ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

14 вересня 2017

Українські рятівники нарівні зі Збройними Силами є першим пріоритетом держави – Президент

Українські рятівники нарівні зі Збройними Силами є першим пріоритетом держави – Президент

Напередодні Дня рятівника України Президент Петро Порошенко відвідав навчання  Державної служби з надзвичайних ситуацій «Київське море – 2017», привітав рятівників із професійним святом та вручив державні нагороди.

«Ми твердо переконані, що так само як Збройні Сили надійно захищають суверенітет, територіальну цілісність і незалежність нашої держави, українські рятівники стоять твердо на стражі миру та спокою і готові протистояти будь-яким викликам та небезпекам», - сказав Президент.


Глава держави наголосив на неприйнятності різниці у заробітній платі рятівників та інших спеціальних підрозділів, інших офіцерів в погонах. Він висловив переконання в несправедливості цього підходу. «Саме ви в умовах підвищеного ризику для життя гасите пожежі, ліквідуєте інші надзвичайні ситуації, розміновуєте населені пункти, доставляєте гуманітарні вантажі, надаєте допомогу пораненим, потерпілим, здійснюєте евакуацію», - сказав він.

Президент повідомив, що під час останнього засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому розглядався проект бюджету оборонно-безпекового комплексу на 2018 рік, було ухвалено рішення збільшити фінансування ДСНС. Він подякував Прем’єр-міністру та іншим міністрам, які знайшли можливість перерозподілити видатки бюджету 2018 року зробивши видатки ДСНС нарівні зі Збройними Силами України першим пріоритетом держави. Президент висловив сподівання, що й Верховна Рада так само підтримає збільшення видатків бюджету наступного року на рятувальну службу.


Глава держави подякував пожежним, рятувальникам, піротехнікам, водолазам, льотному складу та усім працівникам Служби, які продемонстрували сьогодні під час навчань свої навички та досвід та окремо подякував працівникам Служби, які «мужньо та самовіддано виконують завдання за призначенням в зоні проведення антитерористичної операції».

«Я хочу вибачитись, бо коли ми завжди згадуємо українських військових, бійців Національної гвардії, прикордонників, бійців Служби безпеки України,  не завжди згадуємо в цьому ряду українських рятівників», - сказав Петро Порошенко.

Він нагадав про героїчну роботу рятівників в Авдіївці цієї зими, коли 25-тисячне місто за температури – 25о вночі, залишилось без газу, води, електроенергії, тепла. І першими на допомогу прийшли українські рятувальники: було розбито табір, забезпечено харчування, тепло, відновлено постачання електроенергії. «Але мало хто знає, що українськи рятівники працювали під вогнем снайперів, які безпосередньо цілили в українських героїв, що ризикуючи життям, відновили у надзвичайно короткі терміни енерго-, водопостачання, врятувавши Авдіївку», - зазначив Президент та додав, що рятівники так само ефективно діють по всій території, де б не ставилось завдання.


Глава держави також зазначив, що від початку проведення антитерористичної операції на Сході країни, силами Служби ліквідовано понад 30 тис. пожеж і врятовано більше 500 громадян, очищено від боєприпасів близько 1000 об’єктів соціальної інфраструктури та життєзабезпечення, 20 тис. гектарів української землі було розміновано, знешкоджено більше 130 тис. вибухонебезпечних предметів.

Президент зазначив, що в Донецькій області лише за добу вилучено більше 400 вибухонебезпечних предметів: «Це за добу. Можете собі уявити, яке навантаження лягає на плечі наших героїв-рятівників, які заслужили повагу суспільства своїм героїзмом, високим професіоналізмом та вірністю присязі і обов’язку».


Він додав, що йому особливо імпонують підходи, які сьогодні дотримуються в Службі надзвичайних ситуацій, зокрема запроваджується економічно обґрунтовані європейські стандарти і принципи цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації, формується рух добровільних пожежників і створюються нові пожежно-рятувальні підрозділи в територіальних громадах. «Це дозволяє скоротити час прибуття рятувальників до місця події, щоб вчасно надати допомогу», - зауважив Глава держави.

Крім того, зрушено з мертвої точки питання матеріально-технічного забезпечення Служби і з кожним роком дедалі більше виділяється коштів на придбання пожежно-рятувальної і спеціальної техніки, зокрема цього року заплановано 600 млн гривень, що втричі більше, ніж в бюджеті 2016-го.


Глава держави подякував всьому особовому складу Служби за героїзм, вірність присязі, мужність і побажав міцного здоров’я, стійкості, мужності, витримки. «Як писав Тарас Шевченко і я думаю, що це може бути девізом українських рятівників: «Вогонь запеклих не пече», - сказав він.
Президенту були продемонстровані вміння та навички рятівників під час спеціальних навчань ДСНС «Київське море – 2017». Підрозділи ДСНС відпрацьовували практичні навички при порятунку на воді в припустимих умовах підтоплення населених пунктів внаслідок підняття рівня води у ріках Дніпро, Десна, Прип'ять, Стугна, Тетерів.

Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін ознайомив Главу держави з новітніми розробками Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту та можливостями оперативного реагування ДСНС на надзвичайні ситуації. Також Петро Порошенко оглянув аварійно-рятувальні автомобілі легкого типу, автомобіль мобільної оперативної групи ДСНС, ознайомився з роботою пересувного пункту управління.
Під час прямого включення з обласними підрозділами ДСНС Президент заслухав коротку доповідь про оперативну ситуацію в областях.

Участь Президента в урочистих заходах з нагоди відзначення Дня рятівника

15 вересня 2017 року - 14:12

13 вересня 2017

ЗІ СПЕКОЮ НА ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ ПОВЕРНУЛИСЯ ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ


Наразі палають десятки гектарів насаджень на Херсонщині.

У Херсонській області горить ліс. В регіон повернулась спека у понад 30 градусів, а з нею і небезпека займань, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

Рятувальники та лісники гасять полум'я одразу у двох лісництвах Олешківського району. Попри це, вогонь поширився на площу близько 80 гектарів. Палав не верховий ліс, а переважно суха підстилка – пожежу вже вдалося локалізувати, але окремі осередки спалахують і досі.



Відео На Херсонщині зберігається найвищий клас пожежної небезпеки

За прогнозами синоптиків, спекотна погода протримається ще 10 днів, увесь цей час зберігатиметься

Рятувальники попередили про надзвичайну пожежну небезпеку в Україні
найвищий рівень пожежної небезпеки.

Цьогоріч на Херсонщині вигоріло понад півтисячі гектарів рукотворного соснового лісу. Більшість займань мають ознаки підпалів. Окрім цього, ліси, які влітку оминули пожежі, тепер доїдають шкідники, на хімікати проти яких у держави немає коштів.

На Херсонщині від шкідників гинуть 18 тисяч гектар лісу

Під загрозою тотального знищення 18 тисяч гектарів лісу.
ТСН. 19:30 Сьогодні, 20:07

Більше читайте тут: https://tsn.ua/ukrayina/zi-spekoyu-na-pivden-ukrayini-povernulisya-lisovi-pozhezhi-990997.html

Под сенью реликтового леса



Дубы живут до 800 лет, а отдельные виды липы – до 1200. Эту информацию каждому может выдать интернет. А как обстоят дела с долгожителями лесов, которые, как утверждает писатель Дж. Р. Толкин, чувствуют, переживают и даже… ходят совсем как люди! О вышагивающих деревьях, в отличие от хоббитов, мы ничего не знаем. А вот если вслушаться
в шум листвы деревьев-великанов, многое можно услышать и понять, в том числе о своих истоках и корнях…

Только вот где сегодня увидеть вековые леса? Я много езжу по стране, но вдоль дорог таких нет. Не видела и вдали от шумных автотрасс. Все сплошной молодняк да кустарник. Человек в погоне за выгодой все те, которым за сто, срубил под самый корешок! Но директор Института леса НАН Беларуси Александр Ковалевич не согласен.

– Есть в нашей стране леса, возраст деревьев которых измеряется не одной сотней лет. Самая представительная по возрасту реликтовая дубовая роща растет в Осиповичском районе Могилевской области на территории Жорновской экспериментальной лесной базы Института леса, – сказал он и добавил: – Приезжайте, увидите своими глазами.

И вот мы в Осиповичах, в офисе Жорновской экспериментальной базы. Площадь ее составляет 12,3 тыс га, в структуру входят 2 лесничества – Лапичское и Жорновское, а также научный отдел, который проводит огромную работу по совершенствованию технологий ряда направлений в лесоводстве.

– Одна из главных задач нашей базы – повышение эффективности экономики и отдачи отечественного лесоводства на базе создания и отработки технологии выращивания насаждений деревьев, устойчивых к неблагоприятным факторам, – подчеркнул директор Жорновской экспериментальной базы Руслан Казачек.

В число основных направлений выращивания искусственных хозяйственных насаждений ценных пород деревьев входят главным образом насаждения дуба и лиственницы. С ними нас ознакомили кандидаты сельскохозяйственных наук – заведующая научным отделом Кристина Сторожишина и ведущий научный сотрудник Владимир Решетников.

И все же визитной карточкой Жорновской базы стали два опыта, начало которым было положено много лет назад. Речь идет о реликтовой дубраве, чей возраст приближается к 400 годам, и насаждениях лиственницы европейской, которые были заложены в 1908 году. Статус научных объектов эти участки леса получили еще в 40-е годы ХХ века, спустя 20 лет после основания самой станции. Ученые продолжают наблюдать за реликтовыми плантациями, одна из которых – дубовая роща – появилась без участия человека, а вторая, лиственничная, была высажена лесничим поместья Радзивиллов Робертом Бруттеном в 1908 году.

Вначале вместе с учеными мы побывали на VIP-объекте, основанном Робертом Бруттеном, где растут 36-метровые лиственницы. По информации Владимира Решетникова, плантация составляет 750 м3 запасов ценной древесины. Всего – не менее 200 штук 109-летних лиственниц.

Мы также наведали квартал 156, что рядом с деревней Озерище, где ученые наблюдают за тем, как развиваются посадки лиственниц двух видов, один из которых был создан на основе отечественного посадочного материала. Оказалось, что районированная лиственница быстрее адаптируется и более продуктивна, чем ее «сестра», полученная из дорогостоящего импортного посадочного материала. Этот факт оказался поворотным в увеличении численности лиственничных посадок в Беларуси. Сегодня рекомендации ученых, выработанные совместно с Институтом леса, используются десятками лесхозов страны. Ежегодно лесхозы создают более 100 га насаждений такиих культур. Для них очень важно получение большего объема древесины с каждого гектара. Конечно, огромное впечатление произвел биологический заказник Дуброва, где на 20 га растут так называемые черешчатые дубы, которым под четыре столетия. 
 
Красота неописуемая: каждый могучий дуб – просто сказка, под самое небо! Дерева не обнять впятером: более 2 м в диаметре! Рядом с некоторыми – камень, на котором размещена информация, к примеру: «Дуб черешчатый,
23 м3, высота 37 м».

Сколько всего таких красавцев в этой дубраве?

– Если на одном гектаре растет в среднем 150 дубов, то здесь около 2 тысяч 350-400-летних могучих деревьев, – подсчитал кандидат сельскохозяйственных наук Владимир Решетников.

Владимир Федорович рассказал о том, как сюда в двухтысячных годах приезжали шведские лесорубы и в эмоциях бежали к дубам. Не рубить, а обниматься с деревьями – такой красоты в своей Швеции они давно не видели!

Так почему же в нашей стране так мало вековых деревьев, так мало рощ, аналогичных той, которая украшает заказник? Вот что ответил на этот вопрос ученый:

– Безусловно, причина тому – человек. Много вековых дубов в Беларуси было вырублено еще во времена Петра Первого, создающего свой флот. Да и немцы во время войны вырубали наши дубы и в качестве трофеев везли их составами в Германию…

Кстати, как сообщили ученые, в заказник иногда на экскурсию приезжают местные школьники. Здесь построена скромная беседка, где могут отдохнуть сельчане близлежащих деревень, грибники и работники базы. Если бы государственным управленцем была я, то предложила бы реликтовую рощу сдать в аренду серьезному инвестору, который бы смог вложить свой капитал в превращение дубовой рощи в красивый парк. С соответствующей инфраструктурой. Конечно, все улучшения он должен вести под наблюдением ученых Жорновской экспериментальной базы. Как же распоряжаться таким сокровищем без рекомендаций науки! Эту красоту должен увидеть каждый белорус. И иностранец – не только шведский лесоруб. От общения с таким чудесным уголком белорусской земли каждый человек станет лучше, добрее, научится больше любить и ценить родную природу. 

Уникальная лапчатка
Ученые НАН Беларуси создадут резервную популяцию уникального растения в Слонимском районе. Об этом корреспонденту БЕЛТА сообщила заведующая сектором сохранения и возобновления растительных ресурсов Центрального ботанического сада Национальной академии наук Алеся Кручонок.

Неподалеку от Слонима 16 сентября пройдет закладка искусственной резервной ценопопуляции лапчатки скальной. Единственное место произрастания исчезающего растения в Беларуси находится как раз неподалеку от деревни Поречье Слонимского района.

«Среди основных экологических проблем сокращение биоразнообразия занимает особое место. Ученые НАН работают с уникальными популяциями редких растений, разрабатывают стратегии их сохранения, резервации и возобновления. Одним из таких растений и стала лапчатка скальная», – отметила Алеся Кручонок.

Закладка резервной популяции лапчатки скальной станет первой акцией из цикла запланированных на дальнейшие годы под названием «Зялёныя скарбы Беларусі».

Под сенью реликтового леса