Сумна перспектива чекає на знамениті соснові ліси Волині, якщо найближчим часом не буде вжито дієвих заходів із боротьби з верхівковим короїдом. Проблема всихання соснових насаджень набуває масштабів надзвичайної ситуації. Уже сьогодні цим небезпечним шкідником заражено понад сім тисяч гектарів лісу. Про це йшлося на нараді-семінарі, що відбувся 30 серпня на базі Колківського держлісгоспу.
До обговорення проблеми лісівники запросили депутатів обласної ради, голів райдержадміністрацій та районних рад, науковців, громадських активістів, журналістів. Серед учасників і голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, заступник голови Волинської обласної ради Роман Карпюк. Проблему окреслили науковці.
— На Волині вже видалено значну частину заражених осередків, але весняний напад дав додатково ще 35 відсотків таких масивів, — доводить до відома спільноти старший науковий співробітник Поліського філіалу УкрНДІЛГА кандидат сільськогосподарських наук Василь Бородавка. — Нині очікуємо ще потужніший напад. Думаю, що восени ще три тисячі гектарів буде заражено. Сьогодні тримаємось ліміту вирубки лісів в області, який передбачено плановими лісовпорядними документами. Однак площі заражень постійно збільшуються. Якщо оперативно видаляти заражені дерева, то маємо шанс зберегти хороший стан лісів, як це зробили схожими заходами у Польщі.
— Великою проблемою є те, що лісники не встигають знищити заражені дерева на одній ділянці, а шкідник перелітає вже на іншу. Короїд має здатність летіти до трьох кілометрів. Треба бути готовим до того, що в перспективі ми взагалі можемо втратити сосну, — вважає доктор сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г.М. Висоцького, академік Лісівничої академії наук України Валентина Мєшкова.
— Думаю, всі присутні розуміють, що час від розмов про шкідників переходити до рішучої боротьби за збереження наших борів, — сказав, звертаючись до учасників наради, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко. — Висловленням стурбованості ми нічого не змінимо. Проблема актуальна та болить не тільки нам. Її почали розуміти пересічні волиняни і це покладає на нас обов’язок невідкладно зробити все, щоб зберегти сосну. Поки що більш дієвого способу боротьби із всиханням, ніж проведення суцільних санітарних заходів, не винайдено.
— Так само гостро стоїть ця проблема в Білорусі, Польщі, — продовжує посадовець. — Хочу сказати, що країни-сусіди нині кинули всі сили на боротьбу зі шкідниками. У Польщі та Білорусі, наприклад, за несвоєчасне взяття на облік та запізніле проведення санітарних заходів для службових осіб лісової охорони передбачена відповідальність. На жаль, у нас існує низка обмежень, які не дають змоги вчасно боротися із розповсюдженням шкідників.
Це і законодавчо-нормативні акти, і позиція окремих громадських активістів та політиків, які спекулюють на цьому питанні. Фінал у цієї історії один: вражений ліс всохне. І якщо за вчасної ліквідації осередків ураження ми зможемо локалізувати розповсюдження шкідників на сусідні деревостани, виберемо дерева, які ще частково мають економічну та ресурсну цінність, то в разі зволікання із проведенням санітарних рубок отримаємо сухостійний мертвий ліс, площа якого буде збільшуватися у геометричній прогресії. Практичні напрацювання та пропозиції волинських лісівників у боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу згруповано та надано Державному агентству лісових ресурсів України. Сподіваємося, їх врахує робоча група, створена при Агентстві, метою якої є посилення боротьби із хворобами лісів.
— Це навала, яка знищить волинські ліси, — зауважив голова ОДА Володимир Гунчик. — Ми не можемо допустити екологічної катастрофи. Жодна структура в області не має права сказати, що це не її проблема. Тож будемо працювати спільно...
У обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулося вшанування знаного лісівника Володимира Хоптинця, який віддав служінню подільському лісу 42 роки. Прийшовши в Ярмолинецький лісгоспзаг спеціалістом лісових культур, він згодом, кар»єрно зростаючи, став знаним фахівцем своєї справи в Україні,.з яким радяться, у якого вчаться, переймають досвід. Володимир Михайлович Хоптинець дев»ятнадцять років працював першим заступником начальника Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства.
Він – заслужений лісівник України, людина новаторського духу, всі дії якої спрямовувалися на відтворення, охорону й захист подільських лісів. У тому, що в області на високому рівні ведеться лісове господарство, є і його чимала заслуга. Хоптинець повсякчас дбав про впровадження новітніх технологій вирощування посадкового матеріалу, догляду за лісовими насадженнями. Він був одним з ініціаторів створення лісових культур з участю швидкорослих модрин європейської та японської на зрубах всихаючих ялинників. Таких насаджень у лісгоспах створено майже 6 тисяч гектарів. І вони оправдують сподівання: добре прижилися, дають гарні прирости деревини.
Володимир Михайлович разом з однодумцями доклав чимало зусиль, аби в центральних та південних районах Хмельниччини створити високопродуктивні насадження, де домінують корінні подільські породи – дуб, ясен, липа, бук європейський. Головний лісничий управління Хоптинець не любив засиджуватися в кабінеті. Він – повсякчас серед людей, відвідував підприємства, радив, як краще добитися вагомих результатів, націлював лісничих на новаторство, впровадження кращих світових новинок ведення лісового господарства.
Про всі ці та інші достоїнства Володимира Хоптинця й говорили колеги, проводжаючи його на заслужений відпочинок. Але Володимир Михайлович не розлучається з лісівничою сім»єю - трудитиметься на посту голови обласної організації Товариства лісівників України. Впевнені, його вміння, знання втіляться ще в багато хороших справ.
В Україні вже навіч прояви небезпечного явища — опустелювання земель. Спричинено це тривалими посухами, що виснажують запаси ґрунтових вод. До зміни балансу вологи призвели і надмірні вирубки лісів.
НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ зелені масиви займають лише 13,3% території, не дотягуючи до науково обґрунтованої для регіону норми майже 7%. Аби виправити ситуацію, необхідно заліснити іще понад 80 тисяч гектарів. Чи реально? Обласна програма розвитку галузі на найближче п’ятиріччя планує поповнити лісовий фонд поки що 500 гектарами.
— Можна й більше, та все впирається у відсутність коштів і землі, — пояснює начальник обласного управління лісового і мисливського господарства Олег Яремко. — Держбюджет уже два роки не виділяє на лісорозведення жодної гривні, й не відомо, коли відновиться фінансування. З іншого боку, не так легко знайти вільні масиви для створення нових лісів. Отож починаємо з 500 гектарів (хоча, впевнений, площу вдасться збільшити). Органи місцевої влади виділили їх нашим підприємствам у користування кілька років тому. Висаджені там дерева вже підросли, однак земля під ними з різних причин досі не узаконена. Тепер її «легалізовуємо» — ділянки отримують кадастрові номери. Передусім нас цікавлять самозаліснені державні землі, які можна приєднати до держлісфонду та подбати про належний догляд.
Нині лісівники разом із землевпорядниками ретельно обстежують деградовані та малопродуктивні землі, що не використовуються як сільськогосподарські вгіддя. Зокрема, із 4,5 тис. га, стосовно яких надало інформацію управління Держгеокадастру, для нових насаджень уже підібрали понад 500 га. Виготовлення правовстановлюючих документів на цю землю має профінансувати згадана обласна програма.
У нових кварталах переважатимуть породи дуба (його посадки заплановано збільшити майже на 80%), поряд пускатимуть коріння модрина, сосна, ялина. Власного матеріалу достатньо — розсадники є в кожному лісництві. Вдосконалюється й технологія плекання саджанців. Наприклад, у Чортківському держлісгоспі відкрили два сучасні тепличні комплекси з автоматизованим зрошенням і туманною установкою. Зокрема, садивний матеріал вирощують із закритою кореневою системою, що гарантує майже стовідсоткову приживлюваність рослин. До того ж їх можна висаджувати просто неба будь-якої пори року. Головне — було б де.
У цьому переконалися всі учасники семінару-наради, що відбулася учора, 22 серпня, на базі ДП «Колківське ЛГ».
Волинські лісівники ще два роки тому заговоривши вголос про критичність ситуації і масштаби збільшення вражених шкідниками площ лісових масивів та досі не маючи варіантів практичного врегулювання проблеми, вкотре запросили до обговорення представників усіх гілок влади області, науковців, громадських активістів, журналістів. Відгукнулися на це запрошення особисто голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик, заступник голови Волинської обласної ради Роман Карпюк, начальник Держекоінспекції у Волинській області Олександр Ткачук, депутати обласної ради, голови райдержадміністрацій та районних рад.
Уже традиційно детально проблему окреслили науковці: у лісових масивах, де враження є очевидними, доповідали директор спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Херсонлісозахист» Тетяна Касіч, старший науковий співробітник Поліського філіалу УкрНДІЛГА кандидат сільськогосподарських наук Василь Бородавка.
Вперше на Волинь на запрошення лісівників прибула доктор сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, академік Лісівничої академії наук України Валентина Мєшкова. Вона також проаналізувала ситуацію.
Учасники семінару оглянули три лісові ділянки з різним ступенем ураження. На першій, площею 15 гектарів – ліс, зона ураження якого сягає 3,5 гектарів.
Лісівники показали також площу, де проведені санітарні заходи, тобто з ділянки вже забрали пошкоджені дерева, але короїди заселили території поруч.
Третя ділянка, яку продемонстрували учасникам семінару, входить до природно-заповідного фонду. У боротьбі зі шкідниками на таких територіях узагалі ситуація проблемна, адже законодавство забороняє тут будь-які санітарні рубки.
Науковці однозначно визнали: збуваються найгірші прогнози. Шкідник наступально випереджає дії лісівників на всіх фронтах. І тепер вражає не лише стиглі, а й молоді дерева. Передбачити, як стрімко розвиватимуться масштаби відмирання соснових насаджень без негайної локалізації осередків вражень, не береться ніхто.
Директор спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Херсонлісозахист» Тетяна Касіч зазначила, що проблема набуває характеру надзвичайної ситуації. Нині обласне управління лісового та мисливського господарства активно веде моніторинг лісів, проводить санітарні заходи. Але цього недостатньо: площі санітарних рубок, цілком можливо, доведеться збільшити у рази. На заваді ж – бюрократичні перепони.
Василь Бородавка розповів, що на Волині вже видалено значну частину заражених осередків, але весняний напад дав додатково ще 35%. «Зараз ще очікуємо потужніший напад. Сьогодні тримаємось ліміту вирубки лісів в області, який передбачений плановими лісовпорядкувальними документами. Однак площі заражень постійно збільшуються. Я думаю, що ще 3 тисячі гектарів буде заражено восени, – зазначив науковець і додав: – Якщо оперативно видаляти заражені дерева, то маємо шанс зберегти хороший стан лісів, як це зробили подібними заходами у Польщі».
На проблемі акцентувала і Валентина Мєшкова. Науковець зазначила, що великою проблемою є те, що лісники не встигають знищити заражені дерева на одній ділянці, а шкідник перелітає вже на іншу. Короїд має здатність летіти до 3 кілометрів.
«На Луганщині таке було ще років 10 тому. Також такий спалах був в Італії, в Польщі. Зараз він так «розгулявся», бо клімат для нього дуже сприятливий. Треба буде готовим до того, що у перспективі ми взагалі втратимо сосну. Натомість, переконана, на Волині її замінять інші види», – говорить Валентина Львівна.
Також вона проаналізувала способи проведення та дієвість санітарних заходів і наголосила, що прибирати деревостани потрібно ще до того, як його знищив шкідник – щоб отримати принаймні якісь кошти, адже санітарні заходи взагалі є збитковими.
«Хочу також наголосити, що вартість ліквідної деревини із старого сухостою не перевищує витрат на проведення санітарних рубок, захист і вивезення заготовленої деревини. А для проведення додаткових суцільних санітарних рубок потрібні будуть додаткові виконавці та кошти. За неможливості вчасної підготовки лісокультурної площі на лісівників буде накладено штраф. На створення культур і догляд за ними також потрібні додаткові кошти», – зазначила науковець, наголосивши, що вчора мала нагоду оглянути, як ростуть культури на Волині і переконалася, що майбутні ліси нині в досить гарному стані.
Начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко: «Думаємо, що всі присутні розуміють, чому пора змінювати риторику у питанні шкідників та всихання і чому тільки висловленням стурбованості ми нічого не змінимо.
Проблема є актуальна та болить не тільки лісівникам. Це почали розуміти рядові волиняни і це покладає на нас всіх обов’язок щодо вжиття рішучих дій у цьому питанні.
Поки що більш дієвого способу боротьби із всиханням, ніж проведення суцільних санітарних заходів, не винайдено. Про це говорять не лише лісівники, а й науковці.
Так само гостро стоїть ця проблема в Білорусі, Польщі. Хочу сказати, що країни-сусіди на даний час кинули всі сили на боротьбу зі шкідниками.
І в тих же Польщі та Білорусі за несвоєчасне взяття на облік та запізніле проведення санітарних заходів передбачена відповідальність для службових осіб лісової охорони.
В реаліях України існує цілий ряд обмежень, які не дають своєчасно боротися із розповсюдженням шкідників.
Це і законодавчо-нормативні акти, які обмежують дії лісівників, і позиція громадських активістів, і позиція окремих політків, які спекулюють на питанні шкідників.
Фінал у цієї історії один: вражений ліс однозначно всохне. І якщо при вчасній ліквідації осередків враження ми зможемо локалізувати розповсюдження шкідників на сусідні деревостани, виберемо дерева, які ще частково мають економічну та ресурсну цінність, то при зволіканні з проведенням санітарних рубок отримуємо сухостійний мертвий ліс, площа якого буде збільшуватися у геометричні прогресії.
А це гроші. Думаю, не треба розказувати про те, що в результаті отримує бюджет від реалізації дров і від реалізації ділової деревини.
Назву умовні цифри: з реалізації гектара ділової деревини бюджет отримує близько 40 тис. грн, а від реалізації гектара дров – у 10 разів менше.
Практичні напрацювання та пропозиції волинських лісівників у боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу згруповані та надані Державному агентству лісових ресурсів України. Сподіваємося, вони будуть враховані робочою групою, яку створено при Держлісагентстві, і метою якої є посилення боротьби з хворобами лісів».
Голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик: «Це навала, яка знищить волинські ліси. Очевидно, нам потрібно буде звернутися до Уряду, Верховної ради. І не потрібно про ці речі боятися говорити. Свою позицію, як голови ОДА, я можу озвучити одразу – державна програма, рішення уряду, зміни до чинного законодавства, виконання завдань, які поставлені Державному агентству лісових ресурсів: визначення зон ураження, локалізація по районах, і у 2018 році повинне буде проведене повне санітарне впорядкування лісу.
Я звертаюсь також до депутатів обласної ради, місцевих органів самоврядування з проханням за результатами інвентаризації, яку проведуть лісівники, ще раз переглянути кількість заповідних зон, аби можна було врегулювати ситуацію й на цьому рівні. Адже у нас виникають труднощі з подолання результатів діяльності шкідника: хвороба, яка поширюється з однієї частини лісу на іншу, не може бути локалізована, адже на окремих територіях не дозволено проводити санітарні вирубки, зачистки та інші види робіт, які зберегли б наші ліси.
Після цього семінару маємо прийняти конкретні рішення, адже тоді вся ця робота буде марною. Обов’язково, протягом 2 тижнів, за матеріалами, які підготують працівники лісового господарства, розглянемо питання на засіданні регіональної комісії із питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Комісія має повноваження приймати такі рішення.
Маємо доповісти також громаді про конкретні дії. Я готовий підписати звернення до своїх колег – голів облдержадміністрацій, бо проблема зачіпає значний відсоток території України.
Ми не можемо допустити екологічної катастрофи: жодна структура в області не має права сказати, що це не моя проблема – будемо консолідувати зусилля на всіх рівнях і працювати спільно.
Тому лісівники мають активно попрацювати над розробкою програми збереження лісів, маємо винести її на сесію, а питання заліснення територій, де були проведені санітарні заходи, повинне бути внесене у бюджет на 2018 рік».
Начальник Держекоінспекції у Волинській області Олександр Ткачук: «Одразу хочу подякувати лісівників за організацію сьогоднішнього семінару. Добре, що є такі заходи, вони потрібні. На мою думку, їх треба було ще розпочинати у 2016 році. Бо темпи поширення шкідника надзвичайно швидкі. Процитую Валентину Львівну Мєшкову. Вона точно окреслила, що головне користування – це прибуток, всихання – збиток, а санітарні рубки і лісовідновлення – це затрати. Така характеристика дуже відповідає основам ведення лісового господарства. І сьогодні ви, лісівники, маєте свідомо йти на витрати, не отримувати прибутки, тобто заліснювати ліс, щоб врятувати ситуацію.
Проблема дійсно дуже складна. Недавно був у Польщі. Там теж усе непросто. Поляки в експлуатаційних лісах проводять санітарні заходи. А в заповідних територіях – ні. Зокрема проблема Біловезької Пущі вже на слуху давно. І там дуже важка картина. Були випадки, що дерева падали на автомобілі, загинули люди. Тож якщо вони теж не приймуть кардинальні рішення, Пуща буде втрачена.
Що стосується безпосередньо нашої діяльності. Державна екологічна інспекція проводить державний нагляд за дотриманням законодавства. У своїй діяльності керуємося винятково законодавством України. Коротко скажу про перевірки. Перші осередки всихання були зафіксовані в основному у 2016 році. Вони були не такі значні. Сьогодні це вже велика проблема. Волинське обласне управління на даний час моніторить ситуацію сповна. Хотілося б, щоб долучилися інші користувачі, бо без їх участі ситуація докорінно не зміниться. Таку проблему не можна побороти локально».
Заступник голови Волинської обласної ради Роман Карпюк: “Сьогодні ми справді побачили проблему. І проблему не тільки економічну, а перш за все, екологічну. Дивлячись, з якою геометричною прогресією у волинському лісі розповсюджується шкідник, бачу, що найближчим часом маємо всі шанси залишитися без хвойних насаджень.
У нас немає часу на роздуми, маємо прийняти спільне рішення. І чим швидше це станеться, тим краще.
Зі свого боку Волинська обласна рада вже готова звернутися до Кабінету Міністрів, Верховної ради України із пропозиціями внести необхідні зміни у нормативно-законодавчі акти.
Я послухав науковців і зробив висновки, що ми сьогодні, у тому числі, йдемо ще й за наслідками необдуманої меліорації у 70-80 роках.
І маємо зараз робити практичні кроки на випередження. Якщо законодавчі акти потребують змін, готуємо пропозиції і якомога швидше розглядаємо на сесії облради.
Дякую за цей захід і лісівникам, і науковцям. Бо сьогодні нам детально показали, що необдумане втручання людини у природу може призвести до безповоротних змін.
Хочу також звернутися до всіх присутніх з проханням, щоб ми, незважаючи на політичні рухи, все ж разом думали про майбутнє лісу”.
Завершився захід прийняттям протокольних рішень – із чітким окресленням необхідних змін до нормативно-законодавчої бази та першочергових дій. З єдиною метою: попередити масштабну загибель лісу та уникнути екологічного лиха. Прес-служба Волинського ОУЛМГ
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
