ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 вересня 2017

Ліс крадуть уже й на кордоні


Неподалік україно-білоруського кордону в Овруцькому районі Житомирської області прикордонники під час перевірки оперативної інформації, яку надали співробітники внутрішньої та власної безпеки Держприкордонслужби, виявили два автомобіля "ЗІЛ", завантажені лісоматеріалом -- кругляком дуба, та навантажувач "УРАЛ". Виявилося, що у водіїв вантажівок немає документів, що посвідчують особу, не було й супровідних документи на деревину.

До місця затримання негайно викликано співробітників Національної поліції. Транспортні засоби вилучено.

Оксана ЛУК'ЯНЕНКО.

Житомир.

Украинско-польский пикет министерства аграрной политики Украины в защиту лосей и против охотников

Украинско-польский пикет министерства аграрной политики Украины в защиту лосей и против охотников

4 сентября 2017 г. украинские и польские экологи и зоозащитники провели совместный пикет министерства аграрной политики Украины. Пикет был организован Форумом порятунку Киева, Ассоциацией зоозащитных организаций Украины, Живой планетой, Киевским эколого-культурным центром, ЭкоПраво-Киев, ДОП « Зубр», Спилкой защиты Голосеева и польской организацией « В защиту всех существ».

Пикетирующие выступили против охотничьего беспредела в Украине, который творится в стране по вине и при поддержке Минагрополитики Украины. Благодаря бесконтрольности со стороны государства, охотники уже практически уничтожили в Украине зубра, медведя, рысь, тетерева, глухаря, которые сейчас попали в Красную книгу. Теперь они добивают лося.Его численность в Украине сократилась в сравнении с 1991 г. в два раза, а ареал-в три раза.
Поэтому экологи и зоозащитники требуют занести лося в Красную книгу, и прекратить выдавать на убийство лося лицензии охотникам.

Требования украинских экологов и зоозащитников поддерживают польские экологи, поскольку в Польше охота на лося закрыта уже более 15 лет, а при миграции в Украину польские лоси десятками уничтожаются украинскими охотниками-беспредельщиками.
Участники пикета поддержали действия министра экологии Украины Остапа Семерака по запрету охоты на лосей.





На фото-пикет украинских и польских экологов и зоозащитников в защиту лося в Киеве

04.09.2017
https://www.lisportal.org.ua/83281/

Пресс-служба КЭКЦ

Евросоюз подгоняет Украину с отменой запрета на вывоз необработанного леса


Отмена моратория на экспорт леса-кругляка – одна из самых острых тем в Украине. И одно из обязательных условий для получения нашей страной третьего транша макрофинансовой помощи от ЕС в размере 600 миллионов евро.
\- Мы все еще очень ждем, что все условия будут выполнены,- заявил в интервью Украинским новостям первый секретарь отдела торговли и экономики представительства ЕС Жослин Гитон. – Этот вопрос поднимал вице-президент Европейской комиссии Валдис Домбровскис с премьер-министром Украины, и они также обсуждались президентами Порошенком, Юнкером и Туском.

Чиновник добавил, что в случае выполнения Украиной всех обязательств третий транш помощи наша страна может получить в январе 2018 года.

По материалам www.mukachevo.net

АВТОР: ИРИНА ЖЕЛЕЗНЯК | ОПУБЛИКОВАНО: СЕНТЯБРЬ 4, 2017 В 13:02

Після довгої, довготривалої відпустки ... запрацював Галасюк


Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва В.Галасюк: «Для того, щоб запрацювала економіка, потрібно приймати промислові законопроекти щотижня»

Для того, щоб реально подолати безробіття в Україні, підвищити доходи громадян та успішно провести соціальні реформи в інтересах українців, потрібно, аби працювала власна промисловість та економіка. На цьому під час Погоджувальної ради наголосив голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.

Він зауважив, що наразі тижневий порядок денний парламенту не включає жодного промислового законопроекту. «Для того, щоб економіка запрацювала потрібно приймати промислові законопроекти щотижня», - сказав В.Галасюк і назвав пріоритети, запропоновані очолюваним ним Комітетом з питань промислової політики та підприємництва на цей тиждень. Серед них законопроекти: №6671 - щодо сприяння розвитку промисловості, інвестиційної діяльності, захисту та гарантування прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності; №5495 - щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів; №2216а - щодо діяльності технологічних парків; №4591 - про Установу бізнес-омбудсмена; № 6378 - про реструктуризацію заборгованості державного підприємства "Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП)".

"Ми пропонуємо врахувати і невідкладно розглянути ці законопроекти, аби залучати в Україну інвестиції, створювати робочі місця і підвищувати зарплати і пенсії. Оце справжні реформи", - зазначив В.Галасюк.

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 




Більше посадили, ніж зрубали


ВІДНОВЛЕННЯ. Лісівники Полтавщини в першому півріччі відновили понад 1200 гектарів лісу. За цей час площа нових лісів у краї зросла майже на 270 гектарів. На підприємствах заготовили 128,8 тисячі кубометрів ліквідної деревини, з них 55,2 тисячі кубометрів — ділової. 81,4% усієї заготівлі за звітний період підприємства реалізували на внутрішній ринок. За реалізовану продукцію виручили майже 118 мільйонів гривень. Про це повідомила заступник начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Олена Кійко.

За її словами, на ведення лісового й мисливського господарства у першому півріччі підприємства спрямували майже 105 мільйонів гривень, податків до бюджетів усіх рів-
нів сплатили близько 52 мільйони. За звітний період з одного кубометра переробленої деревини було виготовлено продукції на 1,2 тисячі гривень. Це на 15% більше, ніж за відповідний період минулого року. Зросла у лісових господарствах Полтавщини і середня заробітна плата.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ, «Урядовий кур'єр»
Урядовий кур'єр, 5 вересня 2017 року, № 164 (6033), вівторок, стор. 4




Апельсиновые корки восстановили лес в национальном парке Коста-Рики

Шестнадцать лет назад на пустынную и обезлесенную территорию национального парка Коста-Рики огромные грузовики выгружали немыслимое количество апельсиновых корок и мякоти. Тогда проект по восстановлению территории был признан достаточно спорным. Но теперь, спустя почти два десятилетия после использования оранжевых удобрений, команда учёных Принстонского университета обнаружила неожиданные положительные результаты. На площади, некогда покрытой корками, вырос густой лес. Почва этой местности также оказалась более плодородной, чем почва соседней необработанной территории.


Апельсиновые корки вернули к жизни земли, на которых некогда пасли скот.



Справа показана часть обработанной апельсиновыми корками земли, слева – необработанная территория. Фото Tim Treuer.


Речь идёт о Гуанакасте (The Area de Conservación Guanacaste, ACG) – природоохранной территории и объекте Всемирного наследия ЮНЕСКО в провинции Гуанакасте на северо-западе Коста-Рики. В начале 1990-х годов на границе с Гуанакасте была создана огромная апельсиновая плантация. Фрукты выращивались для завода по производству апельсинового сока Del Oro.


Исследователи изучают лес, обогащённый отходами завода по производству апельсинового сока. Фото Tim Treuer.

В 1996 году двое экологов из Пенсильванского университета, долгое время работавшие с ACG, задумались над необычным проектом: что если органические отходы фабрики можно было бы перерабатывать для лесовосстановления некоторых пустынных участков в заповедной зоне? Экологи надеялись, что их предложение станет идеальным примером взаимодействия между промышленностью и защитой окружающей среды.

Тогда был подписан договор, согласно которому завод выгрузил 12 тысяч тонн апельсиновой мякоти и кожуры на участок, занимающий примерно три гектара. Поясним, что во многих местах особо охраняемой природной территории ACG почва бедна питательными веществами, поскольку в прошлом они использовались для постоянного выпаса скота, а также некоторые территории пострадали из-за обработки огнём. Именно таким и был участок, засыпанный апельсиновой кожурой.



Первоначальные результаты были довольно положительными: апельсиновые отходы "подарили" местности плодородный чернозём и разнообразную широколиственную траву. Между компанией Del Oro и ACG была заключена ещё одна сделка, согласно которой в парк выгружались бы отходы завода на протяжении последующих 20 лет. Но в дело вмешалась конкуренция.

Представители конкурирующего завода по производству апельсинового сока Ticofruit были недовольны подобным соглашением, поэтому специалисты компании начали вести судебное разбирательство против Del Oro. Представители Ticofruit утверждали, что оранжевые отходы "загрязняют национальный парк". В результате конкурент Del Oro выиграл иск, суд постановил прекратить выгрузки апельсиновых отходов.

В течение последующих 15 лет землю, которую недолгое время покрывали корками и мягкостью апельсина, не трогали. Но в 2013 года исследователь Принстонского университета Тимоти Трейер (Timothy Treuer) решил изучить влияние подобных отходов на землю. Он отправился посмотреть на территорию и, как он рассказывает, буквально обомлел от увиденного.

"Всё настолько заросло деревьями и вьющимися растениями, что я не мог разглядеть практически двухметровый указатель с яркой жёлтой надписью, находившийся недалеко от дороги", — говорит Трейер.

Спустя год он вернулся на участок уже с исследовательской группой, которая внимательно изучила территорию, покрытую густой зарослью. Сравнивая местность, некогда покрытую апельсиновыми корками, с необработанной землёй, они обнаружили, что на первом участке выросло на 176% больше лесной биомассы, чем на соседнем. Видовое разнообразие деревьев было намного богаче. Изучая почву, специалисты также выявили значительное повышение уровней макро- и микроэлементов.



"Деятельность компаний приводит к экологическим проблемам. Но, честно говоря, такие организации производят то, в чём нуждаются люди. Огромное количество подобных проблем могут быть решены, если частный сектор и экологическое сообщество будут работать вместе", — говорит один из авторов работы Дэвид Уилков (David Wilcove).

По его словам, можно найти возможность использовать остатки промышленного производства продуктов питания, чтобы вернуть к жизни тропические леса.

Проект не только подчёркивает, что можно смягчить промышленное влияние на землю, но и показывает, как сельскохозяйственные отходы могут фактически восстановить ранее повреждённую территорию.

Результаты исследования опубликованы в научном издании Restoration Ecology.

Добавим, что недавно авторы "Вести.Наука" рассказывали о другом проекте, также призванном сохранить деревья. Жителям Угадны выплачивали деньги за сохранность леса, программа также показала положительные результаты.




Темпи всихання лісових насаджень у Вінницькій області збільшуються


За перше півріччя 2017 року площа всихання насаджень у лісах, підпорядкованих Державному агентству лісових ресурсів України становить 331,3 тис. га. Найбільше всихання поширюється на сосну (майже 142 тис. га), ялину (майже 26 тис. га), дуб (майже 100 тис. га).

У підвідомчих лісогосподарських підприємствах Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства всихання насаджень становить більше 2,0 тис. га (сосна, ялина, дуб, ясен).

Причин для всихання насаджень багато. Клімат із помірно континентального стає різко континентальним. Літо дуже жарке і посушливе. Внаслідок чого відбувається пониження грунтових вод, зміна гідрорежиму грунту.

Велику шкоду завдають сильні вітри, які розхитують дерева, підривають коріння, і йде їх ослаблення.

Високий температурний режим веде до різкого збільшення транспірації дерев, які не готові до цього.

Коренева губка, опеньок осінній викликають кореневі та стовбурні гнилі. А потім ослаблені дерева пошкоджуються стовбурними шкідниками – короїдом-типографом, який заносить грибкову інфекцію. Якщо шкідника багато, то дерева відмирають за два-три тижні.

Для лісівників є очевидним, що першопричиною патологічних змін у лісах України є втрата ними загальнобіологічної стійкості, а відтак захисної реакції проти небезпечних факторів (серед них і стовбурові шкідники, які залишають після себе добре помітні поселення на кожному ослабленому дереві). Ознаки заселення живих дерев стають помітними спочатку лише лісівникам. Шкідники — це живі істоти, які дуже швидко розповсюджуються.

У здоровому природному лісі вони є необхідним елементом еволюції. У створених людиною і ослаблених лісах шкідливі комахи стають його руйнівниками. Практично немає жодного дерева з головних лісоутворюючих деревних рослин України, яке всохло без участі шкідників!

Жуки-короїди пошкоджують життєво важливі тканини дерева. Ефект можна порівняти з тим, якби в організмі людини зупинився рух крові.

Здійснюючи масові напади на дерева, які лише трохи ослаблені гусеницями або низовою пожежею, типограф за одне літо може повністю знищити деревостан. Досягнувши великої чисельності, він нападає і на цілком здорові дерева.

Німецькі лісопатологи підрахували втрати від типографа: за період з 1857 по 1862 року – 4 млн. м3; з 1868 по 1875 рік – 4 млн. м3; з 1917 по 1923 рік – 1,5 млн.м3; з 1940 по 1941 рік – 1 млн. м3; з 1944 по 1948 рік – 30 млн. м3.

Водночас Мінприроди видано наказ про заборону санітарних рубок у заповідниках і заповідних зонах Національних природних парків, лісів свого підпорядкування. Це там, де ці заходи мають здійснюватися насамперед! Дехто за кожної можливості стверджує, що в таких лісах рубки не потрібні взагалі. Вони не розуміють, що між лісами природними і створеними людиною є величезна різниця. І в останніх має здійснюватися особливе, науково обґрунтоване господарювання. А частка штучно створених насаджень (наприклад, сосни) в Україні становить уже понад 80%! А такі ліси є і в природно-заповідному фонді! То що — санітарні заходи там не потрібні? Вирубка сухостійних дерев — це лише захід для запобігання захаращеності. Вирубка важлива як протипожежний, естетично-оздоровчий захід і як джерело альтернативного виду палива у наш складний час.

Новою редакцією Санітарних правил в лісах України від 26.10.2016 року та постановами КМУ від 12 травня 2007 р. №724 "Про затвердження правил поліпшення якісного складу лісів" і Постановою від 23 травня 2007 р. №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" встановлюється, наприклад, що вибіркові санітарні рубки треба проводити за погодженням з органами виконавчої влади, уповноваженими органами в галузі охорони природи . Такі погодження з чиновниками різних рівнів забирають стільки часу, що своєчасність необхідних санітарних заходів протягом 1—1,5 місяців втрачає всякий сенс.

На Херсонщине ледве не згорів ліс




3 вересня об 11:32 на номер Служби порятунку «101» у смт Велика Олександрівка надійшло повідомлення про пожежу, що виникла на території Великоолександрівського лісництва поблизу села Білоусово. На допомогу працівникам лісового господарства були направлені техніка та особовий склад районної служби ДСНС.

У результаті спільних зусиль локалізувати пожежу вдалось о 13:30, ліквідувати о 14:05. Площа пожежі склала 2, 5 га. На місці події задіяно від лісової охорони 1 автоцистерна та 3 осіб, від районної служби ДСНС 2 одиниці техніки та 8 рятувальників.

 

ГУ ДСНС України у Херсонській області
4 Сентября, 13:49

В Речицком районе жуком-короедом заражено более 700 гектаров леса

Заселение деревьев вредителями проходит очень быстро, буквально на глазах. По состоянию на 24 августа поврежденная площадь лесов Речицкого опытного лесхоза составила 706 гектаров, пишет «Дняпровец».



На борьбу с чрезвычайной ситуацией брошены все лесозаготовительные мощности Речицкого опытного лесхоза, а также привлечены сторонние лесозаготовительные организации. Уже разработано 394 гектара поврежденных насаждений.

В 2016 году на территории Василевичского лесхоза было вырублено 46 га усыхающих сосняков, а за семь с половиной месяцев текущего года под сплошные санитарные вырубки пошли уже более 126 га. В самое ближайшее время предстоит разработать еще 43 га.

Лесоводы пристально следят за состоянием лесного массива, чтобы своевременно выявлять новые очаги и не допустить распространения короеда.

Читать полностью: https://news.tut.by/society/558674.html

В районе Великой Александровки горел лес

 

3 сентября в 11:32 на номер Службы спасения «101» в пгт Великая Александровка поступило сообщение о пожаре, возникшем на территории Великоалександровского лесничества вблизи села Белоусово. На помощь работникам лесного хозяйства были направлены техника и личный состав районной службы ГСЧС. 

В результате совместных усилий локализовать пожар удалось в 13:30, ликвидировать в 14:05. Площадь пожара составила 2,5 га. 

На месте происшествия задействованы от лесной охраны 1 автоцистерна и 3 человека, от районной службы ГСЧС 2 единицы техники и 8 спасателей.