ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

11 серпня 2017

Динаміка всихання хвойних насаджень



За перше півріччя нинішнього року в лісовому фонді ДП «Житомирський лісгосп» спостерігається погіршення лісопатологічної ситуації. Площа всихання насаджень, що потребують проведення лісогосподарський заходів обстежених спеціалістами ДСЛП «Вінницялісозахист» на підприємстві становить 3550 га. Спеціалістами лісгоспу разом із представниками ДСЛП «Вінницялісозахист» проводяться додаткові обстеження лісових ділянок відведених в рубку та виявляються нові осередки вражених короїдом дерев із середньою та сильною ступенями зараженості. Представниками лісозахисного підприємства постійно надаються рекомендації стосовно виду та строків проведення тієї чи іншої рубки.

При лісопатологічних обстеженнях відмічається, що найбільше всихання поширюється на хвойні насадження: сосна звичайна – 2180 тис. га, ялина європейська –170 га, на листяні припадає – 1200 тис. га.

Так, при плані проведення вибіркових санітарних рубок на I півріччя 2017 року площею 440 га, фактично проведено на площі 672 га, або 152,7 %, при плані заготівлі деревини 12,9 тис.м3. Станом на перше серпня заготовлено 22,3 тис.м3 або 172,9 %, виборка з 1 га складає 33,2 м3.

Суцільні санітарні рубки в першому півріччі проведено на площі 1 га загальною масою 214 м3.

В порівнянні з минулим роком площа насаджень в яких проведено рубки склала 1102 га, або 64 %, маса заготовленої деревини 18,3 тис. га, це на 22 % менше ніж в поточному році. Виборка сухостійної деревини з 1 га склала 16,6 м3 або 200 % в порівнянні з минулим роком. Кількість та стрімкі темпи враженої деревини ентомошкідниками зростає з кожним роком на 25-30 %.

В цьому році лісгоспом проведено контрольні зняття показників на рубках відведених під суцільне рубання санітарне – при проведенні відводу дерев в рубку в березні місяці та при контрольному проведенні відводу в рубку в липні місяці, виявлено розходження в кількості ділової деревини майже 50 %. А це в свою чергу стає збитковим для підприємства та для держави в цілому.


http://ztlis.com.ua/no_cache/novini/novina/article/dinamika-vsikhannja-khvoinikh-nasadzhen.html

Пожежу лісової підстилки на території Василівського лісництва у Запорізькій області ліквідовано

10 серпня о 14:50 до Служби порятунку “101” надійшло повідомлення про пожежу лісової підстилки окремими осередками на площі 5га на території Василівського лісництва. Для гасіння пожежі залучено 30 чоловік особового складу та 6 одиниць техніки.
О 16:30 пожежу локалізовано, о 21:00 ліквідовано.




Прес-служба ДСНС України
Опубліковано: 10.08.2017, 21:08

В Запорожской области горит пять гектаров леса - ФОТО

В Васильевском районе Запорожской области горит пять гектаров леса.



Пожар начался в четверг, 10 августа, около трех часов дня. Как сообщает пресс-службы управления Государственной службы по чрезвычайным ситуациям в области горит возле села Васильевка на территории лесничества.

На месте происшествия спасатели установили, что горит лесная подстилка отдельными ячейками. Около пяти часов дня огонь удалось локализовать.

Вместе с тем по состоянию на восемь часов вечера ликвидация огня продолжается. Всего привлечено шесть автоцистерн и 30 человек личного состава.





В тушении задействованы пожарно-спасательные подразделения Васильевки, Запорожья, Днепрорудного, Степногорска и Михайловки.





Напомним, как сообщал УРА-Информ, в Днепре в четверг, 10 августа, на территории одного из предприятий произошел большой пожар. Спасатели уже несколько часов не могут потушить огонь. Как сообщают пресс-служба Государственной службы по чрезвычайным ситуациям, пожар начался после трех часов дня на улице Павлова.

В ОДА віднайшли спосіб запобігти основній причині пожеж – крадіжкам лісу


8 серпня відбулося виїзне оперативне засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
7 серпня 2017 року в Олешківському районі Костогризівського лісництва сталася лісова пожежа загальна площа 70 га (30 га верхового).
З метою ліквідації вищезазначеної ситуації задіяні 48 од. техніки та 163 чол. особового складу. З них територіальні підрозділи ДСНС України - 30 одиниць техніки, 121 чол. (у тому числі 3 од. пожежної авіації); обласного управління лісового та мисливського господарства - 17 од. техніки, 37 чол. особового складу; підрозділи Збройних сил України - 1 гелікоптер, 5 чол. екіпажу.
Для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації виділено з обласного резервного фонду – 200 тис грн та Олешківською райдержадміністрацією – 100 тис грн.

На засіданні, яке відбулося в штабному наметі під час гасіння цієї пожежі і пройшло під головуванням заступника голови облдержадміністрації Вадима Чабана, піднімалися питання щодо усунення першопричин пожеж, які з настанням літа дуже почастішали.
Так за статистикою, яку навів заступник начальника обласного управління лісомисливського господарства Володимир Михайленко тільки з 03 по17 липня сталося 25 пожеж на площі 132,65 га.
Причому їх характер вказує на те, що це навмисні підпали, оскільки мають декілька джерел загоряння на порівняно невеликому радіусі.
Присутні серед яких були начальник Головного управління ДСНС України у Херсонській області Сергій Чорний, директор Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Олексій Сулімов, голова Олешківської райдержадміністрації Олена Кравченко-Скалозуб, представники національної поліції, місцевого лісництва під час обговорення проблеми зійшлися на думці, що це економічна диверсія з метою наступної вирубки горілого лісу з наступним його продажем.
Заступник голови ОДА Вадим Чабан запропонував вирішення цієї проблеми через запровадження обліку товаро-транспортних накладних на ліс, що вирубується.

«Якщо ми візьмемо під контроль через жорсткий облік збут лісоматеріалів, то будуть виявлені незаконні його рубки, та ті хто їх проводить. Відтак втрачає сенс вся їх діяльність з улаштування пожеж, бо навіщо палити ліс, якщо ти на цьому не зможеш нажитися» - зазначив В.Чабан.

За запропонованою ініціативою планується створити єдину базу даних товаро-транспортних накладних для поліції, лісомисливських господарств та усіх зацікавлених служб, за якою кожна з них може з легкістю відслідкувати будь-яку партію лісоматеріалів за унікальним номером накладної.

За інформацією сайту Херсонської ОДА.

Очередная попытка разрешить людям бесплатную заготовку валежника: проект новых правил заготовки недревесных лесных ресурсов

Минприроды России подготовило проект новых Правил заготовки и сбора недревесных лесных ресурсов. Проект в целом аналогичен ныне действующему; наиболее принципиальное отличие состоит в том, что проект относит к недревесным лесным ресурсам валежник - "лежащие на поверхности почвы мертвые стволы деревьев или их части, образующиеся при естественном отмирании деревьев, при повреждении вредными организмами, буреломе, снеговале, и частично или полностью утратившие потребительские свойства", что позволит гражданам (если будет принято) свободно и бесплатно заготавливать его для собственных нужд.

Разговоры о том, что гражданам нужно разрешить свободно и бесплатно заготавливать валежник для собственных нужд, чтобы решить проблемы многих сельских жителей, охотников, рыбаков, туристов, работников экспедиций, организаторов разнообразных детских мероприятий в лесах и т.д., ведутся уже много лет. В одну только Государственную Думу за последние годы было внесено четыре законопроекта, направленных исключительно на решение этой проблемы. Но такая на первый взгляд простая задача - разрешить людям собирать для собственных нужд лежащую на земле мертвую древесину - оказалась не по зубам нашей государственной машине, хорошо умеющей запрещать, но почти совсем не умеющей разрешать.

Будем надеяться, что хотя бы на этот раз, хотя бы на уровне не закона, а отраслевого нормативного акта, эту проблему получится решить. Конечно, это далеко не самая главная проблема лесного сектора - но если законодатели и органы управления лесами не справляются даже с такими мелкими проблемами, они тем более не смогут справиться с крупными.

Ссылка на проект:

Об утверждении правил заготовки и сбора недревесных лесных ресурсов

Через лісові пожежі на півдні Франції евакуювали сотні людей


Внаслідок лісових пожеж на півдні Франції у четвер евакуювали чотири сотні людей.

Про це повідомляє The Local.

Пожежу вдалося локалізувати після того, як вогонь охопив півтисячі гектарів соснового лісу за 40 кілометрів від міста Монпельє.

У пік стихії до боротьби з вогнем залучили 800 пожежників. Зараз на місці працюють 200 вогнеборців. Очікується, що упродовж дня у цій місцевості буде сильний вітер.

У зв’язку з пожежами місцева влада евакуювала 400 туристів та місцевих жителів. «Сьогоднішні погодні умови закликають до великої обережності», — пояснив представник пожежної служби.

Минулого місяця через лісові пожежі на півдні Франції та острові Корсика евакуювали тисячі людей, величезні території з рослинністю вигоріли.

Джерело: eurointegration.com.ua

Жук-короїд масово знищує українські ліси

Через нашестя жука-короїда в Україні засохло близько 350 тисяч гектарів лісу. За площею це чотири Києва.

Фахівці прогнозують: якщо не почати вирубувати уражені дерева, вже найближчими місяцями ця цифра може зрости на третину. "Оце сажневі грибки. Він пошкоджує судинну систему. Заносить гриб, іде закупорювання висхідних потоків, тобто волога не поступає до кореня", - пояснює лісничий Костянтинівського лісництва Олег Зарва. Шкідники дуже швидко поширюються. Заражене одне дерево за місяць заражує ще зо три десятки довкола, інформує ТСН.



Українські ліси їсть короїд. Фото: КиївВлада

В інших державах проблема санітарної вирубки вирішується простіше – до прикладу, в сусідній Білорусі діють на випередження. "Ліберальні норми є в нашому документі, ми можемо більш гнучко реагувати – без якихось зайвих голосувань і бюрократичних зволікань", - зізнався начальник управління міністерства лісгоспу Білорусі Микола Юрійович. А от в Україні з цим проблема: минулоріч впровадили нові санітарні правила. "Аби провести рубку і зрубати хворе дерево, треба швидко. А з нашими бюрократичними перепонами це може місяць-два", - зізнається член міжнародної благодійної організації Петро Тєстов.

В уряді ж запевняють, що нові санітарні правила впроваджували саме на вимогу громадськості, активістів та екологів, бо в лісгоспах без зловживань не обходилося. Під санітарною вирубкою знищувалися дерева цілком здорові і, відповідно, хтось на цьому збагачувався. "Наприклад, у місті Львів заказник "Чортова скеля" – буковий гарний ліс, була там проведена санітарна рубка, яка повністю була недоцільна. Безперечно, лісгосп на цьому заробляв", - переконаний Тєстов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні незаконно вирубали майже третину лісів

Маленький, чорний, блискучий жук, 3,5-4 міліметри завдовжки. Личинки білі, безногі, з маленькою головою і міцними бурими щелепами. Довжина дорослої личинки і 4,5 міліметри, товщина - 1,5-2 міліметри.

10 серпня 2017

Нашестя жука-короїда в Україні винищило близько 350 тисяч гектарів лісу. ВІДЕО



За площею це 4 Києва. Фахівці прогнозують, що вже найближчими місяцями ця цифра може зрости на третину. Якщо не почати вирубувати уражені дерева. Однак торік санітарне чищення практично заборонили.

Більше читайте тут: https://tsn.ua/video/video-novini/nashestya-zhuka-koroyida-v-ukrayini-vinischilo-blizko-350-tisyach-gektariv-lisu.html

На Запоріжжі зайнявся ліс – гасять кілька рятувальних підрозділів

Пожежа сталася на території Василівського лісництва сьогодні, 10 серпня, близько третьої години дня

Сьогодні, 19:07



Як повідомили порталу Depo.Запоріжжяу прес-службі ДСНС в Запорізькій області, горить лісова підстилка окремими осередками на загальній площі 5 гектарів.




Станом на 16:30 пожежу вдалося локалізувати, однак гасіння триває. Для ліквідації пожежі задіяли пожежно-рятувальні підрозділи з міст Дніпрорудне, Степногірськ, Запоріжжя та селища Михайлівка. Всього залучено шість автоцистерн та 30 чоловік особового складу. Окрім того, одну автоцистерну надало КП "Водоканал", дві та трактор з плугом - фермерське господарство.






Нагадаємо, Ізюмщину охопили лісові пожежі.
Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя

Чому гине сосна?


Б’ЄМО НА СПОЛОХ

Глобальне потепління вже перестало бути для нас далекою віртуальною проблемою, а призводить до масштабних біологічних пожеж у лісах України

Зелені легені Рівненщини, лісистість якої сягає 40 відсотків, змінюють і колір, і вигляд. Головна культура — сосна — вражає тепер не густими вічнозеленими верхівками, а тим, що цілі її масиви стоять руді і всихають. Що й казати, неприваблива картина навіть для обивателя. А лісівникам проблема неабияк болить: це явище вони називають масштабною біологічною пожежею. У чому ж її причини? І як цю пожежу загасити? Відповіді наші лісівники шукають разом із колегами з Польщі та Білорусі, адже загрозлива епідемія не знає кордонів.

Торік цю проблему вперше окреслив мені директор Сарненського державного підприємства лісового господарства Сергій Белеля на прикладі соснового лісу в заповідному урочищі Тріщава, що є місцем відпочинку та паломництва.

— Ось бачите, ми змушені були вирубати тут цілу просіку, аби не допустити поширення хвороби, бо іншого методу боротьби з нею просто не існує. Але несподівано зустріли спротив громадських активістів: мовляв, лісівники вже навіть у заповідних місцях рубають!

Переконуємо, доводимо, що такий непрофесійний погляд на проблему лише шкодить суспільству. На жаль, чують нас не завжди і не всі. Кричати, знаєте, легше, а ось заглибитися в корінь проблеми… — зітхає досвідчений лісівник.

Про «корінь» проблеми на прикладі так званого модельного дерева, що втратило і вигляд, і промислову цінність, розповідає старший науковий співробітник Поліського філіалу науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Василь Бородавка:

— Усе починається з того, що сосну від верхівки атакує небезпечний шкідник — верхівковий короїд, який діє цілими групами. Ось (показує) наслідок його великої весняної атаки. Наступний, ще більший, удар буде восени, адже розмножується жук у геометричній прогресії. Як і той, що йде йому назустріч знизу сосни, — шестизубий короїд. Разом ці на перший погляд навіть непомітні комахи просто-таки загризають дерево, як вовки здобич. На ослаблену в такий спосіб сосну зазвичай нападають ще й грибкові захворювання, і деревина синіє. Отак за якихось два місяці ми цілком втрачаємо продуктивне дерево. Цікаво, що один з епіцентрів ураження маємо тут, у заповідному урочищі Тріщава.

Щоб хоч якось компенсувати неприємності від нашестя непроханих гостей, сарненські лісівники облаштували для земляків та гостей краю інфраструктуру урочища.

Летальна «зброя»

Головною причиною біологічної пожежі (термін впровадили в Білорусі), яка не знає кордонів, науковці й практики називають глобальне потепління. Якщо наші поліські сосни звикли до певного рівня вологи в ґрунті (якої свого часу було навіть забагато, і тоді на допомогу прийшла меліорація), то останніми роками все кардинально змінилося. Поліссю, навпаки, скоро може знадобитися зрошення, стверджують експерти. Адже сосна самотужки бореться зі шкідниками доти, доки виділяє живицю. Оскільки води катастрофічно не вистачає, цей природний процес припиняється. Дерево вже не може самостійно заліковувати свої рани, і ліс тихо гине.

Натомість спека — справжній рай для короїдів, які тепер розмножуються в геометричній прогресії. Якщо раніше вони давали потомство раз на сезон, то нині — по 3-4 рази.

— Ось у пробірці 120 жуків, 10—12 сімей. Це вже летальна зброя для сосни, адже вони за сезон дадуть 2-3 тисячі особин потомства, — наочно пояснює Василь Бородавка. — Так відбувається валове накопичення шкідника в лісах. Йому, до речі, підходять наші м’які зими, особливо полюбляє купи сміття з гілля, які ми залишаємо з літа. А вже в середині квітня знову заселяється на сосну. Це страшна зброя, активно протидіяти якій треба вже сьогодні — завтра буде пізно! Кардинальний і головний метод один: суцільні та вибіркові рубки ушкоджених дерев і насадження на їхньому місці молодих, які швидко пристосуються до нових умов. Тут можна провести паралель із людиною: старшому поколінню важко пристосуватися до змін, а молоді значно легше. У пам’яті старої сосни відкладено, що вода сама роками приходила до неї, тому вона й не запускає коріння глибше.

Як її здолати?

Що ж заважає розв’язувати нагальну екологічну, економічну і, якщо хочете, соціальну проблему оперативно й радикально? По-перше, вплив громадськості, яка не обтяжує себе спеціальними знаннями. По-друге, недосконалість українського законодавства.

— Ось і виходить, що ми ганяємося за проблемою, а не розв’язуємо її, — каже заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар. — Представники екологічних організацій, громадськості кажуть: ви, мовляв, зрубали продуктивну сосну, бо пеньок здоровий. А якби ми цього не зробили, завтра втратили б дерево цілком. До речі, під тиском громадськості торік ухвалено санітарні правила, які не дозволяють лісівникам оперативно діяти в ось таких надзвичайних ситуаціях. Тому ми йдемо на широку дискусію із суспільством, пояснюючи розмах проблеми, і водночас готуємо на засідання Кабінету Міністрів пропозиції щодо внесення змін до санітарних правил. І в цій роботі сподіваємося на підтримку органів місцевого самоврядування й територіальних громад.

На Рівненщині така підтримка є. На найближчій сесії обласної ради депутати звернуться до Кабміну та Верховної Ради з настійним проханням внести зміни до санітарних правил у лісах України та до Закону «Про тваринний світ», стаття 39 якого забороняє санітарні рубки з 1 квітня по 15 червня — якраз тоді, коли триває активна фаза розмноження короїдів!

Сусіди діють оперативніше

Оскільки короїд кордонів не має, проблема набрала загрозливих масштабів і в сусідніх Польщі та Білорусі. Тільки там лісівники мають значно більше простору для радикальних дій: хірург же не радиться з громадськістю, якщо вирішує оперувати пацієнта.

Поляки кажуть: «Треба йти попереду короїда!» І йдуть.

У Польщі основну ставку роблять на вирубування свіжозаселених короїдом дерев. У такий спосіб позбуваються вже першого покоління шкідника. Причому рішення приймає надлісничий — керівник лісгоспу, тобто фахівець.

А білоруси взагалі вже прогнозують обсяги майбутнього всихання сосни, які, на жаль, зовсім не тішать. «Жити і господарювати так, як раніше, вже не вийде, — переконаний керівник департаменту Міністерства лісового господарства Білорусі Микола Юревич. — Цього року я без гумових чобіт у лісі навесні був уперше за багато років. У нашому лісовому фонді 50 відсотків сосни, і ми не можемо собі дозволити втратити її. Тому крок за кроком прописали, як протистояти епідемії, починаючи від лісництва до міністерства. Маємо об’єднати наші зусилля, розробити ще й заходи на міждержавному рівні, спробувати залучити міжнародну технічну допомогу. Адже, наскільки мені відомо, ця проблема є в Польщі, Чехії, Австрії й навіть докотилася до лісів Фінляндії. Уже восени конференція на цю тему відбудеться у Варшаві, бо ліси, як і їхні шкідники, не мають кордонів. Ми готові поділитися з українськими колегами своїми напрацюваннями. Окрім санітарних рубок, це і засоби проти короїдів, які розробили наші науковці, й постійна робота із затримання вологи в лісі, й кардинальна відмова від насадження монокультур».

ПРЯМА МОВА


Василь ПОЛУЙКО,
заступник міністра екології та природних ресурсів:

— Чому громадськість так негативно ставиться до будь-яких рубок у лісі? Бо незаконні вирубування в природному заповідному фонді ще тривають, про це треба говорити й навіть кричати! Тому люди сприймають лісівників почасти не як лісових хірургів. Гадаю, окрім виправданих радикальних методів локалізації шкідників, нам паралельно треба говорити про сталий розвиток лісової галузі. А це підхід не лише економічний, а й екологічний та соціальний. Маємо моделювати ситуацію на майбутнє: які біологічно стійкі породи висаджувати з огляду на глобальні зміни клімату. А ще — господарювати в лісі в ненав’язливий природний спосіб. Адже не секрет, що природа так реагує й на наш непродуманий вплив. Всихають не лише сосни, а й дуби, вільхи, берези, осики, граби, ясени, до того ж у всій Україні.

До речі. З 10 мільйонів гектарів українських лісів 334 тисячі вже уражено біологічними пожежами, 16 тисяч гектарів із них на Рівненщині. Якщо не вжити термінових професійних заходів, масштаби ураження на Рівненщині зростуть до кінця року до 30 тисяч гектарів, прогнозують фахівці, в Україні загалом цифра теж може подвоїтися.

Фактично програли боротьбу з лісовими шкідниками Канада, Росія та Сполучені Штати, стверджують науковці. Натомість стримують нашестя короїда Білорусь, Польща, Німеччина, Австрія, Італія.

Інна ОМЕЛЯНЧУК
Урядовий кур’єр, 11 серпня 2017 року, п'ятниця, № 149 (6019), стор. 1, 3
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/chomu-gine-sosna/

http://khersonlisozahyst.co.ua/chomu-gyne-sosna/