КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/6722/17 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Кузик М.А.
пр-к апелянта ОСОБА_3
позивач ОСОБА_4
пр-к позивача ОСОБА_5
пр-к третьої особи Клименко Н.С., Німченко Д.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи - Державного агентства лісових ресурсів України про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення на роботі,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просила:
- визнати незаконними та скасувати рішення Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року, оформлені протоколом № 32, про скасування рішень Кабінету Міністрів України про звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України та про призначення ОСОБА_4 на посаду голови Державного агентства лісових ресурсів України відповідно до рішень, прийнятих на засіданні Кабінету Міністрів України 02 листопада 2016 року, що оформлені протоколом №46;
- визнати незаконним та скасувати рішення Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 року про звільнення 26 квітня 2017 року з посади голови Державного агентства лісових ресурсів України;
- поновити ОСОБА_4 на посаді голови Державного агентства лісових ресурсів України з 02 листопада 2016 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3
ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2
ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Відповідно до рішення комісії з питань вищого корпусу державної служби від 20 вересня 2016 року, позивача було визнано переможцем конкурсу на зайняття посади Голови Державного агентства лісових ресурсів України.
Протоколом № 46 засідання Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року зафіксовано прийняття відповідачем рішення про звільнення позивача з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України та про її призначення на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України.
Крім того, цим же протоколом зафіксоване рішення відповідача про підтримання запропонованих Мінагрополітики та опрацьованих Секретаріатом Кабінету Міністрів України завдань для випробування ОСОБА_4 на посаді Голови Державного агентства лісових ресурсів України.
Водночас, протоколом № 32 засідання Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року зафіксовано прийняття відповідачем рішення про скасування рішення відповідача від 02 листопада 2016 року (протокол № 46) про звільнення позивача з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України та про її призначення на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України.
Крім того, 26 квітня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №289-р про звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України у зв'язку з переходом на іншу роботу.
Також, 26 квітня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 290-р про призначення ОСОБА_4 Головою Державного агентства лісових ресурсів України з дати початку фактичного виконання нею посадових обов'язків строком на п'ять років з оплатою праці відповідно до законодавства, встановивши випробування строком на один місяць.
Протоколом № 32 засідання Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року також зафіксоване рішення відповідача про підтримання запропонованих Мінагрополітики завдань для випробування ОСОБА_4 на посаді Голови Державного агентства лісових ресурсів України.
18 травня 2017 року відповідачем прийнято рішення, зафіксоване протоколом №35 засідання Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 року, про погодження з пропозицією Мінагрополітики щодо звільнення ОСОБА_4 з посади голови Державного агентства лісових ресурсів України, як такої що не пройшла випробування у зв'язку із встановленням невідповідності її займаній посаді, виявленій в результаті випробування.
Вважаючи рішення відповідача про зміну дати звільнення її з попередньої посади і прийняття на посаду голови Держагенства, а так само і зміну умов призначення на цю посаду протиправним та незаконним рішення щодо звільнення як такої, що не пройшла випробувальний термін, позивач звернулася з даним позовом в суд.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів, надаючи правову оцінку обставинам та встановленим в справі фактам, звертає увагу на наступне.
Спірні правовідносини між сторонами виникли в сфері прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
Відповідно до ч.2, 3
ст.5 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII ( далі - Закон № 889-VIII) правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим
Законом, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог
статті 12 Закону Система управління державною службою включає:
1) Кабінет Міністрів України;
2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби;
3) Комісію з питань вищого корпусу державної служби та відповідні конкурсні комісії;
4) керівників державної служби;
5) служби управління персоналом.
Відповідно до
ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Статтею 49
Закону № 794-VII передбачено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання
Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до
Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.
Статтею 50
Закону № 794-VII визначено, що проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України міністерствами, центральними органами виконавчої влади (крім тих, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Кабінету Міністрів України), державними колегіальними органами, місцевими державними адміністраціями.
Статтею 52 вказаного закону визначено порядок набрання чинності актами Кабінету Міністрів України. Зокрема, розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.
Параграфом 7 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 (далі - Регламент) визначено, що на своїх засіданнях Кабінет Міністрів розглядає, зокрема, питання організаційно-розпорядчого характеру, в тому числі кадрові питання, питання присудження премій та призначення стипендій Кабінету Міністрів.
Порядок денний засідання Кабінету Міністрів складається з таких розділів: концептуальні засади реалізації державної політики; акти законодавства; кадрові питання; звіти та питання контролю; різне (ч.2 § 16 Регламенту).
Пунктами 1 та 2 параграфу 24 Регламенту визначено, що за результатами засідання Кабінету Міністрів складається протокол, який є офіційним документом. У протоколі засідання зазначаються прізвища та ініціали членів Кабінету Міністрів, а також інших посадових осіб, які взяли участь у засіданні, питання, що розглядалися, та рішення, прийняті за результатами розгляду.
Відповідно до параграфа 23 Регламенту Кабінет Міністрів України з окремих питань, вирішення яких не потребує прийняття актів Кабінету Міністрів, може приймати рішення, що фіксуються у протоколі засідання (протокольні рішення).
Згідно параграфа 22 Регламенту рішення Кабінету Міністрів приймаються шляхом голосування більшістю голосів посадового складу Кабінету Міністрів. Якщо проект рішення отримав підтримку половини посадового складу Кабінету Міністрів і за цей проект проголосував Прем'єр-міністр, рішення вважається прийнятим. Головуючий на засіданні Кабінету Міністрів на підставі результатів обговорення та голосування оголошує про прийняте рішення. Рішення за результатами розгляду проектів актів законодавства приймаються у порядку, встановленому пунктами 2 і 3 § 55-1 і § 55-2 цього Регламенту.
Відповідно до § 27 Регламенту акти Кабінету Міністрів надсилаються Секретаріатом Кабінету Міністрів заінтересованим центральним і місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, іншим державним органам, державним господарським об'єднанням, підприємствам, установам та організаціям не пізніше ніж протягом двох робочих днів з моменту їх підписання.
Протокольні рішення Кабінету Міністрів доводяться до виконавців у формі витягів з протоколу засідання протягом одного робочого дня з моменту підписання протоколу.
При цьому, акти Кабінету Міністрів з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень. Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з питань, зокрема, кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру ((ч. 2 § 30 Регламенту).
Розпорядження Кабінету Міністрів набирає чинності з моменту його прийняття, якщо таким розпорядженням не встановлено пізніший строк набрання ним чинності ( ч.3 § 31 Регламенту).
1) державних секретарів міністерств, керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу;
2) перших заступників і заступників міністрів - за поданням Прем'єр-міністра України.
Повноваження Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби визначено
ст.13 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої, вказаний суб'єкт, зокрема: забезпечує ведення і оприлюднення єдиного переліку вакантних посад державної служби в державних органах та переможців конкурсів; проводить моніторинг вакантних посад державної служби категорії «А» та ініціює перед суб'єктом призначення проведення конкурсу на такі посади; веде облік державних службовців категорії «А», строк повноважень яких закінчується, а також тих, які після звільнення не працевлаштовані в установленому порядку, але не довше ніж протягом одного року з дня закінчення строку призначення на посаду; розробляє за погодженням із Комісією з питань вищого корпусу державної служби типові вимоги до професійної компетентності державних службовців категорії «А» та подає їх Кабінету Міністрів України для затвердження.
Повноваження Комісії з питань вищого корпусу державної служби визначено
ст. 15 Закону, відповідно до якої, Комісія, зокрема: проводить конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А» та вносить суб'єкту призначення пропозиції щодо переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на вакантну посаду; розглядає пропозиції та надає згоду на дострокове звільнення з посади за ініціативою суб'єкта призначення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», та повідомляє про своє рішення суб'єкта призначення і центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відповідно до приписів
ст.21 Закону, особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.
Частиною 2
ст.31 Закону встановлено, що рішення про призначення на посаду державної служби категорії «А» приймається суб'єктом призначення, визначеним
Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому
Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно з приписами ч. 5 цієї статті служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією.
Відповідно до вимог 33 цього ж
Закону акт про призначення на посаду приймається у вигляді указу, постанови, наказу (розпорядження), рішення, залежно від категорії посади, відповідно до законодавства. В акті про призначення на посаду зазначаються:
1) прізвище, ім'я, по батькові особи, яка призначається на посаду державної служби;
2) займана посада державної служби із зазначенням структурного підрозділу державного органу;
3) дата початку виконання посадових обов'язків;
4) умови оплати праці.
Акт про призначення на посаду може містити також такі умови та зобов'язання:
1) строк призначення (у разі строкового призначення);
2) строк випробування (у разі призначення з випробувальним строком);
3) обов'язок державного органу забезпечити державному службовцю можливість проходження професійного навчання, необхідного державному службовцю для виконання своїх посадових обов'язків.
Копія акта про призначення на посаду видається державному службовцю, ще одна копія зберігається в його особовій справі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, до оголошено
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 588-р конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А», зокрема, Голови Державного агентства лісових ресурсів, обіймала посаду заступника Голови Держагенства та виконувала обов'язки Голови на час оголошення цієї посади вакантною.
Позивач взяла участь у оголошеному конкурсі на зайняття посади Голови Держагенства.
Відповідно до рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби від 20.09.2016 позивача було визнано переможцем конкурсу на зайняття посади Голови Державного агентства лісових ресурсів.
02 листопада 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів України, згідно протоколу засідання, прийняті рішення про звільнення позивача з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України, про її призначення на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України та про підтримання запропонованих Мінагрополітики та опрацьованих Секретаріатом Кабінету Міністрів України завдань для випробування ОСОБА_4 на посаді Голови Державного агентства лісових ресурсів України.
Разом з тим, відповідні акти Кабінету Міністрів з вказаних питань у формі розпоряджень не видавалися.
Накази Державним агентством лісових ресурсів України про оголошення відповідних розпоряджень не приймалися.
Копія акта про призначення на посаду позивачу не вручалася.
Отже, за результатами засідання від 02.11.2016 жодних рішень щодо призначення позивача на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України прийнято не було.
Крім того, з наданих суду апеляційної інстанції доказів, вбачається, що після 02.11.2016 року і до 26.04.2017 позивач отримувала заробітну плату як заступник Голови Держагенства та підписувала розпорядчі документи як в.о. Голови .
Відповідно до приписів
ст.11 Закону України «Про державну службу» у разі порушення наданих цим
Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
Позивач в даній справі не оскаржує бездіяльність відповідача щодо невидачі Акту про призначення на посаду та доказів того, що зверталася, з метою усунення перешкод у реалізації прав на державну службу, із скаргою в порядку визначеному
ст. 11 ЗУ «Про державну службу».
Відтак, твердження позивача та висновки суду першої інстанції про те, що призначення останньої на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України відбулося 02.11.2016 - є помилковими та не підтверджуються належними доказами в справі, оскільки за відсутності відповідного Розпорядження не могло відбутися і призначення на відповідну посаду та виконання обов'язків за посадою.
Протокольне рішення Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 не було належним чином оформлене та не набуло юридичної сили для позивача.
26.04.2017 на засіданні Кабінету Міністрів України розглянуто пропозицію Міністра аграрної політики та продовольства України про призначення ОСОБА_4 Головою Державного агентства лісових ресурсів України з випробувальним терміном один місяць.
Протоколом № 32 засідання Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року зафіксовано прийняття відповідачем рішення про скасування рішення відповідача від 02 листопада 2016 року (протокол № 46) про звільнення позивача з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України та про її призначення на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України. Крім того, прийнято рішення підтримати запропоновані Мінагрополітики завдання для випробування ОСОБА_4 на посаді голови.
Відповідно до розпорядження № 290-р від 26.04.2017 ОСОБА_4 призначено Головою Державного агентства лісових ресурсів України з дати початку фактичного виконання нею посадових обов'язків строком на п'ять років з оплатою праці відповідно до законодавства та встановлено випробування строком на один місяць.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 03.05.2017 № 131-к та від 03.05.2017 № 132-к оголошено зазначені вище розпорядження.
Відповідні записи щодо дат звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України та призначення Головою Державного агентства лісових ресурсів України містить і трудова книжка позивача.
Відповідно до вимог
ст. 35 Закону в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців.
У разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби.
Суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої
статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.
У разі якщо строк випробування закінчився, а державного службовця не ознайомлено з наказом про його звільнення з посади державної служби, він вважається таким, що пройшов випробування.
Виходячи із системного аналізу наведених правових норм випливає висновок про те, що у разі призначення на посаду державного службовця у встановленому
Законом порядку, а саме, за результатом проведеного конкурсу, суб'єктом призначення може встановлюватись умова щодо випробування на підставі
ст.35 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, при цьому таке випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців.
Відтак, колегія суддів вважає, що застосування положень
ст. 35 Закону України «Про державну службу» щодо встановлення позивачу розпорядженням № 290-р випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді є правомірним.
Позивач не заперечувала , що з Актом про призначення на посаду з випробувальним терміном її було ознайомлено належним чином та не висловлювала свою незгоду з рішенням про встановлення випробувального терміну. Також вказувала, що завдання на випробувальний термін отримала 28.04.2017 та вживала заходи до їх виконання, тобто приступила до виконання обов'язків Голови Держагенства.
Щодо решти позовних вимог колегія суддів зважує на наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.83
Закону України «Про державну службу України», державна служба припиняється: у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84
цього Закону);у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85
цього Закону);за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86
цього Закону);за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87
цього Закону); у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88
цього Закону);у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43
цього Закону);у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;у разі застосування заборони, передбаченої
Законом України «Про очищення влади».
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 87
Закону № 889 передбачено, що
підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема, встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Отже, наслідком непроходження випробувального строку у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування є припинення державної служби шляхом звільнення, іншого чинним законодавством України не передбачено.
При цьому, прийняти такий акт суб'єкт призначення має право в будь-який час протягом строку випробування та до закінчення цього строку.
Відповідно до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що частиною першою
статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»передбачено, що керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби. А
ст.15 Закону України «Про державну службу» передбачено, що Комісія розглядає пропозиції та надає згоду на дострокове звільнення з посади за ініціативою суб'єкта призначення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», та повідомляє про своє рішення суб'єкта призначення і центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Таким чином, законодавством передбачено отримання пропозиції саме від Комісії з питань вищого корпусу державної служби у випадку дострокового звільнення з посади за ініціативою суб'єкта призначення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А».
Натомість, пропозиції про звільнення позивач надані Міністерством аграрної політики та продовольства України та не погоджувалися з Комісією з питань вищого корпусу державної служби.
Підставою для внесення вказаної пропозиції Міністерством визначено невиконання позивачем визначених Мінагрополітики завдань для випробування, що стало підставою для висновку про не проходження позивачем випробувального строку.
Колегія суддів зауважує, що невідповідність державного службовця займаній посаді - це неякісне виконання роботи, неналежне виконання функціональних обов'язків за умови, що вони викликані недостатньою кваліфікацією та за відсутності вини останнього в неналежному виконанні посадових обов'язків.
При цьому, мають мати місце дійсні фактичні дані, які б свідчили про те, що державний службовець не може забезпечити належного виконання покладених на нього службових обов'язків, зокрема, дані про несвоєчасне чи неналежне виконання цих обов'язків, про прийняття помилкових рішень, про відсутність достатніх знань тощо.
Протоколом № 35 засідання Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 року зафіксовано прийняття відповідачем рішення про звільнення ОСОБА_4 з посади Голови Державного агентства лісових ресурсів України, про видано відповідне розпорядження.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що завдання для випробування ОСОБА_4 на посаді Голови Держлісагенства та витяг з протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 32 про підтримання завдань для випробування надіслано до Держлісагенства листом Кабінету Міністрів України від 27.04.2017 № 3621/0/2-17 та зареєстровані 28.04.2017 за вхідним № 3365/0/5-17.
Строк виконання завдань визначено - 10.05.2017.
Надані пропозиції не містять обґрунтувань щодо неналежного виконання покладених на позивача службових обов'язків, про прийняття помилкових рішень, про відсутність достатніх знань та кваліфікації.
Наразі, з матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися заходи пов'язані з виконанням завдань для випробування.
Разом з тим, на засіданні Кабінету Міністрів України 18.05.2017 погодились із зазначеною вище пропозицією Мінагрополітики та прийняли рішення, оформлене протоколом №35 про звільнення ОСОБА_4 з посади голови Державного агентства лісових ресурсів України до закінчення випробувального терміну.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що при вирішенні питання про звільнення позивача було порушено визначену законом процедуру та питання ініційоване перед Кабінетом Міністрів неналежним суб'єктом. Отже таке рішення є протиправним.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу,що відповідачем зазначене рішення також не було оформлене належним чином та не набуло юридичних наслідків для позивача.
Акт про звільнення державного службовця не видано до часу розгляду справи судом апеляційної інстанції, а враховуючи приписи частини 7 статті 35 Закону (У разі якщо строк випробування закінчився, а державного службовця не ознайомлено з наказом про його звільнення з посади державної служби, він вважається таким, що пройшов випробування), позивач вважається такою, що пройшла випробування, а отже вимоги про поновлення позивача на посаді є неналежним способом захисту, оскільки відповідне розпорядження про звільнення з посади КМУ не приймалось, про звільнення у письмовій формі із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді відповідно до вимог ч.6
ст.35 Закону України «Про державну службу» позивач не повідомлявся.
За таких підстав, колегія суддів вважає за доцільне визнати з моменту прийняття п.10 рішення Кабінету Міністрів України, оформленого протоколом від 18 травня 2017 року № 35 в частині звільнення ОСОБА_4 з посади голови Державного агентства лісових ресурсів України нечинним.
Згідно з п. 3 ч. 1.ст.
198,
202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи або, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати нечинним з моменту прийняття п.10 рішення Кабінету Міністрів України, оформленого протоколом від 18 травня 2017 року № 35 в частині звільнення ОСОБА_4 з посади голови Державного агентства лісових ресурсів України.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя А.Б.Парінов
Повний текст виготовлено - 06.10.2017.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.
Джерело
РАНІШЕ
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6722/17 Головуючий...
