ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

11 вересня 2017

Хвойні ліси зжерає гусінь. ВІДЕО

Лісничі Донеччині б'ють на сполох - хвойні ліси їсть повзуча пошесть.

 Із 76 тисяч гектарів Лиманського лісництва майже третина пошкоджена сосновим пильщиком.





Про затвердження форми державного статистичного спостереження N 2-тп (мисливство) (річна) "Звіт про облік, добування та розведення мисливських тварин"


ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ

від 30 серпня 2017 року N 239

Про затвердження форми державного статистичного спостереження N 2-тп (мисливство) (річна) "Звіт про облік, добування та розведення мисливських тварин"

Відповідно до статей 4, 14, 18 Закону України "Про державну статистику" та пункту 4 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року N 481, враховуючи положення статей 80, 81, 95 Цивільного кодексу України, частини восьмої статті 19 та статті 55 Господарського кодексу України, з метою подальшого вдосконалення державного статистичного спостереження щодо ведення мисливського господарства й отримання повної, всебічної та об'єктивної статистичної інформації наказую:

1. Затвердити форму державного статистичного спостереження щодо ведення мисливського господарства N 2-тп (мисливство) (річна) "Звіт про облік, добування та розведення мисливських тварин", що додається, та ввести у дію, починаючи зі звіту за 2018 рік.

Коментар ЛІГА:ЗАКОНУ зв'язку з можливим коригуванням Держстатом України форми державних статистичних спостережень на етапі підготовки бланків до виготовлення друкарським способом форма, що додається, буде розміщена в системі після отримання ЛІГА:ЗАКОН тиражованих примірників бланків.

2. Поширити форму державного статистичного спостереження, затверджену цим наказом, на юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя.

3. Департаменту статистики сільського господарства та навколишньою середовища (Прокопенко О. М.) здійснювати методологічне керівництво щодо збирання й опрацювання даних за формою державного статистичного спостереження, затвердженою цим наказом.

4. Керівникам територіальних органів Держстату забезпечити в установленому порядку збирання, опрацювання та подання даних за формою державного статистичного спостереження, затвердженою цим наказом.

5. Департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О. А.) забезпечити оприлюднення форми державного статистичного спостереження, затвердженої цим наказом, на офіційному веб-сайті Держстату.

6. Визнати таким, що втратив чинність, з 01 квітня 2018 року наказ Держстату України від 19 серпня 2014 року N 243 "Про затвердження форм державних статистичних спостережень із екології, лісового та мисливського господарства" (зі змінами) у частині форми державного статистичного спостереження N 2-тп (мисливство) "Ведення мисливського господарства за 20__ рік".

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Іщенка А. В.

Голова                                             І. С. Вернер

ГСЧС попередили про новий спалах пожеж

Укргідрометцентр повідомляє, що починаючи з 11 вересня і до кінця тижня виникнення пожеж варто очікувати в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях.

У Донецькій, Луганській, Харківській і Дніпропетровській областях пожежна небезпека буде на варіюватися на рівні високо і надзвичайної.

Нагадаємо, що в результаті літнього сезону в Україні зафіксовано понад 1000 загорянь.

Основними районами загорянь залишаються ліси і лісова місцевість, а основною причиною - людський фактор і невміле поводження з вогнем під час відпочинку.

ГСЧС зазначає, що відомство повністю забезпечено всім транспортом і технікою для ліквідації пожеж та загорянь будь-якої складності.

Раніше ГСЧС направили кілька повітряних суден для допомоги по ліквідації пожеж в Грузії.

Як повідомлялося в "УРА-Інформ", раніше український глава уряду В. Гройсман вже розпорядився щодо надання допомоги Чорногорії в усуненні загоряння.



Сьогодні, 15:42 | Суспільство
http://likenews.com.ua/ua/society/3860684/

Держлісагенство створило комісію щодо вирішення проблем всихання лісів



У Державному агентстві лісових ресурсів України створили спеціальну комісію, яка розробляє пропозиції щодо шляхів вирішення проблем поширення шкідників лісу, що спричиняє масове всихання лісів. Про це повідомив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар під час перебування на Волині.

Зокрема, у Волинській області, як і в значній частині Європи, від нашестя короїду потерпають великі території лісів. Так, шкідники за два роки вже знищили майже 10 тисяч гектарів лісу.

У Держлісагенстві проблему короїда називають «біологічною пожежею», яка швидко розвивається і потребує спеціальних засобів для боротьби з нею. Тому при Держлісагентстві створили штаб з представниками областей, де зафіксована і розвивається ця проблема, та напрацьовують шляхи її подолання.

Слід зазначити, що проблема всихання лісів виявлена в Білорусі, Польщі і Німеччині, де введені надзвичайні заходи для її вирішення.

11.09.2017 17:24

Пожар в Бразилии уничтожил 155 тысяч гектаров леса



Лесной пожар в штате Токантинс на севере Бразилии уничтожил 155 тысяч га леса.

Об этом сообщает Xinhua со ссылкой на департамент охраны окружающей среды региона.

Лесной пожар начался 28 августа в национальном парке Арагуая. К настоящему времени огонь распространился на площади 155 тыс. гектаров.

Сообщается, что источник возгорания находился в районе с самой густой растительностью. Специалисты полагают, что пожар негативно скажется на экологической ситуации в регионе.

В администрации национального парка допускают, что пожар мог произойти из-за сельскохозяйственной деятельности.

11.09.2017 15:36

Источник: http://ru.golos.ua/incident/pojar_v_brazilii_unichtojil_155_tyisyach_gektarov_lesa_0248
Golos.ua 2015

На взятке задержаны руководители госучреждений



Сотрудники территориальных управлений защиты экономики и следователи Нацполиции 6 сентября задержали трех сотрудников госучреждений на получении неправомерной выгоды, сообщает пресс-служба Департамента защиты экономики Национальной полиции Украины.

Так, в Черновицкой области руководитель районного филиала облавтодора требовал взятку за разрешение на добычу недр. Также на Херсонщине сотрудники лесничества получили деньги за вывоз древесины без соответствующих документов.

В сообщении говорится, что работники Управления защиты экономики в Черновицкой области Нацполиции, следователи Главного управления областной полиции при процессуальном руководстве прокуратуры области задержали в служебном кабинете начальника районного филиала облавтодора.

«Чиновник получил 10 тысяч гривень неправомерной выгоды от предпринимателя за подписание договора о добыче гравия на территории, находящейся в пользовании ведомства», — говорится в сообщении.

На Херсонщине оперативники областного управления защиты экономики Нацполиции и следователи полиции области зафиксировали коррупционную деятельность двух сотрудников лесничества. Лесничий по предварительной договоренности с мастером леса требовал от гражданина 12 тысяч гривень за разрешение вывоза лесоматериалов без соответствующих документов. Общая сумма полученных мздоимцами средств составляет 18 тысяч гривень.
Читайте также: Как подельница Клименко Людмила Демченко пересидела всех и продолжает сидеть на потоках в киевской налоговой

На данный момент решается вопрос о задержании злоумышленников в порядке ст. 208 Уголовно-процессуального кодекса Украины.





що Леонід Яковишин, генеральний директор ТОВ "Земля і воля" прав!??

"Євро-варвари" дорвалися до безцінного зеленого скарбу!?...



Про катастрофічні наслідки такого бардаку в лісовому господарстві говорять лише відповідальні фахівці, але їх не чують ті, хто зобов'язаний згідно зі службовими обов'язками охороняти і примножувати безцінний природний скарб. Проте навіть загальна інвентаризація лісів не проводиться вже більше 20 років.

ДОВІДКА

У Середньовіччі варварами називали кочові войовничі племена, дикість яких перевищувала все мислиме. Вони – як двоногі тварини. Очевидець написав: "Довгий меч великої варварської навали накрив Захід смертоносною тінню". Давно то було, але гени варварів, бачимо, передалися й багатьом сучасникам. Невипадково ж і страшне слово "варвари" часто вживається в нашому "цивілізованому" суспільстві.



Дещо з історії

За останні тисячі років літописної історії на нашій планеті знищено 2/3 лісів. Не обминуло варварське ставлення до цього Богом даного безцінного скарбу й стару Європу. Дослідники доводять, що до 20-х років ХХ століття Англія позбулася 95 відсотків первинних лісів, Франція й Іспанія – від 80 до 90, у Фінляндії і Швеції знищили їх наполовину.

Спохватилися, проаналізувавши непоправні наслідки від такого господарювання. Адже масове вирізування дерев спричиняє раптові зміни температури і зменшення кількості опадів, без яких гине все живе на Землі. У лісах же і сніг тане повільніше, не викликаючи руйнування родючого шару ґрунту від бурхливих потоків весняної води, і волога випаровується повільно та рівномірно, формуючи в небі дощові хмари.

Усвідомивши ці та інші згубні наслідки нецивілізованого ставлення до лісів, у Європі забили тривогу і зупинили злочинний безлад. Передусім запровадили ефективну систему обліку деревини, яка передбачає контроль від моменту висадки лісу до його переробки у меблі чи паркет.

А в Україні? За останній час річна заготівля деревини зросла з 10 до 22 мільйонів кубічних метрів. Натомість наші кумири – європейці – можна сказати, в ультимативній формі вимагають збільшити поставку до них української деревини... в кругляку, бо свій ліс вони ретельно оберігають, а деревообробну галузь розвивати потрібно, оскільки це забезпечує робочі місця й поповнення бюджету. І це всупереч введенню Верховною Радою в 2015 році заборони на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів у необробленому вигляді. Втім, ця заборона, на якій піаряться найбільш горласті депутати, не припиняє діяльність тіньового бізнесу, який забирає щорічно до 20 відсотків загального обсягу деревини.

Для більш повного погляду на таку ситуацію наведу ще кілька фактів з історії – для порівняння. У царській Росії поміщик, щоб спиляти дерева на своїй землі, дозволу просив аж у Петербурзі. Злочинне знищення лісу відбулося після 1917 року, коли владу захопили більшовики. Тривало це аж до 1924 року, до створення спеціального державного органу – лісового управління. Проте масове заліснення непридатних для сільгоспвиробництва земель організували аж після війни. Цим почали займатися й практично всі прилісні колгоспи. Згодом для управління колективними лісами створили в районах і областях асоціації міжколгосплісів.

Ці структури перекочували й у "незалежну" економіку незалежної України. Але... Колгоспи розвалили, землю по-дебільному розпаювали, проте для лісів швидко знайшли нового господаря – "Облагроліс", причому з найблагороднішими намірами.

Наприклад, Чернігівська обласна рада 26 жовтня 2000 року прийняла рішення "Про створення в області спеціалізованого комунального підприємства "Чернігівоблагроліс". За три дні до цього генеральний директор асоціації "Облміжколгоспліс" В. Малий надіслав листа голові обласної ради П.Шаповалу: "З метою створення та належного виконання функцій щодо забезпечення кваліфікованого ведення лісового господарства агролісогосподарським підприємством "Чернігівоблагроліс" Чернігівська обласна асоціація "Облміжколгоспліс" передає належне їй майно в комунальну власність. Повноваження ж по управлінню новоствореним підприємством делеговані обласній державній адміністрації.

До нового спеціалізованого агролісогосподарства увійшли 18 райагролісництв із загальним лісовим фондом на 181 тисячі гектарів. Середній запас деревини на одному гектарі – 214 кубометрів. Середній щорічний приріст – 4,5 кубометра на одному гектарі, щорічний об'єм заготовленої ліквідної деревини від усіх видів рубок не повинен перевищувати 32-42 відсотків.

Ті, а також всі інші благі завдання писалися чиновниками в Києві і Чернігові "з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних і фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання...". Правда, від такої реорганізації і зміни власників повністю були відсторонені ті, хто садив і плекав дерева. Тобто, не лише на сільськогосподарській землі, а й на отих 180-ти з гаком тисячах гектарів лісових насаджень "хазяї влади" "кинули" селян Чернігівщини. Таке ж і по Україні.

Втім, якось можна було б їм це пробачити, якби вони забрали в колгоспників ліси з метою "охорони та відновлення", а не для масового знищення і набивання власних кишень за рахунок злочинного використання природного безцінного ресурсу.

Лісові ілюзіоністи

Чернігівський "Облагроліс" за чотири місяці до закінчення року практично використав цьогорічні лісорубні картки. А недавно ще й керівника затримали за хабарництво.

Звісно, не проблема призначити нового, дефіциту кадрів на "хлібні" лісові посади не існує. Але чи зміняться порядки, невідомо ким запроваджені, й беззмінні при будь-якій владі? Міняються лише гравці-ілюзіоністи та їхні роботодавці. Актуальним залишається й старий анекдот: "З наступного місяця вам підвищується зарплата, – порадували лісника в конторі лісгоспу. – Тю, краще б додали ще один обхід у лісі, – невдоволено буркнув лісник. – Збільшувати собі зарплату я й без вас умію".

Не поспішають лісники з агролісу хвалитися виконанням найголовніших завдань – охорони та відновлення лісів. Мало того, що в ході реорганізації та перепідпорядкування десь поділося більше двох тисяч гектарів колишніх колгоспних лісів, так ще й тепер, чув від одного обласного фахівця, лише один райагроліс серйозно займається питаннями приросту лісових насаджень. Очолює його колишній начальник державного лісгоспу, який після дворічного перебування на пенсії повернувся до улюбленої справи, але в іншій структурі.

Решта дочірніх підприємств зайнята здебільшого достроковим освоєнням лісорубних карток. Стосовно ж переробки, для прикладу, Бобровицьке райагролісництво розпилює на дошку і шалівку лише 20 відсотків зрізаної деревини. Решту відправляє кругляком, який потім і кордон перетинає – звісно, не без хабара. Та й продукція з пилорами потрапляє під заборону експорту. Але хто наважиться запевнити, що "пиломатеріали в необробленому вигляді" не експортуються? Обминають заборону парламенту колоди, розпиляні навпіл, чи й на інші дві частини – як замовить зарубіжний покупець. Їде за кордон і кругляк, але за більші хабарі. В результаті добилися великого досягнення – першості з експорту лісу в Європу. При цьому ніхто навіть приблизно не знає, яка частина рекордного обсягу вивозиться туди незаконно, оскільки досі не запроваджена європейська система обліку деревини. Видно, комусь це вигідно. Але, вочевидь, не українському суспільству.

Дуже поширився останнім часом ще один фокус з українською деревиною: в 2015 році на промисловій рубці лісу заготовлено деревини значно менше, ніж на санітарній рубці. Хоча, хто буває в лісі, помічає протилежне й очищення лісових масивів від повалених та понівечених стовбурів не видно. Зрізуються передусім штучно покалічені дерева.

Недавно в Інтернеті активісти розмістили інформацію про "заслужених" лісових ілюзіоністів: надвечір "стражі" лісів виїжджають своїми тракторами на доручені їм обходи і з допомогою довгих тросів валять дерева з корінням або зламують вершини. Потім ліквідна деревина оформляється як неліквідна, але вона має заздалегідь визначеного покупця.

Розповідали мені знайомі й про те, що зараз простолюду важко виписати дрова, особливо твердих порід, безпосередньо в лісництвах. Мовляв, для цього шукають посередників з числа родичів, кумів, друзів-лісників та інших відповідальних працівників лісових господарств. І це стосується не лише системи "Облагролісу", а й державних лісових підприємств.

Як видно, з різноманітних фокусів мастаки, а відродити переробку деревини, хоча б ту, яка була не так давно, – немає чи то розуму, чи й просто бажання. Може, й через те, що свіжа копійка пливе до кишень і без додаткової мороки з переробкою. Києву теж, думаю, вигідніше догоджати європейським хазяям, ніж дбати про достаток своїх громадян. Свої побурчать і затихнуть, а хазяї, дивись, милостині не дадуть, кредитний транш можуть заморозити. А найголовніше, мабуть, – сидиш на діамантовому сучку, то й сиди собі, не ворушись зайвий раз, якщо "опікуни" не велять.

Про катастрофічні наслідки такого бардаку в лісовому господарстві говорять лише відповідальні фахівці, але їх не чують ті, хто зобов'язаний згідно зі службовими обов'язками охороняти і примножувати безцінний природний скарб. Проте навіть загальна інвентаризація лісів не проводиться вже більше 20 років. Як кажуть в народі, у каламутній воді легше рибку ловити. А в лісах теж водиться "золота рибка".

Чи довго вона там протримається? Навіщо гадати про завтрашній день, коли сьогодні можна озолотитися – за таким девізом живуть українські можновладці. І їм байдуже, що в українських лісах достигаючих і стиглих дерев залишилися разом близько... 17 відсотків. Решта – молодняк (45,4 відсотка) і середнього віку (37,7). Тобто, дорізаємо дерева, посаджені ще до Жовтневої більшовицької революції, столітній ювілей якої незабаром виповниться. Про подвоєння темпів знищення лісів написано вище, а про їх відновлення напишу зараз: показники нових насаджень – одні з найнижчих за останні роки.

Це стосується й нашої Чернігівщини, яка за рівнем вирубки лісів лідирує в товаристві з Харківською областю і Карпатами.

Процвітають і браконьєрські вирубки. У минулому році заведено 300 справ проти браконьєрів, з яких до суду не дійшла й десята частина. Такою "боротьбою" з незаконними вирубками лісу занепокоєні... екологічні активісти та окремі журналісти. Вони не дають спокою й прокуратурі, на конкретних прикладах показують, що в багатьох справах фігурантами злочинів є державні службовці та самі лісники.

Ще на одній деревинній, суто пострадянській, проблемі хочу зупинитися: на долі захисних лісосмуг. Як відомо, вони посаджені на початку 50-х років минулого століття. Насаджували деревця колишні колгоспи й радгоспи, потім і доглядали молодий, здебільшого дубняк. Тепер ті насадження не мають юридично оформленого господаря. Фахівці пояснюють, що вузькі лісосмуги неможливо "увести" в систему координат 1942 року, оскільки виявлено багато неточностей на місцевості при розміщенні в тій старій системі набагато більших розпайованих земельних ділянок, окремі з них "увібрали" й лісосмуги. Похибки цієї системи координат – в межах трьох метрів. Знаю, що завершується введення в дію нової системи – УСК-2000 з похибкою в кілька сантиметрів. Отже, коли буде нова картографічна основа держгеокадастру, тоді, можливо, й на лісосмуги оформлять власника. Як він розпорядиться ними – неважко прогнозувати, виходячи з українських реалій.

До речі, вікові дубові гаї дорізають. Лісовози з цінною, доларовою породою їздять по автотрасах здебільшого вночі. Неважко здогадатися, чому саме вночі. Не сумніваюся, що незабаром візьмуться за масове вирізання й молодих дубів з лісосмуг. Почерк сучасних варварів, які дорвалися до влади на крові учасників Майдану. Ще й горлопанять безперестанку, що ведуть Україну до Євросоюзу. А, може б, по пустелі походити – як Біблія пише, поки згине останній нащадок середньовічних варварів? Бо з ними ось уже 26 років йдемо до земного раю – Європи, а за стилем життя і відповідальністю перед своїм народом та рідною землею, здається, скочуємося до варварського середньовіччя. Бо й владу, навіть після другого майдану гідності, знову обрали таку, яка готова обміняти державні інтереси "на будь-якому ринку, тільки б їй не заважали збагачуватися", – написала Юлія Мостова, головний редактор популярного тижневика "Дзеркало тижня". Гляньмо у вічі цій правді! Може, полуду з них скинемо і нарешті прозріємо?!


Леонід Яковишин, Герой України, генеральний директор ТОВ "Земля і воля"

http://narodna.pravda.com.ua/economics/59ae6d2e2a935/

Директор Ужанського національного парку розповів про вирубку лісу в заповідній зоні



В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція директора Ужанського національного природного парку Віктора Бирковича. Йшлося про результати роботи Ужанського національного парку, міжнародні проекти, які реалізуються спільно із закордонними колегами та проблемні моменти, які періодично виникають у роботі інституції.

Віктор Биркович прокоментував також актуальні питання, які виникають у контексті роботи Ужанського національного парку. Це і облаштування прикордонних переходів з Польщею та Словаччиною; розширення меж заповідних територій, рекреаційно-туристичні можливості та наслідки обмеження використання природних ресурсів на території парку. Директор нагадав: Ужанський національний природний парк створений відповідно до Указу Президента України від 27 вересня 1999 року, площа земель Ужанського НПП складає 39159,3 га, в тому числі 14904,6 га земель, що надані парку у постійне користування та 24254,7 га земель, що включені до складу земель парку без вилучення у землевласників та користувачів. З території, наданої у постійне користування, заповідна зона – 24 % (3530,7 га); зона регульованої рекреації – 34 % (5146,4 га),зона стаціонарної рекреації – 1 % (89,1 га) та господарська зона – 41 % (6138,6 га).

«У рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (МАБ) з метою встановлення та демонстрації збалансованої взаємодії між людиною і біосферою створюються біосферні резервати. В 1999 році був створений та включений до Міжнародної мережі біосферних резерватів українсько-польсько-словацький біосферний резерват «Східні Карпати» частиною якого став Ужанський НПП, – розповів Віктор Биркович. – Відповідно до Положення про Всесвітню мережу біосферних резерватів періодично раз в десять років проводиться огляд біосферних резерватів та відповідність критеріям Положення. Перший огляд був проведений в 2012-2013 роках. 7 липня 2014 року (26 сесія, Швеція) за результатами періодичного огляду з 1999 по 2012 рік було встановлено, що біосферний резерват частково не відповідає вимогам Памплонських рекомендацій для міжнародних біосферних резерватів. Але завдяки наполегливій роботі в напрямку розвитку міжнародної співпраці та з метою виправлення зауважень і врахування рекомендацій Міжнародної Координаційної Ради програми «Людина і Біосфера» ЮНЕСКО (МКР), в період з другої половини 2014 року та протягом 2015 році вдалось виправити зауваження МКР і в березні 2016 року Міжнародна Координаційна Рада визнала, що ТБР «Східні Карпати» відповідає вимогам Памплонських рекомендацій для міжнародних біосферних резерватів».

За словами директор нацпарку, є ряд проблемних питань, пов’язаних з діяльність установи. По-перше, площа земель, що включені до складу біосферного резервату займає 48 % від загальної площі адміністративного району. В межах парку знаходяться 3,5 тис. дворогосподарств та понад 50 державних закладів (школи, дитячі садки, ФАПи), які потребують дров’яну деревину для опалення. «Є велика територія, на якій ми не здійснюємо регуляторні функції, тільки на нашій вилученій території 15 тис. га та 12 тис. га у перебувають у держлісгоспі, інша території сільських рад, які залишилися поза увагою. Періодично виникають зацікавлені дестабілізації ситуації групи, які закидають нам вирубки лісу. Вирубки ідуть на невилученій території, де населення на своїх ділянках вирубує, розчищає. І це досить серйозний конфлікт. Ми зверталися неодноразово щодо урегулювання цього питання щодо територій, які входять у нацпарк без вилучення. Якщо порубана деревина на приватній ділянці, власником є фізична особа, фактично встановити кому нанесена шкода, неможливо».

Ще одним об’єктом конфлікту, за словами директор, є заготівля плодів, ягід і грибів. Для значної частини населення збір та реалізація плодів, ягід і грибів є основним джерелом сімейного доходу. Відповідно до українського законодавства на цей вид користування Мінприроди України встановлює ліміти. У зв’язку з тривалою процедурою погодження та затвердження лімітів населення не завжди має можливість заготовляти плоди, ягоди, гриби для вчасної реалізації в період їх достигання.

Віктор Биркович впевнений, що ситуацію вдасться врегулювати. Тим часом активно розвиваються туристичні напрямки діяльності парку: розбудовується інфраструктура, реалізуються міжнародні проекти та проводяться тематичні фестивалі.

Джерело: PMG.ua

Система видеомониторинга за лесными пожарами будет внедрена на всей территории ЯНАО

По данным властей региона, система работает круглосуточно и круглогодично

ТАСС, 11 сентября. Опыт самой северной системы видеомониторинга за лесными пожарами, которая была установлена в этом году в поселке Пельвож Приуральского района, будет внедрен на других территориях Ямало-Ненецкого автономного округа (ЯНАО). Об этом сообщили в понедельник в пресс-службе правительства региона.

"Губернатор Ямала оценил работу самой северной системы видеомониторинга, которая способна автоматически обнаруживать пожар на ранней стадии, определять координаты и площадь пожара, оповещать о возгорании ответственные службы. Система показала свою работу летом 2017 года, может использоваться и для выполнения других задач по обеспечению безопасности с помощью видеомониторинга. В результате обсуждения итогов работоспособности и эффективности данного мониторинга за любыми ситуациями было принято решение дополнительно рассмотреть возможности внедрения аналогичных точек мониторинга на других территориях региона", - сказали там.

По данным властей региона, система работает круглосуточно и круглогодично. "Программа комплексной безопасности на Ямале будет развиваться. Мы внимательно изучим опыт данной системы мониторинга, а радиус ее действия - десятки километров, и мы найдем варианты расширения области внедрения. Специалисты ответственных служб экстренного реагирования делают точные анализы развития ситуации, просчитывают все риски - это для нас важно", - цитирует пресс-служба губернатора ЯНАО Дмитрия Кобылкина.

Ранее ТАСС сообщал, что автоматизированный комплекс, разработанный компанией "Ростелеком", состоит из систем видеонаблюдения и оптической локации дыма, серверной платформы, специального программного обеспечения и геоинформационной системы.


23 июля в ЯНАО, территория которого полностью отнесена к Арктической зоне РФ, был введен режим ЧС из-за природных пожаров. В регионе стояла жаркая погода, температура достигала +30 градусов. По данным властей, основная причина возгораний - грозы, 10 августа режим ЧС был снят. На территории региона выгорело более 170 тыс. гектаров.

11 сентября, 10:26UTC+3
Подробнее на ТАСС:

Чи захищені дикі тварини Тернопілля від небезпечної африканської чуми?

Від початку року в Україні зареєстровано 92 випадки захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), у тому числі 13 випадків у дикій фауні. Серед яких Одеська, Кіровоградська, Чернівецька, Харківська, Черкаська, Івано-Франківська й Закарпатська області. Дику фауну Тернопільщини, на щастя, ця смертельна хвороба не зачепила, проте користувачі мисливських угідь не чекають, поки біда постукає в двері, тож здійснюють всі можливі заходи, аби попередити її. 

Про те, які превентивні заходи здійснюються на Тернопільщині, аби не дати хворобі перетнути кордони мисливських угідь та не наробити лиха, позбавивши ліси їх основних мешканців, говоримо з головним спеціалістом відділу лісового та мисливського господарства, охорони та захисту лісів Тернопільського ОУЛМГ Миколою Слюсаревським.

– Миколо Олексійовичу, скільки на Тернопільщині на сьогодні є користувачів мисливських угідь і яка частка з них входить до державних лісогосподарських підприємств? 

– Мисливське господарство в області здійснюють 24 користувачі мисливських угідь на площі 950,9 тисяч гектарів, з них 825,4 тис. га або 87 відсотків надано в користування 17 організаціям Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР), 113,7 тис. га (12%) підприємствам Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства та 1 відсоток (11,8 тис. га) приватним мисливським господарствам. 

– Яка чисельність дикого кабана в мисливських угіддях? Чи спостерігається позитивна тенденція до збільшення популяції цього виду мисливської фауни? 

– За останні два роки, згідно з матеріалами обліків мисливської фауни, чисельність кабана зросла на 173 особини – 2016 року (+91) та 2017 (+82). Згідно з нормативними документами, максимальна кількість особин, яка може вилучатись від загальної чисельності кабана дикого і включатись в ліміт експлуатації становить 20 відсотків. Якщо 2015 року ліміт добування становив 139 особин (1054 голів – загальна кількість), то 2016 – 154 особини (1145), 2017 року при чисельності 1227 особин ліміт добування становить 181 особину. 

– Чи загрозливою є ситуація щодо занесення та поширення збудника АЧС? Які заходи застосовуєте в першу чергу, аби попередити занесення хвороби в мисливські угіддя? 

– На початку серпня за 20 кілометрів від кордону нашої області зафіксовано спалах АЧС в одному з фермерських господарств Теофіпільського району, що на Хмельниччині. Враховуючи близькість, ситуація є загрозливою. Відтак здійснюється посилене патрулювання не лише тих мисливських угідь, які знаходяться в безпосередній близькості до сусідньої області, а усіх інших, де популяція кабана є щільною. Крім того, проводимо посилену охорону державного мисливського фонду від проявів браконьєрства. Задля цього формуємо рейдові групи та залучаємо до патрулювань працівників поліції. До речі, усім користувачам мисливських угідь наказано сформувати склад рейдових груп та розробити графіки проведення рейдів з метою постійного моніторингу території мисливських угідь на предмет виявлення хворих або загиблих особин дикого кабана. В разі ж виявлення, згідно з законодавством, учасники рейдової бригади мають негайно інформувати територіальне відділення держпродспоживслужби та інші компетентні органи. Користувачами мисливських угідь розроблено графіки та маршрути проведення патрулювань у мисливських угіддях на предмет виявлення загиблих чи хворих диких тварин. Крім того, наказами користувачів мисливських угідь закріплено відповідальних осіб за проведення санітарно-ветеринарної експертизи м’яса диких тварин, призначеного для харчових цілей. Разом із тим, при проведенні полювань на дикого кабана працівники держпродспоживслужби постійно здійснюватимуть відбір проб від добутих тварин для проведення лабораторних досліджень на африканську чуму свиней. 

– Скільки осіб працює в мисливському господарстві? 

– За матеріалами звіту 2ТП-мисливство за звітний 2016 рік в мисливських господарствах працює 113 єгерів та 11 мисливствознавців. 

– Коли проводиться сезон полювання на диких парнокопитних тварин? 

– У зв’язку зі змінами та доповненнями в Законі України «Про мисливське господарство та полювання», з 2015 року частина користувачів полювання на кабана – самців та молодняк, здатний до самостійного відтворення, проводить із вересня по січень. На Тернопільщині цьогоріч сезон полювання на диких парнокопитних тварин планується на листопад та триватиме до січня 2018 року включно. Наразі узгоджуються всі необхідні документи щодо проведення полювання.