ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

05 серпня 2017

Битва за Біловезьку пущу: чому ЄС хоче покарати Польщу | DW Ukrainian. ВІДЕО

Опубликовано: 5 авг. 2017 г.

У Біловезькій пущі Польща хоче до кінця року вирубати мільйон дерев.

Варшава стверджує, що в такий спосіб рятує ліс.

Єврокомісія вважає це блюзнірством і подала на Польщу до суду.


Хто правий?



Дивіться також:
Данські природоохоронці рятують країну від нашестя норок https://youtu.be/ef1dcmMP-zo

Злочинні схеми: куди зникають заповідні ліси Румунії https://youtu.be/7AkLbHV3CM8

В Индии супруги создали природный заповедник (ВИДЕО)


75-летний житель Индии Анил Малхотра и его супруга 64-летняя Памела Гейл Малхотра вырастили единственный в стране частный природный заповедник.

В 1991 году супруги выкупили 120 га заброшенной земли. С тех пор они высаживают там растения, превратив пустыню в природный заповедник. Сейчас площадь заповедника составляет 300 акров. В нем насчитывается 200 видов растений и животных, которые находятся под угрозой вымирания. Также в заповеднике живут бенгальские тигры и азиатские слоны.

— Когда мы пришли сюда впервые, здесь были пустующие земли. Брошенные поля, на которых когда-то выращивали рис, кофе, кардамон. Лес был полностью вырублен. Чтобы его возродить, понадобилось очень-очень много сил и времени, — поделилась воспоминаниями Памела Малхотра.

сегодня 14:58


http://napensii.ua/news/9181-suprugi-iz-indii-sozdali-prirodnyy-zapovednik

Суспільство має надати кредит довіри лісівникам - Андрій Курінський



"Суспільство має надати кредит довіри лісівникам, щоб вони мали можливість вирішувати гострі проблеми у своїй діяльності швидко та з мінімальними втратами, як лісівничими, так і економічними, – таку думку висловив начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський вході виїзної наради, проведеної Державним агентством лісових ресурсів України на базі Сарненського держлісгоспу Рівненського управління лісового та мисливського господарства.

Бо на сьогодні де-факто ліси помирають на наших очах. Лісівник же, який діє у відповідності до нинішніх Санітарних правил, мусить дочекатися, доки насадження всохне, далі пройти непросту процедуру отримання різноманітних погоджень та дозволів, і лише потім, коли з одного боку - деревина втратила якість, з іншого – шкідники встигли розповсюдитися на значні нові території, приступати до проведення санітарно-оздоровчих заходів.

З огляду на це, і суспільство, і Уряд має зрозуміти, що всихання лісів – проблема не лише суто лісівнича, це загальнодержавне лихо, яке набирає загрозливих масштабів.

Досвід сусідніх країн, ліси яких також потерпають від усихання, показує, що набагато ефективнішим є той метод господарювання, коли лісівники наділені правом самостійно приймати необхідні рішення для утримання насаджень в належному стані. І це абсолютно правильно: лісівник має відповідну освіту, має досвід, врешті несе відповідальність за стан справ у лісі.»

Аби донести всю гостроту проблеми до суспільства, до діалогу лісівники запросили колег із Білорусі, представників засобів масової інформації та громадських активістів.

До розмови пропричини та наслідки масового всихання соснових насаджень на Поліссі та необхідності здійснення в них санітарно-оздоровчих заходів. долучився і заступник міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко,.колеги із Білорусі, представники засобів масової інформації та громадські активісти.

За результатами розмови учасники заходу з-поміж іншого вирішили ініціювати створення робочої групи під керівництвом спеціалістів Держлісагентства за участю науковців, представників лісозахисних підприємств та громадських екологічних організацій для розробки нормативних актів та методичних рекомендацій для деградуючих і всихаючих насаджень. Крім того варто посилити транскордонне співробітництво в питаннях протидії всиханню соснових насаджень.

А позаяк наслідки стрімкого всихання соснових лісів не можуть не турбувати місцеві громади, учасники наради звертаються до обласних рад, аби ті звернулися до Верховної ради та Кабінету Міністрів щодо внесення змін до Закону України «Про тваринний світ» та Санітарних правил в лісах України з метою однозначного визначення норм і вимог щодо попередження масового всихання і деградації соснових насаджень в Україні, плану ліквідації сухостоїв.

Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
П'ятниця, 04 серпня 2017, 15:51

У Хорватії не вдається загасити полум’я - UA:Перший. ВІДЕО

Опубліковано 4 серп. 2017 р.

Горить – національний парк "Гортобагі".

Вогонь охопив майже тисячу гектарів. Десятки рятувальників й кілька спеціальних літаків – приборкують пожежу. Містам і селам – вогонь поки що не загрожує.



Ліси Рівненщини можуть зникнути? ВІДЕО

Хвойні ліси Рівненщини можуть зникнути? Адже їх активно знищує жук-короїд. Від початку року площа лісів в області, уражених короїдом, вагомо збільшилась в порівнянні з минулими роками.

А все це, як стверджують екологи, наслідки глобальних кліматичних змін.

Як боротися з таким серйозним явищем та яка доля чекатиме на поліські ліси далі у сюжеті наших журналістів.






http://www.rivne1.tv/Info/?id=83953

На двадцятому конкурсі вальників лісу



В урочищі Сосновому Ічнянського лісництва ДП «Прилуцьке лісове господарство» 8 липня відбулися традиційні змагання вальників лісу.

Так вже повелося у лісівничій галузі, що в зеніті літа обов’язково визначається і день, і година для проведення одного з найбільш яскравих і запальних змагань – конкурсу вальників лісу. Не секрет, що й професія лісоруба серед багатьох інших у галузі займає чи не найпрестижніше місце.

Відкрив цей ювілейний – двадцятий – професійний конкурс головний суддя змагань, начальник відділу лісових ресурсів Петро Приходько. Учасників змагання привітали директор ДП «Прилуцьке лісове господарство» та головний інженер Чернігівського ОУЛМГ Олександр Кириченко, які наголосили, що головна мета конкурсу на кращого вальника лісу – проконтролювати під час змагання рівень охорони праці та рівень знань з техніки безпеки у найбільш ризикованій професії в лісовій галузі – у професії вальника лісу або лісоруба, як їх називають у народі. Адже така професія за рівнем ризику прирівнюється до шахтарської. Отже, змагаючись на швидкість і точність, всі учасники повинні продемонструвати разом з тим і знання з техніки безпеки, бо людина, будь-який професіонал у лісовій галузі – найбільша цінність.

Перед учасниками змагань виступили і т.в.о. Ічнянської райдержадміністрації Валентина Рябчун та голова Ічнянської районної ради Григорій Герасименко. Вони, зокрема, наголосили, що на Ічнянщині ставлення до лісу і лісівників особливе. Завдяки своїй успішній виробничій діяльності, ДП «Прилуцьке лісове господарство» дає не лише додаткові надходження до місцевого бюджету, але й забезпечує роботою і пристойним заробітком багатьох жителів району. З вітальними словами до учасників змагань звернулися і спонсори, які активно сприяли їх проведенню – представник фірми ТТТ Павло Товстиженко, регіональні менеджери ТОВ «Хускварна Україна».

Змагання розпочалися з проведення ґрунтовного інструктажу учасникам змагання з техніки безпеки.

Головним суддею було визначено черговість виступів команд, здійснено перевірку технічного стану бензомоторних пил та інших інструментів.

Змагання проводилися в п’ять етапів. Перший етап – звалювання дерев, другий – відокремлення гілок на швидкість, третій – монтаж нового ланцюга пилки, на четвертому етапі учасники змагань здійснювали розкряжування стовбура комбінованим зрізом, на п’ятому вальники лісу демонстрували найбільш точне розкряжування стовбура.

За командою головного судді вальники лісу приступили до першого етапу змагань, а саме до звалювання дерева на швидкість, точність, безпечне його падіння. З азартом, завзяттям відбувалися всі етапи змагання. І ось нарешті – фініш. Суддівська колегія підводить підсумки, а головний суддя їх оголошує.

Переможцем двадцятого конкурсу вальників лісу знову став Сергій Щуліпенко з Гутянського лісництва Холминського держлісгоспу, один із найдосвідченіших лісорубів, котрий користується незаперечним авторитетом серед колег.

Порадував учасників змагань і молодий вальник лісу Невклянського лісництва (ДП «Городнянське лісове господарство») Віталій Туз, виборовши друге місце.

На третьому місці – Олександр Маляренко з Корюківського держлісгоспу, котрий сьомий рік виступає на цих змаганнях.

Після оголошення результатів переможців і всіх учасників змагання привітали від господарів конкурсу директор ДП «Прилуцьке лісове господарство» Андрій Данько та виконуючий обов’язки голови Прилуцької райдержадміністрації Денис Росовський.

Від Чернігівського ОУЛМГ та обкому профспілки працівників лісового господарства переможців змагання привітав головний інженер Олександр Кириченко, а головний суддя змагань, начальник лісосировинного відділу обласного управління Петро Приходько вручив переможцям грошові премії.

Від спонсорів переможці конкурсу отримали цінні подарунки. Вже в надвечір’я завершився конкурс святковим обідом і щирими побажаннями переможцеві

Сергію Щуліпенку бажаємо удачі і перемоги на Всеукраїнському конкурсі.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

































Микола Тищенко

Про напад на майстра лісу у Пакульському лісництві від першої особи! ВІДЕО



30.07.2017 р. майстер лісу Пакульського лісництва Казмєришін В.Л. виконував роботи по прибиранню потенційно небезпечних дерев у кв. № 2 Пакульського лісництва.

Близько 18 год. на нього було вчинено напад трьома особами, Зазначені особи завдали майстру лісу тілесних ушкоджень, пошкодили його техніку, при цьому не дозволяли йому зв’язатись з керівництвом підприємства, а згодом самі викликали поліцію, і, для уникнення відповідальності за побиття посадової особи, назвались громадськими активістами, які ніби то затримували у такий спосіб майстра лісу, бо на їх думку він здійснював крадіжку лісу, хоча при цьому майстер лісу був без належних засобів для перевезення чи навантаження лісопродукції, що свідчить про відсутність у нього намірів на які послались вищезазначені особи.

У зв’язку з отриманими травмами майстер лісу перебуває на стаціонарному лікуванні. Попри хворобливий стан ним було записано відеозвернення з поясненнями випадку про який йшла мова на брифінгу так званих "активістів" 02.08.2017 р.

На відео майстер повідомляє обставини події, її учасників, та ймовірні причини.


Опубліковано 4 серп. 2017 р.
05/08/2017



Зброя масового ураження лісів дісталася до Рівненщини: що кажуть науковці

РІВНЕНЩИНА




Старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації Василь Бородавка пояснює як короїд нищить сосни. Фото прес-служби Рівненської ОДА

На сьогодні лише в Рівненській області 16 тисяч гектарів хворого соснового лісу, який потребує здійснення санітарно-оздоровчих заходів. А площа всихання насаджень у лісах становить понад 330 тисяч гектарів. Причина епідемії – жук-короїд. Проблема тільки-но починає виноситися на загал, але вже зрозуміло, що напівмірами її вирішити не вдасться. Жук став зброєю масового ураження лісів

Повідомляє прес-служба Рівненської ОДА за результатами виїзної наради на базі Сарненського та Клесівського лісгоспів.

Науковці і лісівники одностайні: єдиний метод боротьби з цим екологічним лихом – забирати ушкоджені дерева і на їх місці створювати нові насадження, які будуть більш стійкими до нових кліматичних змін. «Четверта влада» рік тому спілкувалася на цю ж тему зі старшим науковим співробітником Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Василем Бородавкою. Адже на Волині про цю проблему знають вже давно.

– Жуки-шкідники, домінує серед яких верхівковий короїд, у справі знищення сосни діють у комплексі, – пояснював Василь Бородавка. – До них приєднуються гриби, а ті гриби вони переносять з дерева на дерево на собі. І там де цей жук заселяється, через короткий час з’являється ураження – сині плями. Крона сосни набуває світлішого кольору. Жуки разом з грибом поступово вбивають дерево, починаючи з його верхівки. До них приєднуються інші види шкідників, зараження поширюється донизу. Дерево гине. Щоб врятувати ліс, доводиться вирізати цілі ділянки уражених лісів, адже шкідники вражають сосни, які знаходяться поблизу.



Плями сухих сосен розростаються і поряд з рекреаційною зоною «Камінчики» на Радивилівщині

Науковців лякають темпи збільшення площ ураження.

– Зараз з’явилося на півдні, там де масиви соснові розкидані далеко один від одного і ніби жуки не повинні так далеко перелітати, – казав Василь Бородавка. – «Засіваються» всі соснові ліси в околицях Луцька. Їздимо і бачимо – плями, плями, плями. Воно за роки два як торохне, то буде крик стояти, що лісники нічого не роблять. Треба готуватися до того, що будемо з цим жити, не встигнемо забрати оцей весь уражений ліс. Він почне падати на людей. Така кількість сухостою – це пожежна небезпека дуже висока. В Росії це закінчувалося з ялинниками так, що вони населенню запропонували «заходьте, забирайте, вигрібайте його за якісь копійки, аби тільки його вигребти». Цей негідник – не колорадський жук. Не перед тобою сидить, а він під корою знаходиться. І літає він зовсім недовго – 5-7 днів тричі на рік.

Є країни, що програли цю боротьбу, розповідає науковець. Стримують, уповільнюють, тримаються – поляки, німці, Австрія, Італія, білоруси. Програли на великих територіях, не верхівковому короїду, а його собрату – Канада і Штати, не змогли втримати. Росія програла теж відповідному шкіднику ялинники, ялицеві ліси на величезних площах загинули.

– В початковій стадії треба було хірургію робити, – прикро каже науковець. – Коли з’явилися на організмі ракові плями, їх треба було вирізати з частиною здорового тіла. Треба його видаляти і зразу ж відтворювати, садити нові ліси, але трохи іншого формату, додавати листяні. Але тут свої складнощі. Динаміка температур нас просто вжахнула. У водно-болотному краї, на Поліссі, де завжди води було вдосталь, виявилося, що такі величезні проблеми з водо забезпеченням лісу. Води від Бога надходить навіть трохи більше, ніж було раніше. Але такі температури шалені. 2015 року середньорічна температура була на 2 градуси вища за норму. По Волині має бути 7 градусів середня температура на рік, то вона вже була 9 градусів.

В повідомленні прес-служби ОДА зазначають, що на відміну від інших європейських країн, в Україні окремі законодавчі документи не дають лісівникам оперативно локалізувати осередки масового розмноження шкідників і хвороб. Тут вважають, що внесення змін до діючих Санітарних правил може стати одним з факторів, яких дозволить лісівникам працювати на випередження у боротьбі з масовим розмноження шкідників і хвороб.

04.08.2017, 16:41 Антоніна Торбіч, портал «Четверта влада» 

Проблема масового всихання лісів на Рівненщині змушує скликати виїзні наради з високопосадовцями






Проблему всихання соснових насаджень і необхідність внесення змін до Санітарних правил обговорили учасники виїзної наради.

Захід відбувся на базі Сарненського та Клесівського лісгоспів під головуванням заступника голови Держлісагентства України Володимира Бондара. Про це повідомляє прес-служба Рівненської ОДА.



На сьогодні лише в Рівненській області 16 тисяч гектарів хворого соснового лісу, який потребує здійснення санітарно-оздоровчих заходів. А площа всихання насаджень у лісах становить понад 330 тисяч гектарів.

На відміну від інших європейських країн, в Україні окремі законодавчі документи не дають лісівникам оперативно здійснювати заходи контролю та локалізації осередків масового розмноження шкідників і хвороб. А це завдає значних збитків лісогосподарським підприємствам та зменшує надходження до місцевих бюджетів. 



Одним із ефективних рішень проблеми може стати зміна Санітарних правил. Тому на виїзному семінарі ми хочемо розпочати швидку та ефективну дискусію, результатом якої стало б законодавчі напрацювання. Адже нині ми маємо глобальну проблему в лісі, яка набуває ознак епідемії, наголосив заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар.

Надзвичайно цікавим для українських лісівників став досвід боротьби з таким екологічним лихом білоруських колег. У сусідів проблема всихання лісу стала актуальної ще кілька років, тому на рівні держави виділяються значні ресурси на попередження її поширення.


Не допустити поширення всихання дерев – головне завдання колег з Польщі, які наголошують, що «лісівники мають йти попереду короїдів».
«Якщо ми сьогодні не будемо вживати швидких заходів у боротьбі з поширенням масового всихання соснового лісу, то вже до кінця року цифра пошкоджених насаджень в області може збільшитися вдвічі», - попереджає начальник Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович.
Влад Пєрязєв
Радіо Трек
П'ЯТНИЦЯ, 04 СЕРПНЯ 2017 21:36

Головний лісівник Полтавської області не задекларував майно на 700 тис. гривень




Прокуратура Полтавської області підозрює начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 (декларування недостовірної інформації) КК України.

Слідство встановило, що посадовець, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», зобов’язаний був щорічно до 1 квітня подавати заповнені на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, переда прокуратура Полтавської області. Але у період 2015-2016 років не всі дані були уведені до системи.

«У декларації за 2015 рік він умисно не вніс відомості про наявні у нього об’єкти нерухомості, не прийняті в експлуатацію. У подальшому, ввівши вказані об’єкти нерухомості в експлуатацію та набувши на них право власності, у декларації за 2016 рік чиновник їх не відобразив», – йдеться у повідомленні.

Загальна вартість незадекларованих об’єктів нерухомості – понад 700 тисяч гривень.

На даний час перевіряється інформація щодо іншого не задекларованого майна зазначеною особою і вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу.

4 серпня 2017, 12:53