ЕКСКЛЮЗИВ
Їхня служба відповідальна і важка. Підрозділи ДСНС перебувають у цілодобовій готовності для реагування на можливі надзвичайні події. І кожна пора року приносить виклики. Так, улітку і восени в рятувальників багато роботи, пов’язаної з пожежами, виявленням і знешкодженням вибухонебезпечних предметів, ліквідацією наслідків несприятливих погодних умов. Узимку це ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, пов’язаних зі сніговими заметами, пожежами в житловому секторі. Навесні рятувальники ліквідовують наслідки надзвичайних ситуацій, які виникли через повені.
Напередодні Дня рятувальника кореспондент «Урядового кур’єра» поспілкувався з головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій Миколою ЧЕЧОТКІНИМ про реформування служби й захист самих рятувальників.
Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін.
Реформування триває
УК: Миколо Олександровичу, який напрям роботи служби потребує найбільших зусиль?
— Безумовно, це гасіння пожеж. З початку року пожежно-рятувальні підрозділи територіальних органів ДСНС здійснили приблизно 63 тисячі виїздів на гасіння пожеж, внаслідок чого врятовано життя понад 1300 громадян.
УК: У січні уряд схвалив Стратегію реформування системи ДСНС. Чи є вже перші результати?
— Реалізація цієї стратегії здійснюється за трьома напрямами: по-перше, перехід від системи державного нагляду у сфері пожежної й техногенної безпеки до системи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і профілактики пожеж. По-друге, вдосконалення системи реагування на пожежі й надзвичайні ситуації. І третій напрям — підвищення спроможності органів управління і підрозділів ДСНС до ефективного захисту населення й територій від пожеж і надзвичайних ситуацій. З метою реалізації заходів і завдань, визначених Стратегією, ДСНС затверджено План заходів щодо її реалізації.
У межах підвищення спроможності органів управління і підрозділів ДСНС до ефективного захисту населення й територій від пожеж і надзвичайних ситуацій основні зусилля зосереджено на технічному переоснащенні сучасною технікою, аварійно-рятувальними засобами й спеціальним обладнанням сил цивільного захисту, які входять до системи ДСНС, зокрема із залученням міжнародної технічної й гуманітарної допомоги. Відповідно до укладених договорів 2016 року, ДСНС отримано 111 одиниць пожежно-рятувальних автомобілів, які вже передано територіальним підрозділам.
Цього року ДСНС проводитиме процедуру закупівель: 2 піротехнічні машини важкого типу на 10 мільйонів гривень, 130 одиниць пожежно-рятувальних автомобілів для пожежогасіння і проведення рятувальних робіт на 600 мільйонів 335 тисяч 700 гривень, тисяча одиниць дихальних апаратів на стисненому повітрі на 29 мільйонів 856 тисяч гривень. Триває процедура закупівлі тисячі комплектів захисного одягу для пожежників на 18 мільйонів 300 тисяч гривень, оголошено тендер на закупівлю 8 піротехнічних машин легкого типу. Крім того, протягом 2017 року ми отримали міжнародну технічну і гуманітарну допомогу на понад 83,5 мільйона гривень (у 2016 році — понад 273,5 мільйона).
УК: Стратегія передбачає створення нових і реформування наявних пожежно-рятувальних підрозділів місцевої й добровільної пожежної охорони в об’єднаних територіальних громадах.
— Нині реалізують заходи першого етапу стратегії в частині розбудови пожежної охорони територіальних громад шляхом утворення місцевих пожежно-рятувальних підрозділів. Наші територіальні органи спільно з органами місцевого самоврядування уточнили, скільки потрібно пожежно-рятувальних підрозділів місцевої пожежної охорони для об’єднаних територіальних громад. Також з’ясували, де вони повинні дислокуватися, з урахуванням 20-хвилинного часу прибуття до місця виклику.
За уточненими розрахунками, необхідно додатково створити 1337 місцевих пожежних команд, із яких 283 — безпосередньо у вже створених об’єднаних територіальних громадах (нині функціонує 1165 місцевих пожежно-рятувальних підрозділів, з яких 216 — в ОТГ).
Для апробації новітніх підходів з організації й виконання заходів цивільного захисту в об’єднаних територіальних громадах Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Львівської й Тернопільської областей триває реалізація пілотних проектів щодо організації пожежної охорони ОТГ на 2016—2017 роки. На території, де реалізують пілотні проекти, функціонує 135 місцевих пожежно-рятувальних підрозділів, з яких 20 утворено в цьому році.
ДСНС спільно з Мінрегіонбудом розпочала роботу з державної підтримки інфраструктурних проектів громад, пов’язаних із захистом населення і територій від пожеж і надзвичайних ситуацій. Передовсім створення центрів безпеки громадян, де під одним дахом можуть розміщуватися місцева пожежна команда, медична допомога й поліцейський.
Розробляють типові проекти центрів безпеки й визначають порядок державної підтримки їх будівництва в ОТГ. Будівництво відбуватиметься за рахунок субвенції з державного бюджету на інфраструктурний розвиток територіальних громад. Планують збудувати до 50 типових центрів безпеки.
Цілодобова допомога
УК: Після початку АТО у рятувальників додалося роботи на сході України. З якими небезпеками їм доводиться стикатися?
— Уже понад три роки наша держава протидіє збройній агресії з боку Російської Федерації й бореться з наслідками діяльності проросійських терористичних організацій на території Донецької й Луганської областей. Рятувальники ДСНС постійно перебувають поряд із людьми і надають їм допомогу. Вони цілодобово гасять пожежі й ліквідовують наслідки надзвичайних ситуацій, беруть участь у відновленні систем життєзабезпечення і розміновують населені пункти і території.
Особовому складу наших підрозділів доводиться виконувати завдання в умовах підвищеного ризику для життя. Передовсім це зумовлено небезпекою підриву боєприпасів, якими забруднені території населених пунктів, шляхи сполучення, траси ліній електропередач і газопроводів, сільгоспугіддя тощо. Часто рятувальникам доводиться працювати під обстрілами терористичних угруповань. Приміром, підрозділи ДСНС залучали до ліквідації наслідків обстрілів Авдіївки, через які 22-тисячне населення міста неодноразово залишалося без електро-, тепло- і водопостачання. У цих умовах наші працівники підвозили населенню воду, продукти, надавали гуманітарну допомогу, розгортали пункти життєзабезпечення та обігріву тощо.
З початку 2017 року пожежно-рятувальні підрозділи на території Донецької й Луганської областей ліквідували приблизно 6 тисяч пожеж, врятували 100 людей і запобігли знищенню вогнем 1162 будівель і 38 одиниць техніки.
Попри підвищену небезпеку, органи управління і формування ДСНС виконують завдання за призначенням і забезпечують захист населення і територій від надзвичайних ситуацій і пожеж у зоні проведення антитерористичної операції.
УК: Друга світова війна досі нагадує про себе небезпечними сюрпризами — вибухівкою, яку доводиться знешкоджувати піротехнікам ДСНС.
— Наші піротехнічні підрозділи щоденно долучаються до виконання завдань зі знешкодження застарілих боєприпасів. Це здійснюється як за повідомленнями населення, так і планово під час очищення найбільш забруднених територій. Цього року піротехнічні підрозділи знешкодили понад 47 тисяч боєприпасів, серед яких більш як 250 авіабомб. Щоденно знешкоджують майже 200 вибухонебезпечних предметів.
Щодо небезпек у зоні АТО, то з липня 2014 року на території Донецької й Луганської областей піротехнічні підрозділи ДСНС очистили від боєприпасів понад 20 500 гектарів території й 57 гектарів акваторії, розмінували майже тисячу об’єктів соціальної інфраструктури і життєзабезпечення, а також знешкодили більш як 125 тисяч вибухонебезпечних предметів, серед яких близько 800 спеціально встановлених терористами особливо небезпечних вибухових пристроїв.
Завжди напоготові
УК: Українські рятувальники допомагають й іноземним колегам. Кому вдалось допомогти останнім часом? Чи вистачає кадрів, коштів і техніки?
— Лише за останні два місяці авіація нашої служби двічі долучалася для надання гуманітарної допомоги з гасіння лісових пожеж поза межами України: у Чорногорії та Грузії.
Для ефективнішого й більш оперативного розв’язання визначених завдань стан авіаційного парку ДСНС потребує збільшення й оновлення. Зокрема, варто замінити застарілі літак «Ан-26», вертольоти «Мі-8», збільшити кількість вертольотів «Мі-8 МТ» і літаків для гасіння лісових пожеж. Нині укомплектованість авіаційною технікою становить лише 70% штатної чисельності.
УК: У будь-якій роботі найцінніше — це люди. Як ДСНС дбає про своїх працівників, аби вони відчували, що соціально захищені?
— Наші рятувальники й ветерани служби цивільного захисту користуються пільговим санаторно-курортним і медичним забезпеченням у закладах охорони здоров’я. Вони мають право на медико-санітарну реабілітацію і пільги під час виходу на пенсію.
Крім того, завдяки підтримці керівництва держави середньомісячне грошове забезпечення наших рятувальників у 2017 році підвищено з 3600 до 5900 гривень, розмір мінімального щомісячного грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу підвищено з 3000 до 5000 гривень.
УК: Що побажаєте рятувальникам напередодні професійного свята?
— Передовсім хочу подякувати всьому особовому складу органів і підрозділів системи ДСНС України за відповідальне ставлення до службових обов’язків і сумлінну самовіддану роботу. Вітаю й дякую нашим ветеранам, які віддали багато років пожежно-рятувальній справі, усім, хто створював і розбудовував нашу рятувальну службу і передає досвід молодим рятувальникам-вогнеборцям.
Окремо хочу привітати рятувальників, які зустрічають професійне свято на сході України. В умовах бойових дій з ризиком для життя вони мужньо і героїчно рятують людей, розміновують території, виконують аварійно-відновлювальні роботи й забезпечують життєдіяльність населення.
Бажаю всім міцного здоров’я, родинного добробуту і щастя, наснаги й нових успіхів у служінні людям, а рідній Україні — миру, злагоди і процвітання.
Ірина ПОЛІЩУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Микола ЧЕЧОТКІН. Народився 1965 року в Івано-Франківську. Закінчив Київське вище танкове інженерне училище і Національну академію державного управління при Президентові України.
З 2006 року обіймав керівні посади в центральному апараті Міністерства з надзвичайних ситуацій України і Державної служби України з надзвичайних ситуацій. З 2014 року — директор департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС України.
У 2015 році його призначено головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Нагороджено відзнакою МНС України «За відвагу в надзвичайній ситуації» II ступеня (2004), Почесною відзнакою МНС України (2008).
