Госгеокадастр на Blockchain: как это работает?

Министерство аграрной политики и продовольствия Украины совместно с Государственным агентством электронного управления презентовали обновленный Госземкадастр, который теперь будет работать по технологии Blockchain. В зале на презентации возникли бурная дискуссия и множество поточных вопросов о новом кадастре, контрольным из которых был: как это работает?

Это и неудивительно, ведь без специализированной литературы простому обывателю понять систему не так просто, не говоря уже о хозяевах земель и аграриях, для которых слова Blockchain и Bitcoin — в новинку. Упомянули и о влиянии технологии Blockchain как вспомогательного инструмента при открытии рынка земли.

AgroPortal.ua попробовал разобраться в теме и ответить на ряд основных вопросов.

Что это такое?

Blockchain — это не так сложно, как кажется на первый взгляд. К примеру, представьте себе, что Госгеокадастр на Blockchain — это сеть аэропортов, в котором самолеты — кадастровые сведения о земельном участке, контрольные авиалинии — Минагропрод, а пассажиры — это все граждане, включая собственников земельных участков. Каждый пассажир может сам записаться на свой рейс на самолет и просмотреть всю информацию о нем на табло. Это табло также доступно для просмотра и другим пассажирам, учитывая, что это не их рейс. Суть в том, что у всех пользователей одновременно есть одинаковые данные, никто не может самолично внести правки в график. Менять какую-либо информацию о рейсе могут только авиалинии (Минагропрод) как главные структуры аэропортов. Разные аэропорты делятся и сверяют информацию о рейсах для того, чтобы она была одинаковой и достоверной. Как и в любом аэропорту, все данные о перемещении каждого самолета фиксируются и сохраняются аэропортом, чтобы в любой момент их можно было проверить.

Проще говоря, Blockchain — это онлайн-регистр для записи данных о любых трансакциях, записанных в одну структуру — блок. Все блоки выстроены в одну цепочку, которая содержит информацию обо всех совершенных операциях.

N. B.! ОПРОС. «Биткойн — это:»

Как это работает?

Аграрий, у которого есть земельный участок, вносит кадастровую информацию о нем в реестр, при этом заголовок блока включает в себя свой хэш (уникальную информацию первоисточника). Эта информация передается другим таким же пользователям, каждый раз делается ее копия. Именно таким образом практически исключается возможность подделки данных.

Система основана на Blockchain Exonum — это авторская разработка компании BitFury, которая длилась 2,5 года. Она находится в открытом лицензированном доступе, а ее использование не требует никаких денежных отчислений и может применяться в любых проектах.

Каждая трансакция, которая происходит в кадастре, попадает в Blockchain. Но сам Blockchain не является публичным и находится в распоряжении Минагропрода и Trancperancy International, которые уже имеют право модерировать информацию. Для того чтобы предотвратить возможные взломы серверов и попытки изменить информацию, она кэшируется и сохраняется в Blockchain как наиболее надежном хранилище на данный момент.

А в Госгеокадастре зачем оно?

Пока что в мировой практике использование технологии Blockchain в государственном секторе точечное, и для Украины это очень амбициозное решение, которое может вызвать волну критики. Но и компания Apple в свое время отказалась от использования floppy-диска для более надежных и инновационных видов накопителей данных. Тут риск равносилен прогрессу. Поскольку земельный сектор Украины является одним из самых коррумпированным, технология Blockchain для Госземкадастра — это надежный способ исключить подделку информации.

Технология Blockchain поможет увидеть действительную информацию о земельных угодьях, поскольку все данные находятся в открытом доступе. Кроме того, сведет к минимуму возможные махинации земельных регистраторов. Тут есть нюансы в плане изменения информации самим владельцем земельного участка, но такие моменты будут дорабатываться.

К чему все это?

Blockchain уменьшает возможность манипуляций и означает фактическое открытие информации о владельцах паев. Кроме того, эту систему технически крайне сложно сломать, ведь для того, чтобы сфальсифицировать хоть один реестр, примерно 60% пользователям придется заполнить одинаковую неправильную информацию, которая будет копироваться остальным.

Внедрение технологии Blockchain в первую очередь обусловлено спросом на повышенные требования к гарантированию сохранения данных. Именно поэтому Blockchain — самый оптимальный вариант в обеспечении прозрачности и достоверности кадастровых данных.

Наталия Ключникова, AgroPortal.ua

Источник фото: Disruptor Daily
Аналитика Сегодня, 07:00

http://agroportal.ua/publishing/analitika/gosgeokadastr-na-blockchain-kak-eto-rabotaet/

Далі...

Запровадити надзвичачйну ситуацію в лісах Житомирщини просять лісники й екологи. ВІДЕО

Причина – шкідник, який нищить сосни. Кажуть, нині всохло вже понад 40 тисяч гектарів лісів. Чому в області не можуть самотужки цьому протистояти – дізнавалися наші кореспонденти.

UA:Перший
Опубликовано: 4 окт. 2017 г.

Далі...

Чому мораторій на експорт лісу буде збережений

Історія з мораторієм на експорт лісу-кругляку може стати підручником із обстоювання національних інтересів. І не лише в сфері економіки та екології. Таких затятих і тривалих дискусій між гілками влади та з іноземними партнерами давно не було. Проте запеклій політичній боротьбі та широкому суспільному резонансу не варто дивуватись. Адже йдеться про вибір шляху країни. Питання принципово важливе — залишитись сировинною колонією чи ставати виробником?

Мораторій потрібен

Закон про 10-річну заборону експорту необробленої деревини (лісу-кругляку) з України був ухвалений Радою ще наприкінці 2015 р. Утім на повну він запрацював з 01.01.2017 р. Метою прийняття закону передусім було запобігти екологічній катастрофі та дефіциту сировини на внутрішньому ринку.

Ми також не могли миритись із тим, що українські ліси нещадно вирубували та за безцінь вивозили за кордон. Щоб потім там, десь в Польщі чи Італії, з української сировини українські заробітчани виробляли готову продукцію: меблі, папір, пелети. Які потім продаватимуться по всьому світу, у тому числі і в Україні, але вже за долари і євро. Тільки кубометр лісу-кругляку коштує майже 50 дол. США, а умовний кубометр меблів із цього лісу – вже десь під 1 000 дол. США і навіть вище!

В той же час українським деревообробним, меблевим та біоенергетичним підприємствам часто-густо не вистачало деревини. Адже український ліс «працював» на наших сусідів, на лісову мафію, на контрабандистів... На кого завгодно, окрім України та українців. Європі ми створювали додану вартість і робочі місця, а собі – безробіття і «безліс». Ми з Олегом Ляшком вирішили це змінити, і Рада підтримала позицію Радикальної партії.

Мораторій відповідає міжнародним угодам

З першого дня боротьби за мораторій я розумів, яким непростим буде його впровадження. Було очевидно, що впливові іноземні партнери сприймають нашу ініціативу без великого ентузіазму. Тому я заздалегідь офіційно звернувся до Прем’єр-міністра щодо проведення нотифікації — офіційного інформування країн-членів COT про наміри України запровадити тимчасову заборону експорту необроблених лісоматеріалів.
Я також не раз звертався до уряду, пропонуючи аргументовані переговорні позиції щодо обстоювання тимчасової заборони експорту необробленої деревини для недопущення дефіциту відповідної сировини на внутрішньому ринку і забезпечення стабільного функціонування галузі під час критичного збільшення безробіття.

Дивує, що, незважаючи на мої звернення і до уряду Яценюка, і до уряду Гройсмана, деякі високопосадовці КМУ і сьогодні продовжують дезінформувати суспільство за сприяння грантових експертів та окремих ЗМІ. Вони розгорнули медіакампанію, в якій використовують брехню та маніпуляції, щоб очорнити мораторій. Всупереч національним інтересам деякі урядники роблять непрофесійні, неправдиві та провокаційні заяви про мораторій. Одна з тез — ніби через мораторій Україна порушує Угоду з СОТ та Угоду про асоціацію з ЄС. Це неправда.

По-перше, наш мораторій не суперечить Угоді з СОТ, яка передбачає низку дозволених виключень, у т. ч. згідно з ст. XX (g) «що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання», а також ст. XI п.2 (а) «Заборони чи обмеження експорту, які тимчасово застосовуються з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для експортуючої сторони». До того ж мораторій є тимчасовим (10 років) та недискримінаційним (усі країни).

Крім того, прийняття рішень про порушення умов міжнародної торгівлі ГАТТ/СОТ здійснюється відповідно до регламенту та офіційних процедур компетентними органами СОТ. Розгляд питання може тривати роками. Поки такого розгляду взагалі не було, все що відбувається – міжнародний політичний процес високого рівня. На жаль, з грою в піддавки з боку окремих українських урядовців.

По-друге, наш мораторій не порушує і Угоди про асоціацію з ЄС, адже статтею 36 «Загальні винятки» чітко визначено, що «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходів згідно зі статтями XX та XXІ ГАТТ 1994 та їх примітками щодо тлумачення, які включено до цієї Угоди і є її невід’ємною частиною».

Більш того, заборона або суттєві обмеження на експорт лісу-кругляку діють у понад 30 країнах. У тому числі, в Канаді (з 1906 р.), США (з 1926 р.), Бразилії (з 1969 р.), Малайзії
(з 1972 р.), Індонезії (з 1985 р.), В'єтнамі (з 1992 р.), Новій Зеландії (з 1993 р.)...

Мораторій корисний для країни

Цього року мораторій на експорт лісу-кругляку вже діє на повну. З 01 січня він запрацював по всіх породах деревини. Що це дало? За I півріччя 2017 р.:

Виробництво
меблева промисловість: +27 %, деревообробна: +17 %, паперова: +7 % (в дол. США)
Експорт
меблі для сидіння: +40 % (+$37 млн.), інші меблі: +31 % (+$20 млн.), облицювальні листи: +25 % (+$16 млн.), столярні вироби: +6 % (+$4 млн.), лісоматеріали оброблені +5 % (+$10 млн.)
Податки
від деревообробної, меблевої та паперової промисловості +5 % (в дол. США)
Капітальні інвестиції
у деревообробну та паперову галузі: 3,1 млрд. грн. (зростання х 2 рази)
Експорт галузі в цілому
За статтею «Деревина та вироби з неї» у січні-липні 2017 експортовано $907 млн. проти $872 млн. в аналогічному періоді 2016. Тобто не лише динаміка за окремими статтями, а й загальний вплив мораторію на галузевий експорт позитивний!

Це офіційні дані ДФС і НБУ. Ми з Олегом Ляшком і однодумцями дуже радіємо, що вдалося досягти таких результатів. І це лише початок! Адже за кожним доларом нового виробництва, експорту, інвестицій та податків – робочі місця та гідні доходи українців! Але найголовніше – порятунок екології! До того ж Україна належить не тільки нам, а й нашим нащадкам.

Хроніка успіху мораторію

Хочу щодня читати ТАКІ новини — про створення нових виробництв, завдяки яким українці матимуть роботу і зарплату, а країна — потужну промисловість і перспективу розвитку. Наше завдання — створювати для цього законодавчі умови і контролювати їх додержання.

***

ТОВ «Житомирська меблева фабрика» планує створити на території індустріального парку «Житомир-Схід» понад 1 250 робочих місць із середньою зарплатою понад 8 тис. грн. та інвестувати майже 2,5 млрд. грн. в будівництво виробничих потужностей в межах ІП «Житомир-Схід»;

***

Скандинавські інвестори (ТОВ «Українські лісопильні») розпочинають будувати у Сарненському районі на півночі Рівненщини новий лісопильний завод — другий за останні два роки. Обсяг залучених інвестицій — 20 млн. євро. Ще 25 млн. євро вже інвестовано в завод у сусідньому Костопільському районі, який розпочне роботу до кінця літа.

***

Засновник деревообробного підприємства «Свиспан Лімітед», швейцарська компанія Sorbes AG заявила по намір інвестувати майже 25 млн. євро в модернізацію свого заводу у м. Костопіль Рівненської області;
У березні цього року у Бориславі відбулося урочисте відкриття спільного українсько-турецького підприємства «Вудкрафт Трейдінг», що спеціалізується на деревообробці. Його продукцію планують експортувати до Польщі, Італії, Чехії, Словаччини, Румунії. Планується створити майже 100 робочих місць із середньою з/п в 6 тис. грн.

***

25 травня 2017 року у селі Лозино, Львівська область, відкрили новий корпус меблевої фабрики данської компанії «Крагелюнд Феніче Холдинг та Інновейшн Лівінг». Загальна сума залучених інвестицій становить 3,3 млн. дол. США, штат працівників планується розширити з 80 до 200 осіб з середньою з/п в 7 тис. грн. У 2017 заплановано збільшення оборотів підприємства з 25 млн. грн. до 35 млн. грн., у 2018 — до 56 млн. грн.

***

Цей список можна і потрібно продовжувати.

Мораторій – не перший досвід

Мораторій на експорт лісу – не перша історія успішного обстоювання наших національних економічних інтересів. Ще 20 років тому Україна імпортувала соняшникову олію, а сьогодні виробляє її та експортує вже в понад 100 країн. Виробничі потужності зросли у сім разів, продаємо за кордон понад 4 млн. тонн соняшникової олії на $4 млрд. на рік!

Це тому, що колись ввели 23%-ве експортне мито на насіння соняшнику. Тепер Україна № 1 в світі з виробництва і експорту соняшникової олії. Наша частка світового ринку соняшникової олії – понад 50%. Створити потужну індустрію з нуля та зробити її глобальним чемпіоном. Хіба це не приклад?
Ситуація з лісом аналогічна. Природа дуже щедра до України. Ми маємо цінувати її дари, плекати їх та користуватися ними в інтересах усього суспільства.

Перспектива мораторію

За однакової з Україною площею лісів деревообробна, паперова та меблева галузі Польщі сьогодні виробляють продукції на 28 млрд. дол. США на рік. В Україні річний випуск цих галузей поки що в 12 (!) разів менший – 2,4 млрд. дол. США.

Український деревпром через правильну держполітику можна змасштабувати в 2—3 рази. Це фактично виведе цю галузь на рівень металургії чи аграрного сектору. Природні багатства країни можуть нарешті запрацювати на людей.

Безумовно, такий розвиток не відбудеться сам по собі. Ми розробили дорожню карту розвитку галузі. Скоро внесемо в Раду законопроект «Про ринок лісу», який знищить корупційні схеми і непрозорість у лісовій галузі та гарантовано забезпечить виробників сировиною. Встановимо пакет інвестиційних стимулів для нових виробництв через механізм індустріальних парків (ЗПУ №№ 2554а-д та 2555а-д). Знімемо ввізні мита на все виробниче обладнання (ЗПУ № 5276) та запровадимо трирічну розстрочку імпортного ПДВ (ЗПУ №6514). Також ми пропонуємо криміналізацію контрабанди лісу-кругляку (ЗПУ № 5495). І, безумовно, необхідна комплексна реформа лісової галузі із запровадженням наскрізного обліку деревини, на доцільності якого окремо наголосив і Президент України. Мораторій – лише одна із складових розвитку галузі. І ми не плануємо на цьому зупинятись!

Віктор ГАЛАСЮК, 

голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва,

заступник лідера РПЛ з економічної політики,

кандидат економічних наук.

http://www.golos.com.ua/article/294352

Далі...

Интересный опыт: Совмин Республики Беларусь отнес услуги в области лесного хозяйства к "биржевому товару"

Постановлением Совета министров Республики Беларусь от 2 октября 2017 г. № 739 услуги в области лесного хозяйства (лесоводства и лесозаготовок) отнесены к "биржевому товару". Белорусский закон "О товарных биржах" позволяет Президенту или Совету министров в отдельных случаях относить к биржевому товару работы и услуги. Если исходить из положений этого закона, то включение услуг в области лесного хозяйства может существенно расширить возможности для конкуренции в этой области, в том числе за счет участия в возможных торгах иностранных юридических и физических лиц. Как это будет работать на практике - непонятно, но опыт смелый и интересный. Вот так выглядит это постановление:



Ссылки:

Постановление от 2 октября 2017 г. № 739 "Об отнесении некоторых видов услуг к биржевому товару"

Закон Республики Беларусь от 5 января 2009 г. № 10-З "О товарных биржах"

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21459&sid=822a1e85f4ea5d534e1b99aef55fc602

Далі...

Успеем ли мы спасти лося?

На охоте 80% животных – это подранки, 20% из которых остаются калеками на всю жизнь. Видео сделано в сентябре 2017 года в окрестностях г.Изюм Харьковской области, где царит беспредельное браконьерство.


Лось – символ дикой природы. Эти удивительные животные остались только на строго охраняемых территориях и территориях, которые должны стать заповедными.

В Украине количество лосей катастрофически снижается год за годом. Главные причины снижения численности – охота и браконьерство.

Ученые и природоохранники уже несколько лет требуют принятия срочных мер по спасению этих животных. Защитить лося может внесение вида в Красную книгу Украины. Но охотничья и лесная мафия, лоббируя свои права на жестокие забавы, подкупает продажных ученых, давит всеми способами на чиновников Министерства экологии и природных ресурсов.

Необходимость внесения лося в Красную книгу уже понимают люди, далекие от экологии и охраны природы. Голоса в защиту популяции лося слышны от местных жителей Полесья и Карпат, журналистов и патриотически настроенных граждан Украины.

Однако охотники процедурно мешают этому процессу, всячески оттягивают принятие решения. За одним охотничьим сезоном приходит другой охотничий сезон, уносящий жизни исчезающего с карты Украины вида животных – лосей. Каждый, кто мешает охране этих лесных великанов, должен знать простую статистику: на охоте 80% животных – это подранки, 20% из которых остаются калеками на всю жизнь. Животные остаются калеками и терпят невыносимые мучения в связи с утехами богатых и сытых, держащих в руках огнестрельное оружие.

Будь человеком! Отдай свой голос в защиту этих удивительных животных!

Видео сделано в сентябре 2017 года в окрестностях г.Изюм Харьковской области, где царит беспредельное браконьерство.

Валерій Ловчиновський
04/10/2017

Green Video Wildlife
https://www.lisportal.org.ua/85020/

Далі...

Ліс з «молотка»: львівські біржі (відео)

За об’ємами заготівлі лісу Львівщина у топі країни, а деревина та деревообробка приносить кожен 4-ий долар до обласної скарбнички.

15:00, Ср. - 04 Жов. 2017 | Єлизавета Чип

Для країни та області «лісова» галузь надважлива, проте широкий загал майже не знає правил її існування. «Львівська газета» вводить хештег #Львівліс, аби виправити цю несправедливість.

Зелені легені Львівщини – одні з найбільших в Україні.

Майже 700 тис. гектарів (694,6) лісів покривають більше третини області! Опікуються зеленим багатством 3 постійних лісокористувача: обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Галсільліс», державне підприємство «Львівський військовий лісокомбінат» та Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства. У підпорядкуванні обласного управління найбільша площа лісів – майже 480 тис. гектарів (478), – це дозволяє йому щороку заготовляти майже мільйон (950-970 тис) кубометрів деревини!

З 2005 усю заготовлену деревину лісгоспи виставляють на аукціонни. У Львові їх проводять 2 товарні біржі: «Львівська Універсальна» та «Галконтракт». Більше 10 років фаворитом лісозаготівельників була «Львівська Універсальна». Вона залишилася основним майданчиком з продажу необробленої деревини навіть після гучного минулорічного скандалу. Якого саме – дивіться у відеоматеріалі ЛГ

http://gazeta.lviv.ua/2017/10/04/162359/

Далі...

Глобальний екологічний фонд та ФАО: хороші новини для українського лісостепу

За фінансової підтримки ГЕФ ФАО і Україна розпочинають співпрацю в галузі сталого управління природними ресурсами лісостепової зони

4 жовтня 2017, Київ, Україна — З сьогоднішнього дня розпочинається реалізація чотирирічного проекту вартістю 12 мільйонів доларів США, метою якого є оптимізація негативних впливів на лісостепову зону України — відповідну угоду про це було сьогодні підписано керівником регіональних програм ФАО Раймундом Йеле і Заступником міністра екології та природних ресурсів України з питань євроінтергації України Миколою Кузьо. Фінансування даного проекту частково здійснюється Глобальним екологічним фондом (ГЕФ).

Передбачається, що протягом чотирьох років буде вдосконалена законодавча та інституційна структура та буде створена демонстраційна ділянка площею 33 000 гектарів, що буде сприяти більш сталому управлінню природними ресурсами лісостепових зон України.

«ФАО реалізує декілька проектів в Європі та Центральній Азії, що фінансуються Глобальним екологічним фондом, але в Україні цей проект — перший», — сказала фахівець ФАО з координації ГЕФ в Європі та Центральній Азії Анастасія Ідрісова (Anastasiya Idrisova). «Ці проекти стосуються сталого лісокористування, зміни клімату та деградації земель. Очікується, що за ними підуть і інші проекти, наприклад, в Сербії, Молдові та Узбекистані „.

В Україні переважають землі сільськогосподарського призначення, які становлять близько 70 відсотків всієї площі земель в країні. На другому місці — ліси, що займають 16 відсотків території. На жаль, як сільськогосподарські, так і лісові угіддя деградовані, виснажені або навіть забруднені. Ерозія ґрунтів під впливом води і вітру, окислення і заболочування ґрунтів — це зростаючі проблеми, викликані неналежними практиками управління, які посилюються зміною клімату.

“У сільському господарстві зайнято 19 відсотків населення країни», — додала фахівець ФАО Ідрісова. «Проект розроблений таким чином, що в кінцевому підсумку саме ці люди отримають найбільшу вигоду від поліпшення стану сільськогосподарських земель і лісів».
Реалізація заходів в рамках проекту почнеться з важливого етапу вдосконалення законодавчого та інституційного середовища з метою забезпечення сталого управління. Очікується, що це доповнить вживані Україною зусилля по досягненню нейтрального рівня деградації земель відповідно до Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням.

Іншою складовою проекту стане відновлення продуктивності та стійкості виробничих ландшафтів. Кліматично оптимізовані методи ведення сільського господарства будуть впроваджені на 3500 гектарах землі. Ресурсозберігаючі методи ведення сільського господарства будуть застосовуватися в основному для зернових й олійних культур, а також при культивуванні органічної картоплі та інших овочів і фруктів.

До моменту завершення проекту в 2021 році близько 3000 гектарів лісових угідь для виробництва деревини будуть використовуватися раціонально, що послужить зниженню масштабу проблем, пов’язаних з ерозією ґрунтів. З метою забезпечення кращого уловлювання двоокису вуглецю ґрунтом на сільськогосподарських землях будуть висаджені широколисті породи дерев. Будуть розроблені керівні принципи для вітрозахисних смуг — напрямок робіт, який в даний час не регламентований і не отримує належної уваги. У лісостеповій зоні буде організовано демонстраційну ділянку площею 1000 гектарів, що забезпечує надання широкого спектру екосистемних послуг, пов’язаних з контролем водних ресурсів, комах-шкідників і хвороб.

Діяльність в рамках цього проекту ФАО є частиною більш широких зусиль, що вживаються на глобальному рівні, сприяють досягненню Цілі 15 в області сталого розвитку — «збереження екосистем на землі».

04.10.2017

http://www.agroperspectiva.com/ru/press_release/19550

Далі...

«Афера на мільйон»: як голова однієї з районних адміністрацій на Рівненщині розбагатів на безкоштовних дровах

Відомий герой романів Ільфа та Петрова Остап Бендер часто себе називав «великим комбінатором», бо вмів з повітря робити гроші. Але й він, напевно, позаздрив би здатності нинішнього голови Дубровицької районної державної адміністрації Миколи Петрушка «робити гроші» з повітря.

Історія, про яку стало відомо, очевидно, є лише фрагментом діяльності Миколи Михайловича, та повертає нас в часи, коли пан Петрушко очолював комунальне підприємство Дубровицької районної ради «Теплосервіс». Напрям роботи цього підприємства – надання послуг теплопостачання для бюджетних організацій району (школи, лікарня, дитячі садки, профтехучилище тощо) та населення Дубровиці. Об’єм надання послуг 6 - 8 мільйонів гривень на рік.

Микола Петрушко.

Однак, незважаючи на наявну дешеву сировину (дрова та торфобрикети), практично з 2010 року підприємство «Теплосервіс» працює у збиток. Свого часу через це навіть була створена спеціальна депутатська комісія, яка і мала з’ясувати обставини збитковості підприємства. Комісія попрацювала і… «виявила ряд фінансових порушень, відсутність первинних облікових бухгалтерських документів, неефективне використання бюджетних коштів в значних розмірах». Також були виявлені факти прямого розкрадання коштів. Але через події 2013-15 року, потім вибори органів місцевого самоврядування, результати роботи комісії так ніхто і не розглянув. Ситуація змінилася лише цьогоріч, коли були оприлюднені декларації посадовців та депутатів за минулий рік. Саме вони й пролили світло на аферу, яку прокручували пан Петрушко, директор «Теплосервісу», та його головний бухгалтер Микола Крупко.

В Дубровицькому районі працює підприємство «Торф Ленд Україна», яке спеціалізується на виробництві торфосумішей і якому передано землі для добування торфу. Ці землі вкриті лісом, тому підприємство проводить очистку площ власними силами, в результаті чого накопичуються значні запаси дров, які є відходами виробництва і фактично безплатні. Їх використання теплопостачальною організацією дало б можливість значно знизити затрати на опалення бюджетних установ, оскільки витрати були б тільки на їх доставку. Натомість «дубровицький Остап Бендер» Микола Петрушко вирішив скористатися такою можливістю у власних інтересах. Разом із головним бухгалтером Миколою Крупком вони переконали депутата районної ради, приватного підприємця Чудіновича відкрити картковий рахунок. А щоб останній не надумав «кинути», банківську картку та код доступу до неї приватний підприємець передав пану Петрушкові. Після цього схема почала працювати.

Микола Петрушко за свої власні гроші найняв неофіційну бригаду для доставки безплатних дров з «Торф Ленд Україна» на КП «Теплосервіс». Підприємство ж розраховувалося за ці дрова, по ціні близько 300 грн. за кубометр з підприємцем Чудіновичем, фактично, перераховуючи кошти на картковий рахунок, доступ до якого мав лише Петрушко.

Показово, що приватний підприємець навіть не здогадувався скільки і за що «Теплосервіс» перераховував кошти на картку і куди їх витрачали. Про це йому стало відомо лише тоді, коли довелося заповнювати електронну декларацію. Як виявилось, директор підприємства разом із іншими особами впродовж минулого року перерахували на його картку близько мільйона гривень нібито за поставлені дрова.

Однак 2017 рік вніс свої корективи. У березні Микола Петрушко був призначений на посаду голови райдержадміністрації. Водночас полишати «хлібне» місце директора комунального підприємства йому не надто хотілося. Тож він намагався пролобіювати керівником підприємства наближену особу - пана Крупка. Не вийшло. Виявилось, що чинне законодавство не дозволяло Крупку бути виконувачем обов’язків керівника та одночасно головним бухгалтером підприємства. Тому Микола Петрушко, щоб приховати сліди попередньої діяльності, зараз докладає максимум зусиль, аби ліквідувати «Теплосервіс». Тим часом усі викладені в матеріалі факти були передані до правоохоронних органів та слідчих Національного антикорупційного бюро України. Тож не виключено, що історія про «дубровицького Остапа Бендера» матиме продовження.

Андрій ДОВГІЙ.

Сам Микола Петрушко усі звинувачення відкидає і називає їх «чорнухою»:

- Це все – повна брехня, - сказав він у коментарі кореспонденту PRESS-ЦЕНТР. –Комусь просто дуже вигідно щось проти мене затіяти, от вони це й роблять. Я дійсно свого часу як керівник теплопостачального підприємства співпрацював із «Торф Ленд Україна», але все робив легально і в рамках чинного законодавства. На підтвердження можу надати відповідні договори та документи. А є моя провина в чомусь чи немає, нехай розбираються правоохоронні органи.

Читайте також: Чиновники

http://press-centr.com/ua/news/27094_Afera-na-milyon-yak-holova-odni-z-rayonnikh-administratsiy-na-Rivnenshchini-rozbahativ-na-bezkoshtovnikh-drovakh

Далі...

Семерак про дозвіл полювати на лосів: "Затверджений цього року ліміт є мінімально можливим"

Міністерство екології та природних ресурсів і Міністерство аграрної політики і продовольства проведуть спільне дослідження з вивчення популяції лося європейського в Україні.

Про це повідомив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.

"Ми зберегли велику кількість популяції лося, і затверджений цього року ліміт є мінімально можливим. А наступним кроком буде проведення спільно з Мінагрополітики, природоохоронними організаціями та Академією наук дослідження популяції лося європейського", - повідомив він під час брифінгу в середу.

Читайте також: Мінекології дозволило полювання на лося

Залежно від результатів дослідження міністерства підготують відповідну програму, зазначив міністр.

"Аналіз показав, що велика частина тих тварин, які внесені в ліміти, забезпечена приватними господарствами", - повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

https://ua.censor.net.ua/news/457984/semerak_pro_dozvil_polyuvaty_na_losiv_zatverdjenyyi_tsogo_roku_limit_ye_minimalno_mojlyvym

Далі...

Беларусь и Украина предлагают разработать трансграничную стратегию борьбы с болезнями леса

3 октября, Минск /Корр. БЕЛТА/. Беларусь и Украина предлагают разработать трансграничную стратегию борьбы с вредителями и болезнями леса. Об этом идет речь в совместном заявлении Министерства лесного хозяйства Беларуси и Государственного агентства лесных ресурсов Украины, сообщили БЕЛТА в пресс-службе Минлесхоза.

В заявлении обращается внимание на то, что процесс изменения климата повлиял на состояние лесных ресурсов. Отмечается необходимость разработки стратегии по борьбе с вредителями и болезнями леса в условиях трансграничного аспекта, а также проведения мероприятий по профилактике и борьбе со вспышками вредителей и болезней леса. Кроме того, стороны инициируют рассмотрение вопроса об ухудшении санитарного состояния лесов из-за изменения климата на следующей сессии Лесного комитета ФАО (Продовольственной и сельскохозяйственной организации Объединенных Наций).

Свои подписи под документом поставили с белорусской стороны заместитель министра лесного хозяйства Леонид Демьяник, с украинской - заместитель председателя Государственного агентства лесных ресурсов Владимир Бондарь.

http://strichka.com/item/69475898

Далі...