Б’ЄМО НА СПОЛОХ
Глобальне потепління вже перестало бути для нас далекою віртуальною проблемою, а призводить до масштабних біологічних пожеж у лісах України
Зелені легені Рівненщини, лісистість якої сягає 40 відсотків, змінюють і колір, і вигляд. Головна культура — сосна — вражає тепер не густими вічнозеленими верхівками, а тим, що цілі її масиви стоять руді і всихають. Що й казати, неприваблива картина навіть для обивателя. А лісівникам проблема неабияк болить: це явище вони називають масштабною біологічною пожежею. У чому ж її причини? І як цю пожежу загасити? Відповіді наші лісівники шукають разом із колегами з Польщі та Білорусі, адже загрозлива епідемія не знає кордонів.
Торік цю проблему вперше окреслив мені директор Сарненського державного підприємства лісового господарства Сергій Белеля на прикладі соснового лісу в заповідному урочищі Тріщава, що є місцем відпочинку та паломництва.
— Ось бачите, ми змушені були вирубати тут цілу просіку, аби не допустити поширення хвороби, бо іншого методу боротьби з нею просто не існує. Але несподівано зустріли спротив громадських активістів: мовляв, лісівники вже навіть у заповідних місцях рубають!
Переконуємо, доводимо, що такий непрофесійний погляд на проблему лише шкодить суспільству. На жаль, чують нас не завжди і не всі. Кричати, знаєте, легше, а ось заглибитися в корінь проблеми… — зітхає досвідчений лісівник.
Про «корінь» проблеми на прикладі так званого модельного дерева, що втратило і вигляд, і промислову цінність, розповідає старший науковий співробітник Поліського філіалу науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Василь Бородавка:
— Усе починається з того, що сосну від верхівки атакує небезпечний шкідник — верхівковий короїд, який діє цілими групами. Ось (показує) наслідок його великої весняної атаки. Наступний, ще більший, удар буде восени, адже розмножується жук у геометричній прогресії. Як і той, що йде йому назустріч знизу сосни, — шестизубий короїд. Разом ці на перший погляд навіть непомітні комахи просто-таки загризають дерево, як вовки здобич. На ослаблену в такий спосіб сосну зазвичай нападають ще й грибкові захворювання, і деревина синіє. Отак за якихось два місяці ми цілком втрачаємо продуктивне дерево. Цікаво, що один з епіцентрів ураження маємо тут, у заповідному урочищі Тріщава.
Щоб хоч якось компенсувати неприємності від нашестя непроханих гостей, сарненські лісівники облаштували для земляків та гостей краю інфраструктуру урочища.
Летальна «зброя»
Головною причиною біологічної пожежі (термін впровадили в Білорусі), яка не знає кордонів, науковці й практики називають глобальне потепління. Якщо наші поліські сосни звикли до певного рівня вологи в ґрунті (якої свого часу було навіть забагато, і тоді на допомогу прийшла меліорація), то останніми роками все кардинально змінилося. Поліссю, навпаки, скоро може знадобитися зрошення, стверджують експерти. Адже сосна самотужки бореться зі шкідниками доти, доки виділяє живицю. Оскільки води катастрофічно не вистачає, цей природний процес припиняється. Дерево вже не може самостійно заліковувати свої рани, і ліс тихо гине.
Натомість спека — справжній рай для короїдів, які тепер розмножуються в геометричній прогресії. Якщо раніше вони давали потомство раз на сезон, то нині — по 3-4 рази.
— Ось у пробірці 120 жуків, 10—12 сімей. Це вже летальна зброя для сосни, адже вони за сезон дадуть 2-3 тисячі особин потомства, — наочно пояснює Василь Бородавка. — Так відбувається валове накопичення шкідника в лісах. Йому, до речі, підходять наші м’які зими, особливо полюбляє купи сміття з гілля, які ми залишаємо з літа. А вже в середині квітня знову заселяється на сосну. Це страшна зброя, активно протидіяти якій треба вже сьогодні — завтра буде пізно! Кардинальний і головний метод один: суцільні та вибіркові рубки ушкоджених дерев і насадження на їхньому місці молодих, які швидко пристосуються до нових умов. Тут можна провести паралель із людиною: старшому поколінню важко пристосуватися до змін, а молоді значно легше. У пам’яті старої сосни відкладено, що вода сама роками приходила до неї, тому вона й не запускає коріння глибше.
Як її здолати?
Що ж заважає розв’язувати нагальну екологічну, економічну і, якщо хочете, соціальну проблему оперативно й радикально? По-перше, вплив громадськості, яка не обтяжує себе спеціальними знаннями. По-друге, недосконалість українського законодавства.
— Ось і виходить, що ми ганяємося за проблемою, а не розв’язуємо її, — каже заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар. — Представники екологічних організацій, громадськості кажуть: ви, мовляв, зрубали продуктивну сосну, бо пеньок здоровий. А якби ми цього не зробили, завтра втратили б дерево цілком. До речі, під тиском громадськості торік ухвалено санітарні правила, які не дозволяють лісівникам оперативно діяти в ось таких надзвичайних ситуаціях. Тому ми йдемо на широку дискусію із суспільством, пояснюючи розмах проблеми, і водночас готуємо на засідання Кабінету Міністрів пропозиції щодо внесення змін до санітарних правил. І в цій роботі сподіваємося на підтримку органів місцевого самоврядування й територіальних громад.
На Рівненщині така підтримка є. На найближчій сесії обласної ради депутати звернуться до Кабміну та Верховної Ради з настійним проханням внести зміни до санітарних правил у лісах України та до Закону «Про тваринний світ», стаття 39 якого забороняє санітарні рубки з 1 квітня по 15 червня — якраз тоді, коли триває активна фаза розмноження короїдів!
Сусіди діють оперативніше
Оскільки короїд кордонів не має, проблема набрала загрозливих масштабів і в сусідніх Польщі та Білорусі. Тільки там лісівники мають значно більше простору для радикальних дій: хірург же не радиться з громадськістю, якщо вирішує оперувати пацієнта.
Поляки кажуть: «Треба йти попереду короїда!» І йдуть.
У Польщі основну ставку роблять на вирубування свіжозаселених короїдом дерев. У такий спосіб позбуваються вже першого покоління шкідника. Причому рішення приймає надлісничий — керівник лісгоспу, тобто фахівець.
А білоруси взагалі вже прогнозують обсяги майбутнього всихання сосни, які, на жаль, зовсім не тішать. «Жити і господарювати так, як раніше, вже не вийде, — переконаний керівник департаменту Міністерства лісового господарства Білорусі Микола Юревич. — Цього року я без гумових чобіт у лісі навесні був уперше за багато років. У нашому лісовому фонді 50 відсотків сосни, і ми не можемо собі дозволити втратити її. Тому крок за кроком прописали, як протистояти епідемії, починаючи від лісництва до міністерства. Маємо об’єднати наші зусилля, розробити ще й заходи на міждержавному рівні, спробувати залучити міжнародну технічну допомогу. Адже, наскільки мені відомо, ця проблема є в Польщі, Чехії, Австрії й навіть докотилася до лісів Фінляндії. Уже восени конференція на цю тему відбудеться у Варшаві, бо ліси, як і їхні шкідники, не мають кордонів. Ми готові поділитися з українськими колегами своїми напрацюваннями. Окрім санітарних рубок, це і засоби проти короїдів, які розробили наші науковці, й постійна робота із затримання вологи в лісі, й кардинальна відмова від насадження монокультур».
ПРЯМА МОВА
Василь ПОЛУЙКО,
заступник міністра екології та природних ресурсів:
— Чому громадськість так негативно ставиться до будь-яких рубок у лісі? Бо незаконні вирубування в природному заповідному фонді ще тривають, про це треба говорити й навіть кричати! Тому люди сприймають лісівників почасти не як лісових хірургів. Гадаю, окрім виправданих радикальних методів локалізації шкідників, нам паралельно треба говорити про сталий розвиток лісової галузі. А це підхід не лише економічний, а й екологічний та соціальний. Маємо моделювати ситуацію на майбутнє: які біологічно стійкі породи висаджувати з огляду на глобальні зміни клімату. А ще — господарювати в лісі в ненав’язливий природний спосіб. Адже не секрет, що природа так реагує й на наш непродуманий вплив. Всихають не лише сосни, а й дуби, вільхи, берези, осики, граби, ясени, до того ж у всій Україні.
До речі. З 10 мільйонів гектарів українських лісів 334 тисячі вже уражено біологічними пожежами, 16 тисяч гектарів із них на Рівненщині. Якщо не вжити термінових професійних заходів, масштаби ураження на Рівненщині зростуть до кінця року до 30 тисяч гектарів, прогнозують фахівці, в Україні загалом цифра теж може подвоїтися.
Фактично програли боротьбу з лісовими шкідниками Канада, Росія та Сполучені Штати, стверджують науковці. Натомість стримують нашестя короїда Білорусь, Польща, Німеччина, Австрія, Італія.
Інна ОМЕЛЯНЧУК
Урядовий кур’єр, 11 серпня 2017 року, п'ятниця, № 149 (6019), стор. 1, 3
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/chomu-gine-sosna/
http://khersonlisozahyst.co.ua/chomu-gyne-sosna/
