РІВНЕНЩИНАСтарший науковий співробітник Поліського філіалу Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації Василь Бородавка пояснює як короїд нищить сосни. Фото прес-служби Рівненської ОДА
На сьогодні лише в Рівненській області 16 тисяч гектарів хворого соснового лісу, який потребує здійснення санітарно-оздоровчих заходів. А площа всихання насаджень у лісах становить понад 330 тисяч гектарів. Причина епідемії – жук-короїд. Проблема тільки-но починає виноситися на загал, але вже зрозуміло, що напівмірами її вирішити не вдасться. Жук став зброєю масового ураження лісів
Повідомляє прес-служба Рівненської ОДА за результатами виїзної наради на базі Сарненського та Клесівського лісгоспів.
Науковці і лісівники одностайні: єдиний метод боротьби з цим екологічним лихом – забирати ушкоджені дерева і на їх місці створювати нові насадження, які будуть більш стійкими до нових кліматичних змін. «Четверта влада» рік тому спілкувалася на цю ж тему зі старшим науковим співробітником Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Василем Бородавкою. Адже на Волині про цю проблему знають вже давно.
– Жуки-шкідники, домінує серед яких верхівковий короїд, у справі знищення сосни діють у комплексі, – пояснював Василь Бородавка. – До них приєднуються гриби, а ті гриби вони переносять з дерева на дерево на собі. І там де цей жук заселяється, через короткий час з’являється ураження – сині плями. Крона сосни набуває світлішого кольору. Жуки разом з грибом поступово вбивають дерево, починаючи з його верхівки. До них приєднуються інші види шкідників, зараження поширюється донизу. Дерево гине. Щоб врятувати ліс, доводиться вирізати цілі ділянки уражених лісів, адже шкідники вражають сосни, які знаходяться поблизу.
Плями сухих сосен розростаються і поряд з рекреаційною зоною «Камінчики» на Радивилівщині
Науковців лякають темпи збільшення площ ураження.
– Зараз з’явилося на півдні, там де масиви соснові розкидані далеко один від одного і ніби жуки не повинні так далеко перелітати, – казав Василь Бородавка. – «Засіваються» всі соснові ліси в околицях Луцька. Їздимо і бачимо – плями, плями, плями. Воно за роки два як торохне, то буде крик стояти, що лісники нічого не роблять. Треба готуватися до того, що будемо з цим жити, не встигнемо забрати оцей весь уражений ліс. Він почне падати на людей. Така кількість сухостою – це пожежна небезпека дуже висока. В Росії це закінчувалося з ялинниками так, що вони населенню запропонували «заходьте, забирайте, вигрібайте його за якісь копійки, аби тільки його вигребти». Цей негідник – не колорадський жук. Не перед тобою сидить, а він під корою знаходиться. І літає він зовсім недовго – 5-7 днів тричі на рік.
Є країни, що програли цю боротьбу, розповідає науковець. Стримують, уповільнюють, тримаються – поляки, німці, Австрія, Італія, білоруси. Програли на великих територіях, не верхівковому короїду, а його собрату – Канада і Штати, не змогли втримати. Росія програла теж відповідному шкіднику ялинники, ялицеві ліси на величезних площах загинули.
– В початковій стадії треба було хірургію робити, – прикро каже науковець. – Коли з’явилися на організмі ракові плями, їх треба було вирізати з частиною здорового тіла. Треба його видаляти і зразу ж відтворювати, садити нові ліси, але трохи іншого формату, додавати листяні. Але тут свої складнощі. Динаміка температур нас просто вжахнула. У водно-болотному краї, на Поліссі, де завжди води було вдосталь, виявилося, що такі величезні проблеми з водо забезпеченням лісу. Води від Бога надходить навіть трохи більше, ніж було раніше. Але такі температури шалені. 2015 року середньорічна температура була на 2 градуси вища за норму. По Волині має бути 7 градусів середня температура на рік, то вона вже була 9 градусів.
В повідомленні прес-служби ОДА зазначають, що на відміну від інших європейських країн, в Україні окремі законодавчі документи не дають лісівникам оперативно локалізувати осередки масового розмноження шкідників і хвороб. Тут вважають, що внесення змін до діючих Санітарних правил може стати одним з факторів, яких дозволить лісівникам працювати на випередження у боротьбі з масовим розмноження шкідників і хвороб.
04.08.2017, 16:41 Антоніна Торбіч, портал «Четверта влада»