Львові. Хоча є декілька людей, з якими я познайомився тут у 2014 році, яких також можу назвати друзями, що перевірені часом і різними обставинами, у тому числі нерадісними…
- А є люди, яким би Ви не подали руки?
- (знову замислюється) Мабуть, ні… Навіщо? Інша справа, що коли є вибір, спілкуватися чи ні, я ним користуюся.
- Яким є основне Ваше, особисте досягнення за час роботи в Ужгороді?
- Якщо говорити про ті місяці, коли я очолював прокуратуру Ужгорода, то скажу так: це був важливий і непростий досвід, у тому числі – розчарувань і невдач. Що ж до самої роботи, то багато чого я б зробив не так…
- До слова, про місто! Як просувається справа по «Короні», будинку Фунданича…
- По будинку справа просувається і буде розглядатися. Тут варто сподіватися на результат. Складніше з «Короною», оскільки пройшло чимало часу. Окрім того, новий КПК, як я кажу – написаний адвокатом. Тому у ньому безліч положень, які дозволяють захисту відтягувати справу. Зараз, приміром, ми очікуємо на незалежну експертизу, яка проводиться у визначені строки. Її результату варто сподіватися у 2018-му…
- Чому, на Вашу думку, так багато резонансних справ, у яких не видно результату?
- Причини різні… До речі, я не заперечую і недопрацювань обвинувачення. Не завжди повністю задіюються можливості оперативних служб тощо. Але… Приміром, оця народна закарпатська «забава» «спали машину»! Вона дуже нервує! Немає, як правило людини, яка б не здогадувалася, хто і за що може таке зробити з її авто. Без цієї інформації дуже важко знайти замовника. А потерпілі, м’яко кажучи, не завжди щирі. У такій ситуації співпраця правоохоронців із ними надважлива. І саме так, приміром, вийшли на людину, пов’язану із обстрілом будинку колишнього начальника УМВС…
- Але ж є справи, здавалося б, цілком очевидні. От, як блокування кордону пересічниками…
- (Цього разу посмішку, а вона є, назвати веселою не можна) Так, за вимогами закону прокуратура може починати працювати після того, як заподіяна шкода, є заява. Як Ви думаєте, люди, які не змогли перетнути кордон чи перевізники, вантаж яких простоював, написали заяви? І знову ж таки питання пересічників має вирішитись на загальнодержавному рівні.
- Під час роботи у генеральній прокуратурі Ви курували так звану мукачівську справу. А скажіть відверто, чого там було більше: криміналу чи політики?
- Слідство було непростим з самого початку, і думаю змогло дати відповіді не на всі питання.
- Проте останнє засідання показало, що відповіді є і людей відпустили…
- Обвинувачення представляла група прокурорів. Зараз подана апеляція на рішення останнього суду, і думаю, цим справа не закінчиться. Давайте визнаємо: ходити зі зброєю у мирному регіоні, застосовувати її, м’яко кажучи, неправильно. Ви не погоджуєтеся?
- При Вашому представленні генеральний прокурор визначив пріоритетні завдання для Вас. Вдається поратися?
- Щось вдається, щось ні… Знаєте, розмовляю з місцевими, вони мені кажуть: ну, чи настільки вже постраждає держава, якщо проста людина заробить, перевізши за кордон кілька блоків цигарок? Відповідаю: одні – кілька блоків, інші – кілька машин! І от коли з’являються тисячі і мільйони, виникає потреба вкладати ці кошти. І не тільки в будинки і машини, а в тих, хто цю справу «кришує», а у них, відповідно, зростають апетити. Тому для мене, особисто, контрабанда це – зло! Не вдалося, приміром, реалізувати певні схеми із боротьби з незаконними вирубками лісу. Тут знову ж треба згадати про Закарпаття- Сицилію. Поки… Дещо вдалося у плані боротьби з корупцією…
- Було кілька гучних справ із відомим фігурантами. Чим вони завершилися? Бо складається враження, що в нашій країні, як кажуть, корупціонерів затримують, щоб зробити з ними селфі, і відпускають…
- (знову невесела посмішка…) Дивіться вище – про КПК. Для мене особисто вина цих осіб очевидна. І це не відчуття, а аналіз інформації, яка є в нашому розпорядженні.
- А, як воно: володіти інформацією і, разом з тим, спілкуватися з людиною?
- Це – частина моєї роботи…
- Ви амбітна людина?
- Кілька років тому сказав би: так! Зараз не скажу… З іншого боку, якби мені років 20 тому сказали б, що я стану прокурором області… Мабуть, не повірив би: хлопчик з простої родини, без зв’язків… Тому з професійною реалізацією все склалося. Інша справа, що працювати до старості у державній структурі я не мрію. Це – та ж клітка, про яку я говорив. Ну, хіба розміри інші…
- А про що Ви мрієте?
- Одна з моїх мрій – побувати на могилі батька… Він похований у Португалії, де був на заробітках. На той момент родина не мала коштів, аби забрати тіло додому… Тому я там обов’язково мушу побувати…
- А в яких країнах Ви вже подорожували?
- Польща, Угорщина. Ще був у Відні на екскурсії…
- Хотілося б побачити більше?
- (сміється) Мабуть, так! Острови якісь екзотичні… Чи справді там так красиво, як на картинках?!
- А де Ви, приміром, відпочивали цього літа?
- Два тижні, в Україні…
- Що є Вашим захопленням? Як Ви відпочиваєте?
- Книжки. Дуже люблю читати. Очевидно, це – з дитинства, мама була бібліотекарем…
- Ви – принципова людина?
- Залежно від ситуації… У багатьох випадках варто йти на компроміси…
- Як далеко можете піти у компромісах?
- Достатньо! Але не в тих випадках, коли зачіпається честь. Приміром, працівника прокуратури, якого зупинили, коли він був за кермом, працівники патрульної поліції та утікав від них, спричинив їм тілесні ушкодження, а в його сумці найшли залишки наркотичної речовини, ми звільнили негайно!
- Назвіть три речі, які є для Вас найважливішими, і такими, які Ви нікому і ніколи не дасте чіпати.
- (роздуми тривають кілька хвилин) Мати, син і релігія (тут уже посміхається щиро) Ну, куди ж нам галичанам, без рідної греко-католицької церкви…
- Що Ви вважаєте своїм недоліком?
- (не замислюючись) Роботу! Насправді, вона з молоду забирала дуже багато часу і сил. Це стало однією із причин розлучення.
- Ви підтримуєте стосунки із колишньою дружиною?
- У нас нормальні стосунки і чудовий син!
- Є таке популярне питання: якби Ви могли спілкуватися із людьми, яких вже нема, то хто б це був?
- (сміється) Мені його задавали, тому відповідь готова: Ісус Христос, князь Володимир Великий і Богдан Хмельницький. Ну, з першим іменем я, вочевидь, погарячкував, а от до двох других у мене є питання…
Наша розмова триває кілька годин. Час упевнено перевалив за межі робочого. Мій співрозмовник раз у раз він відповідає на телефонні дзвінки і планує ще сьогодні повернутися на роботу. Рингтон, встановлений на його телефоні – гімн України, який каже, встановив у лютому 2014, і змінювати, схоже, не збирається.
Тетяна Вашаргелі 4 серпня 2017 22:16
Разработка профессиональных стандартов в лесной отрасли в 2017 году
Федеральное автономное учреждение дополнительного профессионального образования «Всероссийский институт повышения квалификации руководящих работников и специалистов лесного хозяйства» (ВИПКЛХ) ведет разработку профессиональных стандартов в лесной отрасли.
Профессиональные стандарты разрабатываются в целях:
- обеспечения взаимодействия сферы труда и системы образования;
- поддержки непрерывности профессионального развития работников в течение всей трудовой деятельности;
- учета требований рынка труда при разработке образовательных стандартов и программ обучения, в том числе экзаменационных требований;
- установления и поддержания единых требований к содержанию и качеству профессиональной деятельности, определения квалификационных требований к работникам;
- обеспечения прозрачности процесса подтверждения квалификации и оценке профессиональной квалификации работников, выпускников учреждений профессионального образования.
В настоящее время ФАУ ДПО ВИПКЛХ разрабатывает проект профессионального стандарта «Инженер по лесопользованию».
Одним из основных этапов разработки профессиональных стандартов является общественное обсуждение.
С этой целью в августе 2017 г. планируется проведение круглого стола в формате видеоконференции с участием представителей органов исполнительной власти и организаций лесной отрасли. Участники видеоконференции из разных регионов в онлайн режиме рассмотрят представленный проект профессионального стандарта.
К профессионально-общественному обсуждению приглашаются работники, руководители, специалисты-эксперты лесной отрасли, специалисты в области подготовки и переподготовки кадров и другие заинтересованные лица по теме разрабатываемого профессионального стандарта.
Заявки на участие в круглом столе принимаются до 11 августа 2017 года по тел.: +7(496) 532 89 09, электронная почта: profstandart@vipklh.ru
Анкеты, замечания и предложения по содержанию проектов профессиональных стандартов просим высылать не позднее 11 августа 2017 года на адрес электронной почты profstandart@vpklh.ru
Проект профессионального стандарта и анкеты участника общественного обсуждения можно скачать для заполнения по ссылке – http//vipklh.ru/uslugi/profstandarty(zip) или http://cloud.mail.ru/public/aqfp/fybRgrxd3
04.08.2017
Директора «Львівського військового лісокомбінату» судитимуть за розтрату держкоштів
За розтрату коштів директору «Львівського військового лісокомбінату» загрожує до 8 років позбавлення волі
На Львівщині скеровано до суду обвинувачення стосовно директора «Львівського військового лісокомбінату» Міноборони України через розтрату держкоштів.
Про це повідомляє прес-служба військової прокуратури.
Зазначається, шо чиновник у 2015 році за попередньою змовою розтратив кошти оборонного підприємства в розмірі 220 тисяч грн.
«Кошти призначались для навантаження і перевезення верстатів пиляльного та заточувального, проведення підготовчих робіт з облаштування під них бетонної основи та проведення пусконалагоджувальних робіт», — йдеться у повідомленні.
За даними слідства, роботи провів Магерівський лісгосп – структурний підрозділ держпідприємства, і завершив їх тільки навесні 2016 року.
За розтрату коштів директору «Львівського військового лісокомбінату» загрожує до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Нагадаємо, раніше директору Львівського бронетанкового заводу Тимківу суд обрав запобіжний захід у вигляді 60 діб арешту або заставу у розмірі 2 млн гривень. Суд також арештував його заступника.
Пізніше повідомлялося, що за Тимківа внесли заставу у розмірі 2 млн грн і він вийшов на свободу.
Галасюк у програмі Політика.UA: держзакупівлі, металобрухт, ліс-кругляк. ВІДЕО
Ціна не повинна бути визначальним критерієм при державних закупівлях. У чому недолік Prozorro та як зробити так, щоб система запрацювала за принципом "Купуй українське" розповів голова промислового Комітету ВРУ, заступник Лідера РПЛ з економічної політики Віктор Галасюк.
Крім того, нардеп розклав по поличкам принципи роботи "Промислового пакету реформ" та прокоментував продовження дії підвищеного експортного мита на металобрухт.
Опубликовано: 4 авг. 2017 г.
